Golosnovinua.com

Позначка: кібератака

  • Операції з нерухомістю досі недоступні після кібератаки

    Операції з нерухомістю досі недоступні після кібератаки

    Україна зіткнулася з однією з наймасштабніших кібератак за останній час, яка паралізувала роботу кількох державних реєстрів, включаючи реєстр нерухомості. Хоча офіційні особи запевняють, що дані українців залишаються недоторканими, інцидент виявив вразливість цифрової інфраструктури країни.

    Що сталося?

    Кібератака вивела з ладу низку ключових реєстрів, зокрема:

    • Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП);
    • Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР);
    • Державний земельний кадастр.

    Роботу цих реєстрів повністю зупинено, що спричинило параліч нотаріальної діяльності та зупинило операції з нерухомістю.

    Чи постраждали дані?

    За словами депутата Ігоря Фріса, який очолює парламентську робочу групу з розслідування наслідків атаки, витоку даних чи їхньої модифікації не сталося.

    “Жодних змін, модифікацій чи знищення інформації не відбулося. Архіви надійно збережені, і відновлення доступу до реєстрів — лише питання часу,” — зазначив він.

    Попри заспокійливі заяви, сам факт зламу архітектури реєстрів викликає питання про ефективність існуючої системи захисту.

    Уже понад тиждень нотаріуси не можуть проводити жодних операцій з нерухомістю. Неможливими також є:

    • Реєстрація бізнесу та громадських організацій;
    • Зміна місця проживання;
    • Отримання виписок із земельного кадастру.

    Приватний нотаріус Наталія Козаєва зазначає, що тимчасово дозволено лише обмежений перелік нотаріальних дій, таких як посвідчення заповітів чи довіреностей.

    Міністерство юстиції запевняє, що механізм захисту майна залишається надійним. Усі дії в реєстрах автоматично фіксуються, тому навіть у разі спроби несанкціонованого доступу маніпуляції можна легко відстежити.

    “Розмови про ризик незаконного заволодіння майном — це маніпуляція,” — зазначили в Мін’юсті.

    Депутатська робоча група розробляє рекомендації щодо посилення безпеки державних реєстрів, щоб уникнути повторення подібних інцидентів.

    Попри оптимістичні прогнози чиновників, відновлення роботи реєстрів може тривати кілька тижнів. У цей час уряд планує:

    • Розробити більш надійні механізми кіберзахисту;
    • Перевірити вразливості існуючої інфраструктури;
    • Створити резервні системи для безперебійної роботи реєстрів у кризових ситуаціях.
  • Кібератака року: Мін’юст звільняє керівника НАІС після зламу реєстрів

    Кібератака року: Мін’юст звільняє керівника НАІС після зламу реєстрів

    Міністерство юстиції України ухвалило рішення звільнити генерального директора ДП “Національні інформаційні системи” (НАІС) Олексія Бережного після масштабної кібератаки на державні реєстри, що сталася 19 грудня.

    Ця атака, яку здійснили російські хакери, вважається найбільшою за останній час. Внаслідок дій кіберзловмисників було тимчасово заблоковано роботу ключових державних реєстрів, включно з Єдиним державним реєстром (ЄДР), Держреєстром актів цивільного стану громадян та системою “Банкрутство та неплатоспроможність”.

    За словами віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, метою хакерів було порушення роботи критично важливої інфраструктури України.

    Російський Telegram-канал XakNet Team заявив, що внаслідок атаки вони отримали доступ до всієї інфраструктури Міністерства юстиції України. Росіяни стверджують, що викрали та видалили понад 1 мільярд рядків даних, включно з резервними копіями, що зберігалися на серверах у Польщі.

    Що відомо про Олексія Бережного?

    Олексій Бережний очолював НАІС із 2019 року. Його діяльність опинилася під критикою після того, як стало відомо, що напередодні атаки підприємство оголосило про планові технічні роботи. Це створило додаткову вразливість для системи та могло сприяти успіху хакерів.

    Колишній міністр юстиції Денис Малюська запевнив, що попри видалення даних, серйозної проблеми вдалося уникнути завдяки резервним копіям. “Дані зберігаються у кількох екземплярах, що дозволяє відновити їх у разі знищення,” – зазначив Малюська.

    Подальші кроки Мін’юсту

    Звільнення Олексія Бережного є лише одним із заходів, які планує Міністерство юстиції для посилення захисту національної інформаційної інфраструктури. Очікується, що найближчим часом буде оголошено про впровадження нових кібербезпекових протоколів та кадрових змін у відповідальних відомствах.

  • Надання відстрочки у “Резерв+” також тимчасово призупинені через кібератаку

    Надання відстрочки у “Резерв+” також тимчасово призупинені через кібератаку

    Унаслідок масштабної кібератаки на державні реєстри України, що стала однією з найбільших в історії, Міністерство юстиції призупинило можливість отримання відстрочок у програмі “Резерв+”. Проте реєстри Міністерства оборони України продовжують працювати без перебоїв, хоча можливі затримки в обробці запитів.

    Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко підтвердила, що завдяки злагодженій роботі Центру реагування на кіберінциденти Міністерства оборони, реєстри Міноборони працюють у штатному режимі. Вона також зазначила, що команда цілодобово моніторить ситуацію, попереджаючи можливі кіберзагрози, що дозволяє забезпечити безперервну роботу систем.

    Через відновлювальні роботи в держреєстрах Міністерства юстиції було призупинено можливість отримання відстрочок у застосунку “Резерв+”. Зараз в програмі “Резерв+” доступні лише вже отримані відстрочки, які залишаються дійсними та коректно відображаються. Водночас Черногоренко зазначила, що всі зусилля спрямовані на якнайшвидше відновлення цієї послуги.

    За словами Черногоренко, реєстри Міністерства оборони працюють без збоїв, однак через велику кількість запитів очікування документів у програмі “Резерв+” може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Проте електронні рапорти та військово-облікові документи залишаються доступними для громадян.

    Міністерство юстиції продовжує працювати над відновленням доступу до своїх критично важливих систем, що може зайняти до двох тижнів. Водночас віцепрем’єрка Ольга Стефанішина повідомила, що витік даних із держреєстрів після цієї атаки наразі не підтверджено.

  • Державні реєстри України почнуть відновлювати роботу з понеділка

    Державні реєстри України почнуть відновлювати роботу з понеділка

    Українські державні реєстри, які були зупинені після масштабної хакерської атаки, почнуть поступово відновлювати свою роботу з понеділка, 23 грудня. Про це повідомила міністерка юстиції України Ольга Стефанішина під час брифінгу 20 грудня.

    За її словами, відновлення роботи реєстрів триватиме близько двох тижнів, і найперше буде поновлено функціонування спадкових реєстрів. Мін’юст також запевнив, що дані українців не постраждали, оскільки всі реєстри мають резервні копії інформації, що була актуальною до моменту атаки. Проблеми можуть виникнути лише з даними, що вносилися в реєстри безпосередньо під час хакерського вторгнення. В таких випадках буде ухвалено окремі рішення, зазначила Стефанішина.

    Міністерка підкреслила, що не існує загрози витоку даних. “Всі реєстри будуть відновлені в тій формі, в якій вони працювали до атаки”, — сказала вона. Водночас у зв’язку з хакерським нападом тимчасово було зупинено роботу системи Резерв+, хоча загроз для неї не зафіксовано, і було необхідно посилити захист.

    Першочергове відновлення реєстрів

    У найближчі два тижні основну увагу приділятимуть відновленню реєстрів, що забезпечують облік дій нотаріусів, а також реєстрів прав на нерухоме майно та юридичних осіб, які є важливими для укладання угод. Це дозволить уникнути хаосу в нотаріальних діях і забезпечити стабільність у правовому середовищі.

    Міністерка юстиції також повідомила, що разом із СБУ та іншими відповідними органами вже вживаються заходи для з’ясування всіх деталей атаки. Встановлюються можливі вразливості в системах, щоб у майбутньому уникнути подібних інцидентів.

    Стефанішина зазначила, що ще за місяць до атаки було призначено аудит підприємства, яке керує реєстрами. Цей аудит стане основою для подальших заходів, спрямованих на зміцнення системи. Міністерка також пообіцяла, що хакерська атака, яка, за даними СБУ, готувалася протягом кількох місяців, допоможе удосконалити роботу реєстрів і посилити їх безпеку.

  • СБУ розслідує найбільшу кібератаку на державні реєстри України

    СБУ розслідує найбільшу кібератаку на державні реєстри України

    20 грудня на брифінгу представник Служби безпеки України, Володимир Карастельов, підтвердив, що за масштабною кібератакою на державні реєстри України, швидше за все, стоять російські спецслужби. За словами Карастельова, основна версія слідства полягає в тому, що хакери, пов’язані з розвідкою ГРУ РФ, здійснили цю атаку.

    Служба безпеки України негайно включилася у вирішення ситуації: “Кібердепартамент СБУ працює за трьома напрямками: відбиття атаки, відновлення інфраструктури та подолання наслідків, а також документування злочину”, — зазначив він.

    Водночас Карастельов підкреслив, що українські правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України — “порушення законів та звичаїв війни”.

    Представник СБУ також зазначив, що наразі не можна остаточно стверджувати, чи мав місце витік даних під час атаки. Ведеться спеціальне кібердослідження, і після отримання всіх результатів буде надано остаточну інформацію.

    Останні дані про атаку

    19 грудня Міністерство юстиції України повідомило, що зовнішня кібератака на державні реєстри стала однією з наймасштабніших за останній час. Метою цієї атаки було порушення роботи критично важливої інфраструктури країни.

    З огляду на поточні події, експерти не виключають, що атака була спрямована на дестабілізацію державних систем України, що є частиною гібридної війни, яку веде Росія.

  • Monobank третій день поспіль під масштабною DDOS-атакою

    Monobank третій день поспіль під масштабною DDOS-атакою

    Вже третій день поспіль Monobank стикається з масштабною DDOS-атакою, яка розпочалась увечері 16 серпня. Ця кібератака стала однією з найсерйозніших в історії банку і вразила навіть фахівців Amazon Web Services (AWS), які були залучені для вирішення проблеми.

    Співзасновник Monobank Олег Гороховський у своєму Telegram-каналі повідомив, що банк отримав підтримку від українських спецслужб. “Нам запропонували допомогу наші спецслужби. Ситуація під контролем, але масштаб вражає”, – йдеться у повідомленні Гороховського.

    Атака, яка розпочалася ввечері 16 серпня, спершу виглядала як звичайний інцидент. Однак, вже за три години на сервіс надійшло близько мільярда запитів. Співробітники банку, попри серйозність ситуації, зберігали спокій і навіть жартували про те, що “відбивають атаку, попиваючи каву з пончиками”. Проте ситуація суттєво ускладнилася наступного дня.

    17 серпня, на другий день атаки, кількість запитів на сервіс Monobank зросла до 3 мільярдів. DDOS-атака фактично не припинялась, за винятком короткої паузи з 22:30 16 серпня до 03:15 17 серпня. Під удар потрапив і сервіс “Банки”, що використовується для накопичення коштів, зокрема для збору на потреби Збройних сил України.

    На сьогоднішній день, 18 серпня, атака на Monobank триває з ще більшою інтенсивністю. Загальна кількість запитів на сервіс перевищила 5,5 мільярдів, що робить цю атаку однією з найбільших в історії українського банківського сектора. Олег Гороховський підтвердив, що до захисту системи підключились не лише фахівці AWS, але й українські спецслужби.

    “Ситуація під контролем, але масштаб вражає”, – зазначив Гороховський. Він також закликав користувачів Monobank продовжувати підтримувати Збройні сили України, незважаючи на труднощі, які створює атака. “Ми тримаємось, щоб ви могли допомагати нашим та закривати збори. Підіть і задонатьте на ЗСУ, на зло цій нечисті”, – додав він.

  • Українські хакери здійснили успішну кібератаку на головну платіжну систему росії

    Українські хакери здійснили успішну кібератаку на головну платіжну систему росії

    Українські хакери повідомили про велику кібератаку на російську мережу платіжних терміналів “Евотор”, що призвело до припинення їхньої роботи по всій території Росії. Цей інцидент, який стався напередодні Нового року, призвів до серйозних перебоїв в роботі платіжної системи та ускладнив безготівкові розрахунки мешканців Росії під час новорічних покупок.

    За інформацією, оприлюдненою в Telegram Міністерством цифрової трансформації України, зупинка роботи “Евотор” могла суттєво ударити по економіці Росії. В багатьох російських закладах, таких як магазини, кафе та перукарні, які використовують ці термінали, було неможливо здійснювати платежі карткою.

    У Telegram-каналі компанії “Евотор” росіяни розпочали висловлювати своє невдоволення, скаржачись на проблеми зі зв’язком. Люди вказували на непрацюючі бонусні програми та сервіси на касах.

    Ця кібератака стала ще одним ударом українських хакерів по російській інфраструктурі. Раніше вони вже паралізували роботу однієї з найбільших ERP-систем Росії – “1С-Рарус”. “Одна з провідних ERP-систем Росії припинила свою роботу через атаки української ІТ-Армії. Клієнти не могли використовувати бухгалтерські сервіси і працювати на повну силу. Все завдяки нашим кібервійськам”, – йдеться у повідомленні Міністерства цифрової трансформації України.

  • Георгій Тука про постачання зброї: що обмежує Європу та НАТО?

    Георгій Тука про постачання зброї: що обмежує Європу та НАТО?

    У світлі останніх подій військовий оглядач Георгій Тука висловив свою точку зору щодо можливих поставок ракетних комплексів для України та кіберзагроз, зокрема атаки на “Київстар”. За словами Туки, поки не вирішать американці поставляти Україні ракетні комплекси, європейці намагаються забезпечити захист іншими засобами.

    Європейські країни, зокрема Норвегія та Німеччина, обіцяють підтримку в системах протиповітряної оборони та ракетних системах. Однак Тука зауважує, що це не обов’язково свідчить про готовність Європи взяти на себе повну відповідальність за безпеку України.

    У той же час, кібератака на “Київстар” викликає обурення, проте в оцінці експерта, це не є сигналом глобальної загрози чи планування агресивних дій. Тука зазначає, що такі атаки, хоча й неприємні, не пов’язані напряму з військовими системами і не є показником намірів окупантів провести глобальний наступ.

    “Треба розуміти, що військові системи, як, наприклад, системи ППО, жодним чином не залежать від “Київстар”, — каже оглядач. — Там працюють зовсім інші засоби зв’язку, хоча такі кібератаки черговий показник того, що проводити важливі народні голосування чи тим більше вибори за допомогою інтернету поки що зарано”.

    Він також розглядає проблему не тільки в ракетних комплексах, а й у тому, як державоутворюючі системи обмінюються важливою інформацією через мережі мобільних операторів, які стали об’єктом кібератак. За словами Туки, це може бути ключовим аспектом безпеки в умовах сучасних технологічних загроз.