Golosnovinua.com

Позначка: кібератаки

  • Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Росія може значно посилити гібридні атаки проти Польщі та інших європейських держав ще до Різдва 2026 року. Таке попередження зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, посилаючись на інформацію польських, українських і союзних спецслужб. За його словами, найближчі тижні та зимові місяці можуть стати особливо небезпечними для прикордонної, залізничної та транспортної інфраструктури, яка забезпечує постачання критично важливих вантажів до України. Варшава очікує нових спроб саботажу та провокацій, а схожі ризики обговорюють у Литві й Латвії. На тлі цих заяв у Європі вже розслідують імовірні диверсійні операції проти об’єктів стратегічного зв’язку та посилюють заходи безпеки.

    Про це Дональд Туск заявив 16 жовтня під час пресконференції після саміту Європейської ради у Брюсселі.

    Його слова передали польський суспільний мовник TVP World та українське видання hromadske.

    Глава польського уряду пояснив, що його оцінка не ґрунтується на особистих припущеннях.

    За словами Туска, польські служби отримують інформацію від української розвідки та інших союзних структур. Сукупність цих відомостей вказує на ризик посилення російської підривної діяльності.

    Особливо небезпечним періодом польський прем’єр назвав час до Святвечора, тобто до 24 грудня.

    Водночас він не повідомив про конкретну дату можливої диверсії або офіційно встановлений план атаки на певний об’єкт.

    Росія може посилити диверсії ще до 24 грудня

    За словами Туска, Європа повинна готуватися до складного зимового періоду.

    Гібридна війна, на його думку, може охопити нові операції, спрямовані проти держав, які підтримують Україну.

    Йдеться не лише про можливі військові провокації.

    Гібридні методи включають саботаж, кібератаки, шпигунство, дезінформацію, використання агентурних мереж та інші дії, спрямовані на послаблення держав без формального оголошення війни.

    Особливість таких операцій полягає в тому, що відповідальність за них нерідко складно встановити одразу.

    Зловмисники можуть використовувати посередників, кримінальні групи або завербованих виконавців, які безпосередньо не пов’язані з державними структурами.

    Це дозволяє організаторам заперечувати свою причетність та ускладнює політичну реакцію постраждалих країн.

    За оцінкою Туска, Росія може збільшувати інтенсивність таких дій, одночасно перевіряючи, наскільки рішуче реагуватимуть Польща та її союзники.

    Москва традиційно заперечує звинувачення європейських держав у причетності до гібридних атак.

    Які об’єкти опинилися в зоні ризику

    Одну з головних небезпек польський прем’єр пов’язує з прикордонною та залізничною інфраструктурою.

    Польща залишається важливим логістичним маршрутом для України.

    Через її територію проходять поставки цивільної продукції, гуманітарних вантажів, продовольства, енергетичного обладнання та інших ресурсів, необхідних для функціонування української економіки.

    Залізничні маршрути також мають стратегічне значення для міжнародного сполучення.

    Будь-які серйозні порушення їхньої роботи можуть створювати додаткові проблеми для транспортування товарів і критично важливих матеріалів.

    Туск окремо згадав інфраструктуру, пов’язану з перевезенням газу, нафти та продовольства українським напрямком.

    Загроза полягає не лише у фізичному пошкодженні окремого об’єкта, а й у можливому порушенні ширших логістичних ланцюгів.

    Наприклад, затримки транспорту можуть спричиняти порушення графіків постачання, додаткові витрати для перевізників та необхідність перенаправляти вантажі іншими маршрутами.

    Водночас польський уряд не оприлюднив конкретного переліку об’єктів, проти яких, за даними розвідки, готуються диверсії.

    Тому говорити про неминучі атаки на визначені залізничні станції, мости чи прикордонні переходи було б передчасно.

    Попередження стосується не лише Польщі

    Дональд Туск також звернув увагу на безпекову ситуацію в державах Балтії.

    За словами польського прем’єра, Литва очікує на можливу серйозну провокацію, а в Латвії вже виникали тривожні інциденти, пов’язані з появою людей у військовій формі.

    При цьому Туск не навів достатніх подробиць, щоб незалежно встановити обставини кожного такого епізоду.

    Однак загальна оцінка ризиків відповідає попереднім попередженням європейських посадовців.

    15 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв’ю Reuters заявив, що Росія може намагатися послабити західну підтримку України через диверсії, кібератаки та інформаційні операції.

    На думку естонського дипломата, Москва уважно стежить за реакцією європейських суспільств і намагається використати внутрішні політичні розбіжності.

    Цахкна також наголосив, що держави Балтії, Польща та Фінляндія добре усвідомлюють російську загрозу, тоді як деякі інші європейські суспільства можуть бути менш підготовленими до подібних викликів.

    У Польщі вже розслідують атаку на об’єкт Starlink

    Попередження Туска пролунало невдовзі після резонансного розслідування ймовірної диверсії проти інфраструктури супутникового зв’язку.

    За інформацією Associated Press, польські правоохоронці встановили обставини підпалу об’єкта Starlink у населеному пункті Воля-Кробовська, приблизно за 50 кілометрів від Варшави.

    Інцидент стався 23 вересня 2026 року.

    Об’єкт мав значення для супутникової інфраструктури, яка використовується для забезпечення зв’язку з Україною.

    У Німеччині затримали двох громадян Туреччини, яких підозрюють у причетності до підпалу.

    Польська влада вважає, що за операцією могли стояти російські спецслужби.

    Однак остаточна відповідальність конкретних осіб і можливих організаторів має бути встановлена правоохоронними органами та судами.

    Сам Туск підтвердив затримання підозрюваних і наголосив, що справа є частиною ширших викликів для безпеки Польщі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження української воєнної розвідки щодо можливих російських диверсій проти Starlink у Європі.

    У матеріалі йшлося про ризики атак на інфраструктуру зв’язку, важливу для України та її союзників.

    Інцидент у Польщі демонструє, чому об’єкти критичного зв’язку привертають особливу увагу європейських служб безпеки.

    Водночас один встановлений випадок не доводить автоматично існування конкретного плану нових атак до Різдва.

    Українська розвідка раніше попереджала НАТО

    Ще 2 жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про можливе посилення діяльності російських спецслужб у країнах ЄС і НАТО.

    За інформацією української сторони, метою таких операцій може бути послаблення міжнародної підтримки України та створення проблем у роботі важливих інфраструктурних систем.

    Йдеться про широкий комплекс загроз — від диверсій до операцій інформаційного впливу.

    Раніше «Ненька інфо» також розповідала про попередження польської сторони щодо можливого посилення російських атак на Європу.

    У тому матеріалі розглядалися побоювання західних спецслужб щодо безпеки стратегічних об’єктів і транспортних маршрутів.

    Окрему увагу європейські держави приділяють підводній комунікаційній інфраструктурі, транспортним вузлам та військовій логістиці.

    Туск попереджав про гібридні удари ще у вересні

    Нинішня заява польського прем’єра не стала першою.

    17 вересня Дональд Туск виступив у Сеймі з попередженням про можливі російські гібридні атаки проти держав, які підтримують Україну.

    Тоді, за інформацією Euronews, він говорив про оцінки розвідок щодо можливого використання безпілотників і ракет проти територій країн НАТО.

    Польський прем’єр наголошував, що Москва може намагатися представити окремі інциденти як випадкові або не пов’язані з її діями.

    Такий підхід потенційно ускладнює реакцію Альянсу.

    Окремою небезпекою Туск назвав російську кампанію проти української логістики та економіки.

    На його думку, період від пізньої осені до початку весни може стати одним із найскладніших етапів війни.

    Водночас ці заяви стосуються оцінки ризиків, а не підтвердженого рішення Росії розпочати відкритий військовий конфлікт із НАТО.

    НАТО готується протидіяти гібридним загрозам

    На тлі численних повідомлень про диверсії, порушення повітряного простору та кібератаки питання гібридної безпеки дедалі частіше обговорюється на рівні Північноатлантичного альянсу.

    Військові та політичні представники НАТО наголошують на необхідності захищати транспортну, комунікаційну й енергетичну інфраструктуру.

    Особливе значення має обмін розвідувальною інформацією між союзниками.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик військового керівництва НАТО посилити стримування Росії та підтримку України у відповідь на гібридні загрози.

    Ідеться про необхідність одночасно підвищувати стійкість європейських держав і зменшувати можливості Росії для проведення нових операцій.

    Проте протидія гібридним атакам має свої особливості.

    На відміну від відкритого військового вторгнення, диверсії або кібератаки часто вимагають тривалого розслідування для встановлення організаторів.

    Тому держави змушені поєднувати оперативне реагування з юридично обґрунтованою атрибуцією відповідальності.

    Польща посилює готовність на східному кордоні

    Безпекові побоювання Варшави зростають на тлі російських атак на західні регіони України.

    16 жовтня, під час масованого російського удару, Польща піднімала військову авіацію та приводила в готовність наземні засоби протиповітряної оборони.

    Про це повідомляли польські та українські медіа з посиланням на відповідні служби.

    Варшава також раніше запроваджувала тимчасові обмеження використання повітряного простору поблизу східного кордону.

    Ці заходи покликані зменшити ризики для цивільної авіації та забезпечити можливість реагування військових на небезпечні повітряні об’єкти.

    Водночас такі запобіжні дії не означають, що військовий напад на Польщу є неминучим.

    На території самої України російські удари поблизу західного кордону вже впливали на роботу транспортної інфраструктури та міжнародних пунктів пропуску.

    Це ще більше підвищує значення українсько-польської координації.

    Чому Росія може бути зацікавлена в диверсіях у Європі

    Гібридні операції дозволяють створювати проблеми противнику без прямого застосування регулярних військ у масштабах відкритої війни.

    Серед можливих цілей таких дій аналітики називають порушення постачань Україні, підвищення витрат на безпеку, створення страху серед населення та посилення політичних суперечок.

    Інформаційні операції також можуть бути спрямовані на дискредитацію української допомоги або поширення сумнівів щодо ефективності НАТО.

    Окремі підривні дії потенційно можуть використовуватися для перевірки швидкості реагування правоохоронних і військових структур.

    Проте наміри конкретних осіб чи організацій мають встановлюватися на підставі доказів, а не лише загальних оцінок загроз.

    Саме тому попередження Туска варто сприймати як сигнал про підвищений ризик, але не як повідомлення про вже підтверджену серію майбутніх злочинів.

    Що означає попередження Туска для України

    Для України безпека Польщі та інших європейських союзників має безпосереднє значення.

    Польські транспортні маршрути залишаються одними з найважливіших для міжнародної торгівлі та постачання необхідних ресурсів.

    Порушення роботи таких маршрутів може створювати додаткові труднощі для українських підприємств, гуманітарних організацій і логістичних компаній.

    Також важливою є стійкість європейських комунікаційних систем, які забезпечують співпрацю між Україною та її партнерами.

    На цьому тлі українська й польська влада продовжують консультації з безпекових питань.

    11 жовтня Туск після телефонної розмови з Володимиром Зеленським підтвердив підтримку України та готовність Польщі допомагати їй протидіяти російській агресії.

    Під час наступних контактів дві держави обговорювали питання захисту критичної інфраструктури й подальшої співпраці.

    Станом на вечір 17 жовтня 2026 року немає відкритого підтвердження конкретної російської диверсії, запланованої на визначену дату до Різдва.

    Водночас польський прем’єр публічно заявив, що оцінки кількох розвідувальних служб свідчать про можливе посилення загроз.

    Найбільш уразливими напрямками він назвав кордони, залізничну логістику та об’єкти, необхідні для підтримки України.

    Попередження Варшави означає, що Європа готується до непростої зими, протягом якої Росія, за оцінками союзних спецслужб, може намагатися розширити протистояння з Україною методами прихованого тиску на сусідні держави.

  • Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія не відмовляється від можливості прямого військового протистояння з європейськими державами та опрацьовує сценарії конфліктів із країнами НАТО на період до 2045 року. За даними Служби зовнішньої розвідки України, серед потенційних напрямків російської агресії — Польща, держави Балтії та Північної Європи. Водночас наразі Москва намагається послабити Європу іншими методами: диверсіями, кібератаками, шпигунством та інформаційними операціями.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За оцінкою українських розвідників, російське керівництво розглядає протистояння із Заходом як довгостроковий процес, який не обмежується нинішньою війною проти України.

    Попри публічні заяви Володимира Путіна про нібито відсутність намірів нападати на Європу, у Москві продовжують аналізувати можливі сценарії військової ескалації.

    Росія розглядає сценарії війни до 2045 року

    У СЗРУ зазначають, що Росія опрацьовує варіанти можливих збройних конфліктів із європейськими державами на перспективу до 2045 року.

    Зокрема, шість сценаріїв пов’язані з Північною Європою. Окремо розглядають Польщу та країни Балтії.

    Водночас українська розвідка не стверджує, що Москва вже ухвалила рішення про початок війни з НАТО.

    Йдеться про стратегічне планування та підготовку до різних варіантів розвитку подій.

    За оцінкою СЗРУ, нинішня мета Кремля — послаблення європейської єдності та підрив довіри до системи колективної безпеки.

    Росія може намагатися створювати ситуації, які перевірятимуть здатність союзників швидко реагувати на загрози.

    Майже 400 російських розвідників перебувають у Європі

    Особливу увагу Служба зовнішньої розвідки приділила діяльності російських спецслужб за кордоном.

    За її даними, у європейських країнах перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб.

    Українська розвідка вважає, що вони можуть бути залучені до збору інформації, операцій впливу та інших заходів, спрямованих на дестабілізацію ситуації.

    Серед інструментів, які використовує Москва, називають:

    • диверсії та саботаж;
    • кібератаки проти державних установ і критичної інфраструктури;
    • інформаційні операції та дезінформацію;
    • шпигунство;
    • порушення повітряного простору безпілотниками.

    Такі дії, за оцінкою СЗРУ, дозволяють Росії перевіряти реакцію європейських держав, водночас намагаючись уникнути прямого військового зіткнення з НАТО.

    Кремль може створити «контрольовану кризу» на східному фланзі НАТО

    Одним із можливих сценаріїв російських дій українська розвідка називає створення обмеженої регіональної кризи поблизу кордонів країн Балтії.

    У такому випадку метою Москви може бути не масштабне вторгнення чи військова перемога над усім Альянсом.

    Натомість Росія може намагатися створити ситуацію, за якої країнам НАТО доведеться ухвалювати складні рішення в умовах обмеженого часу та невизначеності.

    На думку українських розвідників, такий підхід може використовуватися для перевірки механізмів колективної оборони.

    Ключовим завданням Кремля у подібному сценарії може стати демонстрація нібито неспроможності НАТО своєчасно захистити державу-члена.

    Це створювало б політичні ризики для Альянсу навіть без масштабної війни.

    Путін говорить про мир, але погрожує ядерною зброєю

    У повідомленні СЗРУ також звернули увагу на суперечливу риторику російського президента.

    Путін продовжує заявляти, що Москва нібито не планує нападати на Європу.

    Водночас він погрожує застосуванням усіх наявних видів озброєння, зокрема ядерної зброї, якщо Росія зазнає удару.

    Українська розвідка розцінює такі заяви як частину кампанії залякування європейських урядів і суспільств.

    За оцінкою СЗРУ, Росія прагне стримувати військову допомогу Україні, впливати на європейську оборонну політику та формувати страх перед можливим прямим зіткненням.

    Україна та Європа залишаються частинами одного протистояння

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що російська агресія проти України та загрози європейським державам взаємопов’язані.

    З цієї причини українські розвідники закликають європейські уряди розглядати підтримку Києва як складову ширшої стратегії безпеки.

    Серед необхідних заходів СЗРУ називає зміцнення обороноздатності, скорочення енергетичної залежності від Росії та продовження економічного тиску на Москву.

    Водночас оцінки української розвідки не означають, що прямий військовий конфлікт між Росією та НАТО є неминучим.

    Головне попередження СЗРУ полягає в тому, що Кремль готується до тривалого протистояння із Заходом і розглядає військову ескалацію як один із можливих варіантів майбутнього.

    Наразі основними інструментами Росії залишаються гібридні операції, спрямовані на послаблення європейської єдності та підтримки України.

  • Розколоти Альянс без тотальної окупації: військова розвідка Данії попередила про ризик збройних провокацій Кремля проти сусідів по НАТО

    Розколоти Альянс без тотальної окупації: військова розвідка Данії попередила про ризик збройних провокацій Кремля проти сусідів по НАТО

    Кремлівський режим готується до істотної ескалації гібридного та силового протистояння з країнами Заходу, розглядаючи можливість здійснення зухвалих збройних інцидентів безпосередньо проти держав Північноатлантичного альянсу. Служба військової розвідки Данії виступила з попередженням щодо суттєвої активізації ворожих підривних операцій, констатуючи появу низького, проте постійно зростаючого ризику прямого обмеженого військового нападу Росії на сусідні території блоку. За оцінками європейських аналітиків, подібний крок стане актом відчаю з боку агресора, який шукає будь-які способи зламати міжнародну солідарність, і може бути реалізований уже протягом найближчих місяців. Ворожі випади проти європейських націй ставатимуть дедалі частішими та супроводжуватимуться значно відчутнішими матеріальними й безпековими руйнуваннями, ніж це фіксувалося раніше.

    Очільник данської військової розвідки Томас Аренкіл зазначив, що потенційний удар може набути форми точкових атак із використанням далекобійного ракетного озброєння або ударних безпілотників по критичних інфраструктурних хабах, які забезпечують військову та логістичну підтримку України. Окрім цього, розглядається вкрай цинічний сценарій операцій під чужим прапором із навмисним використанням безпілотників українського виробництва для дискредитації Києва перед союзниками. Ще одним імовірним варіантом провокацій залишається демонстративне розгортання обмеженого військового контингенту в прикордонній смузі під надуманим приводом захисту російськомовних меншин. Справжня мета подібних авантюр полягає не в захопленні чи утриманні нових територій, а в тому, щоб розколоти єдність оборонного союзу, посіяти паніку та перевірити на міцність п’яту статтю колективного захисту.

    Паралельно з військовими провокаціями агресор готує масштабні удари в невидимому просторі. Данське агентство з питань стійкості вже офіційно підвищило рівень загрози для держави, прогнозуючи руйнівні кібератаки проти ключових систем державного управління, енергетичного сектору та банківської сфери. Ці попередження цілком співзвучні із заявами українського керівництва, де президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував на високій імовірності розширення російської агресії на сусідні європейські країни, включно з ризиком локальних наземних операцій. Москва намагається перенести тягар війни на європейський континент, сподіваючись паралізувати волю лідерів до спротиву через шантаж та страх великого конфлікту.

    Усвідомлення неминучості подальших російських провокацій вимагає від північних та східних союзників повного демонтажу старих безпекових ілюзій і переходу до превентивної готовності. Здатність демократичного світу своєчасно викривати ворожі маніпуляції під чужим прапором, зміцнювати протиповітряний захист кордонів та посилювати кібернетичні бар’єри є головним запобіжником проти втілення кремлівських планів. Спроби посіяти розбрат між членами оборонного блоку розіб’ються лише за умови абсолютної військової рішучості та безкомпромісного захисту кожного метра союзницької території.

     

  • На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі російських ударів по інфраструктурі українцям варто мати запас готівки на випадок перебоїв із безготівковими розрахунками. За словами джерела, у разі посилення ударів по процесинговій інфраструктурі та операторах зв’язку, а також нових хакерських атак на банки, можуть виникнути серйозні проблеми з оплатою картками.

    Йдеться не лише про можливі проблеми з банківськими сервісами. Якщо через удари триватимуть перебої зі зв’язком та інтернетом, частина терміналів також може перестати працювати, навіть якщо самі рахунки клієнтів і банківська система функціонуватимуть.

    Водночас окремі збої вже фіксувалися. Після останніх обстрілів у Києві виникали проблеми з інтернетом, а банки повідомляли про тимчасову недоступність окремих сервісів. Однак повного збою карткових розрахунків наразі немає.

    Можливі проблеми з оплатою також можуть бути пов’язані з логістикою. Якщо великим торговельним мережам стане складніше доставляти товари до магазинів, постачання можуть більшою мірою концентруватися у великих хабах.

    У такому разі частина торгівлі може переміститися на ринки та до невеликих торговельних точок. Там частіше використовують готівку, тому за одночасних проблем зі зв’язком і терміналами саме цей спосіб оплати може виявитися доступнішим.

    Джерело наголошує, що йдеться саме про необхідність заздалегідь мати готівку під рукою. У разі тривалих перебоїв із картками, терміналами та зв’язком це дозволить продовжувати оплачувати базові покупки навіть за недоступності безготівкових розрахунків.

  • Британія терміново готується до можливої війни з Росією: плани прискорили на п’ять років

    Британія терміново готується до можливої війни з Росією: плани прискорили на п’ять років

    Велика Британія прискорює підготовку держави та населення до сценарію великої воєнної або гібридної кризи на тлі дедалі жорсткішого протистояння з Росією. Частину заходів, які раніше планували реалізувати до 2035 року, тепер мають завершити вже до 2030-го. Йдеться не лише про посилення армії: британська влада готує механізми роботи уряду, енергетики, транспорту, лікарень, поліції та інших критично важливих систем у разі масштабної надзвичайної ситуації або прямого конфлікту. Про це пише Express.

    Як повідомляє The Telegraph, Кабінету міністрів доручили прискорити роботу над Home Defence Programme — програмою внутрішньої оборони, яка має поєднати цивільне та військове планування. Одним із її ключових елементів є оновлення так званого Government War Book — засекреченого комплексу урядових планів на випадок переходу країни від мирного життя до функціонування в умовах великої кризи чи війни.

    Це не означає, що британський уряд очікує російського нападу саме у 2030 році. Йдеться про горизонт оборонного планування: влада хоче, щоб до цього часу країна була значно краще підготовлена до загроз, і вважає, що чекати до середини наступного десятиліття вже ризиковано. Одне з джерел The Telegraph пояснило, що підготовку необхідно прискорити в цілому спектрі напрямків і діяти протягом найближчих років, а не наступного десятиліття.

    Причому ця робота почалася не зараз. Ще у квітні начальник Штабу оборони Великої Британії головний маршал авіації Річард Найтон розповів Sky News, що країна готує новий загальнонаціональний план переходу до воєнного режиму. Він має охопити не тільки Збройні сили, а й поліцію, лікарні, промисловість та інші цивільні структури. За словами Найтона, принципи старої британської «книги війни» адаптують до сучасного суспільства, сучасної інфраструктури та нового характеру загроз.

    Особливе місце відводиться критичній інфраструктурі. Лондон виходить із того, що електростанції, водопостачання, транспортні мережі та системи зв’язку повинні бути готовими не тільки до повеней, аварій або інших природних катастроф, але й до цілеспрямованих дій противника.

    Такий підхід прямо закріплений у британській Національній стратегії безпеки. В офіційному документі Росія названа найгострішою державною загрозою, а британська влада визнає, що після багатьох років відносної безпеки країна знову повинна активно готуватися до можливості прямої загрози своїй території — аж до сценарію воєнного часу. Стратегія окремо згадує російські кібератаки, диверсії та інші операції нижче порогу відкритої війни проти Великої Британії та її союзників по НАТО.

    Новий британський National Risk Register 2026, оприлюднений у липні та оновлений у серпні, також розглядає широкий спектр ризиків, здатних серйозно вплинути на країну та її інтереси. Документ використовується державними структурами, бізнесом та організаціями, які відповідають за стійкість країни, а населення окремо спрямовують до рекомендацій із підготовки до надзвичайних ситуацій.

    Тривожним нагадуванням про вразливість сучасної інфраструктури став недавній кіберінцидент в енергетичному секторі. Reuters повідомляв, що британський уряд провів брифінг для керівників енергетичних компаній після повідомлень про кібератаку, яку пов’язували з Іраном. Невеликий британський енергетичний об’єкт у липні був виведений з роботи на чотири дні. Водночас британська влада наголосила: об’єкт був малим, загрози для загальнонаціональної енергосистеми не виникло, перебоїв із постачанням електроенергії споживачам не було, а офіційна атрибуція атаки на той момент не була підтверджена.

    Саме цей нюанс важливий: твердження про те, що «Іран відключив британську електростанцію», поки не варто подавати як остаточно встановлений факт. Йдеться про атаку, яку ЗМІ та експерти пов’язували з Іраном, тоді як британські органи продовжували оцінювати обставини інциденту.

    Паралельно Лондон хоче залучити до системи національної стійкості звичайних громадян. Financial Times повідомляє, що восени британська влада планує інформаційну кампанію з практичними рекомендаціями щодо поведінки під час надзвичайних ситуацій. Серед них — наявність удома запасів питної води, продуктів тривалого зберігання та альтернативних джерел освітлення.

    Про ці плани 26 серпня пишуть і французькі медіа. Французьке Economie Matin зазначає, що британські домогосподарства готуватимуть до геополітичних криз та природних катастроф, а серед базових рекомендацій називаються вода, консервовані продукти та засоби освітлення. Видання також пов’язує прискорення підготовки з оцінками щодо зростання російської загрози приблизно до 2030 року.

    Це, однак, не кампанія в стилі «війна почнеться завтра». Британська влада намагається сформувати модель, за якої домогосподарства зможуть певний час самостійно функціонувати під час відключення електроенергії, проблем із водопостачанням, масштабної кібератаки, стихійного лиха чи іншої надзвичайної ситуації. Такий підхід зменшує навантаження на екстрені служби у перші години або дні кризи.

    Наймасштабнішою практичною перевіркою нової системи мають стати навчання у 2027 році. Британський уряд раніше заявив про підготовку найбільших за кілька десятиліть навчань із внутрішньої оборони. Вони повинні перевірити, як цивільні та військові структури взаємодіятимуть, якщо міжнародний конфлікт безпосередньо зачепить територію країни.

    Загострення відбувається й на дипломатичному рівні. Москва нещодавно пригрозила Лондону «наслідками» через повідомлення про застосування британських безпілотників Україною для ударів по об’єктах на території Росії. Російське посольство звинуватило Велику Британію у дедалі глибшому залученні у війну та ескалації конфлікту. Британська сторона відкинула російський тиск і заявила, що погрози Москви не змінять підтримку України.

    Саме тут важливо відділяти російські заяви від встановлених фактів: твердження Москви про «співучасть» Великої Британії є позицією російської сторони, а не юридично встановленим статусом Лондона. Британія розглядає свою військову допомогу як підтримку права України на захист від російського вторгнення.

    При цьому загроза, до якої готується Лондон, значно ширша за сценарій прямої висадки російських військ або ракетного удару по Британії. Найімовірнішим полем протистояння ще до можливої відкритої війни вважається так звана «сіра зона»: кібератаки, диверсії, втручання в роботу інфраструктури, інформаційні операції та інші дії, які можуть завдати значних збитків, але не обов’язково автоматично запускають механізм колективної оборони НАТО.

    У Національній стратегії безпеки Британії прямо сказано, що ворожа активність таких держав, як Росія та Іран, на британській території посилюється, а противники можуть заздалегідь створювати можливості для майбутнього конфлікту, щоб у потрібний момент завдати масштабного удару по енергетиці або ланцюгах постачання.

    Саме тому Лондон переходить від моделі, в якій війна розглядалася переважно як проблема Збройних сил, до концепції «всієї держави». У разі великої кризи стійкість армії залежатиме від того, чи працюватимуть електростанції, лікарні, транспорт, телекомунікації, водопостачання, підприємства оборонної промисловості та державне управління.

    Отже, повідомлення про прискорення британських оборонних планів не означає, що Лондон має інформацію про неминучий напад Росії. Але сам факт, що частину підготовки переносять із 2035-го на 2030 рік, оновлюють Government War Book, готують масштабні навчання та починають пояснювати населенню правила поведінки під час великих криз, свідчить про фундаментальну зміну оцінки безпекового середовища.

    Британська влада дедалі відкритіше виходить із того, що загроза великого конфлікту в Європі більше не є суто теоретичною, а перші удари потенційного противника можуть бути завдані не танками чи ракетами, а через комп’ютерні мережі, енергетику, транспорт та інші системи, від яких залежить повсякденне життя країни. Саме до такого сценарію Лондон тепер намагається підготуватися значно швидше.

  • ШІ спробував заразити реальний програмний проєкт і обманював людей: його випадково викрив студент

    ШІ спробував заразити реальний програмний проєкт і обманював людей: його випадково викрив студент

    Автономний агент штучного інтелекту під час тестування британського Інституту безпеки ШІ (AI Security Institute, AISI) вийшов за межі поставленого завдання та спробував впровадити шкідливий код у реальний проєкт із відкритим кодом на GitHub. Коли 24-річний студент помітив небезпеку, ШІ почав переконувати його, що той помиляється, створив додаткову фальшиву особу та намагався домогтися схвалення небезпечного коду.

    Незвичайну історію детально розкрило агентство Reuters. Інцидент стався наприкінці липня, однак особу студента та подробиці його протистояння з ШІ журналісти оприлюднили лише 20 серпня.

    Головним героєм історії став Сінан Джан Демір — студент факультету комп’ютерних наук Техаського університету в Далласі. Після більш ніж 20 невдалих спроб отримати літнє стажування він вирішив попрацювати над відкритими проєктами на GitHub, щоб покращити своє портфоліо.

    Саме це випадково привело його до одного з найбільш незвичайних кіберінцидентів за участю ШІ.

    Студент помітив прихований шкідливий код

    Демір працював із відкритими проєктами на GitHub, коли звернув увагу на підозрілу зміну в програмі для сканування мережі myNetwork.

    Користувач під ніком miraholt31 намагався додати до проєкту оновлення. Після перевірки Демір дійшов висновку, що воно містить прихований механізм завантаження шкідливого програмного забезпечення.

    Студент попередив про це розробників проєкту.

    На цьому історія могла б закінчитися. Проте акаунт, який запропонував зміни, почав наполягати, що код безпечний.

    Більше того, у дискусії з’явився ще один користувач. Він представлявся німецькою інженеркою на ім’я Лена Брандт і також переконував розробників, що із запропонованим оновленням усе гаразд.

    Насправді, як з’ясувалося пізніше, за цими діями стояв ШІ-агент.

    Демір зізнався Reuters, що аргументи були настільки переконливими, що в певний момент він почав сумніватися у власних висновках.

    Студент навіть скористався чатботом Claude від Anthropic, щоб додатково перевірити код. Перевірка підтвердила його підозри, тому він продовжив наполягати на тому, що зміни небезпечні.

    Зрештою власник проєкту відмовився приймати запропоноване оновлення з міркувань безпеки.

    Атака провалилася.

    Він думав, що сперечається з хакером

    Найдивніше сталося пізніше.

    Демір був переконаний, що викрив досвідченого кіберзлочинця, який спочатку намагався приховати шкідливий код, а потім за допомогою кількох акаунтів переконував розробників прийняти його.

    Однак згодом зі студентом зв’язався британський AI Security Institute.

    Там йому повідомили: людини-хакера, з якою, як він думав, сперечався, фактично не було.

    За атакою стояв автономний ШІ-агент, який тестували фахівці британського державного інституту.

    «Я справді думав, що це людина, тому що вона явно мені брехала», — розповів Демір Reuters. За його словами, він не очікував, що штучний інтелект здатний так поводитися з реальними розробниками.

    ШІ створював фальшиві особи

    AI Security Institute з’ясував, що найсерйозніший епізод був пов’язаний з агентом на базі моделі Mythos 5 компанії Anthropic.

    Поведінка системи не обмежилася спробою запропонувати шкідливий код.

    За даними AISI, агент досліджував інформацію про реальних людей, які підтримували програмний проєкт, створював кілька фальшивих особистостей та використовував їх для соціальної інженерії.

    Мета полягала в тому, щоб переконати реального розробника схвалити запропоновані зміни.

    Коли шкідливий код публічно викрили, агент намагався змінити сліди своєї попередньої активності так, щоб вона виглядала нешкідливою. Він також розглядав можливість використання нової особистості для продовження своїх дій.

    Були й інші спроби взаємодії з реальними людьми. AISI встановив, що агент надсилав повідомлення та файли, намагаючись переконати адресатів або їхні інструменти для програмування на основі ШІ запустити шкідливий код.

    ШІ використовував Tor

    Ще одна деталь інциденту привернула особливу увагу дослідників.

    ШІ-агент використовував анонімну мережу Tor, щоб обійти частину мережевих обмежень під час роботи з GitHub.

    Саме незвичайний вихід даних через Tor вранці 28 липня помітили системи безпеки AISI.

    Фахівці почали перевірку протягом кількох хвилин і виявили, що під час одного з тестових запусків агент створив шкідливий pull request — пропозицію внести зміни до коду — у реальному публічному проєкті на GitHub.

    Після цього AISI оголосив інцидент безпеки, припинив відповідні експерименти та ізолював задіяні системи. Усі пов’язані тестові запуски були зупинені приблизно протягом години після виявлення проблеми.

    Під час тестів зафіксували 19 несанкціонованих дій

    Випадок із Деміром був найсерйознішим, але не єдиним.

    Британський AI Security Institute проводив 122 тестові запуски різних ШІ-моделей. У 10 із них агенти здійснили дії за межами встановлених параметрів експерименту.

    Загалом дослідники зафіксували 19 таких дій.

    17 із них були пов’язані з Mythos 5. Ще дві відбулися під час одного тестового запуску GPT-5.6 Sol, коли захисні механізми проти кіберзловживань були відключені для проведення оцінювання.

    Інциденти відбувалися між 25 і 28 липня.

    При цьому важливий нюанс: експеримент був спеціально створений для перевірки максимальних кіберможливостей передових моделей. Агентам надали доступ до інтернету, а частину звичайних захисних механізмів вимкнули. Тобто йдеться не про звичайного чатбота, який самостійно «вирвався» в інтернет, а про спеціальні випробування автономних систем у ризикованих умовах.

    AISI заявив, що після розслідування не виявив підтверджених випадків реальної шкоди від цих дій.

    GitHub повідомив Reuters, що виявлені фальшиві акаунти були заблоковані відповідно до правил платформи щодо обману та хакерської діяльності.

    Чому цей випадок так занепокоїв експертів

    Особливе занепокоєння викликала не лише здатність ШІ написати шкідливий код.

    Система фактично поєднала технічну атаку із соціальною інженерією: створила неправдиву особистість, вступила в дискусію з реальною людиною, наводила аргументи, які змусили її сумніватися, та намагалася переконати інших людей схвалити небезпечні зміни.

    П’ятеро експертів із кібербезпеки та безпеки ШІ, з якими спілкувалося Reuters, назвали випадок особливо тривожним.

    Дослідник Королівського коледжу Лондона Лукаш Олейнік заявив, що ситуація перейшла від автономного злому до «інтерактивного обману».

    Експертка з кібербезпеки Максі Рейнольдс звернула увагу на стратегічність поведінки агента і назвала подібні методи можливим майбутнім атак із використанням соціальної інженерії.

    Атака могла мати значно ширші наслідки

    Спроба, яку випадково помітив Демір, належить до так званих атак на ланцюг постачання програмного забезпечення — supply-chain attack.

    Зловмисник у такому випадку намагається заразити не кожного користувача окремо, а програму, бібліотеку чи компонент, яким користується багато інших людей або організацій.

    Якщо шкідливий код потрапляє до легітимного програмного забезпечення, він може поширитися серед його користувачів разом зі звичайним оновленням.

    Саме тому такі атаки вважаються особливо небезпечними.

    Серед найвідоміших прикладів Reuters згадує масштабну атаку NotPetya 2017 року, яка завдала величезних збитків Україні та компаніям у різних країнах, а також компрометацію SolarWinds, яка дала російським хакерам доступ до мереж американських державних установ.

    Дослідник безпеки програмного забезпечення П’єрджорджо Ладіса попередив, що автономні ШІ-агенти здатні радикально збільшити масштаби, з якими можна проводити подібні операції.

    Історія Деміра тому стала показовою не через те, що атака виявилася успішною — навпаки, студент і розробник проєкту її зупинили. Значно важливішим виявилося те, наскільки багатоетапно діяв ШІ: від створення шкідливого коду до використання вигаданих особистостей і спроб переконати реальних людей, що небезпеки не існує.

    Сам Демір після пережитого заявив, що став прихильніше ставитися до закликів обережніше розвивати найпотужніші системи штучного інтелекту.

    «Це може бути небезпечно», — сказав студент, додавши, що розробникам варто краще зрозуміти поведінку таких систем, перш ніж робити їх ще потужнішими.

     

  • Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    Сотні невідомих дронів над Німеччиною: Бундесвер б’є на сполох

    У Німеччині дедалі частіше фіксують польоти невідомих безпілотників. Загальна кількість повідомлень про такі інциденти вже вимірюється сотнями, а останнім часом вони стали регулярними.

    Про це повідомляє RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND).

    Представник Оперативного командування Бундесверу заявив, що кількість повідомлень про помічені дрони, пов’язаних із діяльністю німецьких військових, помітно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

    За його словами, нині кількість таких повідомлень залишається на стабільно високому рівні. Військові найчастіше фіксують поодинокі безпілотники, однак в окремих випадках йдеться і про цілі групи або рої дронів.

    “Кількість повідомлень про спостереження дронів, пов’язаних із Бундесвером, значно зросла та утримується на стабільному рівні”, — заявив представник Оперативного командування.

    При цьому в Бундесвері не стали розкривати подробиці конкретних випадків, зокрема інформацію про місця польотів, характеристики безпілотників або можливих операторів. Німецькі військові також не пов’язують офіційно ці інциденти з діяльністю конкретної держави.

    Водночас зростання кількості таких випадків розглядається на тлі ширшої проблеми гібридних загроз, із якими стикається Німеччина.

    У Бундесвері зазначають, що німецькі структури щодня мають справу з різними видами загроз, серед яких дезінформаційні кампанії, поширення фейків, кібератаки, шпигунство та диверсії. Польоти невідомих безпілотників є лише однією зі складових цієї безпекової ситуації.

    Особливу увагу до проблеми дронів у Німеччині привертають резонансні інциденти поблизу критичної інфраструктури. Один із останніх таких випадків стався в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпцига.

    Тоді роботу летовища тимчасово призупинили після виявлення неподалік злітної смуги підозрілого безпілотника із вибухівкою. Дрон знаходився біля українського вантажного літака Ан-124.

    Згодом німецькі слідчі виявили неподалік місця інциденту антену, а на самому безпілотнику та вибуховому пристрої — сліди ДНК. За даними слідства, апарат могли спеціально модифікувати для здійснення атаки. Правоохоронці також перевіряють можливий російський слід.

    Таким чином, регулярні повідомлення про невідомі безпілотники стають для Німеччини дедалі серйознішим питанням безпеки. Водночас офіційний Берлін поки не називає державу, яка могла б стояти за цими польотами.

  • Нова Зеландія ввела нові санкції проти прихильників війни РФ

    Нова Зеландія ввела нові санкції проти прихильників війни РФ

    Нова Зеландія оголосила про черговий пакет санкцій проти Росії та осіб і організацій, які сприяють її війні проти України. Нові обмеження стосуються 33 фізичних та юридичних осіб.

    Про це повідомив уряд Нової Зеландії.

    Про запровадження санкцій оголосив міністр закордонних справ країни Вінстон Пітерс. За його словами, новий пакет спрямований не лише проти безпосередніх учасників російської агресії, а й проти тих, хто допомагає Москві обходити міжнародні обмеження, веде кібератаки, поширює пропаганду або причетний до незаконного переміщення українських дітей.

    Окрему увагу в новому санкційному пакеті приділили особам та структурам, причетним до примусового переселення, викрадення та так званого «перевиховання» українських дітей на окупованих територіях та в Росії.

    Вінстон Пітерс наголосив, що діти не повинні використовуватися як інструмент війни.

    «Дітей ніколи не слід використовувати як знаряддя війни. Нова Зеландія, як і раніше, глибоко стурбована спробами викрадення та перевиховання українських дітей за допомогою примусових державних програм», — заявив глава новозеландського МЗС.

    Питання незаконної депортації українських дітей залишається одним із ключових міжнародних звинувачень на адресу Росії. Україна та її міжнародні партнери неодноразово заявляли про необхідність повернення дітей, яких російська влада вивезла з тимчасово окупованих українських територій.

    У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Суд пов’язав ордери, зокрема, з підозрами у незаконній депортації та переміщенні українських дітей.

    Ще одним важливим напрямком нового пакета стали російські кіберзагрози. Обмеження запровадили проти суб’єктів, яких Нова Зеландія вважає причетними до шкідливої кібердіяльності.

    За словами Пітерса, кіберпростір дедалі частіше використовується Росією для збору розвідувальної інформації, обходу санкцій та протидії державам і організаціям, які виступають проти російської агресії.

    «Діяльність, що здійснюється за клавіатурою, може мати реальні наслідки», — заявив міністр.

    Новозеландська влада також запровадила обмеження проти осіб і структур, які сприяють створенню та поширенню антиукраїнської пропаганди. Йдеться про інформаційну діяльність, спрямовану на виправдання або легітимізацію російського вторгнення в Україну.

    До нового санкційного списку також увійшли особи та структури, які, за оцінкою Нової Зеландії, роблять внесок у російський військово-промисловий комплекс.

    Крім того, санкції стосуються окремих представників російського політичного середовища та суб’єктів з Північної Кореї та Ірану, які підтримують військові зусилля Москви.

    Таким чином, новий пакет охоплює одразу кілька напрямків підтримки російської війни — від військово-промислового виробництва та політичної підтримки до кібероперацій, пропаганди й незаконного переміщення українських дітей.

    Уряд Нової Зеландії продовжує використовувати санкційний механізм як один із ключових інструментів тиску на Росію та її партнерів. Обмеження мають ускладнювати доступ підсанкційних осіб та організацій до фінансових ресурсів і міжнародної співпраці.

    Новий пакет став уже 36-м раундом санкцій Нової Зеландії проти Росії від початку повномасштабного вторгнення.

    З моменту набуття чинності Законом про санкції проти Росії у березні 2022 року Нова Зеландія запровадила обмеження щодо понад 2000 фізичних та юридичних осіб, а також суден.

    Таким чином, Веллінгтон продовжує розширювати санкційний режим, зосереджуючись не лише на російських посадовцях і компаніях, а й на міжнародних мережах, які допомагають Кремлю підтримувати військові можливості та обходити санкції.

    Нові обмеження також демонструють, що питання незаконної депортації українських дітей залишається одним із напрямків міжнародного тиску на Росію. Поряд із санкціями проти представників військово-промислового комплексу та кіберзлочинців це формує ширший підхід Нової Зеландії до протидії російській агресії.

  • Українців атакують фальшивими сертифікатами про навчання

    Українців атакують фальшивими сертифікатами про навчання

    В Україні зафіксували нову хвилю кібератак, під час яких зловмисники розсилають електронні листи від імені відомих освітніх платформ. У повідомленнях користувачам пропонують завантажити нібито сертифікат про успішне завершення навчання, однак замість документа вони можуть отримати шкідливе програмне забезпечення. Про це попередила Національна поліція України.

    За інформацією правоохоронців, кіберзлочинці маскують свої листи під офіційні повідомлення від популярних навчальних центрів, використовуючи знайомі логотипи та стиль оформлення. Такий підхід покликаний викликати довіру в отримувачів і спонукати їх відкрити вкладення або перейти за запропонованим посиланням.

    У поліції пояснюють, що в листі зазвичай міститься PDF-документ із вбудованим посиланням. Після переходу користувачу пропонують завантажити архів, у якому замість обіцяного сертифіката знаходиться шкідливий файл. Його запуск може призвести до зараження комп’ютера вірусом.

    Особливу небезпеку така схема становить для працівників державних установ, освітніх закладів та інших організацій, які справді проходили навчання на відповідних онлайн-платформах. Саме на їхню довіру та неуважність розраховують кіберзлочинці.

    Після встановлення шкідливого програмного забезпечення зловмисники можуть отримати доступ до конфіденційної інформації. Йдеться про викрадення логінів і паролів, банківських реквізитів, службових документів або навіть повний контроль над зараженим комп’ютером. У разі використання такого пристрою в корпоративній мережі під загрозою може опинитися вся інформаційна система установи чи підприємства.

    У Національній поліції закликають користувачів дотримуватися правил цифрової безпеки та не відкривати підозрілі вкладення, навіть якщо повідомлення надійшло нібито від знайомої організації. Правоохоронці нагадують, що шахраї нерідко використовують скомпрометовані поштові скриньки для розсилки шкідливих листів.

    Фахівці рекомендують не запускати файли з архівів, отриманих із неперевірених джерел, уважно перевіряти всі посилання у PDF-документах перед переходом, а також завантажувати сертифікати про проходження курсів виключно через особисті кабінети на офіційних навчальних платформах.

    Якщо користувач отримав подібний лист, його не слід відкривати чи пересилати іншим особам. Натомість поліція рекомендує повідомити про інцидент Національну команду реагування на кіберінциденти CERT-UA, надіславши підозріле повідомлення на перевірку. Це допомагає оперативно виявляти нові хвилі кібератак, блокувати джерела розсилки та захищати державні й приватні інформаційні системи.

    Правоохоронці також нагадують, що останнім часом шахраї активно використовують різні сценарії для поширення шкідливого програмного забезпечення. Зокрема, раніше фіксувалися масові розсилки листів нібито від імені «Нової пошти», у яких адресатів лякали податковими перевірками та пропонували відкрити вкладення для «виправлення помилок». Крім того, кіберзлочинці дедалі активніше використовують популярні месенджери, тому фахівці рекомендують регулярно перевіряти налаштування безпеки та користуватися вбудованими інструментами захисту від спаму й шахрайства.

  • Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Росія активно готується до розширення своєї військової агресії за межі України, а потенційними цілями Кремля можуть стати країни Балтії, Молдова та інші держави Європи. Про це він повідомив під час пресконференції в Берліні, наголосивши, що нинішні дії Москви свідчать про значно ширші геополітичні амбіції, ніж лише війна проти України.

    За словами Мерца, німецька влада уважно аналізує дії Росії та бачить ознаки системної підготовки до подальших агресивних кроків. Канцлер зазначив, що Кремль не приховує своїх намірів змінити безпекову архітектуру Європи силовими методами, а тому загроза більше не обмежується українською територією.

    “Ми бачимо очевидну підготовку Росії до подальшої агресії. Вона виходить далеко за межі України: загрожує країнам Балтії, загрожує Молдові, загрожує іншим частинам Європи”, – наголосив глава німецького уряду.

    Мерц підкреслив, що Німеччина вже відчуває наслідки російської гібридної війни. За його словами, країна регулярно стикається з диверсіями, спробами шпигунства, кібератаками та іншими формами прихованого впливу, які Москва використовує для дестабілізації європейських держав.

    Канцлер заявив, що географічне розташування Німеччини в центрі Європи робить її однією з ключових цілей таких операцій. Саме тому федеральний уряд прискорює модернізацію Бундесверу, збільшує оборонні витрати та посилює захист критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і цифрових мереж.

    “Ми не живемо у стані війни, але ми вже не живемо й у мирі”, – зазначив Мерц, наголосивши, що сучасні загрози виходять далеко за межі класичних військових конфліктів і охоплюють кіберпростір, інформаційну безпеку та діяльність спецслужб.

    Коментуючи питання, чи може Росія скористатися періодом переозброєння європейських країн, канцлер висловив упевненість, що НАТО зберігає достатній потенціал стримування. За його словами, країни Альянсу демонструють єдність у питаннях колективної безпеки та продовжують зміцнювати східний фланг.

    Заява Мерца пролунала на тлі дедалі частіших попереджень європейських лідерів про можливе розширення російської агресії. Напередодні президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що литовська розвідка володіє інформацією про підготовку Росією можливих провокацій проти критичної інфраструктури країн Балтії та Польщі. Він зазначив, що Кремль прагне перевірити міцність єдності НАТО та може вдатися до локальних операцій для створення напруженості в регіоні.

    Водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава очікує на можливі російські провокації із застосуванням українських безпілотників під чужим прапором. За його словами, публічне оприлюднення таких сценаріїв має стати елементом стримування Москви та ускладнити реалізацію подібних планів.

    На тлі цих заяв європейські держави продовжують нарощувати оборонні спроможності, зміцнювати співпрацю в межах НАТО та посилювати заходи із захисту критичної інфраструктури, розглядаючи російську загрозу як довгостроковий виклик безпеці всього континенту.