Golosnovinua.com

Позначка: клімат

  • Земля прискорюється: чому 10 липня 2025 року доба стала найкоротшою в історії

    Земля прискорюється: чому 10 липня 2025 року доба стала найкоротшою в історії

    10 липня 2025 року Земля встановила новий рекорд — тривалість доби скоротилася на 1,36 мілісекунди від звичних 24 годин. Це найкоротший день з моменту початку сучасних спостережень. Дані були зафіксовані Міжнародною службою обертання Землі (IERS) та Військово-морською обсерваторією США, а новину оприлюднило видання CNN.

    Найближчими днями очікується повторення подібних явищ — зокрема, 22 липня та 5 серпня також мають бути коротшими за норму. Причини цього — гравітаційний вплив Місяця, сезонні зміни в атмосфері, геофізичні процеси у рідкому ядрі планети, а також наслідки кліматичних змін.

    Чому це важливо для світу

    Хоча втрата мілісекунди майже не відчутна у повсякденному житті, вона критично важлива для технологій. Всесвітній координований час (UTC), на якому базуються системи супутникової навігації, фінансові операції, телекомунікаційні мережі та дата-центри, залежить від надточних атомних годинників.

    З 1972 року для компенсації уповільнення обертання планети було введено 27 «високосних» секунд. Але тепер ситуація інша: Земля прискорюється. Це може призвести до історичної події — першого в історії віднімання «негативної секунди». Фахівці попереджають, що така операція може спричинити серйозні технічні збої — подібні до «проблеми 2000 року».

    Роль клімату в зміні ритму планети

    Зміни клімату також впливають на швидкість обертання Землі. Танення льодовиків у Гренландії та Антарктиді перерозподіляє масу планети, що в свою чергу може трохи уповільнювати обертання. Саме завдяки цьому ефекту питання про віднімання секунди не постало вже сьогодні.

    Хоч ми не відчуваємо цих змін фізично, світ поступово готується до технологічних викликів. Наукові команди у різних країнах стежать за змінами тривалості доби та працюють над тим, як адаптувати глобальні системи до нових умов.

  • Через 25 років південь України може залишитися без води

    Через 25 років південь України може залишитися без води

    Україна вже сьогодні стикається з дефіцитом води, і ситуація, за прогнозами експертів, лише погіршуватиметься. Економіст-географ Іван Савчук, асоційований дослідник Лабораторії «Географія міст» у Парижі, попереджає: упродовж наступних 25 років південь України може залишитися без достатнього водозабезпечення. Це не лише екологічна проблема, а й критичне питання для енергетичної безпеки держави.

    Зміни клімату та посухи впливають на рівень води в Дніпрі, де розташовані каскади гідроелектростанцій. У роки з нестачею опадів гідрогенерація забезпечує лише 4% електроенергії, але саме ці обсяги можуть бути вирішальними у критичні моменти роботи системи. Гідроелектростанції виконують роль регулятора енергосистеми, стабілізуючи навантаження та покриваючи пікові потреби.

    Особливої ваги в цьому контексті набуває завершення будівництва стратегічно важливих об’єктів — Ташлицької та Придністровської гідроакумулювальних електростанцій. Вони здатні суттєво підвищити оперативну стійкість енергосистеми України, особливо в умовах нестабільного енергозабезпечення через війну.

    Окрім енергетичного аспекту, проблема води на півдні матиме й аграрні, соціальні та геополітичні наслідки. Уже зараз існує потреба в системному підході до водної політики, зокрема — впровадження сучасних методів збереження води, інвестиції в інфраструктуру та міжрегіональне водопостачання.

  • Скільки води потрібно пити щодня: нове дослідження спростовує популярний міф

    Скільки води потрібно пити щодня: нове дослідження спростовує популярний міф

    Рекомендацію пити щодня два літри води знають усі. Її можна почути у спортзалах, від дієтологів та на сторінках фітнес-блогів. Проте велике міжнародне дослідження, опубліковане в журналі Science, спростовує універсальність цієї поради.

    У проєкті взяли участь понад 5600 людей із 23 країн світу — від немовлят до людей похилого віку. На основі зібраних даних вчені дійшли висновку: реальна потреба в рідині у дорослої людини, в середньому, становить близько 1,5 літра на день, а не 2–2,5 літра, як зазвичай вважалося.

    Індивідуальні потреби — ключ до розуміння

    Науковці наголошують, що кількість води, яку потребує організм, значною мірою залежить від таких факторів:

    • вік і вага;

    • рівень фізичної активності;

    • клімат, у якому ви живете;

    • соціально-економічні умови.

    Наприклад, фізично активна людина, що працює на відкритому повітрі влітку, втрачає значно більше вологи, ніж офісний працівник у прохолодному приміщенні.

    Водночас вчені підкреслюють: головний орієнтир — це спрага. Вона є природним сигналом організму про нестачу рідини.

    Особливі категорії — особливі потреби

    У літніх людей відчуття спраги притуплюється, а потреба в рідині зменшується. Через це зростає ризик зневоднення. Часто пенсіонери також зменшують споживання води через страх нетримання або прийом діуретиків.

    На противагу цьому, людям, які тренуються або живуть у спекотному кліматі, потрібно більше води. Окрім гідратації, важливо відновлювати електролітний баланс — особливо рівні натрію, калію та магнію.

    Прості правила — кращі за суворі норми

    Замість підрахунку випитих мілілітрів, експерти радять орієнтуватися на власні відчуття. Сухість у роті, втома, темна сеча — це сигнали, що організм потребує рідини.

    Висновок дослідників однозначний: немає єдиної норми води, яка підходить усім. Головне — слухати своє тіло.

  • Війна в Україні пришвидшує зміну клімату: викиди, пилові бурі та глобальні наслідки

    Війна в Україні пришвидшує зміну клімату: викиди, пилові бурі та глобальні наслідки

    Війна, розв’язана Росією проти України, спричинила не лише людські жертви та руйнування інфраструктури, а й значний екологічний удар, який уже має глобальні наслідки. Як зазначає кандидатка географічних наук Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, бойові дії суттєво впливають на зміну клімату — не лише в Україні, а й по всій планеті.

    За оцінкою Міндовкілля, з лютого 2022-го до лютого 2024 року внаслідок війни було викинуто до 180 мільйонів тонн парникових газів в еквіваленті СО₂. Це — прямі й непрямі викиди від пожеж, вибухів, пересування техніки, а також масштабних міграцій населення. Шкоду довкіллю за ці два роки оцінили у 33 мільярди доларів.

    Віра Балабух підкреслює, що парникові гази, які потрапляють в атмосферу, залишаються там надовго і створюють ефект “теплової пастки”, що пришвидшує глобальне потепління. «Мова йде про наслідки планетарного масштабу», — зазначає вона.

    Ще одна критична проблема — знищення лісосмуг у зонах бойових дій. У 1960-х роках пилові бурі були регулярним лихом на півдні України. Від них рятували захисні лісосмуги, які висадили саме для стабілізації ґрунтів і збереження вологи. Сьогодні значна частина цих насаджень знищена вибухами та пожежами.

    «Ми втратили природний бар’єр, який стримував пилові бурі. А з огляду на те, що клімат стає все посушливішим, ймовірність їх повернення зростає», — каже Балабух. Лісосмуги також затримували сніг і зберігали вологу в ґрунті. Волога земля — це менший ризик бур, оскільки вітер не може легко підняти частинки пилу.

    Таким чином, війна має не лише миттєвий екологічний ефект, а й довготривалі наслідки, які ще довго впливатимуть на клімат, здоров’я людей і аграрний потенціал країни.

  • Смерчі атакують Україну? Насправді ми просто їх частіше знімаємо

    Смерчі атакують Україну? Насправді ми просто їх частіше знімаємо

    Відео з гігантськими стовпами пилу й хмар, що зависають між небом і землею, стрімко ширяться соцмережами — і створюють враження, що смерчі в Україні стали частішим явищем. Та чи справді це так?

    Останній випадок зафіксували 3 червня у Чернігові — близько 17:00 мешканці міста стали свідками потужної грози, під час якої в небі з’явилося явище, схоже на смерч. Очевидці з різних районів фільмували вихор на телефони, а відео миттєво розлетілися інтернетом. Це був уже другий випадок у місті за кілька днів — подібне зафіксували також 30 травня.

    Свідки описували стовп повітря як тонкий, що швидко набирав силу й рухався. Подібні явища спостерігали й у Смілі на Черкащині 12 травня — після спеки налетів вихор, а потім вдарив град. Раніше смерчі фіксували також у Дніпрі, Павлограді, на Київщині, Львівщині, Волині, Полтавщині та навіть у Запорізькій області.

    Смерчі були завжди — просто ми тепер їх бачимо

    Фахівці кажуть: кількість смерчів в Україні навряд чи збільшилася. За словами синоптика Укргідрометцентру Наталії Птух, такі явища завжди виникали у літній період, коли спекотне, вологе повітря зіштовхується з холодним — найчастіше в травні–серпні.

    Пояснення просте: раніше подібні явища могли минути непоміченими, а тепер майже кожен має телефон з камерою — і встигне зняти подію, яка триває буквально кілька хвилин.

    Діаметр смерчу зазвичай становить кілька десятків метрів. Через малу площу охоплення метеостанції практично не фіксують ці явища — на відміну від відео з дронів і смартфонів, якими переповнений інтернет.

    Чи винен клімат?

    Науковці обережно припускають, що зміни клімату можуть впливати на потужність смерчів, але однозначних доказів цього поки немає. За словами кліматолога Віри Балабух, через підвищення температури в Україні частішають потужні грози, шквали й град, а це ті ж процеси, що формують смерчі. Проте офіційно підтвердити тенденцію на збільшення частоти цих явищ наразі неможливо — відсутні потрібні інструменти спостереження.

    Чи це небезпечно?

    Смерчі в Україні зазвичай не такі масштабні, як у США, однак і вони можуть завдавати локальних руйнувань — особливо для легких конструкцій або при потраплянні в епіцентр. Якщо смерч наближається, фахівці радять ховатися в підвалі або в міцній будівлі, уникати вікон, а на відкритій місцевості — лягти в заглиблення, прикривши голову руками.

    Тож хоча смерчі — не нове явище для України, завдяки соцмережам і новітнім технологіям ми стали краще їх бачити. І, можливо, сприймати серйозніше.

  • В Україні стрімко змінюється клімат: очікують спекотне літо та посуху

    В Україні стрімко змінюється клімат: очікують спекотне літо та посуху

    Весна 2025 року демонструє аномальні погодні коливання: українці носять пальта і шорти впродовж одного тижня. Експерти вказують — це не просто сезонна особливість, а наслідок стрімких кліматичних змін, які вже відчуваються в усіх регіонах країни.

    Як повідомляє «Телеграф», кліматологиня Віра Балабух зазначає, що за останні 60 років середня температура в Україні зростала у 2,5 раза швидше, ніж глобальна. Через це посухи трапляються частіше, зменшується кількість опадів, а в південних регіонах загострюється проблема опустелювання.

    «Площа Олешківських пісків розширюється, а знищення Каховського водосховища лише погіршило дефіцит вологи», – зазначила експертка.

    Водночас, попри потепління, клімат України залишається помірним. Теплолюбні культури, як-от виноград і персики, вже ростуть на півночі країни, але сільське господарство стикається з нестабільністю погоди та дефіцитом вологи навесні.

    Метеорологи попереджають, що літо 2025 року буде ще спекотнішим за торішнє. За словами синоптика Ігоря Кібальчича, ймовірність наднормових температур — 70–75%.

    У липні-серпні можливі хвилі спеки з температурою понад +40°C, особливо на півдні та сході України. У ці періоди до країни надходитимуть гарячі повітряні маси з Африки та Близького Сходу.

    Вересень також може бути теплим — останніми роками він часто повторює літній сценарій із температурами вище +30°C.

    Щодо опадів, експерти говорять про їх нерівномірний розподіл. Грозові дощі мають локальний характер: у межах одного міста може випасти місячна норма в одному районі, тоді як інші залишаться сухими. Це підвищує ризики граду, буревіїв і навіть смерчів.

    Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко зазначає, що спека і посуха останніх років суттєво впливають на врожай. За його словами, температури понад +35°C уповільнюють вегетацію, а під +40°C рослини буквально «запікаються» в полях.

    «Ми спостерігаємо або повну відсутність дощів, або зливи з градом, що знищують посіви. В таких умовах ми покладаємося на агротехнології — збереження вологи, антистресові обробки, посухостійкі гібриди», — зазначив Хоменко.

    Серед культур, що краще пристосовуються до нових умов, — соняшник, соя та нові сорти кукурудзи.

  • Науковці підтвердили, що зливи стають екстремальнішими через потепління

    Науковці підтвердили, що зливи стають екстремальнішими через потепління

    Нове дослідження врешті розв’язало багаторічну суперечку у науковому середовищі щодо впливу підвищення температури на екстремальні опади. Його результати не лише підтверджують теоретичні очікування, а й посилюють тривогу щодо частішання раптових повеней у контексті глобальної кліматичної кризи. Про це повідомляє SciTechDaily.

    Ключовим питанням протягом багатьох років було, наскільки сильно інтенсивність дощів зростає з підвищенням температури. Згідно з класичним співвідношенням Клаузіуса-Клапейрона, кожен додатковий градус тепла дозволяє повітрю утримувати приблизно на 7% більше водяної пари. Саме ця волога й стає джерелом сильніших дощів.

    Утім, дослідження 2008 року на основі даних з Нідерландів викликало подив — вчені зафіксували зростання інтенсивності опадів до 14% на градус, удвічі більше від теоретичного показника. Це породило гіпотези про додаткові фактори впливу, зокрема грози або атмосферну нестабільність.

    Останнє дослідження, проведене міжнародною командою під керівництвом науковців з Потсдамського університету, виявило, що ключем до розуміння цього парадоксу є розділення типів опадів. Вони окремо проаналізували стратифіковані (тривалі, рівномірні) та конвективні (грози, зливи) дощі.

    Результати виявилися чіткими: у кожному випадку інтенсивність опадів збільшується майже ідеально відповідно до теорії Клаузіуса-Клапейрона. Надмірне зростання, зафіксоване у попередніх дослідженнях, пояснюється просто — змішанням двох різних типів дощів у статистиці.

    Таким чином, суперечка, яка тривала 17 років, вичерпана. Однак висновки вчених дають і тривожний сигнал: у майбутньому, з огляду на прогнозоване потепління, екстремальні зливи стануть частішими та сильнішими. Особливо це загрожує містам, де зливова інфраструктура часто не витримує навантаження — це підвищує ризики раптових повеней.

  • ООН закликає інвестувати $2,6 трлн у відновлення деградованих земель до 2030 року

    ООН закликає інвестувати $2,6 трлн у відновлення деградованих земель до 2030 року

    Протягом наступних шести років світ має інвестувати величезні кошти в боротьбу з деградацією земель і опустелюванням, які загрожують безпеці продовольства, водних ресурсів і екосистем. За прогнозами ООН, для відновлення деградованих земель та боротьби з розширенням пустель до кінця десятиліття необхідно вкласти принаймні 2,6 трильйона доларів.

    Зміна клімату, часті посухи та зростаючі потреби у продовольстві на фоні глобального збільшення населення створюють серйозні ризики для стабільності суспільств.

    За словами Тіава, значна частина із необхідних приблизно 1 мільярда доларів на день повинна надійти з приватного сектору. Наразі цей сектор забезпечує лише 6% необхідних коштів, тоді як основний тягар фінансування лежить на державних ресурсах. Тіав наголосив, що приватний сектор, будучи головним рушієм деградації земель через виробництво продуктів харчування, повинен активніше долучатися до їх відновлення.

    Цей глобальний виклик вимагає негайних дій та фінансової участі як урядів, так і приватних компаній.

  • Україна розробить план адаптації агросектору до кліматичної політики Європейського зеленого курсу до 2026 року

    Україна розробить план адаптації агросектору до кліматичної політики Європейського зеленого курсу до 2026 року

    Міністерство екології та природних ресурсів України оголосило про намір розробити програму адаптації агросектору до кліматичної політики Європейського зеленого курсу до 2026 року. Цей план буде спрямований на впровадження екологічних практик у сільському господарстві та забезпечення стійкості аграрного сектора до змін клімату.

    Про це повідомили у Міндовкілля у вівторок за підсумками дискусії з аграріями щодо реалізації Європейського зеленого курсу.

    Як зазначили у міністерстві, у травні 2024 року уряд схвалив Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року і затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2024-2026 роках.

    Згідно з цим планом у 2025 році завершиться дослідження оцінки ризиків сільського господарства до зміни клімату, а до 2026 року буде розроблений програмний документ щодо адаптації агросектору

    – зазначила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.

    Також, з її слів, “кліматична політика може передбачати фінансові стимули, такі як субсидії на екологічні практики, гранти на дослідження та податкові пільги, що допомагає зменшити витрати на екологічно чисті практики та сприяє інвестиціям у сталий розвиток”.

    Також Киреєва наголосила на важливості впровадження кліматичної політики для агропромислового сектору:

    1. Адаптація до зміни клімату: політика допомагає фермерським господарствам адаптуватися через нові культури та агрономічні практики.
    2. Підвищення ресурсної ефективності: політика стимулює інноваційні технології для зменшення споживання води, енергії та інших ресурсів.
    3. Забезпечення продовольчої безпеки: сприяє стабільності агропродовольчих систем в умовах зміни клімату.
    4. Фінансова підтримка і стимули: політика може включати субсидії, гранти та податкові пільги для екологічних практик, а також залучення міжнародних фінансів.
    5. Відповідальність та репутація: політика допомагає компаніям покращити свою репутацію, демонструючи відповідальність перед навколишнім середовищем.

    Як зазначили у Міндовкілля, основні принципи Європейського зеленого курсу включають екологічно сталий розвиток, збереження біорізноманіття, покращення якості води та ґрунту, зменшення забруднення повітря, енергетичний перехід до відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності, інновації, кругову економіку і розширення природоохоронних територій. Мета – досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року завдяки змінам в енергетиці, транспорті, промисловості та сільському господарстві.

  • Як глобальне потепління вплине на українську зиму

    Як глобальне потепління вплине на українську зиму

    Глобальне потепління, що триває понад століття, не є рівномірним процесом і не гарантує, що кожне наступне літо буде спекотнішим за попереднє. Денис Пішняк, кандидат географічних наук і фахівець з фізики атмосфери та геокосмосу, в інтерв’ю “Главкому” розповів про важливість розуміння природних коливань температур і їхнього впливу на сприйняття кліматичних змін.

    Пішняк підкреслює, що хоча глобальні температури поступово підвищуються, річні коливання залишаються значними. Цей фактор часто ускладнює вченим точне прогнозування кліматичних тенденцій. Наприклад, навіть якщо це літо виявиться досить спекотним, як було з температурою під 40 градусів у 2024 році, це не обов’язково свідчить про постійне загострення теплових умов.

    “Природні коливання мають доволі великий діапазон, і саме з цієї причини вони заважають вченим бачити правдиві кліматичні тенденції”, – пояснює Пішняк. За його словами, найближчі роки можуть бути спекотними, але за ними можуть слідувати періоди прохолодніших температур. Таке чергування може відбуватися неодноразово, що ускладнює створення чіткої картини майбутнього клімату.

    Щодо зимових умов, Пішняк заспокоює тих, хто сумує за снігом. Хоча кліматичні зміни можуть вплинути на кількість і тривалість снігового покриву в україні, він не зникне зовсім.

    “Сніг ми все ще будемо бачити, хоча він може випадати не так часто і не триматися на поверхні так довго, як раніше”, – зазначає експерт.

    Тренд на глобальне потепління, що розпочався з індустріалізації і урбанізації людської цивілізації, є тривалим і складним процесом. Пішняк зазначає, що умовною датою старту кліматичних змін можна вважати 1850 рік. З того часу рівень викидів парникових газів значно зріс, що сприяло поступовому підвищенню температур на планеті.