Golosnovinua.com

Позначка: КМДА

  • Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Столична корпорація «Київавтодор» уклала договір на капітальний ремонт шляхопроводу на вулиці Рональда Рейгана (раніше — Драйзера) через колії швидкісного трамвая. Вартість робіт становить 238,07 млн гривень. Підрядником обрано ТОВ «Ростдорстрой» — компанію, яку пов’язують з оточенням колишнього мера Одеси Геннадія Труханова. Контракт віддали без конкуренції, і це сталося всього за три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства. Тобто політичні рішення на верхах ухвалюються одні, а великі інфраструктурні підряди в столиці продовжують отримувати ті самі гравці.

    Як випливає з даних Prozorro, 17 жовтня 2025 року «Київавтодор» підписав угоду з «Ростдорстроєм» на ремонт 25-річного шляхопроводу над лінією швидкісного трамвая на Троєщині. Цей міст ввели в експлуатацію ще у 1999 році, і з того часу жодного разу не робили капітального ремонту. За даними Київської міської держадміністрації, обстеження у 2023 році показало критичний стан споруди: зношене покриття і гідроізоляція, тріщини в конструкціях, корозію арматури і місцями відшарований бетон. У КМДА прямо заявляють, що далі експлуатувати міст без оновлення небезпечно.

    Контракт передбачає не просто латання асфальту. До кінця 2026 року підрядник має відремонтувати сам шляхопровід із заміною опор, оновити зовнішнє освітлення, дощову каналізацію, а також інженерні мережі трамвая і тролейбуса. Окремо в проєкті закладено встановлення ліфтів до платформи швидкісного трамвая, що виглядає як спроба вперше зробити цей вузол більш доступним. На прилеглій території мають з’явитися нові газони та благоустрій.

    При цьому жодної конкуренції не було: «Ростдорстрой» отримав підряд фактично як єдиний учасник, адже інших охочих боротися за роботи на майже чверть мільярда гривень не знайшлося. Це не перший раз, коли так відбувається.

    Сама історія ремонту цього шляхопроводу тягнеться роками. Ще у 2018 році КМДА включила його до переліку об’єктів, що потребують капремонту, і тоді роботи оцінювали у 50 млн гривень із планами зробити все у 2019–2020 роках. Уже наприкінці 2019 року у внутрішніх документах мерії звучала сума 51,62 млн гривень та новий дедлайн — квітень 2023 року. У березні 2019-го «Київавтодор» замовляв проєктну документацію в ТОВ «Проектна компанія “Аркон”» за 2,08 млн гривень, а в лютому 2022 року взагалі підписав договір на виконання робіт із ТОВ «Мостобудівельний загін №112». Тодішня вартість будівництва становила 70,39 млн гривень. Почалася повномасштабна війна, ввели воєнний стан — і договір розірвали.

    У жовтні 2023 року документацію переробили вже інші проєктанти — ТОВ «Проектна компанія “Автомагістраль”» за ще один мільйон гривень. У липні 2025 року «Київавтодор» оголосив новий тендер з очікуваною вартістю 248,84 млн гривень. Тендер довелося скасувати: Антимонопольний комітет після скарги потенційного учасника («Енергетично-дорожнє будівництво») побачив дискримінаційні умови й зобов’язав замовника їх виправити. Крім того, сам замовник визнав, що треба перерахувати кошторис через уточнення розміру зарплат у проєкті. Після цього тендер оголосили знову — вже з нижчою очікуваною вартістю, 240,53 млн гривень. У підсумку жодного реального конкурсу не відбулося, і договір пішов до «Ростдорстрою».

    «Ростдорстрой» — це одеська компанія, зареєстрована ще 2005 року. Її бенефіціарними власниками вказані Євген Коновалов і Юрій Шумахер, а директором є Олексій Андрюшин. Шумахер — депутат Одеської міськради і член фракції «Довіряй справам», яка представляла політичний проєкт Геннадія Труханова. Сам Труханов, нагадаємо, 14 жовтня 2025 року втратив українське громадянство за указом президента. Попри цей політичний удар, бізнес-група, пов’язана з його командою, продовжує отримувати великі інфраструктурні замовлення не в Одесі, а вже у столиці.

    За даними Clarity Project, «Ростдорстрой» за роки участі в держзакупівлях підписав 748 контрактів на загальну суму близько 99,45 млрд гривень. Серед найбільших замовників — обласні служби відновлення та розвитку, а також сам «Київавтодор». Столична корпорація тільки цій фірмі віддала вже сім контрактів загальною вартістю понад 2,13 млрд гривень. У Києві «Ростдорстрой» працював і на чутливих, публічно помітних об’єктах — від реконструкції Пейзажної алеї до ремонту шляхопроводів на Новокостянтинівській, Полярній та інших ділянках критичної інфраструктури.

    Не всі ці історії були безскандальними. Один із найгучніших епізодів — реконструкція Дегтярівського шляхопроводу, яку «Київавтодор» замовив «Ростдорстрою» у 2023 році. Під час робіт міст частково обвалився. На щастя, тоді обійшлося без загиблих і травмованих. Підрядник публічно заявив, що бере на себе відповідальність і усуне наслідки за власний рахунок, не чекаючи експертиз. Дорожній рух по мосту відновили вже наприкінці грудня 2023 року, а повне завершення робіт оголосили у травні 2024-го. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження: слідчі вивчають можливе розкрадання коштів під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. За попередніми оцінками правоохоронців, щонайменше 300 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник, могли піти на матеріали за завищеними цінами.

    «Ростдорстрой» фігурує і в інших кримінальних провадженнях. НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень під час ремонту ділянок доріг Н-11 Дніпро–Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. У матеріалах справи йдеться про те, що компанія могла відхилятися від проєктної документації у виробництві асфальтобетону, економити на матеріалах і таким чином привласнювати бюджетні гроші. Окремі епізоди стосуються також ремонту мосту через річку Кобелячок у Полтавській області і дорожніх робіт у Миколаївській області, де фірмі закидають можливе привласнення та розтрату коштів замовника.

    Формально за замовника в історії з Рейгана відповідає «Київавтодор». Комунальну корпорацію очолює Олександр Федоренко — він став генеральним директором у липні 2022 року, до цього з травня 2020 року виконував обов’язки керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сам департамент до вересня цього року очолював Руслан Кандибор. Після скандалу з аварійною ситуацією у столичному метро (проблеми на синій гілці між «Либідською» і «Теремками», через які рух довелося обмежувати) його відсторонили рішенням суду на два місяці, а з 11 вересня 2025 року обов’язки керівника департаменту виконує заступник — Роман Лелюк. Діяльність департаменту напряму курує мер Києва і голова КМДА Віталій Кличко.

    Вся ця історія з ремонтом мосту на Троєщині виглядає так: міст дійсно у поганому технічному стані й потребує негайного ремонту. Але гроші на цей ремонт — це знову сотні мільйонів бюджетних гривень, які отримує компанія з Одеси, пов’язана з людьми, що вже були фігурантами кримінальних справ, і яка не раз отримувала підряди в Києві без реальної конкуренції. Риторика «ми самі все полагодимо» після обвалу Дегтярівського шляхопроводу тепер перетворюється на конкретний тест довіри: чи отримає Троєщина справді безпечний і модернізований шляхопровід, чи історія знову закінчиться актами, кримінальними провадженнями і перерахованими сотнями мільйонів.

  • Ексдиректора дептрансу КМДА Руслана Кандибора перевіряють на можливе незаконне збагачення

    Ексдиректора дептрансу КМДА Руслана Кандибора перевіряють на можливе незаконне збагачення

    Антикорупційні органи почали перевірку способу життя та фінансових активів колишнього директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА) Руслана Кандибора. Йдеться про комплексний моніторинг походження майна, банківських рахунків і готівкових заощаджень не тільки самого посадовця, а й його дружини Ольги Кандибор, доньки Дарини Кандибор та інших пов’язаних родичів. Перевірку запустили у вересні 2025 року після того, як Кандибора звільнили з посади «за згодою сторін».

    За інформацією слідства, мета моніторингу — встановити, чи відповідають задекларовані доходи реальним витратам родини. Детективи витребували у банків розкриття банківської таємниці: списки всіх рахунків і рух коштів від моменту їх відкриття до 22 вересня 2025 року. Таким чином правоохоронці намагаються простежити походження коштів, операції з готівкою, а також можливі перекази між членами родини.

    Руслан Кандибор очолював Департамент транспортної інфраструктури КМДА з серпня 2021 року. У липні 2025 року йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) у зв’язку з аварійною ситуацією в київському метрополітені взимку 2023 року. За версією слідства, Кандибор та підпорядковані йому структури проігнорували загрозу руйнування тунелю на «синій» гілці метро (ділянка між станціями «Деміївська» – «Либідська»), що призвело до зупинки руху, багатомісячного обмеження роботи лінії і збитків бюджету столиці більш як на 164 млн грн. Сам Кандибор свою провину заперечує і називає претензії маніпулятивними, стверджуючи, що причини аварійного стану — у проєктних помилках ще часів будівництва.

    Після оголошення підозри суд відсторонив Кандибора від посади і відправив під нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на цілодобовому арешті з електронним браслетом і заявила, що оскаржуватиме м’якіший запобіжний захід. У вересні 2025 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Кандибора з КМДА «за згодою сторін».

    Попри офіційні доходи, задекларовані Кандибором, питання виникли саме до рівня життя його сім’ї. Річна зарплата посадовця становила близько 1,15 млн грн (у середньому приблизно 96 тис. грн на місяць), однак родина, за наявними даними, володіє кількома квартирами, земельними ділянками на Львівщині, тримає значні суми готівкою — понад 70 тисяч доларів США і 25 тисяч євро — та має великий автопарк.

    У переліку автівок фігурують одразу кілька ретро-автомобілів і два сучасні Mercedes-Benz. Один із них — Mercedes-Benz GLC 300 2018 року випуску, придбаний у 2024 році, тобто вже під час повномасштабної війни. Саме такі активи — рухоме майно, що оформлене на членів сім’ї або пов’язаних осіб — зараз і цікавлять антикорупційні органи, оскільки вони можуть бути ознакою так званого «непояснюваного збагачення» (коли стиль життя не відповідає офіційним доходам). Цей блок перевірки стосується не лише самого Кандибора, а й дружини та доньки, які, за версією слідства, могли виступати номінальними власниками.

    Детективи вимагають від банків повні виписки щодо руху коштів по рахунках усіх членів сім’ї та родичів Кандибора, щоб відстежити перекази, великі готівкові внесення, купівлю нерухомості й автомобілів, а також можливі конвертаційні операції. Такі запити стандартні для перевірок активів місцевих чиновників, але в цьому випадку масштаби запиту явно виходять за межі однієї лише зарплатної картки ексчиновника — перевіряють фактично весь сімейний контур.

    Розслідування рівня життя Кандибора має одразу два виміри. Перший — публічний: ідеться про чиновника, якого вже підозрюють у службовій недбалості, що коштувала місту сотні мільйонів гривень і паралізувала одну з ключових гілок метро Києва. Другий — системний: це тест на те, чи готові антикорупційні органи копати не лише «технічну вину» за аварію, а й можливе незаконне збагачення, що могло накопичуватися роками, поки він працював у департаменті.

    Тепер слідчі намагаються встановити, чи не є майно родини Кандибора, включно з нерухомістю, готівкою і дорогими авто, прихованими активами, сформованими за рахунок зловживання службовим становищем. Якщо цю невідповідність буде доведено, наступним кроком може стати не лише справа про недбалість, а й окремі підозри щодо незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей.

  • «Велике будівництво» без дозволу: капремонт Харківського шосе на 1,26 млрд грн у Києві назвали самочинним

    «Велике будівництво» без дозволу: капремонт Харківського шосе на 1,26 млрд грн у Києві назвали самочинним

    Капітальний ремонт Харківського шосе в Києві, який КМДА подає як масштабне оновлення транспортної артерії Лівого берега, виявився без належних дозвільних документів. Про це повідомляє «Інформатор» із посиланням на дані з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) та заяву міського активіста й експерта з містобудування Георгія Могильного.

    Йдеться про ремонт ділянки Харківського шосе в Дарницькому та частково Дніпровському районах, який офіційно стартував 5 жовтня 2025 року. Орієнтовна вартість робіт — 1,26 млрд грн. Але, за словами Могильного, ці роботи юридично виглядають як самочинне будівництво.

    Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.
    Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

    Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

    Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

    Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

    Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

  • Київ втрачає обличчя: надбудова може знищити старовинний флігель на Рейтарській

    Київ втрачає обличчя: надбудова може знищити старовинний флігель на Рейтарській

    У центрі Києва під загрозою опинився один із найстаріших будинків на вулиці Рейтарській — історичний флігель у «Дворику з воронами». Як повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, власник будівлі презентував проєкт сучасної надбудови, яка може зіпсувати автентичний вигляд споруди.

    За словами Перова, проєкт надбудови вже передано Департаментом охорони культурної спадщини КМДА для погодження до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

    Активіст нагадав, що 5 жовтня у старовинному флігелі сталася пожежа. А вже між 15 і 22 жовтня власники провели технічне обстеження, яке засвідчило аварійність даху та внутрішніх конструкцій.

    «23 жовтня власник подав до Департаменту проєкт “ремонту” з надбудовою. Директор департаменту Марина Соловйова пояснила, що не може відхилити документ, оскільки будівля офіційно не має статусу пам’ятки архітектури», — зазначив Перов.

    Попри це, історичні дослідження підтверджують, що двоповерхова будівля є однією з найстаріших на Рейтарській і зберегла свій первісний вигляд. Громадськість побоюється, що сучасна надбудова остаточно знищить автентичність історичного двору, який є знаковим місцем для киян.

  • Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Поки країна воює й шукає ресурси для фронту, у Києві триває традиційний осінній сезон тендерів. Комунальні підприємства активно витрачають бюджетні кошти — від капремонтів скверів до закупівлі буклетів і соціологічних опитувань.

    Сквери та парки — головна осіння стаття витрат

    Цього року міська влада знову щедро фінансує «оновлення» зелених зон столиці. У Святошинському районі стартував капітальний ремонт скверу на розі проспекту Берестейського та вулиці Чорнобильської. Підряд отримає ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”», а вартість робіт становить 8,3 млн гривень. Завершити ремонт мають до 20 грудня.

    Та сама компанія відновлюватиме спортивно-ігровий майданчик у сквері імені Кошиця в Дарниці. Роботи коштують 4,8 млн гривень, причому фірма стала єдиним учасником тендеру.

    «Київзеленбуд» тим часом замовляє проєктування систем відеоспостереження й установку «тривожних кнопок» у скверах — у Дарницькому районі та на Берестейському проспекті. Вартість таких робіт коливається від 20 до 30 тисяч гривень. Підрядником стала комунальна «Інформатика».

    Крім того, за експертизу документації з благоустрою Скверу Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) заплатять 21,7 тис. грн, а за аналогічну експертизу парку на вулиці Прирічній в Оболонському районі — 57 тис. грн.

    Метрополітен: деталі, буклети і тінь Брагінського

    Серед великих замовників — КП «Київський метрополітен», яке закуповує комплектуючі для рухомого складу. Одна лише «балка центрального підвішування вагонів» коштує 7,9 млн гривень. Але дивує інше: підприємство замовило 20 тисяч презентаційних буклетів на суму 91,2 тис. грн у ФОП Віктора Хільчука.

    Навіщо підземці буклети — питання відкрите, особливо на тлі того, що доходи метрополітену за перше півріччя 2024 року становили 2,58 млрд грн, а витрати — 4,53 млрд. А розслідування щодо ексначальника метрополітену Віктора Брагінського, який утік з України після корупційних скандалів, досі триває.

    Дослідження «для мерії»: мільйони на соціологію

    Не відстає і Комунальна науково-дослідна установа “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”, очолювана Сергієм Павловським. Цього жовтня інститут оголосив тендер на 785 тисяч гривень для опитування про «сприйняття киянами європейської та євроатлантичної інтеграції».

    Раніше ця установа вже проводила низку досліджень:

    • «Оцінка якості обслуговування ЦНАПів» — 1,21 млн грн,

    • «Євроінтеграційні настрої киян» — 708 тис. грн,

    • «Якість життя молоді столиці» — 387 тис. грн,

    • «Медіаспоживання киян» — 530 тис. грн,

    • «Гендерні аспекти розвитку людського капіталу під час війни» — 524 тис. грн.

    В КМДА не змогли пояснити, як результати цих досліджень реально допомагають місту. Сергій Павловський відповів, що «висновки направляються замовникам у встановленому порядку», але без уточнення, чи хтось їх узагалі використовує.

    Меблі, дах і камери

    Київська міська рада теж не відстає від «осінніх» закупівель.

    • Ремонт даху будівлі на Хрещатику, 36, обійдеться у 1,6 млн грн.

    • Камери відеоспостереження для самої Київради — ще 85 тис. грн.

    • Новий стіл керівника моделі Statik коштуватиме 58,4 тис. грн, хоча на ринку аналогічний можна знайти за 53 тис.

    Попри війну, коли більшість українських міст скорочують витрати на непершочергові потреби, Київ продовжує фінансувати ремонти скверів, замовляти буклети, меблі та соціологічні дослідження.
    Осінній сезон закупівель у столиці ще не завершено — попереду нові контракти і тендери, які, схоже, нічим не поступаються довоєнним за масштабом і апетитами.

  • Єрмак обговорював у США політичну ситуацію в Києві та можливе зміщення Кличка

    Єрмак обговорював у США політичну ситуацію в Києві та можливе зміщення Кличка

    За інформацією наших джерел, під час нещодавньої робочої поїздки керівника Офісу Президента Андрія Єрмака до США, він отримав чіткі застереження  від реалізації силового сценарію по зміщенню мера Києва Віталія Кличка.

    Водночас, за інформацією джерела, “знести Кличка разом з усією його командою до кінця року” Андрію Ермаку обіцяв віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник голови Київської міської державної адміністрації Владислав Андронов залишається однією з найзакритіших фігур у команді мера столиці Віталія Кличка. Попри високу посаду, про його діяльність у відкритих джерелах майже немає інформації. У соцмережах Андронов не представлений, публічних заяв не робить, а коментарі для ЗМІ дає вкрай рідко.

    У 2020 році він був обраний до Київради від партії «УДАР», а з 2022 року обіймає посаду заступника голови КМДА. У системі міської адміністрації Андронов курує кілька ключових підрозділів — Департамент комунальної власності, Державний архів Києва та Департамент земельних ресурсів.

    Згідно з офіційною бухгалтерською відомістю, у 2025 році Владислав Андронов щомісяця отримував понад 100 тисяч гривень. Найменшу суму він отримав у січні — 60 тисяч 346 гривень, а найвищу — у лютому, коли заробіток склав 184 тисячі 39 гривень. У середньому його зарплата протягом року коливалася в межах 130–140 тисяч гривень.

    Крім того, Андронов щомісяця отримував надбавки понад 30 тисяч гривень за «інтенсивність праці». За даними декларацій, річний дохід чиновника зріс удвічі порівняно з 2023 роком, а сума його заощаджень ставить його серед найбагатших у КМДА — поступається він лише своєму колезі Вячеславу Непопу.

    На банківських рахунках Андронова зберігається 28 тисяч 890 і 5 тисяч 670 доларів, а також майже 1,8 мільйона гривень. Готівкою він задекларував 95 тисяч доларів, 110 тисяч євро, 700 тисяч гривень і 2800 фунтів стерлінгів. Також Андронов надав фінансову допомогу ТОВ «Інвестиційні ресурси» на суму майже 6 мільйонів гривень.

    У власності чиновника — Toyota Land Cruiser 200 та Volkswagen Jetta. Крім того, він користується автомобілями дружини: Mercedes-Benz, Porsche Cayenne та Tesla Model S.

    Його підлеглі також отримують чималі зарплати. Директор Департаменту комунальної власності Андрій Гудзь має щомісячний дохід від 80 до 160 тисяч гривень, включно з преміями та виплатами на оздоровлення. А директорка Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелих стабільно отримує понад 80 тисяч гривень на місяць, маючи при цьому готівкові заощадження у 41 тисячу доларів.

    Попри постійні проблеми в столиці — від комунальних питань до транспортних колапсів, — чиновники КМДА продовжують отримувати високі зарплати й працювати в максимально комфортних умовах.

  • Команда Кличка робить “ставки на наступне звільнення”, поки Поворозник вивозить речі з кабінету

    Команда Кличка робить “ставки на наступне звільнення”, поки Поворозник вивозить речі з кабінету

    За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник вивозить свої речі з кабінету, в КМДА почали приймати ставки на те, хто наступний з команди мера буде звільнений через корупційні скандали.

    Так, за інформацією джерела, наразі найвищі ставки на звільнення заступниці голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марини Хонди: 1 до 2 та заступника голови КМДА Валентина Мондриївського: 1 до 3.

    Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

    Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

    Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

    Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

    Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

    Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

  • Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    У вересні 2025 року розпорядники бюджетних коштів столиці уклали понад 6,5 тис. договорів на загальну суму 5,3 млрд грн. Як і в попередні місяці, більша частина видатків припала на будівництво та ремонтні роботи, свідчать дані аналітичного модуля BI.Prozorro. Найдорожчий контракт — капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 млрд грн, який виконує ТОВ “Група компаній “Автострада”.

    Майже 3 млрд грн (57,5%) місячних витрат Києва спрямовано саме на будівництво й ремонти. Ключовий тендер — реконструкція Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах, яку замовив КК “Київавтодор”. Проєкт передбачає не лише нове дорожнє покриття, а й модернізацію транспортної інфраструктури: світлофори, ліфти для маломобільних груп, додаткові смуги для поворотів. Вартість робіт оцінюється у понад 230 млн грн за кілометр — сума, що викликає суспільний резонанс через свою масштабність.

    Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

    КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

    Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

    На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

    Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

    Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

    Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

  • Опалення в Києві: чому старт переносять і коли чекати тепла в оселях

    Опалення в Києві: чому старт переносять і коли чекати тепла в оселях

    Київ технічно готовий подати тепло в оселі, але поки утримується через погодні умови та необхідність ощадно використовувати газ. Про це в ефірі «Київ24» повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелєєв, припустивши, що опалювальний сезон у житлових будинках може розпочатися наприкінці жовтня.

    Посадовець підкреслив, що міська інфраструктура підготовлена:

    «В принципі ми могли б вже розпочинати опалювальний сезон, технічно ми до цього готові. Але з огляду на погоду — дійсно ще не дуже холодно, і з огляду на те, що газ зараз треба дуже виважено використовувати… наразі немає рішення про початок опалювального сезону».

    Пантелєєв уточнив, що соціальна сфера вже з теплом — це стосується садочків і лікарень.

    «Житло поки що ні. Думаю, що до кінця місяця ми будемо в такому режимі».

    За словами заступника голови КМДА, місто орієнтується не лише на стандартний критерій середньодобової температури +8°C, а й на прогнози на найближчі дні: після короткого похолодання очікуються періоди до +16°C, що дозволяє ще утримуватися від подачі тепла в житловий фонд.

    «Газ нам знадобиться більше тоді, коли буде −10 чи −15, у січні-лютому, ніж зараз», — наголосив Пантелєєв, пояснюючи пріоритет раціонального споживання енергоресурсу з огляду на ризики для газової інфраструктури під час війни.