Golosnovinua.com

Позначка: КМДА

  • У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У той час, як прифронтові міста масово встановлюють модульні укриття, у столиці їх досі немає. Станом на червень 2025 року в Херсоні таких споруд понад 200, у Дніпрі – близько сотні, у Харкові – понад 70. У Києві ж – лише одне пілотне укриття, встановлене ще 2023 року.

    Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

    Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

    У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

    У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

    Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

    Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

  • Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків набирає обертів. Як стало відомо, з весни 2025 року у Вільнюсі проходила виставка “Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії”. Туди було вивезено 512 предметів східного мистецтва з українських фондів, однак назад може повернутися лише 463.

    14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

    Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

    Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

    Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

    Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

    12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

    Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

    Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

    Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

    Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

    Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

    • недосконалість митного контролю,

    • ручне управління культурними процесами в КМДА,

    • ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

    Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

  • Пошкоджену історичну будівлю в Києві перевірять після скандальної «реставрації»

    Пошкоджену історичну будівлю в Києві перевірять після скандальної «реставрації»

    Скандал із пошкодженням історичної будівлі на Андріївському узвозі, 18 у Києві, продовжує розгортатися. Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив, що власник пам’ятки зобов’язаний негайно зупинити будь-які роботи та допустити фахівців для обстеження.

    У повідомленні йдеться, що видано Припис із вимогою припинити «реставраційні» дії, які викликали занепокоєння експертів та містян. Спеціалісти Департаменту мають оцінити стан збереження будівлі, характер виконаних робіт і спосіб її використання.

    У КМДА наголосили: за результатами огляду будуть вжиті заходи реагування, передбачені законодавством.

    Також чиновники нагадали власнику про обов’язок, визначений Законом України «Про охорону культурної спадщини»: підтримувати пам’ятку у належному стані, вчасно проводити ремонт і захищати її від пошкоджень та руйнувань.

    Будівля на Андріївському узвозі, 18 — одна з історичних перлин Подолу. Громадськість неодноразово скаржилася на втручання під виглядом реставрації, які більше нагадують реконструкцію із ризиком втрати автентичності.

  • «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

    КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

    Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

    КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

    У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

    Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

    За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

    Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

    Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

    За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

    • Завищення вартості матеріалів і робіт;

    • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

    • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

    Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

    Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.

  • У КМДА знову новий розподіл обов’язків: хто і за що відповідає

    У КМДА знову новий розподіл обов’язків: хто і за що відповідає

    Столична мерія знову змінила «архітектуру» своїх внутрішніх повноважень. Віталій Кличко, який очолює Київську міську державну адміністрацію (КМДА), 8 вересня 2025 року підписав розпорядження №740, яким перерозподілив обов’язки між своїми численними заступниками.

    Це вже не перша «рокіровка» у складі заступників мера. Ще у квітні 2022 року розпорядженням №170 було визначено базовий розподіл функцій, однак з того часу документ змінювався неодноразово. Причини — кадрові звільнення, військова служба окремих чиновників та постійна необхідність «переналаштування» управлінської машини.

    Кого зачепили останні зміни

    Насамперед мова йде про звільненого заступника з питань самоврядних повноважень Петра Оленича. Його функції частково передані Валентину Мондриївському, а основний масив повноважень тепер закріплений за новим обличчям у команді мера — Олегом Куявським.

    Куявський не лише відповідає за підприємництво, торгівлю, промисловість та інновації, але й отримав частину «силових» функцій Андрія Крищенка, який нині проходить військову службу. Йдеться про територіальну оборону, мобілізаційну підготовку та взаємодію з правоохоронними органами.

    13 заступників і складна ієрархія

    Станом на вересень 2025 року в КМДА налічується 13 заступників. Кожен з них має власний блок відповідальності — від транспорту й медицини до освіти, культури, молодіжної політики та довкілля.

    • Перший заступник Микола Поворозник курує фінанси, міжнародні зв’язки та охорону здоров’я.

    • Петро Пантелеєв відповідає за ЖКГ та благоустрій.

    • Валентин Мондриївський займається освітою, культурою, цифровізацією та рекламою.

    • Ганна Старостенко — культурна спадщина, внутрішня політика та комунікації.

    • Вячеслав Непоп — будівництво, архітектура та ДАБК.

    • Марина Хонда — соціальний захист, ветеранська політика та туризм.

    • Олена Говорова — спорт, молодіжна політика та патріотичне виховання.

    • Костянтин Усов — адмінпослуги, реєстрація та частина транспортних питань.

    • Володимир Прокопів — довкілля та клімат.

    • Андрій Крищенко — муніципальна безпека, оборона і взаємодія з силовиками.

    • Олег Куявський — підприємництво, промисловість, торгівля, частина оборонних функцій.

    • Владислав Андронов — земельні ресурси, комунальна власність і архіви.

    Крім того, Віталій Кличко напряму контролює транспортну сферу, внутрішній аудит та боротьбу з корупцією.

    Такий постійний «перетасунок» обов’язків демонструє нестабільність управлінської системи столиці. З одного боку, міський голова намагається швидко реагувати на кадрові зміни та зовнішні виклики, з іншого — критики вказують, що КМДА перетворюється на надмірно розгалужену структуру, де складно визначити персональну відповідальність за результати.

    Зараз у Києві за фактично кожну сферу відповідає окремий заступник. Це дозволяє концентрувати увагу, але створює ризики бюрократизації, конфліктів між «секторами впливу» та розмиття контролю.

  • Понад 600 земельних проєктів: у Київраді знову скандальні питання на порядку денному

    Понад 600 земельних проєктів: у Київраді знову скандальні питання на порядку денному

    Після відновлення роботи Київської міської ради, яка понад три місяці перебувала у стані політичної кризи, на порядок денний одразу винесли низку підозрілих земельних проєктів.

    Про це повідомляє Інформатор з посиланням на голову Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошею.

    За його словами, замість розгляду заяв звичайних громадян чи підприємців, у комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з’явилися ініціативи, що нагадують добре відомі «туалетні» схеми. Це ситуації, коли землю виділяють під фіктивну або формально існуючу нерухомість, а розмір ділянки не відповідає реальності.

    Крім того, у порядку денному опинилися й інші проєкти з явними ознаками сумнівності:

    • виділення землі під майно, право власності на яке вже скасовано судом;

    • проєкти, що стосуються осіб із санкційного списку;

    • документи, які раніше вже називали «схемними».

    «Є близько 600 земельних проєктів рішень. Ми не проти земельних питань, адже це додаткові гроші до бюджету. Але чому знову у пріоритеті — незрозумілі схеми, а прості люди й підприємці не можуть потрапити в порядок денний?» — зазначив Кривошея.

    Він також анонсував, що під час засідання земельної комісії 15 вересня поставить питання про очищення порядку денного від сумнівних проєктів.

  • Віталій Кличко: «недоторканний» мер із західним лобі та скандальними соратниками

    Віталій Кличко: «недоторканний» мер із західним лобі та скандальними соратниками

    Мер Києва Віталій Кличко вже багато років залишається однією з найбільш захищених постатей в українській політиці. Попри численні публікації про конфлікти інтересів, скандальні земельні оборудки та співпрацю з наближеними до криміналітету фігурами, жодних серйозних розслідувань з боку НАБУ чи САП проти нього так і не було ініційовано.

    Однією з причин такого «імунітету» вважають його потужний міжнародний ресурс. Кличко має підтримку європейських партнерів, особисті контакти у західних політичних колах, а також значні статки за кордоном. Йдеться про маєток у Німеччині вартістю понад 200 млн грн, а також активи у США. Це створює йому репутацію «недоторканного» як для міжнародних партнерів, так і в українському політикумі.

    Водночас у столиці триває перерозподіл земельних ділянок та підрядів, яким опікуються найближчі соратники мера. Одним із ключових гравців називають Дениса Комарницького, якого у ЗМІ неодноразово називали «смотрящим за Києвом». Саме він роками контролював розподіл ділянок, будівельні дозволи та тендерні підряди.

    Коли ж правоохоронці готували спецоперацію проти нього, Комарницький зник. За даними джерел, втеча стала можливою завдяки допомозі високопосадовців із СБУ, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та навіть Закарпатської ОВА.

    Таким чином, мер Києва Віталій Кличко залишається фігурою, яку складно зачепити як українським, так і міжнародним правоохоронним структурам. А система розподілу ресурсів у столиці продовжує перебувати під контролем його найближчого оточення.

  • Претендентка на посаду в.о. ректора університету ім. Бориса Грінченка – депутатка Київради Алла Шлапак

    Претендентка на посаду в.о. ректора університету ім. Бориса Грінченка – депутатка Київради Алла Шлапак

    За інформацією наших джерел, Віталій Кличко може сприяти призначенню в. о. ректора університету ім. Бориса Грінченка протеже біглого корупціонера Дениса Комарницького – Аллу Шлапак.

    За інформацією джерела, в рамках “угоди” про призначення Алли Шлапак, підозрюваний в багатомільйонних аферах із столичною землею Денис Комарницький, буде допомагати меру Києва в його протистоянні з Офісом Президента.

    Нагадаємо, Алла Шлапак являється депутатом Київської міської ради п’яти скликань, входить до Депутатської фракції “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.

    Алла Шлапак з 2001 року і по теперішній час – займається викладацькою діяльністю у провідних столичних ВНЗ.

    З 2018 року Алла Шлапак обіймає посаду заступника завідувача кафедри міжнародного обліку і аудиту Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. З 2019 року – доцент кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка.

    В біографії Алли Шлапак також присутні маловідомі факти її роботи на проросійські сили. В даному контексті варто згадати прізвище відомого бізнесмена-колаборанта Віктора Поліщука, який тривалий час фінансував її політичні амбіції.

  • Будівництво в Ботсаду і Голосієві: як компанії Молчанової руйнують екологію столиці

    Будівництво в Ботсаду і Голосієві: як компанії Молчанової руйнують екологію столиці

    Влада Молчановa, власниця групи компаній Stolitsa Group, знову активізувала свою PR-кампанію, намагаючись відбілити репутацію через проплачені публікації на медіа-майданчиках із мільйонною аудиторією. У своїх інтерв’ю та матеріалах вона заперечує підозри Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, подаючи медійну активність як доказ «законності» та «успішності» бізнесу.

    Втім, виникає логічне питання: чи потрібні дорогі медіакампанії людині, яка справді не має відношення до інкримінованих дій?

    Особливе занепокоєння викликає діяльність Молчанової через ТОВ «Фредс Резортс», що входить до Stolitsa Group. Саме ця компанія веде масштабне будівництво на територіях, які раніше вважалися символами природної краси та культурної спадщини Києва — у Ботанічному саду імені Гришка та в Голосіївському лісі.

    На землях, що мають охоронний статус, зводяться оздоровчі комплекси та інші об’єкти нерухомості. Це не лише руйнує екосистему столиці, а й прямо суперечить законодавству щодо охорони природно-заповідного фонду.

    За офіційними документами та розпорядженнями КМДА, «Фредс Резортс» отримало право на будівництво на землях НАН України. Зокрема, через співзаснування Міжнародного центру астрономії та геодинаміки «Астрогеодин», розташованого поряд із охоронюваними територіями.

    Ключове розпорядження КМДА від 7 липня 2021 року дозволило зведення житлових і нежитлових об’єктів. При цьому документація постійно змінюється, а остаточний проєкт не гарантує дотримання містобудівних та екологічних норм.

    Інтерес САП та інших правоохоронних органів до діяльності Молчанової є цілком обґрунтованим. Її компанії фактично знищують природні об’єкти столиці, що становить небезпеку для екології Києва та правового порядку у сфері забудови.

    Журналісти та активісти неодноразово направляли матеріали щодо цих порушень, однак остаточну крапку має поставити правосуддя. Без рішучих дій правоохоронців забудовницьке свавілля продовжуватиме руйнувати Київ.

  • 305 тисяч на місяць: зарплати заступниці Кличка і її команди б’ють рекорди

    305 тисяч на місяць: зарплати заступниці Кличка і її команди б’ють рекорди

    У 2025 році заступниця голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко стабільно отримує щомісячні виплати, що значно перевищують середні зарплати в столиці. Менше ніж 100 тисяч гривень їй нараховували лише двічі — у січні (63,9 тис. грн) та червні (68 тис. грн). В інші місяці суми суттєво зростали: від 127,9 тис. у березні до рекордних 305,2 тис. у травні.

    Особливо показовим став лютий 2025 року, коли Старостенко отримала 179,3 тис. грн — більше, ніж деякі урядові міністри.

    Згідно з офіційною відповіддю КМДА, у структурі зарплати посадовиці щомісячно передбачені надбавки «за інтенсивність праці» (від 11,3 тис. до 22,6 тис. грн) та премії (від 9,6 тис. до 24,2 тис. грн). Для порівняння: у травні 2024 року їй було нараховано 332,9 тис. грн, а в червні того ж року — 270,8 тис. грн.

    Загалом динаміка росту зарплат Старостенко вражає: у 2022 році вона задекларувала 586,5 тис. грн доходу, у 2023-му — 753,5 тис. грн, а за 2024-й уже 1,7 млн грн. Тобто лише за два роки її заробітки зросли більш ніж удвічі.

    Однак сфери, за які відповідає чиновниця, залишаються проблемними.

    У квітні 2024 року гучного резонансу набула історія з Житнім ринком. Спроба передати його в оренду через аукціон викликала обурення громадськості, яка назвала це «прихованою приватизацією». КМДА довелося зупинити торги, проте ринок і надалі залишається збитковим. Водночас керівник Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Володимир Костіков регулярно отримує премії до зарплати. У 2025 році його доходи коливалися від 57 тис. грн до 117 тис. грн щомісяця.

    Не менш критична ситуація у сфері охорони культурної спадщини. На Подолі зникла історична будівля крамниці Демидова, яка 15 років «значилася на реставрації». Раніше гучний скандал спричинило знесення садиби Зеленських на вулиці Кониського. Усе це відбувалося під наглядом Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який очолює Марина Соловйова. Її зарплати у 2025 році також були високими: від 56,8 тис. грн до 131 тис. грн на місяць.

    Попри гучні провали у сферах підприємництва та культурної спадщини, у КМДА не переглядають розмір надбавок для топпосадовців. Їхні зарплати зростають, тоді як пересічні кияни потерпають від економічних труднощів. У столиці навіть порушується питання про підвищення тарифів на транспорт, хоча мер Віталій Кличко публічно обіцяє не допустити цього під час війни.

    Таким чином, високі зарплати у КМДА різко контрастують із реаліями життя більшості мешканців столиці, створюючи картину розриву між владою та суспільством.