Golosnovinua.com

Позначка: КМДА

  • Дим суне на Київ: жителів правого берега попередили про запах гарі після пожеж на Київщині

    Дим суне на Київ: жителів правого берега попередили про запах гарі після пожеж на Київщині

    У Києві в неділю, 20 вересня, попередили про можливе задимлення на правому березі столиці. Причиною стали пожежі у Київській області, дим від яких за відповідного напрямку вітру може поширюватися в бік міста. Кияни можуть відчувати характерний запах гарі навіть у районах, де безпосередньо пожеж немає.

    У КМДА закликали мешканців, які відчувають дим, зачинити вікна, скоротити перебування на вулиці та тимчасово відмовитися від інтенсивних фізичних навантажень просто неба.

    Особливу увагу на якість повітря варто звернути людям із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, літнім людям, дітям та тим, хто гостро реагує на підвищення концентрації дрібнодисперсного пилу.

    На Київщині показники значно гірші

    На момент появи попередження найскладніша ситуація фіксувалася не в самому Києві, а в окремих населених пунктах області.

    За даними моніторингу, які наводить «Главком», близько 11:00 у Боярці датчик на вулиці Соборності показував AQI PM2.5 на рівні 225. Такий показник відповідає дуже високому рівню забруднення повітря.

    PM2.5 — це надзвичайно дрібні частинки пилу й продуктів горіння діаметром до 2,5 мікрометра. Через малий розмір вони здатні проникати глибоко в дихальні шляхи, тому саме їх концентрація є одним із ключових показників при оцінюванні забруднення повітря внаслідок пожеж.

    При цьому не варто переносити показник із Боярки на весь Київ: якість повітря може суттєво відрізнятися навіть у сусідніх районах і швидко змінюватися залежно від вітру, інтенсивності пожеж та інших метеорологічних умов.

    У столиці на момент публікації ситуація була значно спокійнішою. За даними, наведеними медіа, серед районів Києва вищі показники фіксували у Святошинському, Шевченківському та Подільському районах, однак вони були в рази нижчими, ніж у Боярці.

    Що горить на Київщині

    Задимлення виникло на тлі кількох пожеж у Київській області. Окремо влада повідомляла про займання після російських атак.

    У Фастівському районі внаслідок удару було пошкоджено підприємство, після чого на його території виникла пожежа. У регіоні протягом тривалого часу ліквідовували наслідки російських атак і займання на пошкоджених об’єктах.

    Київщина перед цим пережила серію ударів. За повідомленнями обласної влади, пошкодження фіксували одразу в кількох районах, а серед уражених об’єктів були житлові будинки, господарські та виробничі приміщення й транспорт.

    Ситуація з повітрям тому може змінюватися протягом дня. Навіть після локалізації відкритого вогню пошкоджені конструкції, матеріали або рослинність можуть ще певний час тліти й утворювати дим.

    Київ уже стикався з подібним задимленням

    Це не перший випадок цього літа й осені, коли дим від пожеж доходить до столиці.

    У червні Nenka.info писала про густе задимлення в Києві, коли мешканці Оболоні, Мінського масиву та Виноградаря масово повідомляли про сильний запах гарі. Тоді серед можливих джерел диму називали пожежі у Вишгородському районі та поблизу Прип’яті.
    Київ накрило густим димом: що відбувається

    На початку липня після масованої російської атаки в столиці також фіксували погіршення якості повітря та запах гарі. Тоді мешканцям рекомендували зачиняти вікна й стежити за показниками забруднення.
    Повітря у столиці погіршилося: де в Києві фіксують найвищі показники забруднення

    Нинішня ситуація також розгортається після серії російських ударів по Києву та області. 17 вересня Nenka.info повідомляла про атаку на Київщину, під час якої в Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка, а також були пошкоджені приватні будинки й автомобіль.
    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Що робити, якщо в районі відчувається дим

    Основна рекомендація на період задимлення — зменшити контакт із забрудненим повітрям. Вікна краще тримати зачиненими, а провітрювати приміщення лише після покращення ситуації. Якщо є кондиціонер або очищувач повітря з відповідним фільтром, його можна використовувати в режимі рециркуляції.

    Також варто відкласти біг, тренування та інші активні навантаження на відкритому повітрі. Під час фізичної активності людина дихає частіше й глибше, через що в організм потрапляє більше продуктів горіння.

    Старі рекомендації столичної влади під час сильних задимлень також передбачали вологе прибирання приміщень та використання систем очищення повітря.

    При появі вираженої задишки, сильного кашлю, запаморочення або різкого погіршення самопочуття варто звернутися по медичну допомогу.

    При цьому ситуацію слід оцінювати саме за актуальними показниками моніторингу. Рівень забруднення може змінюватися протягом кількох годин: вітер здатен як принести дим у певний район, так і досить швидко його розсіяти.

    Тому попередження КМДА не означає, що весь правий берег Києва вже накрив небезпечний смог. Йдеться про ризик локального задимлення та появи запаху гарі через пожежі в області, через що містян закликають бути обережними й стежити за якістю повітря протягом дня.

  • Садового можуть повернути до київської влади для контролю над коштами на військові цілі

    Садового можуть повернути до київської влади для контролю над коштами на військові цілі

    У Київській міській військовій адміністрації готується нове кадрове призначення. Заступником начальника КМВА може стати Сергій Садовий — колишній голова Голосіївської районної адміністрації Києва, який багато років працював у системі столичної влади.

    За інформацією джерела, Садовому планують передати напрям, пов’язаний із контролем міських фінансів, які можна забрати у міста на військові цілі. Йдеться про кошти, які зараз перебувають у розпорядженні міста, але потенційно можуть бути спрямовані на оборону. Саме контроль над такими фінансовими ресурсами, за даними джерела, має увійти до зони відповідальності Садового.

    Таким чином, йдеться не просто про адміністративне призначення. Потенційно Садовий опиниться в точці, де перетинаються інтереси міської влади та військової адміністрації, а також рішення щодо того, яку частину міських ресурсів можна спрямувати на військові цілі.

    Садовий має тривалий досвід роботи всередині київської влади. Він очолював Голосіївську РДА ще у 2006–2010 роках, потім працював у КМДА, де керував Головним управлінням контролю за благоустроєм і був директором профільного департаменту. У 2019 році Віталій Кличко знову представив його як виконувача обов’язків голови Голосіївського району, а в травні 2020 року Садовий офіційно отримав цю посаду указом президента.

    Саме цей досвід робить його потенційну появу в КМВА значущою. Садовий уже працював усередині системи КМДА та знайомий із механізмами функціонування столичної адміністрації, міським господарством і бюджетними процесами. Крім того, його освіта пов’язана з фінансами.

    Окрема деталь інсайду — близькість Садового до колишнього першого заступника Віталія Кличка Миколи Поворозника, якого в київських політичних колах називали «Паровозником». Джерело характеризує Садового як близьку до Поворозника людину.

    Фінансова складова можливого призначення особливо важлива на тлі того, що КМВА вже ухвалює рішення про виділення коштів із бюджету Києва, зокрема через резервний фонд. Адміністрація публікувала розпорядження про виділення коштів із резервного фонду бюджету столиці на різні потреби.

    Водночас КМВА відповідає не лише за військові питання, а й за забезпечення оборони міста, безпеку населення та функціонування столиці в умовах воєнного стану. Якщо призначення Садового відбудеться саме із заявленим джерелом функціоналом, ключовим стане обсяг фінансових повноважень, який йому передадуть. По суті, йдеться про контроль над частиною міських коштів, які можна забрати у міста на військові цілі.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • Не згоріли: «Київ Цифровий» почав повертати кошти за невикористані поїздки

    Не згоріли: «Київ Цифровий» почав повертати кошти за невикористані поїздки

    У Києві розпочався поетапний перерахунок коштів за невикористані поїздки у громадському транспорті, які пасажири купували ще за старими тарифами. Суми поступово з’являються у транспортних картках у застосунку «Київ Цифровий», однак у частини користувачів поки може відображатися лише частина грошей. У міській владі пояснюють: це не помилка — процес відбувається поетапно, а завершити основний перерахунок планують найближчими днями.

    Йдеться про поїздки, придбані до підвищення тарифів у липні, але не використані до завершення перехідного періоду 14 вересня. Міська влада ще під час зміни вартості проїзду пообіцяла, що такі поїздки не анулюють. Їхню фактичну вартість мають автоматично перевести у грошовий еквівалент і зарахувати до розділу «Мій Гаманець» транспортної картки.

    Наприклад, якщо у пасажира залишилося десять поїздок, кожна з яких була придбана за 6,5 грн, у гаманець мають повернути 65 грн. Саме суму, яку користувач фактично заплатив, а не вартість такої самої кількості поїздок за новим тарифом.

    Це важливий нюанс, адже після підвищення тарифу 65 грн уже не дорівнюють десяти новим поїздкам.

    Чому гроші можуть приходити частинами

    У КМДА пояснили, що повернення відбувається не одним платежем для всіх користувачів одночасно.

    Якщо транспортну картку поповнювали кілька разів, то система може опрацьовувати кожне поповнення окремо. Через це спочатку в «Моєму Гаманці» може з’явитися лише частина очікуваної суми, а решта — пізніше.

    Саме тому пасажирам радять не панікувати, якщо баланс поки не збігається з їхніми підрахунками.

    Міська влада ще 15 вересня офіційно повідомляла, що автоматичний перерахунок триватиме протягом тижня. Тобто всі операції не мали відбутися одномоментно у перший день після завершення дії старих поїздок.

    У повідомленнях 17 вересня уточнюється, що гроші вже почали надходити на картки поступово.

    Що сталося 15 вересня

    Перший день перерахунку пройшов не без проблем.

    Уранці 15 вересня частина користувачів «Київ Цифровий» зіткнулася з труднощами при роботі з транспортними картками. Люди скаржилися, що не бачать баланс, не можуть зайти у відповідний розділ або перевірити залишок.

    Проблеми виникли саме в той день, коли мала розпочатися конвертація невикористаних старих поїздок у кошти.

    У Головному інформаційно-обчислювальному центрі тоді пояснювали, що система переживає значне навантаження через масовий перерахунок транспортного ресурсу.

    Водночас сам проїзд у транспорті не був повністю паралізований.

    Що змінилося після 14 вересня

    До 14 вересня включно пасажири ще могли використовувати поїздки, придбані за старими тарифами.

    Після цієї дати вони втратили статус окремих поїздок і мали бути автоматично конвертовані у гривні.

    Таке правило було закладене ще в офіційному розпорядженні КМДА про нові тарифи. Документ прямо передбачав, що всі поїздки, куплені до 14 липня 2026 року, діятимуть до 14 вересня, після чого їхню невикористану вартість переведуть у грошовий баланс транспортної картки.

    Тобто нинішній перерахунок — не нова компенсаційна програма, а частина механізму переходу на нові тарифи.

    Як тепер можна використати повернені гроші

    Після появи коштів у «Моєму Гаманці» їх можна використовувати для оплати проїзду за новими тарифами.

    У застосунку для цього потрібно відкрити транспортну картку, перейти до розділу «Мій Гаманець» і придбати необхідну кількість поїздок.

    Є й другий варіант.

    Якщо на транспортній картці немає попередньо придбаних поїздок, валідатор може списати кошти безпосередньо з Гаманця. Вартість такої разової поїздки становить 30 грн.

    Механізм працює як із фізичною, так і з цифровою транспортною карткою.

    Скільки тепер коштує проїзд

    З 15 липня вартість разової поїздки у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері становить 30 грн.

    Водночас для тих, хто купує більше поїздок за один раз, діє система знижок.

    За офіційними тарифами:

    • 1–9 поїздок — 30 грн за одну;
    • 10–19 — 28,9 грн;
    • 20–29 — 27,8 грн;
    • 30–39 — 26,6 грн;
    • 40–49 — 25,5 грн;
    • 50 поїздок — 25 грн.

    Таким чином, найбільша знижка доступна тим, хто одразу купує максимальний пакет.

    Саме через різницю між старими та новими тарифами після повернення грошей кількість доступних поїздок у більшості випадків буде меншою.

    Наприклад, 65 грн за десять старих поїздок тепер вистачить лише на дві разові поїздки по 30 грн, а 5 грн залишаться у Гаманці.

    Чому тариф у Києві так різко зріс

    Міська влада пояснювала підвищення вартості проїзду зростанням витрат транспортних підприємств.

    У тарифних розрахунках враховували фактичні витрати «Київського метрополітену» та «Київпастрансу» за попередній рік, подорожчання електроенергії, пального, обслуговування рухомого складу та зростання витрат на оплату праці.

    Разом із підвищенням тарифу місто також запустило систему знижок для тих, хто регулярно користується транспортом, і нові формати квитків.

    Зокрема, з 1 серпня у столиці з’явився пересадковий квиток, який дає можливість здійснювати кілька пересадок протягом обмеженого часу.

    Подорожчав і Kyiv City Express

    Зростання транспортних витрат цього літа торкнулося не лише метро та наземного комунального транспорту.

    Раніше Nenka.info писала, що з 22 липня подорожчав проїзд у Київській кільцевій електричці — Kyiv City Express.

    Там тариф тепер залежить від способу придбання квитка. Найдешевший варіант — 30 грн у застосунках «Укрзалізниця» або «Київ Цифровий», а при інших способах оплати ціна може сягати 37 грн.

    Детальніше — у матеріалі «Київська кільцева електричка змінює ціни: скільки доведеться платити пасажирам».

    «Київ Цифровий» дедалі більше інтегрується у транспортну систему

    Застосунок сьогодні виконує значно більше функцій, ніж лише поповнення транспортної картки.

    Через нього можна оплачувати проїзд, паркування, штрафи та окремі послуги міста. Сама транспортна картка фактично стала центральним цифровим інструментом для користування міським транспортом.

    Крім того, через «Київ Цифровий» можна купувати квитки на Kyiv City Express.

    Раніше Nenka.info також писала про нові нічні автобусні маршрути від Центрального вокзалу, які запустили для пасажирів у періоди, коли звичайне транспортне сполучення обмежене.

    Що робити, якщо гроші поки не з’явилися

    Найголовніше — не поспішати вважати кошти втраченими.

    Оскільки місто з самого початку оголосило, що перерахунок триватиме приблизно тиждень, відсутність повної суми 17 вересня ще не означає проблему з конкретною карткою.

    Користувачам варто перевіряти саме розділ «Мій Гаманець», а не лише кількість поїздок.

    Якщо картку поповнювали кілька разів, гроші можуть з’явитися кількома окремими зарахуваннями.

    Якщо ж після завершення заявленого терміну сума так і не відобразиться або буде очевидно неправильною, тоді вже варто звертатися до підтримки «Київ Цифровий».

    Головне на цей момент: старі поїздки не анулювали без компенсації. Їх переводять у гривні за фактичною старою вартістю, після чого ці гроші можна знову витратити на транспорт — уже за чинними тарифами.

  • У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    У Києві з’явилася петиція з пропозицією змінити роботу вуличних гучномовців під час повітряних тривог у нічний час. Авторка звернення не пропонує скасовувати сигнали небезпеки — йдеться про зменшення їхньої гучності під час комендантської години, зміну способу оголошення відбою та синхронізацію гучномовців у районах, де їхні сигнали накладаються один на одного.

    Ініціатива з’явилася на тлі суттєвої зміни самої системи повітряного оповіщення у столиці. З 6 вересня в Києві запровадили диференційовані сигнали залежно від характеру загрози: «Дронова небезпека», «Масована дронова загроза», «Ракетна загроза» та «Ракетно-дронова загроза». Окреме повідомлення «Відбій» означає, що на цей момент для міста не зафіксовано жодної з цих небезпек.

    Авторкою петиції є Анастасія Ковалевська. Вона пропонує змінити алгоритм роботи саме зовнішньої системи оповіщення уночі, коли через серії атак дронів сирени та голосові повідомлення можуть звучати по кілька разів за ніч.

    У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    Що саме пропонують змінити

    Ініціатива складається з кількох пунктів.

    По-перше, у нічний час пропонують зменшувати гучність вуличних гучномовців до мінімально достатнього рівня, щоб сигнал залишався чутним, але не працював на повну потужність біля житлових будинків.

    По-друге, авторка петиції пропонує окремо переглянути нічне оголошення відбою повітряної тривоги. Його пропонують або робити тихішим, або взагалі не вмикати через зовнішні гучномовці в певний період доби.

    Ключове уточнення: це не означає відмову від самого сигналу про початок небезпеки. Навпаки, авторка наголошує, що попередження про загрозу має зберігатися.

    По-третє, у петиції порушується проблема несинхронної роботи гучномовців. У щільно забудованих районах мешканці можуть чути одне й те саме повідомлення кілька разів із різницею в одну-дві хвилини.

    Як приклад у зверненні згадується район Позняків та вулиця Анни Ахматової.

    Чому проблема стала особливо помітною саме зараз

    За словами авторки петиції, зміна тактики російських атак призвела до того, що в окремі ночі у столиці можуть оголошувати п’ять-шість тривог.

    Оскільки зовнішня система повідомляє як про початок небезпеки, так і про її завершення, загальна кількість гучних сигналів під вікнами може бути ще більшою.

    Особливо гостро, за аргументами авторки, це відчувають родини з маленькими дітьми. У зверненні йдеться про те, що дитина може прокидатися не лише від сигналу початку тривоги, а й від такого ж гучного повідомлення про відбій.

    Водночас у Києві під час комендантської години мешканці все одно отримують повідомлення про повітряну небезпеку через мобільні застосунки та інші канали.

    Про який саме час ідеться

    Після останніх змін комендантська година в Києві діє з 01:00 до 05:00. Це підтверджує офіційний портал столиці. У цей період містянам заборонено перебувати на вулицях і пересуватися транспортом без спеціальних перепусток, за винятком прямування до укриття під час повітряної тривоги.

    Саме цей нічний період і є логічним орієнтиром для запропонованого зменшення гучності.

    Тобто йдеться не про повне «вимкнення сирен у Києві», а про можливу адаптацію зовнішнього звукового оповіщення з 01:00 до 05:00.

    Система оповіщення у столиці й так зараз змінюється

    Петиція з’явилася в момент, коли Київ уже переходить на нову модель інформування мешканців про повітряні загрози.

    З 6 вересня у місті запрацювало диференційоване оповіщення. Жовтий рівень означає дронову небезпеку, а червоний — масовану дронову, ракетну або комбіновану ракетно-дронову загрозу.

    КМДА повідомляла 11 вересня, що близько 70% території столиці вже охоплено системою диференційованих сигналів. До кінця року планують модернізувати ще 50 гучномовців.

    Офіційно система цивільного захисту використовує зовнішні гучномовці як один із основних каналів доведення інформації до населення під час надзвичайних ситуацій. Водночас повідомлення також передаються через радіо, телебачення, мобільні сервіси та інші канали.

    Nenka.info вже писала про зміну системи тривог

    Ця петиція фактично є продовженням ширшої перебудови правил безпеки у столиці.

    Раніше Nenka.info детально писала про нову диференційовану систему повітряних тривог у Києві. У матеріалі пояснювалося, чим відрізняються «жовтий» і «червоний» рівні небезпеки та як місто намагається перейти від однакової реакції на будь-яку загрозу до більш гнучкої моделі.

    Також Nenka.info повідомляла, що з 10 вересня Київ перейшов на новий режим роботи метро, мостів і комендантської години.

    Ще раніше Рада оборони столиці зверталася до уряду з пропозицією оновити протоколи безпеки, зокрема правила руху мостами та режим комендантської години. Про це писала і Nenka.info у матеріалі про масштабні зміни правил безпеки під час тривог.

    Тривоги вже впливають на роботу всього міста

    Часті сигнали повітряної небезпеки впливають не лише на сон мешканців.

    Наприклад, Nenka.info писала, що в серпні тривоги припали на 11,6% робочого часу столичних торговельних центрів, тоді як у липні цей показник становив лише 3,3%. В останній тиждень серпня в години роботи ТРЦ у столиці зафіксували вже 34 тривоги.

    Після переходу на диференційовану систему частина торговельних центрів почала продовжувати роботу під час «жовтого» рівня — дронової небезпеки.

    Це показує загальну тенденцію: столиця намагається не відмовлятися від безпекових механізмів, а зробити їх точнішими та менш руйнівними для повсякденного життя.

    Петиція про нічні гучномовці вписується у ту саму логіку.

    Петиція ще нічого не змінює

    Важливо, що подання петиції не означає автоматичної зміни правил.

    Щоб Київська міська рада розглянула електронне звернення, воно має набрати необхідну кількість голосів. За даними, наведеними у публікації «Телеграфу», для цього потрібно 6000 підписів.

    Станом на момент публікації звернення підтримали 671 людина, а до завершення збору залишалося 43 дні.

    Навіть якщо петиція набере необхідну кількість голосів, це означатиме лише її офіційний розгляд. Київрада та відповідальні служби мають оцінити, чи можна реалізувати запропоновані зміни без зниження рівня безпеки населення.

    Це особливо важливо, оскільки зовнішні сирени та гучномовці залишаються резервним каналом оповіщення для людей, які можуть не мати смартфона, вимкнути мобільний інтернет, спати без телефона поруч або не отримати push-повідомлення.

    Що може змінитися на практиці

    Якщо ідею підтримають, найбільш імовірним сценарієм є не вимкнення системи, а її точніше налаштування.

    Зокрема, потенційно можна окремо регулювати рівень гучності в нічний час, синхронізувати сусідні гучномовці та змінити алгоритм озвучення відбою.

    Але поки це лише пропозиція авторки електронної петиції.

    Офіційного рішення Київради чи КМДА про вимкнення або зменшення гучності нічних сирен наразі немає.

    Тому твердження, що у Києві вже вирішили відключати повітряну тривогу з 01:00 до 05:00, неправильне. На цьому етапі йдеться лише про громадську ініціативу щодо зміни роботи зовнішніх гучномовців у нічний період.

  • Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    У Києві заявили про суттєве коригування робіт під час будівництва резервної тепломережі для житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2. Після кількох тижнів протестів, зустрічей із мешканцями, консультацій з інженерами та науковцями місто сформувало оптимізовану схему, за якою на нинішній ділянці робіт планують видалити лише 10 дерев, тоді як 160 дерев мають зберегти, а частині з них проведуть кронування.

    Це фактично стало компромісним рішенням у конфлікті, який розгорівся в Голосіївському районі ще влітку. З одного боку, місто наполягає, що нова магістраль критично потрібна перед опалювальним сезоном, адже повинна стати резервним каналом теплопостачання для Теремків у разі пошкодження ТЕЦ-5. З іншого — місцеві мешканці виступили проти масштабної вирубки зеленої зони та вимагали змінити технічні рішення.

    Після підсумкової зустрічі представників міста, громадськості та фахівців Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА представив оновлений підхід. За словами міської влади, основний інженерний коридор тепломережі залишається незмінним, однак безпосередньо всередині нього вдалося скоригувати проведення робіт так, щоб максимально обійти дерева.

    Саме тут важливе уточнення. Цифра «10 дерев» не означає, що початковий проєкт від самого початку передбачав видалення лише десяти насаджень. Навесні ситуація виглядала принципово інакше.

    Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомляла, що за результатами комісійного обстеження від 18 березня 2026 року в межах усього будівельного коридору під видалення потрапляли 662 дерева, з яких 56 планували пересадити, а також 70 кущів, 16 із яких мали пересадити. Йшлося також про понад гектар газону та невелику площу квітників.

    Саме ці цифри і спричинили хвилю обурення серед місцевих жителів.

    У серпні на Теремках відбулося кілька акцій протесту. Люди виходили до зеленої зони, а згодом і під будівлю КМДА з вимогою зупинити вирубку та знайти інший варіант прокладання мережі. Учасники акцій наголошували, що серед дерев є старі дуби, а сам парк має значення для всього мікрорайону. За повідомленнями медіа, на одну з акцій 8 серпня прийшли сотні людей.

    Після цього представники міської влади та мешканці 11 серпня домовилися призупинити видалення дерев та протягом двох тижнів додатково вивчити запропоновані альтернативи. До обговорення залучили не лише фахівців КМДА і «Київтеплоенерго», а й експертів, яких запропонувала сама громада.

    Один із варіантів передбачав прокладання мережі вулицею Теремківською. На перший погляд він дозволяв би значно менше втручатися в зелену зону. Однак експерти встановили, що під вулицею вже проходить велика кількість інженерних комунікацій — зливова каналізація, газопровід середнього тиску, водопровід, електричні кабелі та лінії зв’язку.

    За оцінкою КМДА, для такого маршруту довелося б окремо проєктувати перенесення кількох мереж, проходити нові погодження і державну експертизу. Крім того, вулицю Теремківську, яка є важливим транспортним сполученням для району, могли б перекрити приблизно на рік.

    Другий альтернативний варіант пропонували вздовж дублера проспекту Академіка Глушкова. Але тоді протяжність тепломережі збільшувалася приблизно на 50%. Місто заявило, що частина запропонованих технічних рішень не відповідала державним будівельним нормам, а весь маршрут потребував би нових інженерних вишукувань, документації та експертизи.

    У результаті фахівці дійшли висновку, що повністю змінювати маршрут перед зимою надто ризиковано. Натомість вирішили залишити чинний інженерний коридор, але змінити організацію робіт усередині нього.

    Саме це й дозволило суттєво скоротити втручання у зелені насадження на ділянці, яку опрацьовували додатково: із приблизно 170 дерев 160 планують залишити, а ще 10 — видалити. Частину збережених дерев доведеться кронувати, тобто обрізати частину гілок, щоб забезпечити необхідний технологічний простір для техніки та трубопроводу.

    Такий підхід фактично повторює одну з головних вимог громади: не відмовлятися від резервного теплопостачання, але мінімізувати вирубку там, де дерева можна технічно обійти.

    Чому ж місто так поспішає з теплотрасою?

    Резервна магістраль потрібна для мікрорайонів Теремки-1 і Теремки-2 на випадок аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5. За даними «Київтеплоенерго», нова схема має забезпечити можливість альтернативного теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитсадків. Загалом йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    КМДА пояснює проєкт воєнними ризиками. ТЕЦ та інша велика енергетична інфраструктура Києва протягом повномасштабної війни неодноразово ставала цілями російських атак. Якщо основне джерело тепла буде серйозно пошкоджене взимку, резервна магістраль має дозволити переключити споживачів на інший тепловий контур і не залишити великий житловий масив без опалення.

    Будівництво ведеться в межах міського плану енергетичної стійкості. Київрада ухвалила відповідне рішення 10 березня 2026 року, а сам проєкт пройшов державну експертизу. КМДА неодноразово заявляла, що саме чинний маршрут дає змогу завершити роботи в прийнятні строки перед складним опалювальним сезоном.

    Водночас історія із Теремками показала іншу проблему — наскільки складно реалізовувати великі інфраструктурні проєкти в уже сформованій міській забудові.

    Початковий акт із сотнями дерев спричинив настільки сильну реакцію громади, що місту довелося фактично повторно пройти значну частину технічного обговорення вже публічно. Інженери перевіряли альтернативні траси, активісти приводили власних фахівців, а міська влада кілька разів зустрічалася з мешканцями.

    До конфлікту долучилася й Державна екологічна інспекція. Вона повідомляла, що тримає питання знесення зелених насаджень на контролі. За її даними, відновна вартість насаджень, які первинно планували видаляти в межах проєкту, перевищувала 20 млн грн.

    Окреме питання — що буде із зеленою зоною після завершення робіт.

    У «Київтеплоенерго» раніше обіцяли рекультивацію території, благоустрій та нове озеленення. Водночас повністю відновити лісосмугу саме над тепломережею не всюди можливо: великі дерева не можна висаджувати безпосередньо над трубами через технічні та безпекові обмеження. Тому частину компенсаційних насаджень доведеться розміщувати поруч або в інших зелених зонах.

    Міська влада також заявляла про можливість використання крупномірних дерев із комунальних розсадників, щоб відновлена територія не виглядала як повністю нова посадка з маленьких саджанців.

    Ще одна суперечлива тема стосується вже зрізаної деревини. КМДА повідомляла, що її передали районному зеленбуду й планують використовувати для елементів благоустрою — зокрема в зелених зонах і громадських просторах. Уся деревина, за твердженням міста, обліковується за відповідними актами.

    Отже, остаточна модель виглядає так: від самого проєкту резервної тепломережі Київ не відмовляється, оскільки влада вважає його критичним для проходження зими. Так само не змінюється базовий інженерний коридор. Але після протестів і роботи з експертами схему безпосереднього проходження трубопроводу вдалося оптимізувати так, щоб обійти значно більше зелених насаджень.

    Саме тому нова цифра — 10 дерев — виглядає разюче на тлі початкових планів із сотнями насаджень. При цьому коректніше говорити не про те, що весь старий проєкт із 662 дерев просто «скасували», а про суттєве коригування подальших робіт і максимальне збереження дерев, які ще можна врятувати в межах чинного маршруту.

    Історія Теремків у цьому сенсі стала рідкісним прикладом, коли громадський конфлікт не зупинив інфраструктурний проєкт, але змусив місто переглянути його деталі. Тепер ключове питання — чи вдасться реалізувати оновлену схему без нових втрат зелених насаджень і водночас завершити резервну тепломережу до моменту, коли вона справді може знадобитися місту.

  • Сирена більше не означає автоматичне закриття: як відтепер працюють ТРЦ Києва

    Сирена більше не означає автоматичне закриття: як відтепер працюють ТРЦ Києва

    Від 10 вересня звична для киян картина, коли після сигналу повітряної тривоги торговельний центр повністю зупиняє роботу, починає змінюватися. Після запровадження в столиці дворівневої системи повітряних загроз одразу кілька великих ТРЦ оголосили, що під час так званої жовтої тривоги — тобто дронової небезпеки — продовжуватимуть працювати. Однак є важливий нюанс: рішення самого торговельного центру не означає, що абсолютно всі магазини, кафе та ресторани всередині нього також залишаться відкритими.

    Новий порядок став можливим після постанови Кабінету Міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року. Уряд офіційно розділив сигнал «Повітряна тривога» на два рівні. Жовтий означає дронову загрозу, а червоний — ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу. Для бізнесу різниця принципова: при жовтому рівні підприємства можуть продовжувати діяльність, якщо для працівників і відвідувачів є доступне постійне або тимчасове укриття. Якщо його немає, уряд передбачив перехідний період до трьох місяців за погодженням із трудовим колективом. Перебування відвідувача в закладі під час такого рівня загрози відбувається на його власний розсуд.

    При червоному рівні логіка інша. Уряд пояснював, що він передбачає зупинку роботи та перехід людей до укриттів. Кабмін обґрунтував реформу зміною тактики російських атак: тривалі й часті сигнали через окремі безпілотники дедалі сильніше впливають на транспорт, бізнес та роботу міст. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв, що держава намагається одночасно зберегти безпеку людей і не дозволити атакам повністю паралізувати економічне життя.

    У Києві диференційовані повідомлення почали працювати ще 6 вересня. Жовте сповіщення означає «Дронову небезпеку». Червоний рівень може з’являтися при «Масованій дроновій загрозі», «Ракетній загрозі» або «Ракетно-дроновій загрозі». Якщо ситуація змінюється, нове повідомлення замінює попереднє без проміжного відбою. Відбій означає, що на цей момент жодної з визначених повітряних загроз для міста не зафіксовано.

    Одним із ТРЦ, який офіційно перейшов на новий порядок, став RIVER MALL. З 10 вересня центр продовжує роботу під час жовтого рівня. Водночас адміністрація прямо радить відвідувачам не ігнорувати тривогу та за можливості переходити в укриття. Усередині комплексу тимчасове укриття облаштоване на мінус другому рівні підземного паркінгу, а шлях до нього позначено спеціальними стрілками. При червоному рівні RIVER MALL зупиняє роботу.

    Схожу модель обрав RETROVILLE. Там при жовтій тривозі сам ТРЦ не зачиняється, однак працювати продовжують лише ті магазини та інші орендарі, які дали на це добровільну згоду. Навіть після такої згоди продавець може самостійно припинити роботу, якщо вважає ситуацію небезпечною. Тобто відвідувач може потрапити всередину центру, але побачити зачиненим саме той магазин, заради якого приїхав. Адміністрація рекомендує перевіряти актуальний режим окремих точок.

    У RETROVILLE є й окрема вечірня умова. Якщо тривога триває або починається після 21:00, працювати може лише гіпермаркет NOVUS та прикасова зона — за бажанням відповідних орендарів. Повністю торговельний центр у такому випадку відкривається вже наступного дня. Під час червоного рівня RETROVILLE зачиняється, а відвідувачів і персонал просять залишити приміщення та перейти до найближчих укриттів.

    До нової моделі долучилися й інші столичні центри. За повідомленнями адміністрацій, Art Mall, Piramida та Aladdin також вирішили не зачиняти весь комплекс під час жовтого рівня. Art Mall попереджає, що окремі магазини та ресторани можуть призупинити обслуговування за власним рішенням. У Piramida при жовтому рівні залишаються відкритими входи та працюють служби ТРЦ, але орендарі самостійно визначають режим своїх закладів. Аналогічний принцип запровадив Aladdin. При червоній загрозі всі три центри закликають відвідувачів перейти до укриттів.

    Аналогічний режим із продовженням роботи при жовтій дроновій загрозі обрав і DREAM. Водночас на офіційному сайті комплексу зазначено стандартний графік DREAM yellow — з 10:00 до 22:00, а також правило, за яким при тривозі після 21:15 центр уже відкривається наступного дня. Поруч із комплексами розташовані станції метро «Оболонь», «Мінська» та «Героїв Дніпра», які адміністрація традиційно вказує серед найближчих орієнтирів.

    Але далеко не весь столичний ритейл переходить на нові правила однаково швидко. Частина ТРЦ до запровадження дворівневої системи повністю зупиняла роботу при кожній повітряній тривозі. Серед них називали Lavina Mall, Blockbuster Mall і Mandarin Plaza. Тому перед поїздкою саме до конкретного комплексу чи магазину варто перевірити його останнє офіційне повідомлення: постанова дозволяє бізнесу працювати в певних умовах, але не зобов’язує кожну компанію відмовлятися від суворіших внутрішніх правил безпеки.

    Такий приклад уже є навіть серед великих мереж громадського харчування. McDonald’s після зміни правил вирішив поки не працювати під час жовтої тривоги. У компанії заявили, що аналізують роботу нової системи на практиці та лише після цього визначатимуться, чи можна безпечно змінити алгоритми роботи ресторанів. Отже, навіть якщо McDonald’s розташований усередині ТРЦ, який не зачиняється при жовтому рівні, сам ресторан наразі може припинити обслуговування.

    Особливий режим зберігає й Ocean Plaza. Комплекс має безпечний простір на мінус першому поверсі, який продовжує функціонувати під час повітряної тривоги. Там розташований також один із «Пунктів незламності», зокрема зона, адаптована для батьків із дітьми. Звичайний графік торговельної частини Ocean Plaza — з 10:00 до 22:00, Auchan працює з 08:00 до 22:00, а паркінг — цілодобово. ТРЦ Victoria Gardens, також адаптує роботу до нових загальнодержавних правил.

    Причина, через яку бізнес так швидко почав переглядати свої алгоритми, добре видна у статистиці останнього місяця. Українська Рада Торгових Центрів повідомила, що серпень 2026 року став антирекордним для галузі: по Україні повітряні тривоги припадали на 21,8% робочого часу ТЦ. Особливо різко погіршилася ситуація в Києві. У липні тривоги охоплювали 3,3% робочого часу столичних торговельних центрів, а у серпні — вже 11,6%.

    Стрибок стався буквально протягом двох тижнів. Якщо в червні, липні та першій половині серпня в години роботи ТРЦ у Києві фіксували приблизно по п’ять тривог на тиждень, то у передостанній тиждень серпня їх було 12, а в останній — вже 34. Найгіршим став 27 серпня, коли тривоги припали на 68% часу, в який торговельні центри мали працювати.

    Це вже впливає не лише на покупців, а й на економіку самих ТРЦ. За оцінкою UTG, через постійні простої змінюються навіть відносини між орендодавцями та магазинами. На ринку поширюється практика не нараховувати оренду за час вимушеного закриття або використовувати знижені коефіцієнти. Частина ритейлерів намагається перейти від фіксованої ставки до відсотка від фактичного обороту, а при виборі нового приміщення дедалі більше значення має наявність підземних рівнів та укриттів.

    Нові правила стосуються не тільки шопінгу. Від 10 вересня в Києві за жовтого рівня без обмежень має працювати наземна частина Сирецько-Печерської, або «зеленої», лінії метро з перевезенням пасажирів через Південний міст. Наземний громадський транспорт також продовжує курсувати. Крім того, комендантську годину в столиці скоротили — тепер вона триває з 01:00 до 05:00. ЦНАПи та установи соціальних послуг при жовтому рівні продовжують роботу.

    Проте головне, що варто розуміти покупцям: жовтий рівень не є відбоєм тривоги і не означає відсутності небезпеки. Це сигнал про дронову загрозу. Нові правила лише дозволяють частині міської інфраструктури та бізнесу не зупинятися автоматично. Адміністрації RIVER MALL, RETROVILLE та інших центрів одночасно з повідомленнями про продовження роботи закликають людей користуватися укриттями й оцінювати ризики.

    Таким чином, єдиного правила «всі ТРЦ Києва тепер працюють під час жовтої тривоги» немає. З 10 вересня законодавство дозволяє їм це робити за визначених умов, і частина великих центрів уже скористалася такою можливістю. Але остаточна картина складається з трьох рівнів рішень: постанови уряду, правил конкретного ТРЦ та окремої політики магазину чи ресторану всередині нього. Тож перед поїздкою під час тривоги варто перевіряти саме сторінку потрібного закладу — відкриті двері торговельного центру ще не гарантують, що потрібний магазин працюватиме.

  • У Києві готують нові гуманітарні штаби на випадок масштабних ударів по інфраструктурі

    У Києві готують нові гуманітарні штаби на випадок масштабних ударів по інфраструктурі

    Школи Києва знову стали точками роздачі після липневих ударів 2025 року — як і в перші місяці повномасштабного вторгнення. Цього разу міська влада готує іншу схему. До зими 2026–2027 у столиці планують мережу компактних гуманітарних штабів: продукти, гігієна і речі від благодійних організацій на випадок, якщо логістику та інфраструктуру буде зруйновано. За відомостями, отриманими редакцією, у кожному з десяти районів може з’явитися по 8–10 таких точок. Їх задумано меншими за попередні хаби, щоб знизити ймовірність прямого влучання, і вони не розміщуватимуться у школах.

    Це не публічне оголошення КМДА. 7 вересня заступник голови міської адміністрації Олег Куявський відзвітував про запаси продовольства і питної води: місто зможе організувати гаряче харчування для 25 тисяч осіб і закуповує ще 20 тисяч аварійних наборів. Підготовка йде через Гуманітарний штаб, створений у лютому 2022 року. Окремо місто визначило опорні пункти незламності в кожному районі — на випадок тривалих перебоїв. Офіційно йдеться про пункти обігріву, зарядки і базової підтримки. Відомості про окрему, щільнішу мережу роздачі саме гуманітарних вантажів у компактному форматі поза школами публічно не підтверджувалися.

    У 2022 році схема була іншою. Штаб з’явився 27 лютого за рішенням Віталія Кличка. Районні бази швидко зайняли школи і ліцеї: Голосіївський, Дарницький, Деснянський та інші райони отримали адреси в навчальних будівлях. Через соціальні служби роздали майже 200 тисяч продуктових наборів. Школи тоді вже стояли порожніми — навчання зупинилося. Великі приміщення здавалися логічним рішенням.

    Відтоді будівлі освіти стали регулярною ціллю. За даними міських звітів, лише за 2025 рік пошкоджено 80 освітніх закладів столиці, частину шкіл били повторно. Після масованих атак літа 2025 гуманітарні штаби для постраждалих знову розгортали у школах №132, №54, ліцеях №173 і №317. Великий об’єкт із чергою і складом усередині навчального корпусу лишається помітною ціллю і створює ризик для тих, хто приходить по допомогу.

    Минула зима зробила цей розрахунок жорсткішим. Російські удари по ТЕЦ Києва в січні–лютому 2026 року залишали без тепла тисячі багатоповерхівок. Дарницька ТЕЦ після серії влучань вийшла з ладу. У зоні цієї станції без опалення лишилися понад 1100 багатоповерхівок — на місяці, у сильні січневі морози. Пункти незламності у школах і дитячих садках працювали цілодобово, але самі будівлі продовжували потрапляти під обстріли. Водночас президент увів у дію рішення РНБО з персональною відповідальністю мера за проходження зими. Підготовка столиці стала політичним питанням, а не лише комунальним.

    Компактні штаби — спроба розірвати цей зв’язок. Менша площа, розосередження по району, відмова від шкіл знижують і воєнний, і політичний ризик. Роздача прив’язана до благодійних постачань, які Гуманітарний штаб координує з 2022 року разом з «Епіцентром», фондами та міжнародними донорами. Якщо удари знову переріжуть склади й дороги всередині міста, локальні точки мають тримати запас ближче до мешканців, а не в кількох великих вузлах.

    Скільки саме точок відкриють, за якими адресами і коли — відкриті джерела не фіксують. Неясно і те, як нова мережа співвідноситься з уже оголошеними опорними пунктами незламності: це паралельна структура, розширення наявних точок чи перейменування частини з них. Міська адміністрація публічно говорить про запаси і пункти стійкості, але не про окрему програму компактних штабів поза школами.

  • Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Наприкінці лютого мер Києва Віталій Кличко публічно передав 112-й окремій бригаді територіальної оборони чергову партію — 1925 безпілотників різних типів і станції керування. З початку року, за його словами, столичний бюджет спрямував бригаді 100 мільйонів гривень на оснащення. Такі передачі стали регулярними, міська владапозиціонує 112-ту як «свою» київську бригаду, що пройшла оборону столиці у 2022-му і згодом воювала на сході.

    28 серпня Служба безпеки України та Офіс генпрокурора повідомили про затримання колишнього командира цієї ж бригади. Полковника Владислава Косенка, який очолював 112-ту з вересня 2023 року, підозрюють в організації схеми на закупівлі 580 FPV-дронів вартістю понад 12 мільйонів гривень. Безпілотники призначалися для підрозділів на харківському напрямку. За версією слідства, договори виявилися фіктивними, акти приймання-передачі — підробленими. Жоден дрон до військ не дійшов. Косенко, як стверджують у СБУ, вимагав від підлеглих приховати відсутність техніки під час перевірок і списати її як втрачену в бою. Разом із ним затримали ще трьох осіб. Командувач Сил територіальної оборони звільнив Косенка з посади. Підозру оголошено за статтею про перешкоджання законній діяльності Збройних сил.

    Косенко — кадровий офіцер, випускник Київського вищого радіотехнічного училища ППО. У 2012-му пішов у запас, після 24 лютого 2022-го повернувся до строю, командував батальйоном, брав участь у боях під Бахмутом і на Харківщині. Бригада під його керівництвом зберігала публічний образ столичного підрозділу, тісно пов’язаного з міською владою.

    Цей зв’язок має довшу фінансову історію. Ще в лютому 2025 року спеціалізована військова прокуратура розслідувала можливе розкрадання сотень мільйонів гривень, які Київська міська державна адміністрація виділяла 112-й бригаді. У 2023–2024 роках частина отримала 615 мільйонів на безпілотники та обладнання. Слідство тоді вказувало на договори із завищеними цінами, обхід публічних тендерів і обналічування через низку компаній. Серед фігурантів називали посадовців КМДА, департаменту муніципальної безпеки та представників самої бригади. Імена конкретних радників міністра оборони у відкритих матеріалах того провадження не фігурували.

    За відомостями, отриманими редакцією, після арешту Косенка поміщено до СІЗО в статусі державного злочинця, там він утримується в одній камері з російськими ув’язненими. Такий режим, за цією інформацією, обрано як інструмент тиску, щоб надати справі максимальної публічності. У забезпеченні бригади, згідно з тими самими відомостями, помітну роль відігравали депутати Київської міської ради, радник міністра оборони і особисто мер. Відкриті джерела підтверджують лише регулярні публічні передачі техніки та бюджетні транші від міста, прямих доказів участі конкретних депутатів чи радника в конкретній схемі на 12 мільйонів поки немає.

    112-та бригада залишається однією з небагатьох столичних частин, чиє постачання міська влада демонструє як власну політичну вітрину. Арешт її недавнього командира ставить питання не лише про 580 неіснуючих дронів, а й про те, наскільки глибоко фінансові потоки між КМДА і бригадою виходили за рамки публічних церемоній. Слідство триває. Подальші процесуальні рішення покажуть, чи залишиться справа локальним епізодом, чи зачепить ширше коло тих, хто роками вибудовував систему забезпечення київської тероборони.

  • Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Київські школи входять у новий навчальний рік із кількома сценаріями організації занять через тривалі повітряні тривоги та постійну загрозу російських ракетних і дронових атак. Перший тиждень 2026/2027 навчального року у столиці планують розпочати в очно-дистанційному форматі, однак у КМДА попереджають: за потреби школи повинні бути готовими буквально на ходу перебудувати навчальний процес. Серед варіантів — уроки безпосередньо в укриттях, поєднання очних та онлайн-занять, повна дистанційка і навіть робота у дві зміни. Остаточну модель кожен заклад визначатиме з урахуванням безпекової ситуації та власних можливостей.

    Про нові підходи 31 серпня розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. За його словами, останні дні показали, наскільки сильно тривалі повітряні тривоги можуть впливати на звичайний шкільний розклад. Як приклад він навів 28 серпня, коли сигнали повітряної тривоги у Києві сумарно тривали 158 хвилин. За звичайного шестигодинного розкладу це приблизно дорівнює тривалості чотирьох уроків, а отже традиційна схема «перервали заняття — спустилися в укриття — повернулися до класу» за багатогодинної небезпеки може фактично зупиняти навчання на значну частину дня.

    Саме тому місто готується до більш гнучкого підходу. Для молодших школярів одним із варіантів може бути продовження очних занять безпосередньо в обладнаному укритті, якщо його умови дозволяють організувати там повноцінний освітній процес. Водночас учні середніх і старших класів у тій самій школі за необхідності можуть під час тривоги переходити на онлайн-навчання. У КМДА наголошують, що це не універсальна схема для всіх столичних шкіл, а лише один із варіантів, який заклади зможуть адаптувати під свої приміщення, кількість дітей та місткість захисних споруд.

    Ще одним сценарієм є повне або часткове дистанційне навчання у дні, коли безпекова ситуація фактично не дозволяє нормально проводити очні уроки. Також у столиці розглядають можливість організації другої зміни, якщо це допоможе розподілити потоки школярів і забезпечити достатню кількість місць в укриттях. Мондриївський підкреслив, що такі рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від рівня дроново-ракетної загрози. Головним критерієм у місті називають не збереження звичного розкладу будь-якою ціною, а безпеку дітей і працівників закладів освіти.

    Важливу роль у виборі формату матимуть і батьки. У Департаменті освіти і науки КМДА заявили, що родини зможуть обирати доступний для конкретної ситуації варіант навчання, але в межах моделей, які реально може забезпечити певна школа. Директорка департаменту Олена Фіданян пояснила, що можливості закладів у Києві відрізняються: десь укриття дозволяє розмістити значну кількість учнів і продовжувати заняття, а десь його ресурсів вистачає лише для безпечного перебування дітей під час тривоги. Тому єдиного обов’язкового формату для всіх шкіл міста запроваджувати не планують.

    Кожен заклад освіти при цьому вже має індивідуальний алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації, який погоджується та затверджується педагогічною радою. Йдеться не лише про ракетну чи дронову загрозу, а й про повідомлення щодо можливого мінування та інші небезпечні ситуації. У КМДА нагадують, що у вересні минулого року повідомлення про замінування надходили до столичних закладів освіти практично щодня. Через це батьків перед початком навчання закликають окремо проговорити з дітьми, що робити у разі тривоги в школі, де знаходиться укриття та як діяти, якщо сигнал застав дитину дорогою на заняття.

    Посилення вимог до безпеки помітне і в підготовці самого 1 вересня. Міністерство освіти і науки рекомендувало школам уникати масових скупчень під час урочистостей до Дня знань. Якщо святковий захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не повинна перевищувати розрахункову місткість укриття, а під час оголошення тривоги захід необхідно негайно припинити та організовано перевести людей у захисну споруду. Як альтернативу традиційним лінійкам МОН пропонує проводити заходи окремо для різних класів, залишити урочистості лише для першокласників і випускників або замінити їх тематичним першим уроком.

    Новий навчальний рік в Україні офіційно розпочинається 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027-го. Водночас урядове рішення не означає, що всі школи повинні проводити звичайні уроки до останнього дня червня: формат і фактичну організацію освітнього процесу визначають з урахуванням місцевих умов. Для Києва рекомендовано завершити класно-урочну роботу 28 травня, а період із 31 травня до 30 червня використовувати для консультацій, компенсаторних занять, подолання освітніх втрат, навчальних екскурсій та інших освітніх активностей.

    Столичний Департамент освіти рекомендував провести перший семестр із 1 вересня до 23 грудня 2026 року, а другий — з 11 січня до 28 травня 2027-го. Осінні канікули пропонують організувати з 26 жовтня до 1 листопада, зимові — з 24 грудня до 10 січня, весняні — з 22 до 28 березня. Для першокласників передбачили додатковий тиждень відпочинку з 15 до 21 лютого. Водночас КМДА одразу застерігає, що і структура року, і форма навчання можуть коригуватися, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація.

    Місто паралельно продовжує збільшувати можливості освітніх укриттів. За даними КМДА, лише за останні два роки фонд укриттів у столичних закладах освіти збільшили на 62,7 тисячі місць. Однак реальні можливості шкіл залишаються різними, що і є однією з причин відмови від єдиної жорсткої моделі для всього Києва. До того ж російські атаки продовжують безпосередньо впливати на освітню інфраструктуру: після удару по столиці 27 серпня одну з гімназій у Шевченківському районі пошкодило настільки, що понад 300 її учнів вирішили розмістити у сусідніх закладах на початку навчального року.

    1 вересня у Києві вже не означатиме автоматичного повернення всіх учнів до звичного довоєнного розкладу. Місто фактично переходить до моделі, за якої формат занять може змінюватися залежно від тривалості тривог, характеру загрози, можливостей конкретного укриття і ситуації в районі. Якщо повітряна тривога триває десятки хвилин, школа може працювати за звичним алгоритмом із переходом до укриття, але багатогодинна небезпека може вимагати онлайн-занять, уроків у захисній споруді або іншого розподілу дітей. Головне завдання міської влади — зробити так, щоб тривоги не залишали школярів без значної частини навчального дня, але водночас жодне освітнє рішення не ставило навчання вище за безпеку.