Golosnovinua.com

Позначка: КМВА

  • Садового можуть повернути до київської влади для контролю над коштами на військові цілі

    Садового можуть повернути до київської влади для контролю над коштами на військові цілі

    У Київській міській військовій адміністрації готується нове кадрове призначення. Заступником начальника КМВА може стати Сергій Садовий — колишній голова Голосіївської районної адміністрації Києва, який багато років працював у системі столичної влади.

    За інформацією джерела, Садовому планують передати напрям, пов’язаний із контролем міських фінансів, які можна забрати у міста на військові цілі. Йдеться про кошти, які зараз перебувають у розпорядженні міста, але потенційно можуть бути спрямовані на оборону. Саме контроль над такими фінансовими ресурсами, за даними джерела, має увійти до зони відповідальності Садового.

    Таким чином, йдеться не просто про адміністративне призначення. Потенційно Садовий опиниться в точці, де перетинаються інтереси міської влади та військової адміністрації, а також рішення щодо того, яку частину міських ресурсів можна спрямувати на військові цілі.

    Садовий має тривалий досвід роботи всередині київської влади. Він очолював Голосіївську РДА ще у 2006–2010 роках, потім працював у КМДА, де керував Головним управлінням контролю за благоустроєм і був директором профільного департаменту. У 2019 році Віталій Кличко знову представив його як виконувача обов’язків голови Голосіївського району, а в травні 2020 року Садовий офіційно отримав цю посаду указом президента.

    Саме цей досвід робить його потенційну появу в КМВА значущою. Садовий уже працював усередині системи КМДА та знайомий із механізмами функціонування столичної адміністрації, міським господарством і бюджетними процесами. Крім того, його освіта пов’язана з фінансами.

    Окрема деталь інсайду — близькість Садового до колишнього першого заступника Віталія Кличка Миколи Поворозника, якого в київських політичних колах називали «Паровозником». Джерело характеризує Садового як близьку до Поворозника людину.

    Фінансова складова можливого призначення особливо важлива на тлі того, що КМВА вже ухвалює рішення про виділення коштів із бюджету Києва, зокрема через резервний фонд. Адміністрація публікувала розпорядження про виділення коштів із резервного фонду бюджету столиці на різні потреби.

    Водночас КМВА відповідає не лише за військові питання, а й за забезпечення оборони міста, безпеку населення та функціонування столиці в умовах воєнного стану. Якщо призначення Садового відбудеться саме із заявленим джерелом функціоналом, ключовим стане обсяг фінансових повноважень, який йому передадуть. По суті, йдеться про контроль над частиною міських коштів, які можна забрати у міста на військові цілі.

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    У ніч проти 11 серпня Росія здійснила нову комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, ударні безпілотники, реактивні БпЛА та керовані авіабомби. Однією з головних цілей став Київ. У столиці російські ракети вдарили по Шевченківському району: пошкоджено територію дитячої лікарні, житловий будинок і складський комплекс. Один чоловік отримав поранення. Діти та медичний персонал лікарні в момент удару перебували в укритті, що дозволило уникнути жертв.

    Першу повітряну тривогу в Києві оголосили близько 00:27. Практично одразу Повітряні сили попередили про рух балістичних ракет у напрямку столиці та Запоріжжя. За даними, оприлюдненими протягом ночі, приблизно о 00:26–00:30 були зафіксовані перші пуски в напрямку обох міст, а близько 00:35 з’явилася інформація про ще одну хвилю балістики на Київ.

    Близько 00:31–00:42 у столиці пролунала серія потужних вибухів. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що місто перебуває під атакою балістичних ракет, та закликав жителів не залишати укриття. Уже о 01:03 Київська міська військова адміністрація повідомила про загоряння складських приміщень у Шевченківському районі.

    Пізніше стало відомо, що наслідки атаки значно ширші. За даними поліції, у Шевченківському районі пошкоджено житловий будинок, приміщення лікарні та складський об’єкт. Внаслідок обстрілу постраждав 28-річний чоловік, якого госпіталізували.

    Найбільший резонанс викликало влучання на територію однієї з дитячих лікарень.

    ДСНС повідомила, що після удару там утворилися дві вирви. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджено скління будівлі, а також газову трубу. Виник витік газу, однак аварійна служба оперативно його ліквідувала.

    Ключовим стало те, що на момент атаки пацієнти та персонал лікарні вже перебували в укритті.

    За інформацією ДСНС, серед дітей та медиків загиблих або поранених немає.

    Таким чином, наслідки удару по медичному закладу обмежилися пошкодженнями інфраструктури. Водночас сам факт появи двох вирв безпосередньо на території дитячої лікарні демонструє, наскільки небезпечним був удар для пацієнтів і персоналу.

    За іншою адресою в тому ж районі ракета спричинила масштабну пожежу на складі.

    Площа займання сягнула приблизно 1200 квадратних метрів. Спочатку рятувальники локалізували вогонь, а до ранку повністю його ліквідували. Саме на цій локації було знайдено постраждалого чоловіка, якого передали медикам.

    За попередньою інформацією, загиблих унаслідок атаки безпосередньо в Києві немає.

    Офіційні джерела станом на ранок підтверджували одного пораненого.

    Водночас уночі загроза для столиці не завершилася після першої атаки. О 03:17 у Києві та низці інших областей вдруге оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння з північно-східного напрямку. Відбій цієї загрози Повітряні сили дали близько 03:26.

    Паралельно Росія продовжувала атакувати Україну безпілотниками.

    Протягом ночі Повітряні сили повідомляли про рух звичайних та реактивних ударних БпЛА через Одеську, Миколаївську, Херсонську, Харківську, Сумську, Полтавську та інші області. Зокрема, близько 04:23 групи реактивних дронів рухалися з Чорного моря в напрямку Одещини, а інші БпЛА летіли з Херсонщини через Миколаївську область.

    Окремий інцидент стався на Полтавщині. Приблизно о 02:28 місцева влада повідомила, що уламки безпілотника впали на покрівлю багатоповерхового будинку в Полтавському районі. Станом на той момент інформації про травмованих не надходило.

    Набагато тяжчими стали наслідки нічної атаки на Запоріжжя.

    Практично одночасно з Києвом місто потрапило під комбінований удар. Повітряні сили повідомляли про ракети в напрямку Запоріжжя, а також про пуски керованих авіабомб.

    За даними голови Запорізької ОВА Івана Федорова, внаслідок атаки були пошкоджені житлові та нежитлові будівлі, виникли пожежі й перебої з електропостачанням. Кількість жертв протягом ночі швидко зростала.

    Близько 02:23 було відомо про п’ятьох загиблих та 20 поранених. Вранці дані уточнили: шість людей загинули, 19 отримали поранення. Також повідомлялося про пошкодження чотирьох багатоквартирних будинків та нежитлових приміщень.

    У деяких моніторингових каналах з’являлися твердження про можливе використання Росією північнокорейських балістичних ракет під час атаки на Запоріжжя. Однак станом на ранок ця інформація не була офіційно підтверджена Повітряними силами, тому подавати її як встановлений факт наразі не можна.

    Важкі наслідки зафіксовані й на Дніпропетровщині.

    За даними регіональної влади, російські атаки протягом ночі охопили Павлоградський, Криворізький, Нікопольський та Кам’янський райони. Станом на ранок повідомлялося про трьох загиблих, серед яких 15-річний підліток. Серед постраждалих також є діти.

    У Миколаєві вночі також лунали вибухи. Мер міста Олександр Сєнкевич повідомив про них приблизно о 00:53, коли через область рухалися групи безпілотників. Повітряні сили протягом наступних годин неодноразово фіксували БпЛА над Миколаївщиною та поблизу обласного центру.

    Під атакою перебувала і південна частина Одеської області. Повітряні сили повідомляли про реактивні БпЛА, які рухалися з Чорного моря в напрямку Затоки, Чорноморська, Вилкового та інших районів.

    Таким чином, ніч проти 11 серпня стала черговою масштабною комбінованою атакою Росії, хоча головні засоби ураження відрізнялися залежно від регіону.

    По Києву та Запоріжжю Росія застосовувала балістичні ракети, по Запорізькій області також — керовані авіабомби, а через значну частину країни одночасно рухалися ударні та реактивні безпілотники.

    Окремі медіа з посиланням на моніторингові канали також повідомляли про можливе застосування під час атаки на Київ ракет «Циркон». Однак у ранкових офіційних повідомленнях Повітряних сил детального підсумку із точними типами та кількістю всіх запущених по столиці ракет станом на момент перевірки ще не було. Тому говорити про підтверджене застосування «Цирконів» саме цієї ночі зарано.

    Для Києва цей удар став черговою атакою балістикою за дуже короткий проміжок часу. Лише за останні тижні Росія різко наростила використання ракет, які летять по балістичній траєкторії. За даними, наведеними «Українською правдою», у липні по Україні було випущено 376 ракет, із яких 176 були балістичними.

    Саме балістика залишається одним із найскладніших викликів для української ППО через високу швидкість польоту та обмежену кількість систем, здатних її перехоплювати.

    Станом на ранок 11 серпня аварійно-рятувальні роботи у Києві на основних локаціях завершувалися: пожежу на складі погасили, витік газу біля лікарні ліквідували, медичний заклад продовжував оцінювати пошкодження.

    Головним фактором, який дозволив уникнути трагедії безпосередньо в дитячій лікарні, стало те, що діти та медики вчасно перейшли до укриття.

    Наразі підтверджена картина для Києва така: удар балістичними ракетами, дві вирви на території дитячої лікарні, пошкоджене скління та газова мережа, пошкоджений житловий будинок, зруйнований і частково вигорілий склад площею близько 1200 квадратних метрів та один госпіталізований 28-річний чоловік.

    Водночас нічна атака в масштабах України виявилася значно кривавішою: на ранок офіційно повідомлялося щонайменше про шістьох загиблих у Запоріжжі та трьох на Дніпропетровщині, а кількість поранених у різних регіонах обчислюється десятками.

    Цифри ще можуть змінюватися, оскільки рятувальники та місцева влада продовжують уточнювати наслідки ударів.

  • Ракетна атака на Київ уночі: у столиці повідомили про загоряння на двох локаціях

    Ракетна атака на Київ уночі: у столиці повідомили про загоряння на двох локаціях

    У ніч на 8 серпня в Києві вдруге за ніч оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння. Повітряна тривога також була оголошена в низці областей України.

    Про небезпеку повідомили Київська міська військова адміністрація, Повітряні сили ЗСУ та міський голова Києва Віталій Кличко.

    У КМВА зазначили, що причиною оголошення тривоги стало застосування російськими військами балістичних ракет. Мешканців столиці закликали перебувати в укриттях та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

    Повітряні сили ЗСУ повідомили про швидкісну повітряну ціль, яка рухалася у напрямку Києва. Через високу швидкість такої цілі час на реагування та перехід до безпечного місця може бути вкрай обмеженим, тому військові закликали киян та жителів області залишатися в укриттях до завершення небезпеки.

    Згодом міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про попередні наслідки атаки. За його словами, у Голосіївському районі столиці виникло загоряння на території нежитлової забудови. Інформація про характер займання та можливі причини пожежі уточнювалася.

    Також повідомлялося про загоряння резервуарів із паливом в Оболонському районі Києва. На місцях могли працювати відповідні екстрені служби. Дані про масштаб пожеж та можливі пошкодження уточнювалися.

    Станом на 03:35 у Києві оголосили відбій повітряної тривоги. Після завершення небезпеки відповідні служби продовжили встановлювати наслідки нічної атаки.

    Цієї ж ночі Київ та низка областей України вже потрапляли під повітряну тривогу через загрозу застосування російських ударних безпілотників. Таким чином, нічна атака на столицю відбувалася у кілька етапів, спочатку із загрозою дронів, а згодом — балістичного озброєння.

    Повідомлялося про загоряння у двох районах Києва, однак інформація щодо масштабів пошкоджень, постраждалих та остаточних наслідків атаки могла уточнюватися. Влада закликала громадян користуватися лише офіційними джерелами інформації та не поширювати неперевірені дані про роботу української протиповітряної оборони.

  • Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Після чергових смертельних ракетних атак Росії на Київ проблема укриттів у столиці знову вийшла на перший план. Балістична ракета залишає людям лічені хвилини на реакцію, однак у багатьох житлових масивах столиці найближчим доступним місцем залишаються звичайний підвал, підземний паркінг або станція метро, до якої ще потрібно встигнути дістатися.

    На п’ятому році повномасштабної війни це породжує дедалі гостріше питання: чому столиця з багатомільярдним бюджетом досі не сформувала розгалужену мережу нових повноцінних захисних споруд?

    Формально ситуація виглядає значно краще. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, станом на 2026 рік у Києві обліковували 4358 об’єктів фонду цивільного захисту. Однак 3796 із них — це найпростіші укриття, тобто переважно пристосовані підвали, цокольні приміщення та інший підземний простір. Повноцінних сховищ у столиці було 512, споруд подвійного призначення — 47, протирадіаційних укриттів — лише два, а первинне мобільне укриття офіційно обліковувалося одне.

    Саме ця структура фонду пояснює головний парадокс: статистично Київ має тисячі місць для укриття, однак значна частина цих об’єктів не є спеціально побудованими сховищами високого рівня захисту.

    Мільярди на укриття виділяють щороку

    Говорити, що грошей на цивільний захист у Києва взагалі немає, було б неправильно.

    У 2025 році столична влада повідомляла, що на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів було спрямовано близько 4 млрд грн. На той момент у місті функціонували близько 4,3 тисячі об’єктів цивільного захисту, а з початку повномасштабної війни, за інформацією КМДА, відремонтували майже 2,5 тисячі з них.

    У 2026 році фінансування продовжилося. За даними Департаменту муніципальної безпеки, на будівництво та ремонт захисних споруд у столиці передбачили понад 2,1 млрд грн. Одночасно тривало будівництво 39 споруд подвійного призначення, 15 із яких планували завершити до кінця року.

    Тобто проблема Києва полягає не лише у відсутності фінансування. Значно складніше питання — швидкість реалізації проєктів, тип споруд, на які витрачаються кошти, та розподіл відповідальності між різними рівнями столичної влади.

    Чотири роки війни — а нових капітальних укриттів одиниці

    З початку повномасштабного вторгнення основна увага столиці була спрямована насамперед на пристосування вже наявних підвалів і ремонт старих сховищ.

    Це дозволило швидко збільшити кількість об’єктів на карті укриттів. У підвалах ремонтували освітлення, вентиляцію, санвузли, встановлювали лавки та інше обладнання.

    Але принципово нових капітальних захисних споруд з’явилося набагато менше.

    У 2026 році міська влада повідомляла про продовження будівництва десятків споруд подвійного призначення, переважно на території освітніх закладів. Водночас уже введених у експлуатацію нових об’єктів за попередні роки залишалося відносно небагато порівняно з масштабами столиці та кількістю її мешканців.

    Саме тому формальна кількість укриттів не завжди відповідає тому рівню захисту, який люди очікують під час ударів балістичними ракетами.

    Підвал — це не те саме, що повноцінне сховище

    Важливо розрізняти кілька типів об’єктів цивільного захисту.

    Кодекс цивільного захисту визначає сховище як герметичну споруду, де створюються умови для перебування людей щонайменше 48 годин і забезпечується захист від прогнозованого впливу небезпечних чинників, зокрема під час бойових дій.

    Натомість найпростіші укриття можуть бути пристосованими підвалами або іншими приміщеннями. Їхня головна цінність — захист від уламків, скла, вторинних руйнувань і частково вибухової хвилі.

    Жодне цивільне укриття не можна автоматично називати гарантованим захистом від прямого влучання потужної балістичної ракети. Рівень захисту залежить від конструкції, глибини, матеріалів, типу бойової частини та конкретних умов удару.

    Саме тому заклики просто «спуститися у підвал» не вирішують усієї проблеми.

    483 мільйони на мобільні укриття — але місто їх не отримало

    Окремою історією стало встановлення первинних, або мобільних, укриттів.

    Це бетонні чи блок-модульні конструкції, які можна розміщувати біля зупинок громадського транспорту, у парках, житлових кварталах та інших місцях, де під час раптової атаки можуть перебувати люди.

    Законодавство визначає таке укриття як технічний виріб для короткострокового — до чотирьох годин — захисту людей від непрямої дії звичайних засобів ураження. Йдеться передусім про уламки та вибухову хвилю, а не захист від прямого попадання важкої ракети.

    У жовтні 2025 року Київрада офіційно підтримала закупівлю мобільних укриттів. У міській програмі йшлося про перспективу встановлення до 500 таких об’єктів із урахуванням потреб районів.

    На їх закупівлю було передбачено близько 483 млн грн.

    Проте до реалізації справа фактично не дійшла.

    За даними розслідування Bihus.Info, районні адміністрації скасували оголошені закупівлі, оскільки не встигали завершити процедури та використати кошти до кінця бюджетного року. У результаті фінансування повернулося до бюджету. Ще показовіше, що під час формування бюджету на 2026 рік районні адміністрації, за даними журналістів, узагалі не подали відповідних запитів на закупівлю мобільних укриттів.

    Бізнес зміг поставити укриття, райони — ні

    Парадоксально, але окремі мобільні укриття у Києві все-таки з’явилися — їх встановлювали приватні компанії та благодійники.

    Зокрема, таке укриття встановили у Деснянському районі. Модульні захисні споруди також з’являлися біля приватних та освітніх об’єктів.

    Цей контраст став одним із ключових аргументів критиків міської системи.

    Журналісти Bihus.Info порівнювали Київ із прифронтовим Херсоном, де мобільні бетонні укриття встановлюють системно. За наведеними ними даними, шлях від ухвалення рішення до монтажу такої споруди у Херсоні може тривати близько трьох тижнів, а вартість однієї конструкції становить орієнтовно 540 тис. грн.

    У столиці ж із бюджетом, який у рази перевищує можливості прифронтових громад, реалізація програми роками буксує.

    Хто насправді повинен будувати укриття

    Ще однією причиною постійних конфліктів навколо теми є складна система управління Києвом.

    Фінансування може ухвалювати Київрада, міські програми координуються структурними підрозділами КМДА, але значна частина безпосередньої роботи — визначення потреби, замовлення робіт, проведення закупівель та реалізація проєктів — здійснюється на районному рівні.

    Саме районні державні адміністрації виступають замовниками значної частини будівництва та ремонту захисних споруд.

    Водночас голови РДА не обираються Київрадою і не призначаються мером. Це створює багаторівневу систему, в якій політична та адміністративна відповідальність часто розмивається.

    КМДА може говорити про виділені кошти, район — про складні тендерні процедури або відсутність відповідної ділянки, а військова адміністрація — про недостатні темпи роботи цивільної влади.

    Для звичайного киянина результат від цього не змінюється: під час балістичної загрози йому потрібне конкретне безпечне місце поруч із будинком, а не пояснення про розподіл повноважень.

    Чому метро залишається головним сховищем Києва

    Масштаб залежності столиці від метрополітену добре показує статистика.

    Лише протягом 2025 року підземними станціями метро як укриттями уночі скористалися близько 970 тисяч людей. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив приблизно 450 тисяч. Особливо напруженим став липень 2025 року, коли станціями як укриттями скористалися близько 215 тисяч разів.

    Метро справді є одним із найнадійніших доступних варіантів для мешканців столиці.

    Але воно не вирішує проблему великих житлових масивів, розташованих далеко від станцій.

    Під час загрози застосування балістики від моменту оголошення тривоги до удару іноді можуть минути лічені хвилини. Для літніх людей, батьків із маленькими дітьми чи мешканців віддалених районів подолати за цей час кілометр або більше до метро фізично неможливо.

    Саме тут могла б працювати багаторівнева система: капітальні сховища, споруди подвійного призначення, підземні паркінги відповідного класу та мережа мобільних укриттів у місцях великого скупчення людей.

    Чому 4358 укриттів недостатньо

    На папері понад чотири тисячі об’єктів виглядають значною цифрою.

    Але структура цього фонду змінює картину.

    Із 4358 об’єктів майже 87% становлять найпростіші укриття. Тобто основою системи цивільного захисту столиці залишаються переобладнані приміщення, створені не спеціально для захисту населення під час війни.

    При цьому потреба Києва у фонді цивільного захисту значно більша. Міські структури продовжують формувати та розширювати мережу, однак різниця між кількістю об’єктів у звітах і реальним доступом до якісних споруд залишається критичною.

    У 2026 році будівництво 39 нових споруд уже тривало, що свідчить про певне прискорення процесу. Але навіть ці темпи означають, що проблему, яка накопичувалася десятиліттями, швидко вирішити не вдасться.

    Проблема Києва — вже не у відсутності розуміння загрози

    У перші місяці вторгнення можна було пояснювати ситуацію необхідністю терміново пристосувати те, що вже було у місті.

    Через чотири роки великої війни таке пояснення працює дедалі гірше.

    Росія систематично атакує столицю крилатими та балістичними ракетами, дронами й комбінованими ударами. Потреба у розосередженій мережі захисту очевидна, необхідні нормативи для мобільних укриттів уже існують, а Київ щороку виділяє мільярди гривень на цивільний захист.

    Тому дискусія зміщується від питання «чи потрібні укриття» до значно неприємнішого — чому за наявності грошей, нормативної бази та очевидної загрози проєкти реалізуються настільки повільно.

    Відповідальність при цьому не можна звести до одного прізвища або однієї установи. Київрада відповідає за бюджетні рішення, структурні підрозділи КМДА — за міську політику цивільного захисту, районні адміністрації — за значну частину закупівель і реалізації конкретних проєктів, а балансоутримувачі — за стан окремих укриттів.

    Саме розмитість цієї системи і дозволяє кожній стороні пояснювати, чому проблема перебуває поза межами її повної відповідальності.

    Для людей же результат вимірюється набагато простіше: чи є в радіусі кількох хвилин місце, куди можна забігти після сигналу тривоги.

    І після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни у багатьох районах Києва відповідь на це питання все ще залишається негативною.

  • Масований удар по Києву: одна людина загинула, кількість постраждалих зросла до 26

    Масований удар по Києву: одна людина загинула, кількість постраждалих зросла до 26

    Російські війська в ніч на 5 серпня здійснили чергову масовану комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу загинула одна людина, а кількість постраждалих протягом ночі постійно зростала і станом на ранок досягла 26 осіб.

    Про це повідомила Київська міська військова адміністрація.

    За даними КМВА, станом на 02:10 було підтверджено загибель жінки внаслідок російського удару. На той момент також повідомлялося про п’ятьох постраждалих. Уже приблизно через пів години влада уточнила інформацію, заявивши, що кількість поранених зросла до 12 осіб.

    Згодом, станом на 05:35, міська влада повідомила про нове збільшення кількості постраждалих. Наразі відомо про 22 поранених, а рятувальні та аварійні роботи на місцях ударів тривають.

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що серед постраждалих є водій бригади екстреної медичної допомоги. Автомобіль швидкої зазнав пошкоджень під час повторних вибухів, коли медики виконували свою роботу.

    За інформацією столичної влади, наслідки російської атаки зафіксовано більш ніж на семи локаціях у Голосіївському, Оболонському, Деснянському та Святошинському районах міста. У різних районах пошкоджено житлову інфраструктуру та складські приміщення, виникли масштабні пожежі.

    Крім того, у Голосіївському районі після одного з ударів стався витік аміаку. Фахівці оперативно локалізували небезпечну ситуацію, не допустивши її подальшого поширення.

    Екстрені служби продовжують працювати на місцях влучань, ліквідовуючи наслідки нічної атаки. Правоохоронці, рятувальники та комунальні служби обстежують пошкоджені об’єкти, а інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих продовжує уточнюватися.

  • Кирило Фесик завершує роботу в Оболонському районі і може увійти до команди Калашника

    Кирило Фесик завершує роботу в Оболонському районі і може увійти до команди Калашника

    У столиці змінюється баланс сил всередині вертикалі, яка останні місяці і так переживає кадровий перетік. Кирило Фесик, понад шість років очолював Оболонську районну державну адміністрацію, завершує роботу в районі. За відомостями, отриманими редакцією, його можуть призначити до Київської міської військової адміністрації. Паралельно обговорюється варіант, за якого він займе пост заступника в міністерстві, яке зараз очолює Микола Калашник.

    Фесик був призначений на районну посаду указом президента у травні 2020 року. До цього він будував кар’єру як адвокат і керуючий партнер юридичного об’єднання Mitrax, захищав дисертацію з цивільного процесу, пізніше отримав ступінь магістра публічного управління. У районі він курував розгортання пунктів незламності зі Starlink і генераторами в першу військову зиму, ініціював створення добровольчих формувань територіальної оборони, займався релокацією маріупольського ліцею і підтримкою військових підрозділів, зокрема батальйонів ТрО Оболоні.

    Публічні звіти адміністрації регулярно підкреслювали високі показники освоєння бюджету серед київських районів. Зараз, коли Київська міська військова адміністрація працює в режимі тимчасового виконання обов’язків після відходу Тимура Ткаченка (звільненого з посади начальника КМВА в середині липня і пізніше призначеногоголовою Київської обласної адміністрації), поява в структурі людини з багаторічним досвідом районного управління може змінити внутрішню конфігурацію. Районні адміністрації залишаються ключовою ланкою виконання рішень і з безпеки, і з соціальної інфраструктури. Оболонь при цьому — один із найбільших і найбільш населених районів столиці.

    Зв’язок Фесика з Калашником не виглядає випадковим. У відкритих джерелах зафіксовані спільні заходи: передача дронів на оптоволокні з тепловізорами 159-й окремій механізованій бригаді, публічні привітання. Калашник сам пройшов шлях від Дарницької райадміністрації (де був першим заступником і тимчасово виконуючим обов’язки) через Київську обласну адміністрацію до поста міністра з відновлення, інфраструктури і транспорту, затвердженого Верховною Радою 16 липня 2026 року. Міністерство, сформоване на базі колишнього Мінрозвитку, відповідає за критичну інфраструктуру, логістику і відновлювальні проєкти — сфери, де досвід районного управління в умовах постійних атак і дефіциту ресурсів має пряму цінність.

    Укази президента і розпорядження Кабміну з цих кадрових рішень не публікувалися. Фесик у публічному просторі продовжує вести поточну роботу: анонсує прямі лінії, звітує з безпеки освітніх закладів, займається термомодернізацією шкіл. В інтерв’ю минулих років він сам говорив, що не ставив метою «триматися за крісло», і допускав зміну професійної траєкторії після стабілізації кадрового руху в місті. Для Києва це ще один епізод у серії переміщень, які відбуваються на тлі перерозподілу впливу між міською військовою адміністрацією, обласною вертикаллю і центральним урядом.

    Після відходу Ткаченка з КМВА і Калашника з області вертикаль влади в столичному регіоні продовжує змінюватися. Поява в ній людини з юридичною освітою та досвідом роботи в одному з київських районів може вплинути на розстановку сил або в міській військовій адміністрації, або в міністерстві відновлення. Який саме варіант і чи буде він реалізований, стане зрозуміло лише після офіційних рішень.

  • Після звільнення Тимура Ткаченка КМВА тимчасово очолив Андрій Ткачов: що відомо про кадрові зміни у столиці

    Після звільнення Тимура Ткаченка КМВА тимчасово очолив Андрій Ткачов: що відомо про кадрові зміни у столиці

    У Київській міській військовій адміністрації відбулася зміна керівництва. Після звільнення Тимура Ткаченка з посади начальника КМВА тимчасове виконання обов’язків керівника адміністрації покладено на його першого заступника Андрія Ткачова. Відповідне рішення оформлене розпорядженням Київської міської військової адміністрації, яке було підписане 16 липня та офіційно оприлюднене 20 липня.

    Кадрові зміни стали продовженням рішення президента України Володимира Зеленського, який 16 липня своїм указом №615/2026 звільнив Тимура Ткаченка з посади начальника Київської міської військової адміністрації. Документ набув чинності відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яка визначає порядок призначення та звільнення керівників військових адміністрацій.

    Поки глава держави не призначить нового начальника КМВА, обов’язки керівника адміністрації виконуватиме Андрій Ткачов, який до цього працював першим заступником Тимура Ткаченка. Саме така практика передбачена для забезпечення безперервної роботи військової адміністрації столиці під час воєнного стану.

    Київська міська військова адміністрація відповідає за координацію заходів оборони столиці, цивільного захисту населення, взаємодію із силовими структурами, організацію роботи в умовах воєнного стану, а також ухвалює рішення щодо ліквідації наслідків російських атак, функціонування критичної інфраструктури та забезпечення життєдіяльності міста.

    Після початку повномасштабного вторгнення роль КМВА значно зросла. Саме ця структура координує питання, пов’язані з безпекою Києва, роботою Ради оборони міста, реагуванням на ракетні та дронові удари, взаємодією з військовими підрозділами, правоохоронними органами й службами порятунку.

    Тимур Ткаченко очолював Київську міську військову адміністрацію з кінця грудня 2024 року. До призначення він працював на державній службі та обіймав посаду заступника міністра розвитку громад та територій України. Раніше також був заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості, працював у структурі Київської міської державної адміністрації, де керував Департаментом міського благоустрою, а також займав керівні посади в районних державних адміністраціях столиці.

    Протягом останніх місяців перебування Ткаченка на посаді між Київською міською військовою адміністрацією та Київською міською державною адміністрацією виникали публічні суперечки щодо розмежування повноважень. Зокрема, навесні 2025 року він критикував окремі рішення Київської міської ради, вважаючи, що вони обмежують можливості начальника військової адміністрації. Згодом Ткаченко звернувся до суду, оскаржуючи, на його думку, розширення повноважень міського голови Києва Віталія Кличка. Також він неодноразово заявляв про труднощі зі скликанням засідань Ради оборони столиці.

    Офіційних пояснень причин звільнення Тимура Ткаченка в указі президента немає. Документ містить лише формулювання про звільнення з посади відповідно до законодавства про воєнний стан. Сам Ткаченко після оприлюднення рішення публічно не повідомляв про подальші професійні плани.

    Призначення Андрія Ткачова тимчасовим виконувачем обов’язків означає, що він забезпечуватиме безперервну роботу адміністрації до ухвалення нового кадрового рішення президентом України. Такий механізм дозволяє не зупиняти роботу органу, який відповідає за критично важливі питання безпеки столиці.

    Попри тимчасовий статус, на виконувача обов’язків покладається повний комплекс повноважень, необхідних для оперативного управління військовою адміністрацією. Йдеться про організацію роботи структурних підрозділів, координацію взаємодії із силовими відомствами, підписання необхідних розпоряджень та забезпечення виконання рішень, пов’язаних із функціонуванням Києва під час воєнного стану.

    На момент публікації президент України не видавав указу про призначення нового постійного начальника Київської міської військової адміністрації. Таким чином, Андрій Ткачов продовжує виконувати обов’язки керівника КМВА до ухвалення окремого кадрового рішення главою держави.

  • Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Кількість постраждалих унаслідок нічної російської балістичної атаки на Київ зросла до 15 осіб. Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків масованого удару, а аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на кількох локаціях столиці.

    У ДСНС зазначили, що після уточнення інформації кількість травмованих збільшилася до 15 людей. Водночас раніше було підтверджено загибель однієї людини. Інформація про наслідки російського обстрілу продовжує уточнюватися.

    Найскладніша ситуація залишається у Шевченківському районі Києва, де рятувальники локалізували пожежі в нежитлових будівлях та на відкритій території. Тут тривають аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених об’єктів.

    У Солом’янському районі підрозділи ДСНС працюють на місці пошкодження п’ятиповерхового житлового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки. Водночас у Деснянському районі та на одній із локацій у Солом’янському районі пожежі вже вдалося повністю ліквідувати.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали по Києву удару балістичними ракетами. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у п’яти районах столиці — Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському.

    Найбільших руйнувань зазнали житлові будинки у Шевченківському та Солом’янському районах. Також внаслідок атаки виникли пожежі в офісних і нежитлових будівлях, супермаркеті, гуртожитку та приватному будинку. Крім того, в різних районах столиці загорілися автомобілі. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби, які ліквідовують наслідки чергового російського удару по цивільній інфраструктурі Києва.

  • За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян

    За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян


    В столиці продовжується зведення 25-поверхового житлового комплексу біля Києво-Печерської лаври в інтересах бізнес-структур з російським бекграундом.

    Як повідомляє памʼяткозахисник Дмитро Перов, Київська міська військова адміністрація відхилила петицію з вимогою зупинити зведення зведення 80-метрового ЖК біля Києво-Печерської лаври.

    За словами Дмитра Перова, відмову пояснили тим, що містобудівні умови на забудову ділянки на вулиці Князів Острозьких, 43/11 видали законно. В адміністрації визнають: за правилами в історичному центрі можна будувати не вище 8 поверхів. Однак забудовник ще у 2020 році через суд скасував це обмеження і домігся дозволу на зведення 25-поверхівки.

    Нагадаємо, петиція із закликом зупинити будівництво 80-метрового хмарочоса на Печерську набрала понад 6000 голосів за тиждень.

    Водночас, як ми писали раніше, рух петиції про заборону зведення 80-метрового хмарочоса в буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерської лаври заблокував керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова зокрема передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.