Golosnovinua.com

Позначка: КНДР

  • Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея поступово відновлює економічні та дипломатичні контакти з Росією, попри повномасштабну війну проти України та військову співпрацю Москви з Північною Кореєю. Така політика Сеула викликає дедалі більше занепокоєння серед європейських союзників, які побоюються, що економічні інтереси можуть переважити підтримку України. Ситуація загострюється на тлі дипломатичного конфлікту між Києвом і Сеулом через передачу двох північнокорейських військовополонених.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів, південнокорейських посадовців та експертів із міжнародної політики.

    За даними видання, після приходу до влади президента Лі Чже Мьона Південна Корея почала активніше шукати можливості для відновлення відносин із Москвою. Йдеться про політичні контакти, торговельні маршрути та перспективи майбутньої економічної співпраці.

    Одним із сигналів такого зближення став рейс південнокорейського контейнеровоза PanStar Acro Північним морським шляхом уздовж арктичного узбережжя Росії. Цей маршрут дозволяє скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою, проте його використання потребує взаємодії з російською стороною.

    У європейських дипломатичних колах такі кроки сприймають як ознаку готовності Сеула поступово повертатися до співпраці з Москвою, не чекаючи завершення війни.

    Особливе занепокоєння викликали повідомлення про масштабні постачання пального до Росії з південнокорейських портів.

    Як раніше з’ясувала газета The Guardian, у липні та серпні 2026 року сім танкерів здійснили 14 рейсів із Південної Кореї до російського Далекого Сходу, перевізши понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів. Основну частину вантажів становило дизельне пальне.

    Щонайменше три судна, залучені до перевезень, перебували під санкціями Великої Британії або Європейського Союзу. При цьому окремі танкери декларували інші пункти призначення, а деякі вантажі перевантажувалися між суднами безпосередньо в морі.

    Ці поставки збіглися за часом із посиленням українських ударів по російських нафтопереробних заводах, які спричинили скорочення виробництва пального всередині РФ.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що надходження нафтопродуктів із південнокорейських портів допомогло Москві частково компенсувати дефіцит дизеля після атак на російські НПЗ.

    Для України це питання має особливе значення, оскільки удари по нафтопереробній інфраструктурі спрямовані, зокрема, на обмеження можливостей Росії забезпечувати пальним свою економіку та військову логістику.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський імпорт дизеля з Азії після ударів по нафтопереробних заводах. Нетипові для Росії закупівлі нафтопродуктів почали фіксувати ще влітку 2026 року.

    Водночас офіційний Сеул заперечує, що країна здійснювала прямий задекларований експорт пального до Росії. За даними південнокорейської митниці, відповідних поставок у звітності немає.

    Уряд Південної Кореї заявив про готовність перевірити маршрути танкерів та можливі розбіжності між задекларованими пунктами призначення й фактичним рухом суден. При цьому сам факт відправлення пального з південнокорейських портів ще не доводить, що його експортували безпосередньо південнокорейські виробники або що всі перевезення порушували законодавство.

    Про офіційну реакцію Сеула на звинувачення щодо постачання пального до РФ «Ненька інфо» також писала раніше.

    Ще одним сигналом змін у зовнішній політиці Південної Кореї стало призначення політика Сон Йон Гіля радником президента з питань мирної дипломатії. Раніше він підтримував контакти з російським керівництвом та був нагороджений Володимиром Путіним орденом Дружби.

    За інформацією FT, між представниками Сеула та Москви тривають непублічні консультації. Російська сторона також заявляла, що отримує сигнали про бажання Південної Кореї нормалізувати двосторонні відносини після завершення війни.

    Європейські дипломати побоюються, що Сеул може заздалегідь готувати економічне повернення на російський ринок. При цьому вони звертають увагу, що Москва продовжує не лише війну проти України, а й військове співробітництво з КНДР, яка становить безпосередню загрозу національній безпеці Південної Кореї.

    На цьому тлі відносини Києва та Сеула переживають один із найскладніших періодів за останній час.

    Дипломатична суперечка розпочалася після того, як 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили раніше взяли в полон.

    Президент Лі Чже Мьон звинуватив українську сторону в порушенні домовленостей щодо конфіденційності передачі полонених. У Сеулі пояснили, що публічне розкриття інформації могло поставити під загрозу безпеку самих військових та їхніх родичів, які залишаються у Північній Кореї.

    Українська сторона заперечила існування домовленості про повне нерозголошення факту передачі полонених. Згодом представники адміністрації південнокорейського президента уточнили, що Київ попереджав про можливу публічну згадку цієї історії, однак не погодив усіх деталей повідомлення.

    На тлі конфлікту Сеул відкликав свого посла з України для консультацій, а дипломатична присутність Південної Кореї в Києві скоротилася.

    Раніше «Ненька інфо» писала про критику президента Лі Чже Мьона всередині Південної Кореї. Представники опозиції закликали владу не загострювати відносини з Україною та звернули увагу на те, що Київ передав Сеулу військових держави, яка безпосередньо допомагає Росії вести війну.

    Попри занепокоєння європейських партнерів, Міністерство закордонних справ Південної Кореї відкидає припущення про зміну зовнішньополітичного курсу на користь Росії.

    У Сеулі наголошують, що країна підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни проти України, та продовжує дотримуватися встановлених обмежень на експорт товарів подвійного призначення.

    Південнокорейські експерти також застерігають від однозначних висновків про проросійський розворот. На їхню думку, адміністрація Лі Чже Мьона намагається проводити прагматичнішу зовнішню політику, враховуючи економічні інтереси країни та складну безпекову ситуацію в регіоні.

    Особливість становища Сеула полягає в тому, що Росія одночасно залишається важливим сусідом у регіональній політиці та одним із головних військових партнерів Північної Кореї. Допомога Москви Пхеньяну може безпосередньо впливати на безпеку Корейського півострова.

    Додаткову складність ситуації створюють економічні та оборонні зв’язки Південної Кореї з Європою. Зокрема, європейські держави закуповують значні обсяги південнокорейського озброєння, що робить Сеул важливим партнером у сфері оборонної промисловості.

    Поки що немає підстав говорити про офіційне стратегічне зближення Південної Кореї з Росією або відмову від співпраці із західними союзниками. Однак нові економічні контакти, суперечки щодо санкційних обмежень та дипломатичний конфлікт із Києвом свідчать про зростання розбіжностей між Сеулом і його європейськими партнерами.

    Для України ключовим питанням залишається не лише подальша позиція Південної Кореї щодо війни, а й те, чи зможуть міжнародні партнери перекрити торговельні маршрути, які допомагають Росії компенсувати наслідки українських ударів по її енергетичній та нафтопереробній інфраструктурі.

  • Дипломатична криза: Південна Корея відкликає частину дипломатів з України через розголошення даних про полонених з КНДР

    Дипломатична криза: Південна Корея відкликає частину дипломатів з України через розголошення даних про полонених з КНДР

    Південна Корея ухвалила рішення про відкликання вісьмох дипломатів зі свого посольства в Україні на тлі гострого конфлікту щодо оприлюднення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон назвав цей крок «неминучим», зазначивши, що Київ нібито не зміг належним чином врегулювати ситуацію. Загострення розпочалося після того, як наприкінці вересня під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент Володимир Зеленський публічно повідомив про передачу солдатів КНДР, які воювали на боці РФ проти України. Ще на початку жовтня Сеул також відкликав свого посла Пак Кі Чанга, посилаючись на відсутність кроків до примирення з боку Києва та загрозу російських авіаударів.

    Суть дипломатичної суперечки зводиться до питання конфіденційності. Південнокорейська сторона стверджує, що існувала чітка домовленість тримати факт передачі полонених у таємниці задля безпеки самих солдатів та їхніх родин, які залишилися в Північній Кореї. Водночас радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин категорично заперечив наявність такої угоди про нерозголошення. Наразі офіційний Сеул вимагає від української влади пояснень, вибачень та гарантій неповторення подібних інцидентів у майбутньому. Очільник південнокорейської дипломатії навіть попередив, що подальше зростання напруженості може поставити під загрозу двосторонні дипломатичні відносини.

    Попри дипломатичний демарш, Чо Хьон запевнив, що загальний курс на підтримку України залишається незмінним, а необхідний мінімум персоналу дипмісії продовжує роботу в Києві. Міністри закордонних справ обох країн підтримують діалог для вирішення суперечки. Сеул декларує готовність і надалі надавати гуманітарну допомогу та брати участь у проєктах з відновлення України, однак продовжує утримуватися від постачання летального озброєння — навіть на тлі того, що КНДР відкрито допомагає Росії балістичними ракетами та живою силою.

  • Південна Корея відкликає частину місії KOICA: Сеул виводить співробітника агентства з Києва на тлі загрози безпеці та напруги у відносинах

    Південна Корея відкликає частину місії KOICA: Сеул виводить співробітника агентства з Києва на тлі загрози безпеці та напруги у відносинах

    Південнокорейське агентство міжнародного співробітництва KOICA ухвалило рішення про дострокове відкликання одного з двох своїх представників, які здійснювали професійну діяльність у столиці України. Офіційним приводом для такого кроку названо виключно міркування безпеки після проведення спеціальної наради профільних відомств. Про це провідне міжнародне агентство Reuters повідомило з посиланням на оперативні дані південнокорейського інформаційного агентства Yonhap. Керівництво організації підтвердило, що один із дипломатів залишає українську столицю, тоді як інший співробітник продовжить виконувати свої обов’язки на місці.

    Попри те, що представники KOICA публічно заперечують прямий зв’язок цього рішення з нещодавніми дипломатичними суперечками між Сеулом і Києвом, відкликання працівника відбувається на вкрай чутливому тлі загострення двосторонніх відносин. Серйозна напруга між двома країнами спалахнула у вересні, коли президент України Володимир Зеленський під час свого виступу з трибуни Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй офіційно оголосив, що українська сторона передала Південній Кореї двох полонених військовослужбовців армії КНДР, які брали безпосередню участь у бойових діях на боці російських окупаційних військ.

    У Сеулі розцінили цей публічний крок як грубе порушення домовленостей про конфіденційність, наголосивши, що розголошення інформації створює пряму загрозу життю та безпеці самих полонених корейців, а також їхніх родин, що залишаються на території Північної Кореї. Водночас українська влада категорично заперечила наявність будь-яких офіційних домовленостей щодо нерозголошення цього факту. Одразу після інциденту Південна Корея жорстко зажадала від України офіційних пояснень та вибачень, а також викликала до Міністерства закордонних справ українського тимчасового повіреного для висловлення рішучого протесту.

  • Дипломатична криза: Південна Корея відкликає частину місії з України через зрив конфіденційних домовленостей щодо полонених із КНДР

    Дипломатична криза: Південна Корея відкликає частину місії з України через зрив конфіденційних домовленостей щодо полонених із КНДР

    Уряд Республіки Корея ухвалив безпрецедентне рішення щодо відкликання значної частини дипломатичного персоналу свого посольства в Києві, що стало свідченням серйозного охолодження у двосторонніх відносинах на тлі зростаючої геополітичної напруженості. Згідно з інформацією, оприлюдненою міжнародним агентством Reuters із посиланням на офіційні урядові джерела в Сеулі, причиною такого різкого демаршу стала відсутність, на думку південнокорейської сторони, конструктивної та належної реакції офіційного Києва на глибоку суперечку, яка виникла навколо розголошення чутливої інформації про північнокорейських військовополонених. Скорочення чисельності дипломатичної місії стало вже не першим тривожним сигналом у цій кризі — йому безпосередньо передувало відкликання до Сеула надзвичайного і повноважного посла Південної Кореї в Україні Пак Кі Чанга, якого викликали для проведення термінових урядових консультацій щодо подальшої стратегії взаємодії з українським керівництвом.

    Головним каталізатором цього дипломатичного конфлікту стало публічне розкриття українською стороною деталей таємної операції з передачі представникам Сеула двох полонених військовослужбовців регулярної армії Корейської Народно-Демократичної Республіки, які брали безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на боці російських окупаційних контингентів. Уряд Республіки Корея категорично розцінив цей крок як грубе та свідоме порушення попередніх суворих непублічних домовленостей щодо забезпечення повної конфіденційності процесу ідентифікації та передачі полонених. Для Сеула питання будь-яких контактів чи оперативних дій, пов’язаних із північнокорейськими військовими, залишається питанням вищого рівня національної безпеки, оскільки публічність у таких справах здатна спровокувати непередбачувану мілітарну ескалацію на Корейському півострові з боку режиму Пхеньяна. Оприлюднення цих фактів зруйнувало режим інформаційної тиші, якого вимагали південнокорейські спецслужби та дипломати для безпечного проведення подібних операцій.

    Цей дипломатичний розкол відбувається у вкрай несприятливий для України момент, коли офіційний Київ активно намагається переконати Сеул відмовитися від політики ненадання летального озброєння та розблокувати прямі поставки артилерійських боєприпасів і систем протиповітряної оборони для потреб української армії. Офіційний представник Міністерства закордонних справ Південної Кореї наголосив, що в умовах, які склалися, подальший офіційний політичний діалог між державами буде підтримуватися виключно на зниженому рівні тимчасового повіреного у справах. Водночас у дипломатичному відомстві окремо підкреслили, що весь консульський склад південнокорейського представництва залишається працювати на території України в повному штатному обсязі. Таке рішення ухвалене з єдиною прагматичною метою — гарантувати безперебійний та надійний правовий і фізичний захист громадян Південної Кореї, які продовжують перебувати в Україні в умовах повномасштабних бойових дій.

     

  • Масштабні маневри на тлі напруженості: Південна Корея розпочала щорічні військові навчання «Хогук» за участю сил США

    Масштабні маневри на тлі напруженості: Південна Корея розпочала щорічні військові навчання «Хогук» за участю сил США

    Збройні сили Республіки Корея 19 жовтня розпочали проведення щорічних масштабних військових навчань «Хогук» (Hoguk), до яких традиційно залучаються підрозділи армії США. Комплексні маневри триватимуть до 30 жовтня і включатимуть відпрацювання спільних операцій на суходолі, на морі та в повітряному просторі по всій території країни.

    Як заявив начальник штабу стратегічного планування Об’єднаного комітету начальників штабів Кан Дон Гу, навчання «Хогук-2026» є невіддільною частиною оборонного планування як для мирного, так і для воєнного часу. Основний акцент маневрів спрямовано на вдосконалення злагодженості та оперативного потенціалу загальновійськових з’єднань під час ведення інтенсивних бойових дій.

    Важливою особливістю цьогорічного етапу є необхідність надолужити тренувальні завдання, зірвані під час попередніх навчань. Зокрема, у межах «Хогук» планують відпрацювати дві із семи навчальних програм, які не відбулися через дострокове припинення спільних серпневих маневрів Ulchi Freedom Shield за особистою ініціативою президента США Дональда Трампа. Решту п’ять незавершених елементів бойової підготовки південнокорейські та американські сили мають намір реалізувати окремо до кінця поточного року.

    Військове командування Південної Кореї попередило цивільне населення про ймовірні ускладнення дорожнього руху та суттєвий рівень шуму через масштабне переміщення колон важкої бронетехніки, артилерії та авіації між навчальними центрами й полігонами.

  • «Ви обрали не того ворога»: у Сеулі розкритикували президента за дипломатичний конфлікт з Україною

    «Ви обрали не того ворога»: у Сеулі розкритикували президента за дипломатичний конфлікт з Україною

    У Південній Кореї загострився внутрішньополітичний конфлікт через дипломатичну суперечку з Україною. Представники головної опозиційної партії «Сила народу» розкритикували президента Лі Чже Мьона за рішення відкликати посла з Києва після оприлюднення інформації про передавання двох північнокорейських військовополонених. Водночас депутатка На Кьон Вон надіслала Володимиру Зеленському лист подяки за гуманітарне рішення України.

    Про це 9 жовтня повідомили південнокорейські видання SBS News та Chosun Ilbo.

    Депутатка На Кьон Вон, яка представляє опозиційну партію «Сила народу», звинуватила адміністрацію Лі Чже Мьона в неправильній дипломатичній реакції на дії України.

    На її думку, Сеул мав би подякувати Києву за передавання північнокорейських військовополонених, а не загострювати відносини через публічне розголошення цієї інформації.

    «Чи справді оприлюднення Україною інформації про передавання полонених є приводом для такого обурення та відкликання посла?» — поставила питання депутатка.

    Вона також звинуватила південнокорейський уряд у тому, що він демонструє надмірну жорсткість щодо України, але, за її оцінкою, недостатньо рішуче реагує на дії Росії та Північної Кореї.

    На Кьон Вон нагадала про поранення південнокорейських військових унаслідок вибухів мін поблизу військової демаркаційної лінії та заявила, що Сеул має зосереджуватися на реальних загрозах національній безпеці.

    Опозиція надіслала Зеленському лист подяки

    На Кьон Вон не обмежилася критикою уряду. Вона опублікувала офіційний лист до президента України Володимира Зеленського.

    У документі депутатка висловила вдячність за рішення дозволити двом військовополоненим із КНДР переїхати до Південної Кореї відповідно до їхньої волі.

    За її словами, такий крок відповідає міжнародному гуманітарному праву, принципам захисту прав людини та вимогам безпеки.

    Депутатка також наголосила, що український президент ухвалював це рішення в умовах повномасштабної війни, тому воно потребувало особливої відповідальності.

    За інформацією SBS, лист уже передали українському уряду електронними каналами. Також розглядається можливість його офіційного доставлення дипломатичним шляхом.

    Через що посварилися Україна та Південна Корея

    Причиною дипломатичної суперечки став виступ Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2026 року.

    Тоді президент України повідомив, що двох північнокорейських військовослужбовців, захоплених українськими силами під час бойових дій на боці Росії, передали Південній Кореї.

    Після цієї заяви адміністрація Лі Чже Мьона висловила невдоволення розголошенням інформації, яка, за твердженням Сеула, мала залишатися конфіденційною.

    Південнокорейська сторона пояснювала свою позицію міркуваннями безпеки, зокрема можливими наслідками для самих колишніх полонених та відносин із Північною Кореєю.

    Україна, своєю чергою, заперечила існування формальної домовленості про повне нерозголошення факту передавання військових.

    Раніше «Ненька інфо» докладно висвітлювала ситуацію в матеріалі «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР.

    Після подальшого загострення конфлікту Сеул ухвалив рішення відкликати свого посла з України.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь наголосило, що дипломатичні питання необхідно вирішувати шляхом переговорів, а не емоційних реакцій.

    Скандал розділив політичні сили Південної Кореї

    Критика уряду з боку опозиції викликала відповідну реакцію керівної Демократичної партії Кореї.

    Її представники заявили, що депутатка На Кьон Вон своїм листом підриває дипломатичну позицію власного уряду.

    Речниця парламентської фракції Демократичної партії Чон Ин Су поставила під сумнів доречність подяки іноземному лідеру саме тоді, коли Сеул висловлює офіційний протест.

    За словами представників керівної партії, питання конфіденційності передавання військовополонених має значення для національної безпеки, а дії опозиції лише ускладнюють врегулювання суперечки.

    Водночас опозиційні депутати продовжують наполягати, що конфлікт із Києвом суперечить стратегічним інтересам Південної Кореї.

    Особливу увагу вони звертають на військове співробітництво між Росією та КНДР, яке створює спільні безпекові виклики для України та Корейського півострова.

    Таким чином, дипломатична суперечка між Києвом і Сеулом перетворилася на предмет внутрішньополітичного протистояння в Південній Кореї. Поки адміністрація Лі Чже Мьона наполягає на необхідності дотримання дипломатичних домовленостей, опозиція вимагає відновити конструктивну співпрацю з Україною та висловлює вдячність Зеленському.

  • Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Південна Корея, яка публічно підтримує Україну та надає їй нелетальну допомогу, стала одним із найбільших джерел імпортного пального для Росії на тлі проблем російської нафтопереробки після українських ударів. За даними розслідування The Guardian, лише у липні та серпні 2026 року з південнокорейських портів до російського Далекого Сходу доставили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизельного пального.

    За даними портових записів і систем відстеження суден, перевезення здійснювали сім танкерів, які виконали 14 рейсів. Щонайменше три з цих суден перебувають під санкціями Великої Британії, ЄС або інших західних держав. Найбільший обсяг перевіз танкер Layla — близько 57 тисяч тонн під час двох рейсів з Ульсана до Владивостока. Інший танкер, Astoria, завантажив майже 11 тисяч тонн пального, хоча спочатку в документах пунктом призначення вказувалася Японія.

    Ще в одному випадку близько 26 тисяч тонн пального передали між суднами безпосередньо у південнокорейських водах, після чого танкер вирушив до Владивостока. The Guardian зазначає, що подібні схеми ускладнюють відстеження походження та кінцевого маршруту вантажів.

    Особливо різке зростання російського імпорту зафіксували у серпні. За даними аналітичної компанії Kpler, Росія морем ввезла близько 368 тисяч тонн нафтопродуктів — більш ніж у сім разів більше, ніж місяцем раніше, і це стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни. Приблизно 112 тисяч тонн, або 31% усього обсягу, надійшли саме з Південної Кореї.

    Зростання імпорту відбувається на тлі системних українських ударів по російських нафтопереробних заводах. «Ненька інфо» раніше писала, що Росія почала втрачати паливний тил, а удари по НПЗ залишили країну без значної частини необхідного бензину. За наведеними тоді оцінками, російські заводи наприкінці літа виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу при внутрішній потребі приблизно 115 тисяч тонн.

    Російська влада також уже визнавала локальний дефіцит бензину та дизеля. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ».

    При цьому торгівля з Росією формально не порушує чинне південнокорейське законодавство, навіть якщо окремі судна перебувають під санкціями інших держав. У МЗС Південної Кореї заявили The Guardian, що Сеул підтримує міжнародні зусилля для припинення війни та контролює виконання власних експортних обмежень щодо Росії.

    Ситуація виглядає контрастно на тлі політичної підтримки Києва з боку Сеула. Південна Корея вже надала Україні понад $2,3 млрд нелетальної та іншої допомоги, а президент Лі Чже Мьон у липні пообіцяв додаткові $100 млн на відновлення України. Водночас Сеул не постачає Києву летальне озброєння та намагається зберігати канали відносин із Москвою.

    Експерт Центру досліджень енергетики та чистого повітря Ісаак Леві зауважив, що використання південнокорейських портів суднами, які перебувають під західними санкціями, створює ризики для ефективності санкційного режиму та репутації Сеула як партнера України.

    Таким чином, удари України по російській нафтопереробці вже змушують Москву дедалі активніше шукати готове пальне за кордоном. І Південна Корея, попри політичну підтримку України, улітку стала одним із ключових джерел таких поставок.

  • Сеул пригрозив Києву «додатковими заходами»: суперечка через полонених КНДР загострюється

    Сеул пригрозив Києву «додатковими заходами»: суперечка через полонених КНДР загострюється

    Дипломатична суперечка між Україною та Південною Кореєю через передачу Сеулу двох полонених військовослужбовців КНДР продовжує загострюватися. Президент Південної Кореї Лі Чже Мюн заявив, що його країна може вдатися до «додаткових заходів», якщо Київ не визнає існування домовленості про конфіденційність цієї операції та не принесе публічних вибачень. Про це 2 жовтня повідомив Reuters.

    Сеул наполягає, що передача двох північнокорейських військовополонених мала залишатися непублічною через безпекові, гуманітарні та дипломатичні ризики. Українська сторона, навпаки, заперечує, що існувала формальна угода про нерозголошення. Саме це розходження і стало центром нинішньої дипломатичної суперечки.

    Приводом для конфлікту став виступ президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, де він публічно повідомив, що двох військових КНДР, захоплених українськими силами під час бойових дій на боці Росії, передали Південній Кореї. Після цього Сеул заявив, що така публічність нібито порушила попередні домовленості.

    Південнокорейська адміністрація вимагає від Києва офіційного пояснення та вибачень. Reuters раніше повідомляв, що президентський офіс Південної Кореї прямо звинуватив Україну у розкритті конфіденційної інформації та подальшому запереченні самого факту домовленості про секретність.

    Україна намагається знизити градус конфлікту. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і наголосив, що Київ зацікавлений у збереженні партнерських відносин із Сеулом. За даними Reuters, між зовнішньополітичними відомствами двох країн уже тривають контакти щодо врегулювання суперечки.

    Водночас Лі Чже Мюн дав зрозуміти, що Сеул очікує від України не лише неформальних пояснень. «Якщо відмова визнавати факти і приносити публічні вибачення продовжиться, ми вживемо додаткових заходів», — заявив він. Якими саме можуть бути ці заходи, президент Південної Кореї не уточнив.

    Окремо південнокорейський лідер висловив невдоволення деякими українськими заявами щодо можливого військового зіткнення між Північною та Південною Кореєю. Лі назвав такі формулювання неприйнятними й заявив, що вони можуть сприйматися як заохочення до конфлікту на Корейському півострові.

    Ситуація особливо чутлива через статус самих полонених. Двоє військовослужбовців КНДР були захоплені українськими силами в Курській області Росії ще у січні 2025 року. Reuters називає їх першими відомими живими північнокорейськими військовими, які потрапили в український полон після того, як Пхеньян почав відправляти війська на підтримку Росії.

    За даними Financial Times, обидва полонені висловили бажання переїхати до Південної Кореї. Саме добровільність їхнього рішення була одним із ключових аспектів переговорів між Києвом і Сеулом.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про початок цього дипломатичного конфлікту. У матеріалі від 28 вересня зазначалося, що Київ заперечує існування формальної угоди про нерозголошення, тоді як Сеул наполягає на протилежному. «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР

    Також на «Ненька інфо» виходив матеріал про те, що Південна Корея поки не готова переходити до прямих постачань Україні летальної зброї, попри участь військових КНДР у війні на боці Росії. Сеул продовжує дотримуватися обережної політики, концентруючись переважно на гуманітарній, економічній та нелетальній підтримці. Сеул сказав «ні» зброї для України: Південна Корея не готова передавати Києву ППО

    Водночас інтереси Києва та Сеула багато в чому збігаються. Україна зацікавлена у південнокорейській фінансовій, гуманітарній та потенційно оборонній допомозі. Південна Корея, своєю чергою, отримує від України важливу інформацію про участь військових КНДР у сучасній війні, їхню підготовку, тактику та використання російської техніки. Reuters зазначає, що тривалий дипломатичний конфлікт був би невигідним обом країнам.

    Напруження посилюється й через ширший військовий союз Росії та КНДР. За словами Зеленського, станом на кінець вересня понад 8 тисяч північнокорейських військових уже перебували в Росії, а ще близько 10 тисяч готувалися до можливого розгортання. Ці цифри є оцінкою української сторони.

    Сама Південна Корея паралельно переживає черговий період напруження у відносинах із Пхеньяном. Наприкінці вересня біля демілітаризованої зони стався вибух міни, внаслідок якого постраждали троє південнокорейських військових. Сеул та командування ООН розпочали розслідування інциденту.

    Тому передача двох полонених військових КНДР для Сеула є не просто гуманітарною історією. Вона напряму зачіпає питання розвідки, внутрішньої безпеки, відносин із Пхеньяном і можливих ризиків для родин самих полонених у Північній Кореї.

    Поки що обидві сторони залишаються на протилежних позиціях щодо ключового питання: чи існувала домовленість про секретність передачі. Сеул стверджує, що так, Київ це заперечує. Незалежного документа, який би публічно підтверджував одну з цих версій, наразі немає.

    При цьому Південна Корея вже перейшла від вимоги пояснень до прямого попередження про можливі «додаткові заходи». Якими саме вони будуть і чи вплинуть на допомогу Україні або двостороннє співробітництво, поки невідомо.

    Саме тому нинішня суперечка залишається не просто інформаційним скандалом, а потенційно серйозним дипломатичним випробуванням для відносин Києва та Сеула.

  • Новий легіон диктатури: Північна Корея готує ще десять тисяч військових для війни проти України – розвідка фіксує перекидання сил

    Новий легіон диктатури: Північна Корея готує ще десять тисяч військових для війни проти України – розвідка фіксує перекидання сил

    Військово-політичний альянс Москви та Пхеньяна виходить на новий, ще небезпечніший рівень масштабування бойових дій, загрожуючи остаточно зруйнувати глобальну архітектуру безпеки. Згідно з найсвіжішими даними розвідувальних служб, тоталітарний режим Корейської Народно-Демократичної Республіки завершує підготовку до відправки на допомогу російським загарбникам додаткового контингенту чисельністю близько десяти тисяч військовослужбовців. Про це у своєму вечірньому зверненні повідомив президент України Володимир Зеленський, підкресливши, що понад вісім тисяч північнокорейських солдатів уже перебувають безпосередньо на території Російської Федерації. Наразі відібрані підрозділи проходять інтенсивне бойове злагодження та спеціальну підготовку на закритих військових полігонах для подальшого залучення до безпосередніх штурмових операцій. На тлі катастрофічного виснаження власних мобілізаційних ресурсів Кремль усе більше покладається на системний найм іноземної живої сили, перетворюючи війну на міжнародний полігон для авторитарних союзників.

    Співпраця двох диктатур має чіткий прагматичний і взаємовигідний розрахунок. За оцінками південнокорейської розвідки, загальний обсяг спрямованих Пхеньяном сил для підтримки російської військової машини вже сягає п’ятнадцяти тисяч бійців, а в перспективі ці цифри можуть зрости до тридцяти чи навіть п’ятдесяти тисяч штурмовиків. В обмін на гарматне м’ясо режим Кім Чен Ина отримує колосальні фінансові вливання, дефіцитні військові технології, зокрема у сфері ракетобудування та космосу, а також міцні безпекові гарантії від Москви. Українське керівництво наголосило на важливості консолідованої міжнародної протидії цьому процесу, пообіцявши офіційно інформувати уряди всіх держав, громадян яких держава-агресор намагається заманити до лав своєї окупаційної армії, аби створити жорсткі дипломатичні перепони вербуванню.

    Оприлюднення тривожних розвідданих відбулося в момент помітного загострення дипломатичних відносин між Україною та Південною Кореєю, викликаного нещодавніми взаємними претензіями довкола долі північнокорейських військовополонених. Сеул різко відреагував на публічні заяви Києва про передачу двох полонених бійців КНДР, захоплених українськими воїнами на території Курщини, наголошуючи на необхідності дотримання режиму таємності заради порятунку їхніх родин від жорстоких репресій. Попри виниклі тертя та дипломатичний демарш із викликом українського представника, нарощування присутності військ Пхеньяна на європейському континенті наочно демонструє, що війна давно вийшла за межі регіонального протистояння. Вільний світ стоїть перед викликом, де стримування тоталітарної осі вимагає не дипломатичних суперечок, а рішучих кроків з нейтралізації агресивних режимів.

  • Дипломатичний демарш у Сеулі: МЗС Південної Кореї викликало українського посла через скандал довкола полонених бійців КНДР

    Дипломатичний демарш у Сеулі: МЗС Південної Кореї викликало українського посла через скандал довкола полонених бійців КНДР

    Дипломатичні взаємини між Києвом та Сеулом зазнали нового випробування на міцність, перейшовши у фазу відкритої демаршної кризи. Міністерство закордонних справ Республіки Корея офіційно викликало виконувача обов’язків посла України Андрія Вєшкіна через публічне оприлюднення факту передачі Сеулу двох військовополонених бійців із Корейської Народно-Демократичної Республіки. Перший заступник міністра закордонних справ Південної Кореї Пак Юн Джу провів із українським дипломатом надзвичайно напружену розмову, довівши до його відома категоричну позицію свого уряду. Головною причиною обурення азійської сторони стала не лише сама поява цієї інформації у публічному полі, але й демонстративне заперечення українськими високопосадовцями факту існування попередніх домовленостей про збереження суворої конфіденційності. У південнокорейському відомстві наголосили, що такі односторонні публічні кроки підривають фундамент взаємної довіри між державами та завдають серйозної шкоди дружнім відносинам. Від української сторони зажадали офіційних роз’яснень і вибачень, тоді як дипломатичний представник пообіцяв докладно передати всі претензії до столиці.

    Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон та його адміністрація наполягають, що збереження абсолютної таємниці навколо переміщення полонених військових мало захистити самих солдатів від смертельної небезпеки, спираючись на базові норми міжнародного гуманітарного права. Обидва північнокорейські бійці, яких українські захисники захопили в полон на теренах Курщини ще на початку дві тисячі двадцять п’ятого року, заздалегідь висловили бажання виїхати до Республіки Корея у спеціальних листах. За конституційними нормами Південної Кореї всі мешканці півночі автоматично визнаються її повноправними громадянами, через що Сеул зобов’язаний надати їм прихисток. Проте корейська влада свідомо уникала будь-якого підтвердження прибуття цих військових, добре усвідомлюючи, що зайва публічність загрожує неминучими репресіями проти їхніх рідних і близьких, які залишаються заручниками тоталітарного пхеньянського режиму.

    Зі свого боку українське керівництво категорично відкидає наявність будь-яких кулуарних табу, вважаючи відкритість у цьому питанні принциповою моральною та інформаційною зброєю. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що жодних секретних домовленостей про приховування факту передачі не існувало, а намагання замовчувати подальшу долю військовополонених є хибною практикою під час відкритої війни. Оприлюднення інформації про передачу бранців стало потужним публічним аргументом під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, де всьому світу продемонстрували прямі докази участі армії Кім Чен Ина в агресії проти України, зокрема й той показовий факт, що один із захоплених корейських вояків під час потрапляння в полон відчайдушно намагався вчинити самогубство.

    Нинішнє загострення дипломатичного діалогу оголює суттєву суперечність у підходах двох країн, кожна з яких захищає власні стратегічні інтереси. Для України надважливо фіксувати глобальний характер ворожої коаліції перед міжнародною спільнотою задля отримання ширшої оборонної підтримки та посилення санкційного тиску на авторитарні режими. Водночас для Сеула на першому місці перебувають внутрішня безпека, стабільність на півострові та гуманітарні наслідки для перебіжчиків. Попри гостроту риторики та вимоги вибачень, обидві держави залишаються зацікавленими у збереженні конструктивного партнерства, тому подальші консультації вимагатимуть пошуку тонкого балансу між дипломатичною тишею та публічною правдою про злочини диктатур.