Golosnovinua.com

Позначка: коаліція охочих

  • “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    Президент України Володимир Зеленський під час засідання Європейської ради звернувся до країн-учасниць так званої “коаліції рішучих” із закликом перейти до практичної фази формування довгострокових фінансових механізмів підтримки Збройних сил України, наголосивши, що стійкість української армії безпосередньо залежить від передбачуваного та стабільного фінансування з боку партнерів. За словами глави держави, нинішній етап війни вимагає не лише військової допомоги у вигляді озброєння, а й системних рішень, які гарантували б регулярне фінансування оборонного сектору України на роки вперед.

    Як повідомляє Офіс президента, Зеленський підкреслив, що Україна фактично виконує функцію ключового елемента безпеки Європи, стримуючи російську агресію та накопичуючи унікальний досвід ведення сучасної війни, однак навіть найефективніша армія не може функціонувати без стабільного фінансового забезпечення. Він наголосив, що питання фінансування є не менш важливим, ніж постачання зброї, оскільки саме воно визначає можливості утримання особового складу, виплати грошового забезпечення військовим, реалізації контрактних програм та підтримки бойової готовності ЗСУ у довгостроковій перспективі.

    У своєму виступі президент зазначив, що країни, які входять до “коаліції рішучих”, а також Європейський Союз як її ключовий елемент, мають потенціал для створення спеціальних фінансових інструментів, здатних забезпечити прогнозовану та стійку підтримку української армії. Він наголосив, що мова йде не про разові рішення або короткострокові пакети допомоги, а про формування довгострокової системи безпекових гарантій, яка включатиме фінансову складову як один із фундаментальних елементів.

    “Багато людей запитують, які практичні рішення “коаліція охочих” вже може забезпечити. Давайте сфокусуємося на фінансовій стабільності як частині нашої безпеки… Ми маємо надати довгострокові безпекові гарантії для Європи, і це означає довгострокові гарантії, зокрема фінансові гарантії, для безпеки, стабільності та української армії”, — заявив Зеленський, звертаючись до європейських лідерів.

    Окремо він підкреслив, що нинішня модель підтримки, яка значною мірою базується на періодичних пакетах допомоги, потребує трансформації у більш системний механізм, який би дозволив Україні планувати оборонні витрати на тривалий період. За словами президента, це критично важливо не лише для поточної обороноздатності держави, а й для формування стабільної архітектури безпеки в Європі після завершення активної фази війни.

    Зеленський також звернув увагу на необхідність більш ефективного використання вже існуючих фінансових інструментів ЄС, зокрема Європейського фонду миру, а також на прискорення процедур розблокування коштів, які можуть бути спрямовані на підтримку України. Він наголосив, що затримки у фінансуванні безпосередньо впливають на темпи постачання необхідного обладнання та загальну стабільність оборонної системи.

    У контексті євроінтеграційного процесу президент також закликав прискорити відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу, підкресливши, що інтеграція України до європейських структур безпеки та економіки є взаємовигідною для обох сторін. Водночас на рівні саміту остаточних рішень щодо цього ухвалено не було, а дискусії між державами-членами ЄС продовжуються.

    Паралельно в політичному середовищі Європи тривають різні оцінки щодо темпів подальшої інтеграції України, а також щодо обсягів і форматів фінансової допомоги. Попри це, Київ продовжує наполягати на тому, що довгострокові фінансові гарантії для української армії є ключовим елементом не лише національної безпеки України, а й стабільності всього європейського континенту, оскільки війна Росії проти України має глобальні наслідки для безпекової архітектури регіону.

  • Ще $100 мільйонів для фронту: Австралія посилює підтримку України

    Ще $100 мільйонів для фронту: Австралія посилює підтримку України

    Австралія оголосила про виділення Україні додаткових 100 мільйонів доларів військової допомоги, підтвердивши намір і надалі залишатися одним із найактивніших партнерів Києва у протистоянні російській агресії. Нові кошти будуть спрямовані на закупівлю критично важливого військового обладнання для потреб українських Сил оборони, які вже понад чотири роки ведуть боротьбу проти повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

    Про це повідомило Міністерство оборони Австралії. У відомстві зазначили, що новий пакет фінансування стане продовженням попередніх зобов’язань Канберри щодо підтримки України. Зокрема, у грудні 2025 року австралійський уряд уже оголосив про виділення 50 мільйонів доларів у межах міжнародної програми PURL, спрямованої на забезпечення українських військових необхідним обладнанням та озброєнням. Тепер влада країни ухвалила рішення про два додаткові внески по 50 мільйонів доларів кожен, які будуть здійснені протягом наступних дванадцяти місяців.

    Таким чином загальна сума нової допомоги становитиме 100 мільйонів доларів, а загальний обсяг підтримки України з боку Австралії від початку повномасштабної війни перевищить 1,8 мільярда доларів. Із цієї суми понад 1,6 мільярда доларів припадає саме на військову допомогу, що свідчить про особливу увагу Канберри до зміцнення обороноздатності України в умовах тривалої війни.

    У Міністерстві оборони Австралії наголосили, що підтримка України є важливою складовою міжнародної політики країни, оскільки наслідки російської агресії виходять далеко за межі європейського континенту. Влада Австралії переконана, що війна, розв’язана Росією, впливає на глобальну безпекову архітектуру та створює небезпечний прецедент для інших регіонів світу.

    Заступник прем’єр-міністра та міністр оборони Австралії Річард Марлз підкреслив, що події в Україні безпосередньо стосуються також Індо-Тихоокеанського регіону, де Австралія має власні стратегічні інтереси. За його словами, світ уважно спостерігає за тим, чи зможе міжнародна спільнота захистити принципи суверенітету та територіальної цілісності держав перед обличчям військової агресії.

    «Те, що відбувається в Україні, має значення і для Індо-Тихоокеанського регіону, тому для Австралії так важливо залишатися послідовною та продовжувати підтримувати Україну доти, доки вона не досягне миру на власних умовах», – заявив Марлз.

    У Канберрі вважають, що перемога України або досягнення справедливого миру матимуть важливі наслідки для світової системи безпеки. Саме тому австралійський уряд послідовно підтримує міжнародні санкції проти Росії, надає військову та гуманітарну допомогу Києву, а також бере участь у міжнародних коаліціях, створених для підтримки української держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення Австралія передала Україні значні обсяги військової техніки, боєприпасів та обладнання. Зокрема, йдеться про бронетранспортери Bushmaster, які добре зарекомендували себе на фронті та активно використовуються українськими військовими для транспортування особового складу та виконання бойових завдань. Крім того, Австралія надавала безпілотні системи, боєприпаси, засоби індивідуального захисту, військове спорядження та іншу допомогу, необхідну для посилення оборонних можливостей України.

    Окремим напрямком співпраці залишається підготовка українських військовослужбовців. Австралійські сили оборони продовжують брати участь в операції «Куду», в межах якої українські захисники проходять навчання за стандартами армій країн НАТО. Програма охоплює різні напрямки підготовки — від базових навичок ведення бою до складних тактичних операцій та взаємодії між підрозділами. Завдяки цій місії тисячі українських військових уже отримали необхідний досвід для виконання бойових завдань на фронті.

    Крім того, Австралія залишається учасником Коаліції охочих — міжнародного формату співпраці держав-партнерів України, які координують свої зусилля у сфері військової допомоги, підготовки особового складу та довгострокових гарантій безпеки для Києва. Участь Канберри в роботі коаліції свідчить про її готовність підтримувати Україну не лише сьогодні, а й у перспективі після завершення війни.

    У Міністерстві оборони Австралії підкреслили, що країна залишається непохитною у своїй підтримці України та українського народу. Там наголосили, що Росія продовжує порушувати міжнародне право та загрожувати стабільності в Європі, а тому міжнародна спільнота повинна зберігати єдність і продовжувати допомагати Києву.

    Рішення про нові 100 мільйонів доларів було ухвалене на тлі продовження активних бойових дій та зростання потреб української армії у сучасному озброєнні й техніці. Україна регулярно закликає партнерів посилювати військову підтримку, наголошуючи, що саме стабільне постачання озброєння дозволяє стримувати російські наступальні дії та захищати цивільне населення від ракетних і дронових атак.

    Новий пакет допомоги також став продовженням політики Австралії, оголошеної наприкінці 2025 року. Тоді уряди Австралії та Нової Зеландії спільно повідомили про надання Україні додаткової військової підтримки на суму понад 70 мільйонів доларів США. Обидві держави наголосили, що залишаються відданими підтримці міжнародного правопорядку та готові допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно.

    Експерти зазначають, що рішення Австралії має не лише практичне, а й політичне значення. Воно демонструє, що навіть країни, географічно віддалені від Європи, розглядають війну Росії проти України як виклик глобальній безпеці. В умовах, коли Кремль продовжує агресивну політику та не демонструє готовності до припинення війни, підтримка з боку міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стійкості України.

    Таким чином новий пакет військової допомоги від Австралії став черговим підтвердженням того, що міжнародна коаліція на підтримку України продовжує зміцнюватися. Канберра демонструє готовність і надалі вкладати значні ресурси у підтримку української оборони, наголошуючи, що боротьба України за свободу та незалежність має значення не лише для Європи, а й для всього демократичного світу.

  • Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про проведення нового засідання «коаліції рішучих» у Парижі 13–14 липня. Захід відбудеться напередодні французького національного свята – Дня взяття Бастилії – та може стати одним із ключових міжнародних майданчиків для обговорення майбутніх гарантій безпеки України, подальшої військової підтримки та ролі європейських союзників у завершенні війни, пише “Європейська правда”.

    Про плани проведення саміту французький лідер заявив 5 червня перед початком саміту ЄС – Західні Балкани, який проходить у Чорногорії. Макрон також повідомив, що вже найближчими днями проведе окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським для координації позицій та підготовки майбутнього засідання коаліції.

    За словами президента Франції, головною метою майбутньої зустрічі стане подальша структуризація роботи «коаліції рішучих» та координація міжнародної підтримки України.

    «Ми зустрінемося з президентом Зеленським через кілька днів для того, щоб одночасно організувати підтримку в рамках коаліції рішучих і структурувати її», – заявив Макрон.

    Французький президент підтвердив, що запросив усіх учасників коаліції прибути до Парижа 13 та 14 липня. Крім робочих засідань, країни-учасниці також отримали запрошення взяти участь у заходах з нагоди Дня взяття Бастилії – одного з головних державних свят Франції.

    Особливу символічність події надає той факт, що військовий парад 14 липня стане останнім для Емманюеля Макрона в статусі президента Франції. Саме тому Єлисейський палац прагне використати цей день для демонстрації єдності союзників та незмінної підтримки України на міжнародній арені.

    Що таке «коаліція рішучих»

    «Коаліція рішучих» (або «коаліція охочих») була створена у 2025 році за ініціативи Великої Британії та Франції як формат держав, готових брати активну участь у гарантуванні безпеки України після завершення бойових дій. До об’єднання входять близько 25 країн Європи та Північної Америки.

    Основна мета коаліції – розробити механізми довгострокових гарантій безпеки для України та підготуватися до можливого розгортання міжнародних сил підтримки після укладення мирної угоди. За словами представників Єлисейського палацу, учасники обговорюють не лише військову допомогу, а й механізми реагування на можливу повторну агресію Росії в майбутньому.

    З листопада 2025 року коаліція перебуває під французьким керівництвом, однак уже в липні цього року головування має перейти до Великої Британії. Саме тому липневий саміт у Парижі розглядається як підбиття підсумків французького етапу роботи коаліції та визначення подальших пріоритетів.

    Які питання обговорюватимуть

    Очікується, що під час зустрічі учасники приділять увагу кільком ключовим напрямкам.

    Перший – продовження військової підтримки України. Попри активізацію дипломатичних контактів, більшість європейських лідерів наголошують, що Росія не демонструє готовності до справедливого миру, тому допомога Києву повинна зберігатися.

    Другий напрямок – гарантії безпеки після завершення війни. Учасники коаліції продовжують обговорювати можливі формати присутності міжнародного контингенту в Україні після досягнення мирної угоди. Йдеться не про бойові підрозділи на лінії фронту, а про сили стримування та підтримки, які можуть стати додатковим фактором безпеки.

    Третій блок питань стосується інтеграції української оборонної системи в європейський безпековий простір та розвитку спільних оборонних програм.

    Чому ця зустріч важлива

    Останні місяці стали визначальними для формування нової архітектури безпеки в Європі. На тлі триваючої війни союзники України дедалі частіше говорять про необхідність створення довгострокових механізмів стримування Росії.

    Франція та Велика Британія залишаються головними рушіями цієї ініціативи. Саме Париж і Лондон у січні 2026 року разом із президентом України Володимиром Зеленським підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання міжнародних сил підтримки в Україні після досягнення мирної угоди.

    На попередніх засіданнях коаліції держави-учасниці вже підтвердили готовність брати участь у створенні багаторівневої системи гарантій безпеки для України за підтримки США та НАТО.

    Очікується, що зустріч Зеленського і Макрона, яка відбудеться до липневого саміту, дозволить узгодити ключові питання порядку денного та визначити конкретні кроки щодо подальшої підтримки України.

    Липневе засідання «коаліції рішучих» може стати одним із найважливіших міжнародних форумів цього літа для України. На тлі продовження війни та пошуку майбутніх гарантій безпеки саме в Парижі союзники Києва спробують визначити, якою буде роль Європи у забезпеченні миру та стримуванні нових загроз на континенті.

  • Молдова наближається до “Коаліції охочих”: що заявила Санду після переговорів у Києві

    Молдова наближається до “Коаліції охочих”: що заявила Санду після переговорів у Києві

    Президентка Молдови Мая Санду заявила про готовність її країни долучитися до міжнародної ініціативи “Коаліція охочих”, яка об’єднує держави-партнери України для посилення безпеки та підтримки в умовах повномасштабної війни. Про це вона повідомила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    За словами Санду, Молдова розглядає можливість участі в коаліції, враховуючи свій конституційно закріплений нейтральний статус. Вона наголосила, що питання вже обговорювалося з українською стороною, і Кишинів готовий долучатися до практичних ініціатив, які не суперечать нейтралітету, але дозволяють зробити реальний внесок у безпеку регіону.

    Мая Санду підкреслила, що навіть дотримуючись нейтрального статусу, Молдова вже надає Україні конкретну допомогу. Зокрема, йдеться про участь у гуманітарних проєктах та співпрацю у сфері розмінування, яка є однією з найважливіших складових безпеки на постконфліктних територіях.

    За її словами, Молдова готова розширювати участь у спільних ініціативах, якщо вони будуть відповідати її внутрішньому законодавству та міжнародним зобов’язанням. Вона зазначила, що нейтралітет країни не означає ізоляцію, а навпаки — передбачає активну участь у підтримці миру та стабільності в регіоні.

    Під час зустрічі в Києві президенти України та Молдови також обговорили ширше коло питань, зокрема безпекову ситуацію в регіоні, наслідки російської агресії та перспективи європейської інтеграції обох країн.

    Окрему увагу сторони приділили ситуації в Придністров’ї, де зберігається присутність російських військових сил і залишається потенційне джерело нестабільності для Молдови та всього регіону. Лідери наголосили на важливості збереження суверенітету і територіальної цілісності держав та координації з Європейським Союзом у питаннях безпеки.

    Також обговорювалися шляхи синхронного просування України та Молдови на шляху до членства в ЄС. Обидві сторони підкреслили, що євроінтеграція є стратегічним вибором, який визначає майбутнє регіону.

    “Коаліція охочих” — це формат міжнародної взаємодії, що об’єднує держави, готові надавати Україні підтримку в різних сферах: від військової та технічної допомоги до гуманітарних, інженерних і логістичних проєктів. Формат дозволяє кожній країні долучатися відповідно до власних можливостей та політичних обмежень.

    Участь у таких коаліціях не завжди передбачає пряме військове залучення. Деякі держави беруть участь через розмінування, фінансову підтримку, навчальні програми або постачання обладнання. Саме тому Молдова розглядає варіант участі через цивільні та технічні напрями, які не порушують її нейтральний статус.

    Попри невеликі розміри та нейтральний статус, Молдова поступово посилює свою роль у регіональній безпеці. Країна перебуває у складному геополітичному середовищі, зокрема через близькість до зони бойових дій в Україні та наявність неврегульованого конфлікту в Придністров’ї.

    Експерти відзначають, що участь Молдови у міжнародних безпекових ініціативах, навіть у непрямих формах, є важливим сигналом про її євроатлантичний курс і прагнення до тіснішої співпраці з ЄС та Україною.

    Україна та Молдова протягом останніх років значно активізували двосторонні відносини. Співпраця охоплює безпекову сферу, енергетику, транспорт, інфраструктуру та гуманітарні проєкти. Особливого значення набули спільні зусилля щодо протидії наслідкам війни Росії проти України, які впливають на весь регіон.

    Під час переговорів у Києві сторони підтвердили намір поглиблювати співпрацю та координувати свої дії на міжнародному рівні, зокрема в рамках європейських структур.

    Заява Маї Санду про готовність Молдови долучитися до “Коаліції охочих” свідчить про подальше зближення Києва та Кишинева у сфері безпеки та зовнішньої політики. Попри нейтральний статус, Молдова демонструє прагнення брати активну участь у регіональних ініціативах, спрямованих на підтримку України та зміцнення стабільності в Східній Європі.

    Такий крок може стати черговим підтвердженням того, що навіть країни з формально нейтральною позицією дедалі частіше залучаються до спільних зусиль із протидії викликам, які виникли внаслідок війни Росії проти України.

  • Україна отримала першу партію ракет до ППО з останнього пакета допомоги

    Україна отримала першу партію ракет до ППО з останнього пакета допомоги

    Україна отримала першу партію ракет до систем протиповітряної оборони з останнього обіцяного пакета допомоги. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час відкриття засідання «Коаліції охочих».

    За словами глави держави, половина пакета вже доставлена до України.

    «Дякую Марку за програму PURL, дякую іншим друзям і союзникам. Нам потрібні ракети PAC-3, PAC-2 від США. Нам потрібна ППО. Ми дуже вдячні за останній пакет протиповітряної оборони. Я не можу поділитися всіма деталями. Але половина пакету вже тут, вона надійшла два дні тому. Тому дуже дякую. Ми розраховуємо на продовження цієї програми», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна продовжує потребувати додаткових ракет і систем протиповітряної оборони для захисту цивільної інфраструктури та міст від російських атак.

    Окремо Зеленський звернувся до західних партнерів із проханням підтримати відновлення енергетичної системи України.

    «Росія бʼє по наших цивільних, по нашій енергетиці. У нас була жахлива зима. І я думаю, що лише допомога наших друзів і стійкість наших людей дали нам можливість вижити. Ось чому ми просимо допомогти з відновленням енергетичної системи. Я сподіваюся, що ми завершимо цю війну. Але нам у будь-якому випадку треба думати про наступну зиму. І нам треба швидкі кроки, в нас є плани, ми поділимося з вами. Адже самостійно це дуже складно відновлювати», — додав він.

    Раніше президент заявляв, що Україна не отримала ліцензії на виробництво систем Patriot чи ракет до них. Він підкреслював необхідність закриття українського неба для посилення обороноздатності країни.

    Водночас у Повітряних силах повідомляли про розробку альтернативних рішень. Зокрема, заступник командувача безпілотних систем ППО Юрій Черевашенко зазначав, що Україна працює над ідеями перехоплення ворожих крилатих ракет за допомогою дронів-ракет.

    Питання посилення протиповітряної оборони залишається одним із ключових у співпраці України із західними союзниками.

  • The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    Попри зростання кількості дипломатичних контактів і активізацію міжнародних переговорів, кінець повномасштабної війни Росії проти України залишається далеким. Таку оцінку дала директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у колонці для The Guardian.

    За її словами, регулярні зустрічі між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами, а також епізодичні контакти між Вашингтоном і Москвою не змінили базової реальності: припинення вогню немає, механізми безпеки не визначені, а Росія не демонструє готовності завершувати війну.

    Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

    Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

    На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

    Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

    Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

    Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

    Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

    Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.