Golosnovinua.com

Позначка: кол-центри

  • Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Верховна Рада 16 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №10190, який вводить до Кримінального кодексу окрему відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність організованих шахрайських кол-центрів. За документ проголосували 313 народних депутатів. На сайті парламенту законопроєкт уже має статус «закон прийнято» і готується на підпис.

    Законопроєкт був зареєстрований ще 25 жовтня 2023 року. У травні 2024-го його прийняли за основу, а 14 вересня 2026 року профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував депутатам підтримати документ у другому читанні та в цілому. Через два дні парламент це зробив.

    Головна новація документа — поява окремого складу злочину, який стосується саме шахрайства з використанням електронних комунікацій. Кримінальний кодекс пропонується доповнити статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Під неї підпадатимуть дії, пов’язані з незаконним збиранням, зберіганням, обробкою та використанням персональних даних, банківської таємниці, реквізитів платіжних карток, кодів авторизації та іншої інформації, якщо все це використовується для заволодіння чужими грошима або майном шляхом обману чи зловживання довірою.

    Йдеться, зокрема, про добре відомі схеми, коли людині телефонують нібито від банку, правоохоронців або державної установи, переконують повідомити код із SMS, CVV-код, PIN чи інші платіжні дані, а після цього списують гроші з рахунку. До цієї ж логіки належать фішингові сайти, підроблені форми оплати, викрадення облікових даних та інші схеми, які працюють через мобільний зв’язок, месенджери, електронну пошту або інтернет.

    Окремо законопроєкт спрямований на організовані структури, які працюють за моделлю так званих шахрайських кол-центрів. Кримінальний кодекс доповнюють новими статтями 255-4 та 255-5. Перша має встановити відповідальність за створення та керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Друга — за залучення інших людей до такої структури.

    Фактично законодавці намагаються перейти від переслідування окремого оператора, який телефонує потенційним жертвам, до відповідальності всієї вертикалі — організаторів, керівників, рекрутерів та учасників. У пояснювальних матеріалах до документа прямо згадуються схеми, де людей набирають у кол-центри, навчають сценаріїв розмов, передають їм бази персональних даних і ставлять план із залучення грошей жертв.

    Документ також охоплює ширше коло схем, ніж класичний телефонний обман. У матеріалах законопроєкту серед прикладів згадуються шахрайство через інформаційні та електронні комунікаційні системи, викрадення грошей із банківських рахунків, фішинг та окремі схеми, які можуть мати ознаки фінансових пірамід.

    Сам законопроєкт з’явився не випадково. Упродовж останніх років правоохоронці регулярно звітують про ліквідацію кол-центрів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові та інших містах. Під час обшуків знаходять сотні телефонів, SIM-карт, комп’ютерів, інструкції для операторів та бази персональних даних. Однак доведення таких справ до реального ув’язнення досі залишається проблемою.

    За даними «Опендатаботу», від початку 2022 року в Україні вдалося знайти щонайменше 18 вироків у справах, пов’язаних із шахрайськими кол-центрами. У них фігурували 27 обвинувачених. Формально позбавлення волі суди призначали у 14 з 18 випадків, однак реально за ґрати потрапили засуджені лише у двох справах.

    Саме така статистика показує одну з причин, чому законодавці вирішили деталізувати Кримінальний кодекс. Раніше дії операторів та організаторів доводилося кваліфікувати за загальними статтями про шахрайство, несанкціоновані дії з інформацією, використання платіжних реквізитів або створення злочинної організації. Нова редакція має дати слідчим і прокурорам окремий інструмент саме для електронно-комунікаційних схем.

    Водночас ухвалення закону ще не означає автоматичного зникнення шахрайських кол-центрів. Ефективність нових норм залежатиме від того, наскільки правоохоронці зможуть документувати не лише сам факт дзвінків, а й структуру організації, рух грошей, роль керівників, використання викрадених баз і зв’язок між окремими учасниками.

    Не менш важливим буде міжнародний аспект. Частина українських шахрайських кол-центрів працює не лише проти громадян України. Правоохоронці раніше повідомляли про схеми, орієнтовані на жителів країн ЄС, де жертвам пропонували псевдоінвестиції, криптовалютні операції або нібито брокерські послуги. Такі провадження потребують обміну даними з іноземними банками, поліцією та фінансовими установами.

    Цікаво, що законопроєкт №10190 не пройшов парламент без зауважень. Ще на етапі першого читання Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловлювало застереження до тексту. Під час підготовки до другого читання документ суттєво доопрацьовували, а Головне юридичне управління також зазначало, що він потребує техніко-юридичних змін. Зрештою профільний комітет 14 вересня рекомендував прийняти його в цілому з необхідним доопрацюванням.

    Окремо парламентський комітет із питань антикорупційної політики раніше дійшов висновку, що законопроєкт відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Бюджетний комітет водночас зазначав, що документ може мати опосередкований вплив на доходи та видатки бюджету залежно від застосування передбачених санкцій.

    Після ухвалення парламентом документ має пройти стандартну процедуру підписання. Станом на 16 вересня на сайті Верховної Ради він позначений як такий, що готується на підпис. Лише після завершення цієї процедури та набрання законом чинності нові кримінально-правові норми можна буде застосовувати у провадженнях щодо діянь, вчинених після їх введення.

    Таким чином, Верховна Рада фактично вперше прописує в Кримінальному кодексі окрему модель відповідальності за організоване шахрайство через телефони, месенджери, інтернет та інші електронні канали. Якщо закон набуде чинності у нинішній редакції, правоохоронці отримають окремі статті не лише проти операторів, які безпосередньо обманюють людей, а й проти тих, хто створює такі структури, керує ними та набирає нових учасників.

    На практиці головне питання тепер полягатиме не у тому, чи є окрема стаття, а в тому, чи почнуть справи проти кол-центрів частіше закінчуватися реальними вироками. Адже нинішня статистика показує: від викриття офісу з десятками операторів до реального покарання організаторів поки що доходить лише невелика частина проваджень.

  • Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Перша заступниця генерального прокурора України Марія Вдовиченко у 2025 році отримала 759 797 грн компенсації за невикористані відпустки. Майже одразу після цього вона задекларувала 400 тис. грн благодійної допомоги Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит».

    Інформація про доходи міститься в електронній декларації посадовиці. Дані про виплату 759 797 грн також відображаються у відкритій базі декларацій: джерелом доходу була Київська міська прокуратура, а виплату зазначено як компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

    Увагу до декларації Вдовиченко привернули на тлі масштабної спецоперації НАБУ і САП «Карфаген», яка стосується ймовірного прикриття мережі шахрайських кол-центрів і легалізації майна. Водночас важливо розрізняти статуси учасників справи: сам факт проведення обшуку у службовому приміщенні, яким користується Вдовиченко, не означає, що їй повідомили про підозру або що її НАБУ вважає учасницею злочинної організації.

    За що Вдовиченко отримала майже 760 тисяч

    Згідно з деклараційними даними, улітку 2025 року Київська міська прокуратура виплатила Марії Вдовиченко 759 797 грн.

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    У документі окремо зазначено призначення цієї суми: компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також за додаткову відпустку, яка надається працівникам із дітьми.

    Тобто йдеться не про премію чи одноразову матеріальну допомогу, а про передбачену трудовим законодавством компенсацію за відпустки, якими працівниця не скористалася.

    У грошовому еквіваленті сума становить приблизно $18–20 тис. залежно від курсу, за яким її перераховувати.

    За даними Українських Новин, після отримання цієї компенсації Вдовиченко спрямувала 400 тис. грн як благодійну допомогу НДСЛ «Охматдит». Таким чином, на благодійність було перераховано понад половину отриманої компенсації.

    Понад 2 млн грн зарплатних доходів за рік

    Компенсація за відпустку була не єдиним задекларованим доходом посадовиці.

    За даними декларації, протягом року Вдовиченко отримала понад 1,2 млн грн зарплати в Київській міській прокуратурі, а також ще близько 1,2 млн грн в Офісі генерального прокурора.

    Окремо посадовиця вказала фінансову допомогу її дітям від родичів.

    За даними Українських Новин, бабуся й дідусь подарували дітям Вдовиченко загалом 800 тис. грн, а батько дітей, який проживає окремо, — ще 100 тис. грн.

    Серед власних заощаджень перша заступниця генпрокурора задекларувала 175 тис. грн готівкою.

    Також у деклараційних даних, на які посилається видання, зазначено, що посадовиця проживає в орендованій квартирі.

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Чому декларація Вдовиченко опинилася в центрі уваги

    Інтерес до доходів першої заступниці генпрокурора виник на тлі спецоперації НАБУ і САП під назвою «Карфаген».

    Антикорупційні органи офіційно повідомили 5 вересня, що викрили злочинну організацію, учасники якої, за версією слідства, систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували активи. Організатором НАБУ називає одного з керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.

    За матеріалами НАБУ, організацію нібито створили в середині 2025 року.

    Слідство стверджує, що керівник угруповання легалізував активи мінімальною ринковою вартістю понад 12 млн грн, перереєстровуючи їх на третіх осіб для приховування фактичного права власності.

    Ще понад 10 млн грн, за інформацією Бюро, учасники схеми розмістили на рахунках близьких людей під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. НАБУ повідомило про п’ятьох викритих учасників організації.

    Попередня правова кваліфікація — статті 255 та 209 Кримінального кодексу України, які стосуються створення або участі у злочинній організації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    У приміщеннях Кравченка і Вдовиченко проводили обшуки

    У ніч проти 5 вересня детективи НАБУ провели слідчі дії у службових приміщеннях Офісу генерального прокурора.

    Сам ОГП підтвердив, що йшлося, зокрема, про приміщення, якими користуються генеральний прокурор Руслан Кравченко, його перша заступниця Марія Вдовиченко, а також інші працівники відомства.

    При цьому Офіс генпрокурора висловив претензії до частини дій детективів. У відомстві заявили, що під час обшуків НАБУ отримало доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, які не стосувалися безпосередньо справи про кол-центри.

    Генпрокурор Руслан Кравченко зі свого боку заперечив свою причетність до можливого прикриття незаконних кол-центрів та легалізації отриманих від їхньої діяльності коштів. Він заявив, що згадки в розмовах самі по собі не є доказом його участі у злочині.

    Саме тому називати Вдовиченко «фігуранткою» справи лише через проведення обшуку було б юридично неточно без додаткових даних НАБУ чи САП про її процесуальний статус.

    У справі вже обирають запобіжні заходи

    Операція «Карфаген» тим часом продовжується.

    6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід посадовцю Офісу генерального прокурора Сергію Кропиві. Суд відправив його під варту з можливістю внесення 120 млн грн застави.

    7 вересня ВАКС також узяв під варту Єлизавету Івахненко, яку слідство пов’язує з цією ж справою і яка на оприлюднених записах фігурувала під псевдонімом «Муза». Їй визначили альтернативу у вигляді 20 млн грн застави.

    НАБУ наголошує, що слідчі дії тривають, а правоохоронці встановлюють інших можливих учасників організації.

    При цьому щодо всіх осіб у справі діє презумпція невинуватості: винною людина може бути визнана лише обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

    На цьому тлі оприлюднені декларації посадовців Офісу генпрокурора можуть привертати підвищену суспільну увагу. Однак самі по собі задекларовані доходи, зокрема 759 797 грн компенсації Вдовиченко за невикористані відпустки, не свідчать про їхній зв’язок із кримінальним провадженням «Карфаген». Наразі публічних даних НАБУ чи САП, які б встановлювали такий зв’язок, немає.

  • У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі та Дніпропетровській області вранці 11 серпня з’явилися повідомлення про нову хвилю масштабних обшуків і затримань у справах, пов’язаних із роботою шахрайських кол-центрів. За попередньою інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, правоохоронці перевіряють мережі, які могли спеціалізуватися на виманюванні грошей у громадян країн Європейського Союзу. Водночас станом на ранок Національна поліція та СБУ ще не оприлюднили офіційних підсумків саме сьогоднішньої операції, тому точну кількість обшуків, затриманих та вилученого майна наразі називати зарано.

    Нинішні слідчі дії називають другою хвилею великої операції проти так званих «офісів» у регіоні. Перша серія обшуків відбулася лише тиждень тому. 4 серпня місцеві медіа повідомили про спільні заходи Національної поліції та СБУ у Дніпрі й області. За попередніми даними, тоді йшлося про структури, працівники яких телефонували громадянам України та ЄС, представлялися співробітниками банків, правоохоронцями або представниками інвестиційних компаній та намагалися отримати доступ до коштів потерпілих.

    Схеми могли відрізнятися залежно від конкретного «офісу». В одних випадках людину переконували, що її банківський рахунок перебуває під загрозою і гроші необхідно терміново перевести на «безпечний» рахунок. В інших пропонували інвестиції у криптовалюту, цінні папери чи інші фінансові інструменти з нібито гарантованим високим прибутком.

    Після першого внеску клієнту могли демонструвати фальшивий особистий кабінет із цифрами, які створювали ілюзію швидкого зростання інвестицій. Людину переконували вкладати дедалі більше, однак реальні кошти потрапляли на рахунки, контрольовані організаторами схеми. Подібну модель правоохоронці вже детально описували під час попередніх операцій на Дніпропетровщині.

    Дніпропетровщина вже пережила одну з найбільших операцій проти кол-центрів

    Нинішня історія не виникла раптово. Ще 25 лютого 2026 року на Дніпропетровщині відбулася одна з найбільших операцій проти шахрайських кол-центрів за останній час.

    Тоді прокурори провели 27 обшуків і виявили офіси, розраховані більш ніж на 1500 робочих місць. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявляв, що масштаби мережі вразили навіть досвідчених правоохоронців.

    За матеріалами слідства, один оператор такого кол-центру міг здійснювати близько 100 дзвінків на день. Якщо припустити повне завантаження 1500 робочих місць, теоретична кількість контактів могла сягати десятків тисяч щодоби.

    Правоохоронці наголошували, що йдеться не про звичайні телефонні дзвінки навмання, а про професійно організовану систему соціальної інженерії. Працівників навчали сценаріїв розмови, психологічного тиску, роботі із запереченнями та способам переконати людину здійснити переказ.

    Тоді серед жертв називали сотні громадян України, країн Європи та Азії.

    Під час лютневої операції правоохоронці вилучили приблизно 1500 одиниць комп’ютерної техніки, майже 500 мобільних телефонів, серверне обладнання та інші речові докази.

    Ця статистика показує, чому саме Дніпропетровщина залишається одним із ключових регіонів у розслідуваннях такого типу.

    Українські кол-центри давно стали міжнародною проблемою

    Шахрайські телефонні мережі, що діють з території України, дедалі частіше розслідують спільно з правоохоронцями інших держав.

    Наприкінці 2025 року Національна поліція разом із європейськими партнерами викрила транснаціональну мережу кол-центрів, яка працювала в Києві, Дніпрі та Івано-Франківську.

    За даними Eurojust, відомими потерпілими були понад 400 людей, а підтверджені збитки перевищували 10 млн євро. Злочинці використовували кілька сценаріїв — від фальшивих інвестицій до дзвінків від імені поліції та банків.

    Під час української частини тієї операції правоохоронці вилучали сотні ноутбуків і телефонів, сервери, носії інформації, підроблені посвідчення «працівників банків» та поліції іноземних держав, а також обладнання для створення deepfake.

    Це важлива деталь: сучасні шахрайські кол-центри давно вийшли за межі примітивних телефонних дзвінків.

    Вони можуть використовувати підміну телефонних номерів, фальшиві банківські сайти, криптовалютні платформи, підроблені документи, месенджери та навіть технології штучного інтелекту.

    Збитки вже обчислюються сотнями мільйонів

    За даними, оприлюдненими в липні, лише від початку 2026 року українські правоохоронці ліквідували понад 2000 робочих місць у шахрайських кол-центрах, а встановлені збитки потерпілих перевищили 210 млн грн.

    При цьому реальна сума може бути значно більшою.

    Частина потерпілих не звертається до поліції, особливо якщо йдеться про громадян інших держав. В інших випадках люди самі не одразу розуміють, що стали жертвами шахрайства, оскільки псевдоінвестиційні платформи можуть продовжувати показувати їм неіснуючий «баланс» навіть після фактичного викрадення грошей.

    Ще в лютому генпрокурор повідомляв, що з липня 2025 року в Україні провели майже 800 обшуків, пов’язаних із кібершахрайством. Близько 150 із них здійснювали в межах міжнародного співробітництва з правоохоронцями інших країн.

    Загалом було вилучено більш ніж 25 тисяч одиниць техніки.

    Чому сьогоднішні обшуки можуть бути продовженням ширшого розслідування

    Поки правоохоронці не оприлюднили офіційної фабули справи щодо подій 11 серпня, неможливо підтвердити, чи сьогоднішні обшуки є безпосереднім продовженням операції 4 серпня, лютневого провадження або окремим кримінальним розслідуванням.

    Однак формулювання про «другу хвилю» та фокус на громадянах ЄС вказують, що йдеться про масштабні транскордонні схеми, а не про один невеликий локальний кол-центр.

    Це має значення і з процесуального погляду. Якщо потерпілі перебувають у різних країнах, українським слідчим необхідно отримувати банківські дані, допити та інші докази через механізми міжнародної правової допомоги.

    Саме так працювали попередні справи.

    Eurojust ще наприкінці 2025 року повідомляв про спільні слідчі дії українських і європейських правоохоронців проти мереж, які діяли з території України та обманювали громадян ЄС на мільйони євро.

    Паралельно спливла історія ветерана KRAKEN

    Тема дніпровських «офісів» останніми днями опинилася у центрі уваги і через інше кримінальне провадження.

    ДБР перевіряє можливу причетність ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного до організації роботи шахрайських кол-центрів у Дніпрі.

    Ця інформація стала відома з матеріалів суду у справі Новостройного. Водночас його провину в організації таких структур судом не встановлено, а окремі обставини продовжують перевіряти слідчі.

    Цей сюжет отримав додатковий резонанс через можливий зв’язок із розслідуванням викрадення та вбивства українця Ігоря Комарова на Балі.

    Сам Комаров на записаному викрадачами відео говорив про діяльність дніпровських кол-центрів, однак ці слова були зроблені під очевидним примусом і самі по собі не можуть вважатися доказом щодо інших осіб.

    Тому проводити прямий зв’язок між нинішньою операцією 11 серпня та справою Новостройного чи Комарова без офіційної заяви правоохоронців наразі немає підстав.

    Що відомо саме про обшуки 11 серпня

    Станом приблизно на 10:00 11 серпня ситуація виглядає так: місцеві джерела повідомляють про масштабні слідчі дії у Дніпрі та області та називають їх другою хвилею операції проти шахрайських кол-центрів.

    Попередньо йдеться про мережі, які могли обманювати громадян країн Європейського Союзу.

    Водночас Національна поліція, її Дніпропетровське обласне управління та СБУ ще не оприлюднили офіційного повідомлення з кількістю обшуків, затриманих, адресами чи сумами встановлених збитків.

    Тому інформація про конкретних організаторів, власників «офісів» або кількість затриманих, яка може з’являтися в анонімних Telegram-каналах, поки потребує перевірки.

    Однак попередні операції показують, що масштаб проблеми у Дніпрі справді значний. Лише одна лютнева мережа мала понад 1500 робочих місць, а міжнародні розслідування вже довели існування структур, здатних завдавати збитків на десятки мільйонів євро.

    Саме тому нинішня друга хвиля обшуків може стати одним із найбільших продовжень кампанії українських правоохоронців проти «офісного» шахрайського бізнесу.

    Остаточно зрозуміти масштаб операції можна буде після офіційного повідомлення Нацполіції або СБУ — з даними про кількість проведених обшуків, вилучену техніку, затриманих та конкретні схеми, які інкримінують фігурантам.

  • Замах в Монако на Єрмолаєва – чеченський слід та помста за вбивство на Балі

    Замах в Монако на Єрмолаєва – чеченський слід та помста за вбивство на Балі

    За інформацією наших джерел в правоохоронних органах, замах в Монако на українського підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва може бути помстою за вбивство сина кримінального авторитета Ігоря Комарова на Балі.

    “Замах на Єрмолаєва – це помста за вбивство Балі. Минулого року між його сином і сином Наріка (Петровського) виник конфлікт щодо кол-центрів, і сина Єрмолаєва притиснули через це, а для вирішення суперечки найняли бійців пов’язаних із чеченцями, які співпрацювали зі старшим Єрмолаєвим.

    Нарік “отримав дозвіл” на вирішення питання щодо того, хто викрав його сина та друга сина.

    Син Вадима Єрмолаєва – Артур Єрмолаєв, активно працює з кол-центрами по Європі.

    Сам  Вадим Єрмолаєв в Україні працював із чеченськими бандитами, що про раніше писали в ЗМІ.

    Зараз чеченські угруповання здебільшого перебралися до Європи, і їхня основна діяльність — шахрайство з картками, відмивання грошей, вимагання та “кришування” кримінального бізнесу.

    Єрмолаєв-молодший зіткнувся з Петровським-молодшим як конкурент саме у сфері кол-центрів, за чутками, щодо роботи з Німеччиною.

    Домовитися не вдалося, і Петровський-молодший почав активно наносити удари по бізнесу Єрмолаєва-молодшого. Той звернувся до батька, а батько сказав, що питання треба вирішувати і в цьому допоможуть його давні партнери-чеченці. Саме вони й організували викрадення на Балі.

    Відтоді Петровський-молодший не лізе до Європи, але старший не пробачив своєму давньому знайомому навіть самого факту викрадення. З огляду на те, що Єрмолаєв вижив, — це ще не все, і Петровський-старший має зараз у кілька разів посилити охорону собі та синові. Син, найімовірніше, з України взагалі не виїжджатиме.

    І є ще один цікавий момент, правоохоронці дуже бояться співпрацювати з Європою у цій справі, але хочуть включити когось до міжнародної слідчої групи, щоб отримувати інформацію. Очевидно, у Монако не обійшлося без наших” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 29 червня в Монако пролунав потужний вибух під час якого постраждав український підсанкційний бізнесмен Вадим Єрмолаєв та члени його родини.

    Європейські силовики в організації замаху підозрювали 39-річну українку Анастасію Березовську, яку подали в розшук Інтерполу.

    Через кілька днів, у понеділок, 6 липня, близько 23:00 тіло Анастасії Березовської було виявлене в Києві. Попередньо жінку застрелили.

    За інформацією СБУ, підозрювані у вбивстві Анастасії Березовської  – співробітник ГУР і колишній правоохоронець також можуть бути причетні до замаху на Єрмолаєва.

    У підозрюваних були проведені невідкладні слідчі (розшукові) дії в ході яких діючий співробітник ГУР МОУ повідомив про вбивство громадянки Березовської А., яке він вчинив спільно з іншим фігурантом.

    При цьому останній повідомив, що про контакти з Березовською А., перерахування їй коштів та будь-які інші свої дії він не повідомляв своє керівництво та діяв на власний розсуд.

    Також під час обшуку в оселі колишнього співробітника правоохоронних органів виявлено підвальне приміщення схоже на кімнату тортур.

  • Новий скандал із Тищенком: НАБУ підозрює нардепа у схемі з хабарем і легалізацією 12,6 млн грн

    Новий скандал із Тищенком: НАБУ підозрює нардепа у схемі з хабарем і легалізацією 12,6 млн грн

    Чинний народний депутат Микола Тищенко отримав нову підозру від Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Правоохоронці заявляють, що парламентар міг вимагати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди за так зване «кришування» діяльності кол-центрів, а також інкримінують йому легалізацію коштів та внесення неправдивих відомостей до декларації.

    Про це 29 червня повідомило НАБУ. За інформацією «Економічної правди», йдеться саме про народного депутата Миколу Тищенка.

    За даними слідства, події, які стали підставою для нової підозри, відбувалися ще у серпні 2023 року. За версією детективів НАБУ, депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих шахрайських кол-центрів, звернувся до особи, яку вважав причетною до цього бізнесу, із вимогою надати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди.

    У НАБУ стверджують, що натомість парламентар обіцяв використати свої повноваження для впливу на діяльність окремих кол-центрів, забезпечивши безперешкодну роботу одних та втручання у діяльність інших. Водночас, за даними правоохоронців, фактично неправомірної вигоди депутат так і не отримав.

    Крім цього, слідство інкримінує Тищенку легалізацію 12,6 млн гривень. За версією НАБУ та САП, кошти були оформлені через фіктивний договір дарування із колишньою дружиною депутата.

    Детективи стверджують, що жінка не мала законних доходів, які дозволяли б зробити такий подарунок, а сама передача коштів фактично не відбувалася. Попри це, відповідний дохід був відображений у щорічній декларації народного депутата.

    У зв’язку з цим правоохоронці також інкримінують внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації.

    У НАБУ не уточнюють, який саме запобіжний захід планують просити для депутата у межах нового кримінального провадження.

    Для Миколи Тищенка це вже не перша справа, що перебуває у провадженні правоохоронних органів. Раніше він став фігурантом кримінального провадження щодо незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця спецпідрозділу ГУР МО України «Кракен» Дмитра Мазохи.

    Інцидент стався 20 червня 2024 року у Дніпрі, коли на ветерана, який перебував на вулиці разом із дитиною, напала група чоловіків. Уже через кілька днів правоохоронці повідомили Тищенку про підозру у цій справі.

    Печерський районний суд Києва тоді обрав народному депутату запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Суд також зобов’язав його носити електронний браслет та здати закордонні паспорти.

    Згодом навколо цієї справи виник новий скандал: після судового засідання журналісти зафіксували Тищенка у п’ятизірковому готелі в центрі столиці, що викликало широкий суспільний резонанс.

    У листопаді Київський апеляційний суд продовжив дію запобіжного заходу, однак уже наприкінці грудня через неявку депутата до суду, яку він пояснив проблемами зі здоров’ям, питання його подальшого домашнього арешту залишилося невирішеним.

    Нова підозра суттєво розширює перелік звинувачень, які висувають народному депутату. Наразі триває досудове розслідування, а остаточну оцінку діям підозрюваного має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • У Дніпрі ліквідували мережу кол-центрів, які обманювали громадян ЄС на криптоінвестиціях

    У Дніпрі ліквідували мережу кол-центрів, які обманювали громадян ЄС на криптоінвестиціях

    У Дніпрі правоохоронці викрили та ліквідували мережу шахрайських кол-центрів, які спеціалізувалися на обмані громадян Латвії та Литви. Спецоперацію з назвою «VENI, VIDI, VICI» провели українські силовики у співпраці з правоохоронними органами країн ЄС за координації Євроюсту.

    За даними слідства, до схеми були залучені 11 мешканців Дніпра. Вони телефонували потенційним жертвам і пропонували вигідні інвестиції у криптовалюту, обіцяючи швидкий прибуток. Для створення ілюзії надійності іноді навіть повертали клієнтам невеликі суми. Однак щойно люди намагалися вивести всі вкладені кошти, зв’язок із «інвесторами» обривався.

    На цьому схема не завершувалася. Через деякий час потерпілим писали так звані «юристи», які пропонували допомогу в поверненні втрачених активів. Вони надсилали підроблені документи, записували переконливі відеозвернення та вимагали сплатити комісії або страхові внески. Таким чином жертвам вдруге пропонували заплатити — цього разу за обіцянку повернути вже втрачені гроші.

    Отримані кошти зловмисники конвертували у криптовалюту та виводили через підконтрольних осіб. Наразі встановлено дев’ять потерпілих. Загальна сума завданих збитків перевищує 8 мільйонів гривень.

    Під час понад 30 обшуків правоохоронці вилучили десятки мобільних телефонів і ноутбуків, серверне обладнання, криптогаманці, банківські картки, готівку, елітні автомобілі та понад 21 мільйон гривень у різних валютах.

    Усіх 11 фігурантів затримано. Десятеро перебувають під вартою без права внесення застави. Один із підозрюваних через стан здоров’я перебуває під домашнім арештом. Слідчі дії тривають.

  • У мережі з’явилося нове відео з викраденим на Балі Комаровим

    У мережі з’явилося нове відео з викраденим на Балі Комаровим

    На індонезійському острові Балі викрали двох громадян України — Єрмака Петровського та Ігоря Комарова. За інформацією медіа, молоді люди є синами відомих у кримінальних колах Дніпра осіб. Один із них зумів утекти, інший залишається у викрадачів, які вимагають за його звільнення 10 мільйонів доларів.

    За попередніми даними, 28-річний Ігор Комаров перебуває у заручниках. ЗМІ повідомляють про жорстоке поводження з ним, зокрема катування. Його місцезнаходження нібито встановили через геолокацію у соціальних мережах — дівчина Комарова, блогерка Єва Мішалова, опублікувала спільне фото, що дало можливість визначити місце перебування.

    Інцидент, за однією з версій, розпочався з конфлікту між українцями та представниками місцевого кримінального середовища кавказького походження. За іншою — причиною могли стати бізнес-зв’язки, зокрема ймовірна причетність до діяльності дніпровських кол-центрів.

    Згідно з поширеною інформацією, наступного дня після конфлікту, коли Петровський і Комаров пересувалися на байках, автомобіль, у якому перебували люди, пов’язані з кримінальним авторитетом, збив Ігоря Комарова. Після цього його викрали. Єрмаку Петровському вдалося втекти.

    Сьогодні у мережі з’явилося відео із заявами Ігоря Комарова.

    У записі чоловік робить гучні заяви щодо діяльності кол-центрів у Дніпрі та можливого «кришування» цього бізнесу впливовими особами.

    На відео Комаров називає конкретні прізвища та стверджує, що захист і безпеку для кол-центрів нібито забезпечував Олександр Петровський, відомий за прізвиськом «Нарік». За його словами, з одного офісу щомісяця сплачувалося близько 15 тисяч доларів, а з інших — до 30 тисяч доларів.

    Також у зверненні згадуються співробітники Служби безпеки України та чинний голова Одеської ОВА Сергій Лисак. Комаров стверджує, що під покровительством Петровського і Лисака в Дніпрі могла діяти мережа кол-центрів, яку він називає ОЗУ «Дев’ятки».

    За інформацією ГО “НОН-СТОП”, сьогодні вночі батькам викраденого хлопця надіслали відео, з якого стає зрозуміло, що Ігор вже мертвий.

  • Жителі Харкова б’ють тривогу через відсутність результатів у розслідуваннях корупції

    Жителі Харкова б’ють тривогу через відсутність результатів у розслідуваннях корупції

    Сергій Болвінов, заступник начальника ГУНП у Харківській області й керівник слідчого управління, опинився у центрі критики: місцеві активісти та заявники стверджують, що під його керівництвом розслідування корупційних справ часто буксують або не доходять до логічного завершення, а відсутність у відкритих реєстрах декларацій породжує додаткові запитання щодо прозорості доходів родини посадовця.

    На перший погляд — досвідчений оперативник і керівник, який мав би забезпечувати розкриття найскладніших злочинів. Проте джерела в регіоні й численні скарги від бізнесу та громадських активістів малюють інший портрет: кажуть, що слідче управління під головуванням Сергія Болвінова системно не дає реальних результатів у резонансних кримінальних провадженнях, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів і тендерними зловживаннями.

    Заявники, які направляли петиції й письмові повідомлення про підозрілу діяльність у місцевих закупівлях, нарікають на формальні відповіді і довгі «завислі» провадження без видимих слідчих дій. Там, де провадження відкривають, справи, за словами інформаторів, роками не рухаються — немає масштабних обшуків, затримань або обвинувальних актів, які б свідчили про системний тиск на корупційні схеми.

    Окремою проблемою для громадськості стала масштабна мережа кол-центрів у Харкові та області, що працюють за шахрайськими схемами масових дзвінків. За оцінками місцевих фахівців, функціонує від сотні до півтори сотні таких точок; локації постійно змінюються, оператори швидко відновлюють роботу після поверхневих перевірок. Критики стверджують, що при очевидній поінформованості правоохоронців немає системних відкритих результатів розслідувань — жодних масштабних арештів або викриттів організаторів мережі.

    Ще одна претензія — закритість самого посадовця. У відкритих джерелах відомостей про Болвінова — небагато; відомо, що він одружений, має доньку й двох синів, а члени родини користуються дорогим житлом і автомобілями. За даними джерел у публічних реєстрах, у доступних масивах відомостей про декларації вибірково немає, що, на думку активістів і журналістів-розслідувачів, є серйозним питанням у контексті законодавства про фінансовий контроль. Відсутність офіційної публічної інформації про доходи й майно посадовця лише посилює запитання щодо прозорості джерел коштів родини.

    У матеріалах нагадують також епізоди минулого: ім’я Болвінова фігурувало у публікаціях ще в 2013 році під час обшуків у приймальні народного депутата, а в перші тижні повномасштабного вторгнення посадовець, за частиною повідомлень, тимчасово працював поза Харковом, що теж викликало суспільний резонанс.

    Незважаючи на критику, офіційних відповідей від керівництва Нацполіції або НАЗК щодо ситуації навколо серйозних звинувачень у бездіяльності й відсутності декларацій станом на зараз публічно не оприлюднено. Представники регіональних органів влади та самі правоохоронці уникають публічних коментарів або обмежуються загальними фразами про дотримання законності й внутрішніх процедур.

    Сукупність цих фактів викликає занепокоєння в громадському середовищі: відсутність прогресу у розслідуваннях резонансних справ і непрозорість майнових декларацій створюють у суспільстві відчуття, що слідство працює недостатньо ефективно там, де йдеться про можливі зв’язки місцевої влади й бізнесу. Жителі регіону та активісти вимагають незалежної перевірки роботи слідчого управління та публічних пояснень від вищого керівництва Нацполіції.

  • Нардеп Мамоян влаштовує чергового родича до поліції Києва

    Нардеп Мамоян влаштовує чергового родича до поліції Києва

    Народний депутат від забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя” Суто Мамоян знову опинився у центрі скандалу. За даними антишахрайського проєкту “190”, черговий його родич – Артур Сутко – подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого поліції Києва. При цьому кандидат вказав у документі… повну відсутність будь-якого майна, доходів чи заощаджень.

    У декларації Артур Сутко зазначив двох членів сім’ї – матір Гаяне Гасоян та брата Тимура Сутка, проте жодних даних про їхні статки також не надав. У кожному розділі документа фігурує одна й та сама фраза: “У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування”.

    Попри це, за даними журналістів, Артур Сутко є родичем впливового нардепа Суто Мамояна. Саме клан Мамоянів-Сутко вже не вперше фігурує у спробах влаштувати близьких людей на ключові посади у столичних правоохоронних структурах.

    Як з’ясували журналісти, батько Артура Сутка – Азіз Синотович Мамоян, який був присутній на сумнозвісній “сходці” у ресторані “Ішак” у грудні 2022 року. Тоді журналісти зафіксували зустріч нардепа Суто Мамояна, його братів Сергія та Рустама, їхнього батька Чоло Мамояна, а також згаданого Азіза Мамояна. Компанію їм складали Давид Арахамія, представники ОПЗЖ, “азовець” Сергій “Боцман” Коротких і колишній чиновник часів Януковича Андрій Кравець.

    Азіз Мамоян у минулому був підприємцем, торгував овочами та фруктами. Нині бізнесу не має, але на скандальну зустріч прибув на дорогому авто з охороною, що викликало запитання щодо джерел його доходів.

    За інформацією “190”, це не перший випадок, коли люди з оточення Мамояна потрапляють до столичної поліції. Раніше депутат, який входить до парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, вже влаштовував своїх родичів у структури МВС.

    Аналітики вбачають у цих призначеннях спробу родини посилити контроль над правоохоронною системою Києва. Крім того, клан Сутко-Мамоянів може бути пов’язаний із “кришуванням” шахрайських кол-центрів і міських ярмарків. Одним із ключових фігурантів цього тіньового бізнесу називають начальника Голосіївського управління поліції Араіка Кочкадамяна, який, за інформацією журналістів, має підтримку Мамоянів.

    Працевлаштування Артура Сутка у поліцію може стати черговим кроком у зміцненні позицій родини Мамояна в силових структурах. З огляду на попередні скандали, експерти вважають, що це не випадковість, а частина системної стратегії клану, спрямованої на розширення контролю над тіньовими потоками в столиці.

  • У Полтаві викрили кол-центри, пов’язані з колишнім прокурором Антоном Столітнім

    У Полтаві викрили кол-центри, пов’язані з колишнім прокурором Антоном Столітнім

    У Полтаві правоохоронці встановили місця, де діяла мережа кол-центрів, замаскованих під легальні офіси. За даними слідства, вони працювали в бізнес-центрі «Олімп» на вулиці Чорновола, 12, у торгово-розважальному центрі «Київ» на Зіньківській, 6/1-а, а також в офісах на Європейській, 21 і 169. Через ці локації здійснювалося координування діяльності, яка дозволяла уникати контролю державних органів і залучати людей до сумнівних операцій.

    Кол-центри були частиною однієї структури, яка діяла під виглядом комерційної діяльності, але фактично мала приховану схему управління та контролю. Організатором цієї мережі, за даними джерел, вважають колишнього керівника Полтавської обласної прокуратури Антона Столітнього.

    Столітній розпочав кар’єру ще за часів Януковича, працював у Генеральній прокуратурі, а згодом очолював управління нагляду за дотриманням законів органами СБУ, ДМС і ДПСУ. Його досвід та зв’язки у силових і судових структурах дозволили створити систему впливу, через яку, за даними слідства, могли координуватися незаконні дії кол-центрів.

    Це не перший раз, коли ім’я Антона Столітнього згадується у контексті резонансних історій. Під час його керівництва прокуратурою Полтавської області відбувалися конфлікти довкола земель, які були безоплатно виділені учасникам бойових дій — членам спілки АТО Полтавської області. Прокуратура ініціювала низку позовів, намагаючись через суди повернути ділянки, які ветерани отримали законно.

    Землі були оформлені відповідно до чинного законодавства та державної інвентаризації, однак дії прокуратури під керівництвом Столітнього фактично позбавили частину ветеранів можливості володіти своєю власністю. Такі випадки викликали широкий резонанс серед громадськості та стали символом зловживання владою в регіоні.