Нещодавно призначений командувачем Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним “Мадяр”, засновник і командир однойменного підрозділу “Птахи Мадяра”, до початку повномасштабного вторгнення був відомий як учасник багатомільйонних афер.
Роберт Иосипович Бровді родом з Ужгорода, Закарпатської області, але перші серйозні гроші почав заробляти з так званими “донецькими” – відомим кримінальним авторитетом Юрієм Єнакієвським (Юрієм Іванющенко) та рядом інших, уже “біглих” регіоналів”.
Однією с самих крупних афер Роберта Бровді, яка потрапила в поле зору правоохоронців та ЗМІ через вражаючі масштаби та значні негативні міжнародні наслідки – це так звана афера з “китайським зерном”.
Нагадаємо, наприкінці 2012-го Україна та Китай домовилися про реалізацію масштабного проекту. Україна отримала від Пекіна кредит на 1,5 мільярда доларів. На ці гроші вона мала закупити зерно і поставити його китайській корпорації. Виконавцем з української сторони стала Державна продовольчо-зернова корпорація – ДПЗКУ.
Курував проект в ДПЗКУ Роберт Бровді, відомий як екс-директор “Хліб Інвестбуду” – компанії, яка фактично належала аграрному екс-міністру Миколі Присяжнюку та Юрію Іванющенку, та на той час була монополістом зернового ринку України.
На взяті в китайців кредитні 1,5 мільярда доларів Україна через ДПКЗУ зерно таки закупила і потім продала – але не лише Піднебесній. Законтрактоване українське зерно пішло, серед іншого, в Сирію, Ефіопію, Іран, Сінгапур, Гонконг. А одним з найбільших контрагентів виявилася швейцарська GrainTradingGroup.
За даними швейцарського реєстру, керівником компанії є громадянин Словаччини Юрій Довганич. Він – давній партнер Роберта Бровді з Державної продовольчо-зернової корпорації, яка й продала зерно в Швейцарію замість Китаю.
Ще один цікавий збіг: за кілька місяців до заснування швейцарської фірми в Україні з’являється компанія з аналогічною назвою. Кінцевим її співвласником є знову ж таки виступив Роберт Бровді.
За інформацією наших джерел, саме завдяки коштам, вкраденим на афері з “китайським зерном” Роберт Бровді зміг вести безбідне життя та позиціонувати себе як “успішного бізнесмена”.
Призначення людини з “бекграундом афериста” на одну з ключових посад в українській армії, яка передбачає доступ до впливу та розподілення великих фінансових ресурсів, логічно викликає питання у суспільстві.
Першою ці питання в публічному просторі озвучила депутатка Мар’яна Безугла наприкінці 2024 року, звинувативши Роберта Бровді в карєризмі та надмірних політичних амбіціях.
Варто відзначити, що Роберт Бровді відреагував відеозверненням, в якому запевнив, що “не має намірів обіймати посаду командувача Сил безпілотних систем чи брати участь у політичному житті”.
Але факти з біографії Роберта Бровді кажуть про інше – протягом всієї своєї “бізнесової кар’єри” вплив та мільйонні статки Бровді отримував тільки завдяки знаходженню у владних кабінетах. І завжди, не зовсім чесним шляхом.
