Golosnovinua.com

Позначка: комерційна нерухомість

  • Пішов після восьми років: один із найбільших ТРЦ Києва залишився без багаторічного CEO

    Пішов після восьми років: один із найбільших ТРЦ Києва залишився без багаторічного CEO

    Один із найбільших торговельно-розважальних центрів Києва переживає помітну кадрову зміну напередодні свого десятиріччя. Генеральний директор Lavina Mall Дмитро Лашин завершив роботу в Mandarin Plaza Group після восьми років у компанії. Про рішення не продовжувати контракт він повідомив 14 серпня. Сторони, за його словами, ухвалили його обопільно, а про наступне місце роботи топменеджер поки не оголосив.

    Лашин наголосив, що саме 14 серпня виповнилося рівно вісім років від початку його роботи в Mandarin Plaza Group. Підбиваючи підсумки цього періоду, він назвав одним із головних результатів перетворення Lavina Mall на один із провідних торговельно-розважальних центрів України. Найближчим часом колишній CEO планує піти у відпустку. Що буде наступним етапом його кар’єри, він не уточнив.

    Кадрова зміна привертає увагу ще й через те, що Лашин останніми роками був пов’язаний не лише з Lavina Mall. Він також керував Blockbuster Mall, а у 2026 році публічно представляв Ocean Mall — великий столичний проєкт Mandarin Plaza Group. Ще у квітні 2026 року його представляли як CEO одразу Lavina Mall, Blockbuster Mall та Ocean Mall. У лютому Лашин як операційний директор Ocean Mall повідомляв про початок ремонтних робіт якірних орендарів у новому ТРЦ.

    Таким чином, ідеться не просто про зміну керівника одного торговельного центру, а про вихід менеджера, який протягом останніх років був одним із публічних представників одразу кількох ключових активів групи.

    Показово, що ще зовсім недавно Лашин активно розповідав про майбутнє Lavina Mall. У великому інтерв’ю, опублікованому в липні 2026 року, він говорив про роботу торговельного центру під час війни, адаптацію до перебоїв з електропостачанням, повернення міжнародних брендів та підготовку комплексу до десятиріччя.

    Lavina Mall працює у Києві з грудня 2016 року. Комплекс розташований на вулиці Берковецькій, 6Д. Ще перед відкриттям об’єкт позиціонували як один із найбільших торговельно-розважальних центрів не лише столиці, а й країни. Уже в перші тижні після запуску він демонстрував великий потік відвідувачів: 10 грудня 2016 року за один день комплекс відвідали близько 59,4 тисячі людей.

    Сьогодні Lavina Mall залишається одним із найбільших гравців столичного ринку торговельної нерухомості. У різних джерелах показники площі відрізняються залежно від того, чи йдеться про загальну або орендну площу. Галузеві аналітики вказують загальну площу близько 170 тис. кв. м.

    У комплексі представлені найбільші українські та міжнародні ритейлери. Зокрема, важливою подією для українського ринку стало повернення після початку повномасштабної війни магазинів групи Inditex. Серед брендів, представлених у Lavina Mall, — Zara, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius та Oysho. Також у ТРЦ працюють магазини групи LPP, H&M та інших міжнародних і українських мереж.

    Сам Лашин ще у 2025 році зазначав, що за результатами дослідження аудиторії від 75% до 88% опитаних у різних категоріях відповідали, що в Lavina Mall представлені всі їхні улюблені магазини. У той період керівництво робило ставку не тільки на залучення нових орендарів, а й на оновлення вже наявних магазинів.

    Протягом 2025 року нові формати або реновації готували Harvest, Benetton, SuperStep, Terranova, HalfPrice, LC Waikiki, Reserved, Athletics, Goldi та низка інших мереж. За оцінкою Лашина, після надзвичайно складних перших років повномасштабної війни столичний ритейл поступово стабілізувався, а бренди знову почали вкладати кошти в модернізацію магазинів.

    Фінансові показники також демонстрували відновлення бізнесу. За галузевими даними, у першому півріччі 2025 року виручка компанії, пов’язаної з Lavina Mall, становила 774 млн грн, а прибуток — 44,7 млн грн. Для порівняння, за весь 2024 рік прибуток становив лише 184 тис. грн.

    Водночас саме 2026 рік мав стати для Lavina Mall роком особливо помітних змін. До десятиріччя торговельно-розважального центру розпочалася масштабна модернізація. Серед запланованих робіт — оновлення та перебудова фудкорту, ремонт санітарних зон та інші зміни інфраструктури комплексу. Мета — не просто косметично оновити простір, а підвищити конкурентоспроможність активу на столичному ринку.

    Тому відхід Лашина відбувається у важливий для комплексу момент: Lavina Mall одночасно готується до свого першого великого ювілею та проходить один із найпомітніших етапів оновлення від часу відкриття.

    Саме Лашин останніми роками був одним із найбільш публічних топменеджерів українського ринку торговельної нерухомості. Він регулярно коментував ситуацію з відвідуваністю ТРЦ, поведінкою покупців, поверненням міжнародних брендів, роботою торговельних центрів під час відключень електроенергії та перспективами офлайн-ритейлу.

    Його управлінська роль поступово розширювалася. Влітку 2023 року після зміни команди Blockbuster Mall Лашина призначили операційним директором цього торговельно-розважального центру, при цьому він продовжив керувати Lavina Mall. Пізніше його роль у Blockbuster Mall посилилася.

    За підсумками 2025 року команда Blockbuster Mall повідомляла про зменшення вакантності на 20% порівняно з 2024-м. Протягом року в комплексі відкрили нові торговельні об’єкти загальною площею понад 14,4 тис. кв. м. Лашин пояснював результат роботою з категоріями орендарів та переміщенням брендів у комерційно ефективніші зони.

    Паралельно топменеджер долучився до підготовки Ocean Mall — одного з найбільш очікуваних нових торговельних об’єктів Києва. На початку 2026 року він уже публічно коментував перебіг робіт і заходження орендарів до комплексу.

    Саме тому завершення восьмирічного періоду роботи Лашина в Mandarin Plaza Group може стати помітною подією для всього українського ринку торговельної нерухомості. За цей час він пройшов шлях від керівника одного великого ТРЦ до менеджера, який був залучений одразу до кількох мегамолів групи.

    Водночас наразі немає публічної інформації про конфлікт між Лашиним та власниками компанії. Сам топменеджер прямо заявив про обопільне рішення не продовжувати контракт. Так само станом на 14 серпня публічно не оголошено, хто стане новим генеральним директором Lavina Mall і чи відбудуться додаткові кадрові зміни в управлінні іншими торговельними центрами Mandarin Plaza Group.

    Таким чином, Lavina Mall входить у ювілейний період уже з кадровими змінами на найвищому рівні. Попереду — завершення реновації, подальша боротьба за відвідувача та орендарів і десятиріччя одного з найбільших торговельно-розважальних комплексів столиці. А для самого Дмитра Лашина восьмирічний етап роботи в Mandarin Plaza Group офіційно завершився — де саме він продовжить кар’єру, поки залишається відкритим питанням.

  • ТРЦ «Гуллівер» виставлений на продаж, головним претендентом на купівлю може стати Максим Кріппа

    ТРЦ «Гуллівер» виставлений на продаж, головним претендентом на купівлю може стати Максим Кріппа

    Державні банки готують до відкритого аукціону один із найпомітніших комерційних об’єктів Києва — багатофункціональний комплекс Gulliver. При цьому, за інформацією, що є в розпорядженні редакції, з імовірністю близько 90 відсотків його придбає Максим Кріппа. Стартова ціна лота, який виставлять через систему Prozorro Продажі, становитиме 207 мільйонів доларів. Публікація очікується на початку вересня.

    Комплекс загальною площею понад 157 тисяч квадратних метрів розташований у самому центрі столиці поруч із трьома станціями метро і поєднує торговельну галерею з 35-поверховою офісною вежею. Після кількох місяців невизначеності, пов’язаних зі зміною власника, об’єкт повністю відновив роботу в лютому. Потоки відвідувачів відновилися, орендарі повернулися, проте стратегічне питання про довгострокового власника залишалося відкритим. Право власності на Gulliver перейшло до консорціуму Ощадбанку та Укрексімбанку у липні 2025 року в результаті процедури стягнення іпотеки. Попередній власник — компанія «Три О», пов’язана з Віктором Поліщуком, — припинив обслуговувати кредитні зобов’язання. Сукупний борг перед двома державними банками оцінювався приблизно в 675 мільйонів доларів. Банки використали механізм, що дозволяє звернути стягнення без тривалого судового процесу, і зареєстрували право власності.

    Перехід активу супроводжувався гострим конфліктом. Колишні керівники, за твердженням банків, блокували доступ до інженерних систем, документації та диспетчеризації. Наприкінці жовтня комплекс тимчасово закрили, посилаючись на ризики техногенного характеру. Часткове відкриття відбулося в грудні, повноцінна робота відновилася лише через три місяці. Юридичні спори та спроби оскаржити реєстрацію права власності з боку колишніх бенефіціарів тривали паралельно. На цьому тлі ринок уже кілька місяців обговорює коло потенційних покупців. Серед імен, які регулярно лунали в професійних колах, фігурував Максим Кріппа — підприємець, який за останні роки сформував портфель зі знакових об’єктів у центрі Києва. Вінпридбав бізнес-центр «Парус», приватизував готель «Україна» на Майдані, а також розширював присутність в інших комерційних і девелоперських проєктах. Сам Кріппа неодноразово підкреслював інтерес саме до унікальних, «неповторних» локацій, альтернативи яким практично не існує.

    Восени 2025 року через свій фонд він публічно дистанціювався від Gulliver, заявивши, що об’єкт не відповідає поточній інвестиційній стратегії. Відтоді ситуація змінилася. Комплекс стабілізовано, юридичні ризики частково знято, а держава явно має намір вийти з активу через прозорий аукціон. Висока ймовірність його участі та перемоги на торгах логічно вписується у вже сформовану модель: Кріппа послідовно збирає активи, які формують впізнаваний «пояс» преміальної нерухомості в історичному центрі. Gulliver, розташований за кілька хвилин ходи від «Паруса» та готелю «Україна», географічно і статусно доповнює цю групу. При цьому стартова ціна в 207 мільйонів доларів виглядає відносно помірною на тлі попередніх оцінок і обсягу накопичених інвестицій в об’єкт.

    Для державних банків угода стане одним із найбільших публічних виходів із заставних активів за останні роки. Прозорість процедури через Prozorro має знизити політичні та репутаційні ризики, які неминуче супроводжують продаж такого помітного об’єкта. Якщо аукціон пройде за сценарієм, який зараз обговорюють у ділових колах, київський центр отримає ще одного великого приватного гравця з уже сформованим портфелем.

     

  • Ресторан, резиденція чи готель: у центрі Києва продають унікальний будинок початку XIX століття

    Ресторан, резиденція чи готель: у центрі Києва продають унікальний будинок початку XIX століття

    У самому центрі історичного Києва на продаж виставили одну з найцікавіших будівель Андріївського узвозу. Йдеться про окрему споруду за адресою Андріївський узвіз, 10А, яка є пам’яткою архітектури початку XIX століття та належить до забудови, що формувала унікальний образ старого Подолу понад двісті років тому.

    Інформація про продаж з’явилася на сайтах столичних агентств нерухомості та одразу привернула увагу фахівців ринку, архітекторів і поціновувачів історичної спадщини Києва. Будівля розташована на одній із найвідоміших туристичних вулиць України — неподалік Андріївської церкви, Замкової гори та десятків культурних локацій, які щороку відвідують тисячі туристів.

    Згідно з інформацією продавців, загальна площа споруди становить близько 380 квадратних метрів. Будинок має три поверхи та належить до нежитлового фонду. У рієлторських описах зазначається, що об’єкт може використовуватися як ресторан, кафе, бутик-готель, мистецька галерея, шоурум, представницький офіс або навіть приватна резиденція.

    Особливістю споруди є її розташування. Будинок знаходиться на парній стороні Андріївського узвозу, неподалік перетину з Боричевим Током і навпроти будівлі посольства Бразилії в Україні. Завдяки цьому майбутній власник отримає не лише престижну адресу, а й одну з найкращих туристичних локацій столиці.

    У будівлі передбачено кілька окремих входів. Два виходи ведуть безпосередньо на Андріївський узвіз, ще три — у внутрішній закритий дворик. Там облаштовано терасу, яку можна використовувати для літнього майданчика ресторану або зони відпочинку. Крім того, є ще одна тераса з панорамним видом на історичний Київ та Андріївську церкву.

    Особливий інтерес викликає історія самої будівлі. За даними фахівців, споруда належить до типового проєкту житлової забудови початку XIX століття та була зведена приблизно між 1802 і 1812 роками. Архітектурно вона виконана у стилі класицизму, який був характерним для київської міської забудови того часу.

    Протягом останніх років будинок пройшов масштабну реставрацію. Під час робіт було відновлено історичні елементи фасаду, замінено інженерні мережі та посилено конструкції. За словами рієлторів, у споруді встановлено нові комунікації, модернізовано системи опалення та електропостачання, а також виконано базові оздоблювальні роботи.

    Втім, повноцінного ремонту всередині немає. Майбутній власник отримає приміщення у стані під індивідуальне оздоблення, що дозволить реалізувати власний дизайнерський проєкт відповідно до обраного формату використання.

    Цікаво, що це не перша спроба знайти користувача для історичної будівлі. Ще у 2024 році приміщення пропонували в оренду. Тоді орендна ставка становила близько 8 тисяч доларів на місяць. Однак за два роки орендар так і не з’явився, тому власники вирішили виставити об’єкт на продаж.

    Продаж будинку відбувається на тлі дедалі активніших дискусій щодо майбутнього самого Андріївського узвозу. Останніми роками одна з головних туристичних вулиць столиці переживає непрості часи. Через економічні труднощі, наслідки війни та низку будівельних конфліктів значна частина приміщень залишається зачиненою.

    Фото: Агентство нерухомості Маяк

    За оцінками громадських активістів і представників Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», сьогодні приблизно половина локацій на Андріївському узвозі не працює або перебуває на реконструкції. За різними підрахунками, із 35 будівель та комерційних об’єктів близько 18 фактично не використовуються.

    Саме тому останнім часом у Києві дедалі частіше говорять про необхідність комплексного відновлення Андріївського узвозу. До обговорення залучають архітекторів, урбаністів, підприємців, представників культурних інституцій та місцевих жителів. Головна мета — повернути легендарній вулиці статус одного з головних культурних і туристичних центрів міста.

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що попри складну ситуацію, історичні будівлі на Андріївському узвозі залишаються одними з найпривабливіших об’єктів для інвестицій у столиці. Обмежена кількість пропозицій, статус пам’яток архітектури та престижне розташування забезпечують їм стабільний інтерес з боку потенційних покупців.

    Чи стане будинок на Андріївському узвозі новим рестораном, готелем, галереєю або приватною резиденцією, наразі невідомо. Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться не просто про комерційну нерухомість, а про частину історії Києва, яка може отримати нове життя після зміни власника.

  • У Києві інтерес до купівлі бізнес-нерухомості підскочив на 58 відсотків

    У Києві інтерес до купівлі бізнес-нерухомості підскочив на 58 відсотків

    Український ринок комерційної нерухомості демонструє відновлення після складного періоду: за зиму кількість відгуків на оголошення про продаж зросла приблизно на 33% при майже незмінному обсязі пропозиції.

    Найбільш помітна динаміка спостерігається у Києві. За даними Forbes Ukraine, у столиці кількість оголошень про продаж навіть скоротилася на 6%, однак інтерес покупців значно зріс — кількість відгуків підскочила одразу на 58%. Така тенденція свідчить про суттєве посилення попиту на комерційні об’єкти.

    Схожа ситуація фіксується і в сегменті оренди. У Києві кількість відгуків на орендні оголошення зросла на 47%, тоді як обсяг пропозиції залишився стабільним. Це означає, що конкуренція серед орендарів також посилюється.

    Експерти ринку пов’язують таку динаміку з поступовим відновленням бізнес-активності, адаптацією компаній до умов війни та зростанням попиту на приміщення для торгівлі, логістики та сервісів. Водночас обмежена кількість нових об’єктів на ринку створює додатковий тиск і може призвести до подальшого зростання цін.

    Загалом ситуація свідчить про поступове пожвавлення економіки та повернення інвесторського інтересу до комерційної нерухомості навіть в умовах воєнного часу.

  • У Білій Церкві завод “Електрон” можуть перебудувати під торговельний центр

    У Білій Церкві завод “Електрон” можуть перебудувати під торговельний центр

    У Білій Церкві приміщення колишнього заводу “Електрон” на вулиці Павліченка, 49 готують до можливих змін. За інформацією місцевих медіа, на території промислового об’єкта може розпочатися будівництво торговельного центру. Паралельно підприємці, які працюють поблизу, отримали попередження про необхідність звільнити приміщення до 1 квітня.

    Про ситуацію повідомили журналісти Еспресо.Біла Церква, які поспілкувалися з працівниками магазинів, розташованих поряд із заводськими корпусами. Продавчиня одного з магазинів побутової хімії розповіла, що власниця бізнесу планує перевезти товар до іншої локації. Колектив працюватиме до кінця березня, після чого шукатиме нову роботу. Інші підприємці також підтвердили отримання аналогічних попереджень.

    Водночас у міській раді заявили, що жодних дозволів на нове будівництво на цій території не видавали. Згідно з чинним генеральним планом міста, ділянка належить до зони промислових підприємств. Офіційних рішень щодо зміни цільового призначення поки що не оприлюднено.

    Йдеться про ВАТ “Білоцерківський електроремонтний завод”, який із радянських часів спеціалізувався на електроремонтних роботах і виробництві відповідного обладнання. Однак підприємство тривалий час демонструє негативну фінансову динаміку. За даними відкритих реєстрів, станом на 2021 рік на заводі працювало від 9 до 14 осіб.

    Попри скорочення виробничої діяльності, локація об’єкта залишається привабливою: завод розташований на одній із центральних вулиць міста з активним автомобільним і пішохідним трафіком. Саме це, ймовірно, робить територію цікавою для комерційної забудови.

    Таким чином, промислова зона Білої Церкви може поповнитися ще одним торговельним об’єктом, хоча офіційних дозволів на будівництво наразі немає. Ситуація довкола колишнього заводу “Електрон” може стати предметом подальших рішень міської влади та обговорень у громаді.