Golosnovinua.com

Позначка: компенсація

  • Після звільнення Труханов отримав понад 1,7 мільйона гривень виплат

    Після звільнення Труханов отримав понад 1,7 мільйона гривень виплат

    Колишній міський голова Одеси Геннадій Труханов після звільнення отримав понад 545 тисяч гривень компенсації за невикористані відпустки. Йдеться про 324 календарні дні, накопичені протягом восьми років — з 2017 по 2025 рік.

    Як повідомили в Одеській міській раді, виплати були здійснені в межах остаточного розрахунку на підставі відповідного розпорядження, підписаного ще у листопаді 2025 року.

    Окрім компенсації за відпустки, Труханов отримував заробітну плату протягом 2025 року. Згідно з декларацією при звільненні, за період із січня до кінця жовтня його дохід склав понад 1,19 мільйона гривень.

    Таким чином, загальна сума виплат, пов’язаних із роботою в міській раді лише за 2025 рік, перевищила 1,7 мільйона гривень.

    Подібні компенсації передбачені законодавством і нараховуються у випадках, коли посадовець не використав належні йому дні відпустки. Водночас значний обсяг накопичених днів часто викликає суспільний резонанс, особливо коли йдеться про високопосадовців.

    Експерти зазначають, що така практика є типовою для державного сектору, де посадовці роками відкладають відпустки, що згодом призводить до значних одноразових виплат після звільнення.

    У випадку Труханова мова йде про майже річний обсяг відпусток, які не були використані протягом кількох каденцій на посаді мера.

  • Після 6 років у тюрмі без доказів чоловік отримає 5 млн грн компенсації

    Після 6 років у тюрмі без доказів чоловік отримає 5 млн грн компенсації

    В Україні суд зобов’язав державу виплатити 5 мільйонів гривень чоловіку, який провів роки за ґратами через обвинувачення у вбивстві без достатніх доказів. Йдеться про справу, яка тягнулася понад 11 років і завершилася лише після втручання Верховного суду.

    Злочин стався у серпні 2013 року в одному із сіл Коломийського району Івано-Франківської області. Тоді невідомий проник у будинок літньої жінки, вимагав гроші, а після відмови вбив її, завдавши численних ножових поранень. Із помешкання зникли готівка та мобільний телефон.

    Підозрюваним у справі став 28-річний чоловік, який раніше притягувався до відповідальності за крадіжку. Він від самого початку заперечував свою причетність до злочину та заявляв, що під час вбивства перебував удома. Цю версію, за його словами, підтверджували дані з ноутбука.

    Водночас слідство не знайшло жодних прямих доказів його перебування на місці злочину. Не було ані свідків, ані слідів крові, ані знаряддя вбивства. Єдиним доказом став відбиток пальця на батареї мобільного телефона загиблої, знайденого за кілька кілометрів від місця злочину.

    Сам обвинувачений наполягав, що цей доказ міг бути сфальсифікований. Попри це, суди кілька разів визнавали його винним і призначали покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Фактично він відбув половину цього строку, оскільки на той час діяла норма зарахування одного дня попереднього ув’язнення за два дні покарання.

    У 2020 році чоловіка звільнили, однак розгляд справи тривав. Лише у січні 2025 року Верховний суд скасував усі попередні вироки і закрив справу, визнавши, що вина не доведена поза розумним сумнівом, а можливості зібрати нові докази вичерпані.

    Після цього чоловік звернувся до суду з вимогою компенсувати моральну шкоду, яку він оцінив у 15 мільйонів гривень. Суд першої інстанції присудив 2 мільйони, однак апеляційний суд збільшив суму компенсації до 5 мільйонів гривень.

    У рішенні зазначається, що тривале кримінальне переслідування та ув’язнення у молодому віці суттєво вплинули на життя чоловіка. Він втратив можливість реалізувати себе, зазнав погіршення здоров’я, а також зіткнувся з фінансовими проблемами та соціальною ізоляцією. Наслідки незаконного засудження, за висновками суду, відчуваються і після звільнення.

    Ця справа вкотре піднімає питання якості розслідувань і відповідальності правоохоронної системи за помилки, які можуть коштувати людям років життя.

    Нагадаємо, раніше ми писали про моторошний злочин на Київщині, де вбивство дитини викликало широкий резонанс — тоді правоохоронці повідомили перші деталі трагедії та обставини, за яких це сталося.

  • Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Тернопільський окружний адміністративний суд фактично поставив крапку у показовій справі щодо виплат родинам загиблих військовослужбовців, яка може мати системні наслідки для всієї практики нарахування компенсацій.

    Йдеться про позов дружини померлого військового до Міністерства оборони України. Після смерті солдата у 2023 році, пов’язаної з виконанням обов’язків служби під час захисту держави, комісія Міноборони призначила родині одноразову допомогу у розмірі трохи більше 2 млн грн. Водночас позивачка наполягала: виплата має відповідати нормам, встановленим під час воєнного стану, — 15 млн грн.

    За інформацією, яка обговорюється в юридичних колах, подібні випадки не є поодинокими — різні підходи до нарахування допомоги викликали численні спори між родинами загиблих та державними органами.

    Суд першої інстанції повністю підтримав позицію позивачки. Рішенням від 11 березня 2026 року було скасовано попереднє рішення комісії Міноборони та зобов’язано призначити виплату у розмірі 15 млн грн з урахуванням уже отриманих коштів.

    Ключовим у цьому рішенні стало трактування постанови Кабміну №168. Суд дійшов висновку, що встановлений нею розмір допомоги — 15 млн грн — має застосовуватися до всіх випадків смерті військовослужбовців, пов’язаних із виконанням обов’язків служби під час війни, починаючи з 24 лютого 2022 року. Ба більше, суд визнав, що ця норма має зворотну дію, оскільки розширює права громадян.

    Окремо суд підтвердив, що смерть військового настала саме внаслідок обставин, пов’язаних із захистом Батьківщини, що є визначальним для застосування підвищеного розміру компенсації.

    У рішенні також враховано позицію Верховного Суду, який раніше вже висловлював аналогічний підхід у подібних справах. Це може свідчити про формування сталої судової практики.

    Експерти не виключають, що після цього рішення кількість аналогічних позовів може зрости, адже воно фактично відкриває можливість для перегляду раніше призначених виплат.

    Наразі рішення ще може бути оскаржене в апеляції, однак уже зараз воно розглядається як прецедент, що здатен вплинути на бюджетні витрати та підходи держави до соціального захисту родин загиблих військових.

  • Скандал із monobank: дівчина вимагає від Гороховського вибачень і компенсації

    Скандал із monobank: дівчина вимагає від Гороховського вибачень і компенсації

    Дівчина, чиє фото опублікував співзасновник monobank Олег Гороховський, вимагає від нього публічних вибачень, компенсації моральної шкоди та розблокування банківського рахунку. Про це заявили її адвокати.

    За словами юристів, до Гороховського та monobank вже готуються досудові вимоги. Якщо врегулювати ситуацію мирним шляхом не вдасться, вони готові звертатися до суду та інших інституцій.

    У заяві адвокатів йдеться, що серед вимог — публічні персональні вибачення, спростування поширеної інформації, виплата грошової компенсації моральної шкоди, а також розблокування банківського рахунку клієнтки.

    Юристи також стверджують, що після скандалу дівчина зазнала значного психологічного тиску. За їхніми словами, через це її стан здоров’я погіршився, і вона була змушена звернутися по медичну допомогу.

    Передісторія скандалу

    Скандал навколо monobank виник після того, як 9 березня Олег Гороховський опублікував у соцмережі Threads фото клієнтки банку, зроблене під час процедури відеоверифікації.

    На знімку за спиною дівчини був прапор, який спочатку прийняли за російський триколор. Через це клієнтку публічно звинуватили у проросійській позиції та заблокували її рахунок.

    Згодом з’ясувалося, що на фото був прапор Словенії, а сама дівчина заперечила будь-які проросійські симпатії.

    Після хвилі критики Гороховський визнав помилку та перепросив, заявивши, що в майбутньому подібна інформація передаватиметься лише правоохоронним органам.

    Інцидент привернув увагу державних органів. Повідомлялося, що Національний банк України вимагав пояснень щодо ситуації, а уповноважений з прав людини розпочав перевірку щодо можливого порушення прав клієнтки та банківської таємниці.

    Наразі сторони публічно не повідомляли про досягнення будь-якого врегулювання. Адвокати клієнтки заявляють, що у разі відмови виконати їхні вимоги справа може перейти у судову площину.

  • Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України В’ячеслав Сученко, якого звільнили у 2014 році за законом «Про очищення влади», відсудив у держави понад 4,3 млн гривень компенсації.

    Про це стало відомо з декларації посадовця та судових рішень у справі.

    В’ячеслава Сученка звільнили 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к. Підставою стало положення закону про люстрацію, яке поширювалося на посадовців, що обіймали керівні посади в органах прокуратури в період з 2010 по 2014 роки.

    Зокрема, з січня 2011 року до лютого 2014 року Сученко працював першим заступником військового прокурора Центрального регіону та першим заступником прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Саме ці посади підпадали під люстраційні обмеження.

    Після звільнення Сученко оскаржив це рішення в суді та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов був поданий проти Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

    Суд першої інстанції визнав звільнення незаконним і постановив виплатити компенсацію. Це рішення згодом підтвердив і Шостий апеляційний адміністративний суд.

    21 січня 2026 року апеляційний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року.

    Колегія суддів у складі головуючої Олени Карпушової, а також суддів Оксани Епель та Віталія Файдюка дійшла висновку, що застосування люстрації лише через сам факт обіймання посади без доведення індивідуальної вини є непропорційним втручанням у право на приватне життя.

    Судді зазначили, що така практика порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівності доступу до державної служби.

    У рішенні суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Полях та інші проти України» від 2019 року, а також на висновки Венеціанської комісії та резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи.

    Апеляційні скарги Офісу генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону суд залишив без задоволення.

    Рішення набрало законної сили з моменту ухвалення. Водночас сторони ще можуть подати касаційну скаргу до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Загалом справа тривала понад 11 років. Розгляд неодноразово зупиняли, зокрема через очікування рішення Конституційного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо люстраційних справ. Поновили провадження лише у 2022 році.

    У своїй декларації Сученко зазначив два доходи, отримані на виконання рішення суду: 3,26 млн гривень та 1,04 млн гривень. Загальна сума компенсації становить понад 4,3 млн гривень.

    Наразі В’ячеслав Сученко працює начальником відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю Державної податкової служби.

  • Шахраї масово розсилають фейкові «компенсації» від Ощадбанку

    Шахраї масово розсилають фейкові «компенсації» від Ощадбанку

    В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських розсилок у месенджерах. Зловмисники масово надсилають повідомлення про нібито «компенсацію» у розмірі 2200 гривень від Ощадбанк та НЕК Укренерго.

    Про активізацію шахраїв повідомила пресслужба Ощадбанку. У банку попереджають, що повідомлення містять посилання на підроблений сайт — фішингову сторінку, яка зовні нагадує офіційний ресурс фінансової установи або державної компанії.

    Після переходу за посиланням користувачам пропонують ввести повні реквізити банківської картки: номер, термін дії та CVV-код, а також підтвердити операцію одноразовим кодом із SMS-повідомлення. Насправді ж таким чином шахраї отримують доступ до рахунку та можуть списати всі кошти.

    Фахівці наголошують, що фішингові сайти часто виглядають максимально правдоподібно — із використанням логотипів, корпоративних кольорів та стилістики офіційних сторінок. Проте жодні державні виплати чи компенсації не оформлюються через месенджери із запитом повних реквізитів картки.

    В Ощадбанку підкреслюють, що фінансова установа не нараховує жодних компенсацій через сторонні посилання в Telegram, Viber чи інших месенджерах. Українців закликають не переходити за підозрілими посиланнями, не передавати конфіденційні дані третім особам та перевіряти інформацію лише на офіційних ресурсах.

  • Ексголова Полтавського апеляційного суду відсудив 351 тисячу гривень винагороди

    Ексголова Полтавського апеляційного суду відсудив 351 тисячу гривень винагороди

    Колишній голова Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін через суд домігся виплати 351 633 грн недоотриманої суддівської винагороди за лютий–квітень 2024 року. Саме в цей період його було позбавлено доплат у зв’язку з дисциплінарним стягненням.

    31 січня 2024 року Вища рада правосуддя оголосила судді сувору догану та позбавила його права на отримання доплат строком на три місяці. Згодом, у червні того ж року, дисциплінарне рішення було змінено — ВРП внесла подання про звільнення, після чого Гальонкіна звільнили з посади.

    Суд першої інстанції відмовив екссудді у задоволенні позову щодо стягнення недоотриманої винагороди. Однак апеляційний суд 9 лютого 2026 року скасував це рішення та зобов’язав здійснити виплату в повному обсязі.

    Постанова передбачає негайне виконання в межах суми за один місяць — 117 211 грн. Решта коштів має бути виплачена відповідно до процедури виконання судових рішень.

    Водночас це рішення може бути оскаржене в касаційному порядку. Раніше Верховний Суд відмовив Сергію Гальонкіну в позові щодо визнання незаконним його звільнення.

  • Володимирський суд визнав чоловіка винним у торгівлі українцями

    Володимирський суд визнав чоловіка винним у торгівлі українцями

    Володимирський міський суд визнав Марка Гученка винним у торгівлі людьми та трудовій експлуатації українців у Білорусі. Обвинувачений вербував жителів Волині, обіцяючи високооплачувану роботу, а після переїзду забирав у них документи та змушував працювати безкоштовно.

    Як зазначено у вироку, на початку квітня 2014 року Гученко почав набирати працівників для сільськогосподарського підприємства «Зембінський» у Мінській області. Потерпілим обіцяли легальне працевлаштування, зарплату до 10 тис. грн на місяць та належні умови проживання. Насправді їх обмежували у пересуванні, не виплачували зарплату та змушували працювати цілодобово, без вихідних і достатнього харчування.

    Обвинувачений систематично застосовував фізичне насильство та погрози. Один із потерпілих зазнав побиття руками, ногами та битою, що підтверджується судово-медичною експертизою. Всього в період з квітня по жовтень 2014 року постраждало 11 українців.

    Суддя Андрій Каліщук визнав Гученка винним за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим терміном на два роки. Крім того, суд зобов’язав виплатити кожному потерпілому по 40 тис. грн моральної шкоди, загальна сума компенсацій перевищує 400 тис. грн. Вирок ще можна оскаржити.

  • Закарпатець отримав мільйон за службу на Донбасі: рішення суду

    Закарпатець отримав мільйон за службу на Донбасі: рішення суду

    Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії військової частини, яка відмовила виплатити мільйон гривень військовому, що проходив службу та брав участь у бойових діях на Донеччині та Луганщині.

    Як зазначено у судовому рішенні, чоловік призвався на службу у травні 2023 року у віці 22 років. Під час служби він понад пів року перебував у зоні бойових дій. У червні 2025 року старший сержант звільнився зі служби через сімейні обставини.

    Попри виконання всіх вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів №153, військова частина відмовилася нараховувати виплату через звільнення чоловіка. Позивач оскаржив рішення частини у суді, вважаючи його протиправним.

    Суддя Зоя Плеханова дослідила всі матеріали справи та постановила, що військовий має право на одноразову виплату у розмірі одного мільйона гривень. Дії військової частини визнано незаконними, і її зобов’язано здійснити нарахування виплати. Рішення ще може бути оскаржене.

    Ця справа стала прикладом того, що навіть після звільнення військовослужбовці мають право на передбачені законом компенсації за участь у бойових діях.

  • Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київська влада може зіткнутися з найбільшою фінансовою кризою у сфері благоустрою за останні роки: бюджет столиці ризикує втратити мільярди гривень унаслідок масових позовів підприємців, чиї тимчасові споруди були демонтовані з 2024 по 2025 рік. Причина — рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який залишив у силі вердикт першої інстанції і визнав протиправними ключові пункти рішення Київради №915/8881, яким місто фактично запустило масштабну “зачистку” ТС.

    Судове рішення поставило під сумнів законність демонтажів, які Київ проводив під виглядом впорядкування вуличної торгівлі. Пункти 6.4, 6.5 і 6.6, що забороняли продовження дозвільних документів для кіосків у різних районах столиці, визнано незаконними. А це означає, що підприємці, чиї ТС було знесено, отримують право вимагати компенсації за знищений бізнес. За оцінками громадських об’єднань, загальний збиток може сягнути кількох мільярдів гривень.

    Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

    У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

    Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

    На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

    Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.