Golosnovinua.com

Позначка: комунальні послуги

  • Киянам назвали дату запуску опалення: тепло до квартир надходитиме поступово

    Киянам назвали дату запуску опалення: тепло до квартир надходитиме поступово

    У Києві з понеділка, 2 листопада, планують розпочати підключення житлових будинків до централізованого опалення. Рішення ухвалили напередодні прогнозованого похолодання, адже повноцінний запуск столичної системи теплопостачання може тривати до семи днів. Водночас через наслідки російських атак в окремих районах міста зберігаються проблеми з енергетичною інфраструктурою.

    Про це 30 жовтня повідомив міський голова Києва Віталій Кличко під час брифінгу.

    За словами мера, підключення житлового фонду розпочнуть заздалегідь, щоб забезпечити комфортну температуру в оселях до настання суттєвого похолодання.

    При цьому тепло не з’явиться одночасно в усіх квартирах уже 2 листопада. Запуск опалення відбуватиметься поетапно, оскільки система централізованого теплопостачання Києва є однією з найбільших у Європі.

    Загальна протяжність міських теплових мереж становить близько трьох тисяч кілометрів. Для поступового запуску котелень, подачі теплоносія та стабілізації роботи системи необхідний додатковий час.

    Кличко пояснив, що технологічно цей процес може тривати до семи днів.

    Таким чином, у частині багатоповерхівок батареї можуть нагрітися вже в перші дні після запуску, тоді як іншим мешканцям доведеться чекати завершення підключення відповідних ділянок тепломереж.

    Водночас опалювальний сезон у столиці фактично розпочався ще 16 жовтня. Першими тепло почали отримувати заклади соціальної сфери — лікарні, дитячі садки та школи.

    Їх підключають за індивідуальними заявками керівників установ, залежно від потреби та технічної готовності.

    За даними, озвученими міським головою 30 жовтня, тепло вже подається до 157 медичних закладів, 402 дитячих садків та 85 шкіл.

    Загалом підключено майже половину установ соціальної сфери, які потребують централізованого теплопостачання.

    Особливістю нинішнього опалювального сезону залишається складна безпекова ситуація. Російські війська продовжують атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури, що створює додаткові ризики для стабільного забезпечення міста теплом та електроенергією.

    Раніше Кличко повідомляв, що через пошкодження важливого енергетичного об’єкта виникли труднощі з підключенням частини Дніпровського та Дарницького районів.

    На відповідних об’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи. Терміни повноцінного відновлення теплопостачання для окремих будинків залежатимуть від технічного стану інфраструктури.

    Міська влада наголошує, що столиця розпочинає опалювальний сезон в умовах постійної загрози нових російських ударів.

    Тому одним із головних завдань комунальних служб залишається забезпечення стабільної роботи тепломереж і можливості оперативного відновлення постачання у разі аварій.

    Якщо після початку підключення опалення в будинку тривалий час відсутнє, мешканцям рекомендують звертатися до управителя будинку або відповідної теплопостачальної організації.

    Також необхідно враховувати, що причиною холодних батарей можуть бути не лише затримки з подачею теплоносія, а й технічні проблеми внутрішньобудинкової системи.

    Отже, за оголошеним 30 жовтня планом, підключення житлових будинків Києва розпочнеться 2 листопада, а повний запуск системи може тривати до тижня. У місті розраховують завершити основний етап підключення до суттєвого похолодання, однак ситуація залежатиме від стану тепломереж та наслідків російських обстрілів.

  • Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    В Україні змінили правила стягнення боргів за комунальні послуги, суттєво підвищивши суму заборгованості, за якої може виникнути ризик втрати єдиного житла. Відтепер цей поріг становить понад 430 тисяч гривень замість попередніх приблизно 170 тисяч. Водночас навіть накопичення такого боргу не означає, що квартиру чи будинок автоматично вилучать і виставлять на продаж.

    Про це повідомило Міністерство юстиції України, пояснюючи зміни, які набули чинності 23 жовтня 2026 року відповідно до закону №4833-IX.

    Нові положення передбачають, що стягнення на єдине житло боржника не допускається, якщо сума заборгованості не перевищує 50 мінімальних заробітних плат. У 2026 році цей показник становить 432 350 гривень.

    Раніше відповідне обмеження дорівнювало 20 мінімальним зарплатам, тобто приблизно 170 тисячам гривень.

    Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко пояснив, що підвищення порогу пов’язане з економічними наслідками війни, зміною вартості життя та необхідністю посилити захист громадян.

    За словами посадовця, випадки, коли українці накопичують комунальні борги такого розміру, є поодинокими.

    У Мін’юсті навели простий приклад: якщо щомісячна плата за житлово-комунальні послуги становить шість тисяч гривень, для накопичення боргу понад 430 тисяч потрібно приблизно шість років повністю не оплачувати рахунки.

    Водночас навіть перевищення встановленої законом суми не дає підстав автоматично позбавити людину житла.

    Стягнення заборгованості відбувається у визначеному законодавством порядку. Якщо постачальник комунальних послуг звертається за примусовим стягненням, необхідна відповідна правова підстава, зокрема судове рішення або інший передбачений законом виконавчий документ.

    Після відкриття виконавчого провадження стягнення насамперед може спрямовуватися на кошти боржника, його банківські рахунки та інше майно. Звернення стягнення на нерухомість має відбуватися з дотриманням встановлених законом умов.

    Таким чином, борг понад 432 тисячі гривень не означає, що вже наступного дня квартиру виставлять на аукціон. Ця сума лише визначає межу, після якої за певних обставин може розглядатися питання стягнення єдиного житла.

    Окремі гарантії передбачені для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом одного року після його завершення закон забороняє звертати стягнення на їхнє єдине житло незалежно від суми боргу. Водночас існують винятки, зокрема щодо іпотечних зобов’язань і відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

    Додатковий захист запроваджений і для громадян, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

    Для визначених законом виконавчих проваджень передбачено зняття арештів із майна та коштів боржників, а також виключення відповідних відомостей із Єдиного реєстру боржників на період воєнного стану.

    Крім того, новий закон передбачає цифровізацію виконавчих проваджень. Після повного погашення певних категорій заборгованості інформація про оплату автоматично передаватиметься до відповідних систем.

    Зокрема, для боргів, сума стягнення за якими не перевищує десяти мінімальних заробітних плат, або 86 470 гривень у 2026 році, передбачена автоматизована процедура зняття арешту з коштів після виконання встановлених законом умов.

    Якщо інформація про погашення заборгованості не оновилася або обмеження залишилися чинними, у Мін’юсті рекомендують звертатися безпосередньо до державного виконавця, який веде провадження.

    Водночас підвищення порогу стягнення житла не означає скасування обов’язку оплачувати комунальні послуги. Постачальники, як і раніше, можуть вимагати погашення боргів у законному порядку, а відносно невеликі суми заборгованості також можуть стати підставою для відкриття виконавчого провадження.

    Отже, нові правила насамперед посилюють захист єдиного житла українців. За комунальні борги, які не перевищують 432 350 гривень, звернення стягнення на таке житло за загальним правилом заборонене. Проте накопичення більшої суми не означає автоматичної втрати нерухомості — кожен випадок має розглядатися відповідно до встановленої законом процедури.

  • Українцям зафіксували ціну на газ на зиму: скільки коштуватиме кубометр

    Українцям зафіксували ціну на газ на зиму: скільки коштуватиме кубометр

    Кабінет Міністрів продовжив дію спеціальних обов’язків на ринку природного газу до 31 березня 2027 року. Це означає, що протягом осінньо-зимового періоду ціна газу для населення залишатиметься незмінною.

    Про рішення повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, нинішня вартість газу для побутових споживачів становить 7,96 грн за кубометр без урахування плати за розподіл.

    Продовження ПСО також має зберегти пільгові умови постачання газу для підприємств теплопостачання, операторів газорозподільних систем та когенераційних установок на прифронтових територіях.

    Шмигаль пояснив рішення необхідністю забезпечити стабільність газового ринку та роботу теплових об’єктів під час війни. Раніше уряд уже використовував механізм ПСО для фіксації цін на газ для населення та виробників теплової енергії в опалювальний період.

    До нового опалювального сезону Україна також сформувала необхідні запаси газу за базовим сценарієм. Станом на кінець серпня в підземних сховищах було 14,6 млрд кубометрів, а цільового показника вдалося досягти приблизно на місяць раніше запланованого терміну.

    Таким чином, щонайменше до кінця березня 2027 року підвищення базової ціни газу для населення не передбачається. Водночас рахунок споживача складається не лише з вартості самого газу — окремо сплачується його розподіл.

  • Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Київська міська рада підтримала підвищення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення для мешканців столиці до 63,79 грн за кубометр. За відповідне рішення проголосували 74 депутати. Наразі кияни платять 30,38 грн за кубометр, тож після застосування нового тарифу вартість послуги зросте більш ніж удвічі, пише «Суспільне» з посиланням на засідання міської ради.

    Необхідність перегляду тарифу міський голова Віталій Кличко пояснив різким зростанням витрат водопровідно-каналізаційної галузі. За його словами, суттєво подорожчали електроенергія, паливо та реагенти, необхідні для очищення води, тоді як чинний тариф для населення тривалий час залишався незмінним.

    За нинішнім тарифом із загальних 30,38 грн за кубометр 16,16 грн припадає на водопостачання, а 14,22 грн — на водовідведення. Ці тарифи фактично відповідають рівню, який застосовувався для населення станом на 24 лютого 2022 року. НКРЕКП і надалі окремо визначала економічно обґрунтовані тарифи для підприємства, але для населення протягом воєнного періоду діяли заморожені ставки.

    У Київраді наголошують, що новий тариф у 63,79 грн все одно не покриває повної економічно обґрунтованої вартості послуг «Київводоканалу». Ще в липні міська влада повідомляла, що підприємство розрахувало економічно обґрунтовану ціну майже 90 грн за кубометр, однак місто відмовилося погоджувати настільки різке підвищення для населення.

    Заступник міського голови Петро Пантелєєв під час обговорення рішення зазначив, що тариф на рівні 63,79 грн має стати компромісом між потребами підприємства та можливостями споживачів. За його словами, у разі відмови від перегляду тарифу юридичним наслідком у майбутньому могла б стати необхідність встановити вже повністю економічно обґрунтовану ціну — близько 90 грн за кубометр.

    Пантелєєв також звернув увагу на фінансовий стан «Київводоканалу» напередодні опалювального сезону. За його словами, підприємство потребує додаткового фінансування, а рівень зарплат його працівників залишається одним із найнижчих серед аналогічних комунальних підприємств.

    Кличко, своєю чергою, заявив, що галузь водопостачання фактично опинилася «на межі виживання». Водночас мер наголосив, що місто не планує перекладати на населення повну економічну вартість послуг.

    Різниця між нинішніми 30,38 грн і новими 63,79 грн становить 33,41 грн на кожному кубометрі води. Тобто тариф збільшується приблизно у 2,1 раза.

    Для домогосподарств реальне збільшення платіжки залежатиме від обсягу використаної води. Наприклад, за споживання 5 кубометрів на місяць сама вартість централізованого водопостачання та водовідведення за чинним тарифом становить близько 152 грн, а за новим — майже 319 грн. Різниця становитиме приблизно 167 грн.

    Якщо домогосподарство використовує 10 кубометрів на місяць, сума за цими двома послугами зросте орієнтовно з 304 грн до 638 грн, тобто більш ніж на 330 грн. Це приблизні розрахунки без урахування інших можливих складових платіжки та фактичних показників лічильника.

    Раніше КМДА оцінювала, що для середньостатистичної родини з трьох осіб перехід на тариф 63,79 грн може збільшити щомісячні витрати на воду приблизно на 200–300 грн, залежно від споживання.

    Проблема з тарифами на воду накопичувалася протягом кількох років. НКРЕКП переглядала економічні розрахунки водоканалів, однак для населення тариф фактично залишався замороженим на довоєнному рівні. У постановах регулятора прямо передбачалося, що для населення застосовуються тарифи, які діяли станом на 24 лютого 2022 року.

    При цьому витрати підприємств продовжували зростати. Найбільший вплив мають ціни на електроенергію, адже водопостачання та водовідведення є енергоємними процесами: електрика потрібна для роботи насосних станцій, очищення і транспортування води та стоків.

    Також водоканали витрачають значні кошти на реагенти, ремонт мереж, пальне, аварійні роботи та оплату праці. Міська влада наголошує, що тривале утримання тарифу нижче собівартості збільшує фінансовий дефіцит підприємства й потребу в підтримці з бюджету.

    Ще в липні КМДА публічно заявляла, що тариф близько 90 грн за кубометр запроваджувати не планують, хоча саме таким був розрахований економічно обґрунтований рівень. Натомість як компроміс місто називало ставку 63,79 грн.

    Після голосування 3 вересня саме цей показник отримав підтримку Київради.

    Водночас у доступних повідомленнях про результати засідання не уточнюється дата, з якої новий тариф фактично почне застосовуватися у платіжках. Тому поки коректно говорити про схвалення Київрадою тарифу 63,79 грн, а не називати конкретний місяць першого нарахування без окремого оприлюдненого рішення про набрання ним чинності.

    Для киян головна зміна полягає в тому, що вартість кубометра централізованого водопостачання та водовідведення після початку застосування нового тарифу зросте з 30,38 до 63,79 грн. Водночас міська влада підкреслює, що навіть ця ціна залишається значно нижчою за майже 90 грн, які «Київводоканал» називає економічно обґрунтованою вартістю послуги.

  • Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція в Україні після червневого сповільнення знову почала набирати швидкість. У липні 2026 року споживчі ціни зросли на 0,3% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція прискорилася до 7,7% проти 7,2% у червні. Про це повідомила Державна служба статистики 10 серпня. Нові показники означають розворот після короткого періоду зниження цін на початку літа й загалом відповідають прогнозу Національного банку, який очікує подальшого посилення інфляційного тиску в другому півріччі.

    Ще у червні статистика виглядала значно оптимістичніше. Тоді споживчі ціни в Україні вперше за тривалий час зменшилися в місячному вимірі — на 0,1%, а річна інфляція сповільнилася до 7,2%. З початку 2026 року до кінця червня накопичене зростання цін становило 5,7%. Липневі дані показали, що цей період дефляції був коротким і загальна тенденція знову змінилася в бік подорожчання.

    Базова інфляція, яка не враховує частину найбільш волатильних цін, у липні становила 0,3% за місяць та 8,1% у річному вимірі. Це важливий сигнал, адже базовий показник краще демонструє стійкий ціновий тиск усередині економіки — зокрема вплив заробітних плат, собівартості виробництва, імпортних витрат і внутрішнього попиту.

    Водночас ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в липні загалом навіть знизилися — на 0,2% порівняно з червнем. Найсильніше подешевшали яйця — на 6%, а овочі — на 5,9%. Свинина стала дешевшою на 1,3%, м’ясо птиці — на 1,1%, продукти переробки зернових — на 0,8%, сало — на 0,6%.

    Та літня сезонність допомогла далеко не всім категоріям. Фрукти у липні подорожчали на 1,5%, риба та продукти з риби — на 1,2%, соняшникова олія — на 1%, безалкогольні напої — на 0,9%. Молоко та молочні продукти додали 0,8%, а хліб, макаронні вироби та цукор — по 0,6%.

    Ще помітніше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби — у середньому на 1,5% за місяць. Окремо тютюнові вироби подорожчали на 1,8%. Для цієї категорії одним із постійних факторів зростання залишаються зміни податкового навантаження та акцизної політики.

    Натомість сезонні розпродажі продовжили тиснути вниз на вартість одягу та взуття. У липні ця категорія подешевшала одразу на 4,8%: одяг — на 5,8%, взуття — на 3,5%.

    Однак сильний внесок у загальний індекс споживчих цін цього разу зробила житлово-комунальна сфера. Категорія «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» зросла на 1,6%. Основною причиною стали різкі зміни вартості окремих комунальних послуг: водопостачання подорожчало на 31,9%, а водовідведення — на 29,8%.

    Зростання відчули й пасажири. Транспортні послуги у липні подорожчали в середньому на 1,3%. Найпомітніше зросла вартість проїзду в автомобільному пасажирському транспорті — на 6%, тоді як залізничні перевезення подорожчали на 2,7%.

    Таке поєднання показників добре пояснює, чому загальна інфляція зростає навіть тоді, коли частина продуктового кошика дешевшає. Сезонна пропозиція овочів, яєць та окремих видів м’яса тимчасово стримує продуктові ціни, однак інші складові — послуги, транспорт, комунальні платежі та витрати бізнесу — продовжують тиснути в протилежному напрямку.

    Причому Національний банк прямо попереджав, що друга половина 2026 року буде складнішою з погляду цін. У новому липневому Інфляційному звіті НБУ вже прогнозує, що за підсумками 2026 року інфляція прискориться до 10%. Це вище попереднього квітневого прогнозу в 9,4%.

    Серед ключових причин Нацбанк називає різке розширення бюджетних стимулів, подальше зростання витрат підприємств на оплату праці, вторинний ефект від попереднього подорожчання пального та наслідки послаблення гривні. Додатковий попит створюватиме й масштабування оборонного виробництва всередині України, оскільки більша частина зовнішнього фінансування спрямовуватиметься безпосередньо в українську економіку.

    Окремий фактор — дефіцит робочої сили. НБУ очікує, що реальні заробітні плати в Україні у 2026 році зростуть більш ніж на 12%. Для працівників це позитивний сигнал, однак для бізнесу швидке підвищення зарплат означає збільшення виробничих витрат, які компанії частково перекладають у кінцеві ціни товарів та послуг.

    На тлі нових інфляційних ризиків Національний банк уже відреагував монетарною політикою. Наприкінці липня НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. У липневому прогнозі регулятор також не виключає її подальшого збільшення до 16% упродовж 2026 року, якщо ціновий тиск виявиться сильнішим. Повернення до циклу зниження ставки НБУ наразі очікує не раніше другого кварталу 2027 року.

    Підвищена ставка покликана робити гривневі заощадження привабливішими, стримувати надмірний попит і підтримувати стабільність валютного ринку. Проте для економіки є і зворотний бік: висока ставка робить кредити дорожчими та може стримувати інвестиційну активність приватного бізнесу.

    Нацбанк одночасно знизив очікування щодо темпів відновлення економіки. За липневим прогнозом, реальний ВВП України у 2026 році збільшиться лише на 1,8%. Російські удари по підприємствах, енергетиці та логістичній інфраструктурі продовжують обмежувати виробництво та інвестиції. Частково компенсувати цей ефект мають великі бюджетні видатки, локалізація оборонного виробництва та поступове збільшення врожаїв.

    Саме поєднання слабкого економічного зростання та ризику подальшого прискорення цін стає одним із головних викликів другої половини року. Якщо інфляція справді наблизиться до двозначної позначки, а економічне зростання залишатиметься слабким, дискусія про ризики стагфляційного сценарію лише посилюватиметься.

    Водночас у середньостроковій перспективі НБУ бачить ситуацію оптимістичніше. Регулятор прогнозує, що після прискорення до 10% наприкінці 2026 року інфляція зменшиться до 6,9% у 2027 році, а у 2028-му повернеться до цільового рівня 5%. Цьому мають сприяти поступове скорочення бюджетних стимулів, послаблення дефіциту працівників, більші врожаї та стабілізація ситуації в енергетиці за умови зниження безпекових ризиків.

    Тож липневі 7,7% поки не виглядають критичним стрибком, але є важливим сигналом зміни тенденції. Після кількох місяців сповільнення та червневої дефляції ціни знову пішли вгору. Причому продуктовий кошик наразі частково рятує сезонне здешевлення овочів та яєць, тоді як основний тиск дедалі більше переходить у комунальні послуги, транспорт, зарплати та витрати бізнесу.

    Якщо прогноз Національного банку справдиться, 7,7% у липні можуть виявитися лише початком нового етапу прискорення інфляції, а найбільш відчутним для українців зростання цін стане ближче до кінця 2026 року.

  • Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Тариф на світло восени не зміниться: Свириденко назвала ціну, яку платитимуть українці

    Українці й надалі сплачуватимуть за електроенергію за чинним тарифом — 4,32 грн за 1 кВт·год. Підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів восени не передбачається: уряд продовжив дію чиного тарифу до 31 жовтня 2026 року. Про це повідомила ексочільниця уряду України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення дозволить зберегти стабільні витрати домогосподарств напередодні нового опалювального сезону. Це означає, що у вересні та жовтні всі побутові споживачі оплачуватимуть електроенергію за чинною ціною — 4,32 грн за кВт·год, без будь-яких змін або додаткових коефіцієнтів.

    Свириденко наголосила, що уряд також залишає спеціальні умови для громадян, які використовують електроенергію як основне джерело опалення. Пільговий тариф діятиме протягом опалювального сезону — з 1 жовтня до 30 квітня. Він поширюватиметься на приватні будинки та квартири з електроопаленням, а також багатоквартирні будинки, які не підключені до газопостачання та систем централізованого або автономного теплопостачання.

    Для таких споживачів вартість електроенергії становитиме 2,64 грн за 1 кВт·год, але лише за умови, що місячне споживання не перевищує 2000 кВт·год. Якщо цей ліміт буде перевищено, за електроенергію понад встановлений обсяг доведеться сплачувати вже за загальним тарифом — 4,32 грн за кВт·год.

    Таким чином уряд зберігає механізм державної підтримки для сімей, які мають високий рівень споживання електроенергії через використання електричних систем опалення. Це дозволяє зменшити фінансове навантаження на такі домогосподарства в осінньо-зимовий період, коли витрати на електроенергію традиційно зростають.

    Чинний тариф для населення діє в межах механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО), який дозволяє забезпечувати електроенергію для побутових споживачів за фіксованою ціною, нижчою за ринкову. Рішення про його продовження Кабінет Міністрів ухвалив наприкінці квітня 2026 року.

    Питання можливого перегляду тарифів залишається актуальним у контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. У меморандумі з МВФ зазначається, що після завершення воєнного стану та стабілізації енергетичного сектору Україна має поступово переходити до економічно обґрунтованих тарифів. Однак, за інформацією уряду, перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги очікується не раніше 2027 року.

    Експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що нинішній тариф для населення не покриває повної ринкової вартості виробництва та постачання електроенергії. Водночас під час повномасштабної війни держава утримує соціально прийнятний рівень цін, щоб не допустити різкого зростання фінансового навантаження на громадян.

    Особливо актуальним це питання залишається напередодні нового опалювального сезону, коли споживання електроенергії традиційно збільшується. В умовах постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру уряд паралельно працює над відновленням пошкоджених енергетичних об’єктів, накопиченням резервів обладнання та підготовкою енергосистеми до зимових пікових навантажень.

    Наразі ж для побутових споживачів рішення уряду означає, що до кінця жовтня жодних змін у платіжках за електроенергію не буде. Базовий тариф залишатиметься на рівні 4,32 грн за кВт·год, а для домогосподарств з електроопаленням у межах встановленого ліміту й надалі діятиме пільгова ставка 2,64 грн за кВт·год під час опалювального сезону.

  • НБУ відреагував на заяву “Укрпошти” про ІПН у квитанціях

    НБУ відреагував на заяву “Укрпошти” про ІПН у квитанціях

    Національний банк України спростував інформацію про нібито нові вимоги щодо обов’язкового зазначення податкового номера та повного номера банківської картки у квитанціях під час оплати житлово-комунальних послуг. Регулятор заявив, що жодних таких змін не запроваджував, а поширена “Укрпоштою” інформація не відповідає чинному законодавству. Водночас у НБУ повідомили, що перевірять практику оформлення платіжних документів компанією.

    Про це повідомляє пресслужба Національного банку України.

    У Нацбанку наголосили, що твердження про обов’язкове зазначення на квитанціях реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) та повного номера банківської картки є недостовірними.

    У регуляторі підкреслили, що такі заяви не відповідають змісту чинних нормативно-правових актів НБУ та викривляють встановлені ним правила.

    У Національному банку пояснили, що основні вимоги до оформлення платіжних документів діють ще з 2022 року після набрання чинності Законом України “Про платіжні послуги” та Інструкцією №163.

    При цьому зміни до Інструкції, які почали діяти у березні 2026 року, навпаки спростили процедуру оформлення документів під час оплати житлово-комунальних послуг.

    Зокрема, під час безготівкової оплати комунальних послуг не потрібно зазначати прізвище, ім’я та по батькові платника, а також його податковий номер ані у платіжній інструкції, ані у квитанції.

    У випадку готівкової оплати, відповідно до правил, що діють ще з 2018 року, у квитанції зазначається лише прізвище, ім’я та по батькові платника.

    Окремо Нацбанк спростував інформацію про нібито обов’язковий друк повного номера банківської картки. У регуляторі пояснили, що номер картки може відображатися лише у замаскованому вигляді, коли частина цифр прихована. Саме такий формат відповідає міжнародним стандартам безпеки платіжних даних PCI DSS і забезпечує захист персональної інформації клієнтів.

    Також НБУ наголосив, що для “Укрпошти” не існує жодних окремих вимог чи винятків. Правила є однаковими для всіх надавачів платіжних послуг — як банків, так і небанківських фінансових установ. Крім того, усі учасники ринку отримали однаковий шестимісячний перехідний період для адаптації до оновлених вимог.

    Після публічних заяв “Укрпошти” Національний банк повідомив, що проведе перевірку практики оформлення платіжних документів компанією на відповідність вимогам законодавства та нормативно-правових актів щодо захисту прав споживачів платіжних послуг.

    У НБУ також закликали учасників ринку відповідально ставитися до публічних коментарів щодо регуляторних вимог.

    У регуляторі наголосили, що суспільна дискусія повинна базуватися на точному змісті нормативних документів, а свідоме поширення інформації, яка викривляє вимоги Національного банку або приписує йому норми, яких він не встановлював, є неприпустимим.

    Нагадаємо, раніше в “Укрпошті” заявили, що з 1 серпня компанія нібито змушена друкувати у квитанціях персональні дані платників, зокрема ПІБ, ІПН та повний номер банківської картки. У компанії повідомили, що не підтримують такі вимоги та звернулися до органів влади із проханням переглянути відповідні норми. Після цього Національний банк офіційно заявив, що таких вимог не встановлював.

  • Чому у повідомленні про субсидію з’являється “0,00 грн”: у ПФУ пояснили, чи означає це втрату допомоги

    Чому у повідомленні про субсидію з’являється “0,00 грн”: у ПФУ пояснили, чи означає це втрату допомоги

    У Пенсійному фонді України пояснили, що поява суми 0,00 грн у повідомленні про перепризначення житлової субсидії не означає автоматичне скасування державної допомоги. Такий результат свідчить лише про те, що за підсумками розрахунку на відповідний період домогосподарство не потребує компенсації витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

    Як зазначили у ПФУ, розмір житлової субсидії визначається індивідуально для кожного домогосподарства. Під час розрахунку враховуються сукупний дохід усіх членів сім’ї, кількість зареєстрованих або фактично проживаючих осіб, а також вартість житлово-комунальних послуг у межах соціальних нормативів, встановлених державою.

    У Пенсійному фонді наголосили, що якщо після проведення всіх розрахунків різниця між вартістю комунальних послуг у межах соціальних нормативів та обов’язковим платежем домогосподарства дорівнює нулю або є від’ємною, субсидія призначається у розмірі 0,00 грн. Такий порядок передбачений пунктом 60 Положення про порядок призначення житлових субсидій.

    Фактично це означає, що розрахований обов’язковий платіж сім’ї дорівнює або навіть перевищує суму витрат на комунальні послуги, які враховуються при призначенні державної підтримки. У такому випадку підстав для додаткової компенсації з боку держави немає, однак саме право на субсидію не втрачається.

    У ПФУ підкреслюють, що сума 0,00 грн не є рішенням про відмову у призначенні субсидії. Якщо в майбутньому зміняться обставини, розмір допомоги може бути переглянутий. Це можливо, зокрема, у разі зростання тарифів на комунальні послуги, зменшення доходів домогосподарства, зміни складу сім’ї або інших показників, які впливають на право на отримання державної підтримки.

    Більшість українців отримують житлову субсидію на новий сезон автоматично без необхідності повторного звернення. Водночас окремим категоріям громадян необхідно подати нову заяву та декларацію до Пенсійного фонду.

    Повторно звернутися до ПФУ мають громадяни, які орендують житло, мають меншу кількість фактично проживаючих осіб, ніж зареєстрованих, мають у складі домогосподарства внутрішньо переміщених осіб у разі зміни місця проживання, не отримували субсидію в опалювальному сезоні або її розмір становив 0,00 грн, а також ті, хто оформлює субсидію на придбання скрапленого газу чи твердого пічного палива.

    У Пенсійному фонді також нагадали, що якщо подати заяву та необхідні документи протягом двох місяців із початку відповідного сезону, за наявності права субсидію можуть призначити з початку цього періоду. Таким чином, поява у повідомленні суми 0,00 грн не означає втрату права на державну підтримку, а лише відображає результат розрахунку за поточних обставин. Якщо фінансове становище сім’ї або інші показники зміняться, розмір субсидії може бути переглянутий.

  • У Львові з 1 серпня вдвічі подорожчає вода: скільки платитимуть мешканці

    У Львові з 1 серпня вдвічі подорожчає вода: скільки платитимуть мешканці

    Із 1 серпня 2026 року у Львові набудуть чинності нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Вартість послуг для населення зросте більш ніж удвічі — з 25,88 гривні до 56,38 гривні за один кубометр. У міській владі пояснюють таке рішення різким збільшенням витрат підприємства та наголошують, що навіть новий тариф покриватиме лише поточні потреби, без фінансування модернізації мереж.

    Про це повідомила Львівська міська рада.

    Виконавчий комітет міськради затвердив нові тарифи, відповідно до яких водопостачання коштуватиме 36,04 гривні за кубометр, а водовідведення — 20,34 гривні. Таким чином загальна вартість послуг становитиме 56,38 гривні за кубометр замість 25,88 гривні, які діяли з 2022 року.

    У міській раді зазначили, що тариф не переглядали понад чотири роки. За цей час суттєво зросли витрати підприємства, зокрема майже у 1,7 раза подорожчала електроенергія. Також збільшилися витрати на паливо, реагенти, матеріали та оплату праці працівників.

    Міський голова Львова Андрій Садовий наголосив, що новий тариф є мінімально необхідним для забезпечення безперебійної роботи комунального підприємства і не покриває всіх його потреб. За його словами, він не є повністю економічно обґрунтованим, а лише дозволяє підтримувати стабільне функціонування системи водопостачання.

    У “Львівводоканалі” також пояснили, що отримані кошти спрямовуватимуться виключно на покриття поточних операційних витрат — оплату електроенергії, пального, реагентів та заробітної плати. Фінансування масштабної модернізації чи розвитку інженерної інфраструктури новим тарифом не передбачено.

    Директор підприємства Дмитро Ванькович зазначив, що Львів має одну з найскладніших систем водопостачання в Україні, адже воду доводиться транспортувати на значні відстані через сотні кілометрів магістральних трубопроводів, що суттєво збільшує витрати на її доставку.

    У міській раді нагадали, що громадяни, для яких оплата комунальних послуг є надмірним фінансовим навантаженням, можуть скористатися державною програмою житлових субсидій. Для мешканців, які вже отримують таку допомогу, після набуття чинності нового тарифу Пенсійний фонд автоматично перерахує її розмір. Повторно звертатися із заявою не потрібно.

    Тим, хто ще не оформлював субсидію, рекомендують подати відповідну заяву до сервісного центру Пенсійного фонду, Центру надання адміністративних послуг, органу місцевого самоврядування або скористатися онлайн-сервісами через вебпортал Пенсійного фонду, застосунок “Дія” чи поштове відправлення.

    Раніше у “Львівводоканалі” заявляли, що економічно обґрунтований тариф, який дозволив би не лише покривати поточні витрати, а й проводити модернізацію мереж та розвиток інфраструктури, мав би становити близько 100 гривень за кубометр.

  • Не встигли оформити субсидію до 1 липня? У ПФУ пояснили, що буде з виплатами

    Не встигли оформити субсидію до 1 липня? У ПФУ пояснили, що буде з виплатами

    Українці, які не подали заяву на призначення житлової субсидії до 1 липня, не втрачають право на державну допомогу. Водночас у більшості випадків вони не зможуть отримати виплати за попередні місяці неопалювального сезону, адже субсидія призначатиметься лише з місяця звернення. Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    У ПФУ нагадали, що житлова субсидія на неопалювальний сезон призначається на період із 1 травня до 30 вересня. Для того щоб отримувати виплати з початку цього періоду, громадяни мали подати заяву та необхідний пакет документів до 1 липня 2026 року. Проте навіть після завершення цього терміну звернутися за допомогою можна без втрати самого права на субсидію.

    Як пояснили у Пенсійному фонді, якщо людина подасть документи після 1 липня, виплату призначать із місяця звернення. Це означає, що заявники, які звернуться у липні, отримуватимуть субсидію починаючи саме з липня, тоді як компенсація за травень і червень уже не нараховуватиметься.

    Водночас більшості українців повторно звертатися за призначенням субсидії не потрібно. Якщо домогосподарство вже отримувало допомогу, а його склад, майновий стан та інші обставини не змінилися, Пенсійний фонд перепризначає субсидію автоматично.

    Однак існують ситуації, коли подання нової заяви є обов’язковим. Це стосується громадян, які оформлюють субсидію вперше, змінили склад сім’ї або майновий стан, орендують житло, фактично проживають за іншою адресою, ніж зареєстровані, мають статус внутрішньо переміщеної особи та оформлюють допомогу за місцем фактичного проживання, а також тих, у кого під час попереднього опалювального сезону розмір субсидії становив нуль гривень.

    Подати документи можна кількома способами: особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду, через Центр надання адміністративних послуг, уповноважених представників органів місцевого самоврядування, поштою або в електронному форматі через вебпортал електронних послуг ПФУ.

    У Пенсійному фонді також звернули увагу, що із загального правила є винятки. Якщо людина не змогла своєчасно звернутися через складні життєві обставини, підтверджені відповідними документами, субсидію можуть призначити з початку неопалювального сезону. Окремий порядок також може діяти для мешканців територій, щодо яких Кабінет Міністрів ухвалив спеціальні рішення.

    Крім того, у ПФУ нагадали про особливості оформлення допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Якщо ВПО звертається за субсидією за фактичним місцем проживання, важливе значення має дата видачі довідки переселенця. Якщо документ був оформлений до 1 травня 2026 року, право на субсидію визначатиметься станом саме на цю дату.

    У Пенсійному фонді закликають українців не відкладати звернення, адже хоча право на державну підтримку зберігається, несвоєчасне оформлення документів може призвести до втрати частини належних виплат за неопалювальний сезон.