Позначка: конкурс

  • Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Історія формування наглядової ради державного Sense Bank отримала новий скандальний поворот. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки директор рекрутингової компанії Executive Search Ukraine Вієстурс Лієгіс заявив, що кандидатуру Миколи Гладишенка спочатку не включили до шортлиста через низькі результати оцінювання, але після дзвінка тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої його профіль переглянули ще раз. Невдовзі Гладишенко отримав співбесіду, став членом наглядової ради банку, а згодом очолив її.

    За словами Лієгіса, конкурс на посади незалежних членів наглядової ради Sense Bank був масштабним: рекрутингова компанія отримала 111 заявок. Усіх кандидатів оцінювали за методологією, погодженою конкурсною комісією.

    Саме за результатами цієї оцінки Гладишенко не потрапив до початкового списку претендентів.

    Директор Executive Search Ukraine на засіданні ТСК прямо заявив, що Гладишенко набрав менше балів, ніж інші кандидати, серед яких були люди з більшим досвідом та компетенціями. За даними «Слідства.Інфо», він отримав фактично найнижчу оцінку серед претендентів, яких розглядали на цьому етапі.

    Після цього зателефонувала Мудра

    Ключовим став епізод 11 квітня 2025 року.

    Лієгіс заявив, що йому особисто зателефонувала Ірина Мудра, яка тоді була членкинею номінаційного комітету та обіймала посаду заступниці керівника Офісу президента.

    За його словами, Мудра попросила додатково розглянути кандидатури Миколи Гладишенка та Олександра Щура. При цьому жодного письмового чи електронного звернення щодо включення цих кандидатів до шортлиста компанія не отримувала.

    Після цього конкурсна комісія попросила рекрутерів переглянути список і розглянути додаткових українських кандидатів.

    Executive Search Ukraine передала комісії профілі та результати оцінювання, зокрема Гладишенка. Невдовзі його запросили на співбесіду.

    Саме тут історія стає особливо цікавою: 16 квітня 2025 року рекрутингова компанія надіслала номінаційному комітету лист, у якому не рекомендувала Гладишенка для призначення в наглядову раду Sense Bank.

    Попри це, його кандидатура залишилася в процесі.

    У підсумку він не просто потрапив у раду — а очолив її

    Гладишенко зрештою став членом наглядової ради державного банку, а згодом — її головою.

    Саме цей ланцюжок і викликав найбільше запитань у членів ТСК: кандидат спочатку не проходить у шортлист через низьку оцінку, після персонального дзвінка його кандидатуру переглядають, рекрутери все одно письмово не радять його призначати, однак він не лише проходить далі, а в підсумку очолює наглядову раду.

    Водночас представники рекрутингової компанії наголосили на важливій деталі: вони не ухвалювали остаточного кадрового рішення.

    Executive Search Ukraine виступала консультантом і оцінювала претендентів, а рішення щодо того, кого саме допустити до подальших етапів і кого призначати, ухвалювала конкурсна комісія.

    Тому сам факт дзвінка Мудрої ще не є автоматичним доказом незаконного втручання. Але він став важливим епізодом для парламентської перевірки того, як саме формувалася наглядова рада державного банку.

    У серпні Гладишенка достроково прибрали з банку

    Історія отримала ще більший резонанс уже у серпні 2026 року.

    21–22 серпня уряд достроково припинив повноваження Миколи Гладишенка у наглядовій раді Sense Bank. Сам банк офіційно повідомив, що 22 серпня він припинив повноваження, а 24 серпня до наглядової ради призначили нового незалежного члена — Петера Новака.

    Ще раніше, 6 травня, Гладишенко вже оголошував про самовідсторонення від виконання обов’язків голови наглядової ради на час з’ясування обставин негативної інформації навколо банку.

    А згодом його ім’я з’явилося у контексті однієї з найгучніших антикорупційних справ року.

    Sense Bank опинився у центрі «Форест Гампа»

    19–20 серпня НАБУ та САП оголосили про операцію «Форест Гамп».

    За версією слідства, злочинна організація за участі чинного і колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб займалася рейдерськими захопленнями, махінаціями з майном та легалізацією злочинних активів.

    Один із центральних епізодів — 150 млн грн готівки, які, за даними НАБУ, через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для внесення застави за одного з фігурантів іншої справи — «Мідас».

    НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у цій справі є, зокрема, голова наглядової ради Sense Bank, голова правління банку та керівник підрозділу фінансового моніторингу. В офіційній публікації Бюро не всі ці особи були названі поіменно, тому важливо відділяти підтверджені посади від журналістської ідентифікації конкретних фігурантів.

    Про цю історію детально писала «Ненька інфо»: 150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    У матеріалі йшлося про версію НАБУ щодо використання інфраструктури державного Sense Bank у схемі легалізації коштів, а також про слідчі дії щодо тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.

    Мудра теж опинилася у справі

    Після початку операції «Форест Гамп» Ірина Мудра залишила посаду в Офісі президента.

    «Ненька інфо» повідомляла, що у неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Сама Мудра наголошувала, що її не затримували і що вона захищатиме свою позицію в суді.

    Пізніше «Ненька інфо» писала і про внесення частини застави за Мудру після рішення ВАКС. За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    Сам факт підозри не означає доведення вини. НАБУ окремо наголошує, що відповідно до Конституції особа вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Навколо Sense Bank уже спливали й інші дивні кадрові історії

    Це не перший епізод, який ставить питання про неформальний вплив на державний Sense Bank.

    10 вересня на засіданні ТСК колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер заявив, що саме голова НБУ Андрій Пишний нібито познайомив його з бізнесменом Василем Веселим у момент, коли банк шукав людину для поліпшення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    При цьому сам факт знайомства або рекомендації людини не доводить втручання в кадрові рішення. Але на тлі «Форест Гампа» депутати на ТСК дедалі детальніше перевіряють, хто саме впливав на призначення у державному банку та якими каналами ці рішення просувалися.

    Чому історія з Гладишенком особливо показова

    У цій історії є дуже чіткий набір фактів, які можна поставити поруч.

    Спочатку рекрутингова компанія оцінила 111 кандидатів. Гладишенко не потрапив до первинного шортлиста через низький результат. Після цього Ірина Мудра, за словами директора рекрутингової компанії, особисто попросила розглянути його кандидатуру ще раз.

    Рекрутери виконали прохання, але через кілька днів письмово повідомили номінаційному комітету, що не рекомендують його до наглядової ради. Попри це, Гладишенко пройшов співбесіду, став членом ради, а потім її головою.

    Саме тому зараз питання вже не лише в тому, наскільки сильним був конкретний кандидат. Головне питання — наскільки прозорим був сам конкурс і чи могли окремі члени номінаційного комітету фактично змінювати його результати через неформальні звернення.

    Поки що це питання перебуває у площині парламентського розслідування та кримінальних проваджень. Але після «Форест Гампа», кадрових змін у Sense Bank та нових свідчень на ТСК історія одного телефонного дзвінка вже виглядає не дрібною кадровою деталлю, а важливим епізодом значно більшої історії навколо державного банку.

  • 4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    Навколо масштабної президентської культурної ініціативи «Тисячовесна», на яку передбачено близько 4 млрд гривень, виникли нові запитання щодо прозорості відбору. «Українські новини» заявили, що щонайменше 33 із 92 проєктів-переможців у категорії «Ігрові фільми та серіали» — тобто 35,9% — мають ті чи інші зв’язки з експертами, які брали участь в оцінюванні заявок, або з керівництвом Держкіно. Йдеться про корпоративні, управлінські, творчі, професійні або родинні зв’язки.

    При цьому важливо наголосити: сама наявність професійного чи іншого зв’язку не є автоматичним доказом порушення закону, конфлікту інтересів або неправомірного розподілу коштів. На момент публікації немає підстав стверджувати, що всі наведені виданням випадки офіційно визнані порушеннями уповноваженими органами. Однак масштаб заявлених перетинів викликає питання до процедур відбору та механізмів запобігання потенційному конфлікту інтересів.

    За підрахунками «Українських новин», лише для п’яти проєктів із виявлених 33 сукупний обсяг фінансування становить щонайменше 212 млн гривень. Для значної частини інших проєктів точні суми, за даними видання, у відкритому доступі наразі не оприлюднені.

    Сам конкурс справді має величезний масштаб. «Тисячовесна» є ініціативою президента України зі створення українського культурного продукту, а її проведення регламентоване урядовою постановою №404 від 25 березня 2026 року. Офіційно програма стартувала 3 квітня.

    На конкурс надійшло 2634 проєкти з усієї України. Після завершення приймання заявок Держкіно та Держмистецтв проводили технічний відбір, після чого проєкти переходили до експертного оцінювання.

    Механізм передбачав кілька етапів: спочатку перевірку документів, потім експертне оцінювання, а фінально — публічні презентації проєктів і їх розгляд конкурсними комісіями. Для кінематографічного напряму Держкіно 29 липня окремо затвердило перелік учасників, допущених та недопущених до третього етапу в категорії «Ігрові фільми та серіали».

    Причому організатори ще до проведення конкурсу окремо наголошували на прозорості процедури. Мінкульт спільно з Держкіно та Держмистецтв розробив рекомендації щодо експертного оцінювання та процедури жеребкування проєктів між експертами. Міністерство заявляло, що ці механізми мають зробити конкурс максимально зрозумілим та відкритим для учасників.

    Саме тому інформація про значну кількість професійних та корпоративних перетинів між переможцями й експертним середовищем тепер привернула особливу увагу.

    За даними «Українських новин», найбільша відома сума серед описаних ними випадків стосується проєктів, пов’язаних із продюсерською родиною Лавренюків та компаніями ZARUBA/MAMAS. Видання стверджує, що три відповідні проєкти сукупно отримали 125,46 млн гривень.

    У матеріалі також фігурує експертка конкурсу Анастасія Штейнгауз. «Українські новини» стверджують, що з квітня 2026 року вона є стовідсотковою власницею компанії «ЗАРУБА», а також вказують на її родинний зв’язок із колишнім міністром оборони Олексієм Резніковим.

    Ці конкретні твердження щодо структури власності та родинних зв’язків походять із розслідування видання; у знайдених нами офіційних повідомленнях організаторів конкурсу окремої оцінки цього епізоду немає. Тому говорити про встановлене порушення на цій підставі наразі було б передчасно.

    Ще один великий блок стосується продюсерів Юлії Чернявської та Олега Щербини, яких видання пов’язує з Fresh Production UA та Tornado Film.

    За оприлюдненими «Українськими новинами» даними, проєкт «Між слів» отримав 35 млн гривень, а «Покрова» — 31,5 млн гривень. Ще один проєкт — «Тіні без сонця» — також потрапив до переліку, однак його суму фінансування видання не називає.

    Особливість цього випадку, як стверджує редакція, полягає в тому, що обоє продюсерів входили до експертного середовища конкурсу. Однак із самої наявності їх у складі експертів не випливає, що вони оцінювали власні або пов’язані з ними заявки: для такого висновку необхідні дані про конкретний розподіл заявок між експертами.

    І це суттєва деталь, адже офіційна процедура «Тисячовесни» передбачала розподіл проєктів для оцінювання між експертами за спеціально визначеним механізмом жеребкування.

    Ще 20 млн гривень, за інформацією видання, отримав проєкт «Алла Горська», який журналісти пов’язують з експертами Віктором Вінтоняком та Олесею Виговською.

    Навколо цієї заявки виникли й додаткові питання. Раніше «Українські новини» повідомляли, що проєкт нібито допустили до конкурсу без завершеного повноцінного сценарію: замість нього серед матеріалів був есей із фрагментами листування Алли Горської з чоловіком та матір’ю. Видання також звернуло увагу на особливості кошторису — зокрема, заявлені витрати на костюми за відсутності передбачених коштів на акторські гонорари.

    Однак найважливіша цифра у всій історії — не 20, 35 чи навіть 125 мільйонів.

    За підрахунками редакції, потенційні зв’язки виявлені у 33 із 92 переможців кінематографічного напряму, а відомі 212 млн гривень охоплюють лише п’ять таких проєктів. Тобто реальний обсяг державної підтримки всіх 33 проєктів може бути значно більшим.

    Серед інших компаній, щодо проєктів яких видання повідомляє про ті чи інші зв’язки, названі FILM.UA Group, «Українська Продакшн студія», SFILM, A17 Production, Sarke Studio, 2BRAVE Productions, Family Production, VAIT FILMS, Prime Story Pictures, MO Films, «ТелеПростір Студіо», Real Pictures, «Комаровський Філмз» та Одеська кіностудія.

    Водночас без оприлюднення повної інформації про характер кожного зв’язку, конкретних експертів, які оцінювали відповідні заявки, їхнє самовідведення у разі потенційного конфлікту інтересів та остаточні договори фінансування робити висновок про неправомірність перемоги конкретної компанії не можна.

    Масштаб програми справді безпрецедентний для українського культурного сектору. Загалом у межах «Тисячовесни» йдеться про 546 проєктів у шести категоріях, а загальний фінансовий ресурс програми становить близько 4 млрд гривень. Офіційні матеріали щодо президентської ініціативи також підтверджують саме чотиримільярдний масштаб фінансування.

    Лише за трьома напрямами, які координує Держмистецтв, переможцями стали 354 проєкти: 77 у візуальному мистецтві, 133 — у перформативному та 144 — у сучасній музиці. До фінального етапу в цих трьох напрямах загалом дійшли 1215 проєктів.

    Програма охоплює не тільки традиційне кіно. Офіційна платформа «Тисячовесни» передбачає напрями ігрових, документальних та анімаційних фільмів і серіалів, продуктів для дитячої аудиторії, сучасної музики, візуального та перформативного мистецтва, а також аудіовізуальних шоу і відеоконтенту для соціальних мереж.

    Ще одна важлива деталь — переможець не просто отримує державні гроші без подальших зобов’язань. За офіційними правилами, майнові права на створений культурний продукт залишаються переможцю, але після завершення виробництва він має укласти з державою ліцензійний договір на некомерційне використання продукту та договір про сплату прибутків. Передбачено механізм повернення частини прибутку від комерційного використання до моменту повернення суми, отриманої з державного бюджету.

    На старті влада пояснювала «Тисячовесну» необхідністю різко збільшити обсяг сучасного українського контенту та посилити культурну й інформаційну стійкість держави. Держмистецтв прямо зазначало, що проєкт спрямований на розвиток креативного сектору, підтримку молоді та зміцнення інформаційної стійкості.

    Сам президент Володимир Зеленський наголошував на необхідності створювати більше українського контенту та протистояти російському культурному впливу. У матеріалах щодо ініціативи йшлося про потребу довгострокової програми підтримки української культури, а не одноразового фінансування.

    Тепер, однак, у центрі уваги опинилося інше питання — наскільки прозоро розподіляються ці мільярди.

    Оприлюднені «Українськими новинами» дані самі по собі ще не доводять корупції чи незаконного втручання експертів у результати конкурсу. Але якщо заявлена цифра — 33 пов’язані проєкти з 92 переможців ігрового напряму — підтвердиться після повного аналізу документації, організаторам конкурсу доведеться детально пояснити механізм уникнення конфлікту інтересів.

    Ключовими в такому разі стають відповіді на кілька питань: хто саме оцінював кожен із пов’язаних проєктів, чи заявляли експерти про потенційний конфлікт інтересів, чи відводили їх від оцінювання таких заявок, як відбувалося жеребкування та які остаточні суми отримають усі 33 проєкти.

    Адже за масштабу «Тисячовесни» йдеться вже не просто про професійні стосунки всередині порівняно невеликої української кіноіндустрії. Йдеться про розподіл мільярдів гривень державного фінансування, а отже прозорість процедури та можливість перевірити кожне рішення стають не менш важливими, ніж культурна цінність самих майбутніх фільмів і серіалів.

  • У Відні визначили перших фіналістів Євробачення-2026

    У Відні визначили перших фіналістів Євробачення-2026

    У вівторок, 12 травня, у Відні відбувся перший півфінал міжнародного пісенного конкурсу Євробачення-2026. Цьогорічне шоу стало особливим — конкурс проходить у 70-й раз, а Австрія приймає його після перемоги Nemo у 2025 році. Арена Wiener Stadthalle зібрала тисячі глядачів, а мільйони фанатів по всій Європі та світу стежили за трансляцією одного з найочікуваніших музичних вечорів року.

    У першому півфіналі за право виступити у грандфіналі 16 травня боролися 15 країн. За результатами голосування глядачів до фіналу пройшли Греція, Фінляндія, Бельгія, Швеція, Молдова, Ізраїль, Сербія, Хорватія, Литва та Польща. Водночас Португалія, Грузія, Чорногорія, Естонія та Сан-Марино залишили конкурс уже після першого етапу.

    Відкриття шоу стало одним із найемоційніших моментів вечора. На сцену вийшла легендарна Vicky Leandros — переможниця Євробачення-1972. Співачка виконала культову композицію “L’amour Est Bleu” у новому аранжуванні. Номер супроводжувався зворушливим відео про історію кохання пари, яка протягом десятиліть дивиться Євробачення разом. Постановка викликала бурхливу реакцію залу та численні обговорення у соцмережах.

    Першою конкурсну програму відкривала Молдова. Співак Satoshi, справжнє ім’я якого Влад Сабажук, представив пісню “Viva, Moldova!” — енергійну композицію, присвячену своїй країні. Постановка поєднувала національні мотиви, сучасну електроніку та яскраву візуальну подачу. Виступ викликав позитивну реакцію єврофанів, а в соцмережах користувачі жартували, що після номера багатьом захотілося негайно купити квиток до Молдови.

    Одним із фаворитів вечора ще до початку шоу букмекери називали Швецію. Країну представляла співачка Felicia з треком “My System”. Виступ артистки запам’ятався футуристичною стилістикою та потужною хореографією. Український коментатор Євробачення Тімур Мірошниченко під час трансляції пожартував, що співачка нагадує “шведську Klavdia Petrivna”, і цей коментар швидко став вірусним серед українських глядачів.

    Хорватію представляв етно-поп-гурт Lelek із композицією “Andromeda”. Номер поєднував етнічні мотиви з сучасним поп-звучанням, а сценографія була натхненна космічною тематикою. Одразу після них на сцену вийшов представник Греції Akylas із піснею “Ferto”. Артист зробив ставку на динамічне шоу — під час виступу він навіть катався сценою на самокаті, що стало одним із найбільш обговорюваних елементів вечора.

    Португалія цього року зробила ставку на класичне звучання. Бойзбенд Bandidos do Cante виконав ліричну композицію “Rosa”, однак цього виявилося недостатньо для виходу у фінал. Грузію представляв гурт Bzikebi, який уже має перемогу на дитячому Євробаченні 2008 року. Тоді учасникам було лише по 10 років. Після багаторічної паузи колектив возз’єднався та повернувся на сцену дорослого Євробачення з піснею “On Replay”. Попри теплий прийом публіки, пройти до фіналу гурту не вдалося.

    Одним із найяскравіших номерів вечора став виступ Фінляндії. Скрипалька Linda Lampenius та співак Pete Parkkonen виконали композицію “Liekinheitin”. Номер поєднував рок-естетику, віртуозну гру на скрипці та масштабне світлове шоу. Букмекери ще до початку півфіналу прогнозували фінському дуету потрапляння до топу конкурсу, і результат голосування це підтвердив.

    Чорногорію представляла Tamara Živković із піснею “Nova Zora”, однак їй не вдалося переконати глядачів. Також поза фіналом залишилася Естонія, яку представляло жіноче тріо Vanilla Ninja. Гурт уже має досвід участі в Євробаченні — у 2005 році артистки виступали за Швейцарію та тоді посіли восьме місце. Цього разу вони повернулися з піснею “Too Epic To Be True”, однак повторити колишній успіх не змогли.

    Окрему увагу привернув виступ представника Ізраїлю Noam Bettan із композицією “Michelle”. Артист виконував пісню одразу трьома мовами — івритом, французькою та англійською. Проте саме участь Ізраїлю стала головною причиною масштабних суперечок навколо цьогорічного конкурсу. Раніше через присутність країни від участі у Євробаченні-2026 відмовилися Іспанія, Ісландія, Ірландія, Словенія та Нідерланди. Крім того, переможець минулорічного конкурсу Nemo демонстративно повернув свій трофей Європейській мовній спілці (EBU) на знак протесту.

    Бельгію на конкурсі представила співачка Essyla з піснею “Dancing on the Ice”. Артистка вже має досвід участі у проєктах Євробачення — у 2019 році вона брала участь у Eurovision Choir у складі колективу Almakalia. Литву представляв виконавець Lion Ceccah із піснею “Sólo Quiero Más”. Його виступ став одним із найбільш концептуальних номерів вечора: артист з’явився на сцені в образі андроїда із “срібним” обличчям, а сама постановка розповідала історію штучного інтелекту, який прагне зрозуміти людські емоції.

    Представниця Сан-Марино Senhit повернулася на Євробачення вже втретє. Раніше вона брала участь у конкурсах 2011 та 2021 років, а у 2020-му не змогла виступити через пандемію Covid-19. Цього разу артистка представила пісню “Superstar”, а наприкінці номера на сцені несподівано з’явився британський співак Boy George. Попри гучний номер та ефектне шоу, Сан-Марино не змогло пройти до фіналу.

    Польщу представляла співачка Alicja з піснею “Pray”. Артистка вразила глядачів потужним вокалом та ефектним сценічним образом із металевим корсетом. Закривала конкурсну програму сербська метал-група Lavina з композицією “Kraj Mene”. Виступ гурту став одним із найенергійніших за весь вечір, а фінал пісні зал зустрів оваціями.

    Також у межах першого півфіналу виступили представники країн “Великої п’ятірки” — Італії та Німеччини, які автоматично проходять до фіналу. Італію цього року представляє Cela da Vinci з піснею “Per sempre sì”, а Німеччину — Sarah Engels із композицією “Fire”. Їхні конкурсні виступи глядачі знову побачать у фіналі 16 травня.

    Україна виступить у другому півфіналі, який пройде 14 травня. Представницею країни цьогоріч стала співачка LELEKA, справжнє ім’я якої — Вікторія Корнікова. Відомо, що до музичної кар’єри артистка працювала акторкою. Українці зможуть голосувати як у другому півфіналі, так і у грандфіналі конкурсу.

    Попри яскраві виступи та масштабне шоу, цьогорічне Євробачення вже стало одним із найбільш суперечливих за останні роки. Скандали навколо участі окремих країн, політичні заяви та бойкоти частини учасників активно обговорюються як серед фанатів конкурсу, так і серед європейських медіа. Водночас організатори наголошують, що Євробачення залишається передусім музичним конкурсом, головною метою якого є об’єднання людей через музику.

  • Перші кадри зі сцени: Leleka розкрила емоції після репетиції на Євробаченні 2026

    Перші кадри зі сцени: Leleka розкрила емоції після репетиції на Євробаченні 2026

    Leleka, яка представляє Україну на Євробаченні 2026, поділилася першими враженнями після дебютної репетиції у Відні. Артистка вийде на сцену другого півфіналу під 12-м номером і вже після першого прогону викликала позитивну реакцію як у команди конкурсу, так і в мережі.

    Після перемоги у національному відборі співачка підготувала оновлену постановку, в якій поєднала сучасну сценографію з глибокими культурними символами. Одним із ключових елементів виступу став білий подіум, яким вона рухається до музиканта Ярослава Джуся, що акомпанує на бандурі. Такий початок створює сильне емоційне тло і підкреслює українську ідентичність номера.

    Сценічна драматургія побудована на контрастах: після першого приспіву світло різко гасне, залишаючи Leleka на сцені майже в повній темряві. Далі виступ поступово наповнюється світлом і кольорами, що веде до кульмінації — виконання складної високої ноти, яка є одним із найсильніших моментів композиції.

    Візуально номер вирізняється продуманим образом. Співачка з’являється у світлій багатошаровій сукні поверх штанів, а тканинні елементи костюма стають частиною сценічного ефекту. Завдяки освітленню та графіці вони ніби «оживають» у просторі сцени, а у фіналі змінюють колір на насичений червоний, створюючи драматичний ефект театральної завіси.

    Одразу після репетиції Leleka записала коротке звернення для соцмереж конкурсу. У ньому вона поділилася своїми емоціями та закликала глядачів підтримати її виступ.

    «Я дуже схвильована і щаслива. У мене стільки емоцій після цієї репетиції. Будь ласка, проголосуйте за мене, якщо вам сподобалася моя пісня», — сказала артистка.

    За словами очевидців, після виступу співачка не приховувала радості: вона активно жестикулювала, усміхалася та буквально підстрибувала від емоцій, що свідчить про впевненість у підготовленому номері.

    Цьогорічний конкурс Євробачення 2026 проходить у Відні і традиційно привертає увагу мільйонів глядачів. Україна залишається однією з країн із сильними позиціями на конкурсі, і виступ Leleka уже називають одним із найбільш емоційних у півфіналі.

    Особливу увагу експерти звертають на поєднання етнічних мотивів і сучасної постановки, що є характерною рисою українських номерів останніх років. Використання бандури, сценічна символіка та драматична побудова виступу можуть стати ключовими факторами для успіху.

    Відомо, що над постановкою працює режисер, для якого це дебют на міжнародній сцені, хоча раніше він вже брав участь у створенні номерів для національного відбору. Команда артисти прагнула зробити виступ максимально емоційним і водночас зрозумілим для міжнародної аудиторії.

    Попереду на Leleka чекають ще кілька репетицій перед півфіналом, під час яких номер можуть додатково відкоригувати. Проте вже зараз перші відгуки свідчать про те, що Україна має сильну заявку на цьогорічному конкурсі.

    Дебютна репетиція стала важливим етапом підготовки і дала зрозуміти: український виступ цього року робить ставку на емоцію, символіку та потужний вокал.

  • Євробачення-2026 стартувало у Відні: перші репетиції вже вразили — хто з учасників змусив говорити про себе

    Євробачення-2026 стартувало у Відні: перші репетиції вже вразили — хто з учасників змусив говорити про себе

    2 травня 2026 року у Відні офіційно розпочався один із найочікуваніших музичних сезонів Європи — перші репетиції Євробачення 2026. Саме цей етап традиційно задає тон усьому конкурсу, адже саме тут артисти вперше виходять на головну сцену, тестують постановки, світло, хореографію та взаємодію з камерою.

    Репетиції проходять на арені Wiener Stadthalle — одному з ключових концертних майданчиків Австрії, який цього року приймає конкурс. Попри те, що перші прогони закриті для широкої преси, деталі традиційно з’являються завдяки інсайдам із фан-спільнот та офіційних каналів конкурсу. Саме тому перший день уже встиг стати інформаційною подією, яку активно обговорюють як фанати, так і експерти.

    Формат перших репетицій залишається незмінним: кожен артист отримує приблизно 30 хвилин для тестування свого номера. Після цього делегації переходять до спеціальних кімнат перегляду, де аналізують запис виступу та обговорюють можливі зміни — від ракурсів камер до деталей сценічного образу. Завершальним етапом стають консультації з візажистами та стилістами, які допомагають довести образ до фінального вигляду.

    Першою на сцену вийшла представниця Молдова — Satoshi з треком Viva, Moldova!. Виступ одразу задав високий темп: яскравий, енергійний номер із потужною динамікою руху та візуальних ефектів. Особливу увагу привернув момент із появою національного прапора на фоні сцени, що створило сильний емоційний акцент. Сценічний образ — із масивними аксесуарами та блискучими елементами — підкреслив стиль виступу, який балансує між поп-культурою та сценічною театральністю.

    Далі естафету підхопила Швеція, яку представляє Felicia з піснею My System. Її номер став одним із найбільш технологічно насичених: лазерні ефекти, дим, інтерактив зі світлом і складна робота з камерою створили ефект повного занурення. Одним із ключових елементів стала «боротьба» артистки з лазерними променями — сценічний прийом, який уже називають одним із найяскравіших цього року. Оновлений костюм і зміна масок у фіналі лише посилили враження.

    Не менш атмосферним виявився виступ представників Хорватія — гурту Lelek із піснею Andromeda. Їхній номер зробив ставку на драматургію та візуальну історію. Використання подіуму, що веде від Green Room до сцени, додало виступу масштабності. Візуальні ефекти — від печер до фантазійних лісів — створили відчуття подорожі іншим світом, а фінальний «портал» став кульмінаційним моментом постановки.

    Справжнім сюрпризом став номер представника Греція — Akylas із треком Ferto. Його виступ поєднав естетику відеоігор, яскраві костюми та несподівану емоційну глибину. Спочатку глядачі бачать грайливий і навіть трохи іронічний образ, але ближче до фіналу артист різко змінює тон і звертається до особистої історії, що додає номеру людяності та щирості. Такий контраст може стати ключовим фактором у сприйнятті виступу.

    У другій половині дня свої перші прогони також мали представники Португалія, Грузія та Фінляндія. Хоча деталі їхніх виступів поки що обмежені, вже відомо, що цього року організатори зробили ставку на складні світлові рішення, інтерактивні екрани та максимальну інтеграцію сценічного простору.

    Євробачення традиційно є не лише музичним конкурсом, а й майданчиком для демонстрації технологічних інновацій у шоу-бізнесі. І перші репетиції 2026 року підтверджують цю тенденцію: сцена у Відні дозволяє реалізувати складні візуальні концепції, які раніше були технічно неможливими або надто дорогими.

    Водночас експерти зазначають, що перші репетиції — це лише початок. Більшість номерів зазнає змін перед півфіналами, адже саме зараз артисти тестують, що працює найкраще. Часто саме після цих прогонів відбуваються найважливіші корекції, які можуть кардинально змінити сприйняття виступу.

    Окремо варто зазначити, що цього року конкуренція виглядає особливо високою. Уже перший день показав, що багато учасників роблять ставку не лише на вокал, а й на комплексне шоу — із чіткою концепцією, драматургією та сильним візуальним рядом.

    Таким чином, старт Євробачення-2026 у Відні пройшов яскраво і багатообіцяюче. Перші репетиції продемонстрували високий рівень підготовки учасників і задали інтригу, яка лише зростатиме напередодні півфіналів. Уже зараз можна говорити про кількох потенційних фаворитів, однак остаточні висновки робити ще зарано — попереду нові прогони, зміни та, можливо, несподівані прориви.

  • Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про запуск у 2026 році нового конкурсу на будівництво генеруючих потужностей обсягом до 1,3 ГВт.

    Про це він повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    Нові потужності будуватимуть у регіонах із найбільшим дефіцитом електроенергії, зокрема у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях. Йдеться про розвиток маневрової генерації, систем накопичення енергії та нових енергетичних об’єктів у критичних точках енергосистеми.

    Міністр наголосив, що уряд уже оновив правила проведення конкурсу, зробивши їх більш орієнтованими на реальні потреби енергосистеми. Зокрема, передбачено спрощення умов участі для інвесторів, розподіл проєктів за регіональним принципом і прив’язку нових потужностей до пікових навантажень.

    Держава розраховує на активну участь приватного бізнесу у відбудові енергетики, оскільки попередній конкурс уже продемонстрував значний інтерес інвесторів до таких проєктів.

    Необхідність запуску нової генерації пов’язана з дефіцитом потужностей в енергосистемі, зокрема маневрової генерації, яка критично важлива для балансування мережі в умовах пошкодженої інфраструктури.

    Паралельно уряд працює над розвитком відновлюваної енергетики та вдосконаленням механізмів підтримки нових енергетичних проєктів, щоб забезпечити більш гнучку та стійку модель енергосистеми.

    Ключовим завданням залишається не лише відновлення зруйнованих об’єктів, а створення нової енергетичної архітектури, здатної витримувати пікові навантаження та кризові ситуації.

  • Директор Євробачення прокоментував скандал навколо перемоги України у 2022 році

    Директор Євробачення прокоментував скандал навколо перемоги України у 2022 році

    Директор Євробачення Мартін Грін прокоментував закиди щодо перемоги України на пісенному конкурсі у 2022 році, заявивши, що успіх гурту Kalush Orchestra не має політичного підґрунтя. За його словами, українські артисти здобули перше місце виключно завдяки якості свого виступу та композиції.

    У своєму інтерв’ю він наголосив, що головною причиною перемоги стала сильна пісня, яка отримала підтримку як від журі, так і від глядачів. Грін підкреслив, що аудиторія конкурсу здатна відрізняти творчість від політичного контексту.

    Водночас він визнав, що Євробачення як масштабна міжнародна подія не може повністю ігнорувати події, які відбуваються у світі. Проте, за його словами, конкурс залишається майданчиком, де об’єднуються країни, незалежно від політичних процесів.

    Окремо Грін прокоментував позицію Іспанії, яка вирішила не брати участь у Євробаченні 2026 року та виступила з ідеєю відсторонення країн, що перебувають у стані конфлікту. Йдеться, зокрема, про Україну та Ізраїль.

    Директор конкурсу зазначив, що рішення Іспанії поважають, однак більшість суспільних мовників підтримала участь усіх країн, які мають на це право. Саме тому склад учасників формується відповідно до колективного рішення організації.

    Нагадаємо, що гурт Kalush Orchestra переміг на Євробаченні 2022 із піснею Stefania. Виступ українських артистів поєднав сучасне звучання з етнічними мотивами та отримав рекордну підтримку глядачів, що стало ключовим фактором перемоги.

    Таким чином, у керівництві конкурсу вкотре наголосили, що результати Євробачення визначаються передусім музикою та реакцією аудиторії, а не політичними обставинами.

  • Україна увійшла до топ-8 прогнозів на Євробачення-2026

    Україна увійшла до топ-8 прогнозів на Євробачення-2026

    Пісенний конкурс Євробачення-2026 наближається, і букмекери продовжують оновлювати свої прогнози щодо потенційних переможців. Україна цього разу покращила свою позицію у рейтингу.

    Згідно з останніми оцінками, представниця України Leléka з піснею «Ridnym» піднялася на восьме місце, покращивши результат на одну сходинку. Наразі шанси України на перемогу оцінюються приблизно у 3%.

    Лідери букмекерського рейтингу залишаються незмінними. Перші позиції займають Фінляндія, Франція та Данія. До першої десятки також входять Греція, Австралія, Швеція та Ізраїль.

    Паралельно з букмекерськими оцінками проводиться і онлайн-голосування серед фанатів конкурсу. За його результатами найбільшу підтримку наразі має Фінляндія, яка значно випереджає конкурентів за кількістю голосів. Данія та Швеція також входять до числа фаворитів. Україна поки що набрала менше тисячі голосів.

    Попри це, підготовка української учасниці триває, і її позиція може змінитися ближче до самого конкурсу, коли відбудуться репетиції та з’являться повноцінні сценічні постановки.

    Євробачення-2026 відбудеться у травні у Відні. Півфінали заплановані на 12 і 14 травня, а фінал — на 16 травня. Конкурс стане ювілейним, адже проходитиме вже у 70-й раз, а головною ареною стане Wiener Stadthalle — найбільший критий концертний майданчик Австрії.

    Таким чином, Україна наразі залишається серед претендентів на вихід до фіналу, але боротьба за перемогу обіцяє бути напруженою.

  • Продюсерка Світлана Тарабарова: Україні занизили бали на “Дитячому Євробаченні-2025”

    Продюсерка Світлана Тарабарова: Україні занизили бали на “Дитячому Євробаченні-2025”

    Співачка та продюсерка нацвідбору на “Дитяче Євробачення-2025” Світлана Тарабарова висловила обурення щодо оцінювання України на конкурсі, де юна виконавиця Софія Нерсесян з піснею “Мотанка” здобула срібну медаль.

    За словами Тарабарової, результат конкурсу був несправедливим, адже Софія мала всі шанси на перемогу, проте, за її словами, учасниці не надали належної підтримки. “Коли показували на екрані Софію й дівчинку з Франції, і коли йшла боротьба за перше місце, я бачила, наскільки вони не хочуть, щоб перемогли ми. Нас ніхто не підтримував”, – зазначила співачка в інтерв’ю Валерії Татарчук.

    Тарабарова також підкреслила, що, хоча це дитячий конкурс, оцінювання було політизованим. Україна здобула перше місце в глядацькому голосуванні, але судді виставили низькі бали, тоді як інші учасники, які виконували пісні не зовсім якісно, отримували високі оцінки. “Жодна країна не дала 12 балів. Нам давали низькі бали, а іншим – навіть за пісні, які дуже прості, на трьох нотах, ставили 10 чи 12”, – додала вона.

    Незважаючи на це, Тарабарова відзначила, що Україна вдячна за підтримку глядачів, завдяки якій Софія змогла піднятися на першість у народному голосуванні. Артистка підкреслила, що це доводить важливість оцінки глядачів, бо їхню думку не можна обманути.

  • Кандидат на голову митниці: Суворов та його майно вартістю 5 мільйонів

    Кандидат на голову митниці: Суворов та його майно вартістю 5 мільйонів

    Журналісти продовжують розслідувати майно, спосіб життя та кар’єрний шлях кандидатів на посаду голови Державної митної служби України. Серед них — нинішній заступник голови митниці Владислав Суворов, який має понад 15 років досвіду роботи у митних органах.

    За даними ЗМІ, Суворов входить до першої п’ятірки претендентів на керівну посаду. Проте його біографія викликає питання, зокрема через спосіб оформлення майна.

    З 2024 року посадовець мешкає у квартирі понад 100 м² у столичному житловому комплексі Greenville Park. Житло офіційно оформлене на його матір, яка не має джерел доходу, що дозволили б придбати таку нерухомість. На неї також записане паркомісце. У декларації Суворов зазначив лише право користування квартирою, але не вказав її вартість. Разом із паркомісцем об’єкт оцінюють приблизно у 5 мільйонів гривень.

    У цьому ж комплексі комерційне приміщення належить брату дружини посадовця. Експерти звертають увагу, що зосередження майна родини в одному об’єкті нерухомості та запис на родичів є типовою схемою для чиновників з обмеженими офіційними доходами.

    Журналісти також згадують про зв’язки Суворова з колишнім головою СБУ Іваном Бакановим та скандальним генералом-утікачем Наумовим, а також з іншими посадовцями, що пов’язують із контрабандою сигарет.

    Конкурс на посаду голови Державної митної служби є частиною зобов’язань України перед МВФ. Хоча він стартував із затримкою майже на півроку, він дає шанс на перезапуск та реформування митниці.