Golosnovinua.com

Позначка: Констанца

  • Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Гірничо-металургійний комплекс України опинився в критичній ситуації через проблеми з логістикою. Блокування доступу до чорноморських портів, обмежені можливості альтернативних маршрутів та різке зростання вартості залізничних перевезень створюють загрозу подальшої зупинки українських гірничо-збагачувальних комбінатів і скорочення експорту металопродукції.

    Про це йдеться у колонці президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова для GMK Center.

    За його словами, українська металургійна галузь фактично втратила можливість повноцінно використовувати традиційні експортні маршрути через чорноморські порти. Спроби переорієнтувати поставки на західні напрямки наразі не дають можливості компенсувати втрати, оскільки альтернативна логістика виявилася надто дорогою та обмеженою за пропускною спроможністю.

    Одним із головних проблемних напрямків залишається доставка залізної руди та окатків до Польщі. Каленков зазначив, що транспортування окатків до Гданська нині коштує близько 50–60 доларів за тонну. За таких витрат експорт за цим маршрутом стає економічно невигідним для українських підприємств.

    Ситуацію не можуть повною мірою виправити й дунайські порти. Наразі їхня робота додатково ускладнена низьким рівнем води. Навіть після нормалізації умов вони, за оцінкою представника галузі, зможуть забезпечити лише близько 10% тих обсягів перевезень, які українська промисловість могла здійснювати раніше.

    Ще одним потенційним маршрутом є румунський порт Констанца. Однак і він не здатен повністю замінити чорноморські порти України. Порт уже стикається з перевантаженістю, а логістика через нього залишається дорогою, що суттєво обмежує можливості українських експортерів.

    «За відсутності доступу до чорноморських портів гірничо-збагачувальні комбінати продовжать зупинятися, оскільки реальної альтернативи немає», — заявив Каленков.

    Проблеми з логістикою вже позначаються на роботі підприємств. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат працює на мінімальних потужностях, Південний ГЗК зупинений, а Інгулецький ГЗК тривалий час перебуває у простої.

    За таких умов українська металургія ризикує втратити значну частину своїх експортних можливостей. За оцінкою Каленкова, втрати експорту металопродукції можуть перевищити 50% нинішніх обсягів.

    Окремим фактором, який посилює тиск на галузь, стало підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці». Йдеться про збільшення тарифів на 30%, що безпосередньо впливає на собівартість транспортування української продукції до західних кордонів.

    Президент «Укрметалургпрому» закликав уряд скасувати це рішення та повернути попередні ставки на західному напрямку. На його думку, в умовах, коли українські виробники вже змушені використовувати дорожчі та складніші альтернативні маршрути, додаткове збільшення залізничних тарифів лише погіршує їхнє становище.

    За оцінкою Каленкова, сукупне зростання витрат на транспортування до західних прикордонних переходів уже становить 80–90% у межах України. Для підприємств, які працюють на експорт і залежать від великих обсягів перевезень сировини та готової продукції, таке збільшення витрат може зробити частину поставок економічно невигідними.

    У галузі наголошують, що проблема має комплексний характер. На роботу ГМК одночасно впливають обмеження морської логістики, дорожчі залізничні перевезення, висока вартість електроенергії та нові торговельні квоти Європейського Союзу.

    Каленков назвав поєднання цих факторів «ідеальним штормом» для української гірничо-металургійної галузі. За його словами, уникнути масштабнішого падіння виробництва та експорту можна лише завдяки оперативним рішенням українського уряду та підтримці міжнародних партнерів.

    Особливо критичною ситуація є для гірничо-збагачувальних комбінатів, оскільки їхня робота безпосередньо залежить від можливості регулярно експортувати вироблену продукцію. Якщо підприємства не матимуть доступного маршруту для поставок, скорочення або повна зупинка виробництва можуть стати неминучими.

    Представники галузі вже зверталися до уряду із закликом невідкладно переглянути рішення про підвищення вантажних тарифів залізницею. На їхню думку, за нинішніх умов державна політика має бути спрямована не на збільшення логістичного навантаження на експортерів, а на збереження конкурентоспроможності української промисловості.

    Для України проблема має значення не лише для окремих металургійних підприємств. ГМК є одним із ключових секторів української економіки та важливим джерелом валютних надходжень від експорту. Тривале скорочення виробництва може вплинути на податкові надходження, зайнятість, роботу суміжних підприємств і загальні обсяги українського експорту.

    Таким чином, без відновлення доступних морських маршрутів або створення економічно конкурентної альтернативи українська металургія ризикує й надалі скорочувати виробництво. У галузі очікують від уряду рішень, які дозволять знизити логістичне навантаження та не допустити подальшої зупинки підприємств.

  • Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Україна та Молдова готують пакет транспортних рішень, який має посилити резервні маршрути українського експорту на тлі постійних російських атак на транспортну та портову інфраструктуру. Серед ключових питань — можливе надання Україні 20 локомотивів, нові залізничні маршрути через молдовську територію до румунського порту Констанца, конкурентні транзитні тарифи, спрощення перетину кордону та відкриття нового спільного пункту пропуску. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України за підсумками переговорів української та молдовської сторін.

    Домовленості обговорювали під час робочої зустрічі на Одещині міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з віцепрем’єр-міністром — міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею. Одним із головних завдань сторони назвали створення стабільного транспортного сполучення від Одеси до Дунайського регіону та далі до країн Європейського Союзу.

    Найбільш помітною частиною переговорів стала залізниця. Молдова зараз готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Важливо, що йдеться саме про опрацювання механізму передачі: у повідомленні українського міністерства не зазначено, що локомотиви вже передані «Укрзалізниці», а також не названо їхні моделі, технічний стан, строки отримання чи юридичну форму майбутньої угоди.

    Для української залізниці навіть таке порівняно невелике поповнення має значення через систематичні російські удари по рухомому складу. Навесні уряд повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення РФ було уражено понад 300 локомотивів, близько 50 з яких на той момент уже не підлягали відновленню. Пізніші галузеві дані говорили вже про понад 400 уражених локомотивів, що демонструє, наскільки швидко зростають втрати через посилення російських атак на залізницю у 2026 році.

    Особливо різко Росія наростила удари по рухомому складу наприкінці 2025-го та у 2026 році. Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста раніше пояснював, що атаки важкими ударними безпілотниками безпосередньо на локомотиви стали новою реальністю для залізниці. Лише за перший квартал 2026 року, за оприлюдненими даними, було пошкоджено 81 тепловоз.

    Саме тому питання резервного тягового парку стає не просто економічною, а стратегічною проблемою. «Укрзалізниця» повинна одночасно забезпечувати пасажирські перевезення, військову та гуманітарну логістику, доставку імпортних вантажів і експорт української продукції, тоді як Росія намагається систематично вражати депо, енергетичну інфраструктуру та локомотиви.

    Однак переговори з Молдовою значно ширші за передачу техніки. Київ і Кишинів також хочуть збільшити кількість маршрутів для українських вантажів через молдовську територію до румунського порту Констанца. Українська сторона наголошує, що для такого транзиту критично важливо забезпечити конкурентну вартість залізничних перевезень, аби альтернативний маршрут залишався економічно привабливим для експортерів.

    Констанца вже стала одним із ключових альтернативних портів для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни. Посилення маршруту через Молдову може дати Україні додатковий резерв на випадок нових ударів по портовій та транспортній інфраструктурі Одеського регіону.

    Актуальність такого маршруту різко зросла після нових російських атак на транспортну інфраструктуру Одещини. Зокрема, після удару 9 серпня було пошкоджено автомобільний міст у районі села Маяки. Через це рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та на частині траси Одеса — Рені довелося обмежувати.

    Ще одним ключовим питанням переговорів стала ділянка міжнародного транспортного коридору біля Паланки. Україна та Молдова хочуть гарантувати вільний і безпечний транзит приблизно 7-кілометровою ділянкою дороги М-15, яка має особливе значення для сполучення Одеси з півднем Одеської області та Дунайським регіоном.

    Українська сторона прямо називає пріоритетом безперешкодний рух від Одеси до Дунайського регіону. Цей напрямок важливий не лише для автомобільних перевезень, а й як частина більшої мультимодальної системи, яка повинна з’єднати українські підприємства з портами Дунаю, Молдовою, Румунією та рештою ЄС.

    Паралельно сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску. Детальні параметри об’єкта — точна локація, строки запуску та проєктна пропускна спроможність — у повідомленні Мінрозвитку поки не деталізуються. Проте сам напрям роботи має допомогти зменшити навантаження на наявні переходи та прискорити переміщення вантажів через українсько-молдовський кордон.

    Микола Калашник наголосив, що результат переговорів має бути практичним: Україна розраховує отримати більше маршрутів, швидше проходження кордону та стійкішу логістичну мережу між Україною, Молдовою та Євросоюзом. Після зустрічі сторони домовилися продовжити координацію вже на робочому рівні та прискорити реалізацію погоджених рішень у сфері залізничного, автомобільного та прикордонного сполучення.

    Розширення маршрутів через Молдову відбувається на тлі системної спроби Росії підірвати українську експортну логістику. Після початку повномасштабного вторгнення Москва регулярно атакує морські порти, залізницю, мости, автомобільні шляхи, енергетичні вузли та рухомий склад. Тільки залізнична система за роки великої війни зазнала тисяч уражень інфраструктурних об’єктів, а у 2026 році темп атак на рухомий склад помітно зріс.

    Через це Україна фактично створює багаторівневу систему резервної логістики. Морський коридор у Чорному морі залишається критично важливим для експорту, але паралельно Київ розширює Дунайський напрямок, сухопутні переходи з ЄС і транзит через сусідні країни. Молдова в цій системі отримує особливе значення через географічне розташування між півднем України та Румунією.

    Якщо домовленість щодо локомотивів буде реалізована, 20 одиниць молдовського рухомого складу стануть ще одним елементом відновлення українських тягових можливостей. Водночас стратегічно важливішим результатом переговорів може стати саме створення стабільного транспортного коридору Україна — Молдова — Румунія — ЄС, здатного працювати навіть за умов регулярних російських атак на окремі ланки української логістичної системи.

    Наразі переговори тривають. Остаточного рішення щодо передачі всіх 20 локомотивів, конкретних транзитних знижок і строків відкриття нового пункту пропуску публічно ще не оголошено. Проте Київ і Кишинів уже заявляють про намір перевести попередні домовленості у практичні рішення — від додаткової тяги для «Укрзалізниці» до нових шляхів доставки українських вантажів у порт Констанца та на ринки Європейського Союзу.

  • Maersk призупинив контейнерні перевезення до Чорноморська через загрозу російських атак

    Maersk призупинив контейнерні перевезення до Чорноморська через загрозу російських атак

    Данська судноплавна компанія Maersk тимчасово призупинила контейнерний сервіс до Чорноморського рибного порту через безпекову ситуацію, що впливає на роботу фідерного оператора. Водночас у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України наголосили, що рішення компанії не означає зупинку роботи морського порту «Чорноморськ», який продовжує функціонувати у штатному режимі.

    У Maersk повідомили, що фідерний оператор більше не може обслуговувати напрямок через Чорноморський рибний порт до окремого повідомлення. У зв’язку з цим судно MEDKON MIRA V.629S, яке мало доставити імпортні контейнери до Чорноморська, буде перенаправлене до румунського порту Констанца. Також до Констанци направлятимуть усі імпортні вантажі, які вже перебувають або очікують відправлення з єгипетського Порт-Саїда.

    Клієнтам, які не погоджуються зі зміною порту призначення, компанія запропонувала скористатися процедурою зміни місця доставки (Change of Destination). Для експортерів із портом навантаження Чорноморськ доступні два варіанти: безкоштовне скасування бронювання або перенесення відвантаження до Констанци зі збереженням чинної ставки морського фрахту для контейнерів, що вже знаходяться в порту.

    У міністерстві підкреслили, що повідомлення Maersk стосується лише терміналу Чорноморського рибного порту, який є окремим портовим оператором, а не державного морського порту «Чорноморськ». За даними відомства, Український морський коридор продовжує працювати, а перевалка вантажів здійснюється у звичайному режимі.

    Maersk відновила регулярний контейнерний сервіс до Чорноморська у червні 2024 року, а вже восени відкрила прямий маршрут між Чорноморськом, Констанцою та Порт-Саїдом. Однак останнім часом безпекова ситуація в регіоні суттєво погіршилася через інтенсивні російські удари по портовій інфраструктурі.

    За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у 2026 році Росія атакує українські порти в середньому кожні п’ять днів. Внаслідок ракетних і дронових ударів уже пошкоджено 193 об’єкти портової інфраструктури та 25 цивільних суден. Попри це, за підсумками першого півріччя українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Тимчасове рішення Maersk свідчить про те, що безпекові ризики дедалі більше впливають на міжнародну логістику. Водночас українська влада наголошує, що ключові морські маршрути залишаються відкритими, а зміна роботи одного терміналу не означає припинення функціонування всього порту чи Українського морського коридору.

  • Порт НАТО евакуювали після вибуху дрона: ЄС напряму пов’язав інцидент із Росією

    Порт НАТО евакуювали після вибуху дрона: ЄС напряму пов’язав інцидент із Росією

    Вибух морського безпілотника поблизу одного з найбільших портів Чорного моря спричинив гучний резонанс у Європейському Союзі. Після інциденту в румунській Констанці керівництво ЄС заявило, що війна Росії проти України дедалі більше виходить за межі української території та вже становить безпосередню загрозу для держав-членів Євросоюзу.

    Інцидент стався 5 червня у порту Констанца — найбільшому морському порту Румунії та одному з ключових логістичних центрів Європи на Чорному морі. За даними румунських ЗМІ та Міністерства оборони країни, морський безпілотник вибухнув неподалік нафтового термінала після того, як застряг у захисній дамбі. Влада негайно ввела “червоний план” реагування, евакуювала частину портової території та закликала місцевих жителів дотримуватися заходів безпеки. За попередніми даними, жертв та постраждалих немає.

    Подія викликала миттєву реакцію в Брюсселі. Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що це вже третій серйозний інцидент безпеки на території Румунії за останні тижні, а всі вони безпосередньо пов’язані з війною Росії проти України. За його словами, Європейський Союз засуджує будь-які порушення повітряного та морського простору держав-членів і підтверджує свою відданість захисту безпеки кожної країни ЄС.

    Ще жорсткіше висловилася президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона наголосила, що лише тиждень тому російський дрон врізався в житловий будинок у румунському Галаці, а тепер морський безпілотник досяг стратегічного порту Констанца.

    За словами фон дер Ляєн, події останніх днів демонструють, що наслідки російської агресії дедалі частіше виходять за межі України та створюють реальну небезпеку для країн Євросоюзу.

    «Це прямий наслідок війни Росії проти України. Це дедалі більше стає прямою загрозою для країн на нашому східному кордоні», — підкреслила очільниця Єврокомісії.

    У Брюсселі також нагадали, що Європейський Союз уже розпочав масштабне переозброєння та інвестує мільярди євро у розвиток протидронових технологій, сучасних систем протиповітряної оборони та механізмів раннього попередження про загрози. Одним із ключових інструментів має стати програма SAFE, яка передбачає посилення оборонних можливостей держав-членів, особливо на східному фланзі ЄС.

    Особливу увагу викликає те, що інцидент у Констанці стався всього через тиждень після іншої надзвичайної події. У ніч на 29 травня російський ударний безпілотник типу «Герань-2» (російська версія іранського Shahed) під час атаки на Україну залетів на територію Румунії та врізався у житловий будинок у місті Галац. Внаслідок удару постраждали мирні мешканці, а десятки людей були евакуйовані. Після цього випадку Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія «перетнула ще одну межу», завдавши удару по території Європейського Союзу.

    Тоді ж підтримку Румунії висловили керівництво НАТО, уряди Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та інших країн Альянсу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Альянс готовий захищати кожен сантиметр території своїх членів, а безрозсудна поведінка Росії становить небезпеку для всієї Європи.

    Порт Констанца має стратегічне значення не лише для Румунії, а й для України. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він став одним із головних маршрутів експорту української продукції, включно із зерном, металом та іншими вантажами. Через Констанцу проходять значні обсяги міжнародної торгівлі, а також логістичні потоки, пов’язані з підтримкою України.

    Саме тому будь-які інциденти поблизу порту викликають серйозне занепокоєння як у Бухаресті, так і в Брюсселі. Румунські правоохоронці та військові наразі розслідують походження морського дрона та обставини його появи біля нафтового термінала. За даними місцевих ЗМІ, безпілотник міг переносити десятки кілограмів вибухівки, а його підрив не був контрольованим.

    Президент Румунії Нікушор Дан був терміново поінформований про подію під час польоту на саміт ЄС — Західні Балкани. Інформацію також отримав виконувач обов’язків прем’єр-міністра країни. Уряд скликав екстрені консультації щодо безпеки морської інфраструктури та захисту узбережжя Чорного моря.

    У Євросоюзі дедалі частіше говорять про те, що війна Росії проти України перестає бути лише регіональним конфліктом. Серія інцидентів у Румунії показала, наскільки близько бойові дії підійшли до кордонів НАТО та ЄС. Саме тому питання зміцнення протиповітряної оборони, захисту морської інфраструктури та розвитку систем протидії дронам сьогодні стає одним із головних пріоритетів для всієї Європи.

    Поки триває розслідування вибуху в Констанці, Брюссель уже дав зрозуміти: будь-які загрози безпеці країн Євросоюзу, пов’язані з війною Росії проти України, розглядатимуться як виклик для всього об’єднання.

  • Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    У румунському порту Констанца, який є найбільшим морським портом країни та одним із ключових логістичних вузлів Чорноморського регіону, 5 червня стався надзвичайний інцидент, що змусив владу оголосити найвищий рівень реагування. Морський безпілотник вибухнув неподалік нафтового термінала, після чого було проведено термінову евакуацію частини порту, а мешканців узбережжя закликали перебувати в укриттях.

    Про інцидент повідомили румунські медіа Digi24, Міністерство оборони Румунії та міжнародні інформаційні агентства Reuters і Associated Press.

    За попередніми даними, морський дрон був виявлений ще близько шостої ранку поблизу причалів №77–78 цивільного порту Констанца. Після отримання сигналу від Румунського агентства з порятунку людських життів на морі до місця прибули представники берегової охорони, спецслужб та військових структур. Територію негайно ізолювали, а після оцінки ризиків було прийнято рішення про повну евакуацію небезпечної зони.

    За інформацією Digi24, безпілотник застряг у спеціальному антиполютантному загородженні, встановленому для захисту акваторії від нафтових забруднень. Особливе занепокоєння викликало те, що апарат знаходився лише за кілька сотень метрів від нафтового термінала, де зберігаються та перевантажуються великі обсяги пального.

    Близько 10:30 за місцевим часом морський дрон самодетонував. Вибух був достатньо потужним, щоб підняти в небо великий стовп диму, однак завдяки завчасній евакуації людей постраждалих не було. Румунське Міноборони підтвердило, що об’єкт не належав збройним силам Румунії та був схожим на морські безпілотники, які активно використовуються під час війни між Україною та Росією.

    Після вибуху влада активувала так званий «червоний план реагування». До операції залучили понад 80 рятувальників, десятки одиниць техніки, карети швидкої допомоги, спеціалізовані підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Над районом Констанци підняли два гелікоптери для пошуку інших потенційно небезпечних об’єктів у морі. Місцеві жителі отримали екстрені повідомлення системи RO-Alert із закликом уникати небезпечної території.

    Особливу увагу інцидент привернув через стратегічне значення Констанци. Після початку повномасштабної війни Росії проти України саме цей порт став одним із головних альтернативних маршрутів для українського експорту зерна, металу та інших товарів. Через Констанцу проходять значні потоки вантажів, пов’язаних як із забезпеченням України, так і з економікою всього регіону Чорного моря. Тому будь-який надзвичайний випадок у порту автоматично розглядається як питання регіональної безпеки.

    Наразі походження дрона остаточно не встановлене. Частина румунських медіа з посиланням на джерела припускає, що це міг бути український морський безпілотник із великою кількістю вибухівки на борту. Водночас офіційні структури Румунії поки що не назвали конкретного власника апарата і наголошують, що розслідування триває. Прокуратура при Апеляційному суді Констанци вже відкрила кримінальне провадження для встановлення походження дрона та обставин його появи в румунському порту.

    Інцидент відбувся на тлі різкого зростання безпекових загроз для Румунії. Лише тиждень тому російський ударний безпілотник впав на житловий будинок у місті Галац неподалік українського кордону. Унаслідок вибуху постраждали жінка та дитина. Це був перший випадок від початку повномасштабної війни, коли російський дрон завдав поранень цивільним на території держави-члена НАТО.

    За даними румунського Міністерства оборони, від 2022 року було зафіксовано щонайменше 28 випадків порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Крім того, уламки українських і російських дронів неодноразово знаходили на території Румунії. Через це Бухарест останнім часом посилив співпрацю з НАТО у сфері протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Президент Румунії Нікушор Дан був поінформований про ситуацію під час польоту на саміт ЄС – Західні Балкани. Він заявив, що інцидент є прямим наслідком війни в Україні та вкотре демонструє ризики для безпеки всього регіону. За словами румунського лідера, державні структури оперативно відреагували на загрозу та зробили все можливе для захисту населення.

    Наразі порт Констанца поступово повертається до роботи, однак правоохоронці та військові продовжують перевірку акваторії Чорного моря. За деякими повідомленнями місцевої влади, в регіоні можуть перебувати й інші морські безпілотники, тому моніторинг триває у цілодобовому режимі.

  • У Румунії втретє за вихідні знайшли уламки дрона

    У Румунії втретє за вихідні знайшли уламки дрона

    У Румунії в повіті Тулча, який розташований поблизу кордону з Україною, виявили нові фрагменти безпілотного літального апарата. Це вже третій випадок за останні вихідні, коли на території країни знаходять уламки дронів після масованих атак Росії на українські регіони. Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    За даними румунського оборонного відомства, нові фрагменти були знайдені між населеними пунктами Лункавіца та Векерень. Після виявлення територію одразу взяли під охорону підрозділи Міністерства внутрішніх справ. На місце також прибули спеціалісти Міністерства оборони та Служби розвідки Румунії, які займаються збором уламків і проведенням технічної експертизи.

    У відомстві уточнили, що матеріали передадуть на аналіз, аби встановити тип безпілотника, його походження та можливі траєкторії польоту. Також розпочато офіційне розслідування — його веде прокуратура при Апеляційному суді міста Констанца.

    Новий випадок став продовженням низки подібних інцидентів. Напередодні, 25 квітня, у румунському місті Галац було виявлено уламки безпілотника, які впали у житловому районі та пошкодили майно. Тоді для нейтралізації та збору фрагментів залучали спільні групи Міністерства оборони, МВС і Румунської розвідувальної служби.

    Того ж дня ввечері ще один об’єкт був знайдений у районі селища Векерень у повіті Тулча. Таким чином, протягом кількох днів на території Румунії зафіксували щонайменше три випадки падіння або виявлення фрагментів безпілотників.

    Румунська влада пов’язує ці інциденти з масованою нічною атакою Росії на Україну, яка відбулася 25 квітня. Удари, зокрема, були спрямовані на південні регіони України, які розташовані поблизу румунського кордону.

    Через географічну близькість під час атак безпілотники або їх уламки можуть перетинати державний кордон і падати на території Румунії. Подібні випадки вже фіксувалися і раніше, зокрема з початку активних ударів Росії по українській портовій інфраструктурі на Дунаї.

    Після першого інциденту Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла Росії для пояснень щодо падіння дрона в районі міста Галац. У Бухаресті наголосили, що такі випадки є неприйнятними та становлять ризик для безпеки громадян країни.

    Румунські військові та спецслужби посилили моніторинг прикордонних районів, зокрема в повіті Тулча, який межує з українською Одещиною. Там діють додаткові патрулі та системи спостереження за повітряним простором.

    Після початку повномасштабної війни Росії проти України Румунія неодноразово фіксувала падіння уламків безпілотників або ракет поблизу або на своїй території. Хоча Бухарест наголошує, що не є стороною конфлікту, інциденти в прикордонних районах змушують країну посилювати заходи безпеки.

    Аналітики зазначають, що такі випадки створюють додаткову напругу в регіоні НАТО, оскільки Румунія є членом Альянсу і має спільний кордон з Україною, яка перебуває під постійними ракетно-дроновими ударами.

    Румунська влада продовжує розслідування всіх трьох інцидентів і збір доказів, які мають допомогти встановити походження безпілотників. Також триває координація з союзниками по НАТО щодо посилення повітряного моніторингу в прикордонних регіонах.

    Ситуація в повіті Тулча залишається під контролем, однак військові попереджають, що ризик повторення подібних інцидентів зберігається через триваючі атаки на південь України.

  • Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Сигнали про подорожчання пального на українському ринку, що з’явилися у вересні, дедалі частіше звучать як реальна загроза. За оцінками частини аналітиків, вже в жовтні літр бензину А-95 може підскочити до 62–65 гривень, а в окремих мережах — і до 70 грн/л. Дизельне паливо також може подорожчати на аналогічному рівні. Наразі середня роздрібна ціна А-95 коливається близько 58,72 грн/л, дизеля — 55,87 грн/л, але низка факторів створює передумови для подальшого зростання.

    Один із таких факторів — питання походження імпортного пального. 15 вересня СБУ звернулася до Енергетичної митниці з проханням обмежити постачання нафтопродуктів з Індії і вимагати обов’язкового лабораторного аналізу кожної партії — через підозри про використання у виробництві російської нафти. Однак експерти сумніваються, що якісна перевірка вирішить проблему: енергетичний фахівець Геннадій Рябцев наголошує, що встановити походження вже переробленого пального практично неможливо навіть за допомогою сучасного обладнання, а підтверджувальні документи легко підробити через офшори або транзит через треті країни.

    Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

    На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

    Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

    Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

    Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

    У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.