Golosnovinua.com

Позначка: Контрактна служба

  • «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    Українська влада найближчим часом не планує анонсувати нові мотиваційні контракти для військовослужбовців із додатковими великими грошовими пакетами, оскільки можливості державного бюджету залишаються вкрай обмеженими. Водночас уже запущена влітку 2026 року система мотиваційних контрактів і підвищених бойових виплат продовжує діяти — йдеться не про її скасування, а про відмову від нових обіцянок, які не мають гарантованого фінансового покриття.

    Про це заявив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він наголосив, що раніше окремі посадовці Міністерства оборони озвучували фінансові обіцянки, які, за його словами, не були повністю підкріплені реальними можливостями бюджету.

    Веніславський назвав таку практику негативною, оскільки вона формує у військовослужбовців очікування, які держава згодом може не мати ресурсу виконати. Водночас він підкреслив, що сам принцип мотивації контрактної служби ніхто не відкидає: парламентський комітет і надалі просуватиме механізми, які мають зробити добровільне залучення людей до Сил оборони привабливішим.

    Тут важливо розділити дві речі. Мотиваційні контракти в Україні вже існують і продовжують діяти. У червні 2026 року Кабмін постановою №768 запустив нову систему контрактної служби з чіткими строками, підвищеними бойовими надбавками та відстрочкою після завершення контракту. Тому нинішня заява Веніславського не означає згортання вже запущеної реформи.

    Зараз у Силах оборони діють три основні види нових контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Для піхотинців та штурмовиків передбачений контракт на 14 місяців для цивільних, а для окремих категорій чинних військових — коротший строк. Для інших бойових і небойових спеціальностей діють переважно 24-місячні контракти.

    Найбільші суми передбачені саме для військових, які виконують найризикованіші завдання. За офіційною інформацією Сил оборони, середній розрахунковий дохід за піхотно-штурмовим контрактом може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень, якщо військовий безпосередньо бере участь у найбільш небезпечних бойових діях. Для операторів БпЛА, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей виплати можуть становити від 30 до 120 тисяч гривень на місяць залежно від умов служби.

    Окремо передбачені бонуси за конкретні результати бойової роботи, додаткові виплати за службу на першій лінії та щорічні соціальні виплати.

    Наприклад, за чинною системою військовому може нараховуватися 10 тисяч гривень за день перебування безпосередньо на бойовій позиції, 20 тисяч — за окремі завдання з відновлення позицій і 40 тисяч — за штурмові дії. Саме завдяки таким надбавкам максимальна сума може бути суттєво вищою за базове грошове забезпечення.

    Тобто проблема, про яку зараз говорить Веніславський, полягає не в тому, що держава відмовляється платити за вже встановленою системою, а в тому, що подальше різке збільшення грошових стимулів потребує величезного додаткового ресурсу.

    І з цим у держави справді виникають дедалі серйозніші труднощі.

    Війна вже коштує Україні $190 млн щодня

    Голова парламентського Бюджетного комітету Роксолана Підласа нещодавно повідомила, що один день війни у 2026 році обходиться українському бюджету приблизно у $190 млн. Для порівняння, у 2024 році ця сума становила близько $140 млн на день.

    За її словами, лише за перші вісім місяців 2026 року на сектор безпеки й оборони держава витратила близько $42 млрд, не враховуючи військову допомогу партнерів у натуральній формі.

    При цьому власні бюджетні доходи та внутрішні запозичення за цей час становили приблизно $39 млрд. Тобто навіть внутрішніх ресурсів уже не вистачає для повного покриття поточних оборонних потреб.

    Саме це пояснює, чому будь-яке нове масштабне збільшення зарплат чи разових бонусів для сотень тисяч військовослужбовців потрібно рахувати не мільйонами, а десятками й сотнями мільярдів гривень.

    У бюджеті-2027 на оборону заклали майже 4,9 трлн грн

    У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд пропонує спрямувати на безпеку й оборону 4 трлн 885 млрд грн — це 43,8% прогнозованого ВВП країни.

    З цієї суми майже 1,792 трлн грн мають піти на оплату праці та пов’язані з нею нарахування, ще 2,299 трлн грн — на зброю та військову техніку.

    Для порівняння, загальні доходи державного бюджету на наступний рік прогнозуються на рівні 5,648 трлн грн, тоді як усі видатки — 7,272 трлн грн. Державі також знадобиться близько $52,6 млрд міжнародної фінансової підтримки.

    Тому навіть за рекордного оборонного бюджету простору для нових масштабних грошових обіцянок залишається небагато.

    Чому гроші партнерів не можна просто спрямувати на зарплати

    Є ще одна проблема: значна частина міжнародної допомоги має цільове призначення.

    Наприклад, Nenka.info раніше писала, що значну частину великого кредитного пакета ЄС на €90 млрд неможливо просто спрямувати на підвищення зарплат військовим. Європейське фінансування значною мірою орієнтоване на закупівлю зброї, оборонну промисловість та інші визначені напрями.

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Це означає, що грошове забезпечення військовослужбовців значною мірою залишається навантаженням саме на український бюджет.

    Що вже змінилося у 2026 році

    Нинішня контрактна реформа була запущена в червні.

    Nenka.info тоді писала про постанову Кабміну №768, яка запровадила нові типи контрактів із фіксованими строками служби, диференційованими виплатами та гарантованою відстрочкою після звільнення.

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Також видання повідомляло, що військові, які не переходять на нову контрактну модель, продовжують служити за чинними правилами мобілізації до моменту появи законних підстав для звільнення або демобілізації.

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Окремо Міноборони наголошувало, що частина нових бойових виплат узагалі не залежить від підписання мотиваційного контракту. Вони поширюються і на мобілізованих, і на військових, які служать за старими контрактами.

    Це ще раз підтверджує: нинішня дискусія не стосується скасування вже встановлених виплат.

    Що може бути далі

    Веніславський прямо говорить, що мотиваційна складова контрактної служби залишатиметься одним із головних інструментів залучення людей до армії. Але парламентарі, за його словами, хочуть уникати ситуації, коли спочатку оголошується надзвичайно приваблива сума, а вже потім з’ясовується, що бюджет не може її стабільно забезпечувати.

    Тому найближчим часом основний акцент, найімовірніше, залишатиметься на вже запущеній моделі: чіткий строк служби, вищі виплати за ризик і безпосередню участь у боях, додаткові бонуси та гарантований період відстрочки після контракту.

    Публічних рішень про скасування або урізання нинішньої контрактної системи станом на 20 вересня немає.

    Але поява нових масштабних фінансових стимулів — наприклад, ще більших одноразових премій або різкого підвищення базового забезпечення для всіх категорій військових — тепер напряму залежатиме від того, чи зможе держава знайти для цього стабільне джерело фінансування.

    І саме тут позиція Веніславського звучить доволі однозначно: нових гучних обіцянок без грошей у бюджеті влада робити не хоче.

  • Іноземців для ЗСУ шукають за гроші бізнесу: Бутусов заявив, що держава за дев’ять місяців не дала фінансування

    Іноземців для ЗСУ шукають за гроші бізнесу: Бутусов заявив, що держава за дев’ять місяців не дала фінансування

    Залучення іноземних добровольців до лав Сил оборони України, за словами військового та журналіста Юрія Бутусова, фактично тримається на приватній ініціативі, підтримці бізнесу, меценатів та окремих командирів. Він стверджує, що за дев’ять місяців держава так і не виділила окремого фінансування на системне залучення іноземців, хоча проблема нестачі особового складу в піхотних і штурмових підрозділах залишається однією з найбільш гострих.

    Під час ефіру Бутусов заявив, що нинішня система працює переважно «на ентузіазмі». За його словами, значну частину організаційних витрат беруть на себе приватні донори, підприємці, окремі українці, а також командири підрозділів, які самостійно шукають можливості залучати людей з-за кордону. Він окремо згадав корпус «Хартія», його командира Ігоря Оболєнського та командира 23-го полку «Р.У.Г.» Гамлета Авагяна, а також підтримку з боку Запорізької військової адміністрації.

    Іноземців для ЗСУ шукають за гроші бізнесу: Бутусов заявив, що держава за дев’ять місяців не дала фінансування
    ФОТО: військовий та журналіст Юрій Бутусов

    Твердження Бутусова про відсутність бюджетного фінансування є його оцінкою ситуації. У відкритих офіційних повідомленнях Міноборони та Офісу президента немає даних про окрему бюджетну програму саме на рекрутинг іноземців. Водночас державні органи протягом 2026 року справді неодноразово заявляли, що систему залучення іноземних військових необхідно реформувати і централізувати.

    Ще 5 травня керівник Офісу президента Кирило Буданов провів окрему нараду з представниками Сил оборони та народними депутатами щодо служби іноземців та осіб без громадянства. Тоді він прямо заявив, що Україні потрібен єдиний координаційний центр для їхнього залучення. За офіційною інформацією, на той момент рекрутинг, перевірка придатності, оформлення документів і підготовка іноземців здійснювалися різними структурами, що ускладнювало контроль, координацію потреб і супровід військовослужбовців.

    У Міноборони також визнають, що система потребує змін. 11 вересня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи, яка має покращити умови служби іноземних добровольців. Йдеться про легалізацію, соціальний захист, супровід родин і координацію між Міністерством оборони, Генштабом, Офісом військового омбудсмана та іншими структурами.

    Таким чином, проблема, про яку говорить Бутусов, частково підтверджується самою логікою державних рішень: влада вже визнала, що механізм залучення іноземців залишається фрагментарним і потребує єдиного центру управління. Однак офіційні джерела не підтверджують формулювання, що держава «не робить нічого». Навпаки, упродовж року були ухвалені зміни щодо легалізації іноземних військовослужбовців, запущена міжвідомча група та розпочата робота над централізацією процесу.

    Зокрема, з 10 травня 2026 року діє оновлений порядок оформлення посвідок на тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства, які служать у ЗСУ, Нацгвардії або Державній спеціальній службі транспорту. Міноборони пояснювало, що нові правила мають спростити легалізацію для тих, хто вже уклав контракт і служить у Силах оборони.

    Право іноземців служити за контрактом у Збройних силах зберігається й надалі. Міністерство оборони прямо вказує, що укласти контракт із ЗСУ можуть не лише громадяни України, а й іноземці та особи без громадянства віком від 18 років.

    Однак найбільша проблема, за словами Бутусова, полягає не в юридичній можливості підписати контракт, а в масштабуванні процесу. Ще у червні він публічно заявляв, що Україна залучає значно менше іноземців, ніж могла б. У власному ефірі він наводив цифру близько 2500 іноземців, залучених у 2025 році, і близько 1300 за першу половину 2026-го. Ці цифри походять саме від Бутусова і не були підтверджені окремою державною статистикою.

    На його думку, потенціал значно більший: за кордоном є тисячі людей із військовим досвідом або готовністю служити за контрактом, але без системної рекрутингової інфраструктури Україна не може швидко перетворити цей інтерес на реальне поповнення бойових частин.

    Особливо гостро питання стоїть для піхоти та штурмових підрозділів. Бутусов неодноразово наголошував, що саме там дефіцит особового складу відчувається найсильніше. На його думку, іноземні добровольці могли б частково зменшити навантаження на систему мобілізації та дати війську додатковий кадровий ресурс.

    Водночас у 2026 році Міноборони вже змінило саму контрактну модель для служби у Силах оборони. З 15 червня діють нові контракти зі строками від шести до 24 місяців, зокрема піхотно-штурмові та бойові. Вони мають зробити контрактну службу більш передбачуваною і привабливою для кандидатів.

    Паралельно держава розвиває рекрутингову інфраструктуру для українців. Через офіційний портал Сил оборони можна обирати підрозділ, спеціальність і тип контракту, а центри рекрутингу поступово звільняють від функцій військового обліку, щоб вони могли більше зосередитися на безпосередньому наборі людей.

    Але іноземний рекрутинг має додаткові складнощі. Кандидатів потрібно перевіряти, забезпечувати документами, організовувати їхній в’їзд, навчання, мовну адаптацію, юридичний супровід і подальшу службу в конкретному підрозділі. Саме через це хаотична модель, де кожна військова частина фактично працює окремо, може бути значно менш ефективною за централізовану.

    Бутусов стверджує, що сьогодні ці організаційні витрати часто оплачують саме приватні донори. Він вважає, що бойові командири змушені самостійно шукати ресурси, щоб покривати логістику, рекрутинг і супровід кандидатів.

    У червні він навіть пропонував окрему модель, за якої бізнес міг би фінансувати залучення іноземних контрактників, а натомість отримувати певні стимули, зокрема в питаннях бронювання працівників. Це була авторська пропозиція Бутусова, а не урядове рішення.

    На рівні держави поки йдеться про інший підхід — створення єдиного механізму координації. Після травневої наради в Офісі президента Буданов наголошував, що різні структури, які займаються іноземними військовими, мають працювати за спільними правилами. Саме відсутність такого єдиного центру визнали однією з ключових проблем.

    Міноборони своєю чергою зараз концентрується на умовах служби вже залучених іноземців. Робоча група, створена у вересні, має вирішувати питання соціальних гарантій, статусу родин, міграційних процедур та правового супроводу.

    Тобто між критикою Бутусова та офіційною позицією є важлива різниця. Бутусов говорить передусім про відсутність реального масштабного державного фінансування і про те, що нинішній набір тримається на приватних коштах. Держава ж звітує про створення нормативної та організаційної основи, але не повідомляє про окремий централізований бюджет на міжнародний рекрутинг.

    Саме ця прогалина і є головною претензією Бутусова.

    За його словами, політичної уваги до теми багато, але практичних рішень, які вимагали б фінансової відповідальності уряду і Ставки, недостатньо. Він вважає, що без бюджетного ресурсу будь-яке масштабування залишатиметься залежним від волонтерів, бізнесу та окремих командирів.

    На тлі кадрової потреби Сил оборони ця дискусія стає дедалі важливішою. Іноземці не можуть повністю замінити мобілізаційний ресурс України, але вони можуть стати додатковим джерелом контрактного поповнення, особливо для підрозділів із високими втратами та постійною потребою у підготовлених військових.

    Станом на середину вересня підтверджено, що держава рухається до більш централізованої моделі: Офіс президента підтримав ідею єдиного координаційного центру, Міноборони створило міжвідомчу групу, а правила легалізації іноземних військовослужбовців були спрощені. Водночас інформації про окрему бюджетну програму, яка б фінансувала масштабний міжнародний рекрутинг, у відкритих офіційних джерелах немає.

    Тому твердження Бутусова про те, що фактичне залучення іноземців нині значною мірою тримається на приватних коштах, залишається його оцінкою, але вона накладається на уже визнану владою проблему: систему ще не вдалося перетворити на єдиний, централізований і масштабований механізм.

  • Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Глава Кремля Володимир Путін підписав федеральний закон, який суттєво змінює правила укладання контрактів із Міністерством оборони РФ. Документ уточнює перелік статей Кримінального кодексу Росії, за якими наявність судимості або перебування під слідством більше не перешкоджатиме громадянам вступати на військову службу та вирушати на фронт.

    Відповідний закон уже опубліковано на офіційному російському порталі правової інформації, після чого він набрав чинності.

    Згідно з новими нормами, зі списку злочинів, які раніше унеможливлювали підписання контракту з Міноборони РФ, виключили правопорушення малої та середньої тяжкості. Також обмеження зняли для окремих злочинів, пов’язаних із незаконним обігом зброї та вибухових речовин, порушенням правил безпеки, а також для низки військових і транспортних злочинів.

    Водночас заборона на проходження військової служби за контрактом зберігається для осіб, яких засуджено або щодо яких триває слідство за особливо тяжкими статтями. Йдеться, зокрема, про педофілію, терористичну діяльність, державну зраду, шпигунство, диверсії, екстремізм, здирництво та низку інших злочинів проти державної безпеки й громадського порядку.

    Експерти звертають увагу, що зміни можуть бути пов’язані з необхідністю Кремля розширити коло потенційних кандидатів для поповнення особового складу російської армії. На тлі тривалої війни проти України влада РФ продовжує шукати нові джерела комплектування військ, зокрема шляхом пом’якшення обмежень для окремих категорій громадян із кримінальним минулим.

    Раніше українська розвідка повідомляла, що в Росії спостерігаються дедалі очевидніші ознаки посилення мобілізаційної підготовки. Одним із головних сигналів називають уповільнення темпів набору добровольців за контрактом, через що російська влада змушена застосовувати додаткові механізми залучення людей до війська.

    Крім того, останнім часом у Росії різко збільшилася кількість вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку, що також може свідчити про підготовку до масштабнішого поповнення армії.

    За даними української сторони, російські силові структури дедалі частіше використовують примусові методи для відправлення чоловіків на фронт. Повідомляється про випадки фізичного насильства, психологічного тиску та навіть фальсифікації кримінальних справ, щоб змусити людей підписувати контракти.

    Водночас, за оцінками представників американської розвідки, такі жорсткі заходи дозволили лише частково компенсувати втрати особового складу російської армії. Попри це, наявного поповнення наразі недостатньо для досягнення масштабних оперативних проривів на лінії фронту.

  • Сирський назвав ключову умову демобілізації в Україні

    Сирський назвав ключову умову демобілізації в Україні

    Питання демобілізації в Україні залишається одним із найбільш чутливих і водночас очікуваних серед військовослужбовців, однак його практична реалізація напряму залежить від можливостей держави підтримувати належний рівень боєздатності Збройних сил. Про це заявив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю телеканалу ТСН, коментуючи перспективи запровадження механізмів поетапного звільнення військових зі служби.

    За його словами, будь-яка реформа, яка стосується демобілізації, повинна бути максимально виваженою та прорахованою, адже вона безпосередньо впливає на стійкість обороноздатності країни в умовах повномасштабної війни. Сирський наголосив, що головним ризиком у цьому процесі є можливість одночасного виходу зі служби значної кількості досвідчених військовослужбовців, які мають критично важливий бойовий досвід і навички, що формувалися протягом багатьох років війни. У такому випадку, за його словами, виникає потреба оперативної та якісної заміни цих людей новими військовими, що напряму залежить від темпів і обсягів мобілізації.

    Головнокомандувач підкреслив, що реформування системи військової служби не може відбуватися відірвано від реалій фронту та ресурсних можливостей держави. Він зазначив, що будь-які зміни мають враховувати не лише соціальні очікування військових і суспільства, а й реальний баланс сил, який дозволяє утримувати оборону на всіх напрямках. Саме тому, за його словами, ключовим елементом є збереження стабільного рівня комплектування підрозділів, які несуть службу на передовій.

    Сирський також звернув увагу на те, що важливою складовою цієї реформи є питання соціальної справедливості щодо військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають на службі, зокрема з перших років повномасштабної війни. За його словами, відповідні пропозиції щодо окремих механізмів демобілізації вже опрацьовуються на рівні військового керівництва та профільних структур, однак остаточне рішення залежатиме від комплексної оцінки ситуації на фронті та в тилу.

    Водночас він наголосив, що головним обмежувальним фактором залишається мобілізаційний ресурс держави. Йдеться про здатність країни забезпечити достатню кількість підготовленого особового складу для заміни тих військових, які можуть бути звільнені зі служби. За словами Сирського, саме тут виникає ключова рівновага: чим більше військових потенційно можуть бути демобілізовані, тим більшим має бути обсяг нової мобілізації, щоб не допустити ослаблення оборонних позицій.

    Головнокомандувач підкреслив, що в нинішніх умовах це питання є не лише військовим, а й стратегічним, оскільки безпосередньо впливає на здатність держави продовжувати оборонні дії та утримувати фронт. Він додав, що у процесі планування враховуються всі можливі сценарії, включно з довготривалими обмеженнями у людських ресурсах, які є характерними для війни високої інтенсивності.

    Окремо в Міністерстві оборони України раніше повідомляли, що за дорученням керівництва держави розглядається можливість поетапної демобілізації військовослужбовців, які перебувають на службі з 2014 року, а також з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Передбачається, що цей процес може бути розтягнутий у часі та реалізовуватиметься поступово, щоб уникнути різкого зниження чисельності бойових підрозділів.

    Також у відомстві зазначали, що військовослужбовці, які не мають визначеного строку завершення служби, зможуть укладати нові контракти терміном на 24 місяці. При цьому у разі старту офіційного механізму демобілізації відповідні рішення матимуть пріоритет над контрактними умовами, що дозволить узгодити правову базу з реальними процесами у війську.

    Окремо наголошується, що Генеральний штаб ЗСУ визначатиме черговість звільнення військових, орієнтуючись на тривалість служби, участь у бойових діях та рівень бойового досвіду. Крім того, планується впровадження спеціального цифрового інструмента, який у форматі умовного «калькулятора демобілізації» дозволятиме військовослужбовцям орієнтовно розрахувати можливі строки їхнього звільнення зі служби, хоча ці дані не матимуть юридично зобов’язального характеру, а слугуватимуть лише індикативною інформацією.

    У військовому керівництві підкреслюють, що остаточна модель демобілізації має бути збалансованою і не повинна створювати ризиків для обороноздатності країни, оскільки в умовах триваючої війни будь-яке різке скорочення особового складу може призвести до ускладнення ситуації на фронті та зниження стійкості оборони.

  • Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міністерство оборони України повідомило про запуск поетапного механізму звільнення зі служби військовослужбовців, які найдовше перебувають у лавах Збройних сил. Йдеться про масштабне оновлення кадрової системи, яке має розпочатися поступово та орієнтовно до кінця 2026 року.

    Про це заявили в Міністерстві оборони України.

    У відомстві наголосили, що рішення ухвалюється в межах завдання, визначеного президентом Володимиром Зеленським. Головна ідея полягає в тому, щоб сформувати чіткі правила ротації та звільнення військових, які перебувають на службі з 2014 та 2022 років і мають найдовший безперервний бойовий досвід.

    За інформацією Міноборони, у першу чергу розглядатимуться питання звільнення військовослужбовців із найбільшою вислугою років, а також тих, хто тривалий час виконував завдання безпосередньо на передовій. У відомстві підкреслюють, що саме ця категорія військових зазнала найбільшого фізичного та психологічного навантаження за роки повномасштабної війни.

    Водночас у Міноборони наголошують, що процес не буде одномоментним. Звільнення відбуватиметься поступово, з урахуванням оперативної ситуації на фронті, рівня укомплектованості підрозділів та потреб оборони держави. Фактично йдеться про керовану систему ротації, яка має запобігти різкому ослабленню бойових частин.

    Окремо у відомстві зазначають, що паралельно триває робота над реформуванням системи військової служби. Вона включає перегляд контрактних умов, підвищення мотиваційних механізмів та формування більш прогнозованої моделі проходження служби.

    Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував поетапну модель оновлення особового складу ЗСУ. За його словами, держава має перейти до системи, яка дозволить планово звільняти частину мобілізованих, не знижуючи обороноздатності країни.

    Згодом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уточнив, що розглядається запровадження довгострокових контрактів для військовослужбовців, а також можливе підвищення грошового забезпечення, орієнтовно до рівня від 30 тисяч гривень.

    У Міноборони підкреслюють, що ключовим принципом реформи залишається баланс між потребами армії та соціальною справедливістю для військових, які вже тривалий час перебувають на службі.

  • «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    Міністр оборони України Михайло Федоров оприлюднив нові подробиці масштабної реформи військової служби, яка передбачає запровадження контрактів із чітко визначеними термінами служби, підвищеним грошовим забезпеченням та гарантованою відстрочкою після завершення контракту. Одним із ключових елементів реформи стане нова система нарахування відстрочки, яка враховуватиме не лише тип контракту, а й бойовий досвід та загальний термін перебування у війську.

    За словами Федорова, принцип нової моделі полягає у справедливому підході до тих, хто тривалий час захищав державу. Військовослужбовці після завершення контракту отримуватимуть гарантований період відстрочки від повторного призову, а його тривалість визначатиметься за спеціальною формулою.

    Реформа стала частиною першого етапу масштабної трансформації Сил оборони, про старт якої Міністерство оборони оголосило 12 червня. Вона охоплює нову систему контрактів, збільшення виплат для військовослужбовців, механізм повернення бійців із СЗЧ та поступову демобілізацію найбільш досвідчених військових.

    Відповідно до представленої моделі, кожен контракт передбачає базову гарантовану відстрочку щонайменше шість місяців після завершення служби. Далі її тривалість збільшується залежно від участі у бойових діях та попереднього військового досвіду. Зокрема, за кожен місяць виконання бойових завдань військовослужбовець отримуватиме додатково три місяці відстрочки. Крім того, враховуватиметься весь попередній період служби: за кожен рік служби після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році додаватиметься ще шість місяців відстрочки, а за кожен рік служби до 2022 року — один місяць.

    Федоров навів конкретний приклад роботи нової системи. Якщо цивільний громадянин підписує піхотно-штурмовий контракт на 14 місяців і протягом служби чотири місяці виконує бойові завдання, він отримує базові шість місяців відстрочки та ще дванадцять місяців за бойовий досвід. Загалом після завершення контракту така людина матиме право на півтора року відстрочки.

    Для чинних військовослужбовців система буде ще вигіднішою. Якщо військовий перебуває на службі з 2021 року, а потім підписує новий піхотно-штурмовий контракт на десять місяців, до вже зароблених півтора року відстрочки додаються бонуси за попередні роки служби. У результаті загальний термін відстрочки може перевищити три роки. Саме такий приклад навів міністр, зазначивши, що військовий зі стажем служби від 2021 року після завершення контракту може отримати понад три з половиною роки гарантованої відстрочки.

    Реформа також передбачає поділ контрактів на кілька категорій. Піхотно-штурмові контракти для цивільних становитимуть 14 місяців, для чинних військовослужбовців — 10 місяців, а для тих, хто раніше вже проходив службу, — від шести місяців. Окремо впроваджуються бойові контракти тривалістю 24 місяці для операторів безпілотників, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей. Для тилових і допоміжних напрямків служби діятимуть базові контракти також на 24 місяці.

    Одночасно Міноборони анонсувало суттєве збільшення грошового забезпечення. Найбільші виплати передбачаються для піхотних підрозділів. За словами Федорова, середній дохід піхотинця може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань.

    Окремим напрямком реформи стане поступове звільнення зі служби військових, які найдовше перебувають у Силах оборони та мають найбільший бойовий досвід. У Міністерстві оборони наголошують, що такі військовослужбовці повинні отримати можливість повноцінного відновлення після років безперервної служби.

    У Міноборони вважають, що нова система має зробити військову службу більш прогнозованою. Людина заздалегідь знатиме термін контракту, рівень виплат, умови проходження служби та те, який період відпочинку отримає після її завершення. Саме відсутність зрозумілих правил після завершення служби багато військових раніше називали однією з головних проблем мобілізаційної системи.

  • Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з депутатами фракції «Слуга народу», щоб представити своє бачення змін у війську, мобілізації та роботі ТЦК. За словами народного депутата Олега Дунди, який був присутній на зустрічі, очільник Міноборони вважає, що необхідність мобілізації в нинішньому вигляді часто перебільшують, а повноцінна реформа ТЦК, імовірно, відкладається щонайменше до осені.

    Про це Дунда розповів в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, конкретні пропозиції, які обговорювалися з міністром, поки що не можуть бути оприлюднені, однак загальні напрями змін уже зрозумілі.

    Олег Дунда

    Нардеп заявив, що Федоров бачить майбутнє армії через технологічне оновлення, дронову війну, зменшення ролі великої кількості людей на першій лінії та поступове зниження тиску на мобілізаційний ресурс. Дунда стверджує, що, на думку міністра, сучасне поле бою змінюється настільки швидко, що потреба у масовому залученні людей може ставати меншою.

    «З його погляду, такої нагальної потреби в мобілізації, як багато хто говорить, не існує. Це пов’язано з тим, що поле бою змінюється, і з урахуванням збільшення зон ураження, з урахуванням дронової війни, такої кількості людей на першій лінії оборони не потрібно», — передав Дунда позицію, яку почув на зустрічі.

    За словами депутата, Федоров робить ставку на технологічну трансформацію війська. Йдеться про дрони, нові системи управління, цифровізацію, прозорість бойових процесів та переосмислення ролі особового складу на фронті.

    Водночас Дунда заявив, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом існує «відчутний і природний» конфлікт підходів. За його словами, Міноборони уособлює нову технологічну модель війни, тоді як Генштаб частково залишається в логіці старої моделі.

    Нардеп вважає, що впровадження нових засобів ведення війни змушує міністра оборони глибше занурюватися у бойові процеси та фактично контролювати окремі елементи операцій. Це, за словами Дунди, може не подобатися військовому командуванню.

    «Якщо ми хочемо мати сучасну армію номер один, ми маємо привести на один рівень розуміння війни Міноборони та Генштаб. Бо інакше у нас буде конфлікт. Він уже є», — зазначив депутат.

    Окремо під час зустрічі обговорювали реформу ТЦК. За словами Дунди, у Федорова є власне бачення змін, але говорити про конкретну реформу зараз зарано. Причина — надто багато невідомих факторів.

    Серед них нардеп назвав ситуацію на полі бою, темпи впровадження нових технологій, ефективність дронових рішень, поведінку Росії щодо власної мобілізації та зміну характеру бойових дій.

    За словами Дунди, якщо технології справді зменшать потребу у великій кількості людей на фронті, тоді й тиск на ТЦК стане меншим. У такому разі центри комплектування зможуть працювати інакше, без завдання мобілізувати такі обсяги людей, як зараз.

    Водночас депутат наголосив, що реформа ТЦК не може відбутися лише через цифровізацію. Навіть якщо процеси стануть більш електронними, самі територіальні центри комплектування все одно залишаться потрібними.

    «Цифровізація можлива, але навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі і як вони цю роль будуть виконувати», — сказав Дунда.

    Ще одним напрямом, який обговорюється в Міноборони, є зміна системи грошового заохочення для військових та розвиток рекрутингу іноземців. За словами нардепа, у міністра є бачення щодо нових контрактів і стимулів для служби, однак поки незрозуміло, наскільки ця модель буде ефективною на практиці.

    Сам Дунда скептично оцінив перспективу масового залучення іноземців до української армії. Він вважає, що цей напрям може частково спрацювати, але не стане основним способом розв’язання кадрової проблеми у війську.

    На думку депутата, ключову роль відіграватимуть саме технологічні зміни на полі бою, а не лише гроші чи рекрутинг з-за кордону.

    Також він зазначив, що повноцінно говорити про реформу ТЦК, нові строки служби чи інші глибокі зміни можна буде ближче до вересня. До того часу Міноборони хоче перевірити, як спрацюють окремі підходи в межах чинного законодавства.

    За словами Дунди, нові законопроєкти наразі не є першочерговою потребою. У міністерства є достатньо інструментів, щоб улітку протестувати частину нової моделі без зміни законів.

    Раніше Федоров уже заявляв, що Міністерство оборони готує комплексну реформу умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Серед напрямів він називав справедливішу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій та нові підходи до комплектування підрозділів.

    У Міноборони також повідомляли, що працюють над цифровізацією мобілізаційних процесів. Зокрема, одним із кроків стала автоматизація продовження відстрочок через застосунок «Резерв+». За даними міністерства, значна частина відстрочок уже продовжується автоматично.

    Водночас у відомстві раніше спростовували повідомлення про нібито нові жорсткі правила мобілізації, які поширювалися в медіа та соцмережах.

    Нинішні заяви Дунди свідчать, що Міноборони справді готує зміни, але вони можуть бути не миттєвими. Основний акцент, за словами нардепа, робитимуть не на різкому посиленні мобілізації, а на зміні логіки війни, технологіях, рекрутингу, контрактах і новій ролі ТЦК.

    Однак остаточні рішення залежатимуть від ситуації на фронті, дій Росії та того, наскільки швидко українська армія зможе масштабувати технологічні рішення.

  • В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про підготовку нової моделі комплектування української армії, яка передбачає поступовий перехід від мобілізаційної системи до контрактної служби. Також у Збройних силах планують запровадити чіткі правила ротацій для військових на передовій.

    За словами Сирського, наразі Генеральний штаб уже отримав завдання підготувати конкретні пропозиції щодо нових форматів контрактної служби в межах ініціативи президента Володимира Зеленського.

    Головком наголосив, що окрему увагу приділяють питанням мобілізації та рекрутингу. Йдеться про створення більш гнучкої системи залучення людей до війська, яка має зменшити навантаження на мобілізаційний ресурс та зробити службу більш прогнозованою.

    Одним із ключових нововведень стане система обов’язкових ротацій для військових, які перебувають на передових позиціях. За словами Сирського, вже підписано спеціальну інструкцію, яка визначає терміни перебування бійців на “нулі”.

    Відтепер заміна військовослужбовців на передових позиціях має відбуватися не пізніше ніж через два місяці безперервного перебування в зоні бойових дій. Після цього передбачено ще один місяць на ротацію та відновлення.

    Сирський пояснив, що ситуація на фронті залишається складною, оскільки російська армія активізувала наступальні дії практично по всій лінії фронту. Найважчою ділянкою він назвав Покровський напрямок, де Росія, за даними українського командування, зосередила близько 106 тисяч військових.

    Попри це, українські сили продовжують оборонні та контрнаступальні дії, зокрема операції в Курській області РФ. За словами головнокомандувача, щоденні втрати російської армії становлять щонайменше тисячу військових убитими та пораненими.

    “Запорука успіху — саме в активній обороні та ініціативі на полі бою. Це дає змогу виснажувати противника та відновлювати позиції”, — зазначив Сирський.

    Окремо головком розповів про посилення далекобійних ударів по території Росії. У квітні Сили оборони України активізували атаки по об’єктах російської військової та паливної інфраструктури.

    Серед пріоритетних цілей — нафтопереробні заводи, логістичні вузли з паливно-мастильними матеріалами та підприємства військово-промислового комплексу РФ. За словами Сирського, протягом місяця українські сили уразили 84 цілі в глибині російської території за допомогою засобів Deep Strike.

    Також головнокомандувач раніше заявляв, що Росія терміново розгортає нові підрозділи для боротьби з українськими безпілотниками. Йдеться про створення чотирьох нових полків та 162 батарей протидії дронам. За оцінками української сторони, РФ планує виготовити понад 7 мільйонів FPV-дронів протягом року.

    Паралельно в Україні планують посилити систему підготовки мобілізованих та роль військових інструкторів. Сирський уже ініціював підвищення виплат для викладацького складу, який займається підготовкою новобранців.

  • Реформа служби в армії: Федоров анонсував масштабні зміни у Силах оборони України

    Реформа служби в армії: Федоров анонсував масштабні зміни у Силах оборони України

    Міністерство оборони України готує комплексну реформу умов служби та набору до війська, яка має суттєво змінити підходи до рекрутингу, мотивації та проходження служби. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров, підбиваючи підсумки перших трьох місяців роботи на посаді. За його словами, вже найближчим часом можуть стартувати перші етапи трансформації, адже 10 із 30 запланованих проєктів майже готові до запуску.

    Федоров наголосив, що ключове завдання, поставлене президентом Володимир Зеленський, — максимально швидко модернізувати систему оборони так, щоб це допомогло ефективніше стримувати ворога як на полі бою, так і в економічному вимірі. Йдеться не лише про технічне посилення армії, а й про зміну самої логіки служби — від застарілих процедур до більш гнучкої, сучасної та людиноцентричної моделі.

    Одним із центральних елементів реформи стане трансформація рекрутингу. Очікується, що нові підходи дозволять залучати більше військовослужбовців на контрактній основі, зменшуючи залежність від примусових механізмів мобілізації. У фокусі — підвищення прозорості процесів, створення зрозумілих умов служби та покращення комунікації між державою і громадянами.

    Хоча деталі перших 10 проєктів поки що не розкриваються, експерти припускають, що йдеться про зміни у системі відбору, цифровізацію процесів, нові формати контрактів, а також покращення соціального забезпечення військових. Зокрема, може бути розширено можливості вибору підрозділів, спеціальностей та умов служби, що дозволить більш ефективно використовувати потенціал кожного добровольця.

    Реформа відбувається на тлі активних дискусій щодо мобілізаційної політики. У Верховній Раді вже готуються зміни до законодавства, які передбачають поступове коригування існуючих процедур. Народний депутат Федір Веніславський раніше заявляв, що нова модель має зробити акцент саме на добровільному залученні громадян до служби.

    Водночас питання ефективності мобілізації залишається актуальним. Головнокомандувач Олександр Сирський оцінював її на рівні 6–7 балів із 10, що свідчить про наявність системних проблем і необхідність змін. Серед викликів — нерівномірне навантаження, бюрократичні складнощі та суспільна напруга навколо роботи територіальних центрів комплектування.

    Про потребу змін у підходах до мобілізації говорять і військові. Зокрема, командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді підкреслював, що силові методи набору є неприйнятними і можуть негативно впливати на довіру до армії. Натомість, на його думку, необхідно створювати умови, за яких люди самі будуть зацікавлені долучатися до оборони країни.

    Реформа, яку анонсував Федоров, може стати відповіддю саме на ці виклики. Вона має не лише оптимізувати процеси, а й змінити сприйняття служби в армії — зробити її більш зрозумілою, передбачуваною та привабливою. У сучасних умовах війни це критично важливо, адже людський ресурс залишається одним із ключових факторів обороноздатності.

    Окремий акцент, імовірно, буде зроблено на цифрових інструментах. Україна вже активно впроваджує технологічні рішення в державному управлінні, і сектор оборони не є винятком. Автоматизація обліку, електронні кабінети, онлайн-рекрутинг і прозорі бази даних можуть суттєво спростити взаємодію між військовими структурами та громадянами.

    Важливо, що реформа відбувається паралельно з іншими змінами в секторі безпеки — розвитком дронових підрозділів, інтеграцією нових технологій та посиленням оборонно-промислового комплексу. У комплексі це формує нову модель української армії — більш гнучку, технологічну та адаптовану до сучасної війни.

    Попри те, що конкретні механізми ще не оприлюднені, сам факт підготовки масштабної трансформації свідчить про стратегічний підхід до реформування оборонної сфери. Найближчі місяці можуть стати визначальними для впровадження нових правил гри, які вплинуть як на військових, так і на цивільних громадян.

    Ініціатива Міноборони є спробою не лише вирішити поточні проблеми, а й закласти основу для довгострокових змін у системі оборони України. Якщо реформа буде реалізована ефективно, вона може суттєво підвищити боєздатність армії та зміцнити довіру суспільства до військових інституцій.

  • Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    В Україні вже понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України у межах спеціального механізму, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно піти на військову службу в обмін на звільнення від покарання. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, передає українські ЗМІ.

    Йдеться про програму, яка почала діяти у 2024 році та стала одним із інструментів поповнення війська в умовах повномасштабної війни. За словами представників Міністерство юстиції України, держава залучає виключно добровольців, а сам процес відбору є багатоетапним і жорстко регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, які бажають вступити до армії.

    Середній вік кандидатів становить 30–35 років, що свідчить про достатній фізичний ресурс для служби. Водночас участь у програмі суворо обмежена: до неї допускаються переважно особи, засуджені за нетяжкі злочини. Особи, які вчинили тяжкі насильницькі правопорушення або злочини проти національної безпеки, не можуть брати участь у цій ініціативі.

    Перед тим як потрапити до війська, кандидати проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, йдеться про медичне обстеження, психологічну оцінку та фізичну підготовку. Такий підхід покликаний мінімізувати ризики як для самих військових, так і для підрозділів, у які вони потрапляють. Лише після успішного проходження всіх етапів відбору укладається контракт, і добровольці проходять базову військову підготовку.

    Після навчання їх направляють до підрозділів ЗСУ, де вони виконують бойові або тилові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями. При цьому термін служби для таких бійців відповідає невідбутій частині їхнього покарання. Якщо військовий отримує поранення або після завершення воєнного стану, він може бути повністю звільнений від подальшого відбування покарання.

    У Мін’юсті наголошують, що колишні засуджені мають такі ж права на грошове забезпечення, як і інші військові. Вони отримують зарплату, передбачену для відповідних посад у ЗСУ, а також можуть підтримувати зв’язок із родинами. Водночас для цієї категорії військовослужбовців передбачено посилений контроль. Зокрема, вони не мають права самовільно залишати зону виконання бойових завдань.

    Програма вже продемонструвала суттєве зростання. Якщо раніше повідомлялося про приблизно 9,5 тисячі добровольців із числа засуджених, то станом на квітень 2026 року ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед них є і жінки, хоча їхня частка залишається відносно невеликою.

    Запровадження такого механізму викликало активну дискусію в суспільстві. З одного боку, це можливість для засуджених отримати другий шанс і довести свою лояльність державі. З іншого — питання безпеки, дисципліни та морально-етичних аспектів залишаються предметом обговорення серед експертів.

    Фактично Україна застосовує модель, яку в різні історичні періоди використовували й інші країни під час воєн. Водночас український підхід відрізняється тим, що участь є виключно добровільною, а відбір — значно жорсткішим. Це дозволяє уникнути масового залучення людей без належної підготовки або мотивації.

    В умовах тривалої війни кадрове забезпечення армії залишається одним із ключових викликів. Саме тому держава шукає різні способи залучення людського ресурсу, не знижуючи при цьому вимог до якості підготовки військових. Програма для засуджених стала одним із таких інструментів, який, за оцінками уряду, вже демонструє результат.

    Водночас у Міністерство юстиції України підкреслюють, що цей механізм не є масовою практикою і не може замінити стандартні процедури мобілізації. Його головна мета — дати можливість тим, хто цього хоче, змінити своє життя та зробити внесок у захист країни.

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які вже служать у ЗСУ, стали частиною ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни. І хоча ця практика залишається дискусійною, вона демонструє прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності країни.