Позначка: контракти ЗСУ

  • «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    Українська влада найближчим часом не планує анонсувати нові мотиваційні контракти для військовослужбовців із додатковими великими грошовими пакетами, оскільки можливості державного бюджету залишаються вкрай обмеженими. Водночас уже запущена влітку 2026 року система мотиваційних контрактів і підвищених бойових виплат продовжує діяти — йдеться не про її скасування, а про відмову від нових обіцянок, які не мають гарантованого фінансового покриття.

    Про це заявив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він наголосив, що раніше окремі посадовці Міністерства оборони озвучували фінансові обіцянки, які, за його словами, не були повністю підкріплені реальними можливостями бюджету.

    Веніславський назвав таку практику негативною, оскільки вона формує у військовослужбовців очікування, які держава згодом може не мати ресурсу виконати. Водночас він підкреслив, що сам принцип мотивації контрактної служби ніхто не відкидає: парламентський комітет і надалі просуватиме механізми, які мають зробити добровільне залучення людей до Сил оборони привабливішим.

    Тут важливо розділити дві речі. Мотиваційні контракти в Україні вже існують і продовжують діяти. У червні 2026 року Кабмін постановою №768 запустив нову систему контрактної служби з чіткими строками, підвищеними бойовими надбавками та відстрочкою після завершення контракту. Тому нинішня заява Веніславського не означає згортання вже запущеної реформи.

    Зараз у Силах оборони діють три основні види нових контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Для піхотинців та штурмовиків передбачений контракт на 14 місяців для цивільних, а для окремих категорій чинних військових — коротший строк. Для інших бойових і небойових спеціальностей діють переважно 24-місячні контракти.

    Найбільші суми передбачені саме для військових, які виконують найризикованіші завдання. За офіційною інформацією Сил оборони, середній розрахунковий дохід за піхотно-штурмовим контрактом може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень, якщо військовий безпосередньо бере участь у найбільш небезпечних бойових діях. Для операторів БпЛА, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей виплати можуть становити від 30 до 120 тисяч гривень на місяць залежно від умов служби.

    Окремо передбачені бонуси за конкретні результати бойової роботи, додаткові виплати за службу на першій лінії та щорічні соціальні виплати.

    Наприклад, за чинною системою військовому може нараховуватися 10 тисяч гривень за день перебування безпосередньо на бойовій позиції, 20 тисяч — за окремі завдання з відновлення позицій і 40 тисяч — за штурмові дії. Саме завдяки таким надбавкам максимальна сума може бути суттєво вищою за базове грошове забезпечення.

    Тобто проблема, про яку зараз говорить Веніславський, полягає не в тому, що держава відмовляється платити за вже встановленою системою, а в тому, що подальше різке збільшення грошових стимулів потребує величезного додаткового ресурсу.

    І з цим у держави справді виникають дедалі серйозніші труднощі.

    Війна вже коштує Україні $190 млн щодня

    Голова парламентського Бюджетного комітету Роксолана Підласа нещодавно повідомила, що один день війни у 2026 році обходиться українському бюджету приблизно у $190 млн. Для порівняння, у 2024 році ця сума становила близько $140 млн на день.

    За її словами, лише за перші вісім місяців 2026 року на сектор безпеки й оборони держава витратила близько $42 млрд, не враховуючи військову допомогу партнерів у натуральній формі.

    При цьому власні бюджетні доходи та внутрішні запозичення за цей час становили приблизно $39 млрд. Тобто навіть внутрішніх ресурсів уже не вистачає для повного покриття поточних оборонних потреб.

    Саме це пояснює, чому будь-яке нове масштабне збільшення зарплат чи разових бонусів для сотень тисяч військовослужбовців потрібно рахувати не мільйонами, а десятками й сотнями мільярдів гривень.

    У бюджеті-2027 на оборону заклали майже 4,9 трлн грн

    У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд пропонує спрямувати на безпеку й оборону 4 трлн 885 млрд грн — це 43,8% прогнозованого ВВП країни.

    З цієї суми майже 1,792 трлн грн мають піти на оплату праці та пов’язані з нею нарахування, ще 2,299 трлн грн — на зброю та військову техніку.

    Для порівняння, загальні доходи державного бюджету на наступний рік прогнозуються на рівні 5,648 трлн грн, тоді як усі видатки — 7,272 трлн грн. Державі також знадобиться близько $52,6 млрд міжнародної фінансової підтримки.

    Тому навіть за рекордного оборонного бюджету простору для нових масштабних грошових обіцянок залишається небагато.

    Чому гроші партнерів не можна просто спрямувати на зарплати

    Є ще одна проблема: значна частина міжнародної допомоги має цільове призначення.

    Наприклад, Nenka.info раніше писала, що значну частину великого кредитного пакета ЄС на €90 млрд неможливо просто спрямувати на підвищення зарплат військовим. Європейське фінансування значною мірою орієнтоване на закупівлю зброї, оборонну промисловість та інші визначені напрями.

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Це означає, що грошове забезпечення військовослужбовців значною мірою залишається навантаженням саме на український бюджет.

    Що вже змінилося у 2026 році

    Нинішня контрактна реформа була запущена в червні.

    Nenka.info тоді писала про постанову Кабміну №768, яка запровадила нові типи контрактів із фіксованими строками служби, диференційованими виплатами та гарантованою відстрочкою після звільнення.

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Також видання повідомляло, що військові, які не переходять на нову контрактну модель, продовжують служити за чинними правилами мобілізації до моменту появи законних підстав для звільнення або демобілізації.

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Окремо Міноборони наголошувало, що частина нових бойових виплат узагалі не залежить від підписання мотиваційного контракту. Вони поширюються і на мобілізованих, і на військових, які служать за старими контрактами.

    Це ще раз підтверджує: нинішня дискусія не стосується скасування вже встановлених виплат.

    Що може бути далі

    Веніславський прямо говорить, що мотиваційна складова контрактної служби залишатиметься одним із головних інструментів залучення людей до армії. Але парламентарі, за його словами, хочуть уникати ситуації, коли спочатку оголошується надзвичайно приваблива сума, а вже потім з’ясовується, що бюджет не може її стабільно забезпечувати.

    Тому найближчим часом основний акцент, найімовірніше, залишатиметься на вже запущеній моделі: чіткий строк служби, вищі виплати за ризик і безпосередню участь у боях, додаткові бонуси та гарантований період відстрочки після контракту.

    Публічних рішень про скасування або урізання нинішньої контрактної системи станом на 20 вересня немає.

    Але поява нових масштабних фінансових стимулів — наприклад, ще більших одноразових премій або різкого підвищення базового забезпечення для всіх категорій військових — тепер напряму залежатиме від того, чи зможе держава знайти для цього стабільне джерело фінансування.

    І саме тут позиція Веніславського звучить доволі однозначно: нових гучних обіцянок без грошей у бюджеті влада робити не хоче.

  • Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    В Україні стартував один із наймасштабніших експериментальних проєктів у сфері військової служби за останні роки — уряд офіційно запровадив нову систему контрактів для військовослужбовців Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Відповідна постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня вже опублікована та набрала чинності, а укладати нові контракти можна від 15 червня 2026 року, повідомляє Міністерство оборони України.

    Йдеться про запровадження принципово нової моделі проходження служби, яка передбачає більш гнучкі строки контрактів, диференційовану систему грошового забезпечення та чітко визначені гарантії щодо завершення служби. Урядовці підкреслюють, що це експериментальний проєкт, який триватиме два роки — до червня 2028 року — і має стати основою для подальшої реформи військового контрактного забезпечення в умовах воєнного стану.

    Нова модель передбачає три основні типи контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Вони відрізняються не лише назвою, а й термінами служби та характером виконуваних завдань. Для військовослужбовців передбачено контракти строком від 6 до 24 місяців, що є суттєвою зміною порівняно з попередньою системою, де строки служби були значно менш гнучкими та переважно довгостроковими.

    Згідно з урядовими роз’ясненнями, для бойових посад передбачено кілька варіантів строків залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових — близько 10 місяців, для громадян із запасу — 14 місяців, а для осіб із бойовим досвідом, які перебувають у резерві, — від 6 місяців. Для інших посад базовий строк контракту встановлено на рівні 24 місяців. Після завершення контракту військовослужбовцям гарантується звільнення зі служби, що має стати одним із ключових стимулів нової системи.

    Окрему увагу уряд приділив механізму відстрочок від мобілізації після завершення контракту. Базова відстрочка становитиме щонайменше шість місяців, однак її тривалість може збільшуватися залежно від участі військовослужбовця у бойових діях. За кожні 30 днів виконання бойових завдань передбачене додаткове продовження відстрочки, а також додаткові місяці за тривалу службу під час воєнного стану та попередній досвід служби до його введення. У Міністерстві оборони наголошують, що таким чином держава намагається поєднати потреби фронту з передбачуваністю для військових.

    Фінансова частина реформи є однією з наймасштабніших змін. Вона передбачає суттєву диференціацію виплат залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику. Так, за участь у штурмових діях у глибині оборони власних військ передбачено 20 тисяч гривень за добу, а за аналогічні дії в глибині оборони противника — 40 тисяч гривень. Базові бойові виплати можуть сягати до 100 тисяч гривень, а для окремих позицій у зоні активних бойових дій, зокрема на рівні взводних опорних пунктів, — до 170 тисяч гривень.

    Також визначено додаткові виплати для різних рівнів участі у бойових завданнях: до 70 тисяч гривень для ротних опорних пунктів, близько 50 тисяч гривень для пунктів управління, а також окремі винагороди за взяття в полон противника — 100 тисяч гривень, і за знищення живої сили противника — 15 тисяч гривень. Для військових, які не залучені безпосередньо до бойових дій, але забезпечують функціонування підрозділів, встановлено мінімальний рівень виплат не менше 30 тисяч гривень на місяць.

    Окремим елементом системи стали доплати для інструкторського складу. Військовослужбовці, які займаються підготовкою особового складу, отримуватимуть додаткові виплати у розмірі від 15 до 30 тисяч гривень залежно від навантаження та ролі в навчальному процесі.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що головна мета нової моделі — зробити військову службу більш прогнозованою, справедливою та мотивованою, а також краще враховувати різницю між бойовими та небойовими завданнями. Окремо зазначається, що реформа покликана підвищити привабливість служби в армії та зменшити дисбаланси в системі винагород.

    Для консультацій щодо нових контрактів запрацювала спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони за номером 1519, де можна отримати роз’яснення щодо умов служби, виплат та порядку укладання договорів.

    Експериментальний характер проєкту означає, що протягом двох років система буде тестуватися, аналізуватися та, за необхідності, коригуватися. Після завершення цього періоду уряд планує ухвалити рішення щодо її повноцінного впровадження або доопрацювання з урахуванням отриманого досвіду.

  • Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Українська влада готує одну з наймасштабніших реформ військової служби від початку повномасштабного вторгнення Росії. Міністерство оборони та Кабінет Міністрів найближчими тижнями планують представити нову модель проходження служби, яка передбачає підвищення грошового забезпечення військових, запровадження контрактів із чіткими термінами служби та нові механізми мотивації для бійців на передовій.

    Про це 12 червня під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, уряд разом із Міністерством оборони завершує підготовку комплексної реформи, яка має стати одним із ключових елементів модернізації української армії.

    «Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах», — заявила глава уряду.

    За словами Свириденко, деталі нової системи будуть представлені парламентарям уже найближчими тижнями. Саме тоді стане зрозумілим остаточний формат контрактної служби, рівень грошового забезпечення та механізми демобілізації окремих категорій військовослужбовців.

    Що відомо про майбутню реформу

    Перші деталі реформи вже були презентовані представникам парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, концепція передбачає суттєве підвищення базового грошового забезпечення військових, нові контракти та зміни у підходах до комплектування підрозділів.

    Серед ключових нововведень:

    • підвищення мінімального грошового забезпечення військовослужбовців із 20 до 30 тисяч гривень;
    • диференційовану систему виплат залежно від посади, спеціальності та функцій військового;
    • підвищені виплати для піхотинців та військових, які безпосередньо виконують бойові завдання;
    • нову систему контрактів із чітко визначеними термінами служби;
    • механізми звільнення або демобілізації для окремих категорій військових;
    • додаткові стимули для командирів усіх рівнів.

    Окремий акцент робиться на піхотних підрозділах, які несуть найбільше навантаження на фронті. Саме для них планують запровадити спеціальні контракти із суттєво вищими виплатами. За попередніми напрацюваннями Міноборони, розмір грошового забезпечення для військових на передовій може сягати від 250 до 400 тисяч гривень залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику.

    Чіткі терміни служби — головний запит суспільства

    Одним із найочікуваніших елементів реформи є встановлення конкретних термінів військової служби. Саме це питання залишається одним із найбільш дискусійних від початку повномасштабної війни.

    У Міністерстві оборони неодноразово наголошували, що нова контрактна система має забезпечити військовослужбовцям зрозумілі правила проходження служби, механізми ротації та перспективу демобілізації.

    За попередніми даними, які раніше озвучувалися в медіа, серед варіантів розглядаються контракти на 10, 14 або 24 місяці з гарантованими умовами звільнення після завершення визначеного терміну. Водночас остаточне рішення ще не ухвалене, а самі параметри можуть бути змінені до моменту офіційного представлення реформи.

    Ще у квітні Свириденко заявляла, що уряд працює над переходом до більш контрактної моделі комплектування армії, де зарплата буде залежати від конкретної посади та функцій військового.

    Чому реформа потребує мільярдів

    Запровадження нової системи виплат стане серйозним навантаженням для державного бюджету. Сектор безпеки та оборони вже залишається найбільшою статтею видатків України.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд зараз проводить розрахунки, щоб знайти фінансовий ресурс для забезпечення нових стандартів грошового забезпечення не лише у 2026 році, а й у наступні роки.

    Раніше Кабмін повідомляв, що на сектор безпеки та оборони спрямовуються рекордні обсяги фінансування, а окремо розглядаються механізми індексації виплат військовослужбовцям.

    Коли стартують зміни

    За інформацією уряду та Міноборони, перший етап реформи може стартувати вже найближчим часом після завершення погоджень із парламентом та Генеральним штабом. Частина рішень може бути впроваджена через постанови Кабінету Міністрів, а для інших знадобляться зміни до законодавства.

    Міністр оборони Михайло Федоров раніше заявляв, що реформа включатиме справедливу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби та зрозумілою логікою ротацій. За його словами, трансформація умов служби є одним із головних пріоритетів оборонного відомства у 2026 році.

    Найближчі тижні можуть стати визначальними для майбутнього української армії. Якщо анонсовані зміни будуть реалізовані, ЗСУ отримають не лише нову систему оплати праці, а й більш зрозумілі правила проходження служби, яких давно очікують як військові, так і суспільство.

  • Контракти до 400 тисяч для піхоти: Володимир Зеленський оголосив масштабну реформу армії та нову систему виплат

    Контракти до 400 тисяч для піхоти: Володимир Зеленський оголосив масштабну реформу армії та нову систему виплат

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про старт масштабної реформи сектору оборони, ключовим елементом якої стане суттєве підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Особливий акцент робиться на піхотних підрозділах, для яких планують запровадити нові контракти з виплатами до 400 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань. Рішення ухвалене після погодження базових параметрів реформи між військовим командуванням і урядом, а її активна фаза має розпочатися вже в червні 2026 року.

    За словами глави держави, нова модель фінансового забезпечення армії базуватиметься на принципі справедливості, який передбачає диференційований підхід до виплат. Йдеться про те, що рівень грошового забезпечення буде безпосередньо залежати від реального внеску військовослужбовця: участі в бойових діях, складності виконуваних завдань, досвіду та ефективності. Таким чином держава прагне відійти від формального підходу до нарахування зарплат і створити систему мотивації, яка враховує реальні ризики та навантаження.

    У межах реформи визначено базові орієнтири: мінімальний рівень грошового забезпечення для військових, які перебувають у тилових підрозділах, має становити не менше 30 тисяч гривень. Водночас для тих, хто виконує бойові завдання на передовій, виплати будуть значно вищими — у кілька разів. Найбільші зміни торкнуться саме піхотинців, адже ця категорія військових несе одне з найвищих навантажень на фронті.

    Президент наголосив, що для піхоти розробляється окремий формат контрактів, який передбачає виплати в діапазоні від 250 до 400 тисяч гривень. Розмір винагороди залежатиме від інтенсивності бойових дій, складності операцій та досягнутих результатів. Такий підхід має не лише підвищити соціальний захист військових, а й посилити мотивацію до служби в найбільш складних підрозділах.

    Крім того, реформа охоплює і командний склад. За словами Зеленського, українські офіцери, бойові сержанти та командири мають отримати «достойний і відчутно підвищений» рівень оплати. Це пояснюється тим, що саме від якості управління на полі бою часто залежить не лише успіх операцій, а й життя військових. Таким чином держава намагається закласти баланс між відповідальністю та винагородою.

    Очікується, що вже у травні будуть узгоджені всі деталі реформи, включно з механізмами фінансування, а перші практичні результати мають з’явитися в червні. Зокрема, йдеться про початок виплат за новими принципами та запуск оновленої системи контрактів.

    Реформа грошового забезпечення є частиною ширших змін у Збройних силах України. Раніше в Міністерстві оборони заявляли про підготовку нових підходів до мобілізації, а також змін у питаннях проходження служби, зокрема щодо термінів перебування в бойових підрозділах і умов ротації. Особливу увагу приділяють саме штурмовим підрозділам і піхоті, які відіграють ключову роль у сучасній війні.

    Експерти зазначають, що підвищення виплат є не лише соціальним, а й стратегічним кроком. В умовах тривалої війни держава змушена конкурувати за людський ресурс, адже мотивація військових стає одним із ключових факторів обороноздатності. Збільшення грошового забезпечення може допомогти залучити нових добровольців, утримати досвідчених бійців і знизити ризики кадрового дефіциту.

    Водночас важливим залишається питання фінансової стійкості таких змін. Реалізація реформи вимагатиме значних бюджетних ресурсів, і значною мірою залежатиме від міжнародної фінансової підтримки України. Проте в умовах війни інвестиції в оборону залишаються пріоритетом для держави.

    Окремо варто відзначити, що новий підхід до оплати праці військових фактично формує нову модель армії — більш професійну, мотивовану та орієнтовану на результат. Якщо реформа буде реалізована в повному обсязі, вона може стати однією з наймасштабніших трансформацій Збройних сил за останні роки.

    Оголошені зміни свідчать про перехід до нової фази розвитку української армії, де ключовими стають не лише технології та озброєння, а й люди — їхня мотивація, підготовка та соціальний захист. І саме від того, наскільки ефективно буде впроваджена ця реформа, значною мірою залежатиме здатність України протистояти викликам війни у довгостроковій перспективі.