Golosnovinua.com

Позначка: контроль

  • У Чехії готують нові правила для українців із тимчасовим захистом

    У Чехії готують нові правила для українців із тимчасовим захистом

    У Європейському Союзі поступово змінюється підхід до перебування українців, які отримали статус тимчасового захисту після початку повномасштабної війни. Однією з країн, де ці зміни вже переходять у практичну площину, стала Чехія. Там готують оновлення правил, які передбачають більш чіткі умови перебування, посилення контролю та відповідальності за порушення.

    Про майбутні нововведення повідомив посол України в Чехії Василь Зварич в інтерв’ю “Главком”. За його словами, зміни не спрямовані на обмеження прав українців, а є частиною ширшої тенденції в Європі — переходу до більш структурованої та контрольованої міграційної політики.

    Йдеться насамперед про уточнення правил перебування для тих, хто користується тимчасовим захистом. За словами дипломата, більшість українців у Чехії вже інтегрувалися в суспільство — працюють, сплачують податки та мають стабільний дохід. Саме тому нові підходи мають на меті відокремити тих, хто дотримується правил, від тих, хто може зловживати статусом.

    Одним із ключових нововведень може стати скорочення дозволеного часу перебування за межами Чехії. Наразі українці можуть виїжджати з країни до 90 днів без втрати статусу, однак у майбутньому цей термін можуть зменшити приблизно до 30 днів. Це рішення пов’язане з необхідністю чітко визначити, чи людина фактично проживає в країні та користується її соціальною системою.

    Крім того, чеська влада планує посилити контроль за дотриманням правил перебування. Зокрема, перевірятимуть, чи особа дійсно проживає в Чехії, чи не порушує законодавство та чи не отримує соціальні виплати без належних підстав.

    У разі порушення вимог наслідки можуть бути серйозними. Серед можливих санкцій — анулювання документів, втрата статусу тимчасового захисту або навіть депортація. Водночас дипломати наголошують, що ці заходи спрямовані лише проти тих, хто порушує правила, і не торкнуться більшості українців.

    Окремим напрямом реформ є створення можливостей для переходу від тимчасового захисту до довгострокового проживання. У Чехії обговорюють механізми, які дозволять українцям легалізувати своє перебування на більш стабільних умовах, якщо вони працюють і інтегрувалися у суспільство.

    Експерти зазначають, що такі зміни є логічним етапом розвитку міграційної політики. Тимчасовий захист, який запровадили у 2022 році як екстрений механізм, поступово трансформується у більш довгострокову систему. Країни ЄС прагнуть адаптувати законодавство до нових реалій, коли значна частина українців вже не є тимчасовими біженцями, а фактично стала частиною місцевих економік.

    Водночас Чехія залишається однією з країн, яка прийняла найбільшу кількість українців у Європі. Це створює додаткове навантаження на соціальну систему, ринок праці та житлову інфраструктуру. Саме тому уряд намагається знайти баланс між підтримкою українців і захистом власних ресурсів.

    Подібні процеси відбуваються і в інших країнах ЄС. Наприклад, Польща вже впроваджує зміни до законодавства, спрямовані на регулювання статусу українців. Це свідчить про загальноєвропейську тенденцію — поступовий перехід від кризових рішень до системної політики.

    Важливо, що на рівні Євросоюзу механізм тимчасового захисту залишається чинним. Українці й надалі мають право легально перебувати в країнах ЄС, працювати, навчатися та користуватися соціальними послугами. Однак умови цього перебування стають більш чіткими та регламентованими.

    Українські дипломати підкреслюють, що нові правила не повинні викликати паніки. Для тих, хто дотримується законів і веде легальний спосіб життя, суттєвих змін не передбачається. Натомість нововведення можуть навіть спростити життя, зокрема через можливість отримати довгостроковий статус.

    Таким чином, перегляд правил тимчасового захисту в Чехії є частиною ширшого процесу трансформації міграційної політики в Європі. Для українців це означає необхідність уважніше ставитися до умов перебування, але водночас відкриває нові можливості для легалізації та стабільного життя в країнах ЄС.

  • В Україні посилюють контроль за ринком нерухомості через фінмоніторинг

    В Україні посилюють контроль за ринком нерухомості через фінмоніторинг

    В Україні планують посилити контроль за операціями на ринку нерухомості. Рієлторів можуть зобов’язати передавати інформацію про клієнтів до Державної служби фінансового моніторингу у випадках, якщо сума угоди перевищує 400 тисяч гривень.

    Йдеться про фактично більшість операцій купівлі-продажу житла, адже зазначений поріг значно нижчий за середню вартість нерухомості в Україні. Нововведення спрямоване на підвищення прозорості ринку та боротьбу з відмиванням коштів.

    Згідно з пропозиціями, рієлтори виконуватимуть функції суб’єктів фінансового моніторингу. Вони повинні будуть ідентифікувати клієнтів, перевіряти походження коштів і передавати відповідні дані до профільного державного органу у разі підозрілих або значних операцій.

    Подібна практика вже застосовується в банківській сфері та є частиною міжнародних стандартів фінансової безпеки. Україна, як кандидат на вступ до Європейського Союзу, поступово адаптує своє законодавство до цих вимог.

    Водночас експерти зазначають, що нові правила можуть викликати занепокоєння серед учасників ринку через додаткову бюрократію та ризики втручання у приватність. Особливо це стосується покупців, які здійснюють великі угоди.

    Водночас мова не йде про автоматичне визнання таких операцій підозрілими. Передача інформації є частиною стандартної процедури фінансового контролю, а остаточні висновки щодо можливих порушень ухвалюють відповідні органи на основі аналізу.

    Очікується, що впровадження нових правил допоможе зменшити тіньові схеми на ринку нерухомості та підвищити рівень довіри до операцій із житлом.

  • НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    У Національному банку України поставили під сумнів якість корпоративного управління в «Укрпошті» та професійну компетентність її генерального директора Ігоря Смілянського. Про це свідчить позиція регулятора щодо діяльності державної компанії.

    У НБУ зазначають, що чинна система управління не відповідає нормативним вимогам. Зокрема, йдеться про тривалу відсутність сформованої наглядової ради, неналежний розподіл повноважень та концентрацію управлінських функцій в руках одного керівника.

    За оцінкою регулятора, генеральний директор фактично поєднує операційне управління з частиною функцій, які мають виконуватися наглядовою радою. Така модель, як вважають у Нацбанку, призвела до накопичення системних проблем у діяльності підприємства.

    У регуляторі також наголошують, що порушення мають системний характер і фіксувалися протягом 2024–2026 років, попри застосовані раніше заходи впливу. Це, на думку НБУ, ставить під сумнів ефективність існуючої моделі корпоративного управління.

    Висновки Нацбанку можуть мати подальші наслідки для державної компанії, зокрема у частині реформування системи управління та посилення контролю за її діяльністю.

    Станом на зараз офіційної реакції керівництва «Укрпошти» на заяви регулятора не оприлюднено.

  • У Шенгенській зоні запроваджують нову систему контролю: що зміниться для подорожувальників

    У Шенгенській зоні запроваджують нову систему контролю: що зміниться для подорожувальників

    З 10 квітня країни Шенгенської зони почнуть повноцінно використовувати нову цифрову систему контролю на кордонах — Entry/Exit System (EES). Вона поступово замінить традиційні штампи у паспортах і суттєво змінить процедуру проходження прикордонного контролю.

    Головна зміна полягає у переході на біометричну реєстрацію. Під час перетину кордону у мандрівників збиратимуть відбитки пальців і робитимуть фото обличчя. Усі ці дані зберігатимуться в електронній системі та використовуватимуться під час наступних поїздок.

    Фактично, Європа відмовляється від паперових відміток у паспортах. Біометричні дані поступово замінять штампи, які раніше були звичними для багатьох туристів.

    Як працюватиме нова система

    Для тих, хто вже подорожував до країн Шенгену, процедура стане швидшою. Якщо дані вже є в системі, прикордонники просто звірятимуть їх без повторного збору біометрії.

    Втім, у деяких випадках інформацію можуть знімати повторно — наприклад, якщо система не зможе коректно ідентифікувати людину або дані потребуватимуть оновлення.

    Власники біометричних паспортів зможуть користуватися автоматичними терміналами контролю там, де вони встановлені. Це має пришвидшити проходження кордону, однак повністю уникнути черг, за прогнозами, не вдасться.

    Важливі правила для подорожуючих

    Для громадян країн, що не входять до ЄС, зокрема Казахстану, візовий режим залишається без змін. Система EES не скасовує необхідності отримання шенгенської візи.

    Крім того, нова система автоматично фіксуватиме всі випадки перевищення дозволеного строку перебування в Шенгенській зоні. Навіть незначне порушення може мати наслідки — від штрафів до відмови у видачі віз у майбутньому.

    Європейський союз також планує можливі зміни у візовій політиці. Зокрема, обговорюється угода про спрощення візових процедур, яка може передбачати скорочення термінів розгляду заяв, зменшення кількості документів, зниження зборів і розширення можливостей отримання багаторазових віз.

  • Мільярди під наглядом: Трамп ініціює аудит допомоги Україні

    Мільярди під наглядом: Трамп ініціює аудит допомоги Україні

    У США посилюється контроль за використанням фінансової допомоги Україні на тлі нових заяв чинного президента Дональд Трамп. Він наголосив на необхідності розслідування того, як саме витрачалися кошти, виділені Вашингтоном Києву.

    За словами Трампа, використання американської допомоги має бути максимально прозорим і підзвітним. Президент США підкреслив, що питання ефективності витрачання коштів потребує ретельної перевірки з боку відповідних органів.

    Дискусія посилилася після свідчень у Палата представників США. Заступник генерального інспектора USAID Адам Каплан повідомив про низку проблем у системі контролю за використанням коштів.

    Зокрема, за його словами, частина фінансування надавалася із затримками звітності, а доступ до деяких даних був обмежений. Це ускладнювало повноцінний аудит використання ресурсів.

    Контроль за витрачанням коштів здебільшого здійснюється через підрядників і міжнародні організації. Водночас, як зазначив Каплан, цього недостатньо для гарантування належного рівня нагляду.

    Окремою проблемою залишається формат перевірок. Через війну значна частина моніторингу відбувається дистанційно, без фізичних виїздів на місця реалізації програм. Це суттєво обмежує можливості перевірки та створює додаткові ризики.

    На цьому тлі у США дедалі гучніше лунають заклики до посилення контролю за міжнародною допомогою. У Вашингтоні наголошують: навіть в умовах війни фінансова підтримка має супроводжуватися чіткою звітністю та ефективними механізмами перевірки.

  • Фото, відео і геолокація: як зміниться контроль у будівництві в Україні

    Фото, відео і геолокація: як зміниться контроль у будівництві в Україні

    Кабінет Міністрів ухвалив рішення про обов’язкове використання мобільного застосунку «Прозоре будівництво» під час прийняття завершених об’єктів будівництва в експлуатацію. Новий цифровий інструмент має змінити підхід до роботи органів державного архітектурно-будівельного контролю та зробити процес перевірок більш контрольованим і відкритим.

    Відтепер інспектори ДАБК зможуть проводити виїзні огляди з повною цифровою фіксацією результатів безпосередньо на будівельному майданчику. Усі етапи перевірки — від підтвердження присутності до оцінки відповідності об’єкта проєктній документації — здійснюватимуться через застосунок у реальному часі.

    В уряді зазначають, що впровадження цифрового формату значно зменшує вплив людського фактора та ускладнює маніпуляції під час прийняття об’єктів. За рахунок автоматизації процесів контроль стає більш прозорим, а відповідальність посадових осіб — чітко зафіксованою.

    Функціонал застосунку передбачає можливість фото- та відеофіксації стану об’єкта, внесення даних до спеціального чек-листа та автоматичне визначення геолокації. Це дозволяє підтвердити, що перевірка дійсно проводилась на місці, а не формально.

    Окрему увагу приділено оновленому чек-листу. Він отримав чітку структуру з поділом на окремі блоки, що охоплюють інженерні системи, внутрішні та зовнішні елементи будівель, а також ключові функціональні характеристики об’єкта. Такий підхід унеможливлює використання сторонніх матеріалів і зводить до мінімуму суб’єктивні оцінки.

    Очікується, що застосування мобільного інструменту не лише прискорить процедуру введення об’єктів в експлуатацію, а й посилить довіру до рішень контролюючих органів. У перспективі це має стати частиною ширшої цифрової трансформації будівельної галузі та державного нагляду.

  • Кандидат до Держмитниці Бойко під час зернових схем відповідав за внутрішню безпеку

    Кандидат до Держмитниці Бойко під час зернових схем відповідав за внутрішню безпеку

    Кандидат на посаду голови Держмитниці Олександр Бойко наразі очолює відділ правової роботи Львівської митниці. Раніше він очолював відділ внутрішньої безпеки Одеської митниці саме у період, коли там відбувалися скандальні «зернові» схеми під керівництвом Михайла Мірошніченка.

    З серпня 2022 до січня 2023 року Бойко відповідав за виявлення порушень законодавства посадовцями митниці та співпрацю з правоохоронними органами. Саме тоді ДБР зафіксувало схему приховування товарів від розмитнення, завдані збитки бюджету сягнули 47 млн грн.

    За даними СБУ та БЕБ, через одеські порти у 2022 році вивезли понад 1 млн тонн зернових сумнівного походження, що завдало державі збитків приблизно на 5,2 млрд грн. ТСК підкреслила недбале виконання обов’язків керівництвом ДМС та Одеської митниці, що дозволило схемам функціонувати.

    Нині Бойко подався на конкурс керівника Держмитниці і у своєму мотиваційному листі заявляє про готовність забезпечити прозорість та доброчесність у роботі відомства. Водночас експерти Антикорупційного центру «МЕЖА» зазначають, що питання щодо ролі внутрішньої безпеки у період масштабних зернових схем залишаються відкритими.

    Антикорупційний центр «МЕЖА» продовжує моніторинг усіх кандидатів на посаду голови Держмитниці та надсилає результати конкурсній комісії.

  • Керівник БЕБ із автомобілями по 49 тисяч: парадокс української правоохоронної системи

    Керівник БЕБ із автомобілями по 49 тисяч: парадокс української правоохоронної системи

    Юрій Бєлоусов обіймає посаду заступника директора Бюро економічної безпеки України з питань цифрового розвитку та цифровізації. В офіційній біографії — служба в органах внутрішніх справ, робота в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, керівні ролі в громадському секторі та багаторічна кар’єра в Офісі Генерального прокурора.

    Формально Бєлоусов є представником «оновленого» керівництва БЕБ. Фактично — чиновник із численними аномаліями у майновій та фінансовій історії, які системно не сходяться із задекларованими доходами.

    У 2023 році Бєлоусов брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ. На конкурсі комісія звернула увагу не на його професійні компетенції, а на сумнівну арифметику декларацій: продаж автомобіля за 49 тисяч гривень, великі суми готівки у дружини, десятки тисяч доларів позик, доходи від миротворчої місії без податкового підтвердження. Через це конкурс він не пройшов, проте це не стало перешкодою для подальшого кар’єрного зростання.

    Декларації Бєлоусова викликають додаткові запитання. Дві земельні ділянки були придбані в один день без зазначення вартості, частка квартири в Кам’янському оформлена спільно з родичами. Сім’я роками безплатно проживала у київській квартирі, записаній на тещу. Автопарк сім’ї — Hyundai Grand Santa Fe та MINI — задекларовані за однаковою «універсальною» ціною по 49 тисяч гривень, що не відповідає ринковій вартості.

    Також Бєлоусов контролює фінансові потоки у БЕБ, де системно не реагують на фіктивний імпорт цифрових послуг. Через компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот» роками виводяться мільйони гривень нерезидентам, що не мають стосунку до реальних розробників.

    Окремою проблемою є нелегальний гральний бізнес: конвертація електронних грошей Webmoney та QIWI у готівку через ПАТ КБ «Центр» із оборотами на сотні мільйонів доларів. Схеми функціонують без жорсткого контролю та публічних результатів розслідувань.

    Виходить парадоксальна ситуація: гучні заяви БЕБ про боротьбу з економічною злочинністю співіснують із деклараціями керівників, які не сходяться з реальністю, та фінансовими потоками, що фактично залишаються безконтрольними.

  • Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    За останні чотири роки Національний банк України зафіксував понад 3,1 тисячі скарг щодо діяльності колекторських компаній. Лише у 2025 році вже надійшло майже тисяча звернень, що перевищує показники минулого року. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на Офіс Генерального прокурора.

    Згідно з даними, у середньому Нацбанк отримує 104 скарги на місяць. Це на третину більше, ніж торік, і вдвічі більше, ніж у 2023 році. Понад 60% усіх скарг надійшли протягом останніх двох років, що свідчить про активізацію проблем у взаємодії боржників з колекторами.

    З 2021 року, коли набув чинності новий закон про колекторську діяльність, право звертатися до боржників мають лише компанії, зареєстровані у Реєстрі колекторських компаній НБУ. За порушення правил роботи недоброчесні колектори можуть отримати штрафи, обмеження діяльності або бути виключені з реєстру.

    Від початку роботи реєстру до нього потрапили 82 компанії, проте надалі темпи реєстрації значно сповільнилися: у 2022 році додалося лише п’ять компаній, а у 2025 році — поки що лише одна. Нині у реєстрі зареєстровані 74 компанії, а їхній сукупний дохід за минулий рік перевищив 1 мільярд гривень.

  • Головам РДА Києва змінили графік комунікації з керівництвом міста

    Головам РДА Києва змінили графік комунікації з керівництвом міста

    Як повідомляють наші джерела, Офіс Президента заборонив новопризначеним головам РДА міста Києва ходити на традиційні наради о 8- мій ранку до першого заступника мера Києва  Миколи Поворозника.

    Нагадаємо, після скандалу з “п’яним днем народження”,  депутати Київради висловили недовіру Миколі Поворознику.

    Водночас, Миколу Поворозника наразі не звільнено і він продовжує виконувати свої посадові обов’язки в звичному режимі.

    Більше того, за інформацією НЕНЬКА.ІНФО, Микола Поворозник зумів не тільки зберегти контроль над частиною корупційних потоків столиці, але й створив так званий “тіньовий бек-офіс” для їх подальшої координації.