Golosnovinua.com

Позначка: кордон з Білоруссю

  • «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.

    Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.

    За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину
    ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ

    Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.

    При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.

    Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.

    Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.

    Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.

    24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.

    Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?

    Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.

    Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.

    Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.

    За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.

    Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.

    Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.

    Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.

    Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.

    Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.

    Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.

    Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.

    Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.

    Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.

  • НАТО біля кордонів Білорусі: Німеччина перекидає тисячі військових до Литви

    НАТО біля кордонів Білорусі: Німеччина перекидає тисячі військових до Литви

    Німеччина продовжує масштабне посилення східного флангу НАТО та готується до одного з найбільших військових розгортань за межами власної території за останні десятиліття. До кінця 2027 року Берлін планує розмістити в Литві повноцінну бойову бригаду чисельністю близько 5000 військовослужбовців, які нестимуть службу поблизу кордону з Білоруссю на постійній основі. Про це в інтерв’ю Bild заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас.

    За словами литовського урядовця, підготовка до прибуття німецького контингенту просувається значно швидше, ніж передбачалося початковими планами. Будівництво необхідної інфраструктури випереджає графік приблизно на десять місяців. У районах майбутнього розташування військових активно зводять житлові квартали, школи, дитячі садки, медичні заклади, транспортні об’єкти та іншу соціальну інфраструктуру, необхідну не лише для самих військових, а й для членів їхніх сімей.

    Каунас наголосив, що проєкт має стратегічне значення як для Литви, так і для всього Північноатлантичного альянсу. На його переконання, присутність німецької бригади суттєво посилить можливості стримування потенційної агресії на східному фланзі НАТО та стане додатковою гарантією безпеки для країн Балтії.

    Міністр зазначив, що німецький підрозділ під командуванням генерала Крістіана Хубера буде повністю укомплектований особовим складом, сучасною технікою та озброєнням. За його словами, Литва та Німеччина мають усі шанси завершити реалізацію проєкту навіть раніше визначених термінів.

    Розгортання військової бригади стане безпрецедентним кроком для сучасної Німеччини. Після завершення Холодної війни Берлін традиційно уникав постійного базування великих бойових формувань за кордоном, однак повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила підходи до європейської безпеки. Саме після 2022 року німецьке керівництво оголосило про так званий Zeitenwende — історичний поворот у сфері оборонної політики, який передбачає масштабне переозброєння Бундесверу та посилення ролі Німеччини в обороні Європи.

    Наразі на території Литви вже перебувають близько 1800 німецьких військовослужбовців. Вони беруть участь у низці навчань та спільних операцій із литовською армією. У червні німецькі військові проводять масштабні маневри Freedom Shield («Щит свободи») на полігоні Пабраде, який розташований приблизно за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю.

    У навчаннях задіяні підрозділи 45-ї танкової бригади Бундесверу, а також 203-й танковий батальйон із Аугустдорфа та 122-й мотопіхотний батальйон з Оберфіхтаха. Саме ці формування мають у майбутньому стати основою постійного німецького військового контингенту в Литві.

    Посилення військової присутності НАТО в Балтійському регіоні відбувається на тлі зростання напруженості між Заходом і Росією. Особливу увагу Альянс приділяє Білорусі, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фактично стала одним із ключових союзників Москви у військовій сфері. На території Білорусі регулярно проводяться спільні російсько-білоруські навчання, розміщуються російські військові підрозділи, а також сучасні системи озброєнь.

    Додаткові занепокоєння викликають повідомлення про поглиблення військової інтеграції між Москвою та Мінськом. Раніше білоруська опозиція оприлюднила доповідь, у якій вказала на низку ознак посилення мілітаризації країни та її потенційного подальшого втягування у війну проти України. Серед таких факторів називали зміни у військовому законодавстві, збільшення чисельності армії, активізацію військових навчань та розширення співпраці з російськими силовими структурами.

    На цьому тлі країни НАТО нарощують військову присутність у регіоні та зміцнюють оборонні рубежі поблизу східних кордонів Альянсу. Литва, Латвія та Естонія неодноразово заявляли про необхідність посилення військової інфраструктури та збільшення контингентів союзників через загрози, які, на їхню думку, походять від Росії та Білорусі.

    Паралельно Україна також продовжує зміцнювати північний напрямок. Українські військові посилюють фортифікації, розширюють систему спостереження та уважно стежать за активністю російських і білоруських військ поблизу кордону. В Києві неодноразово наголошували, що ризики використання білоруської території для військових операцій проти України залишаються актуальними.

    Таким чином, розгортання п’ятитисячної німецької бригади в Литві є не лише важливим етапом розвитку оборонного співробітництва між Вільнюсом і Берліном, а й одним із наймасштабніших заходів НАТО зі зміцнення безпеки східного флангу Альянсу з початку повномасштабної війни Росії проти України. Це рішення демонструє прагнення європейських союзників підготуватися до можливих викликів у регіоні та посилити стримування будь-яких потенційних загроз поблизу кордонів НАТО.

  • Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Президент України Володимир Зеленський виступив із жорсткою заявою на адресу білоруського керівництва, давши офіційному Мінську тиждень на припинення роботи прикордонних ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для забезпечення атак по території України. Ця заява стала одним із найгучніших сигналів Києва Білорусі від початку повномасштабної війни та викликала широкий резонанс як в Україні, так і за її межами.

    Під час свого звернення Зеленський заявив, що Білорусь має відключити ретранслятори поблизу українського кордону, через які російські сили здійснюють управління безпілотниками та іншими засобами ураження. Окрім цього, український президент закликав припинити постачання пального до Росії.

    «Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – наголосив Зеленський, коментуючи можливі подальші дії України.

    Заява прозвучала на тлі чергового загострення відносин між Києвом і Мінськом та після низки повідомлень про використання території Білорусі в інтересах російської військової кампанії проти України.

    Експерти зазначають, що ультиматум має не лише військовий, а й політичний зміст. Україна фактично демонструє, що розглядає інфраструктурні об’єкти, які допомагають Росії вести війну, як потенційні законні цілі незалежно від того, на території якої держави вони розташовані.

    За оцінками військових аналітиків, серед об’єктів, які можуть розглядатися як елементи російської військової логістики або підтримки ударів, називають прикордонні ретрансляційні вишки, а також окремі об’єкти паливної інфраструктури.

    Водночас ключовим адресатом заяви Зеленського багато експертів називають не стільки самого Олександра Лукашенка, скільки білоруське суспільство.

    Протягом останніх років офіційний Мінськ неодноразово намагався позиціонувати себе як сторону, яка формально не бере участі у війні. Однак територія Білорусі використовувалася російськими військами для вторгнення у 2022 році, запуску ракет, розміщення військової інфраструктури та проведення спільних навчань.

    Саме тому Київ дедалі частіше наголошує, що допомога Росії у війні створює ризики й для самої Білорусі.

    У своєму недавньому інтерв’ю білоруський лідер Олександр Лукашенко заявляв, що білоруський народ не хоче війни та що від Білорусі не варто очікувати бойових дій проти України. Крім того, він навіть визнав, що окремі його попередні висловлювання на адресу Зеленського були надто різкими.

    «Може, мені й не треба було так різко казати», – заявив Лукашенко.

    Втім українські оглядачі звертають увагу, що попри миролюбну риторику офіційного Мінська, реальних кроків щодо дистанціювання від російської військової машини Білорусь не здійснила.

    Навпаки, Київ регулярно наголошує на використанні білоруської території для забезпечення російських військових операцій.

    Особливої уваги ця тема набула після інциденту в Брянській області Росії, де безпілотник атакував автобус із білоруськими дітьми. Лукашенко поклав відповідальність за подію на Україну та пригрозив наслідками організаторам атаки.

    Однак українська сторона назвала інцидент провокацією та оприлюднила матеріали, які, за твердженням СБУ, ставлять під сумнів версію про причетність українських сил до удару.

    На цьому тлі нинішній ультиматум Києва виглядає як спроба чітко окреслити межі подальшої терпимості до дій Мінська.

    Військові експерти звертають увагу на ще один важливий аспект ситуації. Попри союзницькі відносини з Кремлем, Білорусь досі не вступила у війну безпосередньо власними військами.

    Аналітики пояснюють це низкою факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, відсутність підтримки війни серед населення та ризики внутрішньої дестабілізації.

    Багато експертів вважають, що саме побоювання внутрішньополітичних наслідків є однією з головних причин, чому Лукашенко уникає прямого залучення білоруських військ до бойових дій.

    Тим часом Україна продовжує уважно стежити за ситуацією на північному кордоні. У Києві неодноразово заявляли, що готові реагувати на будь-які дії, які створюють загрозу українській безпеці.

    Заява Зеленського про тижневий термін для відключення ретрансляторів стала одним із найчіткіших сигналів Мінську за весь час війни. Вона демонструє, що Україна готова не лише дипломатично реагувати на допомогу Росії, а й розглядати конкретні кроки для усунення джерел загрози.

    Чи відреагує на цей сигнал білоруська влада, стане зрозуміло вже найближчими днями. Втім уже зараз очевидно, що питання ролі Білорусі у війні знову повернулося до центру міжнародної уваги.

  • Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може завдати ударів по території Білорусі, якщо звідти з’явиться пряма загроза для української безпеки — зокрема запускатимуться російські ударні дрони або будуватимуться бази для «Шахедів». Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов, коментуючи ризики з північного напрямку.

    За його словами, українська розвідка відстежує активність на території Білорусі, однак наразі ознак готовності до негайного нападу «завтра» немає. Водночас Бескрестнов наголосив, що будь-яке використання білоруської території для агресії проти України дасть Києву право на адекватну відповідь.

    «Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для “Шахедів”, ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі», — пояснив він в інтерв’ю 24 Каналу.

    Бескрестнов зазначив, що з боку Білорусі вже раніше фіксували активність, пов’язану з російськими дронами. За його словами, там працювали пункти керування «Шахедами», хоча нині такої активності не фіксують. Водночас, за його словами, існує непідтверджена інформація про можливе будівництво баз для запуску таких БпЛА.

    Радник міністра оборони підкреслив, що українська армія готується до різних сценаріїв. Якщо йтиметься про спробу прориву білоруської піхоти через кордон, застосовуватимуться одні засоби, зокрема FPV-дрони. Якщо ж загроза буде пов’язана із запуском ударних безпілотників, відповідь може бути іншою — із використанням далекобійних БпЛА по відповідних об’єктах.

    За словами Бескрестнова, повторення сценарію лютого 2022 року, коли російські колони заходили з території Білорусі в напрямку Києва, зараз фізично значно складніше. Український кордон на півночі укріплений, а Сили оборони мають бойову готовність до можливих провокацій. Водночас він не виключає комбінованих сценаріїв, метою яких може бути не повномасштабне вторгнення, а відтягування українських сил на нову ділянку фронту.

    Тема можливої відповіді України по Білорусі загострилася після заяви командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді. Він повідомив, що українські військові вже визначили понад 500 потенційних цілей на території Білорусі на випадок, якщо режим Олександра Лукашенка вирішить відкрито вступити у війну на боці Росії.

    На цю заяву відреагував сам Лукашенко. Він заявив, що Білорусь нібито має «одну дуже серйозну ціль» неподалік від своєї території. При цьому він не уточнив, про який саме об’єкт ідеться, але його слова прозвучали як чергова погроза Україні на тлі посилення напруги довкола білоруського напрямку.

    Українські експерти вважають, що Москва може й надалі використовувати Білорусь як інструмент тиску. Йдеться не лише про потенційний сухопутний наступ, а й про запуск дронів, розміщення пунктів управління, логістичних вузлів, радіоелектронних засобів або інфраструктури для підтримки російських атак. Саме такі об’єкти, у разі їх використання проти України, можуть стати законними військовими цілями.

    Особливо небезпечним сценарієм є створення на території Білорусі баз для «Шахедів». Це дало б Росії змогу атакувати Україну з півночі, створюючи додаткове навантаження на українську ППО та загрозу для Києва, Волині, Рівненщини, Житомирщини, Чернігівщини, Львівщини й навіть країн НАТО поблизу білоруського кордону.

    Водночас офіційний Київ неодноразово наголошував: Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо з білоруської території запускатимуть ракети чи дрони, або якщо там розміщуватимуть інфраструктуру для атак, такі об’єкти можуть розглядатися як частина воєнної машини агресора.

    Заява Сергія Бескрестнова є не оголошенням наміру атакувати Білорусь, а попередженням: нейтральність Мінська закінчується там, де його територія починає працювати на російську війну. Для Лукашенка це фактично сигнал, що повторення ролі плацдарму для агресії 2022 року матиме вже інші наслідки.

  • «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що білоруські військовослужбовці не брали участі у війні проти України та не планують долучатися до бойових дій на боці Росії. Водночас він наголосив, що позиція Мінська може змінитися у випадку прямої загрози безпеці країни або військової атаки на білоруську територію.

    Відповідну заяву Лукашенко зробив під час публічного виступу, коментуючи роль Білорусі у російсько-українській війні. За його словами, білоруська армія не бере участі у бойових діях і не буде залучена до них у майбутньому за нинішніх умов.

    «Білоруські солдати не воювали і не воюватимуть в Україні», – заявив Лукашенко.

    Разом із тим білоруський лідер залишив застереження, яке може свідчити про готовність Мінська до інших сценаріїв розвитку подій. Він підкреслив, що у разі нападу на Білорусь ситуація кардинально зміниться.

    За словами Лукашенка, якщо з будь-якого напрямку буде здійснена військова атака на білоруську територію, тоді конфлікт може отримати зовсім інший характер. При цьому він не уточнив, які саме дії можуть бути вжиті та кого Мінськ розглядає як потенційне джерело такої загрози.

    Заява пролунала на тлі чергових дискусій щодо можливого втягування Білорусі у повномасштабну війну Росії проти України. Від початку вторгнення у лютому 2022 року територія Білорусі активно використовувалася російськими військами як плацдарм для наступу на Київ, а також для запуску ракет, розміщення військової техніки та проведення спільних навчань.

    Попри це офіційний Мінськ постійно наголошує, що білоруські підрозділи безпосередньо не брали участі у бойових діях на українській території.

    Останніми місяцями Білорусь неодноразово робила суперечливі заяви щодо військової готовності. У травні Лукашенко оголосив про проведення так званої «точкової мобілізації» та підготовку резервістів. Також білоруське керівництво повідомляло про переозброєння армії та посилення оборонних спроможностей держави.

    Ці заяви викликали занепокоєння як в Україні, так і серед країн НАТО, однак українські прикордонники та військова розвідка неодноразово зазначали, що наразі ознак формування ударного угруповання на кордоні з Україною не спостерігається.

    За оцінками експертів, прямий вступ Білорусі у війну залишається малоймовірним через низку факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, ризик внутрішньої дестабілізації, негативне ставлення значної частини населення до участі у війні та висока ймовірність серйозних політичних наслідків для режиму Лукашенка.

    Водночас аналітики наголошують, що Кремль продовжує зберігати значний вплив на Білорусь як у політичній, так і у військовій сферах. Саме тому ризики подальшого використання білоруської території для підтримки російських операцій залишаються актуальними.

    Окрему увагу викликає розміщення на території Білорусі російської тактичної ядерної зброї, а також повідомлення про можливе базування новітніх російських ракетних систем. Ці фактори посилюють роль країни у військових планах Москви навіть без прямої участі білоруських військових у бойових діях.

    Українські силові структури продовжують уважно стежити за ситуацією на північному напрямку. За даними Державної прикордонної служби та розвідки, наразі безпосередньої загрози повторного наступу з території Білорусі не зафіксовано. Водночас Україна зберігає необхідні сили та засоби для реагування на будь-які зміни обстановки.

    Експерти зазначають, що нинішня заява Лукашенка може бути спрямована як на внутрішню аудиторію, так і на міжнародних партнерів. З одного боку, вона покликана продемонструвати небажання Мінська безпосередньо вступати у війну, а з іншого – залишає простір для маневру у разі зміни безпекової ситуації або посилення тиску з боку Росії.

    Таким чином, офіційна позиція Білорусі залишається незмінною: країна не планує відправляти свої війська на війну проти України. Проте слова Лукашенка про можливу зміну ситуації у випадку атаки на Білорусь свідчать, що Мінськ не виключає різних сценаріїв розвитку подій у майбутньому.

  • До України прибудуть представники військових штабів Франції та Британії

    До України прибудуть представники військових штабів Франції та Британії

    За інформацією наших джерел, на цьому тижні до України прибудуть представники  військових штабів Франції та Британії для обговорення ряду питань стосовно теоритичної можливості розміщення військового контингенту на низці стратегічних об’єктів.

    Насамперед, за інформацією джерел, планується обговорення можливостей розміщення військового контингенту в аеропортах Львів та Ужгород для відкриття перельотів, в портах Одеської області – для безпечного транзиту сільськогосподарських вантажів з України.

    Також обговорюватиметься можливість розміщення військового контингенту на енерго- та інфраструктурних об’єктах. Попередньо підраховано, що для цього необхідно близько 3-4 тисяч військових, але, як повідомляє наше джерело,  “у європейців є сумніви і без згоди американців вони не готові йти на ці умови”.

    Окремим пунктом планується обговорення можливості розміщення європейського військового контингенту на кордоні з Республікою Білорусь, що, за підрахунками експертів, звільнить близько 30 тисяч бійців для задіяння на Сході.

    За інформацією джерел, ймовірність введення європейського військового контингенту на територію України без повномасштабного миру оцінюється на рівні 10%. Водночас, для команди Володимира Зеленського важливо запустити меседж, що іноземні миротворці можуть  з’явитись в Україні уже на початку травня.

  • Навіщо Білорусь концентрує свою війська на кордоні з Україною

    Навіщо Білорусь концентрує свою війська на кордоні з Україною

    Останніми днями почали активно поширюватися повідомлення про скупчення білоруських військових підрозділів біля українського кордону. Згідно з інформацією, яку надає військовий оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко, серед техніки, яка була помічена в прикордонній зоні, зафіксували наявність маркування у вигляді літери «B». Ця літера викликала безліч здогадок і домислів: чи то це натяк на «Belarus», чи це частина символіки ПВК «Вагнер», а може, просто знак для внутрішнього користування.

    Невизначеність і тривога серед населення зростають на тлі заяв українського МЗС, яке попередило Мінськ про неприпустимість провокацій чи актів агресії. Втім, Коваленко підкреслює, що подібні заяви – звична практика міністерства в умовах подібних ситуацій. Будь-яке скупчення додаткових військ у прикордонній зоні вимагає відповідної реакції з боку держави, незалежно від ступеня загрози.

    Нещодавно відомий білоруський моніторинговий проект «Беларускі Гаюн» повідомив, що техніка з маркуванням «B», про яку йде мова, належить 6-й механізованій бригаді, що базується в Гродно. За даними цього ж джерела, значна частина цієї техніки використовувалася під час навчань у серпні на полігоні «Гозький», що знаходиться в Гродненській області.

    Коваленко звертає увагу на важливий аспект: наразі немає ознак формування на території Білорусі ударного угруповання, що могло б загрожувати Україні. За його словами, на 1084-кілометровій лінії кордону між двома країнами розміщено близько трьох тисяч білоруських військових, які складаються з п’яти батальйонів і трьох підрозділів до роти. Цього недостатньо для початку будь-якої серйозної військової операції, не кажучи вже про наступ на Київ.

  • Прикордонники розповіли чи буде наступ з Білорусі

    Прикордонники розповіли чи буде наступ з Білорусі

    Незважаючи на відсутність безпосереднього переміщення військової техніки та особового складу поблизу українського кордону, напрямок з Білоруссю залишається потенційно загрозливим. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко під час ефіру на телемарафоні.

    Демченко підкреслив, що ситуація на кордоні з Білоруссю залишається стабільною. Сили оборони України повністю контролюють лінію кордону, і на даний момент не зафіксовано жодних нестандартних ситуацій безпосередньо на держрубежі. За його словами, розвідка постійно стежить за тим, що відбувається вглиб території Білорусі, щоб оперативно реагувати на можливі зміни та бути готовими до будь-яких дій з білоруської сторони.

    “В безпосередній близькості до нашого кордону ми не відмічаємо і не спостерігаємо ні переміщення техніки, ні особового складу”, – зазначив Демченко. Проте він також додав, що цей напрямок залишається загрозливим через продовження впливу Росії на Білорусь.

    Демченко наголосив, що Росія може чинити тиск на Білорусь з метою залучення її до війни більш масштабно. Українська сторона активно укріплює кордон та фортифікаційні споруди, щоб забезпечити готовність до можливих атак з території Білорусі, незалежно від того, чи ці атаки будуть здійснені білоруськими підрозділами, чи російськими силами.

    Важливо відзначити, що на цей момент Росія не має достатнього угруповання сил на території Білорусі для можливого вторгнення на територію України, що підкреслив Демченко.

    Однак, за інформацією Міністерства закордонних справ України, яка базується на даних розвідки, в Білорусі відбувається зосередження великої кількості особового складу, зокрема Сил спеціальних операцій, озброєння та військової техніки на кордоні з Україною. Це відбувається під виглядом навчань, проте викликає занепокоєння.

    МЗС повідомляє, що в Гомельській області Білорусь розмістила танки, артилерію, РСЗВ, засоби ППО та інженерну техніку поблизу північних кордонів України. Крім того, зафіксована присутність найманців колишньої ПВК “Вагнер”, що додатково загострює ситуацію.