Позначка: корупційна схема

  • Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили ймовірну корупційну схему, через яку державне підприємство оборонної галузі могло втратити понад 1,1 мільярда гривень. Гроші перераховували іноземній компанії за посередництво у продажі української військової продукції, хоча, за версією слідства, жодних послуг вона фактично не надавала.

    Про це 30 жовтня повідомило НАБУ. Підозру оголосили колишньому керівнику державного підприємства, що входить до складу державної компанії «Укрспецекспорт» і має виключні повноваження на експорт та імпорт товарів військового призначення.

    За даними слідства, історія розпочалася ще у 2015 році. Тоді керівник держпідприємства уклав договір з іноземною компанією, яка мала виступати посередником під час продажу українського озброєння за кордон. За свої послуги фірма повинна була отримувати агентську винагороду.

    Однак, як встановили детективи, реальної участі у виконанні контракту іноземний посередник не брав. Переговори із замовником з однієї з країн Близького Сходу українське підприємство проводило самостійно, без залучення сторонньої компанії.

    Попри це, протягом 2018–2019 років колишній керівник підписував документи, які нібито підтверджували надання агентських послуг. На підставі цих актів іноземній компанії перераховували значні суми коштів.

    За підрахунками слідства, загальні збитки державного підприємства перевищили 43 мільйони доларів, або понад 1,1 мільярда гривень. Це становило 30% від загальної вартості контракту на постачання військової продукції.

    Таким чином, майже третина суми масштабної оборонної угоди, за версією правоохоронців, була витрачена на послуги, яких насправді не існувало.

    Колишньому посадовцю інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а також службове підроблення. Йдеться про частину 5 статті 191 та частину 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначили, що встановленню обставин можливого злочину сприяли фахівці Державної аудиторської служби України.

    Це не перше антикорупційне розслідування, пов’язане з експортом української військової продукції. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про схему в оборонній галузі, у якій іноземні компанії отримували мільйони за фіктивні посередницькі послуги. Тоді йшлося про ймовірне заволодіння понад 32 мільйонами гривень упродовж 2014–2019 років.

    Наразі у справі про розтрату понад 1,1 мільярда гривень триває досудове розслідування. Оголошення підозри не означає доведення вини колишнього керівника підприємства. Остаточне рішення щодо його винуватості може ухвалити лише суд.

  • Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    На Івано-Франківщині суд виніс вирок єпископу Православної церкви України Кирилу (Михайлу Михайлюку), який допомагав військовозобов’язаним уникати мобілізації за допомогою фіктивних документів про набуття духовного сану. Загалом схема охопила 291 чоловіка, а вартість оформлення документів сягала двох тисяч доларів. Попри масштаб справи, священнослужитель отримав три роки іспитового строку замість реального ув’язнення.

    Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на вирок Калуського міськрайонного суду від 5 жовтня 2026 року.

    За матеріалами справи, 62-річний єпископ Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ упродовж червня 2023 — листопада 2025 року організував оформлення документів, які засвідчували нібито висвячення військовозобов’язаних у диякони.

    Насправді чоловіки не проходили встановленої церковними правилами процедури та не збиралися виконувати обов’язки священнослужителів.

    Документи виготовляли від імені єпархії, а інформацію про нібито проведені хіротонії навіть публікували на її офіційному сайті. Згодом ці посвідчення використовували під час взаємодії з територіальними центрами комплектування.

    За оформлення фіктивного духовного сану військовозобов’язані платили від 1000 до 2000 доларів. Частину грошей отримували посередники, а решту передавали єпископу.

    В окремих випадках Кирило особисто супроводжував чоловіків до ТЦК у священницькому вбранні та підтверджував справжність виданих документів. Така послуга додатково коштувала 5000 гривень.

    За даними «Суспільного», упродовж 2025 року єпископ також неодноразово звертався до керівництва ПЦУ з проханням надати єпархії статус критично важливої релігійної організації. Це мало створити можливість для подальшого бронювання чоловіків від мобілізації.

    Загалом у матеріалах кримінального провадження фігурують 291 військовозобов’язаний, яким оформили документи про нібито належність до духовенства.

    31 березня 2026 року єпископ уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Він погодився співпрацювати зі слідством і сприяти викриттю інших правопорушень, пов’язаних із перешкоджанням діяльності ЗСУ.

    Суд визнав його винним за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України та призначив п’ять років позбавлення волі. Однак від реального відбування покарання священнослужителя звільнили, встановивши трирічний іспитовий строк.

    Серед пом’якшувальних обставин суд врахував визнання провини, каяття, співпрацю зі слідством, відсутність попередніх судимостей, інвалідність другої групи та благодійний внесок у розмірі 500 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.

    Раніше Священний синод ПЦУ відсторонив Кирила від управління єпархією. У лютому 2026 року його взяли під варту, проте згодом він вийшов після внесення застави.

    Таким чином, єпископ, який визнав участь у схемі оформлення фіктивних документів для сотень військовозобов’язаних, залишився на волі, але зобов’язаний виконувати умови пробаційного нагляду. Вирок може бути оскаржений.

  • Корупція чи збіг обставин? Навколо президентської програми спалахнув скандал

    Корупція чи збіг обставин? Навколо президентської програми спалахнув скандал

    В українському культурному середовищі розгортається новий тендерний скандал. Серед переможців масштабної президентської програми з підтримки кіно «Тисячовесна» у категорії «Ігрові фільми та серіали» опинився серіал «Крилаті леви», виробництвом якого займається ТОВ «Перспективні прибуткові проекти». На серйозні конфлікти інтересів та можливий корупційний слід у своєму Facebook звернув увагу відомий український режисер і продюсер Віталій Докаленко.

    Головні деталі скандального відбору:

    • Підозрілі зв’язки в організаторському комітеті: За словами Докаленка, тоді як громадськість зазвичай ретельно стежить за зв’язками експертів-оцінювачів із учасниками, поза увагою залишилися ключові організатори конкурсу. Формально операційна директорка конкурсу Ілона Шнейдер не впливає на рішення журі, проте компанія її цивільного партнера брала участь у відборі та зрештою перемогла.
    • Хто стоїть за проєктом: Згідно з поданими деклараціями (зокрема декларацією ексміністра культури, молоді та спорту у 2019–2020 роках Володимира Бородянського перед звільненням), Ілона Шнейдер вказана як особа, що спільно з ним проживає.
    • Дивні нюанси презентації: Режисер описав доволі незвичний процес публічного захисту «Крилатих левів». Хоча на сцену запрошували самого Бородянського, він лише помахав рукою із залу і знімав презентацію на телефон. Замість нього проєкт презентувала Тала Пристаєцька (відома багаторічною роботою зі структурами StarLightMedia та попередніми спільними проєктами з Бородянським). Крім того, партнером зі співфінансування на презентації назвали «Київстар ТБ», що викликало додаткові запитання щодо розподілу прав та обов’язків між учасниками.
    • Фінальне затвердження: Офіційно перелік переможців конкурсу затвердила міністерка культури Тетяна Бережна.

    Цей інцидент уже викликав гостру дискусію серед кінематографістів щодо прозорості розподілу державних коштів на культурні індустрії в умовах воєнного часу.

     

  • Нова схема на Укрзалізниці – списані запчастини закуповуються як нові

    Нова схема на Укрзалізниці – списані запчастини закуповуються як нові

    Заступник начальника локомотивної служби Південно-Західної залізниці Андрій Корнійчук разом із ділком Сергієм Овчаренком організували цікавий бізнес на закупівлі запчастин – старі запчастини списуються з депо і викуповуються назад по тендеру. Вживані, крадені — головне, щоб договір був.

    Схема прокручується через компанію ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС».

    Андрій Корнійчук роздає команди підконтрольним у депо Київ-Пасажирський і Козятин: списувати, вивозити, передавати представникам фірми. А далі — договір з УЗ і гроші. Все під надійним дахом ЦКБ. За інформацією наших джерел, про схему знають усі.

    Особливо витончено виглядає епізод з полозами. Фірма підписує договір на їх поставку з Локомотивною компанією — і того ж дня Андрій Корнійчук дає команду своїм підрозділам закупити матеріали для виробництва тих самих полозів. Щоб потім поставити їх у ті самі депо.

    Також  ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС» спокійно виграла тендер на Одеській залізниці в реального виробника. Що логічно, адже собівартість краденої продукції дорівнює нулю.

    Реальний завод з нормальною собівартістю, зарплатами і податками просто не мав шансів. А звідки взяли товар? За інформацією наших джерел, за командою того ж Корнійчука винесли з депо Козятин.

    Причому Андрій Корнійчук не церемониться. Приїжджає до підлеглих і змушує їх робити протиправні дії під прямими погрозами: «Не виконаєте — звільню, і хлопці втратять бронювання від призову». ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС» вже ловили на поставках вживаних запчастин, але справу зам’яли.

    Також про фіктивність ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС», яка позиціонує себе як серйозний виробник складних деталей на мільйони гривень, свідчить той факт, що в штаті компанії всього два співробітники.

    Таким чином завдяки Андрію Корнійчуку з депо раптом зникають деталі і з’являються на складах «постачальників». Пізніше Укрзалізниця закуповує крадені у себе ж запчастини як нові, що має стати предметом вивчення правоохоронних органів.

  • У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що рішення засекретити деталі угоди колишнього народного депутата від БПП Олександра Грановського зі слідством було ухвалене для захисту викривача та збереження ефективності інших антикорупційних розслідувань. Про це він розповів у матеріалі “Української правди” “Святі угодники. Чому топкорупціонери виходять на волю”.

    За словами Клименка, співпраця Грановського з правоохоронними органами тривала довгий час і виявилася “дуже результативною”. Саме це, за його словами, стало однією з причин, чому зміст домовленостей між екснардепом та слідством вирішили не розкривати публічно.

    Очільник САП наголосив, що йдеться не лише про захист конкретної особи, а й про збереження механізму співпраці з потенційними викривачами у майбутньому. На його думку, повне розкриття деталей таких угод може відлякувати інших фігурантів резонансних справ від надання свідчень або допомоги слідству.

    “Важливо зазначити, що він не обов’язково викривав злочини саме на ОПЗ – у рамках угоди фігурант міг надати цінну інформацію, яка допомогла розкрити корупцію в будь-якому іншому кримінальному провадженні”, – пояснив Клименко.

    Він також визнав, що угода зі слідством була вигідною для сторони обвинувачення через ризики, пов’язані зі строками давності. За словами голови САП, без компромісу справа могла роками залишатися в судах і зрештою бути закритою без вироку.

    “Альтернативою було б те, що справа не пережила строків давності та просто загинула в судових стінах. Але у підсумку все вийшло добре: Грановський отримав вирок та став засудженим, він відшкодував державі збитки та розкрив інформацію, важливу для нас у інших кримінальних провадженнях”, – заявив керівник САП.

    Йдеться про одну з найбільш резонансних антикорупційних справ останніх років — розслідування масштабної схеми на Одеському припортовому заводі. НАБУ та САП завершили слідство у жовтні 2024 року. За версією правоохоронців, у 2015 році на заводі діяла схема продажу мінеральних добрив за заниженими цінами наперед визначеній компанії, що призвело до багатомільйонних збитків для держави.

    Слідство вважало, що організатором оборудки був Олександр Грановський разом із довіреною особою. Також у справі фігурували посадовці ОПЗ та представник іноземної компанії.

    У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі ОПЗ. Вона передбачала повне відшкодування державі понад 77,5 мільйона гривень збитків. Крім цього, учасники угоди погодилися перерахувати ще 50 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України через платформу UNITED24.

    Водночас покарання, яке отримав Грановський, викликало значний суспільний резонанс. Суд призначив йому штраф у розмірі 5100 гривень — максимальну санкцію за статтею 344 Кримінального кодексу, за якою його обвинувачували. Критики угоди заявляли, що така відповідальність є надто м’якою з огляду на масштаби справи та політичну вагу фігуранта.

    Сам Олександр Грановський упродовж багатьох років залишався однією з найбільш впливових та суперечливих постатей української політики та судової системи часів президентства Петро Порошенко. У політичних та медійних колах його неофіційно називали “куратором президента у судах та прокуратурі”. Журналісти-розслідувачі неодноразово публікували матеріали про його контакти із суддями, прокурорами та представниками правоохоронних органів.

    Історія навколо Одеського припортового заводу тягнеться ще з 2015 року. Тоді НАБУ проводило обшуки в межах розслідування продажу карбаміду британській компанії Newscope Estates Limited із 5-відсотковою знижкою, через що держава, за даними слідства, зазнала значних фінансових втрат.

    У центрі уваги опинилася членкиня правління ОПЗ Ольга Ткаченко, яку пов’язували з Грановським. Під час обшуків у неї вилучили телефон із листуванням у Viber, однак у 2016 році Солом’янський районний суд Києва заборонив НАБУ використовувати це листування як доказ у кримінальному провадженні.

    У серпні 2024 року Грановський також виграв справу у Вищому антикорупційному суді, який скасував повідомлення про підозру у справі щодо організації схеми на понад 93 мільйони гривень. Це рішення викликало широкий суспільний резонанс та критику з боку антикорупційних активістів.

    Нинішня угода між екснардепом і слідством знову підняла дискусію про баланс між ефективністю антикорупційної системи та справедливістю покарання для фігурантів гучних справ. Частина експертів вважає, що угоди зі слідством дозволяють швидше отримувати вироки, повертати державі кошти та викривати нові злочини. Інші ж переконані, що надто м’які покарання для впливових фігурантів можуть підірвати довіру суспільства до антикорупційних органів та судової системи загалом.

  • Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Печерський районний суд Києва залишив без розгляду позовну заяву Світлани Чернишової, дружини колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, щодо поділу спільного майна подружжя.

    У позові Світлана Чернишова вимагала передати їй одну з квартир у Києві, а чоловіку залишити іншу квартиру в Нікополі та автомобіль Toyota Land Cruiser 200. Також вона просила визнати за собою право власності на кошти на 21 банківському рахунку та на цінні папери номінальною вартістю 4,81 млн грн, а також отримати доступ до коштів, вилучених НАБУ, та застави у розмірі 10 млн грн.

    Позов було подано ще в жовтні минулого року, під час розслідування масштабної корупційної схеми в енергетиці. За даними слідства, Чернишов був одним із відвідувачів так званої “пральні”, де відбувалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Цей об’єкт контролював керівник схеми Тімур Міндіч. Сам Чернишов заперечує свою причетність до корупційних схем, пов’язаних із “Енергоатомом”.

    На фігуранта справи Тімура Міндіча та Чернишова були накладені застави: Чернишову — у розмірі 51 млн грн. У червні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття корупційної схеми у будівельній сфері за участю високопосадовців держави, яка могла завдати державі збитків понад 1 млрд грн.

    Суд залишив позов Світлани Чернишової без розгляду, водночас розслідування корупційної справи триває.

  • СБУ та ОГП розкрили схему «бронювання» через фіктивні викладацькі посади

    СБУ та ОГП розкрили схему «бронювання» через фіктивні викладацькі посади

    За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора викрито масштабну схему фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних через удавані приватні навчальні заклади. Метою злочинної діяльності було надання «працівникам» документів для бронювання та ухилення від проходження військової служби.

    За даними слідства, мешканець Києва зареєстрував вісім підконтрольних осіб навчальних закладів, через які фіктивно оформлював чоловіків «викладачами» за грошову винагороду. Чоловіки отримували документи, що надавали підстави для бронювання від мобілізації, хоча фактично освітню діяльність установи не здійснювали.

    Для імітації легальної зайнятості «працівники» щомісяця сплачували внески, частково покриваючи податки та збори, а решта коштів надходила організатору схеми.

    Під час обшуків у Києві та Вінниці вилучено комп’ютери, мобільні телефони, печатки навчальних закладів, документацію та чорнові записи, що підтверджують протиправну діяльність.

    Організатора схеми, бухгалтера та ще трьох «директорів» навчальних закладів затримано. Їм повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

  • Хабарі у коробках з-під кави: у ДБР розкрили корупційну вертикаль пробації

    Хабарі у коробках з-під кави: у ДБР розкрили корупційну вертикаль пробації

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції та Управлінням внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України викрили масштабну схему хабарництва в системі пробації.

    За даними слідства, організатором злочинної схеми став директор Центральної державної установи України з питань пробації. Він вибудував вертикаль незаконного збагачення через начальників філій в областях.

    Схему документально зафіксували у Львівській області. Керівник місцевої філії збирав гроші з підлеглих та пересилав їх до столиці у коробках з-під кави. Так звана «кава зі Львова» надходила поштовими відправленнями.

    Для розгалуження системи збору «данини» було залучено ще п’ятьох керівників районних відділів пробації. Вони змушували працівників віддавати частину премій під загрозою зменшення виплат або інших санкцій. Лише у Львівській області задокументовано отримання понад 75 тисяч гривень неправомірної вигоди за кілька місяців.

    Наразі перевіряється, чи діяла подібна схема і в інших регіонах України.

    Директору центральної установи та керівнику львівської філії повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, за попередньою змовою, поєднане з вимаганням. Дії керівників районних відділів кваліфіковані як пособництво.

    У межах провадження проведено понад 30 обшуків. У директора держустанови вилучили кошти, які вже ідентифікували як хабар, пересланий поштою.

  • Чиновнику з Міноборони призначили заставу за вимагання $1,3 млн за будівництво житла військовим

    Чиновнику з Міноборони призначили заставу за вимагання $1,3 млн за будівництво житла військовим

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для посадовця Міністерства оборони Віталія Гайдука, підозрюваного у корупційній схемі з будівництвом житла для військових у Києві.

    За даними НАБУ та САП, Гайдуку інкримінують отримання неправомірної вигоди від столичного забудовника. Чиновник начебто пообіцяв забезпечити перемогу в конкурсі на будівництво житлових будинків для військовослужбовців у Святошинському районі столиці.

    Вартість «послуг» посадовець оцінив у 1,3 мільйона доларів США, які мали передаватися трьома траншами:

    • 100 тисяч доларів — після старту конкурсу;

    • 400 тисяч — після підписання договору;

    • 800 тисяч — після завершення першої черги будівництва.

    Згодом забудовник наполіг на зменшенні суми до 1 мільйона доларів і передав перший транш. У червні 2025 року правоохоронці викрили співучасників одразу після отримання частини коштів. На підставі зібраних доказів підозру висунули і самому Гайдуку.

    4 вересня слідчий суддя ВАКС задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, і застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 725 200 гривень. Її потрібно внести протягом п’яти днів. Також на чиновника покладено низку процесуальних обов’язків.

    Якщо провину посадовця буде доведено, йому загрожує кілька років позбавлення волі та втрата права обіймати державні посади.

  • Харківська система державної реєстрації потрапила у центр масштабної корупційної схеми

    Харківська система державної реєстрації потрапила у центр масштабної корупційної схеми

    Українська система державної реєстрації у Харківській області опинилася в центрі багаторічної корупційної схеми, яка працює за рахунок тиску, шантажу та хабарництва. Основним організатором мережі є адвокат Валентин Мельник, керівник адвокатського об’єднання «Мельник та партнери», який контролює значну частину реєстраційного ринку Харкова, використовуючи прямі зв’язки з чиновниками Міністерства юстиції.

    Ключовим союзником Мельника виступає Дмитро Волик, начальник відділу нотаріату у Харківській області. Волик, використовуючи свої повноваження, кришує незаконну діяльність, призначає на ключові посади «своїх» людей, блокує реєстраторів, які відмовляються платити, і створює монополію на надання державних послуг.

    Ще одним фігурантом є Олег Єлецький, родич Мельника, який курує фінансову частину схеми. Він збирає щомісячні «внески» у доларах від реєстраторів за право працювати без тиску та перевірок.

    Суть схеми проста: реєстратор повинен регулярно платити хабар або виконувати вимоги Мельника. В іншому випадку його доступ до реєстрів блокується, проводяться дисциплінарні перевірки та порушуються кримінальні провадження. Ті, хто погоджується на умови схеми, не лише зберігають посаду, а й просуваються кар’єрно.

    Яскравий приклад незаконної діяльності — об’єкт незавершеного будівництва у смт Пісочин. Реєстратори Сергій Зоткін та Ігор Тесленко оформили його як завершений без дозволів ДАБІ, сертифікатів чи документів на землю, змінюючи площу та статус лише на підставі техпаспорта.

    Корупційна мережа неможлива без покровителів у Києві. Колишня міністерка Ольга Стефанішина систематично ігнорувала повідомлення про порушення в Харківській області. Внаслідок цього громадяни втрачали майно, дискредитувалося правосуддя, а принципи верховенства права нівелювалися.

    Новий міністр юстиції Герман Галущенко має всі повноваження для розриву цього порочного кола: звільнити Волика, провести аудит і притягнути до відповідальності всіх причетних. Якщо цього не відбудеться, нова влада лише продовжить стару систему, і корупція в Мін’юсті стане правилом, а не винятком.