Golosnovinua.com

Позначка: корупційні ризики

  • Понад 16 мільйонів без конкурсу: що не так із ремонтом будівлі університету в Харкові

    Понад 16 мільйонів без конкурсу: що не так із ремонтом будівлі університету в Харкові

    Освітня сфера Харкова знову опинилася в центрі фінансового скандалу. Під гаслом відновлення університетської інфраструктури реалізується проєкт, який дедалі більше нагадує класичну схему освоєння бюджетних коштів. Йдеться про реконструкцію будівлі колишньої Академії імені Говорова, що входить до комплексу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

    Замість належної охорони об’єкт культурної спадщини фактично перетворили на інструмент перерозподілу державних грошей. Ключові управлінські рішення щодо фінансування і механізму реалізації проєкту ухвалювалися за участі керівництва освітньої галузі та університету. Саме ці рішення дозволили уникнути відкритих торгів і застосувати формат прямих домовленостей із виконавцем.

    Замовник обґрунтував відмову від конкуренції «терміновістю» виконання робіт. Водночас фактичний стан покрівлі був відомий задовго до підписання договору, а ознак раптового руйнування, які б виправдовували невідкладні процедури, зафіксовано не було.

    Єдиним виконавцем робіт без жодної альтернативи визначили ТОВ «ДЕКАН ПРОЕКТ». 8 грудня 2025 року з компанією уклали договір на суму понад 16 мільйонів гривень. Аналіз попередньої діяльності цього підрядника свідчить про стійку залежність від одного замовника: більшість контрактів фірма отримує саме від університету Каразіна. Така концентрація підрядів фактично усунула інших потенційних учасників ринку і закріпила доступ до бюджетних коштів за конкретним суб’єктом.

    Окремі положення договору викликають серйозні застереження з точки зору захисту пам’ятки архітектури. У документації відсутнє чітке розмежування між реставраційними роботами та звичайним ремонтом. Це суперечить законодавству про охорону культурної спадщини і відкриває можливість довільно змінювати характер робіт без належного контролю.

    Не менш проблемними є умови щодо строків і ціни. Попри задекларований «твердий кошторис», договір передбачає можливість коригування вартості та графіка виконання робіт через додаткові угоди. Така конструкція фактично легалізує затягування процесу і створює підґрунтя для подальшого збільшення витрат.

    Економічний аналіз кошторису лише посилює сумніви. Ціни на будівельні матеріали та роботи суттєво перевищують середньоринкові показники. За попередніми оцінками, штучне завищення вартості може сягати близько 30%, що означає ймовірну переплату майже у 5 мільйонів гривень.

    У підсумку реконструкція об’єкта культурної спадщини ризикує перетворитися не на приклад відповідального відновлення, а на ще одну ілюстрацію того, як під прикриттям «терміновості» та формальних процедур державні кошти спрямовуються за наперед визначеним маршрутом.

  • Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Ринок виготовлення номерних знаків в Україні фактично втратив ознаки конкуренції. Протягом багатьох років ключовим і майже безальтернативним постачальником для держави залишається приватна компанія ТОВ «СПЕЦЗНАК», яка стабільно отримує багатомільйонні контракти від Головного сервісного центру МВС.

    Закупівлі відбуваються або з мінімальною кількістю учасників, або взагалі без альтернатив. Ціни, за якими компанія виграє тендери, часто виглядають аномально низькими і не відповідають реальним витратам на виробництво. Попри мізерний штат, формальні виробничі потужності та численні запитання до документації, компанія з року в рік залишається основним контрагентом МВС. Через систему сервісних центрів громадян фактично спрямовують до одного й того ж приватного виробника.

    Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

    За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

    Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

    Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

    У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

    Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.

  • Чотири сосни за 3,8 млн грн: у Харкові розгорівся скандал навколо закупівлі дерев

    Чотири сосни за 3,8 млн грн: у Харкові розгорівся скандал навколо закупівлі дерев

    Закупівля декоративних дерев у Харкові викликала резонанс через значні суми, витрачені з міського бюджету. Комунальне підприємство «Харківзеленбуд» придбало чотири сосни на суму 3,8 мільйона гривень, що вже саме по собі виглядає нетипово для воєнного часу.

    Згідно з умовами укладеного контракту, три дерева були закуплені за ціною 973 тисячі гривень за одиницю, ще одне — за 876,5 тисячі гривень. При цьому вказані суми не включають податок на додану вартість. Окрім цього, ще близько 1,5 мільйона гривень було витрачено на благоустрій невеликої ділянки, де висадили дерева.

    Підрядником за договором від 26 серпня стало товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецов ландшафтна студія», яке за цим контрактом має отримати майже 10 мільйонів гривень за поставку рослин. Водночас участь у закупівлі брала інша компанія — ТОВ «Голландські троянди», яка подала значно дешевшу пропозицію. За її умовами аналогічні дерева коштували від 150 до 400 тисяч гривень із ПДВ. Проте замовник відхилив цю пропозицію та обрав дорожчого постачальника.

    Додаткові питання виникли після порівняння закупівельних цін із відкритими комерційними прайсами самого постачальника. У відкритому каталозі «Кузнецов ландшафтної студії» найвища ціна на сосни становить близько 247 тисяч гривень, тоді як дерева з аналогічними характеристиками оцінюються у межах 140–248 тисяч гривень. Таким чином, місто заплатило за окремі дерева у кілька разів більше, ніж їхня заявлена роздрібна вартість.

    Крім фінансового аспекту, сумніви викликає і відповідність дерев заявленому виду. Замість справжніх італійських сосен Пінія, які не пристосовані до клімату Харківської області, у місті фактично висадили звичайні або кримські сосни, яким за допомогою стрижки надали характерну «парасолькову» форму. Це означає, що надалі місто буде змушене регулярно фінансувати догляд за деревами, аби вони зберігали декоративний вигляд.

    У результаті громада Харкова не лише переплатила мільйони гривень за озеленення, а й отримала імітацію елітного благоустрою, яка потребуватиме додаткових витрат у майбутньому. Закупівля вже привернула увагу громадськості та стала черговим прикладом сумнівного використання бюджетних коштів у комунальному секторі.

  • Дитсадок із переплатами: кошторис тендера Солом’янської РДА викликав запитання

    Дитсадок із переплатами: кошторис тендера Солом’янської РДА викликав запитання

    Управління освіти Солом’янської районної державної адміністрації Києва 11 грудня уклало договір із ТОВ «Теп Кепітал» на реконструкцію будівлі під дитячий садок вартістю 240,72 млн грн. Відповідна інформація оприлюднена в системі публічних закупівель «Прозорро».

    Йдеться про будівлю на вулиці Андрія Мельника, 27 (колишня Генерала Тупікова), де до 2017 року працювала гімназія «Ерудит». Після переїзду навчального закладу до нового приміщення будівля кілька років не використовувалася. Тепер міська влада вирішила повернути її до освітньої інфраструктури та облаштувати там дитячий садок.

    Згідно з умовами договору, до кінця 2027 року передбачено повну реконструкцію об’єкта. Проєкт включає демонтажні та загальнобудівельні роботи, внутрішнє оздоблення, встановлення ліфта, систем опалення, вентиляції та кондиціонування, водопостачання і каналізації, вузла обліку теплової енергії. Також заплановані електромонтажні роботи, встановлення сонячних панелей, охоронної та пожежної сигналізації, відеоспостереження і блискавкозахисту. Після завершення будівельних робіт передбачене встановлення меблів, освітлення внутрішніх майданчиків і благоустрій території.

    Фінансування здійснюється з місцевого бюджету. Договірна ціна є твердою та включає 116 тис. грн на ризики і 3,37 млн грн на інфляційні витрати. Прибуток підрядника становить 2% від прямих витрат. Проєктну документацію має надати замовник, однак у відкритих джерелах відсутня інформація як про сам проєкт реконструкції, так і про проходження ним експертизи.

    Аналіз кошторису свідчить про суттєві завищення цін на будівельні матеріали. Так, алюмінієві композитні панелі врахували по 3 060 грн за кв. м, тоді як на ринку аналогічна продукція продається у понад два рази дешевше. Шпунтові палі Ларсена закладені по 114 480 грн за тонну, що на 22–34% перевищує ціни інших бюджетних закупівель та комерційних пропозицій. Цеглу М100 внесли до кошторису по 21,86 грн за штуку, хоча ринкова ціна коливається в межах 7,8–10,8 грн.

    Завищення зафіксовані також по арматурі, сонячних панелях, хімічних матеріалах та інших позиціях. За попередніми підрахунками, лише за окремими матеріалами й обладнанням орієнтовна переплата може сягати близько 12 млн грн.

    Окрему увагу привертає і кошторисна заробітна плата. У розрахунках підрядника вона становить 26 515 грн, що нижче за середню зарплату у будівельній галузі Києва за даними ринку праці. Це створює ризики покриття реальних витрат за рахунок маржі, закладеної у вартості матеріалів.

    Тендер відбувся без конкуренції. Умови участі передбачали наявність значної кількості сертифікованих фахівців вузького профілю та додаткових договорів, що істотно обмежило коло потенційних учасників.

    Начальником управління освіти Солом’янської РДА є Віктор Ужицький, уповноваженою особою з публічних закупівель – Леся Бондаренко, головою райдержадміністрації – Сергій Мовенко. ТОВ «Теп Кепітал» зареєстроване у березні цього року в Києві та належить Сергію Павленку з Василькова Київської області. Від червня компанія вже отримала державних підрядів на понад 532 млн грн, більшість із яких – від нинішнього замовника.

  • Закупівлі Києва у листопаді: кому дісталися найбільші бюджетні контракти

    Закупівлі Києва у листопаді: кому дісталися найбільші бюджетні контракти

    У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали договорів на загальну суму 4,45 млрд гривень. Такі дані містяться в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro. Загалом було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, а основний фінансовий акцент місяця припав на будівельні та ремонтні роботи.

    Понад 2,5 млрд гривень, тобто більше половини всіх листопадових видатків, Київ спрямував саме на реконструкцію, капітальні ремонти та технічне переоснащення об’єктів. Найбільший обсяг коштів освоїло КП «Київтеплоенерго» — понад 600 млн гривень. Із цієї суми майже 547 млн гривень було витрачено на встановлення когенераційних установок, або так званих міні-ТЕЦ. Адреси об’єктів не розголошуються з міркувань безпеки. Ще частину коштів спрямували на модернізацію котлів, систем аварійного живлення та інженерних вводів у кількох десятках житлових будинків.

    Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

    Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

    Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

    Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

    Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

    За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

    На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

    Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.

  • Прокурор Ігор Чуб домігся довічної пенсії через суд і продовжує працювати в прокуратурі

    Прокурор Ігор Чуб домігся довічної пенсії через суд і продовжує працювати в прокуратурі

    Після гучного скандалу з “прокурорами інвалідами”, в результаті якого був змушений піти у відставку Андрій Костін, при новому генпрокурорі Руслану Кравченко вибудовується нова схема – додаткове нарахуванням діючим прокурорам паралельно із заробітною платою “пенсійних виплат”.

    В даному контексті варто згадати харківського прокурора Ігоря Чуб, який через суд вибив для себе довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

    Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

    Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

    У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

    Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

    Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

    Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.

  • На Миколаївщині хочуть перевірити результати ключових тендерів у лікарнях та інфраструктурі

    На Миколаївщині хочуть перевірити результати ключових тендерів у лікарнях та інфраструктурі

    На Миколаївщині у центрі уваги опинилися одразу кілька великих будівельних проєктів у медичній сфері та інфраструктурі. Громадські активісти та аудитори звертають увагу на окремі тендери, вартість робіт і вибір підрядників, що викликало запитання щодо прозорості процесів.

    У публічних обговореннях фігурує керівник області Віталій Кім, діяльність якого останніми місяцями активно обговорюється в соцмережах. Місцеві мешканці відзначають контраст між інформаційною діяльністю керівництва регіону та повільними темпами відновлення критичної інфраструктури, зокрема системи водопостачання, яка залишається проблемною вже третій рік.

    Одним із найбільш резонансних став тендер на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні вартістю близько 600 млн грн. За даними публічних реєстрів, перемогу отримала компанія «Антарес БУД». Учасники громадського моніторингу стверджують, що деякі вимоги тендерної документації могли бути прописані таким чином, що потенційно обмежували конкуренцію.

    Єдиного конкурента відхилили через формальну невідповідність, яку, за оцінкою місцевих активістів, можна трактувати як дискусійну. Представники Держаудитслужби також звертали увагу на окремі моменти тендеру, зазначаючи, що частина підстав для відхилення потребує додаткового обґрунтування.

    У минулі роки ця ж компанія вже виконувала будівельні підряди в регіоні, частина з яких потрапляла в публічні обговорення через строки виконання робіт та вартість.

    Ще один контракт — приблизно на 200 млн грн — стосувався робіт для Баштанської лікарні. Тут перемогу отримало ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД». Громадські моніторингові ініціативи також звертали увагу на відсутність реальної конкуренції та суттєве зростання кошторису у порівнянні з попередніми оцінками.

    Крім медичної сфери, дискусії торкнулися і відновлення водогону. Попри укладені контракти з великими підрядними організаціями, серед яких «Укртрансмост», «Ростдорстрой» та «Автомагістраль-Південь», питання забезпечення міста стабільним водопостачанням досі залишається відкритим.

    У соцмережах та місцевих спільнотах мешканці Миколаївщини наголошують, що регіон досі працює в умовах обмежених ресурсів, а частина інфраструктури відновлюється за рахунок донорських програм чи волонтерських ініціатив. У цьому контексті громадськість очікує від державних контролюючих органів ретельних перевірок великих закупівель та їх відповідності законодавству.

    Попри активну публічну присутність керівництва області, миколаївці очікують конкретних результатів у сфері відновлення водопостачання, медичних установ та соціальних об’єктів.

    Офіційних реакцій на окремі звернення активістів поки немає, однак у регіоні сподіваються, що ситуація з великими підрядами отримає належну оцінку з боку державних структур.

  • Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Київський крематорій втретє оголосив закупівлю на реконструкцію кремаційного обладнання й нарешті підписав договір. Вартість робіт становитиме майже 160 мільйонів гривень, а підряд отримає маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, що раніше виконувала лише невеликі бюджетні контракти.

    Наприкінці листопада 2025 року Ритуальна служба СКП “Київський крематорій” уклала угоду з ТОВ “Блу Скай Тек” на реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей за адресою вул. Байкова, 16 у Голосіївському районі. Згідно з даними в електронній системі Prozorro, вартість договору становить 156,9 мільйона гривень. Роботи планують завершити до кінця 2026 року.

    У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

    Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

    ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

    За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

    Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.

  • Черкаська ОДА замовила реконструкцію будинку в Умані за майже 48 млн грн

    Черкаська ОДА замовила реконструкцію будинку в Умані за майже 48 млн грн

    Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації 2 вересня уклав угоду з ТОВ «Буд Кепітал Групп» на реконструкцію житлового будинку за 47,89 млн грн. Роботи мають завершити до червня 2026 року на вулиці Захисників України, 25 в Умані.

    Цей дев’ятиповерховий крупнопанельний будинок постраждав від ракетного удару у квітні 2023 року, тоді загинули 23 мешканці, серед яких шість дітей. Раніше реконструкцію розпочало ПП «Уманьрембуд 2» на суму 67,82 млн грн, а згодом додатково без торгів – на 23,50 млн грн. Загальна вартість відновлення 99 квартир перевищить 110 млн грн, що робить середню ціну однієї квартири приблизно 1 млн грн – значно більше, ніж на вторинному ринку Умані.

    Реконструкція передбачає повне відновлення секції №1 та часткове відновлення секції №2. Роботи фінансуються з державного бюджету (40,73 млн грн) та місцевого бюджету (8,64 млн грн). Проєкт підготовлено ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», а експертний звіт видала філія ДП «Укрдержбудекспертиза» в Черкаській області.

    Аналіз кошторису показав значні завищення цін на матеріали. Наприклад, полівінілацетатну дисперсію закупили по 379 грн/кг, тоді як на ринку її можна купити по 146–148 грн/кг. Металопластикові вікна враховані по 8 641 грн/кв. м, вдвічі дорожче за ринкові ціни. Гіпсова шпаклівка та мінераловатний утеплювач також закуплені майже вдвічі дорожче за ринок. Ймовірна переплата на матеріалах перевищує 4 млн грн.

    Дешевшим конкурентом було ТОВ «Уманьрембуд 2», однак його пропозицію відхилили через невиправлені помилки в тендерній документації та недостатню підтверджену фінансову спроможність.

    ТОВ «Буд Кепітал Групп» зареєстроване у грудні 2022 року в Умані та належить Роману Усатюку, Івану Гученку та Володимиру Ткаченку. Усатюк і Гученко також володіють компанією «Бетон Компаньон Групп». З 2023 року фірма отримала державних підрядів на загальну суму понад 210 млн грн.

  • Будівництво шосткинського укриття: підрядник виставив пісок удвічі дорожче ринку

    Будівництво шосткинського укриття: підрядник виставив пісок удвічі дорожче ринку

    Будівництво укриття для ДНЗ “Шосткинський центр професійно-технічної освіти” знову опинилося в центрі скандалу через підозріле завищення вартості матеріалів. Новий договір на додаткові роботи вартістю 11,99 млн грн містить ціну на природний пісок, яка удвічі перевищує ринкову. За оцінками журналістів, тільки на цій позиції потенційна переплата сягає від 3 млн грн.

    Про це повідомляють «Наші гроші», посилаючись на дані з системи «Прозорро» та державні моніторинги.

    13 листопада навчальний заклад, підпорядкований Міносвіти, уклав із ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.ВА.”» угоду на додаткові роботи з будівництва укриття за 11,99 млн грн. Це вже друга спроба оформити такий договір: попередню угоду, підписану в липні, у жовтні розірвали без виплат.

    Будівництво укриття на 200 осіб стартувало після тендеру в грудні 2024 року, коли «Н.О.В.А.» виграла торги на 66,44 млн грн. Журналісти ще тоді виявили завищені ціни на сталь і бетон, що могло призвести до переплати понад 7 млн грн.

    Поточний кошторис знову викликає питання. У підсумковій відомості ресурсів найбільша стаття витрат — природний рядовий пісок на 6,65 млн грн. Підрядник оцінив його у 2 016 грн/куб. м (з ПДВ, без доставки), тоді як:

    • за вересневим моніторингом ДП «НІРІ» Держвідновлення, максимальна ціна по Україні — 1 100 грн/куб. м;
    • у Сумській області — 617 грн/куб. м;
    • компанія «Автобетонбуд» пропонує 540–1 075 грн/куб. м;
    • у кошторисах інших об’єктів у регіоні пісок враховують по 675–1 020 грн/куб. м.

    Різниця в цінах створює ризик переплати щонайменше 3 млн грн лише за одну позицію.

    Попри це, договір укладений як твердий і не передбачає коригувань у разі коливання цін. Фінансування нинішніх робіт здійснюється в межах програми Ukraine Facility.

    Заклад очолює Тетяна Лазарєва, відповідальна за закупівлі — Наталія Борисенко.
    ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.В.А.”» керує Ганна Бумаженко, власник — Олександр Гавриленко. До нього фірмою володів відомий у Шостці бізнесмен та медіавласник Олександр Ярига. Компанія активно отримує бюджетні підряди: із 2019 року — на понад 367 млн грн.

    Ситуація з будівництвом укриття в Шостці — не поодинока. Раніше у тендері на спорудження шкільного укриття в Самарі журналісти виявили завищені ціни на бетон, арматуру та інші матеріали.