Позначка: корупція в Україні

  • Під главою НБУ “захиталось крісло”.  Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.

    Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного

    Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету.  Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши  юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях,  з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

    Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.

    Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.

    З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.

    Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.

    Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.

    Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи  і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.

    Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання

    Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.

    Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

    Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.

    Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.

    Сім’я Пишного будує маєток  у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

    В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.

    Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”

    За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї  4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.

    На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.

    Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй”  збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.

    “Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча

    Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.

    Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.

    Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.

  • Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич заявив, що не має жодного стосунку до внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова. Свою позицію він оприлюднив у заяві на сайті BGV Group після появи його прізвища у матеріалах журналістського розслідування щодо так званих “плівок Міндіча”.

    У заяві Буткевич наголосив, що не отримував жодних звернень із проханням про внесення застави, не здійснював жодних платежів і не брав участі у фінансуванні цього процесу ані офіційно, ані неформально. Він також категорично заперечив будь-які припущення щодо своєї фінансової або організаційної участі у справі.

    Поява заяви стала реакцією на публікацію журналістів, які повідомили про зміст аудіозаписів, нібито отриманих у межах слідчих дій НАБУ та САП у так званій справі “Мідас”. У цих матеріалах, за даними розслідувачів, обговорювалися можливі джерела коштів для внесення застави за Чернишова, а серед згаданих осіб фігурувало й прізвище Буткевича.

    Олексій Чернишов, колишній віцепрем’єр-міністр України, фігурує у кримінальному провадженні щодо зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. У межах цієї справи Вищий антикорупційний суд у червні 2025 року визначив йому заставу у розмірі 120 мільйонів гривень, а згодом, у липні 2025 року, офіційно застосував цей запобіжний захід.

    Справа Чернишова стала однією з резонансних у контексті антикорупційних розслідувань в Україні, оскільки стосується високопосадовця та значної суми застави, а також потенційних зв’язків між політичними та бізнес-колами.

    Матеріали, які отримали назву “плівки Міндіча”, були оприлюднені журналістами після розслідувань щодо бізнесмена Тимура Міндіча. За даними публікацій, у межах негласних слідчих дій НАБУ та САП було зафіксовано розмови, що стосуються можливих корупційних схем та фінансових операцій у різних сферах, зокрема енергетичній.

    У липні 2024 року повідомлялося, що квартира Міндіча, який є бізнес-партнером і співвласником студії “Квартал 95”, перебувала під прослуховуванням у рамках антикорупційного розслідування. У листопаді 2025 року НАБУ заявило про проведення обшуків у низки фігурантів, включно з самим Міндічем та тодішнім міністром юстиції Германом Галущенком, а також про викриття масштабної схеми розкрадання коштів в енергетичному секторі.

    На тлі нових публікацій Геннадій Буткевич окремо підкреслив, що його ім’я було згадане без жодних підстав і не має жодного зв’язку з фінансуванням або організацією застави за Чернишова. Він назвав такі припущення неправдивими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

    Ситуація розвивається на тлі триваючих журналістських розслідувань та антикорупційних проваджень, які охоплюють як політичні, так і бізнес-кола України. Наразі офіційних підтверджень участі Буткевича у будь-яких фінансових операціях у межах справи Чернишова немає.

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • Браковані бронежилети для поліції: суд визнав загрозу життю

    Браковані бронежилети для поліції: суд визнав загрозу життю

    ПП «Стріла» Олександра Лобанцева продовжує отримувати державні контракти від управлінь поліції охорони, незважаючи на кримінальні провадження, судові рішення та встановлену небезпечність продукції. Компанія Лобанцева вже відома постачанням неякісного спорядження для правоохоронців, проте залишається ключовим постачальником УПО по всій країні.

    У 2023 році управління поліції охорони Харківської області закупило у «Стріли» бронежилети на 887 тис. грн. Експертизи встановили, що бронепластини не витримали балістичних випробувань, не відповідали ДСТУ 8782:2018, а протокол випробувань був сфальсифікований. Ліквідаційна вартість товару визнана нульовою, тож держава фактично оплатила металобрухт, небезпечний для життя поліцейських. Усі учасники схеми отримали підозри за ч. 5 ст. 191 КК України.

    У жовтні 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ПП «Стріла» повернути 887 тис. грн і сплатити штраф. Суд підкреслив, що постачання таких бронежилетів у воєнний час є неприпустимим.

    Попри це, у 2025 році компанія виграла 16 тендерів, усі від управлінь поліції охорони, часто будучи єдиним учасником торгів. Контракти охопили Львівську, Дніпропетровську, Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Чернівецьку та Київську області. Загальний обсяг підрядів у 2024 році склав 12 млн грн.

    Показово, що після скандалу 2023 року «Стріла» більше не отримувала замовлень від УПО Харківської області, яким тоді керував Юрій Лукавенко. Невдовзі його перевели до Луганської області, а зараз він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу озброєння Управління логістики та МТО ГУ НП у Харківській області. Декларації Лукавенка містять ознаки системних невідповідностей: користування житлом та автомобілем без умов, 1 млн грн готівкою без рахунків, невідображені аліменти. Раніше він вже фігурував у корупційних справах без наслідків для кар’єри.

    Керівництво Департаменту поліції охорони на чолі з Олексієм Березневичем ігнорує повторювані закупівлі у «Стріли», попри судові рішення та кримінальні провадження. Лобанцев також зареєстрував торговельну марку «Стріла» наприкінці 2024 року, що дозволяє продовжувати участь у держзакупівлях під новим брендом, дистанціюючись від репутаційних ризиків.

    Фактично зафіксована стійка схема: небезпечний постачальник із кримінальним шлейфом зберігає доступ до бюджету, а ризики для життя співробітників поліції охорони ігноруються на всіх рівнях.

  • Індекс сприйняття корупції: Україна залишається серед найкорумпованіших країн Європи

    Індекс сприйняття корупції: Україна залишається серед найкорумпованіших країн Європи

    Україна у 2024 році отримала 35 балів зі 100 можливих у Індексі сприйняття корупції (CPI), що на один бал менше, ніж у 2023 році. У глобальному рейтингу, який складає організація Transparency International, країна посіла 105-те місце зі 180 держав.

    «Мінус один – це поки що не показник падіння, але він свідчить про початок стагнації. Це тривожний сигнал для влади, що ми десь зробили замало. Навіть попри те, що 35 — це середній результат між країнами нашого регіону, ми не можемо дозволити собі простою», – наголосив виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

    Результат в Індексі сприйняття корупції-2024 рахується на основі 8 досліджень, що охопили період з лютого 2021 до вересня 2024 року включно.

    «Серед чинників, які позитивно вплинули на результат: відновлення публічного е-декларування та звітності партій, ухвалення державної антикорупційної програми, оновлення законодавства про закупівлю Міноборони та діяльності НАБУ-САП та загалом активна робота антикорупційних органів. За останні два роки Вищий антикорупційний суд виніс 142 вироки у топ-корупційних справах. Серед негативних тенденцій відзначено, наприклад, загрозу ефективної реалізації ДАП через саботаж деяких корумпованих держорганів. Також за останні два роки відбувалися спроби тиску на журналістів та громадськість, випадки політичного впливу у різних сферах, скандал із витоками в НАБУ та закупівлях Міноборони або у відновленні», – розповіли в організації.

    Серед країн-сусідів Україна, як і раніше, випереджає росію, яка втратила 4 бали та посіла 154 позицію в рейтингу. Білорусь минулого року теж втратила 4 бали, і тепер знаходиться на 114 рядку.

    Україна втратила один бал в Індексі сприйняття корупції та посіла 105 місце. Рейтинг сьомий рік поспіль очолює Данія.

    ti-ukraine.org

    Рейтинг сьомий рік поспіль очолює Данія із результатом 90 балів. Фінляндія та Сінгапур займають друге та третє місця з результатами 88 та 84 відповідно. Нова Зеландія з 83 балами вперше з 2012 року опинилася за межами трійки лідерів, але, як і раніше, входить у першу десятку разом із Люксембургом (81), Норвегією (81), Швейцарією (81), Швецією (80), Нідерландами (78), Австралією (77), Ісландією (77) та Ірландією (77).

    Україна втратила один бал в Індексі сприйняття корупції та посіла 105 місце. Рейтинг сьомий рік поспіль очолює Данія.
    transparency.org

    Країни, які переживають конфлікт або мають дуже обмежені свободи та слабкі демократичні інститути, займають нижню частину індексу. Південний Судан (8), Сомалі (9) та Венесуела (10) посідають останні три місця. Сирія (12), Екваторіальна Гвінея (13), Еритрея (13), Лівія (13), Ємен (13), Нікарагуа (14), Судан (15) та Північна Корея (15) завершують список країн із найнижчими показниками.

    З 2012 року 32 країни значно покращили свої показники в індексі і наразі вважаються країнами з меншим рівнем корупції. За той же період 47 країн показали значний регрес, серед них деякі демократії з високими показниками, такі як США (65) та Нова Зеландія (83), а також автократичні держави, такі як росія (22) та Есватині (27). До країн, де відбулися покращення, належать Молдова (43), Кувейт (46) та Уругвай (76).

    Нагадаємо, минулого року Україна була на 104 місці у рейтингу.

  • В Україні проведуть перевірку щодо корупційної діяльності

    В Україні проведуть перевірку щодо корупційної діяльності

    Громадська активістка Марія Барабаш заявила, що США готують близько 100 кримінальних справ проти представників української влади, включно з президентом Володимиром Зеленським, головою Офісу президента Андрієм Єрмаком та іншими високопосадовцями. Про це вона розповіла після участі в інавгурації президента США Дональда Трампа.

    За словами Барабаш, американські правоохоронні органи та юридичні структури активно працюють над розслідуванням справ, які стосуються корупції, зловживання владою та інших ймовірних правопорушень з боку українських посадовців.

    Зазначимо, що Марія Барабаш, громадська активістка, єдина запрошена на інавгурацію 47-го президента США Дональда Трампа.

  • В Україні зафіксовано 6877 вироків корупціонерам, але більшість з них уникнула в’язниці

    В Україні зафіксовано 6877 вироків корупціонерам, але більшість з них уникнула в’язниці

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України було винесено майже 7 тисяч вироків корупціонерам, але лише 1,5% з них отримали покарання у вигляді позбавлення волі. Більшість засуджених просто відкупилися штрафами. Про це повідомляє аналітичний проект «Опендатабот».

    За даними, з початку війни було винесено 6877 вироків корупціонерам. Це число суттєво нижче, ніж в періоди до повномасштабної війни, коли щорічно виносилось близько 2500 вироків. У 2021 році Реєстр корупціонерів поповнився на 6870 нових записів. Лише за поточний рік вже винесено 1758 вироків.

    Аналізуючи ситуацію, експерти відзначають, що таке зниження кількості вироків пов’язане з тим, що на початку великого вторгнення подання декларацій для посадовців було добровільним, а відповідно, і контроль з боку НАЗК не здійснювався.

    Основні статті, за якими були засуджені корупціонери в цьому році:

    • Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі: 663 вироки (37,7% від загальної кількості).
    • Несвоєчасне подання декларацій: 623 вироки (35,4%), що в 34 рази більше, ніж у попередньому році.
    • Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: 281 вирок (16%).

    У 98% випадків корупціонерам призначили штрафи – це 1714 вироків. Лише 1,5% засуджених отримали реальний термін – всього 27 вироків з позбавленням волі.

    Найбільша кількість вироків була зафіксована на Львівщині – 172, що становить 9,8% від загальної кількості. Друге місце посіла Вінницька область з 151 вироком (8,6%), а трійку лідерів закриває Одещина з 115 справами (6,5%).

    «Деякі функції НАЗК були призупинені через повномасштабну війну на два роки, тому тепер необхідно якнайшвидше опрацювати накопичений обсяг роботи. Ми змінили підхід до перевірки декларацій, впровадивши автоперевірки та відбираючи для повних перевірок лише декларації з високим рейтингом ризику», – зазначили в НАЗК.

  • Відносини між Києвом та Вашингтоном стають напруженими через корупцію в Україні

    Відносини між Києвом та Вашингтоном стають напруженими через корупцію в Україні

    За інформацією видання Washington Post, президент України Володимир Зеленський зазнав головного розчарування під час нещодавньої зустрічі з американським держсекретарем Ентоні Блінкеном. Західні партнери знову висунули вимогу до української влади щодо посилення боротьби з корупцією.

    Як передає американське видання “The Washington Post” випустив матеріал про все більш напружені відносини між Києвом, Вашингтоном та іншими західними партнерами щодо боротьби з корупцією.

    У матеріалі йдеться про те, що українські чиновники наполягають на тому, що вони борються з корупцією так само запекло, як їхні війська воюють із російськими окупантами на сході.

    Але західні уряди, включаючи Сполучені Штати, кажуть, що цього все ще недостатньо, і це джерело все більшої напруженості у відносинах між Києвом та деякими з його найсильніших прихильників, що створює постійну загрозу для додаткової економічної та військової допомоги.

    У статті йдеться про гучні справи та антикорупційні агенції, але, як зазначають автори матеріалу, американські чиновники, включаючи держсекретаря Ентоні Блінкена, кажуть, що цього все ще недостатньо.

    Видання наводить слова українських чиновників про те, що ці справи свідчать про узгоджені та успішні зусилля щодо боротьби з хабарництвом. Однак усі обвинувачені наполягають на своїй невинності, і їхні справи ще не передано до суду.

    “Те, що кількість справ подвоїлася, не означає, що корупції побільшало вдвічі. Навпаки: Це означає, що ми працюємо вдвічі ефективніше, ніж раніше”, — цитує видання главу САП Олександра Клименка.

    Західні столиці, зазначає WP, проте не так у цьому впевнені. На кону боротьби з корупцією в Україні стоять мільярди – не лише власні податкові кошти, а й західна військова та економічна допомога.

    “Багато хто в таборі Зеленського у приватних розмовах стверджує, що, хоча корупція залишається проблемою, антикорупційні зусилля будуть відволікати від того, що, на їхню думку, має бути головним: перемоги над Росією”, — пише WP.

    При цьому, зазначає The Washington Post, українські чиновники скаржаться, що американці та європейці часто використовують стереотип про корумпованість України як привід для затримки чи протидії життєво необхідної допомоги, “і що це звинувачення є не лише кліше, а й свідченням лицемірства у столицях, які мають власні проблеми із корупцією”.

  • Байден був тим, хто не підтримував вступ України до НАТО

    Байден був тим, хто не підтримував вступ України до НАТО

    Президент США Джо Байден в інтерв’ю для Time дав зрозуміти, що не підтримує вступ України до НАТО. Ця заява, яка пролунала в контексті триваючого конфлікту між Україною та Росією, підкреслює складність міжнародних відносин та роль Сполучених Штатів у забезпеченні безпеки своїх союзників.

    «Україна ніколи не повинна бути окупованою Росією. І це не означає, що вона (Україна – Ред.) стають частиною НАТО. Це означає, що у нас із ними такі самі відносини, як і з іншими країнами, коли ми постачаємо їм зброю, щоб вони могли захистити себе в майбутньому. Але я був тим, хто говорив, що не готовий підтримати НАТОїзацію України”, – заявив президент США в інтерв’ю Time.

    Він заявив, що був в Україні на посаді сенатора та віцепрезидента і побачив «значну корупцію» та «складні обставини».

    Байден додав, що якщо дозволити Україні «впасти», то слідом впадуть Польща, Балкани та інші країни східної Європи.

  • Мер Києва Кличко: боротьба з корупцією в Україні недостатня

    Мер Києва Кличко: боротьба з корупцією в Україні недостатня

    У висловленні своєї думки щодо заходів уряду України у боротьбі з корупцією, мер Києва Віталій Кличко підкреслив, що поточні заходи є недостатніми. У своєму інтерв’ю німецьким ЗМІ, Кличко висловив переконання, що більшість громадян підтримає його думку щодо нестачі заходів у боротьбі з корупцією.

    “Ви можете поставити це запитання будь-якому громадянину, і я впевнений, що кожен громадянин відповість: “ні”, – сказав Кличко, відповідаючи на запитання, чи достатньо влада України робить для боротьби з корупцією. “У мене точно така сама думка”, – додав він.

    Коментуючи свої стосунки з президентом України Володимиром Зеленським, мер Києва повідомив, що жодного разу не зустрічався з ним особисто з початку вторгнення.

    “Я пробував це незліченну кількість разів від початку війни, тому що багато що залежить від столиці, – розповів Кличко. – Але, на жаль, у мене не було можливості зустрітися із Зеленським особисто. Ймовірно, у нього є інші справи”. У період нинішнього конфлікту, на думку мера Києва, немає єдності політичних сил. “Сьогодні ми маємо бути єдині, маємо забути про наші політичні амбіції, – зауважив Кличко. – Вступати в політичну конкуренцію в такій ситуації – дурість”.

    Запитання про те, чи хоче він сам стати президентом, мер Києва назвав провокаційним. “Багато політиків думають про посади. Україна може перестати існувати через кілька місяців, якщо ми не станемо сильними, – стверджував він. – На жаль, у центральному уряді занадто багато політиків, для яких особисті амбіції набагато важливіші за інтереси країни”.