Перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углава повідомив про серйозні звинувачення на адресу свого керівника, директора НАБУ Семена Кривоноса. Углава подав заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про можливе порушення антикорупційного законодавства з боку Кривоноса і отримав статус викривача.
Звинувачення
Гізо Углава стверджує, що подав до НАЗК заяву про конфлікт інтересів, який нібито існує між ним і директором НАБУ. Він зазначив, що попередні спроби звернення до Дисциплінарної комісії та інших органів були проігноровані. У заяві до НАЗК Углава вказав на такі порушення:
Особистий тиск з вимогою звільнитися.
Вчинення дій, які підривають верховенство права задля досягнення приватного інтересу.
Прийняття рішень не на основі закону, а під тиском.
Згідно з його словами, ці обставини стали підставою для надання йому статусу викривача.
Углава зазначив, що у зв’язку з розпочатим моніторингом та статусом викривача, директор НАБУ не має законних повноважень для прийняття рішення щодо дисциплінарних стягнень стосовно нього. Він також підкреслив, що директор НАБУ повинен вжити відповідних правових заходів у цьому випадку.
Обшуки та розслідування
Цей конфлікт розгорівся на фоні нещодавніх подій, коли Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національною поліцією провела обшуки в НАБУ. Прокурори САП згодом уточнили, що обшуки були проведені не в приміщеннях НАБУ, а за місцем проживання детектива НАБУ, одного з підрозділів, у справі про розголошення даних досудового розслідування.
На фоні цих подій Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування щодо можливого витоку інформації, а директор НАБУ Семен Кривонос підтвердив затвердження висновку службового розслідування щодо можливого тиску на викривачів корупції.
Росія завдала найбільшого на сьогодні удару по енергосистемі України, використавши одночасно безпрецедентну кількість ракет і дронів. Головними цілями атаки стали підстанції “Укренерго”, які, за заявами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, мали бути захищені потужною системою оборони. Однак реальність, яку побачили українці, суттєво відрізняється від оптимістичних заяв прем’єра.
Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій, коментує ситуацію:
“Прем’єр Шмигаль не бачить проблеми, коли запевняє, що всі ракети й дрони розлетілися на друзки, щойно побачили потужну систему захисту підстанцій, створену під керівництвом голови “Укренерго” Володимира Кудрицького. Але українці бачать проблему. Точніше, не бачать – бо при багатогодинних відключеннях електроенергії в темряві навпомацки не можуть знайти зарядний пристрій і зарядити свій телефон, щоб прочитати ці фантазії Шмигаля.”
Корольчук зазначає, що кількість і тривалість відключень електроенергії в країні зараз сягає 12-16 годин на добу. Проте Шмигаль продовжує переконувати, що втрати обладнання мінімальні завдяки багаторівневій системі захисту.
Але виникає питання: якщо підстанції були дійсно захищені, чому ремонтні роботи триватимуть щонайменше тиждень і чому народ змушений сидіти без світла так довго?
Корольчук критично оцінює ситуацію:
“На прес-конференції Шмигаль отримав стоячі овації від Кудрицького за підтримку віртуального захисту підстанцій. Однак, якщо прем’єр не розуміє, що Кудрицький може потягнути його на дно, то скоро це стане очевидним. В реальності, жоден із заявлених потужних рівнів захисту підстанцій так і не був продемонстрований.”
За словами Корольчука, встановлені габіони, біг-беги та бетонні блоки є лише поверхневими заходами, які не можуть гарантувати захист від сучасних загроз. Обіцяний же Кудрицьким захист від дронів і ракет у вигляді бетонних конструкцій залишається таємницею навіть для незалежних і державних структур.
Корольчук також звертає увагу на фінансову складову:
“Західні партнери надали Кудрицькому 1,5 млрд євро, з яких понад 1 млрд пішло на ремонт та будівництво захисних споруд. Із цих коштів на будівництво захисту було витрачено 16 млрд грн, що в 3-4 рази більше, ніж витратило Агентство відновлення на аналогічні проекти. Це вже попахує корупцією.”
Зрештою, українці зіткнулися з гіркою правдою: обіцянки не були виконані, і енергетична система країни залишається вразливою. Зима наближається, і ситуація з енергозабезпеченням може стати ще складнішою, якщо не буде вжито реальних заходів для захисту підстанцій.
Корольчук закликає до ретельного розслідування витрат і ефективності заходів, вжитих керівництвом “Укренерго”, щоб запобігти подальшим втратам і забезпечити стабільну роботу енергосистеми.
“Президент Зеленський на прес-конференції каже, що не любить енерго-піару. Істина в його словах є. Особливо коли подивитись, як два роки поспіль – 2023 та 2024 рік – в “Укренерго” бадьоро та оптимістично розповідали про ремонти підстанцій та готовність до зими. І те, що минулої зими, на щастя, не було обстрілів енергетики, це не зупиняє голову “Укренерго” Кудрицького від приписування собі заслуг порятунку та захисту підстанцій. Можливо, цього разу за зруйновані підстанції понесе відповідальність не стрілочник “Прізвище-Ім’я-По-батькові”, а безпосередньо відповідальний за провал голова “Укренерго” Кудрицький.”
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк висловив занепокоєння щодо ставлення українського суспільства до корупції, зазначивши, що в країні спостерігається толерантність до корупційних проявів на різних рівнях. Про це він заявив в інтерв’ю, підкреслюючи парадоксальну ситуацію, коли громадяни можуть виступати проти корупції на словах, але на практиці самі сприяють її розповсюдженню.
“Громадяни країни досі, давайте я буду відвертим, толерантно ставляться до корупційних проявів. Це проблема, з якою ми стикаємося на всіх рівнях суспільства,” – заявив Подоляк. Він зазначив, що навіть якщо українці публічно засуджують корупцію, їхні дії часто суперечать цим деклараціям.
Зокрема, радник наголосив, що багато українців, шукаючи швидкого вирішення своїх проблем, пропонують хабарі чиновникам та посадовцям. Це, на думку Подоляка, підриває ефективність антикорупційних ініціатив та заважає боротьбі з корупцією на системному рівні.
“Є парадоксальна ситуація, коли люди не підтримують корупцію на словах, але заохочують її розвиток на практиці. Це велика проблема, яка потребує кардинальних змін у свідомості суспільства,” – додав Подоляк.
Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру начальнику одного з департаментів НЕК «Укренерго» у зв’язку з підозрою в службовій недбалості та спробі фінансових махінацій на відновленні енергоінфраструктури Одещини. Згідно з інформацією, чиновник разом із підрядником намагалися «заробити» 3,7 мільйона гривень.
У ДБР повідомили про підозру начальнику одного з департаментів НЕК «Укренерго» за фактом службової недбалості.
За даними слідства, на початку 2023 року НЕК «Укренерго» уклало договір із підрядною організацією для відновлення електричного обладнання після обстрілів. За договором необхідно було виконати роботи з демонтажу та переміщення двох автотрансформаторів для заміни пошкоджених і підключення.
Однак підозрюваний посадовець допустив у договорі значне перевищення фактичних витрати на транспортування. А також погодив надання послуг з міжнародних перевезень, які за фактом не виконувалися.
Унаслідок таких недбалих дій державному підприємству завдано понад 3,7 млн грн збитків.
Обвинувальний акт стосовно двох директорів підрядних компаній за фактом заволодіння державними коштами та службового підроблення вже перебуває на розгляді в суді.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про скасування підозри, пред’явленої НАБУ колишньому народному депутату Олександру Грановському. Це рішення стало черговим свідченням того, що резонансні розслідування антикорупційних органів часто закінчуються провалом у судовій системі.
Резонансні розслідування, які обіцяли гучні викриття і притягнення до відповідальності, нерідко закінчуються повним провалом в суді.
НАБУ з розголосом оголосило про підозру Олександру Грановському ще у жовтні 2022 року. У своєму пресрелізі антикорупціонери відразу заявили, що “народний депутат України VIII скликання організував схему, за якою “Одеський припортовий завод” продавав мінеральні добрива наперед визначеній компанії за цінами, нижчими від ринкових”.
Однак, за 2,5 роки детективи так і не знайшли достатньо доказів і 20 серпня ВАКС скасував повідомлення про підозру Грановському.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила, що вважає це рішення судді незаконним і необґрунтованим та готує його оскарження до Апеляційної палати ВАКС. Як ця справа буде розвиватися далі, поки не відомо.
Однак, це далеко непоодинокий випадок, коли справи антикорупціонерів розвалюються у суді. Ще одним наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.
Схоже, подібна ситуація буде і зі справою НАБУ проти ексміністра агрополітики Миколи Сольського, якого звинуватили у тому, що він вісім років тому сприяв ветеранам АТО у приватизації земельних ділянок у Сумській області. На думку детективів, ці землі були у користуванні Національної аграрної академії (НААН) і не могли бути приватизованими.
Проте версію детективів спростував Верховний суд, який постановив відсутність прав НААН на ці землі, а також експерти, які дослідили історичну хронологію цих земель аж з 50-років минулого століття і також наголосили, що ці землі ніяк не могли потрапити в земельний банк НААН.
Ймовірно, довгий час НААН міг користуватися землею, яку самозахопив і вважав її своєю. Про це свідчать зокрема матеріали деяких кримінальних проваджень, де співробітники НААН звинувачувалися у самозахопленні інкримінованих Сольському та ветеранам АТО земель. Ці землі НААН здавав у приховану оренду фермерам для вирощування їх врожаїв, хоча це прямо заборонено робити.
Тож наразі головна інтрига справи НАБУ проти ексміністра Сольського – чи зможуть детективи довести своє припущення, що землі дійсно перебували у користуванні НААН. Якщо не зможуть, а вірогідність велика – ексміністр буде виправданий.
Останні тижні викликали серйозне занепокоєння у суспільстві і серед експертів після того, як стало відомо про відсутність прогресу в розслідуваннях кримінальних справ проти керівництва Національного банку України (НБУ). Державне бюро розслідувань (ДБР), яке відповідає за ведення цих справ, виявилося в центрі уваги через неспроможність знайти та покарати винних у ряді скандальних епізодів, пов’язаних з діяльністю НБУ.
Українські правоохоронці розслідують кілька кримінальних справ, у яких фігурують чиновники, представники колишнього та чинного топ-менеджменту Національного банку України.Проте так виходить, що по кримінальним провадженням, які ведуть слідчі Державного бюро розслідувань, не відбувається жодного руху, а тому виникає логічне запитання: ДБР свідомо зливає ці справи?
Із останнього – кримінальне провадження, у якому фігурує директор юридичного департаменту НБУ Олександр Зима. ДБР вивчає ймовірне його зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків (ч.2 ст. 364 ККУ).
Справа стосується вказівки Зими, яку він дав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про відкликання чотирьох позовів проти НБУ банку “Конкорд”. В суді банк вимагав від НБУ скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Тут варто зазначити, що Олександр Зима окрім посади в Нацбанку ще є головою адміністративної ради Фонду, яка призначає та звільняє його керівництво. Тож навряд Фонд міг не виконати вказівку шефа. А тому позови, подані банком ще до початку ліквідації, Фонд відкликав. Тобто конфлікт інтересів Зими очевидний.
Попри те, що Територіальне управління ДБР у місті Києві відкрило кримінальне провадження у грудні минулого року, у справі досі не вручено жодної підозри і виникають сумніви, що вона взагалі розслідується. Зима продовжує спокійно працювати як у Нацбанку, так і виконувати свої обовʼязки “наглядача” за Фондом.
Більше того у квітні цього року Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. Проте слідчі ДБР досі не виконали ухвалу суду й не вручили Юлії Сосєдці памʼятку про права та обовʼязки потерпілого.
Експерти припускають, що Зима не реагує на кримінальне провадження, адже відчуває міцний тил у вигляді керівництва Нацбанку, з яким має дружні відносини ще з часів роботи в “Ощадбанку”.
До того ж керівництво Нацбанку і нинішнє, і колишнє теж фігурує в кримінальних провадженнях, які розслідуються за статтями серед яких “зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків”.
Крім справи Зими ДБР повідомляло, що розслідує кримінальне провадження, у якому фігурує перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, а також уже колишній керівник регулятора Кирило Шевченко.
Відповідно до вимог статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі органи ДБР, крім іншого, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених головою НБУ, його першим заступником та заступником. У межах кримінальних проваджень на цей час слідчими ДБР Рожковій К. В. про підозру не повідомлялось,
У ДБР так і не уточнили, за якими фактами відкрите це кримінальне провадження, за якими статтями ККУ воно розслідується та будь-якої іншої інформації. Не було вручено й підозр у цій справі, тож є підстави вважати, що вона “заглохла”, як і решта.
Варто зазначити, що Рожкова продовжила працювати в НБУ навіть після того, як суд зобовʼязав її разом з іншими членами правління та спостережної ради “Платинум Банку” повернути кошти, незаконно виведенні з банку до визнання його неплатоспроможним.
Не можна не згадати й сумнозвісну справу “ПриватБанку”, за яку бралося ДБР у кінці 2020 року. Тоді Державне бюро розслідувань перевіряло можливу причетність низки посадовців Нацбанку, зокрема ексголови регулятора Валерії Гонтаревої та вже відомої нам Катерини Рожкової, до розкрадання коштів на суму понад 900 млн грн під час націоналізації “ПриватБанку” у 2016 році. Вгадати одну зі статей ККУ, за якими було відкрите кримінальне провадження буде нескладно.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за результатами розгляду звернення однієї з громадських організацій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості від 31.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК Україн,
У цій справі, як і в інших, які розслідує ДБР – ані підозр, ані обшуків, ані посадок…
Ще один цікавий кейс стосується Департаменту фінансового моніторингу НБУ. У 2019 році Нацполіцією було відкрите кримінальне провадження через ймовірним зловживанням владою чи службовим становищем працівниками цього департаменту, саме що вони “зловживаючи владою, умисно з метою отримання неправомірної вигоди, упродовж 2017-2019 рр., діючи в інтересах третіх осіб, здійснюють формальну перевірку походження коштів, що спрямовуються на капіталізацію банків, достовірно знаючи про невідповідність їх походження згідно наданих документів”. Слідчі вказували, що чиновники могли навіть отримувати хабарі.
Службовими особами Департаменту фінансового моніторингу НБУ під час здійснення перевірок банківських установ на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу, дотримання валютного законодавства отримується неправомірна вигода від керівників та власників банківських установ за не відображення у повному обсязі наявних порушень законодавства в банківських установах,
Правоохоронці вважали, що посадовці Нацбанку “з метою особистого збагачення не відображають або вносять недостовірні відомості щодо порушень показників економічних нормативів діяльності банків до довідок про інспекційні перевірки банків”.
Пізніше справа була передана до ДБР. Суди кілька разів продовжували строки її розслідування. Наразі достеменно не відомо, ДБР просто закрило це провадження, чи воно опинилося в довгій і темній шухляді нерозслідуваних справ.
Підсумовуючи, стає зрозуміло, що кримінальних справ у Нацбанку, як бліх у безпритульного пса і не про всі з них відомо в публічному просторі. Але попри таку кількість проваджень і суспільний їхній резонанс, ДБР знову й знову наповнює свою “темну шухляду”. Невже щодо у посадовців Національного банку недоторканність і кримінальні справи щодо них відкривають лише щоб загасити пожежу суспільного обурення?
Служба безпеки України (СБУ) розкрила корупційну схему, яка дозволяла чоловікам за кордоном оформлювати закордонні паспорти без необхідності ставати на військовий облік в Україні. Про це повідомляє пресслужба СБУ.
Затримано голову районного відділу міграційної служби, двох його підлеглих, а також чиновника регіонального центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). За інформацією правоохоронців, ця схема діяла на території Одеської області.
За даними слідства, чиновники використовували свої особисті відбитки пальців і фотографії, які надсилалися дистанційно, для оформлення паспортів. Готові документи передавалися через посередників. Вартість цієї “послуги” коливалася від 500 до 2500 доларів США.
Таким чином, чоловіки могли уникнути повернення в Україну і не ставати на військовий облік. Це створювало серйозні проблеми для військових зобов’язань і підривало національну безпеку.
СБУ повідомила, що всі вже видані документи будуть анульовані. Правоохоронці продовжують розслідування для виявлення всіх осіб, причетних до цієї незаконної діяльності.
Правоохоронці оголосили про підозру колишньому директору Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної військової адміністрації у справі про розтрату державних коштів. Згідно з інформацією Офісу генерального прокурора, підозрюваний придбав одяг для Сил територіальної оборони з збитками, які перевищують 18,7 млн грн.
“За даними слідства, у листопаді-грудні 2022 року підозрюваний уклав з ТОВ договір на придбання комплектів зимового одягу для підрозділів Сил територіальної оборони Збройних сил України. Пізніше він прийняв зимові шапки, куртки, штани та рукавиці без сертифікатів якості. Вони не відповідали технічним вимогам, затвердженим Міністерством оборони України”, — йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.
В результаті неналежного виконання колишнім директором своїх службових обов’язків державі завдано збитків на загальну суму понад 18,7 млн грн.
Йому повідомлено про підозру у службовій халатності (ч. 2 ст. 367 КК України).
Офіс генерального прокурора України повідомив про арешт без права на заставу начальників двох територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) — Бориспільського та Бучанського, а також їхнього спільника. Це рішення було ухвалене у рамках розслідування справи про незаконне збагачення.
Нагадаємо, 16 серпня СБУ затримала керівників двох ТЦК у Київській області та їхнього спільника. Їх підозрюють у незаконному збагаченні на понад 1 млн доларів.
За інформацією ЗМІ, «бізнесом» на уклоністах займалися начальники ТЦК Бучанського та Бориспільського районів. Першого звуть Викочко Леонід, а другого – Сергій Русин.
Під час обшуків СБУ знайшла в будинках хабарників понад 1,2 млн доларів. Гроші вони ховали під землею і за обшивкою стін. Крім того, у фігурантів був цілий арсенал зброї.
Слідчі встановили, що фігуранти пропонували військовозобов’язаним своє сприяння для уникнення призову на підставі підроблених документів про непридатність до служби за станом здоров’я.
За матеріалами справи, вартість таких «послуг» становила 37 тисяч доларів з одного ухильника. У цю суму входила підготовка повного «пакета» документів, зокрема фіктивних меддовідок, а також «супровід» ухильників під час проходження ВЛК.
Минулого тижня розкрилася реальна причина затримки в будівництві Національного меморіального військового кладовища. Виявилося, що основними факторами затримки не є “обурені мешканці” або бездіяльність Мінвету, а банальна корупція.
У травні 2023 року Верховна Рада ухвалила закон, що передбачає реалізацію проекту на ділянці в Биківні. Родинам загиблих пояснювали, що вибір цього місця обумовлений його цільовим призначенням, що дозволяє швидше розпочати будівництво. Незважаючи на те, що родини загиблих віддавали перевагу іншому місцю в межах Києва, оскільки це було погоджено з мером Віталієм Кличком ще весною 2022 року, вони змирилися з вибором через обіцянки швидшого завершення проекту.
Однак вже влітку 2023 року проект несподівано загальмував. На зустрічах з родинами загиблих міністр Лапутіна почала ставитися до них зневажливо, а голова Мінвету і директор Інституту національної пам’яті заявили, що Биківня не підходить, і запропонували шукати інше місце. Родини, розчаровані і обурені, були змушені погодитися на варіант у Гатному, після численних запевнянь, що це єдиний можливий варіант.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль публічно обіцяв розпочати поховання в першому кварталі 2024 року, проте зараз, коли наближається останній квартал 2024 року, будівництво ще не розпочалося. Тендер на будівництво, що проводиться державою, містить дискримінаційні вимоги, і переможці тендеру виявилися консорціумом, який пов’язаний з фігурами, що вже перебувають під слідством НАБУ. Виявляється, що Георгій Біркадзе і забудовник Юрій Голик, які мають стосунок до тендеру, були залучені до корупційних схем.
Минулої п’ятниці забудовники, Мінвет, Інститут національної пам’яті та представники майбутнього меморіалу провели прес-конференцію, на якій намагалися зменшити медіаскандал. Переможці тендеру не змогли надати переконливих відповідей на питання про свій досвід у будівництві і причини інтересу до цього проекту.
Утім, питання скасування скандального тендеру залишається невирішеним. Відповідно до заяв на прес-конференції, можливість скасування розглядається лише в разі, якщо буде виявлено, що серед постачальників є російські компанії. Однак, вже є постачальники граніту, що мають зв’язки з Росією, що викликає додаткові питання.
Тим часом родини загиблих продовжують жити в умовах невизначеності, а герої війни, які віддали свої життя, залишаються в моргах та квартирах своїх рідних. Відповідальні посадові особи продовжують відкладати справу на потім, а корупційні схеми перешкоджають реалізації проекту.
