Позначка: корупція

Горілчаний магнат Євген Черняк, який знаходиться під слідством за фінансування держави-агресора, в перші дні війни намагався незаконно вивезти з України 1.8 мільйона доларів готівкою

Останні дні в митно-податковій тусовці активно обговорюють злив фрагменту відповіді митниці на запит НАБУ щодо вивезення грошей за межі України без декларування.

Якщо дані правдиві, то іформація дуже цікава, адже детективи НАБУ чітко зафіксували перелік українців, які з перших днів вторгнення до вересня 2022 року вивозили готівку в розмірі більше 100 тисяч євро.

При цьому ці «персони» не декларували гроші «на вивіз», а лише заявляли про це митниці суміжних країн. Такі собі “патріотичні” втікачі.

Спираючись на ці данні, а саме відповіді-країн партнерів, митниця та НАБУ і сформували перелік людей, фрагмент якого зараз будоражить суспільство.

Перелік достатньо великий, адже в опублікованій сторінці фігурують номера від 73 до 120.
І це фактично за кілька днів вторгнення.
Я так розумію що повний перелік може бути в кілька тисяч людей які вивозили сотні тисяч та мільйонів доларів та євро.

Головну увагу в опублікованому фрагменті привернув податковий генерал часів Януковича Юрій Атаманюк, який мав вплив як на роботу податкової, так і самої митниці.
В перші дні війни Атаманюк вивіз з України без декларування три мільйони доларів.

Також в переліку горілчаний бізнесмен Євген Черняк, який приховав вивезення 1.8 млн доларів

Інші прізвища в переліку відомі менше, але вони чітко дають розуміння масштабу вивезення готівки з країни після 24.02.2022.
Лише за 4 дні, з 7 по 11 березня 2022, «патріотами», які тікали від війни, без декларування, було вивезено майже 19 млн доларів. Загальний обсяг може сягати кількох мільярдів.

Цікаво було б проаналізувати весь перелік, тому, якщо в моїх читачів з НАБУ та ДМСУ він є, прошу скинути. Буду вдячен, адже люди, які грабували країну, а потім тікали з цим за кордон, мають бути відомі суспільству.

22 Січня, 2024
Президент визнав корупційні помилки в країні

Питання боротьби з корупцією є дуже чутливим в Україні. Із корупційними проблемами потрібно боротися навіть у дрібницях. Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю британському телеканалу Channel 4 News.

«Думаю, питання боротьби з корупцією є дуже чутливим в Україні. Бо, коли ви боретеся за своє європейське життя, за майбутнє, за свою незалежність, ви не можете створювати такі маленькі, знаєте, корупційні проблеми. Тому все дуже чутливе. Ставлення людей буквально до всього дуже емоційне», – наголосив глава держави.

На його переконання, із корупційними проблемами треба боротися, навіть у дрібницях.

На питання про те, чи є нині корупційні помилки в Україні, президент відповів: «Звичайно».

Нагадаємо, що у серпні 2023 року Зеленський подав у парламент ініціативу щодо того аби прирівняти відповідальність за корупційні діяння до покарання за державну зраду. На його думку, це буде дуже серйозний інструмент для того, щоб посадовці навіть не думали про незаконне збагачення. 30 серпня на порталі парламенту розмістили проєкт закону щодо прирівняння до державної зради корупційних злочинів.

21 Січня, 2024
Скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому

Виявилося, що скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому, але весь цей час він залишався поза увагою правоохоронців.

У 2009 році фірма Гринкевича реставрувала Вірменський собор у Львові, але “кинула” громаду на гроші, — пише «Про Львів».

У червні 2008 року Львівська міськрада провела тендер на ремонтно-реставраційні роботи і перемогла в ньому будівельна компанія «Верховина». Фірма стала переможцем тендеру від Львівської міської ради на виконання складних реставраційних робіт, не маючи фахівців і не володіючи технологіями.

За пів року організація отримала майже 2,5 млн гривень, водночас майже ніяких робіт у соборі не виконали. Реальні роботи обмежилися однією викопаною траншеєю для укріплення фундаменту огорожі дворика Вірменського собору та вкрученням однієї лампочки.

“Останні кілька днів та ночей відбувається небачене досі розкрадання Вірменського собору у Львові. Чи то підрядники, чи субпідрядники вдень встановлюють мідний дах на дзвіниці Собору, а вночі самі ж його розкрадають, імітуючи пограбування”, — заявляв тоді депутат Львівської міської ради Вардкес Арзуманян.

Пізніше правоохоронці заявили, що фірма підробила документи. Проти Ігоря Гринкевича, як директора та засновника «Верховини», прокуратура Галицького району розпочала кримінальне провадження.

Потім підприємство “Будівельна компанія “Верховина” було визнано банкрутом. Львівський апеляційний господарський суд 15 квітня 2013 року відхилив скаргу ДПІ у Залізничному районі міста Львова і залишив без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 19 березня 2013 року про банкрутство підприємства.
Скарга податківців була мотивована тим, що вони не провели позапланову виїзну перевірку боржника.

Все це не заважало Ігорю Гринкевичу вести підприємницьку діяльність. Ба більше, навіть отримувати замовлення від Львівської міської ради та вибивати гроші в судах.

20 Січня, 2024
Ексгендиректор Одеського облцентру екстреної меддопомоги і медкатастроф розтратив майже 500 тисяч гривень на закупівлі медматеріалів

Викрито ексгендиректора Одеського облцентру екстреної меддопомоги і медкатастроф: розтратив майже 500 тисяч гривень на закупівлі медматеріалів

Чоловіку повідомили про підозру. За розтрату чужого майна у великих розмірах йому загрожує до восьми років ув’язнення.

Слідчі відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області спільно з працівниками Управління СБУ в Одеській області встановили, що фігурант, будучи призначеним виконувачем обов’язків генерального директора комунального підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» у 2022 році свідомо уклав договір з фізичною особою підприємицею, що займалась оптовою торгівлею фармацевтичними товарами, на закупівлю медичних матеріалів, вартість яких була значно вища за ринкову.

Понад 800 тисяч гривень посадовець заплатив за гемостатичні бинти та компресійні гемостатичні губки, переплативши на закупівлі майже 500 тисяч гривень.

Зібравши достатньо доказів, слідчі обласної поліції під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури повідомили фігуранту про підозру у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій у великих розмірах, в умовах воєнного стану. Цей злочин кваліфікується за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України. Наразі поліцейські клопочуть про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Правопорушнику загрожує покарання позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

20 Січня, 2024
Друзі Коболєва передумали: вимагають повернути мільйони пожертв на заставу

Адвокати колишнього керівника «Нафтогазу», обвинуваченого у привласненні коштів, благають суд повернути хоча б частину застави.

«Усі кошти – а їх треба зібрати 229,2 млн грн до понеділка, 6 березня – підуть на судову заставу для найбільшого ворога російської газової монополії та найяскравішого менеджера «Нафтогазу» – Андрія Коболєва… По закінченню непорозуміння у виді судового процесу проти Коболєва ці кошти буде повернуто усім, хто долучився та побажав повернення. Альтернативно кошти можуть бути спрямовані у фонд «Повернись живим». Ці слова належать українському бізнесмену та засновнику інвестиційної компанії Concorde Capital Ігорю Мазепі. Майже рік тому у Facebook він зробив заклик підтримати грішми ексглаву «Нафтогазу», який опинився на грані ув’язнення.

Пан Мазепа є товаришем екскерівника «Нафтогазу» Коболєва, якого антикорупційні органи обвинувачують у привласненні коштів в особливо великих розмірах. У березні 2023 року Мазепа спільно з новою дружиною колишнього «нафтогазівця» Світланою Панаіотіді запустили челендж: за лічені дні через соціальні мережі вони зібрали не повну, але значну суму на заставу для Андрія Коболєва.

Справу було виконано наполовину. 1982 жертводавця задонатили 106,5 млн на рахунки ТОВ «Конкорд Консалтинг» (належить Мазепі) та громадській організації «Демократична сокира» з поміткою: «Цільова програма застава». Потім вказані організації перевели ці кошти на депозитний рахунок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Один мільйон «із хвостиком» на заставу від себе додав й сам герой цієї історії Андрій Коболєв.

Унікальність справи Коболєва у тому, що за екскерівника «Нафтогазу» було внесено 107 млн грн застави, що становить всього 46,71% від визначеної судом суми. Себто судове рішення щодо обрання міри запобіжного заходу не було виконано. Це навіть публічно визнав адвокат Коболєва Олександр Лисак. Його цитата: «У нас виникла цікава ситуація із запобіжним заходом для Андрія Володимировича Коболєва. Адже є рішення апеляції, в якому визначено розмір застави (229,2 млн грн). На сьогодні не внесено всю заставу, то можна вважати, що не виконана судова ухвала про призначення запобіжного заходу. Коли ж прокурор звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу, то суд частково задовольнив і зобов’язав (підозрюваного – «Главком») носити засіб електронного контролю», – зазначив адвокат екстопменеджера «Нафтогазу».

Водночас адвокат Олександр Лисак зауважив, що у прокуратури була можливість повторно ініціювати перегляд запобіжного заходу, враховуючи невнесення застави. Але цього не сталося.

У відносному спокої гроші небайдужих українців на заставу для фігуранта пролежали до початку 2024-го. А далі сталося несподіване…

«Віддайте наші гроші!»

9 січня Вищий антикорупційний суд узявся за розгляд клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу колишньому керівнику «Нафтогазу». Подібне «прощупування» Феміди не раз відбувалося протягом 2023 року. Наприклад, 30 листопада сторона захисту переконувала суд у тому, що необхідно повернути Коболєву всі його закордонні паспорти, вилучені за наполяганням антикорупційної прокуратури. Аргументи прості: з початку 2022-го обвинувачений перебував за кордоном, а на початку січня 2023 року, дізнавшись про своє кримінальне переслідування, свідомо приїхав до України. Більше того під час досудового розслідування Коболєв, із дозволу слідства, виїжджав за кордон «для підтримання обороноздатності нашої держави».

Та Феміду подібні пояснення сторони захисту не вразили і вона відмовила у задоволенні клопотання. Однак цього разу у процесі виринули екстраординарні обставини.

Захисник екскерманича «Нафтогазу» почав промову з аналізу застави обвинуваченого у розмірі 107,1 млн грн. За словами адвоката, із загальної суми 101,83 млн грн внесло ТОВ «Конкорд Консалтинг». Однак є важливий нюанс, на якому наголосили адвокати обвинуваченого: внесені кошти за Коболєва не є власністю «Конкорд Консалтинг». Гроші на рахунок фірми вносили небайдужі громадяни, котрі підтримують Коболєва. І тепер, як стверджує сторона захисту, частина з цих громадян вимагає повернути власні гроші. Відповідні звернення вже надходять на адресу ТОВ «Конкорд Консалтинг».

У свою чергу компанія Ігорю Мазепи закидала «листами щастя» і самого Коболєва, і антикорупційний суд: мовляв, погралися, а тепер час повертати гроші. Скоріше за все, йшлося про 35,59 млн грн. Адже саме на таку суму адвокати просили суд зменшити розмір застави.

У ці дебати включилася прокурор. Вона розкритикувала пропозицію зменшити заставу. Доводи зводилися до того, що ТОВ «Конкорд Консалтинг» самостійно ухвалило рішення бути заставодавцем обвинуваченого. Також це стосується й збору коштів на заставу. Як зазначила прокурор, під час залучення коштів товариство повідомляло, що кошти можна буде повернути після закінчення розгляду справи або, за клопотанням цих же осіб, гроші можна буде спрямувати до благодійного фонду. Теперішні ж вимоги громадян до ТОВ «Конкорд Консалтинг» стосовно повернення грошей не є підставою для зменшення суми запобіжного заходу, застосованого до Андрія Коболєва, наголосила сторона обвинувачення.

Непохитну позицію зайняла й Феміда: статус заставодавця не вичерпується лише фактом внесення необхідної суми на користь особи, яка перебуває під кримінальним переслідуванням. Навпаки – заставодавці повинні розуміти, що можуть взагалі втратити внесені кошти, якщо підозрюваний або обвинувачений не виконуватиме покладені судом на нього обов’язки.

Окремо суд заявив, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між третіми особами та заставодавцем ТОВ «Конкорд Консалтинг» щодо внесення застави за Коболєва, не зумовлюють обов’язкову зміну запобіжного заходу.

«У судовому засіданні не встановлено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави та скасування додаткового обов’язку у вигляді здачі до Державної міграційної служби України всіх паспортів для виїзду за кордон», – сказано в ухвалі антикорупційного суду.

У Мазепи тепер свої проблеми

А вже пізно ввечері 18 січня стало відомо про затримання силовиками й самого товариша Коболєва, бізнесмена Ігоря Мазепи. Це сталося під час проходження україно-польського кордону у «Шегині». Він, за версією адвокаті, прямував на Всесвітній економічний форум у Давосі. Захисники, правда, чомусь не врахували той факт, що форум саме сьогодні завершується, а всі українські заходи на ньому проведені. Тому таке пояснення мало дивний вигляд.

За даними ЗМІ, у справі проти Мазепи начебто присутній російський слід. Крім цього, зазначалося, що Державне бюро розслідувань проводить обшуки в офісі Concorde Capital, цікавляться отриманням права на землю для будівництва котеджного містечка преміумкласу Goodlife Park у Вишгородському районі на Київщині. Адвокати бізнесмена заявили, що під час обшуків силовики вибили двері бізнес-центру.

«Обшуки в компанії проводяться без ухвали суду, забирають всі документи, які не стосуються справи, а пов‘язані з усіма напрямками бізнес-активності Ігоря Мазепи. Вилучено особисті речі співробітників, які працюють в інших проєктах. Саме кримінальне провадження стосується зведення нерухомості (котеджних містечок) ще у 2013 році…», – таку заяву ближче до ночі оприлюднила компанії Concorde Capital.

Вранці 19 січня правоохоронці оприлюднили подробиці обшуків. За даними слідства, бізнесмен Ігор Мазепа виконував роль організатора схеми незаконного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури –Київської ГЕС. Протягом 2020-2021 років засновник інвестиційної компанії, його брат та інші учасники злочинної організації з використанням корупційних зв’язків у державних органах прибрали до рук понад 7 га вартістю понад 20 млн грн. Наразі вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру у незаконній приватизації державного майна, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а засновнику інвестиційної компанії ще й у створенні, керівництві злочинною організацією, а також участі у ній.

Зважаючи на перебіг подій, кримінального переслідування бізнесмену Мазепі таки не уникнути. У такому випадку він, як і Коболєв, може постати перед судом. А далі знайомий набір прийомів від правоохоронців: клопотання про обрання міри запобіжного заходу, арешти майна, застава тощо.

При бажанні силовиків вони можуть влаштувати бізнесмену кримінальний «спам». Наприклад, відкриття щодо Мазепи кримінальних проваджень за статтями «Шахрайство» (стаття 190 Кримінального кодексу) або «Привласнення чужого майна» (стаття 191 Кримінального кодексу) за епізодом… збору коштів на заставу Коболєву.

Поштовхом для цього якраз можуть стати звернення жертводавців, котрі оббивають пороги мазепівського ТОВ «Конкорд Консалтинг».

Тим паче, що ще рік тому під дописом у Facebook дружини Коболєва Світлани Панаіотіді з’явився цікавий коментар. Сторонній чоловік повідомив про перерахування певної суми коштів на рахунок ТОВ «Конкорд Консалтинг» на заставу Коболєву. При цьому він визнав, що не підписував жодних документів із компанією Мазепи: «Суму закинув, яку не шкода. Повертати не обов’язково. Просто, щоб потім не довелося ще їм (ТОВ «Конкорд Консалтинг» – «Главком») мати проблеми з оподаткуванням та звітами».

Жертводавці скидали донати на заставу Андрію Коболєву, але переймалися наслідками цієї благодійності

Скріншот коментарів під дописом дружини Коболєва у Facebook

Нагадаємо, у січні 2023 року слідчі Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили колишньому голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву про підозру. Ексголову «Нафтогазу» підозрюють у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн. Загалом упродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн (різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром). Натомість сторона захисту все заперечує і вважає ці виплати законними.

Слідство встановило, що очільник компанії (2014-2021 рр.) в травні 2018 року всупереч закону видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент $10 млн) за екстраординарні досягнення. Йдеться про позитивне рішення у справі щодо контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 рр.

Всього, за даними правоохоронців, протягом 2017-2022 років Андрію Коболєву нараховано понад 413 млн грн доходів. Що цікаво: коли у квітні 2021-го підозрюваного «пішли» з «Нафтогазу», на прощання йому виплатили ще 338,6 млн грн премії. При цьому станом на 2017 рік керівник НАК «Нафтогаз України» вважався одним із найбільш високооплачуваних керівників енергетичних компаній Європи. Він отримував середню місячну зарплату в еквіваленті 31,5 тис. євро, що було у 136 разів більше за середню заробітну плату по країні. Щоправда, це мова лише про зарплату, бо виплати були набагато більшими, враховуючи солідні щомісячні премії. До речі, як днями заявила у суді прокурор, за час роботи в «Нафтогазі» Андрію Коболєву було виплачено понад $20 млн у вигляді премій.

Віталій Тараненко

20 Січня, 2024
Топменеджмент концерну в Житомирській області постачав російському ВПК системи загородження – ДБР

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали двох топменеджерів концерну з Житомирської області, який постачав підприємствам оборонно-промислового комплексу РФ системи загородження.

У телеграм-каналі ДБР у середу зазначається, що за останні пів року бюро спільно з СБУ викрило та припинило діяльність уже другого концерну, який продовжував забезпечувати російський ВПК. “Встановлено, що група компаній з Житомирщини постачала підприємствам оборонно-промислового комплексу рф системами загородження, які використовуються в агресивній війні проти України”, – ідеться в повідомленні.

За інформацією відомства, до початку війни концерн належав підприємцю, який за кілька днів до початку війни виїхав з України, а після вторгнення переоформив власність на підконтрольних осіб, які продовжували працювати з РФ. “Нові власники концерну налагодили постачання через підконтрольні іноземні та російські фірми-прокладки. Саме ці компанії відправляли “замовлення” українському виробнику нібито для потреб третьої сторони. Тільки протягом 2022 року фігуранти поставили до росії декілька партій відповідної продукції на понад $1,5 млн”, – наголошують у бюро.

Співробітники ДБР і СБУ наприкінці грудня 2023 року провели обшуки в приміщеннях концерну і місцях проживання його топменеджерів, слідчі бюро вилучили речі та документи, які свідчать про проведення операційної діяльності підприємств концерну на території України та РФ.

“Наразі затримано двох топменеджерів концерну, яким було оголошено про підозру в учиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, вчинених організованої групою за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України”, – інформують у ДБР.

У повідомленні уточнюється, що щонайменше ще троє учасників групи, зокрема її організатор, перебувають за межами України – їм буде повідомлено про підозру заочно. Наразі вирішується питання арешту майна підприємств і передання його АРМА.

17 Січня, 2024
ДБР повідомило про підозру бізнесменові Гринкевичу та членам його злочинної організації за постачання неякісного одягу військовим

Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) України оголосили про підозру Ігорю Гринкевичу, великому постачальнику Міністерства оборони України, та іншим членам злочинної групи, які, за їхніми словами, завдали збитків державному бюджету практично на мільярд гривень.

Хоча повідомлення ДБР не вказує на ім’я Гринкевича, обставини справи вказують на його причетність. Міністерство оборони України раніше провело аудит контрактів із компаніями, які можуть бути пов’язані з цим бізнесменом, та визначило, що ці компанії не виконали 23 контракти на поставку товарів Збройним Силам України.

За звітом ДБР, фігурант створив злочинну організацію для протиправного заволодіння бюджетними коштами, уклавши договори на постачання неякісного військового одягу Міністерству оборони України. Спостерігається також залучення до виконання замовлень підприємств, які раніше не займалися виробництвом для потреб оборони, внаслідок чого держава завдала збитків понад 934 мільйони гривень.

У ДБР зазначають, що обставини справи дозволяють припустити корупційні дії і зловживання владою. Затримано членів злочинної організації, і розглядається питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчі ДБР також активно вивчають можливу причетність інших посадовців Міністерства оборони України до цього кримінального правопорушення. Справа може мати серйозні наслідки для оборонних закупівель та вимагати перегляду контрактної системи для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

17 Січня, 2024
Суддю з Одеської області Олександра Боярського заарештували за корупційні схеми та допомогу ухилянтам

Суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, Олександра Боярського, взяли під варту Вищим антикорупційним судом.

На нього покладаються підозри в отриманні $1500 неправомірної вигоди за винесення рішення про дозвіл на виїзд за кордон військовозобов’язаного чоловіка. Рішення про заарештування було ухвалено 16 січня, повідомляє пресслужба ВАКС.

Суд визначив суму застави у розмірі 1 059 800 грн. Якщо застава буде внесена, Боярському буде доручено деякі обов’язки, включаючи обмеження переміщення без дозволу, повідомлення про зміни місця проживання та роботи, утримання від спілкування з певними особами, здачу закордонних паспортів та носіння електронного браслета.

Причини арешту пов’язані з підозрами в корупційних схемах та наданні допомоги ухилянтам від військової служби. Суддя Боярський зараз знаходиться під вартою протягом досудового розслідування, а строк дії запобіжного заходу встановлено на 60 діб.

17 Січня, 2024
Діти українських чиновників продовжують розкішне життя на заході за рахунок держбюджету, не зважаючи на війну вдома

Спекуляції навколо життя дітей високопосадовців в Україні, зокрема української еліти, викликають серйозне занепокоєння серед громадян.

Діти корумпованих українських чиновників, включаючи тих, що займають високі посади, продовжують проводити час на дорогих курортах, незважаючи на війну в країні.

Здається, що події на батьківщині повинні викликати більше патріотизму, особливо у дітей українських політиків. Однак багато з них, будучи свідомими про неспокійну ситуацію, завчасно забезпечили своїх дітей комфортом та безпекою, дозволяючи їм перебувати віддалено від дому та воєнного конфлікту.

Важливо відзначити, що численні діти з родин української еліти продовжують витрачати кошти своїх батьків на розкішні подорожі Європою. Наприклад, дочка обласного депутата Дніпра Олексія Андрійченка, Вероніка, вибрала собі місце проживання в Берліні та активно користується розважальними закладами та шопінгом відомих світових брендів.

Також на прикладі дочки народного депутата від “Євросолідарності” Максима Єфімова, Ізабелли, видно, що деякі молоді представники української еліти обирають життя за кордоном, незважаючи на важливі події вдома.

Син Данилова, секретаря РНБО, нещодавно придбав розкішну віллу в Майамі, а його онука витратила значну суму на зйомки відеокліпу.

Це свідчить про те, що багато політиків, які публічно висловлюють патріотичні погляди, вже давно здобули закордонну нерухомість та забезпечили своїх дітей за кордоном, при цьому продовжуючи говорити про свій патріотизм перед українцями.

Отже, вся українська політика, що спочатку була побудована на брехні, вже викликає закономірне роздратування у більшої частини населення і призводить до істотного зниження рейтингів правлячої партії.

16 Січня, 2024
Дніпровські “клани” і рука рф: хто “відмазує” агрорейдера Астіона – деталі справи на 61 млн грн

Підозрюваний у незаконному збагаченні і рейдерстві Василь Астіон може вийти на волю за «копійчану» заставу: що відомо

“Нагрів” державу щонайменше на 61 млн, але може вийти на волю всього за один мільйон гривень? 12 січня Шевченківський райсуд визначив “копійчану” заставу для дніпровського агроділка Астіона, якому закидають ухилення від податків і численні рейдерські захоплення. Чи посприяли такому рішенню Феміди “авторитетні” покровителі бізнесмена? Адже ниточки від імовірних схем Астіона тягнуться до низки колишніх і чинних політиків, а частина слідів веде до країни-агресорки.

Суддя Шевченківського районного суду Анзор Сайдуллаєв у п’ятницю, 12 січня ухвалив безпрецедентне рішення стосовно бізнесмена Василя Астіона, підозрюваного в економічних злочинах, зменшивши розмір застави у 61 (!) раз. Тож ця резонансна справа привернула увагу нашої редакції.

Впливова бізнес-група Dnipro Agro Group, опальні олігархи Дмитро Фірташ та Ігор Коломойський, екснардеп-регіонал Віталій Хомутиннік і херсонський колаборант Сергій Рибачок-Ушинський, кримінальники з ОЗУ “Наріка”, магнат Павло Фукс і чиновник Офісу Президента Андрій Смирнов. Що поєднує всі ці фігури з підозрюваним у приховуванні й виведенні багатомільйонних прибутків Василем Астіоном?

На яких (можливо, рейдерських) схемах збагатився агробізнесмен? І до чого тут його тесть Михайло Кошляк, якого називають “тіньовим господарем” Дніпропетровщини? Команда СтопКору дослідила деталі справи братів Астіонів та спробувала розмотати заплутаний клубок зв’язків фігурантів.

Отже, в яких злочинах офіційно підозрюють Василя Астіона і як просувається справа?

Як стало відомо редакції СтопКору, 23 вересня 2022 року детективи Бюро економічної безпеки України порушили кримінальну справу №72022000400000005 щодо Василя Астіона та його брата Євгена Астіона: їм закидають масштабне ухилення від сплати податків.

Згідно з матеріалами справи, брати Астіони, що контролюють низку агропідприємств Дніпропетровщини (ТОВ “Відродження”, ТОВ “Перемога”, ТОВ “Кам`янське Агро”, ТОВ “Дніпроагроальянс”, ТОВ “Агрофірма “Схід Агро” тощо), протягом 2017-2021 років системно отримували доходи у вигляді дивідендів та неправомірно ухилилися від сплати податку на прибуток на суму майже 61,5 млн грн (понад 1,5 млн доларів). Замість того, аби потрапити до Держбюджету, ці кошти, ймовірно, були виведені Василем Астіоном у підконтрольну кіпрську офшорну компанію “Дніпро Агро Альянс ЛТД”.

Тим самим Астіони порушили пункти 141.4.2 та 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в особливо великих розмірах. Слідство також встановило факти підробки документів фінансової та податкової звітності, а також обставини щодо виводу зазначених грошових коштів через рахунки підконтрольних Василю Астіону компаній у наступних банківських установах: АТ “Таскомбанк” (Україна), АБ “Південний” (Україна), “Запад Банк АТ Подгориця” (Чорногорія), АТ “Регіональний Інвестиційний банк” (Латвія).

Примітно, що в 2021 році ексдепутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон потрапив під посилену перевірку НАЗК. Його декларація опинилась у переліку тих, які комп’ютерна система логічного та арифметичного контролю (ЛАК) визнала найбільш ризиковими.

За задокументованими ознаками вчинення кримінальних правопорушень 9 січня цього року правоохоронці офіційно пред’явили Василю Астіону підозру за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Зауважимо, що відповідно до ст. 212 ККУ, умисне ухилення від сплати податків чи зборів (обов’язкових платежів) карається штрафом від 15 тисяч до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна. Санкцією ч. 2 ст. 205-1 (підроблення документів) передбачений штраф до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. А кримінальне правопорушення за ст. 366 включає штраф від 2 тисяч до 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років. Тобто разом може “набігти” вагома сума штрафу чи цілком реальний строк ув’язнення.

Одночасно з оголошенням підозри детективи БЕБ та прокурор Генпрокуратури спрямували до Шевченківського районного суду столиці клопотання про застосування до фігуранта запобіжних заходів у вигляді застави в розмірі 61 419 560 грн.

А вже у п’ятницю, 12 січня 2024 року, слідчий суддя Шевченківського райсуду Анзор Саадулаєв це клопотання розглянув. Проте розмір застави для Василя Астіона визначив геть інший – лише 1 млн грн, тобто в 61 раз менше суми, яка, за даними слідства, була незаконно привласнена агробізнесменом.

Чому Феміда виявилась настільки прихильною до підозрюваного?

Адже сума застави не могла просто так, магічним чином впасти з 61 до 1 млн грн. Тож, враховуючи реалії суддівської системи, можна припустити, що в цій ситуації спрацювало або “телефонне право”, або певна матеріальна зацікавленість служителя Феміди в пом’якшенні вердикту для пана Астіона, або те й інше одночасно. Які факти можуть підтвердити цю гіпотезу?

За інформацією, яка стала відома СтопКору з власних інсайдерських джерел, таке м’яке суддівське рішення могло було прийнято слідчим суддею під певним впливом з боку заступника голови Офісу Президента Андрія Смирнова – давнього приятеля та експартнера Василя Астіона.

Як з’ясували колеги-розслідувачі з “Наших грошей”, Василь є давнім приятелем Андрія Смирнова, який до призначення в Офіс Президента також був депутатом Дніпропетровської облради та адвокатом місцевого бізнесмена Михайла Кошляка (за сумісництвом, тестя Василя Астіона).

Своєю чергою журналісти “Дзеркала тижня” встановили, що АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Генезис капітал”, бенефіціарами якого є брати Астіони, став засновником такої собі фірми-ноунейма “Інтер вей капітал”, яка виступила в ролі “технічного кандидата” під час аукціону з продажу офісного приміщення збанкрутілого банку “Аркада”. На цих торгах перемогла компанія одіозного ексміністра Миколи Злочевського, а до “схеми”, як припустило видання, міг бути причетний власне Андрій Смирнов.

І найцікавіше, у декларації за 2020 рік Смирнов вказав отриманий у 2019 році кредит на загальну суму 9,8 млн грн у Ольги Астіон – учасниці ТОВ “Фінансова компанія “Фінгруп Фактор” та матері Василя і Євгена Астіонів.

16 Січня, 2024

Позначка: корупція

«Віддайте наші гроші!»

У Мазепи тепер свої проблеми