В Україні зростає кількість випадків тимчасового блокування банківських рахунків громадян через підозрілі фінансові операції. Як повідомляє Асоціація платіжних провайдерів України, банки мають право обмежувати доступ до рахунків навіть за операціями з сумами близько 100 тисяч гривень, якщо вони викликають підозру щодо можливих порушень фінансового законодавства.
Згідно з даними Асоціації, найчастіше блокування відбуваються через регулярні перекази на нові рахунки, нестандартні суми або часті транзакції між різними банківськими установами. Банки у таких випадках зобов’язані провести перевірку, щоб запобігти фінансовим ризикам та шахрайству.
Громадяни, чиї рахунки заблоковані, можуть звернутися до банку для уточнення причин та подати документи, що підтверджують легітимність операцій. Експерти радять уважно контролювати власні фінансові потоки, уникати підозрілих переказів і зберігати документацію про походження коштів.
Фінансові консультанти зазначають, що підвищена увага до операцій громадян пов’язана зі зростанням ризиків шахрайства, відмиванням коштів та фінансуванням незаконної діяльності, тому банки змушені діяти обережно.
Антимонопольний комітет України оштрафував чотири компанії на понад 19 млн грн за змови під час державних торгів. Про це повідомили у пресслужбі відомства у п’ятницю, 3 жовтня.
Як зазначається, 2 жовтня АМКУ ухвалив два окремі рішення щодо порушень конкурентного законодавства. Перша справа стосувалася компаній ТОВ Господар-2 та ПП Демсей, які брали участь у торгах на будівництво насосної станції в Первомайську та капітальний ремонт неврологічного відділення лікарні в Миколаївській області. Очікувана вартість цих торгів перевищувала 34 млн грн. Розслідування показало, що компанії узгоджували свої дії, обмінювалися інформацією та фактично усунули конкуренцію. За це їх оштрафували на понад 3 млн грн.
Друге рішення стосувалося ТОВ Фармєдіс та ТОВ ДМ-Проект, які діяли узгоджено під час двох торгів щодо постачання медичних матеріалів для Державного агентства інфраструктурних проєктів України. Як встановив комітет, підприємства узгоджували свої пропозиції, що призвело до спотворення результатів закупівель. Сума штрафу для цих компаній склала понад 16 млн грн.
У результаті загальна сума накладених штрафів за дві справи перевищила 19 млн грн. В АМКУ наголосили, що такі дії порушників призводять до обмеження конкуренції, що у підсумку шкодить державним інтересам і ефективному використанню бюджетних коштів.
Акторка Наталка Денисенко, відома ролями у серіалі «Кріпосна» та фільмі «Коли ти вийдеш заміж?», відверто розповіла про свої гонорари під час війни.
Зірка зізналася, що найбільший заробіток за один день становив 5 тисяч доларів, але така сума була отримана лише за участь у рекламному проєкті. «За зйомки було 5 тисяч доларів, але це знімальний день як рекламний. Це, звичайно, зависокий гонорар. Так не платять», — уточнила Денисенко у програмі «Ранок у великому місті».
Що стосується серіалів, сьогодні акторам пропонують від 10 до 20 тисяч гривень за зміну, що вважається високим показником. Наталка Денисенко зазначила, що її гонорари перевищують середній рівень: «У мене більше. Майже тисяча доларів за зміну (приблизно 41 000 гривень)».
Водночас акторка порівняла зарплати українських акторів і відзначила, що війна вплинула на ринок кіновиробництва, але попит на професійних артистів залишається стабільним, а рекламні проєкти іноді пропонують значно більші гонорари.
Популярну українську блогерку Даріану Корецьку (officialdori_) оштрафували на 4,8 мільйона гривень за незаконну рекламу онлайн-казино. Сторінкою жінки в Instagram, де слідкують 370 тисяч користувачів, активно користувалися для просування азартних ігор.
За даними державного агентства з питань регулювання азартних ігор та лотерей “ПлейСіті”, Корецька у Stories заявляла, що азартні ігри “підіймають настрій” через гормони щастя, демонструвала $200 буцімто виграних у казино та додавала активне посилання на сайт для реєстрації. Перевірка показала, що реального акаунту для виграшів не існувало, тобто реклама була вдаваною.
Виявити системні порушення вдалося завдяки моніторингу командою PlayCity та скаргам користувачів, а особу встановили завдяки оперативній роботі Територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві.
Це не поодинокий випадок: у серпні в Україні заблокували 7 Instagram-акаунтів за систематичну рекламу онлайн-казино, серед них — сторінка блогерки Сімбочки. У країні наголошують, що співпраця з Meta триває, а боротьба з нелегальним азартом лише посилюватиметься.
В Україні діють жорсткі правила щодо реклами азартних ігор. Вона дозволена лише у визначених місцях, таких як нічний ефір телебачення, спеціалізовані видання для дорослих та офіційні сайти ліцензованих операторів. Усі рекламні матеріали повинні містити позначку 21+, рекламуються можуть лише легальні бренди, заборонено використання неповнолітніх, військових, медиків та волонтерів, а також відомих осіб (крім спортсменів). Крім того, оголошення не повинні обіцяти легкі гроші чи бонуси, а щонайменше 15% площі має містити попередження про ризик ігрової залежності.
У листопаді 2024 року українці придбали нових легкових автомобілів на загальну суму 10,2 мільярда гривень. Це на 12% більше, ніж у листопаді минулого року, повідомляє асоціація “Укравтопром”.
Близько половини цієї суми припадає на автомобілі п’яти марок:
Найбільше коштів було витрачено на японську марку TOYOTA – 1,631 млрд грн.
На другому місці – BMW із результатом у 1,052 млрд грн.
Третю позицію посідає VOLKSWAGEN, на моделі якого витрачено 945 млн грн.
Четверте місце зайняла AUDI із сумою витрат 853 млн грн.
Замикає п’ятірку лідерів MERCEDES-BENZ – 731 млн грн.
У десятку найпопулярніших марок також увійшли SKODA, RENAULT, LEXUS, LAND ROVER, та PORSCHE.
Загалом із початку року українці витратили на нові легкові автомобілі 114,5 млрд грн, що на 19% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Міністерство оборони України виявило значні ризики незаконного використання гуманітарної допомоги на суму 171,78 млн грн за результатами внутрішніх аудитів, проведених у співпраці з Державною митною службою України. Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони.
Згідно з даними, отриманими під час аудитів, проведених з березня по липень 2024 року, для потреб Збройних сил України через митний контроль було передано:
424 одиниці транспортних засобів;
476,23 тонни товарів різних найменувань без зазначення вартості;
6,2 тонни продуктів харчування та пластикових гранул.
Однак, незважаючи на обсяг переданої гуманітарної допомоги, Міноборони не змогло підтвердити факт отримання цієї номенклатури військовими підрозділами. Це викликало серйозні підозри щодо можливого незаконного збагачення, привласнення майна та зловживання службовим становищем з боку окремих посадових осіб.
У зв’язку з цими обставинами, Міністерство оборони України направило відповідні повідомлення до правоохоронних органів для оцінки правомірності дій окремих посадовців та подальшого розслідування.
Оперативність та прозорість у фокусі
Тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України полковник Олександр Титковський підкреслив важливість ефективної співпраці з іншими державними органами, зокрема з Державною митною службою, у забезпеченні належного контролю за військовою та гуманітарною допомогою.
«Ми високо цінуємо оперативність у пропуску через кордон військової та гуманітарної допомоги для потреб ЗСУ під час воєнного стану. Наше завдання – гарантувати, що кожен елемент допомоги, від тепловізора до автомобіля, наданий волонтерами та міжнародними партнерами, дійде до наших захисників на передовій. Ми продовжимо вдосконалювати механізми контролю та звітності для забезпечення прозорості та ефективності використання гуманітарної допомоги», – зазначив полковник Титковський.
Подальші дії та розслідування
За фактами, виявленими під час внутрішнього аудиту, триває розслідування. Відповідальні особи будуть притягнуті до відповідальності у разі підтвердження незаконних дій.
Після серії корупційних скандалів, що вибухнули навколо дитячої лікарні «Охматдит», велика українська компанія «Укрнафта» заявила про намір повернути пожертвовані кошти в розмірі 5 мільйонів гривень. Це сталося на фоні проблем з підрядниками, розкрадання коштів і відсторонення директора лікарні Олександра Жовніра.
Величезна сума грошей, пожертвувана на будівництво нового корпусу лікарні, тепер під питанням через численні корупційні скандали. «Охматдит» опинився в центрі скандалів, які включають підозри в розкраданні коштів та нецільовому використанні внесків. Наразі керівництво лікарні не надало чіткої інформації про цільове використання пожертвуваних грошей, і документів, що підтверджують їх ефективне використання, не було представлено.
«Укрнафта» висловила стурбованість тим, що гроші, які були передані на важливий проект для покращення медичної інфраструктури, могли бути неправильно використані або розкрадені. Компанія вимагає повернення своїх коштів, поки не буде надано документальне підтвердження правильного використання всіх внесків.
Ця ситуація створює серйозні проблеми для керівництва «Охматдита», яке тепер має справу з питанням довіри та прозорості у фінансових справах. У зв’язку з цим з’являється занепокоєння, що кошти могли потрапити не за призначенням, враховуючи масштаби корупційних проблем, з якими стикається організація.
Залишається невідомим, як лікарня вирішить цю ситуацію та чи зможе вона відновити довіру до себе серед донорів та громадськості. Ситуація потребує термінового розгляду, щоб запобігти подальшим фінансовим втратам і забезпечити ефективне використання благодійних внесків.
Комітет постійних представників країн-членів ЄС ухвалив важливе рішення, яке може суттєво вплинути на відновлення та розвиток України. Нещодавно стало відомо, що Європейський Союз надасть Україні перший транш економічної допомоги в обсязі €4,2 мільярда в рамках Українського фонду, що був закладений у бюджеті ЄС на 2024-2027 роки.
Про це повідомило угорське головування в Раді ЄС у соцмережі X.
Як зазначено в повідомленні, рішення постпредів країн Євросоюзу дозволяє переказати значну суму на відновлення, реконструкцію та модернізацію України. «Сьогодні посли погодили перший транш згідно з Українським планом … у межах Українського фонду, що відкриває шлях для переказу близько €4,2 мільярда на відновлення, реконструкцію та модернізацію України», – йдеться у повідомленні.
Цей транш є частиною Українського фонду, створеного для підтримки економічного відновлення України в умовах триваючого конфлікту та реформ. Загальний обсяг фінансування, що буде виділено Україні з моменту початку роботи фонду в березні цього року, досягне €12 мільярдів, що підтверджує серйозний підхід ЄС до підтримки українських зусиль.
Згідно з рішенням Європейської Комісії, регулярні щоквартальні виплати в межах фонду залежать від виконання Україною заздалегідь узгоджених вимог. Перший регулярний платіж слідує за попередніми проміжними та попередніми фінансуваннями, що свідчить про прогрес у реалізації плану відновлення.
Фінансування охоплює важливі сфери, включаючи управління державними фінансами, державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Україна отримає до €50 мільярдів у вигляді грантів і кредитів у період 2024-2027 років, що забезпечить необхідні ресурси для підтримки та розвитку країни в умовах післявоєнного відновлення.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.
Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.
«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.
Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.
Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.
Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.
Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.
Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
В розпорядженні нашої редакції документи, що підтверджують причетність Миколи Тищенко до шахрайства з картковими рахунками громадян США, в результаті чого були вкрадені кошти з їх банківських рахунків. Шахрайські дії здійснювались разом з хакерською групою з РФ, і не припинились навіть після повномасштабного вторгнення.
Микола Тищенко відомий український ресторатор, політик та кум керівника ОП Андрія Єрмака має неоднозначну репутацію та кримінальне минуле. Але, як виявилось, діяльність Миколи Тищенко може бути цікава не тільки українським правоохоронцям, але й детективам Федерального бюро розслідувань США (FBI). Адже саме Микола Тищенко організував схему крадіжки коштів американських громадян з їх банківських рахунків.
За нашою інформацією, хакери з РФ в координації з Миколою Тищенко крали кошти з рахунків громадян США. Кошти переводились на БО “Благодійний фонд “Український реконструкційний фонд”, керівником якого була Ірина Лещинська, дружина Виктора Лещинського.
Наразі, згідно даних системи YouControl деректором та власником БО “Український реконструкційний фонд”, являється Костюк Павло Миколайович. Але журналісти нашого видання знайшли два матеріали на сайті Depo.ua, де зазначається, що керівником благодійного фонду станом на травень 2022 року була саме Ірина Лещинська. Більше того, опубліковані фото роботи фонду, на яких присутній також Віктор Лещинський.
Фото взяті з сайту Depo.ua, які підтверджують зв’язок Ірини та Віктора Лещинських з БО “Український реконструкційний фонд”
Фото взяті з сайту Depo.ua, які підтверджують зв’язок Ірини та Віктора Лещинських з БО “Український реконструкційний фонд”
Фото взяті з сайту Depo.ua, які підтверджують зв’язок Ірини та Віктора Лещинських з БО “Український реконструкційний фонд”
Фото взяті з сайту Depo.ua, які підтверджують зв’язок Ірини та Віктора Лещинських з БО “Український реконструкційний фонд”
З матеріалами сайту Depo.ua, які підтверджують зв’язок Ірини та Віктора Лещинських з БО “Український реконструкційний фонд” можна ознайомитись за посиланням ТУТ і ТУТ.
Наразі Ірина Лещинська являється керівником благодійного фонду імені Віктора Лещинсько: БО “Благодійний Фонд Віктора Лещинського”. При цьому варто відзначити, що Віктора Лещинського знають як помічника народного депутата Михайла Лаби, який в свою чергу являється людиною Миколи Тищенко.
Зв’язка “Тищенко-Лаба-Лещинський” уже попадала в гучні скандали корупційного характеру. До прикладу, значний резонанс викликав кейс “ремонту моста в Ужгороді за 50 мільйонів гривень”, про що багато писали місцеві та всеукраїнські ЗМІ. Також в в пошуковій системі системі Google можна знайти багато спільних фото, які показують, тісну співпрацю між фігурантами.
Спільні фото Миколи Тищенко, Михайла Лаби та Віктора Лещинського
Спільні фото Миколи Тищенко, Михайла Лаби та Віктора Лещинського
Вищевказані особи: Микола Тищенко, Михайло Лаба та Віктор Лещинський, організатором у яких, за інформацією наших джерел, був безпосередньо Микола Тищенко, з метою приховування проведення “незаконних” фінансових операцій 20.05.2022 року створили Товариство “Український реконструкційний фонд” (код 44770305) та, перебуваючи у змові з громадянами РФ (хакерами), за допомогою схеми так званого “СКАМА”, обманювали громадян США, тим самим привласнюючи собі грошові кошти.
Надалі, громадяни рф, підконтрольні Миколі Тищенку та Михайлу Лабі, шляхом обману, заволодівали грошовими коштами громадян США та легалізовували їх за допомогою “ДОНАТІВ” на “Український реконструкторський фонд”, за умови, що вищевказаний фонд під час отримання коштів, надсилає назад 50% вже так званих “чистих грошей” у криптовалюті громадянам Російської Федерації.
Як докази викладеної схеми, публікуємо декілька скріншотів
Особа, яка оплачувала 50% від імені вищевказаного фонду громадянам російської федерації
Особа під нікнеймом @divinedoom81 оплачувала 50% від вкрадених у громадян США та відмитих в Україні через БО “Український реконструкторський фонд” коштів хакерам, громадянам Російської Федерації.
Суми в USDT, які переводились російським хакерамСкріншот однієї з зафіксованої транзакції
На цьому фото (лівий бік фото) вказані справжні банківські картки громадян США (IP адреси – територія США). При бажанні правоохоронні органи України можуть надіслати запит FBI, та отримати підтвердження, що з цих карток було вкрадено грошові кошти.
Щоб простежити подальший рух вкрадених у громадян США коштів, достатньо розкрити рахунки “Українського Реконструкційного Фонду”, щоб побачити рух грошових коштів (донатів, що надходять з території Сполучених Штатів Америки).
Разом з тим, не виключено що вкрадені з карткових рахунків кошти могли також легалізуватись через інші благодійні фонди, створені під дані цілі.
