Golosnovinua.com

Позначка: космос

  • Як може завершитися існування Всесвіту: науковці назвали три головні сценарії

    Як може завершитися існування Всесвіту: науковці назвали три головні сценарії

    Попри значний розвиток науки, питання про кінець Всесвіту залишається відкритим. Дослідники розглядають три основні сценарії, за якими може завершитися його існування: велике замерзання, великий розрив і велике стиснення. Усі ці гіпотези базуються на сучасних знаннях про розширення Всесвіту після Великого вибуху, що стався приблизно 13,8 мільярда років тому.

    Один із найбільш імовірних варіантів — велике замерзання, або так звана теплова смерть. У цьому сценарії Всесвіт продовжує розширюватися, галактики віддаляються одна від одної, а нові зорі перестають утворюватися. З часом усі наявні зорі згасають, і космос перетворюється на холодний, темний простір із мінімальною енергією. Це повільний процес без катастрофічних подій, але з повним згасанням будь-якої активності.

    Інший варіант — великий розрив. Він передбачає, що розширення Всесвіту не просто триватиме, а прискорюватиметься. У певний момент сила цього розширення перевищить гравітацію. У результаті почнуть руйнуватися спочатку галактики, потім зоряні системи, планети і навіть найдрібніші частинки матерії. Це один із найрадикальніших сценаріїв, який означає повне знищення структури Всесвіту.

    Третя гіпотеза — велике стиснення. Вона базується на припущенні, що розширення Всесвіту з часом може зупинитися і змінитися на зворотний процес. Тоді гравітація почне стягувати галактики назад, поки вся матерія не зосередиться в одній надщільній точці. Деякі теорії допускають, що після цього може статися новий Великий вибух, започаткувавши новий цикл існування Всесвіту.

    Важливу роль у цих процесах відіграє темна енергія, яка становить більшу частину Всесвіту і впливає на швидкість його розширення. Однак її природа досі залишається невідомою, що ускладнює точне прогнозування майбутнього космосу.

    На сьогодні жоден із цих сценаріїв не має остаточного підтвердження. Науковці продовжують дослідження, щоб краще зрозуміти механізми, які визначають долю Всесвіту.

  • Грибок із Чорнобильської зони відкрив нові можливості для вивчення інших планет

    Грибок із Чорнобильської зони відкрив нові можливості для вивчення інших планет

    Вчені виявили унікальну стійкість природи навіть у найзабрудненіших радіацією місцях Чорнобильської зони. Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році очікувалося, що територія залишиться мертвою на десятиліття, однак природа довела протилежне: життя не лише вижило, а й еволюціонувало, пристосовуючись до екстремальних умов.

    Особливу увагу дослідників привернув грибок Cladosporium sphaerospermum. Він здатен витримувати високі дози радіації та вибирає найзараженіші ділянки для розмноження, використовуючи радіацію як джерело енергії. Такі властивості роблять його об’єктом цікавості не лише для біологів, а й для фахівців космічної галузі.

    Вивчення «радіорезистентних» організмів може допомогти створити нові матеріали та технології для захисту космонавтів від космічної радіації. У космосі вага будь-якого захисту критично важлива, тому використання біологічних систем, які самі поглинають та нейтралізують радіацію, може стати справжнім проривом для тривалих місій на інших планетах.

    Це відкриття доводить, що навіть у зонах екстремальної радіації природа здатна знаходити шлях до життя та адаптації, відкриваючи нові горизонти для науки та технологій.

  • Гриб із Чорнобиля може допомогти колонізувати Марс

    Гриб із Чорнобиля може допомогти колонізувати Марс

    Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році багато вчених припускали, що територія навколо станції перетвориться на мертву зону, де життя буде практично неможливим. Однак за десятиліття після катастрофи природа продемонструвала протилежне: численні види рослин, тварин і мікроорганізмів не лише вижили, а й пристосувалися до умов підвищеної радіації.

    Одним із найбільш незвичайних організмів, що привернув увагу дослідників, стала пліснява Cladosporium sphaerospermum. Цей гриб давно відомий науці, але саме у зоні відчуження Чорнобильської АЕС він продемонстрував особливу здатність — активно рости в місцях із високим рівнем радіації.

    Дослідники звернули увагу, що гриб не просто витримує опромінення. За спостереженнями, він особливо добре розростається саме в найбільш забруднених радіонуклідами місцях. Це наштовхнуло вчених на припущення, що організм може використовувати радіацію як джерело енергії.

    Ця властивість зацікавила фахівців, які працюють над проблемою захисту людей від космічного випромінювання. Під час космічних польотів астронавти піддаються значно більшому рівню радіації, ніж на Землі. Сьогодні для захисту космічних кораблів використовують спеціальні екрани, але вони значно збільшують вагу апаратів, а кожен додатковий кілограм у космосі коштує дуже дорого.

    Тому вчені шукають альтернативні рішення. Однією з таких ідей стало використання біологічних матеріалів, здатних поглинати радіацію.

    Щоб перевірити можливості гриба Cladosporium sphaerospermum, дослідники провели експеримент на Міжнародній космічній станції. Зразок гриба доставили на орбіту у спеціальному модулі CubeLab.

    У межах експерименту гриб вирощували у герметичній чашці Петрі. Половину контейнера заповнили поживним середовищем із грибом, а іншу половину залишили без нього. Під обома частинами розмістили датчики радіації.

    Результати показали цікаву деталь: датчики під шаром гриба фіксували трохи нижчий рівень радіації, ніж у частині без плісняви. При цьому чим товстішим ставав шар гриба, тим помітнішою була різниця.

    Автори дослідження наголошують, що поки що це лише підтвердження концепції. Експеримент був невеликим, і для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження.

    Втім, науковці припускають, що в майбутньому подібні організми можуть стати основою для так званих живих протирадіаційних щитів — біологічних матеріалів, які здатні захищати космічні кораблі або навіть майбутні колонії людей на інших планетах.

    Таким чином, організми, що змогли вижити у зоні Чорнобильської катастрофи, можуть допомогти людству у дослідженні космосу.

  • Сьогодні на Землю обрушиться екстремальна магнітна буря рівня G5

    Сьогодні на Землю обрушиться екстремальна магнітна буря рівня G5

    Сьогодні, 13 листопада, на Землю має обрушитися екстремальна магнітна буря рівня G5. Про це повідомляє Британська геологічна служба, попереджаючи про найпотужніші за поточний рік коливання геомагнітного поля.

    За оцінками фахівців, висока активність пов’язана з трьома масштабними викидами корональної маси (CME), що сталися на Сонці 9, 10 і 11 листопада. Минулої ночі геомагнітне поле вже посилювалося до рівня G4 після прибуття двох із цих викидів. Третій, спричинений найпотужнішим цьогоріч спалахом класу X5.1, досягне планети саме сьогодні.

    Через підсилений сонячний вітер та нестабільне магнітне поле експерти не виключають повторних стрибків активності до максимального індексу G5, який класифікують як екстремальний. Протягом доби можливі коливання у межах G3–G4, а залишкові ефекти подій збережуться й після 13 листопада, поступово слабшаючи.

    Медики рекомендують метеозалежним людям уникати стресу, знизити фізичні навантаження та більше відпочивати, оскільки різкі зміни геомагнітного поля можуть впливати на самопочуття.

    Що відбувається на Сонці

    Спалах класу X5.1, зафіксований 11 листопада, став найсильнішим цього року. Він уже спричинив перебої радіозв’язку в Африці та Європі на сонячно освітленому боці Землі.

    У цьому ж сонячному регіоні 9 та 10 листопада відбулися два потужні спалахи з викидами корональної маси, які дісталися нашої планети і викликали полярні сяйва у багатьох країнах світу.

    Виверження 11 листопада супроводжувалося потужним рентгенівським та ультрафіолетовим випромінюванням, що призвело до іонізації верхніх шарів атмосфери й тимчасового погіршення радіосигналу.

    Синоптики космічної погоди попереджають: сьогоднішня доба може стати однією з найбільш напружених для магнітосфери Землі за останні роки.

  • Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Вчені з Кіотського університету представили унікальний матеріал — вирощену в лабораторії деревину, яка перевищує сталь за міцністю на одиницю маси і водночас в п’ять разів легша. Цей інноваційний матеріал вже розглядають як потенційну заміну металів та бетону у будівництві, транспорті, авіації та навіть космічних проектах.

    В основі матеріалу — целюлозні нановолокна (CNF), витягнуті з рослинної біомаси, такої як солома, тирса та сільськогосподарські відходи. Волокна обробляють на нанорівні, ущільнюють та з’єднують природною смолою на основі лігніну під високим тиском, створюючи монолітний блок з високою щільністю, термостійкістю та водозахистом.

    Новий матеріал не є фанерою, композитом чи стружковою плитою. Він ближчий до біологічного карбонового волокна, має однорідну структуру, стійку до деформацій, температурних перепадів та механічних навантажень. Експериментальні зразки показали міцність на розрив, що перевищує м’яку сталь, при масі на 80% меншій за метал.

    Важливою перевагою є оброблюваність: матеріал можна пиляти, фрезерувати, свердлити, різати лазером і навіть друкувати 3D, не втрачаючи його механічних властивостей.

    Першими полігонами для CNF-деревини стали японські архітектурні бюро та дослідницькі лабораторії. Ведуться розробки сейсмостійких будівель, легких мостів та модулів житлової забудови. Матеріал також поглинає вібрації та шум, що особливо важливо у густонаселених містах.

    У автопромі CNF використовують у двигунах: кришки моторних відсіків показали зниження ваги на 25% та підвищення теплової стійкості, що дозволило економити до 11% палива та зменшити викиди CO₂.

    Японські вчені спільно з JAXA створили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat, який згоряє в атмосфері без залишку металевого сміття, що вирішує проблему космічного забруднення.

    Вирощена деревина виробляється з відходів сільського господарства, не потребує видобутку руд чи хімічно небезпечних смол. Під час виробництва матеріал поглинає вуглекислий газ, є біорозкладним і безпечним для природи.

    Японський уряд уже запустив багатомільярдну програму для заміни сталі та бетону у державній інфраструктурі. Планується використання CNF-деревини у будівництві залізниць, мостів, модульного житла та інших об’єктів, що зробить інфраструктуру легшою, тихішою та екологічнішою.

  • Вчені попереджають про забруднення атмосфери та озонового шару через супутники Starlink

    Вчені попереджають про забруднення атмосфери та озонового шару через супутники Starlink

    На низькій навколоземній орбіті вже перебувають тисячі супутників Starlink компанії SpaceX Ілона Маска, і з часом деякі з них, завершивши термін служби, починають падати в атмосферу Землі. За словами американського астрофізика Джонатана Макдауелла, щодня на планету падає один або два супутники Starlink, і з ростом кількості супутників це число лише зростатиме.

    З 2019 року SpaceX запустила понад 8000 супутників Starlink, а цього року – більше 2000. Інші компанії також формують власні супутникові угруповання: Amazon планує запустити понад 3000 інтернет-супутників, перша партія яких вже на орбіті з початку 2025 року. Після повного розгортання всіх американських та китайських угруповань на низькій орбіті буде близько 50 000 супутників.

    Короткий термін служби супутників Starlink – приблизно 5 років – призводить до того, що вони після завершення роботи повертаються в атмосферу Землі і там згорають. Вчені стурбовані тим, що згорілі супутники забруднюють атмосферу металами, що потенційно може пошкодити озоновий шар.

    Федеральне управління цивільної авіації США попереджає, що до 2035 року щорічно може падати близько 28 000 фрагментів супутників Starlink. Раніше ймовірність травмування від космічного сміття була практично нульовою, але через 10 років вона може зрости до 61%. Макдауелл прогнозує, що вже незабаром на Землю щодня падатиме щонайменше п’ять супутників, а збільшення їх кількості може спричинити неконтрольовані зіткнення та появу ще більшого обсягу космічного сміття.

    Також супутники можуть виходити з ладу достроково через сонячну активність, оскільки сильні сонячні бурі провокують часті падіння супутників в атмосферу. Наразі важко оцінити масштаб забруднення атмосфери металами, але занепокоєння вчених щодо цього обґрунтоване.

  • Вчені попереджають: невидимі космічні тіла можуть наблизитися до Землі

    Вчені попереджають: невидимі космічні тіла можуть наблизитися до Землі

    Астероїди, що перетинають орбіту Землі, давно визнані однією з найнебезпечніших космічних загроз. Більшість з них відстежують за допомогою телескопів, зокрема новітньої обсерваторії Vera Rubin. Проте нове дослідження показало, що існує клас об’єктів, які залишаються фактично “невидимими” для наших приладів.

    Йдеться про астероїди, що рухаються в резонансі з Венерою – вони обертаються навколо Сонця за той самий час, що й ця планета. Ці тіла перебувають набагато ближче до Сонця, ніж головний пояс астероїдів між Марсом і Юпітером, але через особливості освітлення їх майже неможливо побачити з Землі.

    Співатор дослідження, професор Валеріо Карруба з Університету штату Сан-Паулу, пояснив, що орбіти таких об’єктів дуже нестабільні. Хоча вони “ділять” шлях із Венерою, траєкторія часто виносить їх далеко за межі орбіти планети – у зону Меркурія чи навіть Землі. Зараз відомо лише 20 таких астероїдів, найвідоміший з них – Zoozve, діаметром до 500 метрів.

    Дослідження показує, що приблизно раз на 12 тисяч років орбіти цих астероїдів різко змінюють форму, у цей час вони можуть перетинати орбіту Землі або наближатися на відстань у п’ять разів меншу, ніж відстань до Місяця. Хоча більшість із них невеликі, серед “невидимих” об’єктів можуть бути гіганти діаметром 200–500 метрів, удар яких у густонаселеному регіоні міг би спричинити катастрофу глобального масштабу.

    Астероїди не прозорі і не зникають, а просто майже ніколи не потрапляють у зону повного освітлення. Як Венера чи Меркурій, вони постійно спостерігаються лише у фазах – напівосвітлені або тонким серпом, що робить їх практично непомітними навіть для найпотужніших наземних телескопів.

    За оцінками Карруби та колег, навіть Vera Rubin може бачити їх лише в короткі часові вікна кожної орбіти. Для ефективного відстеження таких об’єктів на думку вчених потрібен космічний телескоп ближче до Сонця, наприклад у точці L2 Венери. Лише так можна оцінити реальні масштаби небезпеки.

  • Найвідоміший науковець сучасності про Бога, смерть і сенс життя

    Найвідоміший науковець сучасності про Бога, смерть і сенс життя

    Стівен Гокінг, один із найвідоміших науковців сучасності, залишив по собі не лише наукову спадщину, а й сміливі філософські роздуми про віру, Бога та природу існування. У своїй останній книзі «Короткі відповіді на великі питання» він висловив думку, яка багатьох змусила замислитися: «Найпростіше пояснення — Бога немає».

    Цей висновок учений зробив, спираючись не на заперечення віри як такої, а на наукове розуміння законів природи, які, за його словами, не потребують надприродного пояснення. Він вважав, що Всесвіт працює згідно з певними правилами, і саме ці закони дають відповіді на питання про його походження та розвиток.

    «Протягом століть вважалося, що інваліди, такі як я, живуть під прокляттям, накладеним Богом. Я не згоден з цим. Все можна пояснити законами природи», — писав Гокінг, який усе життя боровся з нейродегенеративним захворюванням.

    Гокінг не вірив у загробне життя і порівнював людський мозок із комп’ютером, який припиняє функціонувати, коли його компоненти виходять з ладу: «Немає раю або загробного життя для зламаних комп’ютерів; це казка для людей, які бояться темряви».

    Попри песимістичну, на перший погляд, позицію щодо життя після смерті, Гокінг був великим оптимістом стосовно цінності самого життя:
    «У нас є це єдине життя, щоб оцінити грандіозний задум Всесвіту, і за це я надзвичайно вдячний».

    Усвідомлюючи неминучість смерті, він закликав людство не марнувати часу, бути допитливими і не забувати дивитися на небо:
    «Постарайтеся зрозуміти, що ви бачите, і задумайтеся про те, що змушує Всесвіт існувати. І яким би складним не здавалося життя, завжди є щось, що ви можете зробити і в чому досягти успіху».

    Стівен Гокінг помер у 2018 році у віці 76 років. Його внесок у космологію, зокрема дослідження чорних дір і природи часу, зробив його легендою науки. Його книга «Теорія всього» та публічні виступи зробили складні ідеї доступними для мільйонів людей по всьому світу.

  • Космос — це не про зірки: навіщо Україні потрібні власні Космічні сили

    Космос — це не про зірки: навіщо Україні потрібні власні Космічні сили

    12 квітня Україна вшановує працівників ракетно-космічної галузі. І це не просто професійне свято, а нагадування, що космос вже давно перестав бути винятково науковою сферою. У сучасній війні супутникові дані, системи навігації та космічна розвідка стали критично важливими для оборони. Війна Росії проти України лише підкреслила цю нову реальність. Саме тому дедалі гучніше лунає ідея створення в Україні повноцінних Космічних сил.

    Космічні війська — не футуризм, а вимога часу

    Як пояснює експерт з державної безпеки Віталій Бегма, сьогодні без космосу — ніяк. Усі роди військ потребують точних супутникових даних: від координат цілей і розвідки до захищеного зв’язку. І хоча в України є один супутник “Січ-2-30”, для повноцінного космічного угруповання потрібно щонайменше 10–15 таких апаратів. Створити таку мережу самотужки Україна поки не в змозі — потрібна міжнародна співпраця.

    ЄКА як стратегічний партнер

    На думку Бегми, стратегічним партнером у цьому процесі має стати Європейське космічне агентство (ЄКА). Європа також активно рухається до створення власних Космічних сил, особливо після того, як можливе повернення Дональда Трампа до влади у США поставило під питання доступ до американських космічних розвідданих. Тож створення координаційного центру, аудит українських технологій і спільні проєкти з ЄС можуть стати важливим кроком вперед.

    Перші кроки вже зроблено

    Міністерство оборони України вже створило Управління космічної політики. Заступниця міністра Катерина Черногоренко наголошує, що ключові напрями — це військовий зв’язок, розвідка та раннє оповіщення про ракетні загрози. Новостворене управління стане центром технічної експертизи і координатором між державними, науковими та приватними структурами.

    Що мають інші країни?

    Сьогодні лише США мають Космічні сили як окремий рід військ. Вони зосереджені на захисті інтересів у космосі та підтримці армії на землі. Франція також створила повітряно-космічні сили і до 2025 року інвестує в них 3,6 млрд євро. Китай за останній рік випередив США за кількістю оборонних супутників, і навіть набирає до “планетарних сил оборони”. Росія, попри технологічне відставання, все ще має на озброєнні “матрьошки” — супутники зі здатністю атакувати інші об’єкти в космосі.

    Україна може стати важливим партнером Європи

    Попри війну, Україна зберегла сильну інженерну базу, а приватні компанії готові долучатися до розробок. Наші фахівці можуть допомогти ЄС прискорити створення власних оборонних космічних можливостей. Але реальні результати з’являться не раніше, ніж через кілька років. 2025-й — рік підготовки і пошуку союзників.

  • Парад планет 2025: унікальне явище, яке можна побачити лише раз на 15 років

    Парад планет 2025: унікальне явище, яке можна побачити лише раз на 15 років

    Жителі Землі мають можливість побачити парад планет. Вишикуються в одну лінію: Марс, Юпітер, Уран, Венера, Нептун, Меркурій та Сатурн.

    Як повідомляє Dailymail, це явище можна спостерігати відразу після заходу сонця. Це один із найкращих моментів для астрономів-любителів, хоча наступний подібний парад планети залишиться відсутнім у 2040 році.

    Однак деякі планети знаходяться далеко від Землі, наприклад, Уран і Нептун — остання буде поруч із Венерою та Сатурном. Їх треба буде роздивитися за допомогою бінокля, телескопа чи підзорної труби – неозброєним оком їх буде дуже важко побачити.

    Нагадаємо, у 2025 році відбудеться кілька сонячних затемнень, але найочікуванішим є часткове затемнення 29 березня. Цього дня тінь Місяця частково закриє Сонце, що стане помітним у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні.

    Для українців воно розпочнеться о 12:58 за київським часом і триватиме до 14:04.

    Затемнення зможуть спостерігати 800 мільйонів людей по всьому світу, воно триватиме майже чотири години.

    Для спостерігачів з України, Місяць закриє Сонце частково, створюючи ефект півмісяця. Повне затемнення можна буде побачити лише на крайній півночі Квебеку, де Місяць закриє 94% Сонця.