Golosnovinua.com

Позначка: Костенко

  • Експрокурор Фільчаков і бізнесмен Костенко фігурують у скандалі з приватизацією держпідприємства за 35 млн

    Експрокурор Фільчаков і бізнесмен Костенко фігурують у скандалі з приватизацією держпідприємства за 35 млн

    У 2021 році бізнесмен Ярослав Костенко придбав державне підприємство вартістю близько 35 мільйонів гривень — угода, яка відбулася блискавично та без реальної конкуренції, викликала численні запитання щодо її прозорості. За даними журналістів, процес приватизації міг проходити під патронажем впливового харківського прокурора Олександра Фільчакова.

    До комплексу держпідприємства входили не тільки будівлі й земельна ділянка площею понад 9 тис. м², а й велика кількість активів — від автомобілів до обладнання. Сам Костенко — власник розгалуженої мережі компаній, від торгівлі автошинами до будівництва. Неофіційно його називають «гаманцем харківських корупціонерів», адже його бізнеси давно асоціюються з підтримкою силових структур та нелегальним доступом чиновників до майна.

    Історія Олександра Фільчакова також сповнена суперечностей. Ще у 2011 році його звинувачували у системному збиранні хабарів, частину з яких начебто передавали до «прокурорського фонду». Відомий випадок із підприємцем Юрієм Скрипкою, який відмовився брати участь у схемах, однак справу тихо зам’яли, а сам Фільчаков пішов на підвищення.

    Під час повномасштабного вторгнення прокурор також опинився у центрі критики: разом зі скандальним колегою Ігорем Чубом він виїхав із Харкова на Закарпаття, де переховувався два тижні, а після цього довго працював дистанційно з Дніпра. Для посадовця такого рівня ця поведінка викликала великий суспільний резонанс.

    Важливою деталлю є і зв’язок Фільчакова з Вадимом Слюсарєвим — впливовим харківським екс-чиновником і контрабандистом, який періодично працював на проросійські сили. Саме завдяки цим контактам, за даними журналістів, Фільчаков міг отримувати підтримку на ключових етапах своєї кар’єри.

    Попри скандали, він досі працює в органах прокуратури. Його родина володіє значною нерухомістю, автопарком і бізнесами, а сам Фільчаков користувався броньованим Toyota Land Cruiser 300, відсутнім у деклараціях. Після розголосу авто зникло.

    Як зазначають джерела, приватизація державних активів за участю Костенка та мовчазного сприяння Фільчакова — лише частина більшої корупційної екосистеми. Вона поєднує місцевих чиновників, силові структури й бізнесменів, які роками розподіляли бюджетні потоки та майно в регіоні.

    Ця історія демонструє, наскільки тісно пов’язані правоохоронці та бізнес у Харкові, і наскільки легко державні активи можуть переходити у приватні руки без конкуренції та контролю.

    Скандал із придбанням держпідприємства — не поодинокий випадок, а ознака системної проблеми, яка потребує реальних реформ — від очищення прокуратури до прозорих правил управління державними активами.

  • Ексочільник прокуратури Харківщини міг посприяти продажу стратегічного НДІ наближеному бізнесу

    Ексочільник прокуратури Харківщини міг посприяти продажу стратегічного НДІ наближеному бізнесу

    Екскерівник прокуратури Харківської області, нині прокурор Олександр Фільчаков, у 2021 році, ймовірно, допоміг бізнесмену Ярославу Костенку придбати державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації».

    Підприємство володіє значним майновим комплексом: 9 тисячами квадратних метрів землі на праві постійного користування, 12 об’єктами нерухомості, автотехнікою й тисячами одиниць необоротних активів. Річний земельний податок перевищував 1,7 млн гривень. Попри цінність об’єкта, торги фактично не відбулися: лот за 34,82 млн гривень відійшов ТОВ «Девелоп груп», що належить Костенку, із мінімальним кроком підвищення ціни — лише на 400 тисяч гривень від стартової. Інших претендентів не було.

    За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

    Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

    Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

    У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

    Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

    Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

  • Роман Костенко поділився планами на операцію в Курській області

    Роман Костенко поділився планами на операцію в Курській області

    У недавньому інтерв’ю народний депутат від фракції “Голос” та полковник СБУ Роман Костенко поділився важливими подробицями про Курську операцію українських Збройних Сил. Операція в Курській області стала значною подією, але навколо неї залишається багато невідомого. Проте, як зазначив Костенко, це частина масштабніших планів України, що можуть мати серйозні наслідки для російської оборони.

    Костенко підтвердив, що українські війська здійснили рейд на території Росії, захопивши понад 20 населених пунктів, які наразі утримують. Цей рейд продемонстрував ефективність асиметричних дій у війні. “Курська кампанія – це приклад асиметричних дій, де ми змогли захопити 350 квадратних кілометрів за один день. Росіяни намагались зробити те ж саме місяцями, але не змогли досягти таких результатів, витративши величезні ресурси,” – зазначив Костенко.

    Костенко підкреслив, що успіхи в Курській області мають позитивний вплив на моральний дух українських військових. “Моральний дух армії падав через відсутність перемог, але тепер видно, як український дух піднімається,” – сказав він. Полковник також вказав на можливі плани України, які можуть виходити за межі Курської області, але додав, що їх реалізація залежатиме від багатьох факторів, зокрема від можливостей противника і стратегічних резервів.

    За словами Костенка, рейд став для росіян “абсолютною несподіванкою”. Відзначено, що на кордоні перебували строковики, що свідчить про успішність української стратегії раптового удару. Тепер Росії доведеться перерозподілити свої резерви, що може вплинути на їх здатність підтримувати оборону на інших важливих фронтах.

    Народний депутат також зазначив, що Україна воює з обмеженими ресурсами, і партнери надають лише половину необхідного для повної оборони. Костенко підкреслив, що досягнення ЗСУ в знищенні російських ресурсів і техніки є значним успіхом, незважаючи на обмеження.

    Наслідки рейду в Курську області відчутні на фронті, і це ставить Росію перед необхідністю витрачати ресурси для оборони. Костенко зазначив, що українські сили можуть спостерігати за ситуацією і адаптувати свої плани в залежності від змін на фронті. Наразі ситуація залишається напруженою, і досягнення українських військових потребують уважного аналізу та подальших дій.

  • Як відбувається закупівля зброї: народний депутат розповів про усі етапи

    Як відбувається закупівля зброї: народний депутат розповів про усі етапи

    Україна має можливість придбати зброю у міжнародних партнерів, але це не означає, що кошти передаються напряму до Києва. Національний депутат і секретар оборонного комітету Верховної Ради Роман Костенко зазначив, що іноді поширюються недостовірні твердження, що гроші, які виділяються Україні на закупівлю зброї, розкрадаються. Проте це не відповідає дійсності, оскільки Україна не має безпосереднього доступу до цих коштів, а процес проведення операцій відбувається іншим шляхом.

    Наприклад, коли американська сторона виділяє Україні мільярди, ці кошти не надходять безпосередньо на українські рахунки, а залишаються у Сполучених Штатах. Україна подає списки потреб, таких як системи залпового вогню HIMARS або винищувачі F-16, а потім американські банки оплачують ці покупки або прямо виробникам, або Міністерству оборони США, якщо це здійснюється зі складів. Після цього Україна отримує замовлену продукцію.

    Окрім того, Україна також має власні кошти, зібрані з податків, які використовуються на утримання армії, виплати військовослужбовцям та соціальні потреби. Частину цих коштів також виділяють на закупівлю зброї.

    Костенко зауважив, що Україна може закуповувати зброю через Міністерство оборони в межах власного оборонно-промислового комплексу або через експортні компанії. Це дозволяє країні знайти потрібну зброю, яка є необхідною для забезпечення національної безпеки.

  • Депутати розглянули всі 4200 поправок до законопроєкту про посилення мобілізації

    Депутати розглянули всі 4200 поправок до законопроєкту про посилення мобілізації

    Комітет Ради з нацбезпеки розглянув усі депутатські поправки до законопроєкту про посилення мобілізації, повідомили члени комітету Костенко і Веніславський.

    Правок було понад 4200.

    Однак у комітету ще залишилися питання, які планують відрегулювати комітетськими правками. Деякі питання відклали до узгодження фінальної концепції законопроєкту.

    Це, зокрема, питання відстрочки, стимулювання до призову та обмежень за неявку до ТЦК. Наразі майже всі запропоновані Кабміном покарання для ухильників “відпали” в процесі розгляду.

    Поки погоджено тільки необхідність для українців за кордоном надати військово-обліковий документ під час оформлення нового закордонного паспорта. Обмеження на надання консульських послуг поки що прибрали.

    Можливо, ще повернуть обмеження на право керувати транспортом.

    Найближчі кілька днів секретаріат Комітету напрацьовуватиме комітетські правки. Наступне засідання комітету відбудеться не раніше середини наступного тижня. На ньому може бути проголосовано підсумковий варіант законопроєкту, який винесуть до зали Ради.

    “Я думаю, що, скажімо, у середині квітня, його можуть почати розглядати в другому читанні в Раді”, – сказав Костенко.