Golosnovinua.com

Позначка: Костянтин Григоришин

  • Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Одіозна суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук, яка раніше була помічена в обслуговуванні інтересів олігархів Павла Фукса та Ігоря Коломойського, за повідомленням ЗМІ дотична до корупційних схем в українській енергетиці за участі підсанкційного Костянтина Григоришина.

    Так, за інформацією журналістів, “Костянтин Григоришин вкрав у держави не 68 мільйонів, а понад 1,3 мільярда грн”.

    Ключовим у цій історії називають суддю Господарського суду Києва Артема Селівона, який розглядав справу № 910/1228/24, де позивачем виступало ТОВ “Енера Вінниця”, що належить до орбіти Григоришина через кіпрську офшорку Palpon Trading Limited (структура Energy Standard Group).

    Суддя Селівон, спочатку відмовляв людям олігарха, але згодом, коли принесли схему за участі Енергоатому, Селівон погодився і прийняв ключове рішення. Сума відкату, за інформацією журналістів, склала трохи менше 10%. У схемі взяла участь одіозна суддя Марина Барсук, відповідну інформацію легко знайти в реєстрі судових рішень.

  • БЕБ і СБУ повідомили про підозру підсанкційному бізнесмену у справі про розкрадання коштів енергокомпанії

    БЕБ і СБУ повідомили про підозру підсанкційному бізнесмену у справі про розкрадання коштів енергокомпанії

    Правоохоронці повідомили про підозру підсанкційному бізнесмену у справі про розкрадання коштів одного з обленерго. Йдеться про схему, за якою підозрюваний щомісяця отримував близько 1,5 млн гривень зарплати, обіймаючи фіктивну посаду радника голови правління.

    Про це повідомили Бюро економічної безпеки та Служба безпеки України.

    За даними слідства, посада передбачала лише чотири години роботи на тиждень, однак винагорода значно перевищувала встановлені обмеження для енергетичних компаній.

    Правоохоронні органи офіційно не називають ім’я підозрюваного. Водночас, за інформацією джерел у правоохоронних органах, йдеться про бізнесмена Костянтина Григоришина.

    Слідство вважає, що у 2020–2024 роках за такою схемою він обходив обмеження на виведення капіталу з підприємств енергетичного сектору України. За цей період загальна сума коштів, які могли бути виведені з компанії, оцінюється у 68 млн гривень.

    За даними слідства, зарплата бізнесмена у шість разів перевищувала максимально допустимий рівень оплати праці в енергокомпаніях, визначений Національною комісією з регулювання енергетики.

    Оскільки підозрюваний перебуває за кордоном, повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (заволодіння майном в особливо великих розмірах) йому оголосили заочно.

    Також підозру отримали ще троє осіб — колишній керівник підприємства, чинний керівник компанії та фінансовий директор. Їх підозрюють у співучасті в заволодінні майном в особливо великих розмірах.

    У січні 2025 року Рада національної безпеки і оборони України запровадила проти Костянтина Григоришина десятирічні санкції.

    До початку повномасштабної війни бізнесмен, який є власником холдингу «Енергетичний стандарт», входив до четвертого десятка найбагатших українців за версією Forbes Україна. Його статки тоді оцінювалися приблизно у 275 млн доларів.

    У 2022 році держава націоналізувала підприємство «Запоріжтрансформатор», яке вважалося ключовим активом Григоришина. Також він володіє частками в низці обленерго, Запорізькому кабельному заводі та компанії «Українські енергетичні машини», яка раніше була відома як «Турбоатом».

    Крім того, у 2020 році російський суд засудив Григоришина до чотирьох років позбавлення волі за несплату податків.

    У листопаді 2024 року стало відомо, що бізнесмену анулювали кіпрське громадянство.

  • Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    «Укренерго» — стратегічне держпідприємство, від якого залежить стабільність енергосистеми країни, за останні роки опинилося у центрі низки кримінальних розслідувань, публічних скандалів та фінансових претензій. Схеми з фіктивними переможцями тендерів, завищені підряди, збитки на 380 млн гривень, контракти з пов’язаними структурами та питання конфлікту інтересів — лише частина претензій, які супроводжують історію управління компанією.

    Поворотним став період, коли офіс управління проєктами очолив Володимир Кудрицький. Він мав розбудувати стратегію та інвестиційну політику підприємства. У той час компанію очолював Всеволод Ковальчук — тимчасовий керівник після 2014 року, який згодом фігурував у кримінальних провадженнях щодо можливого зловживання службовим становищем під час державних закупівель.

    У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

    З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

    Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

    Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

    Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

    Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

    Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

    Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

    У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

    Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

    Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

  • Президент Зеленський підписав указ про санкції проти зрадників

    Президент Зеленський підписав указ про санкції проти зрадників

    Президент України Володимир Зеленський затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо запровадження санкцій проти осіб, яких підозрюють у державній зраді. Відповідний указ він підписав у неділю, про що повідомив у своєму відеозверненні, опублікованому в Telegram.

    “Щойно підписав указ, який надає силу рішенню РНБО про санкції. Блокуємо пропагандистів, які працюють на Росію, осіб, які перейшли на сторону ворога, і тих, хто допомагає Росії продовжувати війну. Також продовжуємо позбавляти державних нагород. На звання Герой України заслуговують тільки ті, хто дійсно життя присвячує Україні”, – зазначив глава держави.

    Зеленський додав, що зараз готуються ще нові санкційні рішення.

    “Будуть вони незабаром”, – пообіцяв президент.

    Згідно з додатком до оприлюдненого Указу Зеленського, у санкційному списку 18 осіб. Серед них: народні депутата Нестор Шуфрич, Юрій Бойко, лідер забороненої партії “Наші” Євген Мураєв, також глава забороненої Комуністичної партії Петро Симоненко, екснардеп Олег Волошин, екснардеп Леонід Байсаров. Зокрема Бойка позбавили звання Героя України, яке він отримав у 2004 році “за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю”.

    Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у Facebook деталізував документ.

    “У результаті застосування санкцій позбавлено державних нагород Юрія Бойка, Нестора Шуфрича, Леоніда Байсарова, Леоніда Литвинова, Олександра Однораленка, Євгена Горохова, Юрія Башмета, Василя Герелло, Сергія Карякіна, Вадима Писарєва, Іллю Резніка, Ружену Рубльову, Віктора Садовничого”, – інформує він.

    Зазначається, що Ружена Рубльова – народна артистка України, яка перейшла на бік РФ і виступала у супроводі “хору військ національної гвардії РФ” під час концерту, присвяченому окупації Росією територій України;

    Вадим Писарєв, артист балету, який продовжив творчу діяльність на території самопроголошеної ДНР, співпрацюючи з окупаційною владою;

    Сергій Карякін, шахіст, який перейшов на бік Росії, став членом Ради Федерації РФ від окупованої АР Крим та поширює пропагандистські наративи;

    Леонід Литвинов та Леонід Байсаров – колишні членів Партії регіонів, які підтримують РФ;

    Євген Горохов – ректор Донбаської національної академії, який обійняв посаду Міністра освіти й науки ДНР та співпрацював з окупантами.

    У санкційному списку також Світлана Крюкова та Костянтин Григоришин.

    Інша інформація щодо цих санкцій

    Як повідомляв УНІАН, учора Президент України повідомив, що очікується запровадження нових санкцій Ради національнох безпеки і оборони.

    При цьому, він додав, що дав високу оцінку роботі українських правоохоронців – СБУ, ДБР, Національної поліції та прокуратури у питанні протидії “зрадникам та різного роду схемам, які послаблювали нашу державу, наше українське суспільство”.