Golosnovinua.com

Позначка: КОВА

  • Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Київська область підбила уточнені підсумки чергової доби російських атак. У шести районах області зафіксували 42 пошкоджені об’єкти, серед яких десятки приватних будинків, автомобілі, заклад освіти, торговельний об’єкт, виробничо-господарські будівлі та лінія електропередачі. Шестеро людей отримали травми, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    Найбільше руйнувань припало на Обухівський район. Там, за уточненими даними КОВА, пошкоджено одразу 24 об’єкти: 20 приватних домоволодінь, лінію електропередачі, торговельний заклад і два транспортні засоби. Одна людина отримала травми.

    Ще чотири людини постраждали у Броварському районі, де пошкоджено три приватні домоволодіння та два автомобілі. У Бучанському районі зафіксували сім пошкоджених об’єктів — п’ять приватних будинків та два транспортні засоби.

    У Білоцерківському районі пошкоджено два приватні домоволодіння та заклад освіти. У Фастівському районі постраждали дві виробничо-господарські будівлі. Ще одна людина була травмована у Бориспільському районі, де удар пошкодив приватний будинок.

    Таким чином, лише за одну добу наслідки російських атак зафіксували одразу у шести районах столичного регіону. КОВА наголошує, що йдеться переважно про цивільну інфраструктуру.

    Медики надали допомогу всім постраждалим. Детальних даних про характер травм кожного з шести людей обласна влада у ранковому зведенні не оприлюднила.

    Атаки тривали практично безперервно

    Наслідки на Київщині стали частиною значно масштабнішої хвилі повітряних атак, яка розпочалася ще 30 вересня і продовжилася в ніч проти 1 жовтня.

    За даними Повітряних сил, лише у проміжку з 06:30 до 18:30 30 вересня Росія застосувала проти України 285 ударних безпілотників, причому 174 з них були реактивними. Сили оборони повідомили про знищення або подавлення 254 цілей, зокрема 146 реактивних БпЛА.

    Особливістю цієї атаки стала саме надзвичайно велика кількість швидкісних реактивних дронів. Вони рухаються значно швидше за класичні «Шахеди», через що скорочується час на виявлення та перехоплення, а навантаження на систему ППО різко зростає.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про цей удар, зазначаючи, що основний напрямок атаки припав саме на Київщину. У матеріалі йшлося про масоване застосування дронів і ракет, зокрема по столичному регіону.

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    Атака не завершилася ввечері. У ніч проти 1 жовтня Росія запустила ще 107 безпілотників, із яких 63, за даними Повітряних сил, були реактивними. Сили ППО збили або подавили 87 дронів, але влучання зафіксували на 11 локаціях, а падіння уламків — ще на чотирьох.

    Уночі Повітряні сили неодноразово повідомляли про рух швидкісних БпЛА через Київське водосховище у напрямку Вишгорода та Києва, а також про нові цілі, що заходили на Київщину з боку Черкаської області.

    Київ атакували паралельно з областю

    На тлі ударів по області російські безпілотники атакували і сам Київ.

    У ніч на 1 жовтня наслідки зафіксували у Солом’янському та Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового будинку, вогонь перекинувся на припарковані автомобілі. На Оболоні після удару виникла пожежа у складській будівлі, одна людина постраждала.

    Уже вранці атака продовжилася — Повітряні сили фіксували нові дрони на підступах до столиці, а міська влада повідомляла про нові влучання.

    «Ненька інфо» зібрала ці епізоди в окремому матеріалі:

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Паралельно наслідки атак відчувалися навіть після завершення повітряних тривог. Через великі пожежі та безвітряну погоду над столицею накопичилися дим і дрібнодисперсна сажа, які змішалися з природним туманом. У результаті в окремих районах Києва різко погіршилася якість повітря.

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    Реактивні дрони стають окремою проблемою

    Останні атаки показали ще одну тенденцію: Росія дедалі активніше застосовує реактивні ударні безпілотники.

    30 вересня із 285 дронів, якими атакували Україну протягом дня, 174 були реактивними. Уночі проти 1 жовтня із 107 БпЛА 63 також належали до швидкісних типів.

    Фактично за менш ніж добу російська сторона застосувала понад дві сотні реактивних дронів.

    Для української ППО це принципово нове навантаження. Такі апарати можуть рухатися на швидкостях, за яких традиційні мобільні вогневі групи мають значно менше часу для реагування.

    «Ненька інфо» напередодні писала про проблему протидії цим дронам. Громадський діяч Сергій Притула заявляв, що Україна поки не має одного комплексного рішення, яке б повністю закривало загрозу реактивних безпілотників.

    Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Також «Ненька інфо» писала про оцінку народного депутата Сергія Рахманіна, який заявив, що Україна запізнилася з адаптацією до нового покоління швидкісних безпілотників. За його словами, окремі реактивні цілі можуть розвивати швидкість до 600 км/год.

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Київщина регулярно опиняється під ударом

    Нинішні 42 пошкоджені об’єкти — не перший масштабний епізод у регіоні останнім часом.

    17 вересня російські дрони атакували Бучанський район. Тоді постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму. Пошкоджень зазнали три приватні будинки та автомобіль.

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Через регулярні удари місцева влада та енергетики також готуються до складного зимового періоду. У КМДА раніше попереджали, що навіть за наявності резервних схем неможливо гарантувати повну відсутність перебоїв зі світлом і теплом під час нових масованих атак.

    42 об’єкти — це вже підсумок, а не окреме влучання

    Саме тому нинішня статистика КОВА важлива як підсумок цілої серії атак, а не одного удару.

    За добу пошкодження зафіксували одночасно в Обухівському, Броварському, Бучанському, Білоцерківському, Фастівському та Бориспільському районах. Найбільше постраждала житлова забудова: лише в Обухівському районі пошкоджено 20 приватних домоволодінь.

    Окрім житла, під удар потрапили автомобілі, об’єкт торгівлі, заклад освіти, виробничі приміщення та енергетична інфраструктура.

    Шестеро людей отримали травми, але станом на останнє офіційне повідомлення інформації про загиблих саме внаслідок цих ударів по Київській області не було.

    У КОВА наголошують, що дані ще можуть уточнюватися, оскільки огляд пошкоджених територій та фіксація наслідків тривають.

    Таким чином, Київщина завершила ще одну добу під практично безперервними повітряними атаками: 42 пошкоджені об’єкти, шість районів і шестеро травмованих. І на тлі різкого збільшення кількості реактивних дронів ця статистика дедалі менше схожа на наслідки однієї окремої атаки — й дедалі більше на новий формат постійного повітряного тиску на столичний регіон.

  • АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, представники автозаправних компаній отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух ворожих безпілотників. Це має дозволити АЗС завчасно припиняти роботу, закривати станції та виводити працівників і відвідувачів із території до наближення повітряної цілі.

    Йдеться про більш точкове попередження, ніж звичайна повітряна тривога. Загальний сигнал поширюється на значну територію, тоді як інформація про рух конкретного безпілотника може дати окремій станції додатковий час для евакуації людей і припинення відпуску пального.

    Необхідність такої системи особливо гостро проявилася після серії ударів по АЗС. 23 вересня російська атака пошкодила АЗС «Укрнафти» в Києві. Голова правління компанії Богдан Кукура повідомив, що це був уже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні кілька тижнів. Працівники під час атаки перебували в укритті.

    Проблема стосується не лише Києва. 21 серпня міністр енергетики Денис Шмигаль заявив у Верховній Раді, що за останні шість місяців російські атаки пошкодили або зруйнували понад 300 автозаправних станцій в Україні. За його словами, АЗС фактично стали об’єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним населення та економіку.

    12 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про тестування програмного рішення, яке дозволяє бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. За його словами, йдеться про автоматичне та оперативне сповіщення АЗК про наближення ворожих безпілотників. Систему вирішили тестувати на автозаправних комплексах, а надалі підключати до неї й інші підприємства.

    15 вересня Київська обласна військова адміністрація повідомила, що АЗС Київської області отримають доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони. За словами начальника КОВА Тимура Ткаченка, відповідальні працівники АЗС зможуть у режимі реального часу отримувати інформацію про рух ворожих повітряних цілей та оперативніше ухвалювати рішення щодо роботи заправних комплексів під час загрози.

    Ткаченко окремо зазначив, що АЗС більше не повинні будуть орієнтуватися лише на загальний сигнал повітряної тривоги. Додаткова інформація про конкретну загрозу має дозволити завчасно реагувати та убезпечувати працівників і людей, які перебувають на території заправки.

    На цьому тлі інформація про доступ представників автозаправних компаній до каналів раннього оповіщення виглядає як подальший етап розгортання цієї системи. Якщо персонал отримує дані про рух повітряних цілей, станція може реагувати не лише на загальну сирену, а й на безпосередню загрозу для конкретного об’єкта.

    Водночас точний формат такого доступу публічно не розкривається. Невідомо, які саме мережі вже підключені, хто всередині компаній отримує інформацію та чи передаються працівникам безпосередньо дані про рух цілей, окремі попередження чи інша інформація про наближення загрози.

    Для самих АЗС це має принципове значення, на станції одночасно перебувають люди, автомобілі та значні обсяги пального, тому навіть кілька додаткових хвилин до можливого удару можуть дозволити припинити відпуск пального та звільнити територію.

    Наразі офіційно підтверджені тестування системи раннього попередження на АЗС та рішення про підключення АЗС Київської області до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Інформація про те, що представники автозаправних компаній уже отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух повітряних цілей, надійшла редакції від військового джерела.

  • Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    У Києві та Київській області готують зміни до правил, які діють під час повітряних тривог та комендантської години. Влада розглядає можливість переглянути роботу транспорту, вокзалів і логістичної інфраструктури під час тривалих повітряних тривог, а також запровадити більш диференційований підхід до оповіщення населення залежно від характеру загрози.

    Про підготовку відповідних пропозицій повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник. Очікується, що напрацьовані рішення представлять уже 31 серпня. Водночас остаточне запровадження змін залежатиме від їх погодження з військовим командуванням.

    Одне з ключових питань стосується комендантської години у Києві та області. Влада аналізує можливість скоригувати чинний режим з огляду на ситуацію з безпекою, роботу критичної інфраструктури та потреби мешканців столичного регіону.

    Окрему увагу планують приділити роботі залізничного транспорту та вокзалів. Тривалі повітряні тривоги суттєво впливають на пересування пасажирів, роботу громадського транспорту та логістику, особливо коли обмеження діють у нічний час або збігаються з комендантською годиною.

    За словами Калашника, серед питань, які опрацьовуються, — забезпечення можливості руху людей до вокзалів та з них, робота поїздів і логістики під час тривалих повітряних тривог. Йдеться про пошук такого механізму, який дозволив би одночасно враховувати вимоги безпеки та не блокувати критично важливі транспортні процеси.

    Ще один напрям можливих змін — система сповіщення про небезпеку. Влада розглядає диференційований підхід до повітряних тривог залежно від конкретного типу загрози.

    Це питання набуло особливої актуальності через зміну характеру російських атак. Повітряні тривоги можуть оголошуватися через загрозу застосування ударних безпілотників, балістичних або крилатих ракет, а також інших засобів ураження. При цьому рівень і географія небезпеки в різних ситуаціях можуть суттєво відрізнятися.

    Диференційоване оповіщення потенційно має зробити систему реагування більш гнучкою та дозволити точніше інформувати населення про характер небезпеки.

    Водночас наразі не йдеться про вже затверджене скасування чи конкретне скорочення комендантської години. Влада лише готує та узгоджує відповідні пропозиції, тому чинні обмеження продовжують діяти до ухвалення окремого рішення.

    Ключовим фактором залишатиметься позиція військових. Саме безпекова ситуація та оцінка можливих ризиків визначатимуть, які із запропонованих змін можна буде реалізувати у столиці та Київській області.

    Очікується, що детальніші пропозиції щодо нового порядку роботи під час тривалих повітряних тривог, функціонування транспортної інфраструктури та можливого коригування комендантської години представлять 31 серпня.

    До офіційного оголошення нових правил мешканцям Києва та області необхідно дотримуватися чинних обмежень і реагувати на сигнали повітряної тривоги відповідно до встановлених вимог.

  • Знову без світла: удар по енергосистемі залишив тисячі родин Київщини без електрики

    Знову без світла: удар по енергосистемі залишив тисячі родин Київщини без електрики

    Росія вчергове завдала масштабного удару по енергетичній інфраструктурі України. У ніч проти 10 жовтня ворог здійснив комбіновану атаку ракетами та дронами, націлившись на об’єкти енергетики у Київській області. За даними Київської обласної військової адміністрації, унаслідок ворожих ударів без електропостачання залишилися близько 28 тисяч домогосподарств у Броварському та Бориспільському районах.

    Метою атаки було спричинити нову хвилю гуманітарних труднощів — залишити людей без світла, води та тепла напередодні холодного періоду. Паралельно у столиці через локальну аварію в мережах зникло світло в окремих частинах Голосіївського, Дарницького, Деснянського, Дніпровського, Подільського та Святошинського районів.

    Енергетичні служби вже працюють над відновленням електропостачання. У компанії ДТЕК повідомили, що бригади оперативно виїхали на місця пошкоджень та проводять ремонтні роботи.

    У постраждалих громадах Київщини розгортають пункти незламності, де мешканці можуть отримати тепло, зарядити пристрої та доступ до зв’язку. Критичні та соціальні об’єкти переводяться на резервні джерела живлення — генератори.

    Попри чергову спробу енерготерору, українські енергетики продовжують боротьбу за стабільність системи, працюючи в цілодобовому режимі. Влада закликає громадян зберігати спокій та бути готовими до можливих віялових відключень у разі повторних атак.

  • Що відомо про нового голову Київської ОВА Миколу Калашника

    Що відомо про нового голову Київської ОВА Миколу Калашника

    Кабінет Міністрів затвердив Миколу Калашника, близького соратника Тимура Ткаченка, на посаду голови Київської обласної військової адміністрації (ОВА). Призначення чиновника, який розпочав свою кар’єру лише у 2017 році, викликає чимало запитань.

    Калашник розпочав свою професійну діяльність у 2017 році на посаді головного спеціаліста відділу з питань майна комунальної власності Дарницького району Києва. Саме з цього моменту у його сім’ї відбулося дивне зростання добробуту.

    Цікаво, що за останні роки бабуся дружини Калашника, Тетяна Ворона, почала активно скуповувати нерухомість.

    • 2017 рік – вона стала власницею квартири в Києві на вулиці Регенераторній, хоча сама проживає в Кропивницькому.
    • 2020 рік – придбала комерційне приміщення у Кропивницькому.
    • 2022 рік – мати Калашника, Валентина, також стала власницею квартири на тій самій вулиці Регенераторній у Києві.
    • 2024 рік – бабуся “зненацька” отримала у власність будівлю площею 1260,7 м² у Кропивницькому.

    Фактичний вплив на призначення Калашника має Тимур Ткаченко, відомий своїми корупційними схемами та зв’язками з оточенням Олега Татарова. Його “просування” Калашника на стратегічну посаду викликає питання про цілі такого кадрового рішення.

    Поки сам Калашник уникає коментарів щодо походження сімейного майна, логічно припустити, що його призначення може бути черговою ланкою у схемах розподілу земельних ресурсів та комунальної власності Київщини.

    Чи стане це призначення початком нових корупційних махінацій у столичному регіоні? Питання, відповідь на яке можуть дати лише подальші розслідування.

  • Колишній заступник голови КОВА Власюк не зміг пояснити свої мільйони

    Колишній заступник голови КОВА Власюк не зміг пояснити свої мільйони

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило ознаки правопорушення в декларації колишнього заступника голови Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Віталія Власюка, який не зміг підтвердити походження криптовалюти на суму понад 9 мільйонів гривень. Власюк займав цю посаду до травня 2023 року, коли подав заяву про звільнення, а зараз обіймає позицію заступника голови Хмельницької ОДА з питань цифрового розвитку.

    НАЗК виявила, що Власюк не вказав вартість колекції картин і годинника, посилаючись на те, що ці речі знаходяться в його власності тривалий час і він не може визначити їхню актуальну цінність. Проте найбільшу увагу агентства привернула криптовалюта Власюка — 10,8 Bitcoin вартістю близько 7 мільйонів гривень. За його словами, він отримав ці кошти від майнінгу та перевів їх на холодний гаманець для безпечного зберігання. Однак НАЗК з’ясувало, що станом на кінець 2022 року на задекларованому гаманці не було коштів, а остання транзакція датувалася квітнем 2021 року.

    Попри запевнення посадовця про достовірність інформації, зазначений ним YPUB-ключ, за даними НАЗК, не є конкретною криптоадресою, необхідною для декларування. Це уможливило наявність кількох публічних адрес в рамках одного гаманця, що ускладнює перевірку. Окрім того, Власюк не задекларував інші суми криптовалюти на загальну вартість понад 1,7 мільйона гривень.

    НАЗК встановила ознаки порушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, а загальна сума недостовірних доходів перевищила 9,26 мільйона гривень.

  • Дмитро Назаренко і його мільярдні махінації з бюджетом Київщини

    Дмитро Назаренко і його мільярдні махінації з бюджетом Київщини

    Дмитро Назаренко, який з січня 2018 року займав пост першого заступника голови Київської обласної військової адміністрації (КОВА), завершив свою кар’єру після довгого періоду служби під керівництвом семи різних керівників. Ця новина викликала значний резонанс, особливо через численні звинувачення в корупції та проблеми з тендерами.

    Назаренко розпочав свою діяльність на посаді ще при Олександрі Горгані і продовжував працювати з наступними очільниками області: Олександром Терещуком, Михайлом Бно-Айріаном, Олексієм Чернишовим, Василем Володіним, Олександром Павлюком та Олексієм Кулебою. Протягом цих років Назаренко став фігурою, навколо якої з’явилося безліч питань.

    Особливий інтерес у ЗМІ викликала інформація про ймовірні зв’язки Назаренка з Андрієм Куковенком, директором ТОВ «АМК Рем-Буд». За даними джерел, Назаренко є кумом Куковенка, а його компанія регулярно вигравала тендери на ремонт, будівництво та обслуговування доріг і інфраструктурних об’єктів. В результаті, ТОВ «АМК Рем-Буд» освоїло понад мільярд бюджетних гривень.

    Ще однією важливою фігурою є Руслан Ничик, начальник служби автомобільних доріг Київщини, який, за даними журналістів, є спільним другом Куковенка і Назаренка. Ця тріада викликала підозри в корупційних схемах та непрозорих процедурах вибору підрядників.

    Дмитро Назаренко також підозрюється у зв’язках з компанією «Нідком», яка отримала значні замовлення на ремонт медичних установ Київщини, заробивши близько 250 мільйонів гривень. Це породило підозри в можливих корупційних схемах, де Назаренко міг отримувати значні відкатки.

    Особливу увагу привернула скандальна закупівля весною 2023 року, коли КОВА витратила 40 мільйонів гривень на сумнівні медичні закупівлі, включаючи томограф вартістю 44,5 мільйона гривень. Цю закупівлю, як стверджують джерела, затверджували на найвищому рівні в КОВА, зокрема за участю Назаренка.

    Незважаючи на те, що Дмитро Назаренко завершив свою кар’єру на посту першого заступника голови КОВА, його діяльність залишила чимало питань і підозр. Ймовірно, ще не раз буде чутися про його спроби повернутися до влади, аби продовжити корупційні практики, що вже стали частиною його репутації.