Позначка: КПП

  • Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Уряд Молдови ухвалив рішення розпочати масштабне інженерне та технічне переобладнання контрольно-пропускних пунктів уздовж усього спільного кордону з Україною. Пріоритетним завданням нової програми визначено встановлення спеціальних засобів захисту від безпілотних літальних апаратів, а також створення захищених зон безпеки для співробітників митної служби, прикордонної поліції та цивільних осіб, які перетинають державний рубіж. Заходи покликані мінімізувати ризики для життя людей на тлі постійних загроз із повітря.

    Особлива увага приділятиметься інфраструктурі, розташованій у зонах підвищеного ризику, зокрема об’єктам, де здійснюється спільний прикордонний контроль. За словами міністерки внутрішніх справ Молдови Даніели Місаіл-Нікітін, влада країни детально аналізує безпекову ситуацію та не виключає можливості перегляду протоколів розміщення персоналу. У разі зростання прямої загрози молдовських прикордонників, які працюють на спільних пунктах пропуску на українській території, можуть тимчасово повернути до Молдови. Водночас на самих митницях розгортають спеціальні фортифікаційні зони та мобільні укриття, здатні вберегти співробітників відомств і пасажирів від уламків та вибухових хвиль під час раптових атак.

    Посилення заходів безпеки стало прямою відповіддю на систематичні інциденти з порушенням повітряного простору країни. Під час регулярних російських ударів по логістичній, енергетичній та припортовій інфраструктурі українського Подунав’я та південних областей дрони неодноразово залітали на територію Молдови та сусідньої Румунії. Неодноразові факти падіння залишків бойових частин «Шахедів» у прикордонних районах створили безпрецедентне напруження для місцевого цивільного населення та продемонстрували вразливість пунктів перетину кордону, які щодня обслуговують тисячі громадян і вантажівок.

    Інженерне оснащення кордону відбувається в умовах загального зростання гібридної агресії на європейському континенті, де фіксується сплеск диверсій, кібератак і провокацій проти критичної інфраструктури. Для Кишинева забезпечення безперебійного та безпечного функціонування транспортних коридорів із Києвом є критичним економічним і стратегічним пріоритетом. Створення захищеного периметра на КПП дозволить гарантувати безперервність товарообігу, гуманітарного руху та пасажирських перевезень навіть в умовах збереження регулярних повітряних тривог у сусідніх українських регіонах.

  • Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    На пункті пропуску «Паланка – Маяки – Удобне» на українсько-молдовському кордоні стався небезпечний інцидент під час російської атаки на українську інфраструктуру. Снаряд упав поблизу КПП, після удару об землю рикошетом влучив у рейсовий автобус, який стояв біля шлагбаума, та пошкодив контрольну будку.

    За даними Прикордонної поліції Молдови, інцидент стався 5 жовтня приблизно о 09:38. Один співробітник прикордонної поліції зазнав легких травм. Інших постраждалих, за попередньою інформацією, немає.

    Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    Після інциденту роботу пункту пропуску Паланка – Маяки – Удобне тимчасово призупинили. Рух автомобілів від перехрестя трас R-30 та R-31 у районі Штефан-Воде в напрямку Паланки також зупинили до завершення слідчих дій на місці.

    Патрульні перенаправляють транспорт до пункту пропуску «Тудора», а водіїв закликають поки уникати цього району.

    Прикордонна поліція та Митна служба Молдови заявили, що продовжують стежити за ситуацією й підтримують зв’язок із компетентними органами України.

    Влада Молдови також закликала громадян бути особливо обережними. У разі звуків дронів або вибухів поблизу кордону людям рекомендують сховатися в безпечному приміщенні та стежити лише за офіційними повідомленнями.

    Крім того, громадян просять не наближатися до уламків безпілотників, боєприпасів або інших підозрілих предметів і негайно телефонувати до служби 112.

    Інцидент стався на тлі нової хвилі російських атак по півдню України. За даними молдовської сторони, лише 3 жовтня система моніторингу повітряного простору країни фіксувала кілька несанкціонованих польотів повітряних цілей поблизу та над територією Молдови.

     

  • Терор на кордоні: російські безпілотники атакували пункт пропуску «Старокозаче» на межі з Молдовою, є загиблі

    Терор на кордоні: російські безпілотники атакували пункт пропуску «Старокозаче» на межі з Молдовою, є загиблі

    У ніч проти 9 вересня російські війська завдали удару безпілотниками по міжнародному пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче», розташованому в Одеській області на кордоні з Молдовою. Ворожі дрони уразили будівлі пункту пропуску та прилеглу територію, спричинивши масштабні пожежі та жертви серед цивільних.

    Жертви серед цивільних і наслідки руйнувань

    За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, унаслідок ворожої атаки двоє людей загинули, ще троє зазнали поранень. Вогонь та уламки пошкодили інфраструктурні споруди пункту пропуску, а також знищили вантажні й легкові автомобілі та пасажирські автобуси, що перебували в зоні митного контролю.

    Рятувальники оперативно ліквідували займання та евакуювали з небезпечної зони 16 осіб, доправивши їх автобусом до безпечного місця тимчасового розміщення. Наразі пропуск громадян та оформлення транспортних засобів на ділянці «Старокозаче» повністю призупинено, про що офіційно поінформовано прикордонну службу Молдови.

    Систематичний терор прикордонної логістики

    Атака на «Старокозаче» стала продовженням цілеспрямованих ударів ворога по прикордонній інфраструктурі на півдні України. Зокрема, через нальоти ударних дронів типу «Шахед» у ніч проти 1 та 6 вересня було двічі паралізовано роботу міжнародного поромного пункту пропуску «Орлівка» на українсько-румунському кордоні, що також призвело до тимчасового блокування міжнародного сполучення.

     

  • Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

    Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

    Минулого тижня через систему «Прозорро» було оголошено тендерів на понад 17 мільярдів гривень. Найбільший і найдорожчий з них — проєкт будівництва нового пункту пропуску на українсько-румунському кордоні в Закарпатті. Його реалізацію доручили турецькій компанії «Онур конструкціон інтернешнл» за 2 мільярди гривень. Але за гучною назвою — непрозора процедура, формальна конкуренція і ризик розмитих кошторисів.

    Пункт пропуску з’явиться поблизу села Біла Церква у Тячівському районі Закарпаття, напроти румунського міста Сігету Мармацієй. Інфраструктура включатиме:

    • 6 смуг для легкових автомобілів,

    • 2 автобусні смуги,

    • 6 смуг для вантажівок.

    Планується, що через цей пункт щоденно проходитимуть до 1000 транспортних засобів. У зміну працюватимуть до 40 прикордонників і митників. Завершити роботи підрядник має до 2028 року.

    У тендері брали участь лише дві компанії: «Онур» та «Автомагістраль-Південь». Пропозиція переможця виявилася лише на 2% дешевшою. Такий рівень «знижки» — типова ознака домовленостей або відсутності боротьби на ринку.

    До того ж «Онур» отримає повний контроль над усім процесом: від проєктування до будівництва. Це означає, що компанія сама визначатиме, що саме будувати і скільки це коштує — вже після затвердження контракту. Такий підхід залишає мінімум простору для зовнішнього контролю і відкриває двері для маніпуляцій з кошторисами.

    Наразі у відкритому доступі немає жодної інформації про вартість матеріалів, розцінки робіт або деталізований бюджет. Усе це з’явиться лише після завершення проєктної стадії. Але контракт уже підписано — і виділені 2 мільярди гривень фактично стануть «стелею», під яку потім підтягуватимуть проєкт.

    Будівництво нового міжнародного пункту пропуску — стратегічно важливий крок, який може суттєво розвантажити західні кордони України. Але чи не стане цей об’єкт черговим прикладом роздутого кошторису і слабкої якості — залежить від громадського контролю і незалежного аудиту. Бо без прозорості та реального конкурсу великі проєкти залишаються зручним інструментом для розпилу бюджетних коштів.