Позначка: кредитори

  • Держборг України: зростання у липні 2024 року

    Держборг України: зростання у липні 2024 року

    Держборг України продовжує стрімко зростати, досягаючи нових висот і поглиблюючи економічну залежність від зовнішніх кредиторів. У липні цього року обсяг державного боргу збільшився на 2,1%, що в еквіваленті складає $3,20 мільярда. На кінець місяця сума державного боргу досягла $155,4 мільярда.

    Якщо дивитися на ситуацію від початку року, зростання становить 6,9%, а від початку війни – аж 66,5% (або $62 млрд).

    Зовнішній борг:
    У липні зовнішній борг зріс на $2,9 млрд, головним чином за рахунок кредитів від МВФ. Борг перед зовнішніми кредиторами становить 68,7% від загального держборгу, збільшившись більш ніж удвічі з початку війни.

    Найбільші кредитори:

    Євросоюз – найбільший зовнішній кредитор України з боргом перед ним у $40 млрд (понад 25% держборгу). З початку війни заборгованість перед ЄС зросла майже у 8 разів.

    Власники зовнішніх облігацій посідають друге місце з портфелем у $19,7 млрд (13% держборгу). Однак за цією статтею з початку війни борг скоротився на 14%.
    МВФ вирвався на третє місце – $16,49 млрд (10% держборгу). Заборгованість перед фондом з початку війни зросла в 1,9 раза.

    Світовий банк. Борг перед ним становить $14,7 млрд (9% держборгу), зростання – у 2,4 раза з початку війни.

    Канада – найбільший національний кредитор України, борг перед нею становить понад $5 млрд (3% держборгу).

    Внутрішній борг. Борг перед власниками облігацій внутрішньої держпозики становить 26% від загального обсягу держборгу. У липні ця заборгованість зросла на $200 млн, а з початку війни – на 17% (до $40,7 млрд).

    За прогнозами, у 2024 році відношення держборгу до ВВП може досягти 80%, що створює серйозні виклики для подальшого економічного зростання країни. Як довго економіка зможе витримувати такі темпи запозичень?

  • Кредитори України погодилися на реструктуризацію боргу

    Кредитори України погодилися на реструктуризацію боргу

    Міністерство фінансів України повідомило, що понад 97% власників українських єврооблігацій погодилися з угодою про реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу країни. Ця угода дозволить Україні значно знизити витрати на обслуговування боргу, що є важливим кроком у фінансовій стабілізації країни.

    Згідно з умовами угоди, Україна зможе заощадити 11,4 мільярда доларів США протягом наступних трьох років. До 2033 року загальна економія складе 22,75 мільярда доларів США. Ці зекономлені кошти будуть спрямовані на фінансування сектору безпеки та оборони, що є критично важливим у нинішніх умовах воєнного стану.

    Реструктуризація боргу стала важливим фінансовим кроком для України в умовах триваючого конфлікту та економічних труднощів. Підтримка більшості кредиторів не тільки зменшує боргове навантаження, але й забезпечує додаткові ресурси для підтримки національної безпеки та оборони.

  • Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Після місяців інтенсивних переговорів з міжнародними кредиторами, Україні вдалося уникнути дефолту завдяки значній поступці з боку інвесторів. Кредитори, серед яких фонди Amundi, BlackRock, Fidelity і Pimco, погодилися надати Києву суттєву знижку на боргові зобов’язання, що допоможе країні стабілізувати свою фінансову ситуацію.

    Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

    «У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд»,
    – повідомляє Berliner Zeitung.

    Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

    Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

    Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

    Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

    Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».

  • Україна наближається до дефолту, що буде, якщо не домовитися з кредиторами до серпня 2024 року?

    Україна наближається до дефолту, що буде, якщо не домовитися з кредиторами до серпня 2024 року?

    Дефолт України дедалі ближче: у серпні 2024 року спливає термін угоди з приватними кредиторами про дворічну відстрочку платежів за боргами. Усі сподівалися, що під час переговорів кредитори погодяться на подальшу реструктуризацію боргів, адже Україна їх погасити влітку 2024 року не зможе.

    Але, Україна поки не змогла домовитися з власниками 20% облігацій про реструктуризацію боргу на $20 млрд. Кредитори відхилили пропозицію Києва про зниження вартості валютних облігацій на 60% і запропонували знизити на 22%. Але тут на нашому боці виступив МВФ, який заявив, що це призведе до невиконання ключових боргових зобов’язань. Український Мінфін також пропонував запустити інструмент на випадок непередбачених обставин, виплати за яким могли б розпочатися тільки після 2027 року і залежали б від виконання Україною цільових показників податкових надходжень, встановлених МВФ.

    Оголошено про продовження переговорів, і глава Мінфіну Марченко очікує, що вони успішно завершаться до 1 серпня. Проте єврооблігації України на тлі відсутності нових домовленостей подешевшали відразу на 1,5 цента.

    Якщо дефолт все ж відбудеться, то для нас за останні десять років це вже буде третій “технічний дефолт”. Країна накопичила непідйомний зовнішній борг через війну, і, якщо його не закриють, то на українську економіку чекає повний набір стандартних для суверенного дефолту наслідків: відтік капіталу, девальвація гривні та економічний спад. Уряд ще більше уріже соціальні витрати – пенсії, допомоги та пільги. Ціни зростуть, рівень життя впаде, а бізнес згортатиметься.