Golosnovinua.com

Позначка: Кремль

  • «Без нас миру не буде»: Туск висунув жорстку умову щодо переговорів із Росією

    «Без нас миру не буде»: Туск висунув жорстку умову щодо переговорів із Росією

    Польща не визнаватиме жодних рішень щодо можливого припинення війни в Україні або майбутніх домовленостей із Росією, якщо такі рішення ухвалюватимуться без її участі. З такою гучною заявою виступив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, фактично окресливши нову позицію Варшави щодо потенційних мирних переговорів між Європейським Союзом та країною-агресором.

    Заява польського прем’єра пролунала на тлі активних дискусій про можливі дипломатичні формати завершення війни в Україні та ролі європейських держав у майбутньому переговорному процесі. За словами Туска, Польща як одна з ключових держав східного флангу НАТО та безпосередній сусід України не може бути усунута від ухвалення рішень, які впливатимуть на безпеку всього регіону.

    Під час брифінгу глава польського уряду зазначив, що не заперечує проти різноманітних форматів консультацій між європейськими лідерами. Водночас він наголосив, що жодна група держав не має права говорити від імені всього Європейського Союзу без погодження з іншими членами об’єднання.

    «Польща не буде дотримуватися жодних рішень, які будуть ухвалені без її участі. А по суті, будь-яке рішення, що стосується можливого припинення вогню та майбутнього миру між Україною та Росією, так чи інакше безпосередньо стосуватиметься й Польщі», – заявив Туск.

    За словами прем’єра, найближчим часом відбудеться зустріч у форматі Е5, до якої увійдуть Польща, Франція, Німеччина, Велика Британія та Італія. Саме цей майданчик нині розглядається як один із ключових для координації позицій провідних європейських держав щодо війни в Україні та майбутньої архітектури безпеки на континенті.

    Однак Туск підкреслив, що навіть така впливова група не повинна монополізувати право представляти весь Європейський Союз у контактах із Росією.

    Заява польського прем’єра пролунала на тлі зростаючих дискусій про те, чи повинна Європа брати безпосередню участь у переговорах щодо завершення війни. Останніми місяцями низка європейських політиків наполягає на тому, що майбутні мирні домовленості неможливо реалізувати без участі ЄС, оскільки саме європейські країни забезпечують значну частину військової, фінансової та гуманітарної підтримки України.

    Водночас у Кремлі неодноразово демонстрували небажання сприймати Європу як окремого суб’єкта переговорного процесу. Російське керівництво традиційно надає перевагу прямому діалогу зі Сполученими Штатами, розглядаючи саме Вашингтон як головного геополітичного опонента.

    На цю особливість російської політики раніше звертав увагу колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, Володимир Путін не готовий вести серйозні переговори про завершення війни з європейськими лідерами.

    Кулеба зазначав, що для Кремля Європа тривалий час залишалася радше об’єктом міжнародної політики, а не самостійним центром ухвалення рішень. На його переконання, російська політична система десятиліттями формувала образ світу, де ключові питання вирішують лише дві наддержави – США та Росія.

    Саме тому спроби залучити Європейський Союз до повноцінного переговорного процесу можуть зустріти жорсткий спротив із боку Москви.

    Водночас у Європі дедалі частіше звучать заяви про необхідність активнішої участі європейських держав у питаннях миру та безпеки. Голова Європейської ради Антоніу Кошта останніми місяцями намагався налагодити контакти з Кремлем для обговорення можливих шляхів дипломатичного врегулювання війни. Проте ці зусилля не дали помітних результатів.

    На цьому тлі позиція Польщі виглядає логічним продовженням прагнення Варшави посилити свій вплив на європейську політику безпеки. Польща залишається однією з найбільш активних держав ЄС у підтримці України та одним із ключових логістичних центрів для постачання західної допомоги.

    Крім того, польська влада неодноразово наголошувала, що будь-яке рішення щодо майбутнього України безпосередньо впливатиме на безпеку Польщі. Саме тому Варшава прагне бути не спостерігачем, а повноцінним учасником процесу.

    Тим часом дипломатичні дискусії щодо можливого відновлення переговорів між Україною та Росією тривають. Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що Київ очікує на продовження переговорного процесу, однак ключовим питанням залишається формат таких контактів та склад учасників.

    Своєю чергою міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль висловив думку, що новий раунд переговорів між Україною та Росією може відбутися вже цього літа. На його переконання, поточна ситуація на фронті не дає жодній зі сторін вирішальної переваги, що може підштовхнути дипломатичний процес.

    Попри це експерти наголошують, що поки Росія не демонструє готовності до компромісів, перспективи реального мирного врегулювання залишаються невизначеними. А заява Дональда Туска свідчить про те, що навіть у разі початку переговорів боротьба за місце за столом перемовин між ключовими міжнародними гравцями буде не менш напруженою, ніж самі дипломатичні дискусії.

  • «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    Президент Франції Еммануель Макрон зробив одну з найгучніших заяв щодо закулісних переговорів навколо війни в Україні. За його словами, під час зустрічі президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Анкориджі на Алясці у серпні 2025 року фактично обговорювався варіант передачі Росії частини українських територій, включно із землями, які на той момент навіть не перебували під контролем окупаційних військ. Про це французький лідер заявив в інтерв’ю французькому телебаченню.

    За словами Макрона, на той момент Дональд Трамп був переконаний, що Україна не зможе довго протистояти російському вторгненню та неминуче програє війну. Саме тому американський президент прагнув якнайшвидше досягти домовленостей із Кремлем і завершити бойові дії будь-якою ціною. Французький президент наголосив, що тоді розглядалася угода, яка фактично передбачала передачу Росії українських територій в обмін на припинення війни. Причому йшлося не лише про вже окуповані райони, а й про частину земель, які російська армія так і не змогла захопити.

    «Угода вже майже лежала на столі. У ній ішлося про передачу української території, яка навіть ще не була захоплена», – розповів Макрон, описуючи перебіг тих подій.

    Заява французького президента проливає світло на переговори, які відбувалися після саміту в Анкориджі. Раніше про деталі можливих домовленостей між Вашингтоном і Москвою офіційно майже не повідомлялося, однак у дипломатичних колах неодноразово з’являлися припущення, що Кремль намагався отримати міжнародне визнання своїх територіальних претензій щодо України.

    Макрон стверджує, що переломним моментом стало втручання європейських союзників України. Уже в середині серпня 2025 року до Вашингтона була направлена спеціальна делегація європейських лідерів і дипломатів, яка переконувала Білий дім відмовитися від будь-яких сценаріїв, що передбачали поступки Кремлю за рахунок українських територій. Французький президент наголосив, що європейські партнери чітко дали зрозуміти американській стороні: подібна угода є неприйнятною та не може стати основою для миру.

    Водночас Макрон підкреслив, що головним фактором, який змінив позицію Дональда Трампа, стали дії самих українців. Попри численні прогнози про неминучу поразку, Україна продовжила чинити опір, зберегла боєздатність армії та змогла довести своїм союзникам, що здатна протистояти російській агресії у довгостроковій перспективі. За словами президента Франції, саме українська стійкість зруйнувала хибні уявлення про швидкий крах держави.

    Макрон зазначив, що Трамп отримував численні оцінки та прогнози, які переконували його в неминучій поразці України. Однак події на фронті та здатність українського суспільства адаптуватися до викликів війни змусили президента США переглянути свої погляди. Французький лідер заявив, що сьогодні ставлення Трампа до України суттєво відрізняється від того, яке було рік тому.

    «Він побачив, що все, що йому говорили про те, що Україна не переживе зиму і програє, було неправдою. Сьогодні він бачить мужніх, інноваційних людей, яких поважає», – наголосив Макрон.

    Президент Франції також підкреслив, що майбутні переговори щодо завершення війни не можуть відбуватися без участі європейських держав. На його думку, Європейський Союз безпосередньо залучений до процесу через військову, фінансову та політичну підтримку України, а тому має бути представлений за столом переговорів нарівні зі США та Україною. Такої позиції останнім часом дотримуються також лідери Великої Британії та Німеччини. Вони неодноразово наголошували, що питання безпеки України безпосередньо впливає на безпеку всього європейського континенту.

    Зазначимо, що ще у серпні 2025 року після переговорів Трампа і Путіна в Алясці лідери провідних європейських держав виступили зі спільною заявою. Вони наголосили, що рішення щодо територій має ухвалювати виключно Україна, а міжнародно визнані кордони не можуть змінюватися силою. Також європейські партнери підкреслили необхідність надання Україні довгострокових гарантій безпеки та продовження підтримки у війні проти Росії.

    На тлі нових заяв Макрона особливу увагу привертає інформація про те, що тема Анкориджа залишається предметом дискусій навіть через рік після саміту. Європейські політики відкрито визнають, що тодішні домовленості могли кардинально змінити перебіг війни та поставити під загрозу суверенітет України. Саме тому союзники Києва нині наполягають на тому, що будь-які майбутні мирні переговори повинні проходити за участю України та з урахуванням позиції європейських держав.

    Оприлюднені Макроном подробиці стали одним із найрезонансніших політичних викриттів останніх місяців. Якщо наведені факти отримають подальші підтвердження, історія переговорів в Анкориджі може стати одним із ключових епізодів міжнародної дипломатії навколо російсько-української війни та суттєво вплинути на оцінку ролі світових лідерів у пошуках шляхів завершення конфлікту.

  • «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    Президент України Володимир Зеленський виступив із однією з найжорсткіших заяв на адресу білоруського режиму від початку повномасштабної війни, фактично висунувши Олександру Лукашенку чітку вимогу усунути військову інфраструктуру, яка, за даними української сторони, використовується для підтримки російських ударів по території України. Глава держави заявив, що білоруська влада має один тиждень для того, щоб прибрати або відключити обладнання, яке допомагає коригувати вогонь по українських містах і селах, наголосивши, що в іншому разі Україна може вжити власних заходів для усунення цієї загрози.

    Виступаючи перед журналістами, Зеленський прокоментував нещодавні заяви Олександра Лукашенка, який просив вибачення за окремі висловлювання та дії, пов’язані з подіями після початку повномасштабного вторгнення Росії. Президент України зазначив, що особисті вибачення можуть мати значення лише тоді, коли йдеться про приватні речі, однак у випадку війни та загибелі людей питання виходить далеко за межі особистих відносин між політиками.

    За словами Зеленського, Україна не може оцінювати ситуацію лише через слова, коли щодня продовжують гинути мирні громадяни. Він підкреслив, що з початку повномасштабної агресії Росія активно використовувала територію Білорусі як плацдарм для атак проти України. Саме з білоруського напрямку в перші місяці війни запускалися ракети, які вражали українські міста, а також здійснювалися наземні операції російських військ.

    Президент нагадав, що після початку вторгнення Лукашенко нібито пояснював українській стороні, що не контролював окремі процеси, пов’язані з діями Росії на території Білорусі. Водночас нинішня ситуація, за словами Зеленського, виглядає інакше, оскільки йдеться про конкретні технічні засоби та інфраструктуру, функціонування яких залежить від рішень білоруської влади.

    Глава держави заявив, що вздовж кордону з Україною в прикордонних регіонах Білорусі продовжують працювати спеціальні системи зв’язку, ретранслятори та інше обладнання, яке використовується для коригування ударів по українській території. За його словами, ці засоби дозволяють підтримувати російські атаки та сприяють завданню ударів по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах і населених пунктах.

    Зеленський наголосив, що якщо Лукашенко справді не хоче втягування Білорусі у війну та прагне зберегти свою країну осторонь бойових дій, то має підтвердити це конкретними кроками. Президент переконаний, що одного тижня достатньо для того, щоб демонтувати або відключити відповідне обладнання. Він підкреслив, що кожен день його роботи коштує Україні людських життів, а тому подальше зволікання є неприпустимим.

    Особливо різко прозвучала заява Зеленського про можливі дії України у разі невиконання цієї вимоги. Президент прямо заявив, що якщо білоруська сторона не усуне загрозу самостійно, Україна буде змушена вирішити проблему власними силами. Ця фраза стала одним із найгучніших сигналів Києва Мінську за останні роки та може свідчити про готовність України більш активно реагувати на будь-які дії, які сприяють російській військовій кампанії.

    Окремо глава держави торкнувся економічної складової співпраці між Мінськом і Москвою. Зеленський заявив, що Білорусь залишається одним із ключових постачальників ресурсів для російської армії. Йдеться насамперед про продукцію нафтопереробної галузі, паливо та інші матеріали, які використовуються для забезпечення російських військ. На переконання президента, Лукашенко має всі важелі впливу для того, щоб обмежити або припинити таку співпрацю, якщо дійсно прагне дистанціюватися від війни.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія продовжує розглядати Білорусь як важливий елемент своєї військової стратегії. Раніше Зеленський повідомляв, що Кремль аналізує різні сценарії подальшої ескалації війни, серед яких фігурує й можливість використання білоруської території для нових провокацій або операцій проти України.

    Попри це, українські військові та прикордонники наголошують, що ситуація на північному напрямку перебуває під контролем. За даними Державної прикордонної служби, весь українсько-білоруський кордон, довжина якого перевищує тисячу кілометрів, перебуває під постійним наглядом. Водночас триває зміцнення фортифікаційних споруд, розширюється система спостереження та посилюються оборонні рубежі.

    Додаткову напругу викликає й військова співпраця Мінська та Москви. Білорусь регулярно бере участь у спільних навчаннях із Росією, включаючи сценарії застосування тактичної ядерної зброї. Крім того, білоруська влада періодично звинувачує Україну в порушенні повітряного простору безпілотниками, що використовується офіційним Мінськом для посилення риторики про нібито зовнішні загрози.

    Водночас міжнародні аналітики наразі не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу на Україну з території Білорусі. Експерти зазначають, що Росія продовжує використовувати білоруський напрямок переважно як фактор тиску на Київ, змушуючи Україну утримувати значні сили на північному кордоні. Проте використання території Білорусі для запуску ракет, безпілотників та роботи допоміжної військової інфраструктури залишається серйозною загрозою для безпеки українських регіонів.

    На цьому тлі заява Зеленського стала не лише відповіддю на слова Лукашенка, а й чітким політичним сигналом про те, що Україна більше не готова миритися з будь-якою формою участі Білорусі у підтримці російської військової агресії, навіть якщо така участь відбувається опосередковано. Київ демонструє, що розглядатиме будь-які дії, які допомагають Росії завдавати ударів по українській території, як пряму загрозу національній безпеці та залишає за собою право реагувати на неї всіма доступними способами.

  • У Москві зробили різку заяву про Україну та анонсували нові удари

    У Москві зробили різку заяву про Україну та анонсували нові удари

    Речник Кремля Дмитро Пєсков продовжив різку риторику на адресу України та Заходу, коментуючи можливі формати майбутніх переговорів і позицію Києва. За його словами, українська влада нібито опинилася у «дуже складному становищі», однак, попри це, продовжує дотримуватися курсу, який, як він стверджує, не спрямований на мирне врегулювання. Жодних доказів або конкретних аргументів на підтвердження цих заяв представник Кремля не навів, обмежившись політичними оцінками.

    Пєсков також повторив тезу російської пропаганди про те, що переговори з позиції сили нібито не можуть привести до результату, фактично заперечуючи підходи, які декларують країни ЄС та США щодо необхідності тиску на Росію для припинення війни проти України. Водночас він заявив, що Російська Федерація нібито залишається відкритою до мирних переговорів і що російський президент Володимир Путін «неодноразово підкреслював готовність Москви до діалогу», хоча Київ та західні партнери неодноразово заявляли про протилежне, посилаючись на продовження бойових дій і ракетних ударів.

    Окремо представник Кремля повідомив, що Росія продовжуватиме завдавати ударів по об’єктах на території України, не уточнюючи, про які саме цілі йдеться. Такі заяви вкладаються у попередню риторику російської влади, яка неодноразово обґрунтовувала атаки на українську інфраструктуру як частину воєнних дій, попри те, що Україна та міжнародні організації кваліфікують їх як удари по цивільних об’єктах.

    У своїх коментарях Пєсков також знову озвучив тезу про нібито низьку готовність Києва до переговорів, повторюючи твердження про «відсутність політичної волі» з українського боку. Подібні заяви регулярно звучать з боку російських офіційних осіб, тоді як Україна наполягає, що будь-які переговори можливі лише за умови повного виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності держави.

    На тлі цих заяв президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що Росія не демонструє реальної готовності до завершення війни, а навпаки — продовжує ескалацію бойових дій та обстріли українських міст. Після ударів по об’єктах на території Росії, зокрема по Московському нафтопереробному заводу, глава держави закликав громадян РФ тиснути на власну владу, якщо вони хочуть припинення війни та її наслідків.

    За словами Зеленського, значна частина росіян, згідно з соціологічними даними, нібито підтримує ідею припинення бойових дій, однак при цьому не спостерігає суттєвих успіхів своєї армії на фронті. Він підкреслив, що саме внутрішній тиск у Росії може стати одним із факторів, здатних вплинути на подальший перебіг війни.

  • Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков лише через добу після масштабної атаки безпілотників на російську столицю та Московський регіон виступив із публічним коментарем, у якому заявив, що система протиповітряної оборони РФ нібито продемонструвала «високу ефективність» і спрацювала «добре, незважаючи ні на що».

    Про це повідомляє російське агентство «Интерфакс», посилаючись на заяву представника російського керівництва. У своїх словах Дмитро Пєсков наголосив, що атаки безпілотників продовжуються, однак, за його версією, російські структури оборони та екстрені служби вживають усіх необхідних заходів для реагування на подібні інциденти, а також для ліквідації наслідків ударів. Він підкреслив, що, попри регулярні атаки, робота систем ППО, за оцінкою російської сторони, залишається «високорезультативною».

    Ці заяви пролунали на тлі подій ночі на 18 червня, коли, за даними української сторони та повідомленнями міжнародних спостерігачів, безпілотники змогли прорвати багаторівневу та глибоко ешелоновану систему протиповітряної оборони навколо Москви. У результаті атаки було уражено низку цілей у Московському регіоні, зокрема Московський нафтопереробний завод у районі Капотні, де виникла масштабна пожежа, яку тривалий час не могли повністю локалізувати російські служби. Російські медіа назвали цей інцидент однією з найпотужніших атак на столичний регіон за останні роки, а також відзначали нетипову для такого рівня оборони глибину проникнення дронів.

    За даними українських офіційних джерел, ця атака стала частиною серії ударів по стратегічній інфраструктурі Росії, яка включає об’єкти паливно-енергетичного комплексу, що мають ключове значення для забезпечення військової логістики та внутрішнього постачання. Українська сторона також наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані удари російських військ по цивільній інфраструктурі українських міст, які тривають від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас у Росії офіційна риторика намагається підкреслити контроль над ситуацією та ефективність оборонних систем, попри появу численних відео та повідомлень про вибухи, пожежі та роботу екстрених служб у різних районах Московського регіону. Заява Пєскова фактично стала першим публічним коментарем Кремля після інциденту, що, за оцінками спостерігачів, може свідчити про прагнення російської влади мінімізувати політичний ефект від атаки та уникнути демонстрації вразливості столичної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що далекобійні удари по військових і стратегічних об’єктах на території Росії є частиною справедливої відповіді на дії держави-агресора. За його словами, такі операції спрямовані на зменшення можливостей РФ продовжувати масовані удари по Україні та демонструють, що війна дедалі частіше повертається на територію самої Росії, зокрема у ті регіони, які раніше вважалися відносно захищеними.

  • ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    Лідери кількох країн Європейського Союзу висловили невдоволення діями президента Європейської ради Антоніу Кошти через його контакти з представниками Кремля, про які, за словами частини урядів, їх не було завчасно поінформовано. Про це повідомляє Politico, зазначаючи, що інцидент загострив давню внутрішню дискусію в ЄС щодо того, хто саме має право вести комунікацію з Росією від імені всього блоку та як у таких чутливих питаннях має забезпечуватися координація між державами-членами.

    За даними видання, критика на адресу Кошти пролунала від кількох європейських столиць, які вважають, що навіть обговорення можливих контактів із Москвою повинно відбуватися виключно у максимально узгодженому форматі. Особливо різко висловився прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, який наголосив, що Європейський Союз не може брати на себе роль посередника у переговорах із Росією, оскільки це може обмежити можливості ЄС для подальшого тиску на Кремль і підтримки України. За його словами, Росія не демонструє готовності до реальних дипломатичних поступок, а отже будь-які кроки, які можуть створити ілюзію “нормального діалогу”, несуть ризики для єдиної позиції Заходу.

    Як пише Politico, однією з ключових причин напруження стала не стільки сама наявність контактів, скільки відсутність належної координації. Частина країн ЄС заявляє, що дізналася про розмови Кошти з представниками російської сторони вже постфактум, через повідомлення у ЗМІ, що викликало додаткове невдоволення, особливо серед держав Балтії. Водночас інші великі гравці, за даними джерел, були поінформовані заздалегідь: команда Кошти, як стверджується, повідомила про контакти Францію та Велику Британію, а також існують припущення, що певна інформація могла бути доведена до Німеччини.

    У матеріалі також підкреслюється, що ця ситуація відображає ширшу проблему в межах Європейського Союзу, пов’язану з відсутністю єдиного механізму ухвалення рішень щодо потенційних переговорів із Росією. Попри формальну єдність позиції щодо підтримки України та санкційного тиску на Кремль, країни-члени мають різні бачення того, як саме має виглядати майбутній дипломатичний трек і хто повинен виступати від імені ЄС у разі будь-яких перемовин.

    Politico зазначає, що паралельно триває конкуренція між різними форматами європейського представництва. Франція, Німеччина та Велика Британія, які формують так звану групу “Е3”, прагнуть відігравати провідну роль у можливих майбутніх переговорах щодо України. Водночас Польща та Італія також наполягають на більш активній участі у формуванні спільної позиції ЄС, що додатково ускладнює досягнення консенсусу.

    На тлі цього, як підкреслює видання, контакти Кошти з російською стороною стали не лише дипломатичним епізодом, а й каталізатором ширшої дискусії про межі повноважень європейських інституцій, рівень довіри між столицями ЄС та здатність блоку виступати єдиним політичним суб’єктом у питаннях війни Росії проти України та потенційного мирного процесу.

  • «Не час для переговорів»: у Литві висловилися про діалог ЄС із Росією

    «Не час для переговорів»: у Литві висловилися про діалог ЄС із Росією

    Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Європейський Союз не повинен поспішати з відновленням мирних переговорів із Росією, оскільки, на його думку, нинішні умови не свідчать про реальну готовність Москви до змістовного діалогу щодо завершення війни проти України. Його заява пролунала під час засідання Європейської Ради в Брюсселі та була поширена агентством Bloomberg.

    За словами литовського президента, будь-які спроби швидкого запуску переговорного процесу можуть виявитися передчасними і неефективними, адже Росія, як він наголосив, продовжує демонструвати поведінку, яка не відповідає логіці пошуку компромісу. Науседа підкреслив, що Кремль наразі орієнтується не на дипломатичні рішення, а на силу, і саме силовий фактор, на його думку, залишається визначальним у підході російського керівництва до війни.

    Він окремо звернув увагу на необхідність єдності позиції країн Європейського Союзу щодо подальших кроків у відносинах із Росією. Литовський лідер наголосив, що відсутність узгодженої стратегії в минулому вже призводила до фрагментованих ініціатив, які не дали бажаного результату, тому нині ЄС має діяти максимально скоординовано, щоб уникнути повторення подібних помилок.

    Науседа зазначив, що будь-який реальний дипломатичний процес може розпочатися лише за умови, якщо Росія прийде до усвідомлення неможливості досягнення своїх військових цілей. Він підкреслив, що переговори не можуть бути інструментом легітимізації поточної агресії, а повинні стати наслідком зміни позиції Москви, а не засобом її досягнення.

    Також президент Литви заявив, що нинішній етап війни не створює передумов для швидкого політичного врегулювання, оскільки Росія, за його оцінкою, не демонструє сигналів готовності до компромісів. Він наголосив, що Європа повинна зберігати стратегічну витримку та не піддаватися політичному тиску щодо швидкого старту переговорів, які можуть не мати реального змісту.

    На тлі цих заяв у Європейському Союзі продовжуються дискусії щодо можливих форматів майбутніх контактів із Москвою. Частина європейських політиків розглядає варіанти створення спеціальних переговорних механізмів або призначення уповноважених представників для координації можливого діалогу. Водночас інші країни наполягають на тому, що будь-які переговори можливі лише після зміни поведінки Росії та збереження тиску на Кремль.

    Паралельно міжнародні партнери України, зокрема в межах G7 та США, неодноразово заявляли, що наразі не бачать ознак щирої зацікавленості Росії у мирному врегулюванні. Це, за їхніми словами, підтверджує необхідність продовження підтримки України та посилення санкційного тиску, щоб змусити Москву змінити свою позицію.

    Таким чином, заява президента Литви відображає позицію частини східноєвропейських країн, які виступають за обережний і жорсткий підхід до будь-яких потенційних переговорів із Росією та наполягають на тому, що ключовою передумовою миру має стати реальна зміна політики Кремля, а не дипломатичні поступки з боку Заходу.

  • Росія та Білорусь запускають фейк про “удар по дітях” для виправдання ескалації

    Росія та Білорусь запускають фейк про “удар по дітях” для виправдання ескалації

    Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що звинувачення Росії та Білорусі на адресу України щодо нібито удару по автобусу з дитячою футбольною командою є частиною скоординованої інформаційної операції, спрямованої на формування міжнародного наративу про «українські атаки на цивільних» та виправдання подальшої ескалації бойових дій. Аналітики підкреслюють, що такі заяви не мають незалежного підтвердження та відповідають типовій схемі російських інформаційних кампаній, які регулярно супроводжують масштабні удари по території України.

    У звіті ISW зазначається, що Росія, ймовірно, використала цей інцидент для розширення своєї інформаційної взаємодії з Білоруссю з метою залучення Мінська до активнішої участі у спільному інформаційному просторі війни. Йдеться про створення узгодженого наративу, який дозволяє одночасно звинувачувати Україну в атаках на цивільні об’єкти та представляти російські дії як «захисну відповідь». Таким чином формується спроба легітимізувати подальші удари по українській території як нібито реакцію на попередні дії Києва.

    Аналітики звертають увагу, що риторика Білорусі у цьому випадку майже повністю повторює російські заяви. Мінськ також публічно звинуватив Україну у причетності до інциденту та заявив про нібито спроби Києва спровокувати Білорусь на жорстку реакцію. За оцінкою ISW, така синхронізація повідомлень свідчить про скоординований характер інформаційної операції, у якій Білорусь дедалі частіше виконує роль додаткового інформаційного ретранслятора російських наративів.

    У звіті наголошується, що подібні інформаційні кампанії є не новими і вже неодноразово використовувалися Росією впродовж останніх місяців. Йдеться про систематичну практику, коли Москва після власних масованих ударів по Україні поширює твердження про нібито попередні атаки з боку Збройних сил України, особливо якщо вони стосуються цивільної інфраструктури або соціально чутливих об’єктів. Такі заяви, як правило, не підтверджуються незалежними джерелами і згодом спростовуються українською стороною.

    Генеральний штаб Збройних сил України та Центр протидії дезінформації раніше офіційно заявили, що Україна не здійснювала ударів по автобусу з дітьми у Брянській області, про який ішлося в російських та білоруських повідомленнях. Українська сторона наголосила, що в зазначений час операції із застосуванням безпілотників у цьому районі не проводилися, а сама інформація має ознаки свідомого фейку.

    Після появи звинувачень уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про встановлення контактів із білоруською стороною та заявив про готовність України долучитися до міжнародного, неупередженого розслідування для з’ясування реальних обставин інциденту. Такий крок, за словами української сторони, має на меті забезпечити прозорість і запобігти подальшому використанню трагедій у пропагандистських цілях.

    ISW підсумовує, що головною метою подібних інформаційних вкидів є не лише виправдання російських військових дій, а й поступове залучення Білорусі до активнішої участі в інформаційній та політичній підтримці російської позиції. Це, у свою чергу, може розширювати поле для подальшої ескалації та ускладнювати міжнародні зусилля щодо деескалації конфлікту.

  • ЄС вперше з 2022 року шукає канал зв’язку з Кремлем

    ЄС вперше з 2022 року шукає канал зв’язку з Кремлем

    Голова Європейської ради Антоніу Кошта звертався до представників Російської Федерації з ініціативою відновити базовий канал комунікації між Брюсселем і Кремлем, що стало першим подібним кроком на рівні інституцій Європейського Союзу з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє Politico з посиланням на поінформованих європейських чиновників, які підтверджують, що контакти мали обмежений і суто технічний характер.

    За даними видання, йдеться не про спробу відновлення політичного діалогу чи переговорного процесу щодо війни, а радше про прагнення створити мінімально необхідний канал зв’язку для обговорення окремих практичних питань, які можуть виникати навіть у ситуації фактичного розриву відносин між ЄС і Росією. Джерела підкреслюють, що такі контакти відбулися протягом останніх тижнів і були короткими, без обговорення ключових політичних чи військових аспектів конфлікту.

    Європейський Союз із 2022 року послідовно дотримувався політики відсутності прямих офіційних переговорів із Росією на рівні інституцій, залишаючи комунікацію переважно на рівні окремих держав-членів або дипломатичних каналів нижчого рівня. Саме тому ініціатива Кошти розглядається як певне відхилення від усталеного підходу, хоча європейські посадовці наголошують, що вона не означає зміни загальної політичної позиції ЄС щодо війни в Україні.

    Один із чиновників ЄС у коментарі для Politico пояснив, що йдеться про прагматичний крок, який має забезпечити можливість технічного контакту у випадку необхідності обговорення питань, що можуть виникати в майбутньому, зокрема в контексті потенційних переговорів щодо врегулювання конфлікту. За його словами, у Брюсселі визнають, що навіть за відсутності політичних відносин можуть залишатися «конкретні інтереси, які необхідно захищати», і для цього інколи потрібні базові канали зв’язку.

    При цьому представники ЄС наголошують, що Європейський Союз не виступає посередником між Україною та Росією і не бере участі в жодних форматах прямих переговорів між сторонами. Роль ЄС у конфлікті, за офіційною позицією, залишається зосередженою на підтримці України, санкційній політиці проти Росії та координації дій із союзниками в рамках міжнародних форматів.

    За словами співрозмовників видання, Антоніу Кошта координував свої можливі контакти з низкою європейських лідерів, обговорюючи потенційні параметри взаємодії та теми, які можуть бути порушені у разі подальших комунікацій із російською стороною. Водночас офіційно Європейська рада відмовилася коментувати інформацію про ці контакти, як і представники урядів провідних країн ЄС, зокрема Німеччини та Франції.

    Politico також зазначає, що тема участі Європейського Союзу в майбутніх можливих переговорах щодо війни в Україні останнім часом знову активізувалася на тлі зростання дипломатичних дискусій між союзниками Києва. Зокрема, українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності більш активного залучення ЄС до будь-яких форматів обговорення умов завершення війни, оскільки рішення, які будуть ухвалені, безпосередньо впливатимуть на безпеку європейського континенту.

    Водночас експерти та дипломати, яких цитує видання, застерігають, що будь-які контакти з Росією залишаються політично чутливими і можуть викликати різні інтерпретації як всередині ЄС, так і серед партнерів. Частина європейських столиць побоюється, що навіть обмежене відновлення комунікацій може бути сприйняте як сигнал до пом’якшення жорсткої позиції щодо Москви, тоді як інші вважають такі канали необхідними для управління кризовими ситуаціями.

    Таким чином, ініціатива Кошти, за оцінками джерел Politico, радше відображає прагнення знайти баланс між збереженням політичної ізоляції Росії та практичною необхідністю підтримувати мінімальні дипломатичні інструменти для майбутніх переговорних процесів, не змінюючи при цьому стратегічного курсу Європейського Союзу щодо підтримки України та тиску на Кремль.

  • Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Державний секретар США Марко Рубіо несподівано скоригував свою публічну риторику щодо санкцій проти Росії, що викликало подив серед європейських союзників по НАТО. Заяви головного американського дипломата пролунали на тлі активних дискусій у США та Європі про подальше посилення економічного тиску на Кремль через війну проти України.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела серед дипломатів країн-членів НАТО.

    За даними видання, під час зустрічей із європейськими колегами Рубіо давав зрозуміти, що Сенат США може повернутися до розгляду нових санкцій проти Росії після завершення роботи над ключовими бюджетними та податковими законопроєктами адміністрації президента Дональда Трампа.

    Водночас уже незабаром держсекретар озвучив значно обережнішу позицію, заявивши, що надто швидке введення нових санкцій може ускладнити дипломатичні контакти з Москвою та фактично перекрити можливості для потенційних переговорів щодо завершення війни.

    Саме ця зміна тональності, за інформацією Politico, стала несподіванкою для багатьох європейських дипломатів.

    За словами Рубіо, Вашингтон наразі прагне зберегти простір для дипломатичних маневрів.

    «Якщо зараз запровадити максимальні санкції, це може закрити можливість для Сполучених Штатів брати участь у майбутніх переговорах», — такою є логіка частини адміністрації Білого дому.

    При цьому держсекретар визнав, що саме Росія залишається головною перешкодою на шляху до досягнення мирної угоди між Києвом та Москвою.

    Нова риторика Рубіо з’явилася на тлі активного просування в американському Сенаті законопроєкту сенатора Ліндсі Грема, який передбачає один із найжорсткіших пакетів санкцій за весь період повномасштабної війни.

    Документ пропонує не лише нові обмеження проти російських компаній та фінансових структур, а й санкційний тиск на держави та компанії, які продовжують купувати російську нафту, газ та інші енергоресурси.

    Фактично йдеться про можливість запровадження вторинних санкцій, які можуть торкнутися великих торговельних партнерів Росії.

    Однак, як зазначають американські ЗМІ, Білий дім поки не демонструє готовності швидко підтримати законопроєкт у нинішньому вигляді.

    Джерела у Вашингтоні повідомляють, що адміністрація Трампа наполягає на пом’якшенні окремих положень документа, побоюючись негативних наслідків для глобальних ринків та міжнародних переговорів.

    Тим часом Європейський Союз продовжує рухатися власним шляхом.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що країни ЄС завершують погодження вже 18-го пакета санкцій проти Російської Федерації.

    Нові обмеження можуть торкнутися фінансового сектору, енергетики, експорту технологій та діяльності так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    У Брюсселі дедалі частіше звучать побоювання, що різниця у підходах між США та Європою може вплинути на ефективність санкційного тиску на Кремль.

    Європейські дипломати наголошують, що збереження єдності Заходу залишається критично важливим фактором для підтримки України та стримування російської агресії.

    Особливу увагу привернули й заяви президента США Дональда Трампа під час саміту НАТО в Гаазі.

    Американський лідер вкотре підкреслив, що прагне завершення війни шляхом переговорів і вважає дипломатичні інструменти важливішими за постійне нарощування санкційного тиску.

    Водночас Трамп неодноразово заявляв, що готовий змінити підхід у разі відсутності прогресу з боку Кремля.

    Аналітики зазначають, що нинішня позиція Вашингтона свідчить про спробу зберегти баланс між тиском на Росію та можливістю використати дипломатичний канал для потенційного врегулювання війни.

    Однак така обережність викликає занепокоєння у частини союзників по НАТО, які вважають, що Москва продовжує використовувати переговорний процес для затягування часу та уникнення додаткових санкцій.

    Попри різні підходи, як у Вашингтоні, так і в європейських столицях погоджуються в одному: питання санкцій проти Росії залишатиметься одним із головних інструментів впливу на Кремль у найближчі місяці, а дискусії щодо нових обмежень лише посилюватимуться на тлі війни в Україні.