Golosnovinua.com

Позначка: Кремль

  • Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Володимир Путін планує відвідати Пекін одразу після зустрічі Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном. На думку голови правління Інституту світової політики Віктора Шлінчака, головна мета цієї поїздки — переконати китайське керівництво, що Росія нібито зберігає контроль над ситуацією у війні проти України.

    За даними South China Morning Post, візит Путіна до Китаю може відбутися 20 травня. Ця поїздка запланована лише через кілька днів після переговорів президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Шлінчак вважає, що для Кремля цей візит має не лише дипломатичне, а й демонстративне значення. Путін намагатиметься показати Китаю, що Москва не втратила ініціативи, не готова йти на поступки та продовжує вести війну за власним сценарієм.

    За словами експерта, масована атака Росії по Україні 14 травня могла бути сигналом після триденного перемир’я, яке ініціював Дональд Трамп на 9, 10 та 11 травня. На його думку, Кремль таким чином продемонстрував, що не збирається зупиняти бойові дії.

    «Багато хто сподівався, що перемир’я продовжиться якийсь період часу. Зараз уже зрозуміло, що Росія відтягнула той момент, коли вона збиралася внести цей “акт відплати” за приниження щодо параду. Ті, хто сподівався у Європейському Союзі, що війна йде до закінчення, все ще помиляються», — заявив Шлінчак.

    Експерт переконаний, що Путін ухвалив рішення продовжувати війну та посилювати внутрішній тиск у Росії. Саме з цим меседжем він, імовірно, вирушає до Пекіна, адже підтримка Китаю залишається для Москви критично важливою на тлі західних санкцій.

    Китай є одним із ключових економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Москва дедалі більше залежить від китайського ринку, технологій, імпорту товарів подвійного призначення та політичної підтримки на міжнародній арені.

    Водночас Пекін намагається балансувати між Росією та США. З одного боку, Китай зберігає стратегічні відносини з Москвою. З іншого — намагається не допустити повного погіршення відносин із Вашингтоном, особливо на тлі торговельних суперечок, ситуації навколо Тайваню та війни Росії проти України.

    Саме тому зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна могла викликати занепокоєння у Кремлі. Якщо США та Китай почнуть активніше домовлятися щодо глобальних питань, Росія ризикує втратити частину своєї ролі у великій геополітичній грі.

    Шлінчак вважає, що Китай теоретично може вплинути на Росію, якщо захоче домогтися принаймні припинення вогню.

    «Китай може натиснути на Росію з тим, щоб Росія, якщо й не підписувала мирний договір, то принаймні йшла на зупинку бойових дій. Тому і Україні, і європейцям важливо дипломатично пропрацювати цю історію та вести з Китаєм діалог щодо можливого припинення вогню», — зазначив він.

    На тлі цих процесів західні медіа пишуть, що візит Путіна до Китаю навряд чи буде таким урочистим, як поїздка Трампа. Для Пекіна прийом лідерів США та Росії в одному місяці є рідкісним дипломатичним маневром, який демонструє бажання Китаю одночасно підтримувати контакт із двома головними центрами сили.

    Однак для Путіна така поїздка може виглядати радше спробою терміново підтвердити свою значущість перед Сі Цзіньпіном. Особливо після того, як Трамп, за повідомленнями медіа, під час останніх контактів порадив Кремлю зосередитися на припиненні війни проти України.

    У Кремлі намагаються показати, що Росія не перебуває в міжнародній ізоляції та має сильних партнерів. Проте сама потреба терміново їхати до Пекіна після зустрічі Сі з Трампом свідчить про нервову реакцію Москви на можливе зближення Китаю зі США.

    Для України ця ситуація відкриває дипломатичне вікно. Київ та європейські партнери можуть активніше працювати з Пекіном, пояснюючи, що припинення російської агресії відповідає не лише інтересам України, а й стабільності світової економіки.

  • Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує спроби його ліквідації навіть на тлі мирних переговорів між Україною та РФ. За словами посадовця, замахи на нього не припиняються, попри дипломатичні контакти сторін.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю британському виданню The Times.

    Це стало першим великим інтерв’ю Буданова західним медіа після призначення на нову посаду. Як зазначають журналісти, на зустріч із пресою він прийшов зі зброєю у кобурі.

    За словами Буданова, загроза його життю залишається постійною. Він заявив, що пережив щонайменше десять замахів.

    «Я не повинен нікому довіряти, я повинен досягти результату», — сказав він.

    Буданов також наголосив, що не вважає дивним той факт, що Кремль продовжує полювати на нього навіть під час переговорного процесу.

    «Це абсолютно нормально», — заявив посадовець, коментуючи дії Росії.

    Частина спроб замаху раніше не розголошувалася, однак деякі епізоди вже ставали публічними.

    Зокрема, у 2019 році під автомобілем Буданова заклали вибухівку. За даними ЗМІ, бомба здетонувала передчасно та відірвала руку агенту, який її встановлював. Повідомлялося, що після вибуху Буданов зі зброєю переслідував одного з нападників, однак тому вдалося втекти.

    Ще один гучний інцидент стався у 2023 році. Тоді дружину Буданова Маріанну та кількох співробітників української розвідки отруїли важкими металами. Українська влада заявляла, що за цією операцією стояли російські спецслужби.

    У 2024 році СБУ повідомила про викриття підготовки нового замаху на Буданова. За версією слідства, російські агенти планували завдати удару по конвою посадовця балістичними ракетами, а після атаки використати FPV-дрон для ліквідації тих, хто вижив.

    У справі фігурували двоє полковників Управління державної охорони, яких підозрюють у співпраці з Росією. Усіх підозрюваних тоді затримали.

    В інтерв’ю The Times Буданов також прокоментував переговорний процес із Росією. За його словами, дипломатичний шлях залишається єдиним реальним механізмом завершення війни, хоча Кремль одночасно продовжує вести агресивну діяльність проти України.

    Останнім часом Буданов залишається однією з найбільш публічних та впливових фігур українського силового блоку. Його заяви регулярно викликають широкий резонанс як в Україні, так і за кордоном.

    Раніше він також заявляв про намір боротися з «ексцесами» під час мобілізації та змінювати підходи до роботи Офісу президента.

  • Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Росія суттєво збільшує доходи від експорту нафти на тлі різкого зростання світових цін на енергоресурси, що створює для Кремля додаткові фінансові можливості, зокрема для наповнення бюджету та фінансування державних витрат, включно з військовими потребами.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на ринкові та податкові дані.

    За інформацією видання, ціна на російську нафту марки Urals у травні піднялася до найвищого рівня з осені 2023 року. Середня вартість суміші, за даними російської податкової служби, сягнула приблизно 94,87 долара за барель. Це суттєве зростання порівняно з попередніми місяцями та свідчить про посилення глобального попиту на нафту на фоні скорочення пропозиції на ринку.

    Аналітики пов’язують різкий стрибок цін насамперед із загостренням ситуації на Близькому Сході, зокрема з перебоями у постачанні сировини з регіону Перської затоки. Напруженість у районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти, призвела до побоювань щодо стабільності поставок, що автоматично підштовхнуло ціни вгору.

    Унаслідок цього на світовому ринку посилився попит на альтернативні джерела постачання, серед яких опинилася і російська нафта. Це дозволило Росії продавати сировину за вигіднішими цінами та збільшувати валютні надходження.

    Згідно з оцінками, для податкових розрахунків вартість російської нафти в рублевому еквіваленті зросла приблизно на 18% у порівнянні з квітнем. Це безпосередньо вплинуло на доходи російського бюджету, які значною мірою залежать від експорту енергоресурсів.

    Окремо зазначається, що податкові надходження від нафти в перерахунку на рублі зросли приблизно на 60% у річному вимірі. Це дало можливість російському уряду активніше поповнювати резервні фонди та уникати скорочення державних витрат, попри економічний тиск з боку санкцій та війни проти України.

    Водночас аналітики звертають увагу, що позитивний ефект від високих цін на нафту частково компенсується зміцненням російського рубля. Національна валюта РФ наразі перебуває на найсильніших позиціях щодо долара з початку 2023 року, що зменшує рублеву виручку від експорту, оскільки продаж нафти здійснюється переважно у валюті.

    Ще одним фактором, який впливає на чистий дохід російського бюджету, є система внутрішніх субсидій для паливного ринку. Щоб стримувати зростання цін усередині країни, уряд РФ змушений компенсувати нафтопереробним компаніям різницю між світовими та внутрішніми цінами.

    На тлі глобального подорожчання пального ці витрати також зросли. За даними Bloomberg, лише у квітні обсяг таких компенсацій досяг майже 5 мільярдів доларів, що є одним із найвищих показників за останні два роки.

    У підсумку, попри зростання доходів від експорту, фінансовий баланс російського енергетичного сектору залишається залежним від поєднання кількох факторів: світових цін на нафту, курсу рубля та внутрішніх бюджетних витрат.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація на нафтовому ринку залишається нестабільною, оскільки вона значною мірою залежить від геополітичних ризиків у ключових регіонах видобутку та транспортування енергоресурсів. У разі подальшої ескалації конфліктів можливі нові коливання цін, що безпосередньо впливатиме як на світову економіку, так і на доходи країн-експортерів, включно з Росією.

  • У Росії змінили омбудсмена: Москалькова залишила посаду

    У Росії змінили омбудсмена: Москалькова залишила посаду

    У Росії відбулася зміна уповноваженого з прав людини: Тетяна Москалькова залишила посаду після завершення максимально дозволеного законом строку повноважень, а Державна дума РФ призначила нову омбудсменку — Яну Лантратову. Про це повідомляють російські державні агентства ТАСС і РИА Новости, а також Російська служба BBC News.

    За даними цих джерел, Москалькова обіймала посаду уповноваженого з прав людини два строки поспіль, що становить близько 10 років. Саме такий термін є граничним відповідно до російського законодавства для цієї посади. Її повноваження формально завершилися ще у квітні, після чого постало питання про оновлення керівництва інституту омбудсмена.

    Протягом своєї каденції Москалькова залишалася однією з ключових фігур у російській системі державного захисту прав людини, при цьому її діяльність неодноразово ставала предметом міжнародної критики. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році її роль значно зросла в контексті гуманітарних питань, зокрема обмінів військовополоненими та передачею тіл загиблих.

    За повідомленнями російських медіа, саме через офіс уповноваженої здійснювалася частина координації обмінних процесів між Росією та Україною. Москалькова публічно брала участь у відповідних переговорах та комунікаціях щодо списків військовополонених, а також гуманітарних процедур, пов’язаних із репатріацією тіл.

    Водночас її діяльність супроводжувалася значним міжнародним резонансом. Москалькова перебуває під санкціями Європейського Союзу, США, Канади, Австралії, Японії та низки інших країн. У санкційних рішеннях, зокрема, йшлося про її роль у підтримці політики російської держави щодо окупованих територій України, а також звинувачення у запереченні або виправданні так званих «фільтраційних заходів» та причетності до системних порушень прав людини. Окремо згадувалися звинувачення у зв’язку з депортацією українських дітей, які Росія заперечує.

    Після завершення її каденції Державна дума РФ 14 травня ухвалила рішення про призначення нового уповноваженого з прав людини. Цю посаду обійняла депутатка від партії «Справедлива Росія» Яна Лантратова.

    Призначення Лантратової відбулося в межах стандартної процедури оновлення інституту омбудсмена після завершення максимального строку повноважень попереднього керівника. Очікується, що нова уповноважена продовжить роботу інституту в умовах триваючої війни проти України та міжнародного санкційного тиску на Росію.

    Зміна омбудсмена відбувається на тлі загального посилення уваги до гуманітарних питань, пов’язаних із війною, зокрема обмінів полоненими, утриманням цивільних осіб та міжнародних звинувачень щодо порушень прав людини.

  • Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що Москва нібито готова до дипломатичного врегулювання війни проти України, однак для цього, за його словами, мають бути “усунені першопричини конфлікту”. Відповідну заяву він зробив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

    Під час виступу Шойгу повторив ключові вимоги Кремля, які Росія неодноразово озвучувала від початку повномасштабної війни. Зокрема, він заявив, що Україна, на думку Москви, має повернутися до “позаблокового, нейтрального та без’ядерного статусу”.

    За словами секретаря російського Радбезу, саме це нібито є однією з головних умов для завершення війни.

    “Нас цікавить остаточне і повне повернення України як без’ядерної та позаблокової країни”, — заявив Шойгу.

    Також він повторив поширені російською владою твердження про необхідність “захисту російськомовного населення” в Україні. Шойгу заявив, що Росію цікавить Україна як держава, “яка поважає права громадян, що проживають на її території”, окремо згадавши людей, які розмовляють російською мовою.

    У своїй заяві він також звинуватив країни Заходу у затягуванні війни. За словами Шойгу, західні держави нібито не зацікавлені у швидкому завершенні конфлікту та продовжують підтримувати Україну, що, на думку Москви, ускладнює переговорний процес.

    Водночас він наголосив, що Росія “ніколи не відмовлялася” від дипломатичного врегулювання війни, хоча конкретних нових механізмів або пропозицій щодо переговорів не озвучив.

    Заяви Шойгу пролунали на тлі переговорного процесу між Україною, Росією та США, який триває з початку 2026 року. За інформацією, що раніше з’являлася у медіа, сторони провели кілька раундів консультацій, однак ключові питання залишаються невирішеними.

    Однією з головних тем переговорів залишається ситуація навколо неокупованих територій Донбасу та можливі параметри припинення бойових дій. За даними ЗМІ, Росія наполягає на виведенні українських військ із частини територій, Україна пропонує варіант фіксації бойових позицій по поточній лінії фронту, а США розглядають можливість створення на цих територіях спеціальної економічної зони.

    Раніше The New York Times повідомляло, що ані Україна, ані Росія поки не мають чіткого плану досягнення остаточного миру або військової перемоги. Видання зазначало, що без активної участі США та посилення міжнародного тиску на Росію перспективи масштабної мирної угоди залишаються невизначеними.

    На цьому тлі керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов раніше заявляв, що переговорний процес між Україною та Росією продовжується і може завершитися домовленостями швидше, ніж очікується. Водночас українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які переговори не можуть передбачати втрату суверенітету, відмову від права самостійно визначати зовнішньополітичний курс або обмеження оборонних можливостей держави.

    Попри заяви Москви про готовність до дипломатичного врегулювання, бойові дії тривають. Російські війська продовжують обстріли українських міст та масовані атаки із застосуванням ракет і безпілотників, а українська сторона регулярно заявляє про неприйнятність ультимативних вимог Кремля щодо майбутнього країни.

    Таким чином, заява Шойгу фактично підтвердила, що Росія продовжує наполягати на своїх базових політичних вимогах до України, які Київ раніше неодноразово називав неприйнятними.

  • Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексміністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок різко розкритикував політику прем’єр-міністра Роберта Фіцо щодо Росії після того, як російські ударні безпілотники під час масованої атаки по Україні наблизилися до кордонів Словаччини, зокрема в районі Ужгорода. Про це він написав у соцмережі X, коментуючи нічні події та реакцію словацької влади.

    За словами Корчка, поява російських дронів поблизу словацького кордону є прямим наслідком політичного курсу уряду Фіцо щодо Москви. Він наголосив, що подібні інциденти демонструють, як війна Росії проти України безпосередньо впливає на безпеку сусідніх держав ЄС і НАТО.

    “Сьогодні Росія атакує Ужгород. Це на наших кордонах. Ось і результат Фіцової ‘мирної політики’ щодо Путіна”, — заявив колишній очільник словацького МЗС, підкресливши, що такі дії Кремля становлять загрозу не лише Україні, а й усьому регіону Центральної Європи.

    На тлі атаки Словаччина тимчасово призупиняла роботу одного з прикордонних пунктів пропуску з Україною приблизно на дві години. Рішення було ухвалене з міркувань безпеки після фіксації повітряної загрози поблизу державного кордону.

    Інцидент із російськими безпілотниками стався на тлі загострення ситуації в західних регіонах України, які раніше вважалися відносно безпечними через географічну віддаленість від лінії фронту. Однак останні місяці Росія дедалі частіше завдає ударів по інфраструктурі в західній частині країни, використовуючи дрони-камікадзе та ракети.

    Водночас увагу привернула й реакція сусідніх країн. Зокрема, в Угорщині, де нещодавно відбулася зміна уряду, вперше за весь час повномасштабної війни викликали посла Росії до Міністерства закордонних справ через удари російських дронів по Закарпатській області. Це рішення розглядають як помітне посилення дипломатичної реакції Будапешта.

    Критика на адресу Роберта Фіцо з боку Івана Корчка вписується у ширшу політичну дискусію в Словаччині щодо зовнішньополітичного курсу країни. Чинний прем’єр неодноразово виступав із заявами про необхідність відновлення діалогу з Росією та скорочення військової підтримки України, що викликає суперечки як усередині країни, так і серед партнерів у Європейському Союзі.

    Особливо резонансною стала поїздка Фіцо до Москви 9 травня, коли він став одним із небагатьох європейських лідерів, які відвідали російську столицю та провели зустріч із Володимиром Путіним. Після візиту він заявив, що Україна нібито повинна вести прямі переговори з російським керівництвом, якщо прагне завершення війни.

    Ця поїздка викликала різку реакцію в частині європейських політичних кіл, які розцінили її як сигнал відходу від спільної позиції ЄС щодо Росії. Водночас у Братиславі перед візитом заявляли, що Фіцо мав намір передати Путіну певні “послання” від українського керівництва, однак згодом у Кремлі повідомили, що жодних офіційних послань від української сторони не отримували.

    Після інциденту з російськими дронами поблизу кордонів Словаччини дискусія про безпеку регіону та політику щодо Росії знову загострилася. Експерти відзначають, що навіть епізодичні наближення бойових безпілотників до території ЄС підсилюють занепокоєння країн Центральної Європи та можуть впливати на їхні внутрішньополітичні дебати щодо війни в Україні та відносин із Кремлем.

  • Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ ухвалила закон, який розширює повноваження Путіна щодо застосування військ за кордоном — документ дозволяє вводити армію під приводом “захисту громадян”

    Державна дума Росії ухвалила у другому та третьому читаннях законопроєкт, який фактично розширює юридичні підстави для використання російських збройних сил за межами країни. Документ передбачає можливість направлення військ до інших держав за рішенням президента РФ Володимира Путіна нібито з метою “захисту прав російських громадян”. Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

    Згідно з текстом законопроєкту, підставою для застосування армії може стати ситуація, коли громадяни РФ за кордоном нібито піддаються затриманню, утриманню або кримінальному переслідуванню з боку іноземних судових чи правоохоронних органів. У такому разі президент отримує право ухвалювати рішення про використання збройних сил для “захисту” цих осіб.

    Фактично нові норми формалізують розширене трактування “захисту громадян”, яке може дозволяти військове втручання в справи інших держав без окремого міжнародного мандата або багатосторонніх процедур. У документі не деталізуються механізми контролю або обмеження такого рішення, що надає президенту РФ значний простір для одноосібного ухвалення рішень.

    За ухвалення законопроєкту проголосували 381 депутат Держдуми, що становить 84,7% від загального складу нижньої палати парламенту. Голосів “проти” або “утримався” не було зафіксовано.

    Розгляд ініціативи відбувався на тлі зростаючої напруги між Росією та країнами Заходу, а також серії попереджень з боку НАТО та європейських спецслужб щодо можливих сценаріїв подальшої ескалації. Західні аналітики раніше неодноразово заявляли про ризики гібридних провокацій, зокрема в регіоні Балтії, де Росію підозрюють у спробах тестування реакції НАТО через інформаційні, кібер- та інші непрямі методи впливу.

    У 2025 році керівник німецької федеральної розвідки BND попереджав про можливість цілеспрямованих провокацій проти країн Балтії за сценаріями, подібними до тих, що раніше застосовувалися в інших регіонах. Водночас начальник Генерального штабу Франції генерал Фаб’єн Мандон заявляв, що європейським країнам слід готуватися до потенційного прямого зіткнення з Росією у середньостроковій перспективі — протягом найближчих кількох років.

    Окремо аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своїх оцінках зазначають, що Росія перебуває на етапі структурної перебудови військової системи, включно зі створенням нових військових округів та посиленням присутності поблизу кордону з Фінляндією. Також фіксуються випадки глушіння GPS-сигналів і диверсійної активності в окремих країнах Європи, які західні експерти пов’язують із ширшими елементами гібридної стратегії Кремля.

    Новий закон, за оцінками міжнародних оглядачів, формально закріплює механізм, який може спростити ухвалення рішень про військові операції за межами Росії, зменшуючи політичні та юридичні обмеження для їхнього запуску. У країнах Заходу цей крок уже розглядають як черговий сигнал посилення конфронтаційного курсу Москви у відносинах із НАТО та ЄС.

  • “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    Україна завдала далекобійного удару по об’єктах російської газової промисловості в Оренбурзькій області РФ — це більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону. Президент України Володимир Зеленський назвав атаку “дзеркальною відповіддю” на нові російські удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі.

    Про це глава держави заявив у вечірньому відеозверненні 12 травня.

    За словами президента, Україна продовжує реалізовувати стратегію так званих “далекобійних санкцій” — ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії у відповідь на атаки по цивільних об’єктах.

    “Зокрема, регіон Оренбурга: більш ніж півтори тисячі кілометрів від України, об’єкти російської газової промисловості. Україна говорила про те, що будемо діяти дзеркально у відповідь Росії”, — заявив Зеленський.

    Йдеться про одну з найдальших підтверджених атак українських сил по території Росії від початку повномасштабної війни. Оренбурзька область межує з Казахстаном і розташована далеко за Уралом від основних зон бойових дій.

    Російські Telegram-канали та місцеві медіа в ніч проти 12 травня повідомляли про вибухи та пожежі поблизу об’єктів газової інфраструктури. Частина джерел писала про атаку безпілотників на компресорні станції та енергетичні вузли, які забезпечують роботу газотранспортної системи РФ. Офіційно російська влада масштаб пошкоджень поки не розкриває.

    На цьому тлі українська влада наголошує, що удари є відповіддю на нову хвилю атак Росії після завершення оголошеного Кремлем “триденного перемир’я”.

    За словами Зеленського, після кількох днів відносного зниження інтенсивності ударів російські війська знову почали масовано атакувати Україну дронами-камікадзе типу “Шахед” та авіаційними бомбами.

    “На жаль, після відносної тиші протягом трьох днів знову удари “Шахедів”, знову авіабомби. Фронтова активність залишається високою. Тому відповідаємо”, — зазначив президент.

    В останні дні Росія активізувала комбіновані атаки по українських регіонах. Під удари потрапили об’єкти енергетики, залізничної інфраструктури та житлові квартали. Зокрема, після однієї з атак виникли пожежі у дитячому садку та на об’єктах залізниці.

    Українська сторона дедалі частіше використовує термін “дзеркальна відповідь” для опису ударів по території РФ. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявляв, що Україна реагуватиме симетрично на російські атаки по цивільній та енергетичній інфраструктурі.

    Аналітики звертають увагу, що удари по російській газовій інфраструктурі мають не лише військове, а й економічне значення. Газова галузь залишається одним із ключових джерел доходів російського бюджету, який фінансує війну проти України.

    Крім того, атаки на глибокий тил РФ демонструють зростання дальності та точності українських безпілотних систем. Протягом 2025–2026 років Україна значно розширила виробництво далекобійних дронів і ракетних комплексів, здатних уражати цілі за тисячі кілометрів.

    Раніше українські безпілотники вже атакували об’єкти у Татарстані, Башкортостані, Краснодарському краї та Ленінградській області. Під ударами опинялися нафтопереробні заводи, військові аеродроми, склади боєприпасів і логістичні вузли.

    Оренбурзька область раніше вважалася відносно “безпечною” через значну віддаленість від України. Саме тому нинішній удар викликав значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас у Кремлі поки не надали офіційного розгорнутого коментаря щодо заяв Зеленського. Російське Міноборони традиційно повідомило лише про “роботу ППО” та нібито “збиття безпілотників”.

    Попри активізацію далекобійних атак, Київ продовжує наголошувати на готовності до дипломатичного врегулювання війни. Зеленський підкреслив, що Україна й надалі працює з міжнародними партнерами над тиском на Москву.

    “Продовжуємо працювати з нашими партнерами, щоб дотиснути до дипломатії — дотиснути до миру, як би це не було складно”, — сказав президент.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла: будь-які переговори можливі лише за умови припинення російських атак та реальної готовності Кремля до миру.

    На тлі нових ударів по російських об’єктах експерти прогнозують подальше посилення протистояння в енергетичній сфері. Україна дедалі частіше демонструє здатність бити по критичній інфраструктурі Росії на великій відстані, тоді як Кремль продовжує атаки по українській енергосистемі та цивільних містах.

  • Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Масштабний обмін військовополоненими між Україною та Росією у форматі “1000 на 1000”, який раніше анонсували за посередництва США, досі не відбувся через позицію російської сторони. Україна вже давно передала всі необхідні списки та продовжує наполягати на поверненні важкопоранених, тяжкохворих і тих захисників, які перебувають у полоні ще з 2022 року.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За словами омбудсмена, українська сторона виконала свою частину роботи ще раніше, однак Москва продовжує затягувати процес та паралельно намагається перекласти відповідальність за затримку на Київ.

    “Коли ти навіть про щось домовився з російською стороною — ти ніколи не можеш бути на 100% впевнений, що це буде дотримано російською стороною. Робота не зупинилася. Кожного дня відбуваються робочі процеси, перемовні процеси”, — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що особисто бере участь у перемовинах та підтримує контакт із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою.

    Ідея масштабного обміну у форматі “1000 на 1000” вперше публічно прозвучала 8 травня після заяви президента США Дональд Трамп. Тоді американський лідер оголосив про триденне “перемир’я” між Україною та Росією на 9–11 травня та повідомив, що сторони погодили великий гуманітарний обмін полоненими.

    Пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що домовленості були досягнуті за посередництва американської сторони, а український Координаційний штаб уже передав Росії списки для обміну.

    “Обмін полонених тисячу на тисячу готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — заявив Зеленський у вечірньому зверненні.

    Радник Кремля Юрій Ушаков також підтверджував готовність Росії до обміну, заявляючи, що процес може відбутися “доволі швидко”, якщо будуть погоджені списки.

    Однак уже за кілька днів після цих заяв стало зрозуміло, що домовленості фактично зависли. Українська сторона стверджує, що всі списки давно сформовані та передані, тоді як Росія продовжує затягувати процедури.

    Лубінець наголосив, що Київ постійно наполягає на поверненні найуразливіших категорій полонених — важкопоранених військових, тяжкохворих та тих, хто перебуває у російському полоні понад чотири роки.

    “Списки давно передані, і ми постійно наполягаємо на пріоритетних групах, які ми в першу чергу пропонуємо, щоб поверталися”, — пояснив омбудсмен.

    Тема обміну полоненими залишається однією з найчутливіших у російсько-українській війні. За час повномасштабного вторгнення Україна провела десятки обмінів, у межах яких вдалося повернути тисячі військових та цивільних. Водночас сотні українців досі залишаються у російських колоніях, СІЗО та на тимчасово окупованих територіях.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія систематично використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску. Київ також звинувачує Москву у порушенні Женевських конвенцій через неналежне поводження з військовополоненими.

    Після анонсу обміну “1000 на 1000” у суспільстві з’явилися очікування, що це може стати найбільшим одночасним поверненням українських військових за весь час війни. Однак поки що процес фактично заблокований.

    Водночас у Кремлі продовжують робити суперечливі заяви. Російська сторона періодично стверджує, що нібито саме Україна затягує домовленості або “не готова” до обміну. Київ це категорично заперечує.

    На тлі цього американська адміністрація поки офіційно не коментувала причини затримки реалізації домовленостей, хоча саме Вашингтон був основним посередником під час травневих переговорів.

    Аналітики звертають увагу, що Кремль традиційно використовує гуманітарні теми як елемент переговорної гри. Росія неодноразово затягувала обміни, змінювала списки або висувала додаткові умови вже після досягнення попередніх домовленостей.

    Попри це українська сторона заявляє, що переговорний процес триває щодня. Лубінець підкреслив: робота над поверненням полонених не припиняється ні на день, навіть якщо публічно складається враження паузи.

    Тим часом родини українських військовополонених продовжують проводити акції та звернення з вимогою прискорити обміни та повернути захисників додому. Особливу увагу зараз приділяють військовим, які перебувають у полоні ще з початку повномасштабного вторгнення та мають тяжкі поранення або серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Україна наполягає, що гуманітарні питання мають залишатися поза політичними маніпуляціями. Однак останні події вкотре демонструють: навіть після публічних домовленостей із Кремлем немає жодних гарантій їхнього виконання.

  • РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    Росія систематично атакує об’єкти американських компаній в Україні, однак адміністрація президента США Дональда Трампа публічно майже не реагує на ці удари. Частину атак раніше взагалі не висвітлювали у медіа, а американський бізнес дедалі більше побоюється, що Кремль цілеспрямовано б’є по інвестиціях США в Україні.

    Про це повідомляє The New York Times.

    За даними видання, під російські обстріли та атаки дронів уже потрапили об’єкти, пов’язані з великими американськими корпораціями: Cargill, The Coca-Cola Company, Boeing, Mondelez International, Philip Morris International, Flex Ltd. та Bunge.

    Журналісти зазначають, що частина атак, зокрема по об’єктах Cargill і Coca-Cola, раніше не отримувала широкого розголосу. Самі компанії часто уникають публічності через ризики для інвесторів, страхових виплат та фінансових ринків.

    Однією з останніх стала атака на зерновий термінал Cargill на півдні України. За інформацією NYT, сім російських дронів атакували об’єкт лише за три хвилини.

    Видання наголошує: представники американського бізнесу в приватних розмовах переконані, що йдеться не про випадкові влучання, а про цілеспрямовану кампанію Росії проти американських економічних інтересів в Україні.

    Особливе занепокоєння викликали атаки на об’єкти Coca-Cola поблизу Києва. Під удари потрапили електростанція та сонячна електростанція біля підприємства компанії. Місцева влада вважає, що ціллю були саме об’єкти американського бренду.

    При цьому, як зазначає The New York Times, адміністрація Трампа не засудила жодного такого удару публічно.

    За словами джерел видання, знайомих із переговорами між Києвом та Вашингтоном, реакція Білого дому обмежувалася лише “визнанням стурбованості”.

    Більше того, NYT стверджує, що США просили Україну не атакувати російський нафтовий термінал у Чорному морі, через який експортується нафта з казахстанських родовищ за участі американських компаній.

    Сенаторка-демократка Jeanne Shaheen заявила виданню, що представники американських компаній в Україні переконані у навмисному характері російських ударів.

    “Реакція Білого дому — це повна тиша”, — сказала вона.

    Голова Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер також вважає, що Кремль намагається зірвати прихід американських інвестицій в Україну.

    За його словами, Москва прагне створити враження, що будь-який бізнес в Україні є надто ризикованим через постійні атаки.

    У матеріалі NYT зазначається, що посилення ударів по американських активах збіглося з поглибленням економічної співпраці між Києвом та Вашингтоном. Торік Україна та США підписали угоду про преференційний доступ американських інвесторів до українського енергетичного сектору.

    За даними Американської торговельної палати, за час повномасштабної війни від російських атак постраждали 47% американських компаній, які працюють в Україні. У 38% компаній загинули або були поранені працівники.

    Попри це, багато американських корпорацій не залишили український ринок і продовжують працювати навіть в умовах постійних обстрілів.

    Публікація NYT з’явилася на тлі дедалі складніших відносин між адміністрацією Трампа та Україною. Останніми місяцями у Вашингтоні дедалі частіше лунають заклики до скорочення підтримки Києва та пошуку компромісу з Росією.

    Водночас у Києві побоюються, що відсутність жорсткої реакції США на удари по американському бізнесу може стати для Кремля сигналом безкарності.