Golosnovinua.com

Позначка: Крістен Міхал

  • «Перетворити НПЗ Росії на руїни»: Естонія запропонувала різку відповідь на угоду Трампа з Путіним

    «Перетворити НПЗ Росії на руїни»: Естонія запропонувала різку відповідь на угоду Трампа з Путіним

    Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал різко розкритикував рішення президента США Дональда Трампа послабити санкції проти російського дизельного пального та закликав європейських партнерів збільшити підтримку України. На думку естонського прем’єра, замість нових енергетичних домовленостей із Кремлем Захід повинен допомогти Києву посилити тиск на російську нафтопереробну галузь, яка забезпечує Москві значні доходи для продовження війни.

    Про це Міхал заявив 10 жовтня у Facebook. Його слова наводять естонський суспільний мовник ERR та «Європейська правда».

    Очільник естонського уряду назвав домовленість Вашингтона з Москвою великою помилкою, яка суперечить багаторічним зусиллям західних держав зі скорочення енергетичних доходів Росії.

    Міхал нагадав, що Сполучені Штати раніше самі переконували європейських союзників відмовлятися від закупівель російських енергоносіїв, аби обмежити фінансові можливості Кремля.

    Тепер, за його оцінкою, американська адміністрація фактично відступає від цієї стратегії, погоджуючись на відновлення торгівлі російським дизельним пальним.

    «Це велика помилка, адже угоди з диктаторами — це шлях до пекла», — заявив Міхал.

    Він наголосив, що гроші від експорту російського газу та нафтопродуктів допомагають підтримувати економіку країни, яка продовжує повномасштабну війну проти України.

    Окремо прем’єр Естонії висловив сумнів у тому, що Росія взагалі зможе забезпечити обіцяні обсяги дизельного пального, зважаючи на пошкодження її нафтопереробної інфраструктури.

    Найгучнішою частиною заяви став заклик обговорити збільшення військової підтримки України для продовження ударів по російських НПЗ.

    «В Естонії та на засіданні Європейської ради цього тижня варто обговорити, чи зможемо ми швидко збільшити підтримку України, щоб вона перетворила російські нафтопереробні заводи на руїни», — наголосив Міхал.

    Таким чином, естонський прем’єр відкрито підтримав ідею посилення тиску на російську нафтову інфраструктуру як одного з інструментів скорочення економічних можливостей Кремля.

    Водночас конкретного рішення про додаткову допомогу Україні в межах цієї ініціативи наразі не оголошено.

    Заява пролунала на тлі гострої дипломатичної суперечки навколо нового рішення Дональда Трампа.

    9 жовтня президент США повідомив про телефонну розмову з Володимиром Путіним, за підсумками якої сторони домовилися про постачання російського дизельного пального на американський та міжнародний ринки.

    За словами Трампа, Росія має негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля. У листопаді передбачені додаткові обсяги, а згодом постачання можуть зрости ще більше.

    Для реалізації домовленостей Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на окремі операції з російським дизельним пальним. Термін його дії встановлено до 7 квітня 2027 року.

    Білий дім пояснює таке рішення необхідністю стабілізувати ситуацію на паливному ринку, де зростання цін створює економічні труднощі для американських споживачів і бізнесу.

    Однак українська влада та низка європейських політиків розкритикували послаблення санкцій, оскільки воно може збільшити доходи Росії.

    Як повідомляє Axios, домовленість Трампа з Путіним відбулася після того, як Україна не погодилася в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американський посадовець розповів виданню, що Трамп неодноразово просив Володимира Зеленського зменшити інтенсивність таких атак.

    Український президент натомість пропонував взаємне енергетичне перемир’я: Київ припиняє удари по НПЗ РФ, якщо Москва припиняє атаки на українські електростанції та інші енергетичні об’єкти.

    Однак домовленості про взаємне припинення ударів досягнуто не було.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Трамп особисто просив Зеленського «пригальмувати» з ударами по російських НПЗ.

    За оцінками американських аналітиків, навіть значні обсяги російського дизеля не обов’язково призведуть до суттєвого падіння світових цін. Водночас відновлення додаткових експортних можливостей може принести Росії нові фінансові надходження.

    На цьому тлі Естонія наполягає, що європейським державам необхідно зберігати послідовність санкційної політики.

    Напередодні, 9 жовтня, прем’єр-міністри Естонії та Латвії разом із президентом Литви також закликали Євросоюз заборонити транзит російського зерна через територію ЄС, щоб обмежити додаткові джерела доходів Москви.

    Таким чином, Естонія пропонує не послаблювати економічний тиск на Кремль, а розглянути збільшення підтримки України, зокрема для посилення її можливостей завдавати ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

    Чи підтримають цю пропозицію інші європейські держави, стане зрозуміло після відповідних консультацій. Поки що йдеться про політичну ініціативу естонського прем’єра, а не про узгоджене рішення Європейського Союзу.

  • Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина вкотре заблокувала просування України на шляху до членства в Європейському Союзі, відмовившись підтримати відкриття нових переговорних кластерів. При цьому Будапешт запропонував продовжити переговорний процес лише з Молдовою, однак більшість держав-членів ЄС виступили проти такого підходу, наголосивши, що обидві країни мають рухатися до вступу паралельно.

    Про це повідомляють європейські ЗМІ з посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    17 липня відбулося засідання Робочої групи Ради Європейського Союзу з питань розширення (COELA), під час якого країни-члени обговорювали результати скринінгу переговорних кластерів №2 та №3 для України й Молдови. Саме ці етапи є одними з ключових у процесі євроінтеграції обох держав, адже після їх затвердження ЄС має офіційно запросити країни-кандидати надати свої переговорні позиції.

    Втім, Угорщина не підтримала відкриття нових етапів переговорів для України. Через необхідність одностайного рішення всіх держав-членів ЄС позиція Будапешта фактично заблокувала весь процес і не дозволила перейти до наступного етапу переговорів.

    За словами одного зі співрозмовників видання, під час засідання COELA планувалося затвердити результати скринінгу та направити Україні й Молдові офіційні листи із запитом щодо підготовки переговорних позицій за двома кластерами. Проте угорська делегація погодилася підтримати надсилання такого документа лише Молдові та лише щодо третього переговорного кластера.

    Таким чином Будапешт фактично спробував розділити переговорні процеси України та Молдови. Однак ця ініціатива не знайшла підтримки серед інших країн Європейського Союзу.

    У Брюсселі переконані, що Київ і Кишинів мають проходити євроінтеграційний шлях синхронно, адже обидві держави отримали статус кандидатів одночасно й від початку розглядалися як спільний пакет у процесі розширення ЄС. Саме тому більшість держав-членів виступила проти вибіркового просування лише однієї країни.

    У результаті пропозицію Угорщини не підтримали, однак через відсутність консенсусу жодного рішення щодо відкриття нових переговорних кластерів ухвалено не було. Це означає, що процес євроінтеграції України вкотре опинився в підвішеному стані.

    Найближчою можливістю розблокувати ситуацію стане засідання Робочої групи COELA, заплановане на 22 липня. Воно буде останнім перед традиційною літньою перервою в роботі інституцій Європейського Союзу. Уже в серпні більшість органів ЄС працюватиме в обмеженому режимі, а повноцінна діяльність відновиться лише після 1 вересня.

    Якщо європейським дипломатам не вдасться досягти компромісу під час засідання 22 липня, питання відкриття нових переговорних кластерів, найімовірніше, буде відкладене щонайменше до осені. Це означатиме втрату кількох місяців у переговорному процесі та сповільнення подальшої інтеграції України до Європейського Союзу.

    Попри позицію Будапешта, переважна більшість держав-членів ЄС продовжує підтримувати якнайшвидше просування України до членства. Раніше Комітет постійних представників держав-членів ЄС (COREPER) схвалив відкриття шостого переговорного кластера для України.

    За прискорення переговорного процесу також відкрито виступає Естонія. Прем’єр-міністр країни Крістен Міхал закликав Євросоюз негайно відкрити всі переговорні кластери для України, наголосивши, що затягування процесу не відповідає нинішнім безпековим і політичним реаліям Європи.

    Підтримку швидкому просуванню України до ЄС висловлює і Польща. Попри окремі суперечності у двосторонніх відносинах із Києвом, Варшава підтримує відкриття нових переговорних кластерів та вважає, що процес вступу України до Європейського Союзу має продовжуватися без штучних затримок. Така позиція сьогодні є домінуючою серед більшості країн-членів ЄС.

  • Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Президент України Володимир Зеленський розпочав насичений дипломатичний день у столиці Туреччини, де бере участь у саміті НАТО та пов’язаних із ним заходах. Разом із першою леді Оленою Зеленською глава держави прибув до Анкари, де протягом одного дня проведе низку двосторонніх переговорів із керівництвом Північноатлантичного альянсу та лідерами держав-партнерів, які залишаються ключовими союзниками України у протистоянні російській агресії.

    Про програму візиту повідомив речник президента Сергій Никифоров. За його словами, графік глави держави передбачає участь у Форумі оборонних індустрій НАТО, а також переговори з генеральним секретарем Альянсу та керівниками кількох країн, що відіграють важливу роль у військовій, фінансовій та політичній підтримці України.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить на тлі триваючої повномасштабної війни Росії проти України, посилення співпраці між країнами Альянсу у сфері оборонної промисловості та активних дискусій щодо довгострокових гарантій безпеки для Києва. Одним із центральних заходів цьогорічного саміту став Форум оборонних індустрій НАТО, який організатори називають найбільшим за всю історію проведення таких заходів. Очікується, що саме на ньому будуть оголошені нові оборонні контракти між провідними компаніями країн Альянсу, а також обговорені можливості розширення виробництва озброєнь для України та союзників.

    Робочий день президента України стартував із участі у Форумі оборонних індустрій НАТО. О 13:30 Володимир Зеленський виступив перед учасниками заходу із промовою, присвяченою розвитку спільного оборонного виробництва, зміцненню обороноздатності України та необхідності нарощування випуску сучасного озброєння для стримування російської агресії.

    Одразу після цього, о 14:00, глава держави проводить переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Очікується, що основними темами розмови стануть подальша військова підтримка України, розвиток програми постачання систем протиповітряної оборони, посилення співпраці між Україною та Альянсом, а також виконання вже ухвалених рішень щодо довгострокової допомоги українським Силам оборони. Раніше Зеленський і Рютте вже неодноразово наголошували на важливості реалізації програм із забезпечення України сучасними засобами ППО та зміцнення оборонної промисловості.

    Наступною запланованою подією є зустріч із прем’єр-міністром Канади Марк Карні. Канада залишається одним із найбільших донорів військової та фінансової підтримки України, а також бере активну участь у підготовці українських військових та санкційній політиці щодо Росії.

    О 15:00 президент України проведе переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістен Міхал. Естонія від початку повномасштабного вторгнення послідовно виступає за максимально швидке посилення військової допомоги Києву та підтримує інтеграцію України до європейських і євроатлантичних структур.

    Через пів години Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Фінляндії Александр Стубб. Фінляндія після вступу до НАТО стала одним із найактивніших прихильників зміцнення східного флангу Альянсу та розширення співпраці з Україною у сфері безпеки.

    О 16:10 заплановано переговори з прем’єр-міністром Нідерландів Роберт Єттен. Нідерланди залишаються серед ключових партнерів України, підтримуючи передачу сучасних систем озброєння, розвиток оборонної промисловості та міжнародні механізми притягнення Росії до відповідальності за злочини війни. Крім того, саме Нідерланди активно долучаються до програм забезпечення України сучасними засобами протиповітряної оборони.

    Далі у графіку президента – зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонас Гар Стере. Норвегія реалізує багаторічну програму підтримки України, яка охоплює військову допомогу, фінансування гуманітарних проєктів та післявоєнне відновлення.

    Однією з головних двосторонніх зустрічей стане переговорний раунд із федеральним канцлером Німеччини Фрідріх Мерц, який відбудеться о 17:40. Напередодні саміту лідери вже обговорили підготовку до міжнародних переговорів і координацію дій щодо підтримки України. Німеччина залишається одним із найбільших європейських постачальників військової допомоги Києву та відіграє важливу роль у формуванні оборонної політики Європи.

    Останньою офіційною двосторонньою зустріччю стане розмова з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Данія є одним із найактивніших учасників міжнародної коаліції підтримки України, фінансує закупівлю озброєння, інвестує у виробництво української військової техніки та підтримує довгострокові безпекові програми.

    Завершиться робочий день президента офіційним прийомом. О 20:30 Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська візьмуть участь в урочистому обіді, організованому президентом Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та його дружиною Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.

    Загалом, за інформацією Офісу президента, протягом дня глава держави проведе майже два десятки офіційних контактів із керівниками держав, міжнародних організацій та представниками оборонного сектору. Головною метою української делегації залишається розширення міжнародної коаліції підтримки України, зміцнення оборонного потенціалу держави, залучення нових пакетів військової допомоги, розвиток спільного виробництва озброєння та координація позицій союзників щодо подальшого стримування російської агресії.

    Особливе значення нинішній саміт має і через зростаючу увагу союзників до розвитку оборонної промисловості. Саме виробництво зброї, масштабування військових технологій та інтеграція українського оборонно-промислового комплексу у спільний європейський простір називаються серед ключових тем переговорів, що проходять в Анкарі.

  • ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    Лідери кількох країн Європейського Союзу висловили невдоволення діями президента Європейської ради Антоніу Кошти через його контакти з представниками Кремля, про які, за словами частини урядів, їх не було завчасно поінформовано. Про це повідомляє Politico, зазначаючи, що інцидент загострив давню внутрішню дискусію в ЄС щодо того, хто саме має право вести комунікацію з Росією від імені всього блоку та як у таких чутливих питаннях має забезпечуватися координація між державами-членами.

    За даними видання, критика на адресу Кошти пролунала від кількох європейських столиць, які вважають, що навіть обговорення можливих контактів із Москвою повинно відбуватися виключно у максимально узгодженому форматі. Особливо різко висловився прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, який наголосив, що Європейський Союз не може брати на себе роль посередника у переговорах із Росією, оскільки це може обмежити можливості ЄС для подальшого тиску на Кремль і підтримки України. За його словами, Росія не демонструє готовності до реальних дипломатичних поступок, а отже будь-які кроки, які можуть створити ілюзію “нормального діалогу”, несуть ризики для єдиної позиції Заходу.

    Як пише Politico, однією з ключових причин напруження стала не стільки сама наявність контактів, скільки відсутність належної координації. Частина країн ЄС заявляє, що дізналася про розмови Кошти з представниками російської сторони вже постфактум, через повідомлення у ЗМІ, що викликало додаткове невдоволення, особливо серед держав Балтії. Водночас інші великі гравці, за даними джерел, були поінформовані заздалегідь: команда Кошти, як стверджується, повідомила про контакти Францію та Велику Британію, а також існують припущення, що певна інформація могла бути доведена до Німеччини.

    У матеріалі також підкреслюється, що ця ситуація відображає ширшу проблему в межах Європейського Союзу, пов’язану з відсутністю єдиного механізму ухвалення рішень щодо потенційних переговорів із Росією. Попри формальну єдність позиції щодо підтримки України та санкційного тиску на Кремль, країни-члени мають різні бачення того, як саме має виглядати майбутній дипломатичний трек і хто повинен виступати від імені ЄС у разі будь-яких перемовин.

    Politico зазначає, що паралельно триває конкуренція між різними форматами європейського представництва. Франція, Німеччина та Велика Британія, які формують так звану групу “Е3”, прагнуть відігравати провідну роль у можливих майбутніх переговорах щодо України. Водночас Польща та Італія також наполягають на більш активній участі у формуванні спільної позиції ЄС, що додатково ускладнює досягнення консенсусу.

    На тлі цього, як підкреслює видання, контакти Кошти з російською стороною стали не лише дипломатичним епізодом, а й каталізатором ширшої дискусії про межі повноважень європейських інституцій, рівень довіри між столицями ЄС та здатність блоку виступати єдиним політичним суб’єктом у питаннях війни Росії проти України та потенційного мирного процесу.

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що російські військовослужбовці, які брали участь у війні проти України, повинні бути позбавлені права в’їзду до Шенгенської зони. За його словами, така заборона має бути довгостроковою або навіть постійною та стати частиною спільної політики Європейського Союзу.

    Естонія вже почала просувати цю ініціативу серед європейських партнерів. У Таллінні вважають, що після завершення війни значна кількість російських військових із бойовим досвідом може становити серйозну загрозу для безпеки країн Європи. Саме тому, на думку естонського уряду, діяти потрібно на випередження.

    Крістен Міхал наголосив, що багато військових Росії можуть бути причетними до воєнних злочинів. У зв’язку з цим їхній в’їзд до країн Європи створює не лише політичні, а й реальні безпекові ризики. Він також підкреслив, що йдеться не про поодинокі випадки, а про потенційно велику кількість людей із досвідом бойових дій.

    Уряд Естонії звертає увагу на наслідки масштабної мобілізації в Росії. Там вважають, що після війни частина таких осіб може бути залучена до нових воєнізованих або приватних військових структур, які здатні діяти за межами країни.

    Наразі Естонія вже частково обмежила в’їзд для окремих категорій російських військових. Однак країна прагне, щоб подібні правила діяли на рівні всього Європейського Союзу. У Таллінні підкреслюють: ефективність таких рішень можлива лише за умови, що їх підтримають усі держави-члени.

    Водночас у ЄС зазначають, що питання візової політики частково залишається у компетенції національних урядів. Саме тому для впровадження загальноєвропейської заборони необхідно узгодити юридичні механізми та знайти спільну позицію.

    Європейські інституції вже розглядають можливість оцінки таких обмежень у межах чинного законодавства. Йдеться про пошук рішень, які дозволять поєднати принципи відкритості Шенгену з новими безпековими викликами.

    Експерти вважають, що ця ініціатива може стати частиною ширшої дискусії про післявоєнну архітектуру безпеки в Європі. Питання контролю за пересуванням осіб із бойовим досвідом набуває дедалі більшого значення на тлі війни та її довгострокових наслідків.

    Пропозиція Естонії може вплинути на формування нових підходів до безпеки в Європейському Союзі. Водночас її реалізація залежатиме від політичної волі інших країн і готовності діяти спільно.