Golosnovinua.com

Позначка: крилаті ракети

  • Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    У Росії 25 жовтня повідомили про атаку на промислову зону міста Єлець Липецької області. За даними українських моніторингових каналів, імовірною ціллю став завод «Енергія» — підприємство, що виготовляє акумулятори та джерела живлення для російської військової техніки, зокрема ракетних комплексів «Іскандер» і «Кинджал». Після удару місцеві жителі повідомляли про пожежу та густий чорний дим.

    Інформацію про можливе ураження заводу поширили моніторингові Telegram-канали, зокрема Exilenova+. Про атаку також повідомили українські ЗМІ.

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    За попередніми даними, удари були завдані вдень 25 жовтня. Моніторингові ресурси стверджують, що для атаки застосували крилаті ракети.

    Після вибухів у районі промислового підприємства з’явився густий дим. У соціальних мережах поширили повідомлення про перекриття прилеглої території та прибуття автомобілів екстрених служб.

    Водночас незалежного підтвердження типу застосованого озброєння та точного місця влучання наразі немає.

    Факт атаки на промислову зону Єльця підтвердила й російська влада.

    Губернатор Липецької області Ігор Артамонов повідомив, що на місці працюють оперативні служби, а інформацію про можливих постраждалих уточнюють.

    При цьому російський посадовець не назвав підприємство, яке опинилося під ударом, та не розкрив масштабів пошкоджень.

    За повідомленням російського агентства «Інтерфакс», у регіоні також оголошували ракетну небезпеку.

    Завод «Енергія», який називають можливою ціллю атаки, є одним із важливих російських виробників хімічних джерел струму.

    Підприємство спеціалізується на випуску акумуляторів, батарей та інших елементів живлення для військової і цивільної техніки.

    Його продукцію використовують в авіації, безпілотних системах, засобах зв’язку та спеціалізованому обладнанні.

    За даними українського Генерального штабу, завод також забезпечує виробництво батарей для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М», крилатих ракет морського базування та модулів планерування й корекції авіаційних бомб.

    Такі компоненти необхідні для забезпечення електроживлення окремих систем озброєння.

    Саме тому підприємства, які виготовляють спеціалізовані джерела живлення, є важливою складовою російського оборонно-промислового комплексу.

    Завод «Енергія» вже неодноразово ставав ціллю атак під час повномасштабної війни.

    Зокрема, 23 травня 2025 року Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження підприємства підрозділами Сил спеціальних операцій у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.

    Тоді на території заводу зафіксували вибухи та пожежу. Українське військове командування повідомило про ураження важливого об’єкта російського ВПК.

    Наступну атаку підтвердили 3 липня 2025 року. За даними Генштабу, удар здійснили підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ.

    Після цього повідомлялося про вибухи та тимчасове припинення роботи виробничих потужностей.

    Ще одна атака на підприємство, за повідомленнями незалежних російських медіа, відбулася на початку січня 2026 року.

    Тоді журналісти ASTRA проаналізували відеозаписи очевидців і встановили, що пожежа виникла в районі заводу «Енергія».

    Російська влада підтверджувала загоряння в промисловій зоні Єльця, але безпосереднього ураження заводу не визнавала.

    Таким чином, повідомлення 25 жовтня може свідчити про чергову атаку на підприємство, яке забезпечує російську військову промисловість важливими комплектуючими.

    Однак остаточні результати удару залишаються невідомими.

    Станом на час появи перших повідомлень немає підтверджених даних про кількість пошкоджених виробничих корпусів, зупинку підприємства або втрати серед персоналу.

    Також українське військове командування ще не оприлюднило офіційного підтвердження результатів саме цієї атаки.

    Подальша інформація про наслідки удару дозволить оцінити, чи вплинув він на роботу підприємства та виробництво компонентів для російського озброєння.

  • Росія почала бити по Україні новою ракетою «Філін»: дальність до 1200 км і китайські компоненти

    Росія почала бити по Україні новою ракетою «Філін»: дальність до 1200 км і китайські компоненти

    Російська армія почала застосовувати для ударів по території України нову крилату ракету «Філін», здатну вражати цілі на відстані до 1200 кілометрів. Окупанти використовують це озброєння з кінця літа 2026 року. Українська розвідка встановила основні технічні характеристики ракети, особливості її конструкції та підприємства, причетні до виробництва.

    Про це 22 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    Що відомо про нову російську ракету

    За даними ГУР, «Філін» є крилатою ракетою наземного базування, яка запускається зі спеціальної пускової установки за допомогою порохового прискорювача.

    Довжина фюзеляжу ракети становить приблизно 3,5 метра, а розмах крил сягає трьох метрів. Вона здатна розвивати швидкість до 800 кілометрів на годину та долати відстань до 1200 кілометрів.

    Залежно від комплектації, ракета може оснащуватися бойовою частиною масою 50 або 100 кілограмів.

    Окремою особливістю нового озброєння є використання технологій 3D-друку для виготовлення деяких конструктивних елементів. Це свідчить про застосування альтернативних виробничих технологій під час складання ракети.

    Також у розвідці зазначили, що «Філін» може виконувати політ на малих висотах. Така особливість крилатих ракет потенційно ускладнює їхнє своєчасне виявлення засобами протиповітряної оборони.

    Китайські компоненти та російські виробники

    Українська розвідка встановила, що для наведення ракети на ціль використовується інерціальна навігаційна система китайського виробництва.

    Крім того, в її обладнанні застосовується 16-канальна система «Комета», призначена для роботи із супутниковими навігаційними сигналами в умовах радіоелектронних перешкод.

    ГУР також оприлюднило інформацію про російські підприємства, які беруть участь у виробництві нового озброєння.

    Зокрема, товариство «ПЛАЗ» відповідає за виготовлення бортового обладнання, тоді як підприємство «Рейнольдс» виробляє двигун R500, який використовується в ракеті.

    Водночас інформації про загальну кількість виготовлених «Філінів» та масштаби їхнього бойового застосування у повідомленні не наведено.

    Росія продовжує нарощувати ракетний арсенал

    Поява нового типу крилатої ракети відбувається на тлі накопичення Росією запасів ракетного озброєння для подальших ударів по Україні.

    За раніше оприлюдненими даними української розвідки, Росія має кілька тисяч крилатих і близько 700 балістичних ракет.

    Крім того, з’являлася інформація про можливі випробування до кінця 2026 року нової балістичної ракети для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер». Її заявлена дальність може становити до 800 кілометрів.

    На тлі цих повідомлень президент Володимир Зеленський також попереджав про наміри Кремля розмістити балістичні ракети на території Білорусі, що створюватиме додаткові загрози для західних областей України.

    Таким чином, застосування «Філіна» свідчить про продовження Росією розробки та використання нових засобів повітряного нападу. Водночас реальна ефективність цієї ракети та масштаби її виробництва залишаються невідомими.

  • Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Україна на початку 2026 року отримала від Туреччини невелику кількість зенітних систем Korkut, які вже використовуються для відбиття російських повітряних атак. Про постачання, яке раніше публічно не афішувалося, повідомило Middle East Eye із посиланням на поінформовані джерела. 

    Точна кількість переданих комплексів не розкривається. За словами одного з українських посадовців, із яким поспілкувалося видання, Korkut уже пройшли бойове застосування та показали себе ефективно проти російських повітряних цілей. Водночас під час експлуатації виникали окремі технічні нюанси, які, за його словами, вдалося вирішити невеликими коригуваннями. Україна зацікавлена у закупівлі додаткових систем, однак подальші поставки залежатимуть, зокрема, від їхньої вартості. 

    Korkut виробляє турецька оборонна компанія ASELSAN. Типова батарея складається з трьох бойових машин і однієї машини командування та управління. Комплекс призначений для ближньої протиповітряної оборони мобільних підрозділів і може самостійно виявляти, супроводжувати та уражати повітряні цілі. 

    Важливе уточнення: у повідомленнях деяких українських ЗМІ фігурують 25-мм боєприпаси, однак офіційні характеристики KORKUT 150/35 від ASELSAN вказують на спарену 35-мм гармату. Система використовує програмовані боєприпаси ATOM 35 ABM, які підриваються у заданій точці та створюють хмару уламків на траєкторії цілі. Це дає змогу ефективно працювати проти безпілотників, крилатих ракет, авіації та інших низьколітних цілей.

    Заявлена ефективна дальність вогню Korkut становить близько 4 км, а темп стрільби спареної установки сягає приблизно 1100 пострілів за хвилину. Система оснащена радаром керування вогнем та оптико-електронними сенсорами, може вести стрільбу під час руху й інтегруватися у більшу систему ППО. 

    Для України такі комплекси особливо важливі на тлі різкого збільшення кількості російських дронів. Артилерійська система ближньої ППО може бути дешевшою для знищення БпЛА, ніж використання дефіцитних зенітних ракет, хоча її можливості обмежені дальністю і залежать від розміщення біля об’єктів, які потрібно прикривати.

    Повідомлення про турецькі Korkut з’явилося в момент, коли Україна активно шукає додаткові засоби боротьби з реактивними безпілотниками та крилатими ракетами. Раніше «Ненька інфо» писала про пошук Україною і США нових рішень для посилення ППО, включно з модернізацією С-300 та потенційними можливостями Туреччини. 

    Туреччина від початку повномасштабного вторгнення вже передавала Україні різні види озброєння та боєприпасів. Найвідомішими стали ударні безпілотники Bayraktar TB2, однак Middle East Eye також нагадує про постачання боєприпасів, кулеметів та іншої військової продукції.

    Оборонне співробітництво між Києвом та Анкарою при цьому значно ширше, ніж окремі поставки. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що українська сторона розглядає Туреччину як одного з ключових партнерів у сфері оборонної промисловості, зокрема через співпрацю з Baykar та будівництво корветів для ВМС України.

    Таким чином, Korkut стали ще одним елементом української багаторівневої ППО. Йдеться поки лише про невелику кількість комплексів, однак їхнє бойове застосування вже підтверджується джерелами Middle East Eye, а Київ, за даними видання, хоче отримати більше таких систем.

  • Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія суттєво активізувала використання літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У, які є одним із ключових елементів системи контролю повітряного простору та протидії українським крилатим ракетам. Після тривалого періоду майже повної відсутності таких польотів у першій половині червня російська армія повернула ці літаки до регулярного бойового чергування та розосередила їх на кількох тилових аеродромах.

    Про це повідомляє “Мілітарний” із посиланням на результати аналізу проєкту “КіберБорошно”.

    За даними аналітиків, із початку червня літаки А-50У практично не залучалися до чергувань поблизу українського напрямку. У період із 4 по 22 червня було зафіксовано лише поодинокі польоти, серед яких введення в експлуатацію після ремонту літака з бортовим номером “47 червоний” та його переліт за маршрутом Воркута – Оленья.

    Однак уже після 23 червня ситуація кардинально змінилася. Один із літаків А-50У почав регулярно виконувати нічні бойові чергування над тиловими районами Росії, переважно в повітряному просторі Ульяновської та Самарської областей. Така активність зберігалася до завершення досліджуваного періоду. Загалом аналітики зафіксували близько 60 польотів цих літаків.

    У матеріалі зазначається, що 4 липня літак А-50У відіграв важливу роль під час відбиття атаки українських крилатих ракет. Завдяки своїм можливостям він забезпечує раннє виявлення повітряних цілей, координує роботу засобів протиповітряної оборони та передає інформацію винищувальній авіації, що значно підсилює ефективність російської системи повітряної оборони.

    Аналітики також звернули увагу на зміну підходу Росії до базування цих літаків. Якщо раніше основними аеродромами для А-50У були “Іваново” та “Ульяновськ”, то згодом російське командування почало розосереджувати їх значно глибше в тилу. Тепер літаки активно використовуються з аеродромів “Большое Савино” у Пермі, “Оренбург-2” та “Челябінськ”. Такий крок, імовірно, пов’язаний із прагненням зменшити ризики для дорогої авіаційної техніки після серії українських ударів по військових об’єктах на території РФ.

    Показовим став і випадок 7 липня, коли Росія одночасно підняла в повітря чотири літаки А-50У. За оцінками експертів, це майже весь боєздатний парк літаків такого типу, який наразі перебуває у розпорядженні російської армії. Така концентрація сил свідчить про зростання ролі літаків далекого радіолокаційного виявлення в системі захисту повітряного простору країни.

    Фахівці наголошують, що за короткий проміжок часу Росія перейшла від майже повної відсутності активності А-50У до їхнього систематичного використання. На думку аналітиків, це може бути реакцією на збільшення інтенсивності українських ударів по військових і логістичних об’єктах у глибокому тилу РФ. Літаки А-50У здатні виявляти повітряні цілі на великих відстанях, супроводжувати десятки об’єктів одночасно та передавати інформацію засобам ППО й бойовій авіації, залишаючись одним із найважливіших компонентів російської системи управління повітряними операціями.

    Останнім часом Сили оборони України суттєво наростили кількість ударів по об’єктах у глибокому російському тилу. Зокрема, протягом останніх тижнів українські безпілотники регулярно атакували логістичну інфраструктуру найбільшого російського маркетплейса Wildberries. Крім того, у ніч на 2 серпня українські військові завдали ударів по Саратовському нафтопереробному заводу, аеродрому “Енгельс”, нафтобазі в Калузькій області та інших важливих об’єктах, що, ймовірно, також вплинуло на рішення російського командування посилити контроль повітряного простору.

  • “Patriot без ракет не допоможе”: Зеленський назвав головну проблему української ППО

    “Patriot без ракет не допоможе”: Зеленський назвав головну проблему української ППО

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що головною проблемою української протиповітряної оборони залишається нестача ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, які є одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати російські балістичні ракети. Водночас він наголосив, що українські Повітряні сили демонструють високі результати у відбитті повітряних атак, знищуючи значну частину крилатих ракет і понад 90% ударних безпілотників.

    Про це президент повідомив під час зустрічі з військовослужбовцями з нагоди Дня Повітряних сил Збройних сил України.

    За словами Зеленського, зараз Росія робить основну ставку на масовані комбіновані повітряні удари по території України. У таких умовах на Повітряні сили покладено одне з ключових завдань – захист українських міст, критичної інфраструктури та мирного населення від ракетних і дронових атак.

    Президент зазначив, що українська бойова авіація та підрозділи протиповітряної оборони успішно знищують російські крилаті ракети, а також намагаються перехоплювати балістичні цілі. Водночас ефективність комплексів Patriot безпосередньо залежить від наявності боєкомплекту.

    “Коли дивізіони наших Patriot не пусті, це вдається”, – наголосив глава держави.

    Зеленський також підкреслив, що важливу роль у захисті українського неба відіграють системи протиповітряної оборони, отримані від міжнародних партнерів. Йдеться, зокрема, про комплекси IRIS-T, NASAMS та Hawk, які щоденно залучаються до відбиття російських атак.

    Президент повідомив, що Україна постійно працює з союзниками над забезпеченням стабільних поставок ракет до цих систем, адже їхня ефективність напряму залежить від достатнього запасу боєприпасів.

    Попри успішну роботу ППО, Зеленський визнав, що саме російські балістичні ракети залишаються одним із найбільших викликів для української оборони. Водночас він наголосив, що захисникам неба вдалося суттєво посилити оборону від інших видів повітряних загроз.

    За словами президента, українські сили збивають значну частину крилатих ракет, а ефективність перехоплення ударних безпілотників уже перевищує 90%.

    Глава держави подякував військовослужбовцям Повітряних сил за службу та наголосив, що вони виконують свою роботу в надзвичайно складних умовах.

    За його словами, українські захисники щодня ведуть фактично нерівний бій, часто маючи обмежену кількість засобів ураження, але навіть за таких обставин демонструють високий професіоналізм і досягають результатів, які він назвав “більшими, ніж максимум”.

    Президент також висловив вдячність міжнародним партнерам за підтримку України у зміцненні системи протиповітряної оборони та забезпеченні необхідними ракетами, підкресливши, що ця допомога залишається критично важливою для захисту українського неба.

  • Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Російські війська вдень 28 липня здійснили масовану комбіновану атаку на Миколаїв та область, застосувавши керовані авіаційні бомби, крилаті ракети й безпілотники різних типів. Унаслідок ударів пошкоджено промислове підприємство, об’єкт портової інфраструктури, приватні та багатоквартирні житлові будинки. За останніми даними правоохоронців, поранень зазнали четверо цивільних людей.

    Про наслідки атаки повідомили виконувач обов’язків начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич і Миколаївська обласна прокуратура. Місцеві служби продовжують обстеження пошкоджених об’єктів та ліквідацію наслідків влучань. Мер Миколаєва підтвердив, що до робіт залучені комунальні та аварійні служби міста.

    За словами Решетілова, російські війська атакували регіон ударними безпілотниками типу Shahed, реактивними дронами, які називають «Бандеролями», а також керованими авіаційними бомбами. Сили оборони змогли знищити більшість повітряних цілей, однак в області зафіксували окремі влучання та падіння уламків збитих засобів ураження.

    У Миколаєві пошкоджень зазнали промислове підприємство, портова інфраструктура та житловий фонд. На окремих об’єктах виникли пожежі, до гасіння яких залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Інформація про масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

    У Галицинівській громаді Миколаївського району уламки збитого безпілотника впали на приватний житловий будинок. Унаслідок цього постраждав 86-річний чоловік. Його госпіталізували у тяжкому стані. Медики надають потерпілому необхідну допомогу.

    Міський голова Олександр Сєнкевич повідомив про руйнування у приватному секторі та пошкодження багатоквартирних будинків. За його словами, фахівці обходять території, фіксують наслідки ударів і визначають обсяг першочергових ремонтних робіт.

    «Вдень російські агресори масовано атакували наше місто. До ліквідації наслідків залучені всі необхідні служби та працівники комунальних підприємств міста», – повідомив мер.

    Сєнкевич наголосив, що російські війська вкотре спрямували озброєння по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах. Він також закликав жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й дотримуватися правил безпеки до завершення обстеження місць ударів.

    Миколаївська обласна прокуратура повідомила, що внаслідок атаки постраждали загалом четверо цивільних. Крім 86-річного жителя Миколаївського району, травми отримали троє мешканців обласного центру — двоє чоловіків і жінка. Інформації про їхній стан на момент публікації не наводилося.

    За попередніми даними слідства, під час комбінованого удару російська армія застосувала дві керовані авіаційні бомби, п’ять крилатих ракет і два реактивні безпілотні літальні апарати. Остаточний тип озброєння та кількість застосованих засобів ураження встановлюватимуть після огляду місць подій і дослідження уламків.

    За фактом чергового обстрілу цивільної інфраструктури правоохоронці розпочали досудове розслідування. На місцях влучань працюють прокурори, слідчі, вибухотехніки та інші профільні служби. Вони документують пошкодження, збирають уламки боєприпасів та фіксують наслідки російської атаки для подальшого використання у кримінальному провадженні.

    Атака 28 липня відбулася на тлі посилення російських ударів по портовій інфраструктурі Миколаївської області. Лише напередодні російські безпілотники атакували портові об’єкти регіону. Тоді загинув 48-річний чоловік, були пошкоджені цивільні судна, а ще один постраждалий перебував у тяжкому стані.

    Також упродовж липня окупанти неодноразово били по цивільних суднах, складах і підприємствах Миколаївщини. Зокрема, під час попередніх атак пошкоджували портові об’єкти та іноземні судна, пришвартовані у регіоні.

    Місцева влада закликає громадян не публікувати фото та відео роботи протиповітряної оборони, місць влучань і переміщення військових. Жителів пошкоджених будинків просять звертатися до представників місцевої влади та аварійних служб для фіксації збитків і отримання допомоги.

  • Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Північна Корея заявила про випробування нових ракетних систем із технологіями штучного інтелекту, а за запуском особисто спостерігав лідер країни Кім Чен Ин. У КНДР стверджують, що нова зброя здатна працювати в умовах “сучасної війни” та використовує системи автоматичного наведення й розпізнавання цілей.

    Про це повідомило державне агентство KCNA. Інформацію також оприлюднили Reuters та південнокорейські аналітики.

    За даними Пхеньяна, під час випробувань перевіряли тактичні балістичні ракети, високоточні крилаті ракети та далекобійні реактивні системи залпового вогню. Особливу увагу приділяли роботі систем управління на базі штучного інтелекту.

    У КНДР заявили, що ракети отримали “інтелектуальні” системи наведення, здатні супроводжувати ціль у режимі реального часу та автоматично коригувати політ на фінальній ділянці траєкторії.

    Кім Чен Ин назвав випробування “успішною модернізацією озброєння відповідно до умов сучасної війни”. За його словами, нові системи мають підвищити ефективність північнокорейської армії та посилити її бойові можливості.

    У Пхеньяні стверджують, що частину нових крилатих ракет планують розгорнути в артилерійських підрозділах поблизу кордону з Південною Кореєю. За заявами КНДР, ракети здатні уражати цілі на відстані до 100 кілометрів.

    Аналітики звернули увагу, що це, ймовірно, перший випадок, коли Північна Корея офіційно заявила про використання штучного інтелекту в ракетному озброєнні.

    Військовий експерт Інституту політичних досліджень Асан Ян Ук пояснив, що йдеться, найімовірніше, про систему автоматичного розпізнавання та супроводу цілі.

    “Мова йде про використання штучного інтелекту під час розпізнавання цілі та наведення ракети”, — зазначив експерт.

    Інший аналітик, Хон Мін із Корейського інституту національного об’єднання, вважає, що КНДР могла модернізувати вже існуючі цифрові системи наведення, додавши до них елементи автоматичного аналізу цілей. Водночас він підкреслив, що реальний рівень технологій Північної Кореї наразі перевірити неможливо.

    Окреме занепокоєння міжнародної спільноти викликає військова співпраця КНДР із Росією. Західні розвідки та уряди неодноразово заявляли, що Північна Корея постачає Москві балістичні ракети та артилерійські боєприпаси для війни проти України.

    За оцінками аналітиків, використання північнокорейської зброї на фронті може допомагати Пхеньяну отримувати реальні бойові дані та вдосконалювати свої ракетні технології.

    Reuters нагадує, що з кінця 2023 року КНДР активно нарощує військову співпрацю з Росією, а Москва та Пхеньян поглиблюють політичні та військові контакти на тлі міжнародних санкцій.

    Напередодні, 26 травня, Північна Корея вже запускала кілька ракет у бік Жовтого моря поблизу західного узбережжя Південної Кореї. Серед них була щонайменше одна балістична ракета малої дальності.

    Ще у 2024 році парламент КНДР за вказівкою Кім Чен Ина офіційно закріпив у конституції статус Південної Кореї як “ворожої держави”. Після цього напруга на Корейському півострові продовжує зростати.

    На тлі заяв про нові ракети зі штучним інтелектом у Південній Кореї, Японії та США вже заявили про необхідність уважно стежити за розвитком військових технологій КНДР.

  • Скандал навколо Fire Point: що приховує минуле співвласника Штілермана

    Скандал навколо Fire Point: що приховує минуле співвласника Штілермана

    Оборонна компанія Fire Point, яка за останні роки стала одним із помітних гравців українського ринку безпілотних технологій та далекобійного озброєння, опинилася в центрі суспільної та журналістської уваги через біографію свого співвласника та головного конструктора Дениса Штілермана. Додатковий резонанс ситуації спричинили згадки про компанію у матеріалах, пов’язаних із так званими “плівками НАБУ”, де фігурує бізнесмен Тимур Міндіч, а також питання щодо минулого самого Штілермана, його громадянства та можливих зв’язків із Росією у попередні роки.

    Денис Штілерман, який народився у 1974 році в Одесі та виріс у Києві, здобув фізико-математичну освіту та у 1991 році вступив до Московського фізико-технічного інституту. У публічних інтерв’ю він розповідав, що після закінчення навчання залишився працювати у Росії, паралельно розвиваючи бізнес-проєкти в Україні у сфері інформаційних технологій, інвестицій та програмного забезпечення. Саме цей період його біографії нині викликає найбільший суспільний інтерес, оскільки саме тоді, за його словами, він співпрацював із низкою проєктів, пов’язаних із російським державним сектором.

    Зокрема, Штілерман підтверджував, що у середині 2000-х років брав участь у розробці концепції автоматизованої системи управління для Міністерства оборони РФ. Він наголошує, що йшлося про дослідницьку роботу, яка так і не була впроваджена у практичне використання. Водночас журналістські розслідування звертають увагу на те, що сам факт участі у подібних проєктах у той період може викликати додаткові питання щодо його професійної діяльності в Росії до 2008 року.

    Окрему увагу привертає питання громадянства бізнесмена. Штілерман не приховує, що мав російський паспорт, пояснюючи це автоматичним набуттям громадянства під час проживання та навчання в Росії на початку 1990-х років, коли відбувався розпад СРСР. Він стверджує, що у 2016 році російське громадянство було анульоване, однак у медіа зазначаються юридичні нюанси цього процесу, адже законодавство РФ передбачає складні процедури виходу з громадянства, які потребують офіційного підтвердження. Сам Штілерман наполягає, що діяв у межах закону та не має прихованих паспортів чи подвійної лояльності.

    Ще одним предметом обговорення стала історія зі зміною прізвища. У різних матеріалах згадується, що раніше бізнесмен міг використовувати інше прізвище, пов’язане з російською гілкою його родини, однак він пояснює, що повернувся до родового прізвища Штілерман з особистих та сімейних причин, пов’язаних із історією його батька та радянським контекстом минулого покоління. Сам Штілерман заперечує, що будь-які зміни прізвища використовувалися для приховування діяльності або ведення бізнесу в Росії.

    У 2022 році він став співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно розвинула виробництво безпілотних систем і далекобійного озброєння. За його словами, компанія працює за принципом розподіленої виробничої мережі, що включає десятки локацій по Україні, а також розширює міжнародну присутність, зокрема через проєкти у Європі, включно з будівництвом виробничого майданчика в Данії. Fire Point позиціонує себе як виробник систем, які використовуються для ударів по військових об’єктах на території противника.

    Серед розробок компанії згадується крилата ракета FP-5 “Фламінго”, а також низка безпілотних систем, які, за заявами представників підприємства, відіграють важливу роль у глибоких ударах по логістиці та військовій інфраструктурі Росії. Fire Point також бере участь у міжнародних ініціативах, зокрема у проєкті Freya, який передбачає створення європейської системи протидії балістичним ракетам у співпраці з низкою партнерських компаній.

    Водночас навколо компанії виникла інформаційна напруга після появи згадок у матеріалах, пов’язаних із так званими “плівками НАБУ”, де фігурує бізнесмен Тимур Міндіч. У цих записах нібито обговорювалися можливі фінансові операції та інвестиційні інтереси щодо Fire Point. Штілерман заявив, що Міндіч дійсно висловлював зацікавленість у входженні до капіталу компанії, однак угода не була укладена, і він не став акціонером. Він також заперечує достовірність озвучених у медіа цифр щодо доходів компанії, називаючи їх значно завищеними та такими, що не відповідають реальним фінансовим показникам.

    Після публікацій Штілерман звернувся до Національного антикорупційного бюро України з проханням перевірити автентичність оприлюднених матеріалів і надати йому можливість бути допитаним як свідку для повного з’ясування обставин. У компанії Fire Point заявляють, що поширення неперевіреної інформації без офіційних звинувачень може завдавати шкоди не лише репутації підприємства, а й впливати на стабільність виконання оборонних контрактів, які мають критичне значення для України в умовах війни.

    На тлі цього дискусія навколо Fire Point виходить за межі суто бізнесової теми та перетворюється на ширше обговорення ролі приватних оборонних компаній у воєнний час, прозорості їхньої структури власності, походження капіталів і рівня державного контролю за стратегічними підприємствами. Водночас компанія продовжує розвивати виробництво і заявляє про намір посилювати міжнародну співпрацю в оборонній сфері, попри інформаційний тиск і публічні дискусії навколо її керівництва.

  • Зеленський заявив про повне знищення крилатих ракет під час атаки РФ, але визнав ключову проблему в ППО

    Зеленський заявив про повне знищення крилатих ракет під час атаки РФ, але визнав ключову проблему в ППО

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час останньої масованої ракетної атаки Росії українські сили протиповітряної оборони продемонстрували високий рівень ефективності, знищивши всі крилаті ракети, однак проблема протидії балістичним загрозам залишається невирішеною. Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами разом із прем’єр-міністром Нідерландів Роб Єттен.

    За словами президента, українська система ППО сьогодні здатна знищувати близько 90% повітряних цілей, включно з крилатими ракетами та ударними безпілотниками. У відбитті останньої атаки були задіяні різні елементи багаторівневої оборони, зокрема винищувачі F-16, а також сучасні зенітно-ракетні комплекси, серед яких Patriot, IRIS-T і NASAMS.

    Президент підкреслив, що під час цієї атаки всі крилаті ракети, запущені російськими військами, були перехоплені і знищені, що свідчить про ефективність інтегрованої системи оборони. Водночас він визнав, що ситуація із захистом від балістичних ракет залишається складною через обмежену кількість спеціалізованих перехоплювачів.

    За офіційною інформацією Повітряні сили ЗСУ, атака 15–16 квітня була комбінованою. Російські війська застосували 20 крилатих ракет типу Х-101, із яких 19 було знищено, а також 5 ракет типу «Іскандер-К», із яких вдалося перехопити 4. Такі показники демонструють високий рівень ефективності ППО, але також підкреслюють небезпеку навіть одиничних влучань.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше наголошував, що важливу роль у відбитті цієї атаки відіграли саме винищувачі F-16, які дозволяють перехоплювати повітряні цілі на значній відстані та зменшувати навантаження на наземні системи ППО.

    Зеленський зазначив, що питання дефіциту ракет-перехоплювачів для боротьби з балістикою вже обговорювалося з міжнародними партнерами, зокрема з нідерландською стороною. Він підкреслив, що Україна потребує додаткових поставок таких систем, адже саме балістичні ракети є найскладнішими для перехоплення через їхню високу швидкість і специфічну траєкторію.

    Останні атаки РФ свідчать про зміну тактики: ворог активно комбінує різні типи озброєння — дрони, крилаті та балістичні ракети — щоб перевантажити українську систему ППО. Такий підхід створює додаткові виклики, оскільки навіть ефективна оборона може стикатися з браком ресурсів при масованих ударах.

    На цьому тлі Україна продовжує нарощувати співпрацю із західними партнерами щодо посилення протиповітряної оборони. Зокрема, ключовими напрямами є постачання додаткових систем Patriot, боєприпасів до них, а також розширення можливостей авіаційного компонента ППО.

    Президент наголосив, що ефективна протиповітряна оборона має критичне значення не лише для військових об’єктів, а й для захисту цивільного населення та інфраструктури. Саме тому питання посилення ППО залишається одним із пріоритетів української дипломатії.

    Водночас експерти підкреслюють, що навіть за високого рівня ефективності системи ППО повністю виключити ризики неможливо. Росія продовжує нарощувати інтенсивність атак і використовує нові тактичні підходи, що змушує Україну постійно адаптуватися та вдосконалювати оборонні механізми.

    Таким чином, заява Зеленського відображає дві ключові реальності: з одного боку, українська протиповітряна оборона демонструє високий рівень ефективності, зокрема у боротьбі з крилатими ракетами, з іншого — існує критична потреба у посиленні спроможностей для перехоплення балістичних загроз. Саме це питання сьогодні є одним із головних викликів для безпеки країни в умовах триваючої війни.

  • ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували, що російські збройні сили протягом вересня концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, щоб у вибрані дні проводити великомасштабні комбіновані удари разом із сотнями безпілотників.

    У звіті ISW наголошується, що Росія не завжди застосовує ракети щодня — замість цього її логістика дозволяє «накопичувати» ракети майже щодня і потім запускати їх великими пакетами, які супроводжують масовані атаки БПЛА з метою придушення українських систем ППО. Така тактика дає росіянам вищі шанси на ураження критичної інфраструктури та окремих цілей.

    ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

    У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

    Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

    Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

    Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

    Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.