Golosnovinua.com

Позначка: Крим

  • Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Про це повідомляє Telegram президента України Володимира Зеленського.

    Відповідну заяву президент зробив напередодні Дня Військово-морських сил Збройних сил України під час зустрічі з військовослужбовцями та командуванням ВМС. Зеленський наголосив, що саме українські моряки разом з іншими підрозділами Сил оборони та безпеки змогли переламати ситуацію на одному з найважливіших театрів бойових дій, який Росія ще до початку повномасштабного вторгнення вважала своєю беззаперечною зоною домінування.

    “ВМС України разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки зробили те, що багато хто вважав неможливим. Росія програла Чорне море”, – наголосив глава держави.

    Президент підкреслив, що шлях до цього результату був тривалим і складався з низки успішних військових операцій, які поступово змінювали баланс сил. За його словами, переломним моментом стало звільнення острова Зміїний, після чого українські військові розпочали системну кампанію зі знищення кораблів Чорноморського флоту РФ, ударів по військово-морських базах, складах боєприпасів, командних пунктах, аеродромах та інших об’єктах російської військової інфраструктури у тимчасово окупованому Криму.

    Зеленський зазначив, що саме ці операції дозволили Україні позбавити Росію можливості безкарно діяти поблизу українського узбережжя, а також забезпечили функціонування українського морського експортного коридору, який став одним із ключових чинників стабілізації економіки країни під час війни.

    Глава держави наголосив, що сьогодні Чорне та Азовське моря більше не можуть вважатися безпечними для російських військових кораблів. Він підкреслив, що українські сили фактично змусили противника перейти до оборони, а багато кораблів були переведені з окупованого Севастополя до Новоросійська через постійну загрозу нових ударів.

    Президент також заявив, що Україна поступово переносить війну туди, звідки вона була розпочата Росією.

    “Кожен зараз бачить, що ми відібрали ініціативу у Росії і повертаємо цю війну туди, звідки вона і прийшла – на російську землю, у російське небо, до російських берегів. У рідну гавань цієї війни. І кожне чисте серце у світі чекає від України тільки одного – що ми здолаємо цю російську сволоту”, – заявив Зеленський.

    Під час урочистостей президент також відзначив українських військовослужбовців державними нагородами за успішне виконання бойових завдань. Окремим військовим частинам були вручені бойовий прапор та почесні стрічки “За мужність та відвагу”, якими відзначають підрозділи, що проявили особливу стійкість і професіоналізм під час бойових дій.

    Крім того, президент повідомив про створення нової Академії військово-морських сил в Одесі. За словами Зеленського, розвиток військово-морської освіти є одним із ключових напрямків посилення обороноздатності країни, адже сучасна війна на морі потребує нових знань, сучасної підготовки офіцерів та розвитку інноваційних технологій.

    Президент зазначив, що сьогодні існує і кадровий потенціал, і необхідна матеріальна база для реалізації цього проєкту. Він наголосив, що серед молоді спостерігається значний інтерес до служби у ВМС України, а держава зі свого боку повинна забезпечити майбутніх офіцерів якісною освітою та сучасною підготовкою.

    У той самий день Володимир Зеленський провів координаційну нараду з командуванням Військово-морських сил щодо ситуації на південному напрямку, захисту українського узбережжя, розвитку морських спроможностей та подальших операцій проти російських сил.

    Особливу увагу після оприлюднення відео із засідання привернула схема, яка випадково потрапила у кадр під час доповіді військових. На неї звернув увагу радник міністра оборони України Сергій Стерненко.

    На схемі були відображені основні сили Чорноморського флоту Росії та рівень їхніх втрат від початку повномасштабної війни.

    Згідно з інформацією, яка була помітна на екрані, із 33 основних бойових кораблів російського флоту чотири були повністю знищені, ще вісім отримали пошкодження різного ступеня.

    Ще більших втрат зазнали десантні кораблі, які Росія активно використовувала для забезпечення своїх військ та потенційних десантних операцій. Із 34 десантних кораблів 15 були знищені, ще десять – уражені українськими силами.

    Також серйозно постраждав допоміжний флот. Із 23 допоміжних суден три були повністю знищені, а дев’ять отримали пошкодження.

    Хоча офіційних коментарів щодо цих цифр Генеральний штаб чи командування ВМС не оприлюднювали, вони узгоджуються із численними повідомленнями про успішні українські операції проти російського флоту, які проводилися протягом останніх років.

    З початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки успішних ударів по кораблях і береговій інфраструктурі Чорноморського флоту. Під атаки потрапляли великі десантні кораблі, ракетні корвети, патрульні кораблі, штаб Чорноморського флоту в Севастополі, військово-морські бази, склади боєприпасів, ремонтні підприємства та аеродроми.

    Особливої ефективності українські сили досягли завдяки розвитку власних морських безпілотників, які стали одним із символів сучасної війни. Саме морські дрони неодноразово проникали до бухт окупованого Севастополя та атакували російські кораблі навіть у добре захищених районах базування.

    Крім морських безпілотників, Україна активно використовує високоточні крилаті ракети, ударні безпілотники та інші сучасні засоби ураження, що дозволяє регулярно завдавати ударів по військовій інфраструктурі Росії на значній відстані.

    Водночас Росія змушена постійно адаптуватися до нових загроз. За інформацією британської розвідки, російські військові вже почали встановлювати спеціальні захисні конструкції навіть на підводних човнах, намагаючись убезпечити їх від атак українських морських безпілотників. Крім того, останніми місяцями дедалі частіше з’являються повідомлення про поступове переміщення частини командування Чорноморського флоту із Севастополя до Новоросійська.

    Українські військові також продовжують працювати над розвитком нових технологій ведення бойових дій на морі. Нещодавно представники Головного управління розвідки повідомили про створення нового покоління морських дронів, які в перспективі зможуть не лише завдавати ударів по кораблях противника, а й здійснювати затримання та конфіскацію суден, що перебувають під міжнародними санкціями.

    Заява президента України прозвучала на тлі триваючого протистояння в акваторії Чорного моря, яке залишається одним із ключових напрямків війни. Українське керівництво переконане, що успішні дії Військово-морських сил та інших складових Сил оборони вже змінили стратегічний баланс у регіоні, позбавивши Росію можливості безроздільно домінувати на морі та використовувати свій флот як інструмент тиску на Україну і країни Чорноморського басейну.

  • «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», повідомив про масштабну нічну операцію українських безпілотників у тилу російських військ. За його словами, протягом ночі 3 липня українські дрони результативно уразили 48 цілей, серед яких — десять енергетичних об’єктів у тимчасово окупованому Криму та російський зенітний ракетний комплекс «Тор-М2».

    Підсумки операції Бровді оприлюднив у власних соціальних мережах, назвавши її «Кримським рубильником». За його словами, головною метою стали об’єкти енергетичної інфраструктури, які забезпечують роботу військових та логістичних потужностей російських окупаційних сил на півострові.

    «Птахи СБС подають напругу окупанту. Кримський рубильник: протягом ночі вимкнено +10», — повідомив командувач Сил безпілотних систем. За його словами, загалом у глибині оборони противника за ніч було уражено 48 різних військових цілей.

    Серед найважливіших результатів операції Бровді назвав знищення або ураження зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» у районі Запорізької області. Цей комплекс належить до сучасних засобів протиповітряної оборони Росії та використовується для прикриття військових об’єктів від ударів авіації й безпілотників. Його виведення з ладу потенційно відкриває додаткові можливості для подальших ударів українських сил по тилових районах противника.

    Основний удар, однак, припав саме на енергетичну інфраструктуру окупованого Криму. За інформацією командувача СБС, українські безпілотники атакували електропідстанцію Тарханкутської вітроелектростанції в Окунівці, підстанцію «Тарханкут» у Чорноморському, підстанції «Білогірськ», «Випасне», «Саки», «Таврія», «Миколаївка», «Старий Крим», «Західно-Кримська», а також газову компресорну станцію «Ключі».

    Як пояснюють військові експерти, удари по енергетичних вузлах мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють роботу військових аеродромів, систем зв’язку та командних пунктів. По-друге, створюють додаткове навантаження на російську систему енергозабезпечення окупованого півострова. По-третє, змушують Росію перекидати ресурси на аварійно-відновлювальні роботи та посилення протиповітряної оборони.

    Офіційного підтвердження масштабів пошкоджень з боку російської влади наразі немає. Водночас у ніч на 3 липня місцеві Telegram-канали та кримські моніторингові ресурси повідомляли про серію вибухів у різних районах окупованого Криму та пожежі на енергетичних об’єктах. Зокрема, повідомлялося про займання кількох електропідстанцій після атак безпілотників.

    Нинішня операція продовжує кампанію українських Сил безпілотних систем із системного ураження військової та енергетичної інфраструктури окупованого півострова. Лише наприкінці червня командування СБС повідомляло про ураження 38 об’єктів у Криму, серед яких були Таврійська теплоелектростанція, електропідстанції, газові компресорні станції, нафтобаза та російські радіолокаційні комплекси.

    Сам Роберт Бровді раніше заявляв, що стратегічною метою українських ударів є ізоляція Криму від російської логістики. В інтерв’ю Reuters він зазначав, що українські безпілотні операції вже суттєво скоротили рух транспорту головною трасою «Новоросія», яка забезпечує постачання російського угруповання на півдні України та в окупованому Криму.

    Напередодні Бровді також повідомляв про різке зростання ефективності Сил безпілотних систем. За його словами, від початку 2026 року кількість успішних уражень в оперативній та стратегічній глибині території, контрольованої Росією, збільшилася на 1150%. Такого результату вдалося досягти завдяки розширенню виробництва дронів, координації між різними підрозділами та розвитку далекобійних безпілотних систем.

    До нинішньої операції, за даними командування, були залучені одразу кілька підрозділів Сил безпілотних систем, зокрема 414-та окрема бригада «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк «Рейд», група «Фенікс», 412-та окрема бригада Nemesis та 1-й окремий центр СБС. Саме така взаємодія дозволяє одночасно атакувати десятки цілей на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона розглядає удари по енергетичних вузлах окупованого Криму як частину кампанії зі зниження військового потенціалу російських сил на півострові. Порушення роботи енергетичної інфраструктури може впливати на функціонування військових аеродромів, систем ППО, логістичних центрів і об’єктів забезпечення, які Росія використовує для ведення бойових дій проти України.

  • СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    Служба безпеки України повідомила про нову масштабну операцію в тимчасово окупованому Криму. За даними спецслужби, ударними безпілотниками було атаковано два ключові військові аеродроми російських окупаційних військ — Саки та Гвардійське. У СБУ стверджують, що внаслідок атаки було уражено ангари з бойовою авіацією, а також місця зберігання ударних безпілотників типу Shahed.

    Як заявили у спецслужбі, операція стала частиною оголошеної Президентом України Володимиром Зеленським 40-денної кампанії із завдання ударів по військовій інфраструктурі Росії. Основною ціллю були об’єкти, які використовуються для забезпечення російських повітряних атак по території України.

    За інформацією СБУ, на військовому аеродромі Саки було уражено сім ангарів, у яких зберігалися винищувачі та фронтові бомбардувальники Су-30СМ, Су-30 та Су-24. За попередніми оцінками української спецслужби, щонайменше сім літаків було знищено або пошкоджено. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає, а російська сторона офіційно не коментувала заявлені втрати.

    У СБУ нагадали, що це вже другий удар по аеродрому Саки протягом поточного тижня. Раніше спецслужба повідомляла про п’ять влучань безпілотників по ангарах із бойовою авіацією, після яких на території авіабази було зафіксовано пожежу. Тоді, за попередньою інформацією, під ударом також опинилися винищувачі Су-30 та Су-30СМ.

    Ще одним об’єктом атаки став військовий аеродром Гвардійське. За даними СБУ, українські безпілотники уразили два ангари, де російські війська зберігали ударні дрони типу Shahed та авіаційне обладнання. Саме звідси, за інформацією української сторони, регулярно забезпечується діяльність російської тактичної авіації на південному напрямку.

    У спецслужбі наголосили, що аеродроми Саки та Гвардійське залишаються одними з найважливіших військових авіаційних баз Росії в окупованому Криму. Саме з них регулярно здійснюються вильоти літаків, які запускають ракети по українських містах, а також виконують бойові завдання для підтримки російського угруповання військ на південному напрямку.

    У повідомленні СБУ зазначається, що служба системно працює над знищенням військового потенціалу Росії як безпосередньо на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    «Жодні ангари чи укриття не допоможуть — СБУ дістане ворога всюди», — заявили у спецслужбі.

    Успішний удар по кримських авіабазах став продовженням серії українських операцій по стратегічній інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Напередодні СБУ спільно з іншими підрозділами Сил оборони України повідомила про ураження лінійної виробничо-диспетчерської станції “Старолікєєво” у місті Кстово Нижньогородської області РФ. Об’єкт розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону та є важливою ланкою транспортування нафтопродуктів. Крім того, цього тижня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про успішний удар по підприємству, пов’язаному з корпорацією “Роскосмос” у Пензенській області, яке виробляє компоненти для систем управління ракетною технікою.

    Останніми місяцями Крим залишається одним із головних напрямків українських далекобійних ударів. Українські військові регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони, електропідстанції та логістичні вузли окупаційних військ. Такі операції спрямовані на зниження можливостей Росії використовувати півострів як плацдарм для ракетних ударів по Україні та забезпечення бойових дій на південному фронті.

    Водночас незалежно перевірити заявлені масштаби пошкоджень наразі неможливо. Російська влада традиційно не оприлюднила офіційної інформації щодо можливих втрат авіаційної техніки або пошкодження інфраструктури на аеродромах Саки та Гвардійське.

  • Путін змінив тактику ударів: генерал Романенко пояснив, чому Київ опинився під шквалом балістики та реактивних дронів

    Путін змінив тактику ударів: генерал Романенко пояснив, чому Київ опинився під шквалом балістики та реактивних дронів

    Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на Київ від початку повномасштабної війни, застосувавши одночасно ракети різних типів і сотні безпілотників. За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки окупанти використали 74 ракети різних типів та 496 безпілотних літальних апаратів. Основний удар припав саме на столицю України. Унаслідок обстрілу загинули десятки людей, ще понад дев’яносто отримали поранення, а 3 липня у Києві було оголошено День жалоби.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко вважає, що головною метою удару було не знищення військової інфраструктури, як це традиційно стверджує російська пропаганда, а навмисний терор цивільного населення та посилення психологічного тиску на українців. За його словами, характер уражених об’єктів — житлові будинки, лікарні, школи, готелі та інші цивільні споруди — свідчить про свідоме прагнення Кремля завдати максимальної шкоди саме мирним жителям.

    На думку експерта, російське керівництво зробило ставку саме на балістичні ракети, адже вони залишаються найскладнішими цілями для перехоплення навіть сучасними системами протиповітряної оборони. Під час атаки були застосовані, зокрема, гіперзвукові ракети “Циркон” та балістичні ракети “Іскандер-М”. Через високу швидкість польоту вони здатні долітати до Києва за лічені хвилини, значно скорочуючи час на реагування.

    Окрему увагу Ігор Романенко звернув на новий елемент російської тактики — активніше використання реактивних безпілотників типу “Бандероль”. За його словами, цей апарат суттєво відрізняється від звичних ударних безпілотників типу Shahed. Якщо останні рухаються зі швидкістю близько 200 км/год, то реактивна “Бандероль” розвиває швидкість до 500 км/год і має приблизно таку ж дальність польоту. Це створює новий виклик для української протиповітряної оборони, оскільки наявні дрони-перехоплювачі ефективно працюють саме проти повільніших цілей, але не здатні наздогнати реактивні безпілотники. За оцінкою генерала, Росія поступово нарощує виробництво таких засобів ураження, що змушує Україну шукати нові способи протидії.

    Ще однією особливістю останнього удару, за словами військового експерта, стала зміна напрямків запуску ракет. Якщо раніше значна частина атак здійснювалася з території тимчасово окупованого Криму, то тепер більшість засобів повітряного нападу наближалися до Києва з північного та північно-східного напрямків. З півдня, як зазначає Романенко, були випущені лише крилаті ракети “Калібр”.

    Експерт пояснює таку зміну не випадковістю, а наслідками успішних українських ударів по російській військовій інфраструктурі у Криму. На його думку, саме через пошкодження пускових позицій та іншої військової інфраструктури Росія була змушена передислокувати окремі комплекси запуску “Цирконів” ближче до Курської області. Це, на переконання генерала, свідчить про істотне послаблення можливостей окупантів на південному напрямку. Водночас нові райони запусків залишаються серйозною загрозою для української столиці.

    Романенко також звернув увагу, що між двома масованими атаками на Київ минуло понад два тижні. На його думку, це може свідчити про те, що Росії дедалі складніше оперативно готувати масштабні комбіновані удари. Причиною він називає постійні українські далекобійні удари по військових об’єктах РФ, підприємствах оборонної промисловості, вузлах зв’язку та логістики. Через це російське військове командування змушене одночасно відновлювати власну інфраструктуру, посилювати її захист та планувати нові атаки, що потребує більше часу.

    Окремо генерал висловив власну оцінку політичних мотивів Кремля. Він припускає, що рішення про масштабний удар могло бути пов’язане не лише з військовими цілями, а й із внутрішньополітичною ситуацією в Росії. За словами Романенка, останнім часом Володимир Путін опинився під тиском через регулярні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, проблеми з паливом та питання ефективності російської протиповітряної оборони. Водночас слід зазначити, що ця частина оцінок є особистою аналітичною думкою військового експерта і не підтверджена незалежними офіційними джерелами.

    Так само Романенко вважає, що на позицію Кремля дедалі більше впливає міжнародний фактор, зокрема ставлення Китаю до війни. За його словами, Пекін зацікавлений у припиненні бойових дій шляхом переговорів, однак офіційно китайська сторона продовжує декларувати необхідність політичного врегулювання конфлікту, не підтверджуючи конкретних вимог до Москви щодо термінів завершення війни.

    На думку генерала, Росія зберігає потенціал для повторення подібних комбінованих ударів. За його оцінкою, після накопичення необхідного запасу ракет і безпілотників окупанти здатні проводити масштабні атаки приблизно раз на 7–10 днів. Саме тому він закликає українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли здається, що тривалий час масованих атак не було.

    Пояснив експерт і те, чому останнім часом основними цілями російських ударів стали Київ, Харків, Суми, Дніпро, Одеса, Херсон, Запоріжжя та Полтава, тоді як західні області атакуються значно рідше. За його словами, це відповідає класичним принципам ведення війни, коли противник концентрує найбільші сили на напрямках, де очікує отримати максимальний політичний та психологічний ефект. Київ залишається головною символічною ціллю для Кремля, тоді як прикордонні міста додатково перебувають у зоні досяжності артилерії, реактивних систем залпового вогню та інших видів озброєння.

    Експерт наголошує, що зміна тактики Росії свідчить про адаптацію противника до сучасних умов війни. Водночас він переконаний, що українські далекобійні удари по військових об’єктах РФ вже впливають на здатність російської армії організовувати масштабні повітряні операції, хоча загроза нових комбінованих атак із застосуванням балістичних ракет і реактивних безпілотників залишається високою.

  • “П’ять років тому це могли лише великі держави”: як Україна створила далекобійну зброю нового рівня

    “П’ять років тому це могли лише великі держави”: як Україна створила далекобійну зброю нового рівня

    Австралійський генерал-майор у відставці Мік Раян заявив, що західні армії демонструють небезпечну інтелектуальну пиху, відмовляючись повною мірою вчитися на досвіді України у війні проти Росії. На його думку, Київ за кілька років створив такі далекобійні, дронові та оборонні спроможності, які ще нещодавно були доступні лише наддержавам. Раян вважає, що ігнорування українського досвіду може дорого коштувати Заходу.

    Про це генерал говорив в інтерв’ю Frontline на фестивалі Chalke History. Раян, який понад 30 років служив в австралійській армії, нині є старшим науковим співробітником Інституту Лоуї, запрошеним експертом Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні та автором книги “Війна за Україну”.

    Однією з головних тем розмови стали українські далекобійні удари по російській території. За словами Раяна, здатність бити по цілях на сотні кілометрів у глибині території противника ще п’ять років тому була фактично монополією великих держав. Тепер Україна довела, що середня за розміром країна може побудувати власну ефективну систему далекого удару — із технологіями, підготовленими підрозділами, розвідданими партнерів і роками практичного бойового досвіду.

    Раян наголосив, що українські атаки по російських НПЗ та інших стратегічних цілях не є випадковими одиничними ударами. Це результат багаторічної роботи: створення технологій, виснаження російської ППО, вивчення принципів далекого удару та формування підрозділів, здатних проводити такі операції. Саме тому, за його словами, далекобійний удар XXI століття фактично “досяг зрілості” саме в Україні.

    Окремо генерал пояснив, як дрони змінили поле бою. На його думку, безпілотники не замінюють піхоту, артилерію, танкові підрозділи чи командирів. Вони розширюють можливості кожного солдата: дозволяють бачити далі, точніше викликати удари, утримувати ширшу ділянку фронту та швидше реагувати на дії противника. Тобто дрони не скасовують класичну армію, а роблять її значно ефективнішою.

    Раян також застеріг від перебільшення тези про те, що дрони повністю змінять роль ядерної зброї у світі. Він визнав, що рої дронів можуть бути надзвичайно руйнівними, однак нагадав: засоби боротьби з ними розвиваються так само швидко. У перспективі, вважає генерал, може виникнути новий паритет між дроновими атаками та протидроновою обороною, подібний до нинішнього балансу на землі в Україні.

    Важливий блок інтерв’ю стосувався Криму. За словами Раяна, Україна не робить ставку на прямий лобовий штурм півострова, адже такий сценарій навряд чи був би ефективним. Натомість Київ вибудовує кампанію ізоляції Криму — через удари по логістиці, мостах, паливній інфраструктурі, складах і маршрутах постачання. Генерал вважає, що саме поєднання тактичної оборони, ударів середньої дальності та далекобійних операцій створює нову якість української стратегії.

    На думку Раяна, Україна поступово поєднала ближній бій, оперативні удари та стратегічні атаки в єдину систему. Це дозволяє не лише оборонятися, а й системно впливати на здатність Росії вести війну. Саме таку модель він називає одним із головних уроків для західних армій.

    Генерал також прокоментував можливу загрозу для Костянтинівки та подальший тиск Росії на Донбасі. Він вважає, що навіть якщо Росія зможе захопити окреме місто, стратегічно це не означатиме обвалу української оборони. За його словами, можливе падіння Костянтинівки насамперед матиме інформаційний ефект для Кремля, який спробує подати це як ознаку повернення ініціативи. Але на реальну здатність Росії швидко прорватися до Краматорська чи всього “поясу фортець” Донбасу це автоматично не вказує.

    Раян нагадав, що Бахмут, Покровськ та інші укріплені міста росіяни штурмували роками, зазнаючи величезних втрат. На його думку, Краматорськ, який десятиліттями готувався до оборони, не стане легкою ціллю. Генерал підкреслив, що українці добре опанували оборонні дії проти нинішньої російської армії, а сама армія РФ у 2026 році не демонструє високої наступальної ефективності.

    Найжорсткіше Раян висловився про небажання Заходу засвоювати українські уроки. Він заявив, що західним військовим організаціям забракло смирення, щоб уважно вивчати досвід України й адаптувати його до власних умов. За словами генерала, надто часто старші офіцери у Європі, Північній Америці та Австралії відмахувалися від українського досвіду, заявляючи, що “це не стосується наших обставин”.

    Раян назвав таку позицію небезпечною, адже кожен висновок із війни в Україні є релевантним. Він визнає, що досвід не можна механічно копіювати: його потрібно адаптувати до іншої географії, політики, суспільства та театру бойових дій. Але саме цю “важку інтелектуальну роботу”, на його думку, Захід і не виконав.

    Як приклад генерал навів боротьбу з іранськими дронами Shahed. Україна протидіє таким БпЛА з 2022 року і за роки війни створила багаторівневу, відносно дешеву систему перехоплення. Водночас Раян у своєму аналізі для Lowy Institute писав, що західні та близькосхідні військові структури погано засвоїли цей досвід, хоча мали достатньо часу для навчання.

    У розмові з Frontline він назвав особливо непростимим те, що українські дешеві перехоплювачі, розроблені протягом останніх півтора року, були фактично проігноровані. На його думку, це “вершина інтелектуальної пихи”, яку не можна повторювати.

    Фактично Раян описує Україну як головну лабораторію сучасної війни. Саме тут одночасно тестуються масові дронові атаки, протидронова оборона, далекобійні удари, нові підходи до ізоляції окупованих територій, цифрова розвідка та адаптація класичних сухопутних операцій до надзвичайно прозорого поля бою.

    Головний висновок генерала простий: якщо Захід справді хоче бути готовим до майбутніх воєн, він має не просто допомагати Україні, а й учитися в неї. І робити це не колись після війни, а вже зараз — поки українська армія щодня виробляє унікальні рішення в реальному бою.

  • “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російського диктатора Володимира Путіна може змусити до реальних переговорів не ситуація навколо тимчасово окупованого Криму, а лише загроза для самої Москви. Таку заяву глава держави зробив 2 липня під час спілкування з журналістами на місці російського удару в Дарницькому районі Києва, де внаслідок масованої атаки були зруйновані житлові будинки та загинули мирні мешканці.

    За словами Зеленського, українські операції та фактичне зупинення російських військ на полі бою створюють для Кремля серйозні внутрішні проблеми. Президент наголосив, що Путіну дедалі важче пояснювати російському суспільству, чому після років повномасштабної війни Москва так і не отримала обіцяної “великої перемоги”.

    Глава держави зазначив, що навіть лояльні до Кремля питання росіян стають для Путіна незручними, адже реальна ситуація на фронті не відповідає пропагандистській картинці. “Безумовно, українська операція і фактичне зупинення їх на полі бою в Україні не дає спокійно відповідати Путіну на і без того лояльні запитання їхнього суспільства. Йому дуже складно відповідати, тому що у них великі проблеми”, — сказав Зеленський.

    На запитання журналістів, чи може “острів Крим” змусити Путіна до реальних переговорів, Зеленський відповів різко: на російського диктатора може вплинути лише “острів Москва”. Президент підкреслив, що всі заяви Путіна про нібито особливе значення Криму для нього є брехнею, адже російський лідер не знає ані півострова, ані інших окупованих територій України.

    За словами Зеленського, Путін знає тимчасово окуповані українські міста та села лише з доповідей своїх військових. Президент наголосив, що російський диктатор не бував у більшості населених пунктів, які Москва окупувала, і насправді використовує тему Криму та Донбасу виключно як інструмент внутрішньої пропаганди.

    “Йому треба продати своєму суспільству велику перемогу. Перемоги немає. Перемоги не буде”, — заявив Зеленський. На його думку, саме відсутність реальних успіхів на фронті змушує Кремль посилювати ракетний терор проти українських міст, погрожувати новою ескалацією та намагатися психологічно тиснути на українське суспільство.

    Заява президента пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак РФ на Київ. У ніч проти 2 липня Росія застосувала ракети різних типів та сотні ударних безпілотників. Основний удар припав саме на столицю. У Києві були пошкоджені житлові багатоповерхівки, цивільна інфраструктура, медичні та комерційні об’єкти. Кількість загиблих упродовж дня зростала, а рятувальники продовжували пошуки людей під завалами.

    Цей контекст зробив заяву Зеленського особливо показовою: президент говорив не з кабінету, а безпосередньо на місці російського удару по житловому району. Він наголосив, що Росія використовує атаки по цивільних як спробу залякати українців і створити в суспільстві запит на поступки. Водночас, за словами Зеленського, такі дії не змінять позиції України.

    Окремо президент закликав міжнародних партнерів не знижувати темп підтримки України. Він наголосив, що для стримування Росії потрібні спільні дії — військова допомога, посилення протиповітряної оборони, санкції та політична єдність союзників. “Треба підтримувати Україну, тому що треба боротися разом”, — підсумував Зеленський.

    Слова президента збігаються з оцінками західних аналітиків про зростання проблем російської армії. За даними дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень, яке цитує The Guardian, загальні військові втрати Росії від початку повномасштабного вторгнення можуть сягати близько 1,4 млн військових, включно із загиблими, пораненими та зниклими безвісти. Дослідники також вказують, що у 2026 році співвідношення втрат дедалі більше змінюється не на користь РФ.

    Крім людських втрат, Росія стикається з дедалі серйознішими економічними та логістичними проблемами. Українські удари по нафтовій інфраструктурі, складах, НПЗ і транспортних вузлах ускладнюють забезпечення російської армії пальним та ресурсами. На цьому тлі Кремль намагається компенсувати провали на полі бою масованими ударами по українських містах, але такі атаки лише посилюють міжнародну підтримку України та поглиблюють ізоляцію Росії.

    Зеленський фактично дав зрозуміти: Україна не вважає, що Путіна можна переконати поступками або апеляціями до Криму. На думку президента, російський диктатор реагує лише на силу, реальні втрати та загрозу для власної системи влади. Саме тому Україна продовжить бити по воєнному потенціалу РФ, зупиняти окупантів на фронті та домагатися від партнерів більшої підтримки.

    Тож формула, яку озвучив Зеленський, звучить максимально жорстко: для Кремля болючим є не “острів Крим”, який Путін використовує у пропаганді, а “острів Москва” — тобто загроза самому центру російської влади. І саме це, за словами президента, може стати тим фактором, який змусить Путіна рахуватися з реальністю та припинити війну.

  • Крим як плацдарм РФ означатиме нову фазу війни — заява генерала ГУР

    Крим як плацдарм РФ означатиме нову фазу війни — заява генерала ГУР

    Експлуатація тимчасово окупованого Криму як військового плацдарму Російської Федерації не свідчитиме про завершення війни проти України, а лише створюватиме передумови для її подальшої ескалації в майбутньому. Про це заявив ексзаступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-майор Ілля Павленко під час виступу на V Міжнародному форумі Експертної мережі Кримська платформа.

    За його словами, протягом останнього року ситуація навколо тимчасово окупованого півострова суттєво трансформувалася. Україна, як зазначив Павленко, перейшла до системного та послідовного підходу, спрямованого на поступове зниження військового потенціалу Росії в регіоні. Це, зокрема, проявляється у цілеспрямованих заходах, які ускладнюють використання Криму як відносно безпечної тилової бази для забезпечення російських військ на південному напрямку.

    Павленко наголосив, що внаслідок таких змін Крим дедалі більше втрачає функцію стабільного логістичного центру для окупаційних сил і натомість перетворюється на територію постійного військового та безпекового навантаження для Російської Федерації. За його оцінкою, це створює для російського угруповання на півострові довготривалу систему ризиків і змушує окупаційну адміністрацію та військове командування витрачати значні ресурси не на розширення бойових дій, а на утримання контролю над уже захопленою територією.

    Окремо він звернув увагу на вразливість усієї інфраструктури забезпечення російських військ у Криму. Під тиском, за його словами, опинилися сухопутні маршрути постачання, портова інфраструктура, переправи, а також системи протиповітряної оборони та радіолокаційного контролю. Сукупність цих факторів поступово знижує оперативну ефективність російських сил у регіоні та ускладнює їхню здатність до швидкого маневрування і стабільного логістичного забезпечення.

    На думку Павленка, Крим має для Росії не лише тактичне чи оперативне значення, а є ключовим елементом її довгострокової геополітичної стратегії в Чорноморському регіоні. Саме тому контроль над півостровом виходить за межі суто воєнного виміру і напряму впливає на майбутню архітектуру безпеки у регіоні, а також на баланс сил у ширшому міжнародному контексті.

    Генерал-майор також наголосив, що навіть у разі гіпотетичного завершення активної фази бойових дій збереження Криму як російської військової бази означатиме збереження потенційної загрози для України. У такому сценарії, за його словами, йдеться не про остаточне завершення конфлікту, а радше про тимчасову паузу, яка може бути використана для відновлення військових спроможностей та підготовки нової хвилі агресії.

    Він підкреслив, що саме тому питання Криму залишається одним із ключових елементів довгострокової безпеки України та всього Чорноморського регіону. Будь-яка модель, яка дозволяє Росії зберегти військову присутність на півострові, фактично закладає основу для повторної ескалації у майбутньому, навіть якщо інтенсивність бойових дій тимчасово знизиться.

    Окремо Павленко звернув увагу на міжнародно-політичний вимір ситуації. Він зазначив, що системний тиск України на російські військові можливості в Криму посилює позиції Києва у дипломатичних процесах та сприяє збереженню підтримки з боку міжнародних партнерів. За його словами, це також сприяє поверненню питання окупованого півострова до глобального порядку денного як одного з ключових факторів стабільності у Чорноморському регіоні.

    Водночас він попередив, що у разі змін контролю над територією або її деокупації Росія, ймовірно, активізує масштабні інформаційні кампанії, спрямовані на дискредитацію України та її дій на міжнародній арені. Саме тому, на його переконання, міжнародна експертна та політична спільнота вже зараз має готуватися до таких сценаріїв, формуючи стійкі механізми протидії інформаційним впливам і маніпуляціям, які можуть бути використані для формування викривленого уявлення про події.

  • Крим без пального: окупаційна влада просить “запастися терпінням”

    Крим без пального: окупаційна влада просить “запастися терпінням”

    Окупаційна влада тимчасово захопленого Криму заявила про збереження гострого дефіциту пального на півострові та фактичну неможливість оперативного збільшення його постачання найближчим часом. На тлі погіршення ситуації мешканцям запропонували “запастися терпінням”, що викликало додаткове занепокоєння серед населення, яке вже стикається з перебоями в роботі транспорту та комунальної інфраструктури.

    Про це повідомив у своєму Telegram-каналі так званий “глава” окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов, коментуючи ситуацію на паливному ринку півострова. За його словами, найближчим часом суттєвого збільшення обсягів пального в продажу очікувати не варто, однак при цьому він намагається публічно запевняти, що критичної загрози для життєдіяльності регіону нібито немає.

    Аксьонов стверджує, що громадський транспорт і комунальні служби “повністю забезпечені паливом” та повинні працювати у штатному режимі без змін у графіках. Водночас на місцях ситуація виглядає інакше: транспортні підприємства Севастополя раніше повідомляли, що отримують лише близько чверті від необхідних обсягів пального, через що частину автобусних маршрутів уже довелося скоротити або повністю скасувати. Це створює нерівномірне транспортне навантаження та додаткові труднощі для мешканців, особливо в години пік.

    Попри офіційні заяви про стабільність, сам Аксьонов визнав, що отримує численні звернення громадян щодо перебоїв у роботі громадського транспорту, зокрема випадків, коли автобуси та тролейбуси не виходять на маршрути. Він заявив, що реагує на всі скарги та намагається вирішувати проблеми в “ручному режимі”, фактично підтверджуючи нестабільність системи управління перевезеннями в регіоні.

    Паралельно в Криму загострюється і ситуація з електропостачанням. Окупаційна адміністрація повідомляє про численні скарги від населення щодо нібито “нерівномірного розподілу електроенергії”. Аксьонов пояснює це поєднанням технічних проблем і наслідків “протидії противнику”, а також станом окремих підстанцій. Він також заявив про плани знайти “технічні рішення” для стабілізації енергопостачання, однак конкретних строків або механізмів не озвучив.

    Напруження в енергетичній системі регіону посилилося після нічних атак безпілотників 29 червня, коли в низці тимчасово окупованих територій, зокрема в Криму, окремих районах Херсонської області та Донецька, фіксувалися масштабні відключення електроенергії. Після цього окупаційні структури заявили про створення оперативних штабів для “регулювання розподілу” електрики, однак місцеві мешканці продовжують повідомляти про перебої.

    Проблеми з пальним у Криму є частиною ширшої кризи, яка охопила одразу кілька регіонів Росії. За даними російських медіа, обмеження на продаж пального вже запроваджені більш ніж у тридцяти регіонах, а в Криму та Севастополі вільний продаж бензину фактично призупинено, оскільки АЗС переведені на забезпечення лише екстрених та державних потреб. Це призводить до закриття частини автозаправних станцій, включно з мережевими об’єктами, та формування дефіциту в роздрібному сегменті.

    На тлі цих процесів у Росії також фіксуються системні проблеми в логістиці та перевезеннях, які впливають на стабільність постачання пального як усередині країни, так і на зовнішніх маршрутах. Попри це, російське керівництво продовжує заявляти, що наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі не є критичними, водночас визнаючи необхідність посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Ситуація в Криму залишається нестабільною, а поєднання дефіциту пального, перебоїв у транспорті та проблем з електропостачанням посилює соціальну напругу на півострові, який уже тривалий час функціонує в умовах обмежених ресурсів та залежності від централізованих постачань з Росії.

  • «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що на тимчасово окупованому Кримському півострові вже помітні ознаки системної кризи, а подальше ураження логістичної інфраструктури, зокрема Керченського мосту, може стати переломним моментом, який змусить частину російського населення залишати півострів. Таку думку він висловив в інтерв’ю Radio NV, коментуючи наслідки українських ударів по військових та логістичних об’єктах РФ.

    За словами Чубарова, ситуація в окупованому Криму вже помітно погіршилася. Першими проявами кризи стали гострий дефіцит пального, проблеми із забезпеченням логістики та обмеження в роботі автозаправних станцій. Він зазначив, що ці труднощі відчуває як цивільне населення, так і російські військові, які використовують півострів як один із ключових тилових хабів для забезпечення угруповання на півдні України.

    «Ми вже бачимо ознаки колапсу», — наголосив голова Меджлісу, пояснивши, що нинішня ситуація є лише початком значно масштабніших проблем, якщо Україна й надалі руйнуватиме військову логістику окупантів.

    На думку Чубарова, одним із ключових факторів може стати подальше виведення з ладу Керченського мосту. Він вважає, що саме ця транспортна артерія тривалий час залишалася одним із головних шляхів постачання військових вантажів, пального та інших ресурсів із території Росії до окупованого Криму. Після попередніх ударів його можливості вже суттєво скоротилися: міст використовується переважно для пасажирського сполучення, тоді як перевезення паливних цистерн та частини військових вантажів було значно обмежене.

    Чубаров також нагадав, що другим важливим каналом постачання став так званий сухопутний коридор через окуповані території півдня України. Однак останніми тижнями українські Сили оборони значно активізували удари по цій логістичній мережі, що ще більше ускладнило забезпечення російського угруповання. За його словами, поромне сполучення також практично втратило свою роль після ураження відповідної інфраструктури.

    Окрему увагу голова Меджлісу приділив енергетичній ситуації. Він зазначив, що економіка окупованого півострова критично залежить від двох ресурсів — пального та електроенергії. Частина електроенергії виробляється місцевими теплоелектростанціями, робота яких, своєю чергою, залежить від стабільного постачання газу та пального. У разі подальших ударів по відповідній інфраструктурі ризик масштабного колапсу суттєво зростатиме.

    За оцінкою Чубарова, якщо буде втрачена можливість регулярно доставляти пальне до Криму, це вплине не лише на цивільний транспорт, а й на функціонування резервних генераторів, військової техніки, систем життєзабезпечення та роботи підприємств. У такому випадку, вважає він, окупаційна адміністрація зіткнеться із системною кризою одразу в кількох сферах.

    Водночас він наголосив, що серед місцевого населення поки не спостерігається масової паніки, оскільки певні запаси продовольства та ресурсів ще залишаються. Проте обмеження продажу пального, черги на автозаправних станціях і логістичні труднощі вже стали новою реальністю для мешканців окупованого півострова.

    Раніше Чубаров також заявляв, що унеможливлення постачання пального та порушення роботи енергетичної інфраструктури можуть змусити Росію шукати політичні шляхи виходу із ситуації. На його думку, у разі подальшого погіршення становища Кремль буде змушений реагувати на стрімке зростання вартості утримання окупованого півострова.

    Останніми тижнями українські військові регулярно завдають ударів по складах пального, логістичних вузлах, транспортних маршрутах і військових об’єктах РФ у Криму та на підступах до нього. Водночас українська влада офіційно не коментує деталі більшості операцій, однак неодноразово наголошувала, що метою є послаблення військового потенціалу окупаційних сил і порушення їхнього забезпечення, а не створення гуманітарної кризи для цивільного населення.

  • Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Російський диктатор Володимир Путін під час з’їзду партії “Единая Россия” зробив чергову серію пропагандистських заяв про війну проти України, Захід і майбутні вибори до Державної думи РФ. Він стверджував, що ситуація для Росії нібито залишається “під контролем”, а стратегічні цілі так званої “спеціальної воєнної операції” будуть реалізовані. Водночас у своїй промові Путін фактично визнав, що Москва змушена коригувати окремі плани війни з урахуванням поточної ситуації.

    Виступ російського диктатора відбувся на з’їзді правлячої партії “Единая Россия”, де, окрім війни, обговорювали майбутню кампанію до Держдуми. Сам Путін назвав нинішній період “складним” і “доленосним” для Росії, а учасників війни проти України — “справжньою елітою” РФ. Така риторика вкотре демонструє спробу Кремля подати агресію проти України як нібито історичну місію та мобілізувати російське суспільство навколо війни.

    Путін повторив тезу, що Захід нібито “не може перемогти Росію на полі бою” і тому переходить до інших методів тиску. Також він заявив, що Росію нібито намагаються “прибрати як світовий фактор”, а саму країну “пробують на зуб”. Подібні формулювання Кремль використовує вже не вперше, намагаючись перекласти відповідальність за війну на Україну та її союзників.

    Окремо російський диктатор заявив, що Україна нібито “відступає по всій лінії фронту” і через це, за його словами, переходить до “терористичних дій”. Ці твердження не підтверджуються незалежними джерелами. Українські військові та західні аналітики регулярно повідомляють про складну, але динамічну ситуацію на фронті, де російські війська продовжують зазнавати великих втрат, а Україна посилює удари по логістиці, паливній інфраструктурі та військових об’єктах РФ.

    У цьому контексті особливо показовою стала інша частина промови Путіна. Він заявив, що Москва “коригує деякі плани СВО з урахуванням поточної ситуації”, але всі стратегічні цілі нібито однаково будуть реалізовані. Фактично це означає, що Кремль визнає необхідність змінювати свої військові розрахунки, хоча публічно продовжує говорити про повний контроль над ситуацією.

    Заяви Путіна пролунали на тлі дедалі активніших українських ударів по російській військовій та паливній інфраструктурі. Лише в останні дні Україна повідомляла про ураження нафтопереробних заводів, транспортних вузлів, складів боєприпасів і підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Такі операції мають на меті послабити можливості Росії вести війну, зменшити постачання пального та боєприпасів на фронт і створити додатковий тиск на російську економіку.

    Reuters раніше повідомляло, що Путін звинувачував Україну в атаках на російську інфраструктуру, називаючи їх спробою “дестабілізувати” ситуацію всередині РФ. Водночас Україна наголошує, що ці удари спрямовані на ослаблення джерел, які забезпечують російську військову машину. За даними Reuters, атаки на російські нафтопереробні заводи вже впливали на паливний ринок РФ, зокрема на ціни та доступність бензину в окремих регіонах.

    Додатковий тиск на Кремль створює й кампанія України проти логістики в окупованому Криму. Британська The Times повідомляла, що Україна посилила удари по об’єктах, які забезпечують сполучення та постачання на півострів, зокрема по паливній інфраструктурі та транспортних маршрутах. Це ускладнює російське військове забезпечення і створює ризик ізоляції окупованого Криму від основних логістичних потоків РФ.

    Попри це Путін у своїй промові намагався демонструвати впевненість. Він заявив, що Росія продовжить реалізовувати свої цілі, а учасники війни проти України мають посісти особливе місце в російському суспільстві. Така теза вписується в загальну політику Кремля з мілітаризації держави, де війна подається як центральний елемент внутрішньої ідеології.

    Окремий блок виступу Путін присвятив виборам до Держдуми. Він заявив, що кампанія має пройти у встановлені строки та “в суворій відповідності до закону”. Також диктатор пообіцяв доручення щодо безпеки виборів і захисту від нібито “зовнішньої маніпуляції”. За його словами, майбутня кампанія стане “перевіркою на міцність політичної системи”, а конкуренція буде “відкритою і чесною”.

    Такі заяви різко контрастують із реальним станом російської політичної системи, де опозиція фактично знищена, незалежні медіа заблоковані або витіснені за кордон, а вибори проходять під повним контролем адміністративного ресурсу. На тлі війни Кремль також посилив репресії проти критиків, активістів, незалежних журналістів і громадян, які виступають проти вторгнення в Україну.

    Українські та західні аналітики розглядають подібні виступи Путіна як спробу одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію, мобілізувати прихильників влади перед виборами та продемонструвати зовнішньому світу, що Кремль не відмовляється від своїх цілей у війні проти України.

    Водночас сам факт заяв про “коригування планів” свідчить, що війна розвивається не за тим сценарієм, який Москва намагається показати росіянам. Росія продовжує нести величезні втрати, її інфраструктура дедалі частіше опиняється під ударами, а економіка відчуває тиск санкцій, військових витрат і проблем у паливному секторі.

    Нові заяви Путіна стали не стільки демонстрацією сили, скільки черговою спробою приховати реальні проблеми Кремля за звичною пропагандистською риторикою. Публічно диктатор говорить про “контроль” і “стратегічні цілі”, але водночас визнає необхідність змінювати плани війни — а це саме по собі свідчить, що ситуація для Росії далека від тієї впевненості, яку намагається показати Кремль.