Golosnovinua.com

Позначка: кримінал

  • Зухвалий теракт на Львівщині: злочинці кинули вибухівку в будівлю військкомату та поранили військовослужбовця

    Зухвалий теракт на Львівщині: злочинці кинули вибухівку в будівлю військкомату та поранили військовослужбовця

    У місті Миколаїв Львівської області стався зухвалий напад на державну військову установу, який правоохоронні органи вже офіційно кваліфікували як терористичний акт. Вдень сімнадцятого вересня біля приміщення другого відділу Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки пролунав потужний вибух, унаслідок якого серйозних поранень зазнав український військовослужбовець. Про факт збройного нападу на режимний об’єкт та травмування свого співробітника повідомило керівництво Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після чого до розслідування резонансної справи негайно долучилися всі профільні силові структури регіону.

    За попередніми даними слідства, інцидент розгортався за сценарієм спланованої диверсії. Невідомі зловмисники, пересуваючись міськими вулицями на легковому автомобілі, наблизилися до будівлі військової установи та цілеспрямовано викинули саморобний вибуховий пристрій з вікна транспортного засобу безпосередньо на територію військкомату. У момент детонації небезпечного предмета неподалік якраз перебував військовослужбовець другого відділу Стрийського районного ТЦК та СП, який прийняв на себе основний удар вибухової хвилі. Постраждалого захисника оперативно евакуювали з місця злочину та екстрено госпіталізували до найближчого медичного закладу. Лікарі оцінюють поточний стан пораненого як середньої тяжкості, надаючи йому всю необхідну кваліфіковану допомогу для порятунку та стабілізації життєвих показників.

    Реакція правоохоронної системи на безпрецедентний напад була блискавичною. Управління Служби безпеки України у Львівській області розпочало масштабну спеціальну операцію з перехоплення та розшуку підозрюваних. Завдяки злагодженим та оперативним діям силовиків уже ввечері того ж дня вдалося вийти на слід та успішно затримати двох чоловіків, яких слідство обґрунтовано вважає безпосередніми виконавцями цього зухвалого злочину. Спецпризначенці схопили ймовірних підривників, які намагалися переховуватися після скоєння замаху на військовий об’єкт. Наразі із затриманими активно працюють слідчі, з’ясовуючи реальні мотиви нападу, джерела походження вибухівки та можливу причетність до організації терористичного акту ворожих спецслужб або радикальних угруповань.

    Служба безпеки України відкрила відповідне кримінальне провадження, кваліфікувавши цей вибух як повноцінний терористичний акт. Така юридична оцінка передбачає максимально жорстке покарання за посягання на життя військовослужбовців та безпеку державних установ в умовах режиму воєнного стану. Варто зазначити, що діяльність територіальних центрів комплектування та загальні процеси мобілізації продовжують залишатися надзвичайно гострою та чутливою темою в українському суспільстві. Періодично в різних регіонах держави фіксуються локальні конфлікти, словесні перепалки та навіть фізичні сутички як з боку цивільного населення, так і за участю військових чи правоохоронців. На тлі цих складних суспільних викликів та проблем із забезпеченням призову влада намагається проводити глибинну реформу армії, аби оптимізувати процеси та знизити рівень соціальної напруги.

  • «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    У Києві 13-річна донька українського військовослужбовця стала жертвою складної шахрайської схеми, побудованої на знайомстві в соцмережах, залякуванні звинуваченнями у співпраці з Росією та психологічному тиску. За даними столичної поліції, підліток винесла з дому сімейні заощадження — 54 550 доларів та 90 тисяч гривень — і передала сумку водієві таксі, який мав доставити її з Києва до Сум. Загальна сума становила понад 2,5 млн грн. Забрати гроші зловмисники, однак, не встигли: батьки дівчини звернулися до поліції, а правоохоронці перехопили передачу та затримали двох імовірних учасників схеми.

    Історія почалася не з телефонного дзвінка про «проблеми з банківською карткою», а зі звичайного для підлітка спілкування в соцмережі. Як повідомили правоохоронці, з дівчиною познайомилися невідомі, які видавали себе за її однолітка. Після певного часу спілкування вони домовилися з нею про особисту зустріч. Саме на цьому етапі шахраї отримали інформацію про місце перебування дитини, після чого сценарій різко змінився.

    Дівчині надіслали відеоролик, на якому люди, одягнені в російську військову форму, нібито дякували їй за «допомогу та співпрацю». Таким чином дитину поставили у ситуацію, в якій звичайне онлайн-знайомство раптом перетворилося на вигадане звинувачення у співпраці з державою-агресором. Після цього до розмови долучився ще один учасник схеми — він представився правоохоронцем.

    За версією слідства, псевдосиловик переконував 13-річну дівчину, що її нібито вже викрили у співпраці з Росією. Головним інструментом впливу стала погроза не самій дитині, а її родині. Шахрай заявляв, що через її дії батькам може загрожувати до 25 років ув’язнення. Для підлітка така погроза могла виглядати абсолютно реальною, особливо з огляду на попередньо надіслане відео з людьми у військовій формі.

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    Потім з’явилася умова, яка нібито мала «врятувати» сім’ю від кримінальної відповідальності. Дитині наказали передати всі наявні вдома заощадження для так званої перевірки. Дівчина знайшла 54 550 доларів та 90 тисяч гривень, склала гроші у сумку та віддала водієві таксі. За задумом організаторів схеми, автомобіль мав перевезти гроші з Києва до Сум, де їх уже чекали отримувачі.

    Лише після повернення додому підліток розповіла батькам про те, що сталося. Ті одразу звернулися до поліції. Саме швидкість звернення виявилася критичною: правоохоронці встановили автомобіль, яким перевозили сумку, вилучили справжні гроші та замінили їх імітаційними. Далі операція продовжилася вже під контролем поліції.

    У Сумах правоохоронці затримали одного з учасників схеми, коли той прийшов забирати посилку. Згодом затримали і його спільника. Таким чином родині вдалося повернути заощадження, хоча розслідування самого механізму шахрайства та можливої причетності інших осіб триває.

    Ця історія показова тим, що аферистам фактично не знадобилося зламувати банківські рахунки або отримувати доступ до смартфона жертви. Вони змусили дитину самостійно виконати всі необхідні дії. Кіберполіція називає подібні прийоми соціальною інженерією — маніпуляціями, під час яких злочинці грають на довірі, страху й тривозі людини та змушують її добровільно передавати гроші чи конфіденційну інформацію. За даними Кіберполіції, саме соціальна інженерія залишається одним із ключових механізмів фінансового шахрайства в Україні.

    Особливо небезпечним елементом київської історії стала експлуатація теми державної зради та співпраці з Росією. Це не нова тактика. На початку серпня Кіберполіція окремо попереджала про шахраїв, які телефонують громадянам, представляються співробітниками СБУ чи інших правоохоронних органів, заявляють про нібито фінансування ворога або відкриту кримінальну справу, а далі вимагають гроші. Правоохоронці наголошували: справжні співробітники державних органів не пропонують «вирішити питання» передачею готівки чи переказами.

    Подібні випадки цього року вже фіксували і в самому Києві. У липні столична поліція повідомляла про 81-річну жінку, якій псевдопрацівник СБУ заявив, що придбані нею ліки нібито «фінансують країну-агресора». Від потерпілої вимагали передати гроші начебто для їхнього «декларування». В іншій справі поліція заявила про двох учасників схеми, які, представляючись співробітниками спецслужби, ошукали літніх киян на понад 8 млн грн.

    Ще одна справа, яку столична поліція розслідувала у травні, стосувалася трьох пенсіонерів. За інформацією правоохоронців, псевдопрацівник спецслужби так само звинувачував людей у спонсоруванні держави-агресора і під приводом «декларування» виманював заощадження. Загальна сума збитків у тій справі перевищила 3 млн грн. Тобто сценарій зі страхом перед кримінальним переслідуванням уже використовувався, але цього разу мішенню стала не літня людина, а 13-річна дитина.

    Окрему увагу правоохоронці останнім часом приділяють саме використанню державної символіки, назв силових відомств та фейкових звинувачень. 21 серпня Кіберполіція попередила про електронні листи, де зловмисники від її імені повідомляли людям про нібито вчинені кримінальні правопорушення, погрожували обшуками та відповідальністю, а потім вимагали криптовалюту за «закриття справи». Це показує, що авторитет силових структур шахраї використовують як інструмент психологічного тиску в різних варіаціях однієї схеми.

    У випадку з донькою військового зловмисники пішли ще далі: вони спочатку створили довіру через спілкування нібито з однолітком, отримали інформацію про дитину, потім підкріпили легенду відео з людьми у російській формі і лише після цього використали образ «правоохоронця». Тобто кожен наступний крок робив попередню вигадку переконливішою.

    Подібна побудова афери добре відповідає механіці соціальної інженерії: жертву вводять у стан сильного страху, не дають часу перевірити інформацію та пропонують одну «термінову» дію, яка начебто дозволить уникнути катастрофічних наслідків. Кіберполіція пояснює, що під дією страху або тривоги людина значно гірше оцінює ситуацію і може зробити те, на що у спокійному стані ніколи не погодилася б.

    Історія у Києві закінчилася без фактичної втрати мільйонів насамперед тому, що дитина все-таки розповіла про ситуацію батькам, а вони негайно повідомили правоохоронців. Поліцейським вдалося перехопити сумку ще до того, як гроші остаточно потрапили до шахраїв.

    Водночас цей випадок стає важливим сигналом для батьків підлітків. Небезпека в соцмережах сьогодні обмежується не лише викраденням паролів або підозрілими посиланнями. Зловмисник може тижнями видавати себе за ровесника, збирати інформацію про сім’ю, а потім використати її для персоналізованого шантажу. Кіберполіція вже фіксувала випадки, коли через соцмережі та месенджери сторонні особи намагалися втягувати українських школярів навіть у протиправну діяльність, тому правоохоронці закликають дітей повідомляти дорослим про підозрілі контакти, погрози й спроби змусити їх щось приховувати від батьків.

    Наразі поліція продовжує встановлювати всі обставини афери. Публічно не повідомлялося, чи були у затриманих інші жертви та хто саме створював фейкові акаунти і відео, використані для залякування дівчини. Тому стверджувати про масштаби всієї групи або остаточну кількість її учасників поки зарано. Однак уже відомі деталі показують одну з найбільш цинічних схем останнього часу: страх дитини за батьків перетворили на інструмент, за допомогою якого з дому фактично винесли всі сімейні заощадження.

  • Понад 20 пострілів упритул: у Києві затримали чоловіка за замах на директора клініки

    Понад 20 пострілів упритул: у Києві затримали чоловіка за замах на директора клініки

    У Києві правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у нападі на 71-річного директора столичної клініки репродуктології. Стрілянина сталася ще 3 вересня у Святошинському районі столиці, а про затримання поліція повідомила вранці 8 вересня. Потерпілий після численних вогнепальних поранень залишається у важкому стані в реанімації.

    За даними поліції, напад стався близько 10:00 ранку 3 вересня біля входу до медичного закладу у Святошинському районі Києва. 71-річний чоловік щойно вийшов із салону автомобіля, коли нападник відкрив по ньому вогонь. Попередньо правоохоронці встановили, що стрілець здійснив понад 20 пострілів.

    Після стрілянини нападник зник із місця події. Для його пошуку у столиці одразу розпочали спеціальну поліцейську операцію, а до розшукових заходів залучили додаткові сили, зокрема бійців спецпідрозділу КОРД.

    Директор клініки залишається у реанімації

    Потерпілого після нападу терміново госпіталізували. За інформацією поліції, він отримав численні вогнепальні поранення.

    Станом на ранок 8 вересня 71-річний чоловік перебуває у реанімації у важкому стані.

    Правоохоронці не розкривають подробиць щодо характеру всіх травм потерпілого, а також поки не повідомляють прогнозів медиків.

    Водночас дані поліції свідчать про те, що стрілянина відбулася з близької відстані. У першому повідомленні правоохоронці зазначали, що чоловіка фактично розстріляли впритул після того, як він вийшов із автомобіля.

    Нападника шукали кілька днів

    Після замаху поліція встановлювала особу нападника та його можливе місцеперебування. Спеціальна операція тривала після стрілянини, а правоохоронці паралельно збирали докази й встановлювали обставини злочину.

    Вранці 8 вересня поліція Києва повідомила про затримання ймовірного нападника. Детальної інформації про затриманого у першому повідомленні правоохоронці не розкрили. Зокрема, поки офіційно не названі його вік, можливі зв’язки з потерпілим або обставини, за яких його вдалося знайти.

    Поліція також зазначила, що слідчі дії тривають, а додаткові подробиці справи планують повідомити пізніше.

    Тому говорити про остаточно встановлений мотив нападу наразі зарано.

    Що відомо про мотив

    Ще після стрілянини 3 вересня правоохоронці окремо наголошували, що встановлюють мотив скоєння злочину та всі його обставини.

    Публічно поліція поки не повідомила, чи був напад пов’язаний із професійною діяльністю директора клініки, особистим конфліктом, фінансовими питаннями або іншими обставинами.

    У відкритих повідомленнях правоохоронців також немає підтвердження інформації про замовний характер злочину. Тому такі версії без офіційних даних подавати як встановлений факт не можна.

    Відомо лише, що нападник, за версією слідства, діяв цілеспрямовано: дочекався моменту, коли потерпілий вийшов із автомобіля, після чого відкрив вогонь.

    Справу розслідують як замах на умисне вбивство

    Одразу після стрілянини слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України — замах на умисне вбивство.

    Досудове розслідування проводиться під процесуальним керівництвом Святошинської окружної прокуратури Києва.

    Кваліфікація саме як замаху на умисне вбивство означає, що слідство вважає дії нападника спрямованими на позбавлення потерпілого життя, однак остаточні висновки щодо вини конкретної людини має зробити суд.

    На момент публікації поліція повідомила саме про затримання чоловіка, якого підозрюють у нападі, але деталі щодо вручення йому письмової підозри або обрання запобіжного заходу в першому ранковому повідомленні ще не оприлюднювалися.

    Що сталося 3 вересня

    Про стрілянину у Святошинському районі поліція вперше повідомила вранці 3 вересня.

    На місце прибули слідчо-оперативні групи, криміналісти та інші підрозділи поліції. Територію поблизу медичного закладу обстежували, а нападника почали шукати одразу після злочину.

    Пізніше правоохоронці уточнили, що потерпілим є директор столичної клініки репродуктології віком 71 рік. Він отримав понад 20 вогнепальних поранень і був госпіталізований у тяжкому стані.

    За інформацією правоохоронців, стрілянина сталася біля вхідних дверей медзакладу. Нападник відкрив вогонь майже одразу після того, як чоловік залишив автомобіль.

    Поліція обіцяє розкрити подробиці

    Станом на ранок 8 вересня слідство продовжується. Поліція повідомила про затримання особи, яку пов’язує зі стріляниною, однак поки не оприлюднила детальну версію подій.

    Очікується, що правоохоронці окремо повідомлять про мотив нападу, зброю, з якої стріляли, обставини розшуку та затримання, а також подальший процесуальний статус затриманого.

    Ключовим залишається й стан потерпілого: після понад 20 пострілів він продовжує перебувати у важкому стані в реанімації.

  • Стрілянина біля лікарні у Києві: район Житомирської оточила поліція, на місці багато крові

    Стрілянина біля лікарні у Києві: район Житомирської оточила поліція, на місці багато крові

    У Києві в районі Житомирської вранці 3 вересня сталася стрілянина поблизу однієї з лікарень. На місце прибули правоохоронці, територію оточили. На оприлюднених місцевими каналами кадрах і за повідомленнями очевидців на місці події видно значну кількість крові. Водночас інформація про кількість потерпілих, їхній стан, а також обставини, за яких пролунали постріли, наразі офіційно не розкрита.

    Перші повідомлення про надзвичайну подію почали поширювати київські Telegram-канали. Згодом інформацію підхопили онлайн-медіа. За наявними даними, стрілянина сталася біля однієї з лікарень у районі Житомирської. Правоохоронці після прибуття обмежили доступ до території та почали працювати на місці.

    Очевидці звернули увагу на сліди крові, однак робити з цього висновки про кількість поранених чи тяжкість їхнього стану наразі передчасно. Офіційної інформації про загиблих або госпіталізованих на момент підготовки матеріалу немає. Так само невідомо, скільки людей могли брати участь у конфлікті та скільки пострілів було зроблено.

    Не повідомляється і про те, чи вдалося правоохоронцям затримати можливого стрільця або стрільців. У відкритих офіційних повідомленнях поліції Києва станом на момент перевірки не було детального релізу, який би пояснював мотив події, кількість учасників чи тип використаної зброї.

    Через це низка версій, які можуть поширюватися в соціальних мережах, поки не може вважатися підтвердженою. Зокрема, немає перевірених даних про те, чи був інцидент наслідком побутового конфлікту, замаху, сутички між кількома людьми або іншої події.

    Так само немає підтвердження, що стрілянина відбулася безпосередньо всередині медичного закладу. У повідомленнях, які вдалося знайти, йдеться саме про територію біля лікарні в районі Житомирської.

    Це уточнення важливе, оскільки в перші хвилини після резонансних подій у Telegram часто з’являються неповні або неточні формулювання. Тому до появи повідомлення Національної поліції або інших компетентних органів достеменно говорити можна лише про сам факт повідомлень щодо стрілянини, присутність правоохоронців і оточення місця події.

    Правоохоронці в таких випадках, як правило, мають встановити особи всіх учасників, опитати очевидців, вилучити записи камер відеоспостереження та знайти речові докази. Якщо застосовувалася вогнепальна зброя, на місці також працюють криміналісти, які можуть встановити кількість пострілів, тип боєприпасів та приблизний напрямок стрільби. Однак інформації про результати таких дій щодо нинішнього інциденту поки немає.

    Особливу увагу привертає те, що подія сталася лише наступного дня після іншого резонансного збройного інциденту у столиці. 2 вересня на Березняках у Києві сталася стрілянина за участю представників силових структур. У поліції тоді заявили журналістам, що інцидент перебуває в компетенції спецслужб. Згодом СБУ повідомила про збройний напад на своїх співробітників із боку одного з підрозділів Сил оборони. За даними «Української правди», йшлося про представників ГУР, однак офіційного підтвердження саме цієї деталі на момент перших повідомлень не було. Внаслідок того інциденту були поранені.

    При цьому жодних даних, які б пов’язували вчорашню стрілянину на Березняках із нинішньою подією біля лікарні в районі Житомирської, немає. Це два окремі інциденти, і проводити між ними причинний зв’язок без доказів неправильно.

    Саме тому нинішня ситуація потребує особливо обережного висвітлення. У повідомленні про «багато крові» немає інформації, кому вона належить і скільки людей могли отримати поранення. Також невідомо, чи перебувають потерпілі в лікарні, біля якої сталася подія, або їх доправили до іншого медичного закладу.

    Поки що не встановлено публічно і час, коли саме пролунали постріли. Відомо лише, що інформація про подію почала активно поширюватися вранці 3 вересня.

    Окремо варто наголосити, що відсутність негайного офіційного повідомлення не означає, що правоохоронці не працюють над справою. На оприлюднених матеріалах і в повідомленнях місцевих каналів зазначається, що територію оточили поліцейські, а доступ сторонніх обмежений.

    Для слідства перші години після застосування зброї є ключовими. Правоохоронцям необхідно не лише встановити обставини конфлікту, а й з’ясувати походження зброї, якщо її знайдуть, перевірити можливих свідків і проаналізувати відеозаписи з навколишніх будівель, закладів та автомобілів.

    Також лише після первинних слідчих дій може бути визначена кримінально-правова кваліфікація події. Залежно від встановлених обставин і наслідків це можуть бути різні статті Кримінального кодексу — від хуліганства із застосуванням зброї до замаху на вбивство чи інших тяжких злочинів. Але щодо конкретної стрілянини на Житомирській правоохоронці такої кваліфікації поки публічно не називали, тому припускати її передчасно.

    Так само не варто поширювати непідтверджені фотографії можливих учасників або називати конкретних осіб причетними до стрілянини без заяви слідства.

    На цей момент підтверджена публічно картина залишається короткою: у Києві біля однієї з лікарень у районі Житомирської повідомили про стрілянину; на місце прибули правоохоронці; територія оточена; очевидці та місцеві канали повідомляють про значну кількість крові.

    Кількість потерпілих, їхній стан, можливі затримання, мотив стрілянини та особи учасників залишаються невідомими. Саме ці деталі мають стати ключовими після першої офіційної заяви поліції.

    Інформація про подію оперативно оновлюється. До появи підтверджених даних від правоохоронців будь-які твердження про причину стрілянини або конкретних учасників варто сприймати лише як неперевірені версії.

  • Глава НБУ Андрій Пишний дав зелене світло банку Український капітал та групі Блек Аудит

    Глава НБУ Андрій Пишний дав зелене світло банку Український капітал та групі Блек Аудит

    За інформацією фінансових кіл, глава Нацбанку Андрій Пишний разом із заступником Дмитром Олійником вчергове допомогли банку Український капітал, через який проходять операції по відмиванню коштів так званої групи “Блек Аудит”.

    Так, за повідомленням наших джерел, Дмитро Олійник, який курує блок пруденційного нагляду НБУ, на фоні резонансу в ЗМІ застосовує захід впливу до Українського капіталу, простими словами виписує штраф у розмірі 42,5 млн грн, при цьому знімає інший захід впливу у вигляді “проблемного статусу”, який був накладений на 180 днів, через порушення нормативів.

    За інформацією джерел, за проявлену “лояльність” до Українського Капіталу Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник отримали 1,0 м $.

    Але ситуація з банком Український Капітал цікава не так розміром “відкатів” які отримує  Нацбанк з кожної сумнівної операції (нагадаємо, раніше ми повідомляли, що розмір відкатів за кожну таку операцію складає 0,3% від суми, що виводиться), а тим фактом, що після розслідування НАБУ навколо Sense Bank, ряду фігурантів плівок НАБУ потрібно мати інфраструктуру для виведення коштів отриманих корупційним шляхом за кордон.

    Хто стоїть за тіньовим офісом “Блек Аудит”, який надає послуги податкової мінімізації, “обналу” та виведення капіталу за кордон

    “Блек Аудит” – це неформальна назва тіньового фінансового офісу, який надає повний спектр незаконних послуг для бізнесу в тіні: від “обналу” до виведення коштів за кордон.

    За інформацією з фінансових кіл, в Блек Аудит загалом “трудяться” близько 80 осіб, а левова частка операцій проходить через банк “Український капітал”.

    Адреса офісу Black Audit добре відома як рядовим українським корупціонерам та бізнесменам, так і главі НБУ Андрію Пишному та знаходиться на печерських пагорбах по вулиці Мала Шияновська.

    ЗМІ пов’язують роботу “Блек Аудиту” з колишніми працівниками податкової та митниці Василем Сандулом та Євгеном Кулібабою.

    Василь Сандул до 2019 року працював у Слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, а до того – у львівській податковій. Його номер у спеціальних сервісах підписували як “Василь Рябошапка Син”, “Вася схеми від Соловйова”, “Вася Рябошапки новий податкова Сандул”.

    Зараз на нього оформлено низку компаній, зокрема “СК Партнери”, у якій його повноправний партнер – Євген Кулібаба, колишній опер відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері ГУ ДФС у Львівській області.

    Структура пропонує повний спектр послуг для тіньової економіки від “скруток” ПДВ, створення фіктивного податкового кредиту, обготівкування, виведення валюти через зовнішньоекономічні контракти до офшорних схем та розрахунків в криптовалюті. Для реалізації цих операцій використовується мережа юридичних осіб, переважно зареєстрованих у Харківській області, через які вибудовуються ланцюжки поставок і оформляються документи для фіктивних угод.

    Одним із найприбутковіших напрямів називають імпорт автомобілів через Львівську та Волинську митниці. Після призначення керівником митниці Ореста Мандзія, якого Сандул називає своїм близьким другом, багатьох імпортерів, за словами учасників ринку, фактично змусили проводити оформлення через пов’язані з Black Audit компанії.

    Автомобілі ввозяться на підконтрольних юросіб, оформляються митні декларації та валютні платежі за кордон, хоча фактично більшість машин уже продана фізособам. Схема працює виключно для виведення валюти під прикриттям легальної зовнішньоекономічної діяльності.

    Коштовності валізами, а кошти через банк Український Капітал: історія відносин Ірини Мудрої та Андрія Пишного

    Під час спецоперації антикорупційних органів під кодовою назвою “Форест Гамп”, детективи НАБУ зафіксували цікаву фразу близької соратниці Андрія Пишного та уже екс-заступниці глави ОП Ірини Мудрої про те, що вона збиралась “вивозити свої коштовності валізами”, щоб сховати від правоохоронців. 

    Варто відзначити, що Ірині Мудрій таки було що “ховати” від детективів НАБУ, так як  тільки “за десяток виходів у світ, Мудра показала люксових речей на 70 тис дол”. І це під час війни, коли Україна  активно залучає  міжнародне фінансування, якого за словами Володимира Зеленського “не вистачає”.

    Водночас, якщо коштовності Ірина Мудра вирішила вивозити валізами, то інші кошти отримані ймовірно корупційним шляхом, будуть виводитись з країни скоріш за все через главу Нацбанку Андрія Пишного та банк Український Капітал.

    Нагадаємо, Ірина Мудра довго була “правою рукою” Андрія Пишного, яку він у свій час вигідно прилаштував у команду Андрія Єрмака.

    Варто відмітити, що Андрій Пишний також тісно пов’язаний з потрапившим у скандал  Sense Bank.

    Зокрема, за словами нардепа Данила Гетманцева, шість топ-посадовців Sense Bank особисто повʼязані з Пишним. “Широко закриті очі Пишного на виявлені в ході перевірки Нацбанком Сенс Банку мільярдні порушення фінмону, поряд із наджорсткою реакцією НБУ на значно дрібніші порушення з картками простих людей. Розумію, що Андрій – майстер відкидати хвости, аби врятуватися. Але не цього разу. Вимагаю відставку”, – додав Гетманцев.

    Варто відмітити, що Андрій Пишний також тісно пов’язаний з потрапившим у скандал  Sense Bank.

    Зокрема, за словами нардепа Данила Гетманцева, шість топ-посадовців Sense Bank особисто повʼязані з Пишним. “Широко закриті очі Пишного на виявлені в ході перевірки Нацбанком Сенс Банку мільярдні порушення фінмону, поряд із наджорсткою реакцією НБУ на значно дрібніші порушення з картками простих людей. Розумію, що Андрій – майстер відкидати хвости, аби врятуватися. Але не цього разу. Вимагаю відставку”, – додав Гетманцев.

  • Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Українські правоохоронці суттєво розширили розслідування замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва, який стався наприкінці червня у Монако. Слідчі отримали доступ до даних майже 300 мобільних номерів, інформації про банківські операції десятків осіб, а також перевіряють, хто з представників державних органів цікавився даними про пересування Єрмолаєва та його родини. Паралельно триває окреме розслідування вбивства Анастасії Березовської — жінки, яку влада Монако підозрювала у безпосередньому виконанні замаху.

    Столичний суд дозволив слідчим Національної поліції отримати значний масив телекомунікаційної та фінансової інформації в рамках кримінального провадження щодо вибуху у Монако 29 червня 2026 року.

    Як повідомляє «Главком» із посиланням на дані судового реєстру, слідство має намір дослідити з’єднання 292 абонентських номерів за тривалий період — з 1 січня 2025 року до 5 серпня 2026 року.

    Йдеться не про прослуховування змісту розмов чи SMS, а про так звані метадані зв’язку: інформацію про вхідні та вихідні з’єднання, факти надсилання SMS без розкриття їхнього змісту, GPRS-трафік, підключення до Інтернету та IP-адреси.

    Такий обсяг інформації може дозволити слідчим відновити контакти між особами, які перевіряються, визначити приблизну географію використання номерів та простежити комунікації до і після вибуху.

    Окремо правоохоронці перевіряють, чи не було витоку конфіденційної інформації про самого Єрмолаєва та членів його родини.

    Хто цікавився Єрмолаєвим у державних базах

    Суд дозволив слідству отримати відомості про працівників державних органів, які з січня по травень 2026 року переглядали інформацію про Єрмолаєва та членів його сім’ї в Єдиному державному демографічному реєстрі.

    Також перевіряються звернення до системи «Аркан», яка містить відомості про перетин державного кордону.

    Таким чином, слідство фактично намагається встановити, чи міг хтось із доступом до державних інформаційних систем передавати стороннім особам дані про пересування бізнесмена або його близьких.

    Наразі публічно не повідомлялося, що слідство вже встановило факт такого витоку або конкретного чиновника, який міг передати інформацію. Йдеться саме про перевірку версії та збір доказів.

    Ще один великий блок розслідування стосується грошей.

    За даними судового реєстру, правоохоронцям дозволили отримати копії документів у дев’яти фінансових установах щодо руху коштів 25 осіб, яких перевіряють у справі.

    Так слідство намагається простежити фінансові зв’язки між фігурантами та з’ясувати, чи могли через банківські або інші рахунки оплачувати підготовку замаху.

    Вибух у Монако: що сталося 29 червня

    Замах стався ввечері 29 червня у житловому будинку в центрі Монако.

    За даними Reuters, біля входу до будівлі спрацював саморобний вибуховий пристрій. Унаслідок вибуху постраждали три людини. Міжнародні ЗМІ повідомили, що серед них був Вадим Єрмолаєв, його партнерка та син.

    Прокуратура Монако від самого початку розслідувала інцидент як замах на вбивство, а не як терористичний акт. Генпрокурор князівства Стефан Тібо повідомляв, що перед вибухом камери спостереження зафіксували людину, яка залишила сумку у вестибюлі будинку.

    Після цього підозрюваний залишив місце події та, за даними слідства, перетнув кордон із Францією пішки.

    Почалася масштабна операція за участю правоохоронців Монако і Франції.

    Reuters повідомляв, що двоє постраждалих дістали небезпечні для життя травми.

    Згодом з’ясувалося, що людиною, яку правоохоронці Монако розшукували у зв’язку з вибухом, була 39-річна громадянка України Анастасія Березовська.

    За версією слідства Монако, вона могла замаскуватися під чоловіка, принести вибухівку до будинку та залишити її біля входу.

    Березовську оголосили у міжнародний розшук Інтерполу за підозрою у замаху на вбивство, використанні вибухового пристрою та участі у злочинній змові.

    Остаточно її вину суд не встановлював.

    Повернулася в Україну — і була вбита

    Події отримали новий драматичний розвиток уже після вибуху.

    Березовська залишила Західну Європу та 1 липня легально в’їхала в Україну.

    На момент перетину кордону відповідного спрацювання міжнародних баз, яке дозволило б її затримати, не було.

    Через кілька днів жінку вбили.

    За даними українського слідства, 3 липня Березовську вивезли до лісового масиву поблизу селища Юрів на Київщині, де її застрелили кількома пострілами в голову, після чого тіло закопали.

    Його знайшли 6 липня.

    Українська правда з посиланням на прокурора повідомляла, що до вбивства, за версією слідства, причетні Владислав Реут і Віталій Жикович.

    9 липня Печерський районний суд Києва відправив обох під варту.

    Reuters уточнював, що один із затриманих був чинним військовослужбовцем української військової розвідки, інший — колишнім правоохоронцем. При цьому один із підозрюваних пізніше заявив, що відмовляється від попереднього зізнання та стверджує, що воно було отримане під тиском.

    Тому твердження про їхню причетність наразі є версією слідства, а не встановленим судом фактом.

    Слідчі перевіряють зв’язок між двома злочинами

    Саме можливий зв’язок убивства Березовської із замахом у Монако став одним із центральних напрямків розслідування.

    За даними українських правоохоронців, підозрювані у вбивстві жінки раніше могли мати з нею фінансові контакти.

    У суді прокурор повідомляв, що слідство отримало інформацію про перекази на банківські та криптовалютні рахунки Березовської. Через це правоохоронці не виключають, що затримані можуть мати інформацію не тільки про її смерть, а й про організацію самого замаху на Єрмолаєва.

    Проте станом на зараз публічно не представлено судового рішення, яке б доводило участь цих осіб в організації вибуху в Монако.

    Україна та Монако домовилися координувати слідчі дії.

    Українська сторона пропонувала створити міжнародну слідчу групу, щоб правоохоронці обох країн могли оперативно обмінюватися доказами щодо вибуху та вбивства Березовської.

    СБУ відновила відео, яке намагалися знищити

    Ще одним важливим епізодом стало відновлення відеозапису з камери спостереження.

    За інформацією українських правоохоронців, після злочину запис намагалися знищити, однак спеціалістам СБУ вдалося відновити дані.

    Такий матеріал може мати значення для встановлення переміщень фігурантів справи та їхніх контактів.

    Сам вибух у Монако також був добре задокументований камерами. Правоохоронці князівства простежили рух людини, яка залишила сумку, аж до сусіднього французького міста Босолей.

    Тепер українське слідство фактично намагається поєднати кілька масивів доказів: відеозаписи, дані мобільних операторів, банківські транзакції, криптовалютні перекази, відомості про перетин кордону та звернення до державних баз.

    Хто такий Вадим Єрмолаєв

    Вадим Єрмолаєв — бізнесмен родом із Дніпра та засновник торгово-виробничої корпорації «Алеф».

    До його бізнесових інтересів входили нерухомість, аграрний сектор, виробництво алкоголю та інші напрями.

    У рейтингу Forbes Ukraine за 2021 рік Єрмолаєв посідав 45-те місце серед 100 найбагатших українців. Його статки тоді оцінювали приблизно у 220 млн доларів.

    З його бізнес-групою пов’язували низку відомих об’єктів у Дніпрі, зокрема торговельно-розважальний комплекс «Мост-Сіті», Cascade Plaza та інші девелоперські проєкти.

    Згодом Єрмолаєв відмовився від українського громадянства та став громадянином Кіпру.

    У грудні 2023 року Україна запровадила проти нього персональні санкції. Згодом їх було продовжено. В офіційних санкційних документах він зазначений як громадянин Республіки Кіпр, а серед обмежень передбачене, зокрема, блокування активів.

    Українські правоохоронні органи пов’язували санкції з діяльністю його алкогольного бізнесу на окупованій території Криму та сплатою податків до російського бюджету.

    Мотив замаху досі залишається ключовою загадкою

    Попри значний прогрес у встановленні можливого виконавця та пов’язаних із нею людей, головне питання справи досі залишається відкритим: хто замовив напад на Єрмолаєва і навіщо.

    Після вибуху у міжнародних медіа та українських виданнях з’явилося кілька версій — від конфліктів навколо бізнесу до можливої діяльності організованих злочинних груп.

    Зокрема, Українська правда з посиланням на власні джерела повідомляла про версію конфлікту, пов’язаного з так званими шахрайськими колцентрами. Проте ця версія офіційно не підтверджена і не може вважатися встановленим мотивом.

    Прокуратура Монако на початковому етапі прямо заявляла, що мотив залишається невідомим.

    Саме тому нинішнє рішення українського суду про перевірку майже 300 мобільних номерів може виявитися одним із найважливіших етапів справи.

    Слідству належить встановити не тільки зв’язки й переміщення окремих фігурантів, а й можливий ланцюг між замовником, організаторами та виконавцем вибуху.

    Особливу увагу привертає паралельна перевірка банківських рахунків і державних реєстрів. Якщо слідчим вдасться знайти збіг між фінансовими переказами, телефонними контактами та отриманням інформації про переміщення Єрмолаєва, це може суттєво наблизити розслідування до відповіді на питання, хто стояв за нападом у Монако.

    Поки ж справа залишається відкритою, а всі особи, яким оголошено підозру, відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

  • 17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    У Києві 31-річному чоловіку, якого підозрюють у вбивстві лікарки військово-лікарської комісії, офіційно повідомили про підозру. За даними слідства, під час проходження медичного огляду він завдав жінці численних ножових поранень, від яких вона загинула на місці. Наразі правоохоронці готують клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За інкримінований злочин підозрюваному загрожує покарання від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

    За інформацією слідства, Подільська окружна прокуратура міста Києва повідомила чоловіку про підозру за пунктом 8 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку. Правоохоронці зазначають, що наразі вирішується питання щодо його арешту на час проведення досудового розслідування.

    Крім того, окремо триває розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Слідчі встановлюють, яким чином підозрюваний зміг пронести ніж до приміщення військово-лікарської комісії та чи були порушення вимог безпеки під час його допуску до медичного закладу.

    За даними правоохоронців, трагедія сталася 29 липня у позаштатній постійній військово-лікарській комісії №1 Подільського районного у Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чоловіка, який перебував у розшуку через непроходження військово-лікарської комісії, доставили для проходження медичного огляду.

    Однією з останніх його оглядала 55-річна лікарка-хірург. Підозрюваний пояснив слідчим, що наполягав на більш ретельному обстеженні, скаржився на сильний зубний біль та просив відтермінувати проходження комісії на кілька днів. За його словами, після того як він зрозумів, що медики визнають його придатним до військової служби, дістав із сумки ніж та завдав лікарці близько 17 хаотичних ударів у груди, шию та руки.

    Від отриманих поранень жінка померла на місці ще до прибуття медиків. Після затримання чоловіку повідомили про підозру, а слідчі продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини резонансного злочину.

    Водночас правоохоронці наголошують, що паралельно перевіряють організацію безпеки у приміщенні ВЛК, зокрема порядок пропуску відвідувачів та контроль за проносом потенційно небезпечних предметів.

    Резонансний напад стався на тлі інших випадків агресії щодо працівників ТЦК та ВЛК. Зокрема, у Вінниці чоловік із ножем напав на військовослужбовця ТЦК під час доставлення до центру комплектування, а СБУ та Національна поліція також продовжують розслідування нападу на ТЦК у Львові, що стався 8 липня.

  • «Здала» ворогу навіть підрозділ власного сина: агентку ФСБ засудили до 15 років ув’язнення

    «Здала» ворогу навіть підрозділ власного сина: агентку ФСБ засудили до 15 років ув’язнення

    За матеріалами Служби безпеки України суд визнав винною мешканку Хмельниччини, яка працювала на російську Федеральну службу безпеки та передавала окупантам інформацію про українські військові об’єкти. За державну зраду, підготовку до теракту та низку інших злочинів жінку засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними слідства, вона не лише збирала розвідувальні дані для російських спецслужб, а й передавала координати підрозділу Збройних сил України, в якому проходив службу її власний син. Вирок ухвалено на підставі доказової бази, зібраної кіберфахівцями та слідчими СБУ. Про це повідомила Служба безпеки України.

    Як встановило слідство, співробітники СБУ викрили агентку ще у червні 2025 року під час проведення контррозвідувальних заходів на території Хмельницької області. На момент затримання вона виконувала чергове завдання російської спецслужби. Правоохоронці затримали її безпосередньо під час вибору місця для закладання саморобного вибухового пристрою неподалік однієї з військових частин на заході України. За матеріалами справи, після встановлення вибухівки російські куратори планували дистанційно активувати її, що могло призвести до загибелі українських військовослужбовців та інших тяжких наслідків.

    У ході розслідування було встановлено, що засуджена працювала в охоронній фірмі в одному з населених пунктів Хмельницької області. За інформацією СБУ, увагу російських спецслужб вона привернула після того, як почала систематично залишати проросійські коментарі та публікації у Telegram-каналах, які поширювали прокремлівську пропаганду. Саме через ці інтернет-ресурси представники ФСБ встановили з нею контакт і згодом завербували для виконання розвідувально-диверсійних завдань на території України.

    Після вербування жінка отримала перші інструкції щодо збору інформації про українських військових. За даними СБУ, вона передавала російським спецслужбам відомості про місця тимчасової дислокації підрозділу Збройних сил України, в якому проходив службу її син. Правоохоронці наголошують, що агентка усвідомлювала характер своїх дій та їх можливі наслідки, однак продовжувала співпрацю з представниками держави-агресора.

    Згодом коло її завдань розширилося. За інформацією слідства, жінка почала збирати відомості про місця розташування мобільних вогневих груп, навчальних центрів, запасних командних пунктів та інших військових об’єктів Сил оборони України. Для збору інформації вона обходила територію обласного центру та прилеглих районів, фотографуючи потрібні об’єкти. Щоб не викликати підозри, агентка імітувала телефонні розмови, роблячи вигляд, що просто користується мобільним телефоном.

    Окрім розвідувальної діяльності, слідство встановило, що жінка розпочала підготовку до вчинення терористичного акту. За вказівкою кураторів із ФСБ вона придбала комплектуючі для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Надалі цей пристрій планувалося встановити поблизу військової бази та дистанційно підірвати у момент, визначений російською спецслужбою.

    Під час санкціонованих обшуків співробітники СБУ вилучили у затриманої мобільний телефон із доказами листування з представниками ФСБ, матеріали щодо виконаних завдань, а також комплектуючі, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Ці речові докази стали однією з ключових складових обвинувачення під час судового розгляду.

    За результатами судового розгляду жінку визнано винною одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй інкримінували частину 3 статті 109 (розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади), частину 2 статті 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), частину 1 статті 14 та частину 1 статті 263-1 (готування до незаконного виготовлення вибухового пристрою), а також частину 3 статті 436-2 (виправдовування, визнання правомірною або заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікація її учасників).

    Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. Вирок набрав законної сили відповідно до процесуальних норм, якщо не буде оскаржений у встановленому порядку.

    У Службі безпеки України наголошують, що російські спецслужби продовжують активно використовувати соціальні мережі та месенджери для пошуку потенційних агентів серед громадян України. За інформацією СБУ, вербування нерідко починається саме з контактів у Telegram, де представники російських спецслужб знаходять людей із проросійськими поглядами або тих, хто поширює антиукраїнський контент. Надалі таким особам пропонують виконувати спочатку нескладні завдання зі збору інформації, після чого поступово залучають до диверсійної діяльності.

    Розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювали співробітники Управління СБУ в Хмельницькій області під процесуальним керівництвом Хмельницької обласної прокуратури. У спецслужбі підкреслюють, що робота з виявлення агентурної мережі російських спецслужб триває, а всі особи, які співпрацюють із державою-агресором, нестимуть відповідальність відповідно до українського законодавства.

  • “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    У Франківському районному суді Львова 13 липня відбулося чергове засідання у резонансній справі про вбивство народного депутата України та колишнього Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Засідання стало одним із найгучніших від початку судового процесу: обвинувачений Михайло Сцельніков зробив низку резонансних заяв про підготовку злочину, суд продовжив йому запобіжний захід, а також перейшов до дослідження великого масиву відеодоказів, вилучених під час розслідування.

    Перед початком розгляду справи по суті Сцельніков несподівано заявив, що спочатку планував використати вибухівку для вчинення злочину. За його словами, технічних труднощів із виготовленням вибухового пристрою він не мав, оскільки, як стверджує сам обвинувачений, володів необхідними детонаторами.

    Втім, він розповів, що розглядав два місця для закладання вибухівки поблизу автомобіля Парубія, але відмовився від такого задуму через ризик загибелі випадкових людей. Одне з місць, за його словами, розташовувалося поруч із дитячим садком, інше — неподалік трамвайної колії, де завжди перебуває багато перехожих.

    “Вибухівку зробити — не проблема, детонатори я мав. Але біля дитячого садочка — діти, а біля трамвайної колії — люди. Тому я вирішив скористатися вогнепальною зброєю. Так, я більше ризикував, тому я тут зараз, але це була принципова позиція”, — заявив обвинувачений у залі суду.

    Також Сцельніков повідомив, що тривалий час очікував на отримання зброї, яку, за його словами, йому “передали по інтернету”. При цьому він наполягав, що остаточне рішення щодо способу вчинення злочину приймав самостійно та не виконував чиїхось вказівок. Ці твердження є позицією обвинуваченого і надалі оцінюватимуться судом разом з іншими доказами у справі.

    Одним із перших процесуальних питань під час засідання стало продовження запобіжного заходу. Прокурор Тарас Ковальчук звернувся до суду з клопотанням залишити Сцельнікова під вартою ще на 60 діб без можливості внесення застави. Сторона обвинувачення наголосила, що ризики, які були підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, не зникли.

    Клопотання підтримали представник потерпілих Юрій Зошій та дружина загиблого Уляна Парубій. Вони зазначили, що підстав для зміни запобіжного заходу не існує, оскільки триває дослідження доказів, а справа ще далека від завершення. Після наради колегія суддів погодилася з аргументами сторони обвинувачення та постановила продовжити Михайлу Сцельнікову тримання під вартою ще на 60 діб без права внесення застави.

    Після вирішення питання про запобіжний захід суд перейшов до дослідження письмових і відеодоказів. Першим переглянули відеозапис огляду автомобіля Сцельнікова, який перебував у гаражному кооперативі.

    Обвинувачений підтвердив, що на записі зафіксовані його автомобіль та гараж, однак заявив, що перегляд відео є, на його думку, зайвим.

    Він навіть звернувся до суддів із закликом не витрачати час на демонстрацію матеріалів, заявивши, що не заперечує належність майна та вважає перегляд відеозаписів марною тратою часу й коштів платників податків.

    Наступним суд дослідив відео обшуку квартири у Львові, яку орендував Сцельніков. Саме під час цього обшуку правоохоронці вилучили значну кількість речових доказів, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження.

    За інформацією прокуратури, серед вилученого були боєприпаси, глушник до вогнепальної зброї, розчинник, блокнот із записами, мобільний телефон, SIM-карта, одяг і взуття, а також радянські нагороди із символікою СРСР. Усі ці предмети долучені до матеріалів справи та досліджуються судом у встановленому законом порядку.

    Під час слухання Сцельніков також попросив суд не викликати для допиту власницю квартири, яку він орендував у Львові. За його словами, жінка не має жодного стосунку до інкримінованого йому злочину, а тому її участь у процесі є недоцільною.

    Окрім цього, судді переглянули відеозапис обшуку приватного будинку у селі Колодіївка Хмельницької області, де після спецоперації правоохоронці затримали підозрюваного менш ніж через дві доби після вбивства. На записі серед іншого було продемонстровано нагрудний знак “За взятие Будапешта”, а також інші вилучені речі. Пізніше суд дослідив відео зі зняття відбитків пальців із ще одного автомобіля, який належав Сцельнікову.

    Розгляд справи триває вже кілька місяців. Під час попередніх засідань суд заслуховував сторони процесу, вирішував процесуальні питання, а також поступово переходив до дослідження доказової бази. Зокрема, у травні обвинувачений визнав провину за окремими епізодами обвинувачення, однак суд продовжує повний розгляд усіх матеріалів кримінального провадження.

    Нагадаємо, Андрія Парубія було вбито 30 серпня у Львові. За даними слідства, нападник, переодягнений у форму кур’єра служби доставки, підійшов до політика на вулиці та здійснив приблизно вісім пострілів. Від отриманих поранень Парубій загинув на місці. Після нападу кілер залишив місце злочину на електровелосипеді, використовуючи маскування під кур’єра Glovo. Уже менш ніж за дві доби правоохоронці встановили місцеперебування підозрюваного та затримали його на території Хмельницької області.

    Після затримання Михайлу Сцельнікову повідомили про підозру, а згодом прокуратура змінила правову кваліфікацію провадження. Наразі він обвинувачується, зокрема, за статтею 112 Кримінального кодексу України — посягання на життя народного депутата України у зв’язку з його державною діяльністю, а також за статтею 263 КК України щодо незаконного поводження зі зброєю. Санкція статті 112 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Судовий розгляд справи триває.

  • Замах в Монако на Єрмолаєва – чеченський слід та помста за вбивство на Балі

    Замах в Монако на Єрмолаєва – чеченський слід та помста за вбивство на Балі

    За інформацією наших джерел в правоохоронних органах, замах в Монако на українського підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва може бути помстою за вбивство сина кримінального авторитета Ігоря Комарова на Балі.

    “Замах на Єрмолаєва – це помста за вбивство Балі. Минулого року між його сином і сином Наріка (Петровського) виник конфлікт щодо кол-центрів, і сина Єрмолаєва притиснули через це, а для вирішення суперечки найняли бійців пов’язаних із чеченцями, які співпрацювали зі старшим Єрмолаєвим.

    Нарік “отримав дозвіл” на вирішення питання щодо того, хто викрав його сина та друга сина.

    Син Вадима Єрмолаєва – Артур Єрмолаєв, активно працює з кол-центрами по Європі.

    Сам  Вадим Єрмолаєв в Україні працював із чеченськими бандитами, що про раніше писали в ЗМІ.

    Зараз чеченські угруповання здебільшого перебралися до Європи, і їхня основна діяльність — шахрайство з картками, відмивання грошей, вимагання та “кришування” кримінального бізнесу.

    Єрмолаєв-молодший зіткнувся з Петровським-молодшим як конкурент саме у сфері кол-центрів, за чутками, щодо роботи з Німеччиною.

    Домовитися не вдалося, і Петровський-молодший почав активно наносити удари по бізнесу Єрмолаєва-молодшого. Той звернувся до батька, а батько сказав, що питання треба вирішувати і в цьому допоможуть його давні партнери-чеченці. Саме вони й організували викрадення на Балі.

    Відтоді Петровський-молодший не лізе до Європи, але старший не пробачив своєму давньому знайомому навіть самого факту викрадення. З огляду на те, що Єрмолаєв вижив, — це ще не все, і Петровський-старший має зараз у кілька разів посилити охорону собі та синові. Син, найімовірніше, з України взагалі не виїжджатиме.

    І є ще один цікавий момент, правоохоронці дуже бояться співпрацювати з Європою у цій справі, але хочуть включити когось до міжнародної слідчої групи, щоб отримувати інформацію. Очевидно, у Монако не обійшлося без наших” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 29 червня в Монако пролунав потужний вибух під час якого постраждав український підсанкційний бізнесмен Вадим Єрмолаєв та члени його родини.

    Європейські силовики в організації замаху підозрювали 39-річну українку Анастасію Березовську, яку подали в розшук Інтерполу.

    Через кілька днів, у понеділок, 6 липня, близько 23:00 тіло Анастасії Березовської було виявлене в Києві. Попередньо жінку застрелили.

    За інформацією СБУ, підозрювані у вбивстві Анастасії Березовської  – співробітник ГУР і колишній правоохоронець також можуть бути причетні до замаху на Єрмолаєва.

    У підозрюваних були проведені невідкладні слідчі (розшукові) дії в ході яких діючий співробітник ГУР МОУ повідомив про вбивство громадянки Березовської А., яке він вчинив спільно з іншим фігурантом.

    При цьому останній повідомив, що про контакти з Березовською А., перерахування їй коштів та будь-які інші свої дії він не повідомляв своє керівництво та діяв на власний розсуд.

    Також під час обшуку в оселі колишнього співробітника правоохоронних органів виявлено підвальне приміщення схоже на кімнату тортур.