Golosnovinua.com

Позначка: кримінальні провадження

  • Почесний голова НОК Київщини потрапив у скандал: блогери заявили про катування

    Почесний голова НОК Київщини потрапив у скандал: блогери заявили про катування

    В Україні спалахнув скандал навколо Михайла Уварова, якого регіональне відділення Національного олімпійського комітету України в Київській області раніше представляло як свого почесного голову. У соціальних мережах поширили відео, на якому видно закривавленого та напівоголеного чоловіка. Відомі українські блогери звинуватили Уварова у можливому катуванні людей та закликали спортивну організацію відреагувати. Сам фігурант скандалу заперечив звинувачення, назвавши відеозаписи постановочними.

    Про ситуацію 17 жовтня повідомило hromadske, яке проаналізувало публікації в соціальних мережах та заяви самого Уварова.

    Що показали на скандальному відео

    За інформацією журналістів, раніше в Instagram Уварова з’явилися відеоматеріали, на яких можна побачити чоловіка зі слідами крові та частково оголеним тілом.

    Ці кадри привернули увагу громадських діячів і блогерів Сергія Стерненка та Ігоря Лаченкова.

    Вони поширили фрагменти записів і публічно поставили питання щодо можливого насильства над людьми.

    Найбільший резонанс викликав не лише зміст відео, а й публічний зв’язок Уварова з Національним олімпійським комітетом України.

    Блогери звернули увагу, що особа, яку офіційно представляли як почесного голову регіонального відділення НОК, опинилася в центрі звинувачень, пов’язаних із можливими катуваннями.

    Вони закликали керівництво спортивної організації надати оцінку ситуації.

    При цьому обставини запису відео, особу зображеного чоловіка, можливі травми та характер дій на кадрах незалежно не встановлено.

    Як відреагував Михайло Уваров

    Після поширення відеоматеріалів Уваров опублікував пояснення у своїх Instagram Stories.

    Він заявив, що відео були постановочними та не відображають реального катування людей.

    У своїй відповіді чоловік використав різкі висловлювання на адресу тих, хто сприйняв записи як свідчення насильства.

    Крім того, Уваров наголосив, що не є офіційним представником жодної громадської організації.

    За його словами, благодійною діяльністю він займається на основі особистих і дружніх зв’язків, а не в межах офіційної посади.

    Водночас Уваров не надав у процитованому журналістами поясненні незалежних доказів того, що всі поширені відеозаписи справді були інсценуванням.

    Тому його версія залишається заявою учасника скандалу, яку необхідно оцінювати разом з іншими матеріалами.

    Як Уваров пов’язаний із НОК

    Попри заяву про відсутність офіційних посад, зв’язок Уварова з олімпійською організацією раніше демонструвався публічно.

    У квітні 2026 року відділення НОК України в Київській області опублікувало на своїй офіційній Facebook-сторінці привітання Михайла Уварова з днем народження.

    У дописі його назвали почесним головою відділення, меценатом і людиною, яка підтримує розвиток спорту та молодіжних ініціатив.

    Крім того, за інформацією hromadske, протягом останніх місяців Instagram-акаунт регіонального відділення НОК публікував спільні дописи з Уваровим.

    Це свідчить про публічні контакти між ним і регіональною спортивною організацією.

    Водночас почесний статус не обов’язково означає наявність управлінських повноважень, трудових відносин або права представляти НОК у юридичних питаннях.

    Точний характер такого статусу, порядок його надання та чинність на момент скандалу потребують окремого офіційного роз’яснення.

    Що відомо про попередні згадки Уварова

    Після появи відео в медіа знову почали обговорювати попередні публікації про Михайла Уварова.

    Зокрема, видання ZN.UA повідомило, що у 2019 році харківські правоохоронці оголошували його в розшук за підозрою у злочині, пов’язаному з майном.

    Однак ці історичні повідомлення самі собою не підтверджують винуватості особи. Для визначення правового статусу необхідні актуальні відомості про перебіг відповідного провадження та наявність судових рішень.

    Так само твердження окремих медіа про можливі зв’язки Уварова з кримінальним середовищем потребують незалежного документального підтвердження.

    Не можна використовувати такі публікації як доказ причетності до дій, які обговорюють у нинішньому скандалі.

    Чи розпочали правоохоронці перевірку

    Станом на час підготовки матеріалу в перевірених відкритих джерелах не знайдено офіційного повідомлення про відкриття кримінального провадження саме за фактом поширених відеозаписів.

    Також немає підтвердженої інформації про встановлення особи чоловіка на відео, проведення судово-медичної експертизи або повідомлення Михайлу Уварову про підозру у зв’язку з цим інцидентом.

    Відсутність таких підтверджень не означає, що перевірки не проводяться, однак підстав називати Уварова винним у катуванні людей наразі немає.

    Публічні звинувачення потребують перевірки, зокрема встановлення справжності записів, часу й місця зйомки та обставин можливого насильства.

    Яких відповідей очікують від НОК

    Скандал порушив питання репутаційної відповідальності спортивних організацій за осіб, яких вони публічно відзначають або підтримують.

    Наразі важливо з’ясувати, чи зберігає Уваров статус почесного голови, які повноваження він передбачає та чи планує регіональне відділення НОК оцінювати ситуацію.

    Окремої уваги потребують походження відеозаписів і можливість встановлення їхніх учасників.

    Таким чином, ключовими питаннями залишаються справжні обставини появи скандальних кадрів та офіційна реакція правоохоронців і спортивної організації.

    Поки ці обставини не встановлені, твердження про катування залишаються публічними звинуваченнями, які Михайло Уваров заперечує.

  • Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

    Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

    Переговорник Володимира Путіна, фінансист з Києва Кирило Дмитрієв зумів зберегти активи та вплив в Україні завдяки своєму молодшому партнеру, банкіру Миколі Лагуну.

    Як пересіклись дороги випускника факультету розвідки Миколи Лагуна та улюбленеця Путіна фінансиста Кирила Дмитрієва

    Банкір Лагун Микола Іванович, голова наглядової ради та колишній власник “Дельта Банку” до роботи у фінансовому секторі закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе – один із найпрестижніших військових навчальних закладів, який був провідним центром підготовки офіцерів військової розвідки СРСР.

    Пізніше, після розпаду СССР, заклад ліквідували, а кадровий розвідник Микола Лагун відправився отримувати нову “цивільну спеціальність” поступивши у 1991 році до Київського економічного університету.

    Варто відзначити, що ще під час навчання в університеті Микола Лагун розпочав роботу в НБУ і відразу у відділі банківського нагляду управління по Києву та Київській області. Тобто друга вища освіта для офіцера розвідки Миколи Лагуна була більше “формальністю”, або, ймовірніше, частиною “подальшого легендування”.

    Далі, все ще будучи “студентом”, Микола Лагун з 1994 по 1998 паралельно працює спеціалістом валютного департаменту, начальником управління цінних паперів КБ ВАБбанку (VAB Банк).

    З 1998 по 2005 Микола Лагун уже начальник управління грошових ринків департаменту казначейства в Укрсоцбанку, а пізніше стає начальником казначейства. У 2002 році власник “Укрсоцбанку” Валерій Хорошковський продав Миколі Лагуну 10% акцій банку.

    Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна
    ФОТО: Молодий банкір Микола Лагун

    У 2005 році зафіксована перша офіційна точка перетину між Миколою Лагуном та Кирилом Дмітрієвим через олігарха Віктора Пінчука, який викупив Укрсоцбанк та як новий акціонер призначив Лагуна заступником голови правління.

    Цього ж року Микола Лагун він відкриває власний бізнес, який надалі буде тісно пов’язаний з Кирилом Дмитрієвим та скуповуваванням активів в інтересах росіян, з подальшою їх легалізацію в тому числі в країнах Західної Європи.

    Як партнер Миколи Лагуна, киянин  Кирило Дмитрієв став переговорником Путіна  

    З 2007 по 2011 рік Кирило Дмитрієв очолював український інвестиційний фонд Icon Private Equity з капіталом близько мільярда доларів – в основному це були гроші Віктора Пінчука, зятя колишнього президента України Леоніда Кучми.

    Саме Віктор Пінчук, як пише російський опозиційний сайт Медуза, порекомендував Кирила Дмитрієва Володимиру Дмитрієву (вони не родичі), який на той час очолював ВЕБ – державну корпорацію розвитку Росії. Ці двоє переконали тодішнього президента Дмитра Медведєва і прем’єра Володимира Путіна створити незалежний інвестиційний фонд.

    Так у 2011 році був заснований Російський фонд прямих інвестицій, який Кирило Дмитрієв очолює до цього часу.

    Також, за інформацією журналістів ВВС, Кирило Дмитрієв також має тісні особисті зв’язки з сім’єю Володимира Путіна – його дружина близька з однією із дочок російського президента.

    Крім переговорів із США, Володимир Путін доручив Кирилу Дмитрієву “європейський напрямок”. Зокрема, за повідомленням видання Reuters, Дмитрієв та керівництво німецької ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) готують зустріч на 2027 рік, під час якої планують обговорити відновлення постачання російського газу до Німеччини.

    Спільний бізнес та афери Миколи Лагуна та Кирила Дмитрієва  в Україні

    Нагадаємо, що з початку 2000-х Кирило Дмитрієв працював у Москві, де був директором з інвестицій російсько-американського фонду Delta Private Equity.

    За інформацією джерел, саме на честь цього фонду в Україні було названо створений Дельта банк, який формально заснував Микола Лагун, а насправді профінансував його створення Кирило Дмитрієв, з яким молодого банкіра також познайомив Віктор Пінчук.

    Окрім цього, Микола Лагун та Кирило Дмитрієв заснували спільну колекторську компанію для вибивання боргів із проблемних позичальників, ідея створення якої також належала московському офісу Delta Private Equity.

    За інформацією журналістів, у тих спільних проектах Лагун і Дмитрієв не були рівними – першу скрипку грав Дмитрієв. Однією з ідей було розвинути банк до міжнародного рівня, поступово кредитувати крупний бізнес. Відтак серед інвестицій могли бути і російські державні гроші. “Сестринські” банки відкрили в Росії і в Білорусі.

    У 2007-2011 рр. Микола Лагун та Кирило Дмитрієв,  були бізнес-партнерам у афері із забудови котеджного містечка “Олімпік-парк” під Києвом, яка коштувала інвесторам 60 млн дол втрачених коштів, а до його рекламної кампанії долучалася й співачка Ані Лорак, яка нині мешкає в РФ.

    ФОТО: зустріч з вкладниками у 2010 році, де Кирило Дмитрієв підтвердив, що володіє 30% проекту “Олімпік Парк”.

    У період 2011-2013 рр Микола Лагун вчинив ряд транзакцій щодо виведення коштів “Дельта-банку” на користь  інвестиційного фонду “Icon Private Equity” з головним офісом в РФ, в той час коли Дмитрієв вже очолював російський фонд прямих інвестицій.

    Кирило Дмітрієв продовжував контролювати банк, ймовірно, до самого краху в 2014-2015 роках. Наприклад, в 2011, коли Микола Лагун збирався продати частку фінустанови для залучення інвестицій від Cargill, Дмітрієв спробував заблокувати угоду, а коли в нього це не вийшло, оскаржив в міжнародному арбітражі. Це фактично означає, що у Дмітрієва залишався інтерес у фінустанові. Хоча з цього періоду Лагун починає діяти більш самостійно.

    Російський паспорт, санкції та втеча до Австрії

    Микола Лагун отримав російський паспорт у грудні 2014 року на нещодавно окупованій території Криму, де в нього безліч активів, що приносять стабільний дохід, і які дуже не хочеться втрачати.

    ФОТО: російський паспорт Миколи Лагуна старого зразку

    З 2022 року Лагун, оголошений нині у національний і міжнародний розшук, переховується у Відні. Звідти від онлайн вмикається на судові засідання щодо своїх боргів перед державою Україна. А також звідти дає вказівки своїм адвокатам у справі про власне банкрутство як фізособи. Лагун визнає лише частину боргів – близько 7 млрд грн., проте більшість із них хоче списати через нібито плачевне фінансове становище.

    За таких обставин російський паспорт – це “запасний аеродром” для повністю нового життя, без всяких зобов’язань перед Україною.

    Також варто відзначити, що російський паспорт є і у матері дітей Лагуна, колишньої голови правління Дельта банку Олени Попової.

    Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна
    ФОТО: Мати дітей Миколи Лакуна, екс-глава правління Дельта банку також отримала російський паспорт

    Разом вони проходять обвинуваченими в численних кримінальних справах про виведення коштів з Дельта банку.

    Як Микола Лагун продовжував бізнес в Україні після втечі до Австрії

    Про те, що Микола Лагун продовжує вести бізнес в Україні, в тому чисті в інтересах росіян, давно писали українські ЗМІ. Але перші масові обшуки у “фунтів” скандального банкіра пройшли тільки у 2026 році напередодні Дня незалежності.

    Так, в рамках розслідування кримінального провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів в особливо великих розмірах правоохоронці звернули увагу на діяльність підставних менеджерів екс-власника “Дельта банку” Миколи Лагуна та провели у помешканнях і офісах низки з них обшуки та вилучення доказів причетності до незаконної діяльності.

    Під час обшуків СБУ у тіньових менеджерів активів Миколи Лагуна в Україні, здійснено арешти рахунків, виявлено архів документів, які свідчать про оборудки колишнього менеджменту “Дельта банку”; кількасот печаток юросіб та оригінальні (в т.ч. реєстраційні) документи понад двохсот компаній-нерезидентів”.

    Нагадаємо, Микола Лагун довів до банкрутства другий за обсягом активів приватний банк в Україні – “Дельта банк”  2013 році та щоб уникнути кримінальної відповідальності разом з дружиною отримали російські паспорта та втікли до Австрії.

    Як свідчать численні томи доказів у десятках кримінальних справ, відкритих згодом проти Лагуна і його спільників із числа топ-менеджерів банку, протягом кількох років банкіри виводили гроші вкладників із фінансової установи через підставні компанії на офшорні рахунки, видаючи їм фіктивні позики, які ніхто не збирався повертати.

    Попри переїзд до Відня і формальний відхід від справ, Лагун продовжує контролювати в Україні низку активів, зокрема, земельні масиви під рекреаційну забудову у Київській, Чернігівській, Івано-Франківській областях, а також обʼєкти нерухомості в окупованому Криму.

    Керувати проектами в Україні Миколі Лагуну допомагав бек-офіс на чолі з Максимом Черновим, а також адвокатське бюро “Бірайт Адвокасі”, до якого має стосунок Денис Тарасюк – колишній директор юридичного департаменту “Дельти”.

    Він також є одним із співвідповідачів у справі про нанесення збитків державі на 23 млрд грн. за позовом Фонду гарантування вкладів фізосіб. Саме за цим епізодом в Нацполіції відкрили провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.

    ЗМІ пишуть, що  обшуки в “українських фунтів” Лагуна можуть розкрити реальну структуру корпоративного управління його фінансовою імперією після його відʼїзду до Австрії. Крім того, обшуки можуть викрити також і реальну структуру інших звʼязків Лагуна, оскільки “засвічені” раніше мережі компаній уже певний час тому почали “скидати” на громадян середньоазійський країн: це типова схема, аби “загубити” компанію, не закриваючи її формально і не надаючи відповідних звітів до податкової служби.

  • «Мільярд під ризиком»: залучення коштів для Vyriy Industries супроводжується застереженнями щодо захисту інвесторів та тиску силовиків

    «Мільярд під ризиком»: залучення коштів для Vyriy Industries супроводжується застереженнями щодо захисту інвесторів та тиску силовиків

    Рекордне залучення 1 мільярда гривень від понад 24 тисяч громадян для виробника безпілотників Vyriy Industries через фонд Inzhur MilTech супроводжується високим рівнем фінансових та юридичних ризиків. Експерти застерігають, що корпоративні цінності приватних компаній оборонно-промислового комплексу не мають державних гарантій повернення, а нещодавні слідчі дії ДБР щодо підприємства підкреслюють уразливість бізнесу до дій правоохоронних органів.

    Ключові деталі та ризики для роздрібних інвесторів

    • Відсутність державних гарантій: Корпоративні облігації приватного виробника є незабезпеченими цінними паперами. У разі фінансової неспроможності, скасування державних контрактів чи заборгованостей підприємства інвестори ризикують втратити вкладені кошти.
    • Обшуки ДБР та кримінальні провадження: У липні 2026 року Державне бюро розслідувань провело серію обшуків у Vyriy Industries та у її засновника Олексія Бабенка в межах розслідування щодо можливого завищення вартості безпілотників і фінансових операцій на понад 197 млн грн.
    • Часткове розблокування активів: Наприкінці липня Печерський районний суд Києва відмовив ДБР в арешті вилучених під час обшуків 32 млн грн і повернув їх компанії для виплати заробітних плат, однак процесуальний тиск зберігається.
    • Висока дохідність проти ризику дефолту: Заявлена дохідність за облігаціями у 25% річних у гривні відображає високий рівень ризику, адже будь-яке замороження рахунків чи зупинка виробництва через дії силовиків загрожує перетворенням цінних паперів на неліквідні активи.

    З фінансово-аналітичних оцінок ризиків мілтек-інвестицій:

    «Купівля корпоративних паперів приватних оборонних підприємств — це залучення капіталу без інституційного захисту чи гарантій держави. Нещодавні обшуки ДБР у Vyriy Industries продемонстрували, що в разі юридичних або фінансових проблем компанії роздрібні інвестори залишаються один на один із ризиком втрати своїх збережень».

     

  • Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми “єОселя” через банк “Глобус”

    Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми “єОселя” через банк “Глобус”

    Банкір Сергій Геннадійович Мамедов, який сьогодні офіційно є головою правління та фактичним контролером “Глобус Банку”, до цього моменту зберігає зв’язки з оточенням біглого екс-президента Віктора Віктора Януковича.

    Водночас, Глобус Банк, являється одним із банків-партнерів державної програми доступного іпотечного кредитування єОселя, через яку кредитується значна частина українських військовослужбовців та їх сімей.

    Як пов’язані з РФ структури отримали доступ до особистих даних українських військовослужбовців та їх сімей у нашом у журналістському розслідуванні.

    Як банкір “сім’ї” Сергій Мамедов допоміг вкрасти мільярди оточенню Януковича

    У фінансових колах банкіра Сергія Мамедова називають “особистим касиром Арбузова та Курченко”. Така репутація за Мамедовим закріпилась через багаторічне обслуговування інтересів близького оточення нині біглого екс-президента Віктора Януковича.

    Кандидатуру Мамедова навіть розглядали на посаду голови НБУ за часів Януковича, в тому числі завдяки його зв’язкам з Сергієм Арбузовим.

    Тому з приходом до влади Януковича, кар’єра Мамедова стрімко пішла вгору. “Сім’я” також доручила йому “неформальний нагляд” за банками у ролі виконавчого директора і члена ради Незалежної асоціації банків України.

    Далі Сергія Мамедова обирають головою правління державного “Укргазбанку”. У лютому 2014-го, коли “сім’я” тікала з України, перед Мамедовим поставили задачу – вивести 1 мільярд гривень з очолюваного ним державного банку для оточення Януковича.

    Власне кажучи, Сергій Мамедов із завданням справився: 14 лютого державний “Укргазбанк”, під керівництвом Мамедова, надає “Брокбізнесбанку” Сергія Курченка кредит – 673 млн гривень, які, звісно, так ніхто і не повернув.

    Ще 55 млн гривень від “Укргазбанку” отримали підставні фірми Курченка: “Кванта-коста” – 30 млн грн., ТОВ “Неосинтез” – 20 млн грн., ТОВ “Кримбутангаз” – 5 млн грн. Усі вказані кредити надані під поруку ПАТ “Реал-Банк” Сергія Курченка.

    Варто відзначити, що хоча Генпрокуратура розпочала займатись цією справою, Сергію Мамедову вдалось уникнути кримінальної відповідальності.

    Проросійське оточення Сергія Мамедова, яке залишилось в Україні

    Кар’єра Сергія Мамедова розпочиналась поруч із іншим відомим банкіром та сторонником руського міра Василем Горбалем. З грудня 2006 року по жовтень 2010 року Мамедов обіймав посаду заступника голови правління “Укргазбанку”, яким тоді фактично володів і керував Горбаль.

    ФОТО: Наставник Сергія Мамедова банкір та екс-нардеп Василь Горбаль з Віктором Януковичем

    Нагадаємо, наразі екс-регіонал Василь Горбаль являється членом Наглядової ради Нацбанку та продовжує складати протекцію Сергію Мамедову. Мова йде як за “політичне прикриття” так і за вирішення з регулятором ряду питань в інтересах Мамедова.

    Також Василь Горбаль попри п’ятий рік війни продовжує підтримку та лобізм інтересів Української православної церкви Московського патріархату в Україні.  Також Горбаль має тісні багатолітні зв’язки з українським олігархом Вадимом Новинським, якого вважають одним з головних спонсорів УПЦ Московського патріархату.

    Зв’язок самого Василя Горбаля з УПЦ МП, зокрема з митрополитом Онуфрієм, та одіозними людьми з кремлівського оточення налічує щонайменше близько 20-ти років. І всі ці 20 років Горбаль у своїх інтерв’ю просував концепцію “російського світу”.

    З 2007 року Горбаль і Омельяненко разом були членами правління організації “День Хрещення Русі”, яка організувала святкування релігійних свят у столиці під патронатом РПЦ, а також спільно привезли до Києва лояльного тоді Кремлю Андрія Кураєва.

    У липні 2011 році Горбаль привіз у Київ Путінського лідера рок-гурту “Брати Карамазови” Олега Карамазова для святкування “Дня Хрещення Русі”, яке відбулось одночасно у Києві, Мінську та Москв. Пізніше за це та інші “досягнення” Олег Карамазов отримав орден від Володимира Путіна.

    Як бачимо Сергій Мамедов зберіг усі свої з’язки часів Януковича, якими до цього часу активно користується.

    Як Сергій Мамедов уникає кримінальної відповідальності завдяки старим зв’язкам часів Януковича  

    Ці самі “зв’язки часів Януковича” часто допомагали Сергію Мамедову уникати кримінальної відповідальності навіть там, де це здавалось практично неможливо.

    До прикладу, Глобус Банк Сергій Мамедов фактично “віджав” у свого кума – Дениса Мальцева.

    Нагадаємо, австрійський судовий експерт встановив, що Дениса Мальцева було виведено зі складу засновників банку “Глобус” за підробленими документами.

    Документи були фальсифіковані групою осіб на чолі із Сергієм Мамедовим – головним акціонером банку на сьогодні.

    Що цікаво, “віджавши” банк у Мальцева, Сергій Мамедов почав його просто грабувати. Так у 2017 році за фактом крадіжки Мамедовим 850 тис. доларів з приватного депозитного рахунку клієнта Глобус банку була відкрита кримінальна справа.

    У лютому 2022 року Державне бюро розслідувань проводило розслідування щодо можливого відмивання 135 млн грн за участю “Глобус Банку” та ТОВ “Нове обладнання” (ЄДРПОУ 38929719). Кримінальне провадження №62019000000000982 відкрито за статтями 191 та ч. 2 ст. 209 КК — привласнення майна в особливо великих розмірах та легалізація коштів.

    За версією слідства, посадові особи “Нового обладнання” у змові з чиновниками державних підприємств здійснювали циклічні псевдогосподарські операції між депозитарними рахунками, після чого гроші перераховували на підставні компанії. Печерський райсуд Києва розглядав клопотання ДБР про продовження строків розслідування.

    Як Сергій Мамедов незважаючи на проросійський бекграунд долучився до державної програми єОселя

    Незважаючи на відкриті кримінальні справи та явно токсичне оточення, “Глобус Банк” Мамедова сьогодні являється одним із ключових уповноважених банків державної програми єОселя. Програму реалізує ПрАТ “Укрфінжитло”, яке з листопада 2022 року очолює Євген Мецгер.

    Так Сергій Мамедов і скандальний банкір Євген Мецгер опинилися в одній фінансовій структурі: один контролює комерційний банк, який видає пільгові іпотеки, другий керує державною компанією, яка забезпечує ці гроші.

    Варто відзначити, що Євген Мецгер, який раніше потрапив у скандал з журналістами Громадського любить замовляти інтерв’ю, в яких підкреслює свою близькість до Володимира Зеленського.

    ФОТО: Скріншот видання NV Бізнес

    При цьому варто відзначити, що користувачі державної програми єОселя неодноразово фіксували, що пільгові кредити отримують не тільки ті, кому вони призначалися. Власне кажучи, цей факт визнає і сам Євген Мецгер у численних інтерв’ю, але незважаючи на публічні заяви продовжує працювати з Сергієм Мамедовим.

    Для розуміння “феномену” як нечистий на руку банкір з російським бекграундом Сергій Мамедов продовжує працювати з єОселя та отримувати доступ до особистих даних українських військовослужбовців, варто згадати, що дружина Євгена Мецгера на п’ятий рік повномасштабного вторгнення продовжує здавати нерухомість в Туреччині росіянам.

  • Як одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач вибудував платіжну імперію ГЕРЦ

    Як одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач вибудував платіжну імперію ГЕРЦ

    Одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач, який більше любить говорити про себе як про “доктора економічних наук та викладача”, вибудував багатомільярдний тіньовий бізнес на платіжних системах зав’язаний на корупції та відкатах.

    Інформація про масштабні корупційні оборудки та багатомільйонні заробітки “скромного професора” Костянтина Ткача на українському бюджеті почали з’являтись у ЗМІ після його конфлікту з тіньовим мером Одеси Володимиром Галантерником.

    Ймовірно, щоб “відсунути” Костянтина Ткача від корупційних потоків в одеському регіоні, піарники Галантерника витягли та опублікували скріни з соціальних мереж Ткача, де він виправдовує російські удари по Одесі.

    Як професор Костянтин Ткач просив Путіна звільнити Одесу від “рогулів”

    Власне кажучи, проросійська позиція для одеських еліт досить розповсюджене явище, хоча більшість старається не озвучувати її публічно.

    Але одеський мільярдер Костянтин Ткач вирішив, що йому буквально “все дозволено” тож почав поширювати відповідні дописи у забороненій в Україні російській соцмережі “Однокласники”.

    Зокрема, Костянтин Ткач, коментуючи удари по Одесі, написав, що Володимир Путін нібито “звільняє” місто від “рогулів”.

    Також, реагуючи на масовані російські атаки по портах і цивільній інфраструктурі Одеси, він заявив, що “рогулям” “усе по заслугах”.

    Крім того, Ткач підтримував коментарі російських прихильників війни, відповідаючи, що “давно пора було” завдавати таких ударів, а також стверджував, що “Україна сама винна”.

    Як бачимо, позиція Костянтина Ткача досить однозначна – він не просто виправдовує російські удари по Україні, але й закликає їх наносити надалі. Більш того, окремі його публічні коментарі (на скрінах вище), можна розцінити як заклики на повалення конституційного ладу.

    Водночас, сам Костянтин Ткач  публічно підтвердив оригінальність своїх коментарів, своєю заявою про те що, справді вів сторінку в “Однокласниках”, однак, за його словами, лише висловлював там власну думку й не мав жодних поганих намірів.

    “Я нікому не бажав нічого поганого. Тоді мені здавалося, що я просто висловлюю свою думку”, –  сказав Ткач.

    Також Ткач заявив, що йому соромно за свої слова, тому сторінку вже видалив. Крім того, поскаржився, що після цього почав отримувати погрози.

    Варто відзначити, що  будь-якого іншого громадянина україни в аналогічній ситуації уже б притягнули до кримінальної відповідальності, але Костянтин Ткач обмежився лише вибаченнями та заявою про те, що “просто висловлював свою думку”.

    Компанія “ГЕРЦ” – як Костянтин Ткач створив приватний фільтр між українцями та комунальними монополіями

    Реальний бізнес Костянтина Ткача – це інкасація комунальних платежів через групу компаній які знаходяться в Одесі за однією адресою: вул. Єврейська, 2А. До 95% усього, що одесити платять за ЖКГ, проходить через його компанію “ГЕРЦ”, який утримує комісію 2-2,4 %, що становить близько 20-30 млн грн щомісяця приватної ренти з обов’язкових платежів людей.

    Такий прибуток фактично з повітря Костянтин Ткач отримує завдяки багаторічним зв’язкам з Геннадієм Трухановим і, звісно “ділиться”.

    Водночас, зареєстрованої НБУ платіжної системи “ГЕРЦ” не існує. Тобто кошти акумулюються трьома юрособами з однією адресою на Єврейській 2А, які працюють як єдиний фінансовий організм.

    ПІІ ТОВ “Аверс” — материнська структура, директор Беседовський Геннадій Олексійович.

    ТОВ “ГЕРЦ” — ІТ-серце та розробник системи “Міський єдиний розрахунковий центр”, директор Козубський Віталій Миколайович.

    ТОВ “ФК “ГЕРЦ” — платіжна ліцензія, директор Сушкіна Ганна Володимирівна.

    За корупційною схемою комунальні підприємства укладають з ФК “ГЕРЦ” договір, за яким усі платежі мешканців за газ, тепло, воду, електрику проходять через рахунки “ГЕРЦ”.

    Далі  “ГЕРЦ” акумулює гроші на своїх рахунках до перерахування постачальникам послуг, та утримує комісію 2–2,4 % — вищу, ніж у більшості банківських еквайрингових каналів.

    Також “ГЕРЦ” розщеплює платежі та перераховує їх на рахунки постачальників — з затримкою, яка створює додатковий обіг коштів всередині групи.  За інформацією ЗМІ, лише в Одесі це приносило 20-30 млн грн на місяць.

    У 2022 році “ГЕРЦ” Костянтина Ткача отримав ексклюзивне право бути єдиною платіжною системою в особистому кабінеті “Нафтогазу України” — з найвищою серед доступних варіантів комісією 2 %, що може свідчити про корупційну складову.

    За оцінкою джерела видання Главком, це давало компанії Ткача до 6 млн грн щомісяця з платежів за газ. Публічний скандал змусив «Нафтогаз» 8 листопада 2022 року прибрати «прокладку» з кабінету — його замінили Приватбанк та Ощадбанк з комісією 1%.

    Як «ГЕРЦ» Костянтина Ткача зайшов на “державні потоки”

    Водночас, крім заробітків на обслуговуванні Нафтогазу, платіжна система Костянтина Ткача ГЕРЦ змогла інтегруватись до цілої низки інших державних компаній, за аналогічними, ймовірно корупційними, схемами.

    До прикладу, дохід від КП “Київтеплоенерго” – 456,8 млн гривень, ПрАТ “АК “Київводоканал” – 150 млн гривень, КП “Київпастранс” – 1 млн гривень, ДП “Інфотех” — розміщення платіжної системи на services mvs gov («Єдине вікно для громадян») 12 тис. грн/міс. оренди + комісія не менше 5 грн та не більше 3 % з транзакції.

    Сукупно з 2020 року група Ткача заробила біля 2,05 млрд грн, з яких 781 млн грн — прямі держзакупівлі. Також він годується зі сплати штрафів патрульної поліції та послуг міграційної служби.

    30 червня  МВС запустило власний “Платіжний Хаб” — свою централізовану платіжну інфраструктуру, що ставить під сумнів довгостроковість монополії “ГЕРЦ” на МВС-платежах.

    Як бачимо, Костянтин Ткач збудував не платіжну систему в технологічному сенсі, а фактично приватний фільтр між громадянами та комунальними монополіями. Так, обов’язкові платежі за газ, воду, тепло, електрику проходять через його рахунки, залишаючи там 2–2,4 % – і ніхто цю комісію не голосував на тарифі.

    Відкриті кримінальні справи, які не заважають бізнесу Ткача

    Нагадаємо, нещодавно Бюро економічної безпеки спільно з Офісом генерального прокурора провело обшуки в одеському офісі групи компаній “ГЕРЦ”, пов’язаної з бізнесменами Костянтином Ткачем та його партнером Беседовським. Слідчі дії відбуваються в межах кримінального провадження про ухилення від сплати податків.

    15 липня БЕБ разом з Офісом генпрокурора провели обшуки в будинку на вул. Єврейська, 2А в Одесі — головному офісі групи компаній Костянтина Ткача та його партнера Беседовського, до якої входять ПІІ ТОВ “АВЕРС”, ТОВ “ГЕРЦ” та ТОВ “ФК “ГЕРЦ”.

    Підставою стало кримінальне провадження за ч. 2 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах), у якому фігурує ТОВ “Югтранс-Термінал”, засновником якого є ПІІ ТОВ “Аверс”.

    Варто відзначити, що це вже не перше кримінальне провадження щодо групи “ГЕРЦ” — щонайменше четверте. Нижче — перелік усіх виявлених у відкритих джерелах справ проти структур Ткача.

    КП № 32021100000000389 (серпень 2021 р) — закрита
    ДФС Києва — ст. 212 ККУ (фіктивні контрагенти)

    КП №72022000110000023 (2022 р) — триває
    БЕБ — ст. 212 ККУ (обсяг “фіктивних” операцій 2020–2021 з ПП “Екостройград”, ТОВ “Свєтстрой”, ПП “Тейкіт”)

    КП №420261600000000020 (2026 р)
    Прокуратура — ст. 191 ККУ (харчування у школах та медзакладах Одеси; пов’язана з Ткачем ТОВ “Фабрика смаку”)

    Також група “ГЕРЦ” системно фігурує в податкових провадженнях з 2021 року, де повторюються одні й ті самі елементи: “фіктивні” контрагенти (ПП “Тейкіт”, ТОВ “Свєтстрой”, ПП “Екостройград”), завищення податкового кредиту з ПДВ (від 27,5 млн грн у справі 2022 року до 38,8 млн грн у справі 2026 року).

    Як Костянтин Ткач нагодував одеських школярів  на 4 мільярди

    Костянтин Ткач в Одесі також асоціюється зі сферою дитячого харчування де без перебільшення крутяться мільярди.

    Так, багаторічний монополіст на ринку шкільного харчування ТОВ “Фабрика смаку” зі статутним капіталом у 1000 гривень, яка контролюється Ткачем через його багаторічного партнера Дмитра Нікітіна, здобула ряд перемог на державних тендерах, переважно від держорганів Одеської області, на 4 млрд 175 млн грн. Причому з цієї суми 1 млрд 69 млн грн вона отримала за неповні 7 місяців 2026 року, тоді як за весь 2025-й 1 млрд 41 млн грн.

    Як стверджують журналісти, готові страви, якими “Фабрика смаку” годує школярів, виявляються настільки низькою якістю, що їх часто просто не їдять. Проте вже через кілька місяців після свого створення у 2015 році компанія почала успішно вигравати тендери на постачання продуктів та організацію харчування для бюджетних установ та заробила на цьому мільярди.

    Звичайно, можна було б списати це на дитячі примхи, але з січня 2026 року Одеська обласна прокуратура розслідує кримінальне провадження № 420261600000000020 про можливе розкрадання коштів на харчування за рахунок бюджету у школах та закладах охорони здоров’я області.

    За версією слідства, ТОВ “Фабрика смаку” разом із ще низкою взаємопов’язаних компаній перемагають на тендерах, після чого починають виробляти закупівлі продуктів харчування один в одного за завищеними на 40-80% цінами. Так, під підозру про завищення цін на продукти, що постачаються місцевому бюджету, потрапили тендеру на суму в 1,2 млрд грн, виграні “Фабрикою смаку”, ще на 680 млн грн перевіряють тендери з ТОВ “Проект інвест 21” (сфера діяльності – оптова торгівля продуктами харчування, статутний фонд – 7 млн грн).

    Цікаво, що остання фігурувала у скандалі про закупівлю для одеських школярів новорічних солодощів у 2020 році на 7 млн грн за рахунок міськбюджету. Замість шоколаду діти отримали жменю льодяників, зате з листівкою від мера Геннадія Труханова.

     

  • Екс-куратор Великого будівництва Юрій Голик повертається до України з новими проектами

    Екс-куратор Великого будівництва Юрій Голик повертається до України з новими проектами

    Один з найскандальніших українських чиновників Юрій Голик, який став відомий в контексті десятків відкритих кримінальних справ про розкрадання на проекті “Великого будівництва” намагається повернути доступ до крупних державних замовлень.

    Зокрема, мова йде про намагання Юрія Голика “зайти” в підряди державної програми створення просторів для ветеранів, на яку передбачено виділення 12 мільярдів гривень. Також, як повідомляють наші джерела з його оточення, Голик сподівається “підчистити репутацію та кримінальні справи”, щоб повноцінно зайти на програми повоєнного відновлення України.

    Про виклики, з якими Україна може зіштовхнутись при відбудові країни після збройної агресії РФ, читайте у нашому матеріалі:  Корупційні ризики післявоєнної реконструкції та історичні уроки контролю над допомогою після війн

    За інформацією наших джерел, завдяки старим зв’язкам у владних колах, на кшталт свого колишнього “партнера по обшукам через системні крадіжки на Великому будівництві”  Кирила Тимошенко,  Юрій Голик має всі шанси зайти у масштабні схеми пов’язані з відновленням України після російських атак. Тож редакція нашого видання вирішила проаналізувати бекграунд Юрія Голика та проаналізувати основні корупційні кейси за його участі.

    Від медійщика до організатора корупційних схем – як починався шлях Юрія Голика

    Юрій Голик, народився 21 грудня 1977 році в Луганську. Починав свою кар’єру на медіа ринку, після чого тривалий час працював як політичний консультант.

    Зокрема, в період з 2015-2019 років Голик працював радником голів Запорізької та Дніпропетровської ОДА, що відкрило йому шлях до участі в різного роду корупційних схемах, по яким пізніше працювало НАБУ.

    Звідти потрапив у найближче оточення Володимира Зеленського спочатку як радник прем’єр-міністра Олексія Гончарука, пізніше став “символом” розрекламованої президентської програми “Велике будівництво”.

    В даному контексті особливо показовими є зв’язки Юрія Голика з  уже екс-главою Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченко, які дала старт його участі у реалізації крупних інфраструктурних проектів.

    Ключові  корупційні схеми за участю Юрія Голика

    Одним із самих гучних корупційних кейсів за участю Юрія Голика є кримінальне провадження  № 42022000000001543. У 2022 році компанія “Будінвест Інжиніринг”, співвласницею якої була Яна Хланта, близька подруга Резніченко, отримала близько 1,5 млрд грн дорожніх контрактів, з яких 1,356 млрд грн перерахували всього за півроку.

    У листопаді 2022 року журналісти видання Схеми установили наявність тісного зв’язку між усіма фігурантами справи. Так, за інформацією видання, всі троє фігурантів: Юрій Голик, Валентин Резніченко та фітнес-тренер Яна Хланта неодноразово здійснювали спільні перельоти. Також Схеми звернули увагу, що в одні і ті ж дати у Відні (Австрія) перебували Юрій Голик та Павло Чухно – власник другої половини фірми “Будінвест Інжиніринг” – у січні 2020-го року, діставшись туди різними рейсами.

    Експертизи НАБУ встановили збиток спочатку майже 300 млн грн, а потім 392 млн грн. За даними слідства, частина коштів виводилася через структури, пов’язані з оточенням чиновників, зокрема у вигляді виплат синові Резніченко. 26 грудня 2022 року відбулися обшуки у Резніченко, Голика та в офісах компанії.

    У вересні 2024 року Резніченку та ще чотирьом фігурантам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, у грудні 2025 року справу передали до суду. Голик фігурує в матеріалах як ключовий неформальний куратор, але підозру йому так і не вручили.

    Другим показовим кейсом є переписка Юрія Голика з Денисом Островським та “СК Стройінвест”.

    Так, у розслідуванні видання BihusInfo, опублікованому  у липні 2024 року, у телефоні Юрія Голика знайшли листування з власником будівельної компанії “СК “Стройінвест”, яка за кілька років отримала від держави понад 4 мільярди гривень на різні роботи, в тому числі – і в рамках “Великого будівництва”.

    В листуванні з Денисом Островським, яке містилося в телефоні Юрія Голика, Голик дає вказівки щодо отримання субвенцій, а також вимагає від Островського звітів щодо робіт на конкретних локаціях. Тональність цього листування свідчить про те, що Островський в цьому процесі фактично виконує роль підлеглого. Зокрема, одне з його повідомлень звучить як “Задачу зрозумів. Буде зроблено””.

    ФОТО: Скріншот переписки Юрія Голика та Дениса Островського. Джерело – BihusInfo

    Журналісти зіставили хронологію: коли в листуванні згадувалися майбутні субвенції, “Стройінвест” дійсно отримував додаткові кошти або перемагав у тендерах. Компанія почала активно отримувати замовлення після приходу команди Резніченка–Голика.

    Будівництво водогону “Інгулець – Південне водосховище” (Кривий Ріг) завдяки Юрію Голику перетворилось на яскравий корупційний кейс.

    Нагадаємо, після підриву Каховської ГЕС компанія “Автомагістраль-Південь”, яку в той час пов’язували з Юрієм Голиком, отримала державний контракт на спорудження водогону Інгулець – Південне водосховище вартістю 7,7 млрд грн і, як встановили журналісти РБК-Україна, завищила вартість робіт майже на 39% — понад 3 млрд грн.

    Згідно з розслідуванням саме було переплачено 287 млн грн – на будівництві третьої насосної станції, яка, за висновками державних технічних експертів, була зайвою. НС-1 і НС-2 повністю покривали необхідну продуктивність у 4200 м³/год.

    Крім того, переплачено 1,8 млрд грн – через прокладку чотирьох трубопроводів різного діаметру і матеріалів замість двох, що не передбачалося проєктом і створює ризики для стабільності системи. Також перевищені оплати за логістичні операції: пісок везли за 264 км (при допустимих 80 км), що спричинило переплату у 273 млн грн, ще 94 млн грн переплатили за перевезення шлаку.

    Саме будівництво водогону, довжиною 26 км, виконувалося без проведення відкритих торгів – у рамках так званої надзвичайної процедури, а за фактом зловживань Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження №12024000000000774 за статтями ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України – зловживання владою чи службовим становищем групою осіб.

    ФОТО: По факту розкрадання коштів на будівництві водогону у Кривому Розі пройшли обшуки

    Варто відзначити, що формально Юрій Голик сам не підписував контракти, але на думку детективів НАБУ саме Голик координував всі потоки, про що детективами зібрана  відповідна доказова база.

    Юрій Голик – як “ховають” цінного свідка у розкраданні мільярдів на інфраструктурних проектах

    Нагадаємо, після початку активної роботи НАБУ та відкриття десятків кримінальних справ по корупційних схемах за участі Юрія Голика, із самого НАБУ відбувся “злив” інформації про фігуранта, який дав можливість Голику “втекти” від кримінальної відповідальності за кордон.

    Нагадаємо, 22 травня 2024 року у медіа з’явилася інформація, що співробітники Національної поліції та Спеціалізованої антикорпрокуратури влаштували обшуки за місцем проживання співробітника НАБУ. В САП підтвердили обшуки та уточнили, що вони стосуються розголошення інформації оперативно-розшукової діяльності, тобто “зливу даних”.

    Згодом в САП пояснили, що йдеться про справу щодо колишнього голови Дніпропетровської ОВА Резніченка та його партнера Юрія Голика – під час “Великого будівництва” зникло півтора мільярда гривень. А 24 травня 2024 року у зв’язку з розслідуванням зливу даних від службових обов’язків був звільнений перший заступник директора НАБУ Гізо Углава.

    Злив даних про деталі антикорупційного розслідування, дав можливість Юрію Голику втекти від кримінальної відповідальності до Австрії,  з “довідкою про інвалідність” через систему “Шлях”.

    За інформацією ЗМІ, в подальшому сліди Юрія Голика були помічені також в Польщі та Ізраїлі, але точної інформації про його місце перебування до цього часу немає. Така ситуація може свідчити  не просто про намагання Юрія Голика уникнути кримінальної відповідальності, а і про намагання його впливових спільників “сховати цінного свідка”.

    Повернення “ефективного менеджера” Юрія Голика до участі в державних контрактах

    Варто відзначити, що з початком збройної агресії РФ проти України, скандал з розкраданням на програмі “Великого будівництва” відійшов на другий план, а прізвище “символу коруції” Юрія Голика на п’ятому році війни встигло “забутись”.

    В той же час десятки криминальных проваджень де фігурує Юрій Голик, або були закриті, або до цього часу гальмуються. На цьому фоні Голик розпочав  масштабну кампанію по зачистці негативу в ЗМІ.

    Починаючи з кінця червня 2026-го, ряд українських інформаційних ресурсів почали повідомляти про хвилю скарг у Google про нібито “порушення авторських прав” на публікації пов’язані з розкраданням Юрієм Голиком на програмі Великого будівництва. Такий механізм дозволяє швидко виключати сторінки з пошукових систем, без оскарження фактів що містяться в матеріалах по суті.

    Паралельно, кілька незалежних один від одного джерел повідомили, про намагання Юрія Голика повернутись  до державних підрядів на відновленні інфраструктури та зайнятися створенням “просторів для ветеранів” в рамках масштабної державної програми з бюджетом у 12 мільярдів гривень.

  • Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    В Україні посилили контроль за доброчесністю кандидатів на державні посади: лише за минулий рік 260 осіб не змогли пройти спеціальну перевірку через недостовірні дані у деклараціях. Йдеться про претендентів на впливові посади в органах влади, які або приховали значні статки, або не змогли пояснити їхнє походження. Про це повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    За інформацією агентства, ключовою причиною відмови у призначенні стала невідповідність задекларованих доходів і реального майнового стану кандидатів. У багатьох випадках йшлося про значні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон визначає, що якщо особа не може пояснити походження активів на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (станом на 2026 рік — понад 300 тис. грн), це є підставою для негативного висновку спецперевірки.

    У НАЗК зазначають, що перевірки стосуються насамперед кандидатів на посади категорій «А» і «Б» — тобто вищого корпусу державної служби, а також посад із підвищеним корупційним ризиком. Саме ці категорії передбачають найбільший рівень відповідальності та доступ до ресурсів, тому вимоги до прозорості їхніх доходів є особливо жорсткими.

    З початку 2026 року тенденція зберігається: ще близько 60 кандидатів уже не змогли пройти перевірку через невідповідності у деклараціях. Це свідчить про системність проблеми, а також про те, що механізм контролю поступово починає працювати ефективніше.

    Разом із тим у НАЗК визнають, що навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає остаточною перепоною для призначення. У деяких випадках рішення про призначення все ж ухвалюється суб’єктом призначення — органом чи посадовцем, який має відповідні повноваження. У таких ситуаціях агентство переходить до глибшої перевірки декларацій або ініціює моніторинг способу життя посадовця.

    Один із показових кейсів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції. Під час первинної перевірки в його декларації виявили недостовірні дані на понад 16,6 млн грн. Попри це, кандидат надав пояснення і був призначений на посаду. Однак подальша повна перевірка виявила ще більші розбіжності — сума прихованих активів зросла до понад 26 млн грн. У результаті Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки кримінального правопорушення за статтею про декларування недостовірної інформації та передало матеріали до Офіс Генерального прокурора.

    Інший випадок зафіксували у Дарницькому районному суді Києва. Кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на те, що під час спецперевірки виявили недостовірні дані майже на 5 млн грн. Після повної перевірки ця сума зросла до понад 6,3 млн грн, і матеріали справи були передані до Національна поліція України.

    У НАЗК наголошують, що такі випадки демонструють важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Саме тому агентство активно використовує інструмент моніторингу способу життя — аналіз витрат, майна та фінансової поведінки осіб уже після їх призначення.

    Загалом із моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року, після часткового їх призупинення через війну, агентство опрацювало понад 44,1 тисячі запитів. Це свідчить про масштабність процесу і значне навантаження на антикорупційні органи.

    Фахівці відзначають, що спецперевірки є одним із ключових інструментів запобігання корупції на етапі призначення. Вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією ще до того, як ті отримають доступ до державних ресурсів або впливу.

    Водночас експерти наголошують: ефективність цієї системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі суб’єктів призначення. Якщо негативні висновки ігноруються, це знижує довіру до системи та створює ризики для державного управління.

    На тлі євроінтеграційного курсу України питання прозорості та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово наголошували, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є однією з ключових умов подальшої підтримки України.

    Таким чином, результати спецперевірок за 2025 рік і початок 2026-го демонструють дві паралельні тенденції: з одного боку — посилення контролю і виявлення порушень, з іншого — наявність системних проблем із доброчесністю частини кандидатів. У цих умовах подальше вдосконалення механізмів перевірки та підвищення відповідальності за недостовірне декларування залишаються ключовими завданнями антикорупційної політики держави.

  • Чому тисячі кримінальних справ в Україні не доходять до вироків: що показує статистика і резонансні кейси

    Чому тисячі кримінальних справ в Україні не доходять до вироків: що показує статистика і резонансні кейси

    В Україні спостерігається системна проблема: значна частина кримінальних проваджень так і не доходить до вироків суду, попри велику кількість зареєстрованих злочинів і гучні заяви правоохоронних органів. За офіційними даними Офіс Генерального прокурора України, щороку в країні фіксуються сотні тисяч кримінальних правопорушень, однак лише частина з них скеровується до суду, а ще менша — завершується обвинувальними вироками.

    Аналітичні дослідження, зокрема на основі звітів прокуратури та судової адміністрації, підтверджують цей дисбаланс: між кількістю відкритих проваджень і кількістю засуджених осіб існує значний розрив. Фактично система демонструє високу активність на старті — у реєстрації злочинів, але значно нижчу ефективність на фінальному етапі — винесенні вироків.

    Це добре ілюструють дані по окремих категоріях злочинів. Наприклад, лише у сфері шахрайства у 2025 році було зафіксовано майже 49 тисяч кримінальних проваджень, однак лише частина з них отримує судову перспективу. У військових злочинах, пов’язаних із самовільним залишенням частини чи дезертирством, також видно значний розрив: із сотень тисяч відкритих справ до суду доходить лише невелика частина.

    Експерти пояснюють це комплексом системних причин. Насамперед — перевантаженістю слідчих органів. Один слідчий може вести десятки або навіть сотні справ одночасно, що критично знижує якість розслідувань. У таких умовах збір доказів часто є поверхневим, що ускладнює перспективу справи в суді.

    Друга причина — затягування процесів. Підозрювані та їхні адвокати активно використовують процесуальні інструменти для відтермінування розгляду справ. У результаті строки давності можуть спливати ще до винесення вироку, що автоматично закриває можливість покарання.

    Третій фактор — корупційні ризики. У резонансних справах, особливо тих, де фігурують впливові особи або великі фінансові інтереси, часто виникають підозри щодо неформального впливу на слідство чи суд. Хоча такі факти не завжди доведені, сама їхня ймовірність підриває довіру до системи правосуддя.

    Четверта причина — орієнтація правоохоронної системи на «кількість відкритих справ», а не на їх результативність. Відкриття провадження часто розглядається як показник ефективності, тоді як доведення справи до вироку — складніший і менш контрольований процес.

    Окрему увагу привертають резонансні кейси, які стають символами цієї проблеми. Серед них — справи щодо високопосадовців, представників великого бізнесу або правоохоронних органів. Навіть у випадках, коли фіксуються підозри, проводяться обшуки чи затримання, багато проваджень роками не доходять до вироку або взагалі зникають із публічного поля.

    Такі ситуації створюють у суспільстві відчуття вибірковості правосуддя. Якщо у справах із очевидними доказами немає результату, це формує переконання, що система працює не однаково для всіх.

    Аналітики наголошують: головна проблема полягає не в тому, що злочини не фіксуються — навпаки, їх реєструють у великій кількості. Ключова проблема — у відсутності завершеного циклу правосуддя. Без вироку будь-яке розслідування втрачає сенс як інструмент відновлення справедливості.

    Фахівці також звертають увагу на ще один аспект — якість доказової бази. Багато справ розвалюються в судах саме через слабкі або неправильно оформлені докази. Це свідчить про проблеми не лише на рівні слідства, а й у загальній підготовці процесуальних матеріалів.

    У довгостроковій перспективі така ситуація має серйозні наслідки. Відсутність вироків формує відчуття безкарності, що може стимулювати зростання злочинності та підривати довіру до державних інституцій.

    Експерти сходяться на думці, що для зміни ситуації необхідні системні реформи: зменшення навантаження на слідчих, підвищення якості розслідувань, цифровізація процесів, а також реальне посилення незалежності судової системи. Без цих змін дисбаланс між кількістю відкритих справ і кількістю вироків зберігатиметься.

    Таким чином, українська правоохоронна система сьогодні демонструє парадокс: велика кількість кримінальних проваджень не перетворюється на реальні судові рішення. І поки цей розрив не буде подолано, питання ефективності правосуддя залишатиметься одним із ключових викликів для держави.

  • Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Мільярди доларів західної допомоги щомісяця латають дірки в бюджеті України, поки колосальний природний потенціал країни, що становить 5% світових мінеральних ресурсів, розкрадається через приватні схеми. Літій, газ та уран замість того, щоб працювати на обороноздатність, опиняються у руках спритних ділків, які обходять санкції #РНБО швидше, ніж держава встигає їх запровадити.

    Яскравим прикладом є кейс групи «Юнігран». Попри російське коріння та арешти активів Ігоря Наумця, контроль над бізнесом не перейшов у власність народу, а лише змінив «дах». Згідно з меморандумом від 22 вересня 2023 року, фактичний контроль над компаніями отримав Сергій Шапран.

    Схема працювала через юридичну багатоходівку: арешти скасовували Печерський суд, активи ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс» переправляли через прокладки ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос» на підставну особу Яненка О.В., а в підсумку вони опинялися у власності ТОВ «Юні Люкс», ТОВ «Юні Стоун Пленет» та ТОВ «Юні Сервіс», підконтрольних Шапрану.

    Нахабство схеми вражає: поки діяли заборони, АТ «Коростенський кар’єр», АТ «МКДЗ» та ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» передали права за спецдозволами компанії ТОВ «Новел Пром». Держгеонадра, ігноруючи судові заборони Господарського суду Києва, наказами №532 від 14 листопада 2024 року легалізували передачу прав ТОВ «Коростенська видобувна компанія» та ТОВ «Малинська видобувна компанія», які входять в орбіту Шапрана.

    Попри численні звернення та подані скарги – 7 скарг та 4 заяви про злочини, що призвели до відкриття 11 кримінальних проваджень – система продовжує буксувати. Провадження №42025000000000269 та інші фактично блокуються на місцях. Посадовці, зокрема Нєбитов та Олег Кіпер, створюють політичний вакуум, у якому судові ухвали про внесення відомостей до ЄРДР просто не виконуються.

    Поки країна воює за свою землю, стратегічні надра продовжують годувати тих, хто вміє домовлятися з владою, а літій, газ і уран не працюють на оборону України.

  • У Херсоні розслідують 10 справ щодо можливого розкрадання коштів на укриття

    У Херсоні розслідують 10 справ щодо можливого розкрадання коштів на укриття

    У Херсоні, який перебуває під постійною загрозою обстрілів, правоохоронні органи розслідують факти можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених на будівництво укриттів та облаштування захисної інфраструктури. Йдеться про фінансування виробництва та постачання мобільних сховищ, а також ремонт стаціонарних захисних споруд.

    За даними обласної прокуратури, упродовж 2023–2025 років відкрито 10 кримінальних проваджень за фактами можливого незаконного привласнення коштів, призначених для створення безпечних умов для населення. Перевіряються обставини укладання договорів, виконання робіт і використання виділених ресурсів.

    Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

    Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

    У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.