Позначка: кримінальний злочин

  • На кордоні з Угорщиною вилучено контрабандні смартфони Apple на понад 7 млн грн

    На кордоні з Угорщиною вилучено контрабандні смартфони Apple на понад 7 млн грн

    У пункті пропуску на українсько-угорському кордоні митники виявили значну партію контрабандної техніки Apple. У салоні автомобіля Toyota Land Cruiser було приховано 162 смартфони, загальна вартість яких перевищує 7 мільйонів гривень. Про це повідомляє Державна митна служба України.

    У пункті пропуску “Лужанка – Берегшурань”, що на кордоні з Угорщиною,  на підставі інформації від Служби безпеки України закарпатські митники упередили незаконне ввезення в Україну 162 смартфонів Apple 15 та Apple 16.

    Порушникам митного законодавства виявився громадянин України, який заздалегідь віртуозно “запакував” свій позашляховик Toyota Land Cruiser контрабандною технікою і намагався “зеленим коридором” перетнути митний кордон України.

    Image

    Водію слали протокол про порушення митних правил за статтею Митного кодексу України. У порушника було вилучено контрабандного товару, загальна вартість якого на вітчизняному ринку перевищує 7 млн грн, разом з транспортним засобом, у якому цей товар ховали.

    Також митники готують повідомлення до правоохоронних органів про наявність у діях порушника ознак кримінального злочину, передбаченого статтею Кримінального кодексу України.

  • Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

    Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

    Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон, який надає правоохоронним органам розширені повноваження щодо доступу до банківської інформації громадян та компаній.

    Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.

    Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».

    Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.

    Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.

    «Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.

    Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).

    Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.

    З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:

    – ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.

    – Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.

    – IP-адреса учасників.

    – Дані геолокації.

    – Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.

    – Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.

    – Адреса каси, де було здійснено платіж.

    – Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.

    – Ідентифікатор платіжного пристрою.

    – Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.

    Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.

    Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.