Golosnovinua.com

Позначка: криптовалюта

  • Як Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко вибудували схеми по відмиванню коштів у Європі

    Як Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко вибудували схеми по відмиванню коштів у Європі

    Російські платіжні системи Wallet One та Piastrix, за якими стоять Денис Глінченко та Костянтин Буряченко давно обслуговують українські та російські гемблінг-проєкти. З початком повномасштабного вторгнення, Piastrix перетворився на Kvitum, а організатори ОЗУ перебралися до Варшави, звідки контролюють відмивання грошей та їх виведення за кордон.

    Громадянин РФ Денис Глінчевський (DENYS HLINCHEVSKYI) переїхав до України у 2026 році, щоб розвивати російський “Альфа-Банк”, і запросив Костянтина Буряченко відповідати за роботу в Донецькому регіоні.

    ФОТО: Тимчасова посвідка на постійне проживання видана громадянину РФ Денису Глінчевському

    Через два роки Глінчевський та Буряченко  переходять до компанії “Айбокс”, яка належить тому самому “Альфа-Банку”.

    Ще через три роки Глінчевський запроваджує в країні російські проекти “Wallet One” та “Єдина каса”, які СБУ підозрювала у фінансуванні тероризму, зокрема на території так званої ДНР.

    Друга платіжна система з 2012 по 2017 рік співпрацювала з Parimatch, “Марафоном”, “Фаворитом” та іншими проектами з країн СНД.

    Результатом співпраці Дениса Глінчевського та  Костянтина Буряченка став платіжний агрегатор PayTrio, куди призначили технічним директором Віталія Брильова (VITALII BRYLOV).

    Віталій Брильов раніше засвітився в схемах Глінчевського – Буряченка по відмиванню грошей через медицинську тематику. Зокрема, партнери започаткували клініку ТОВ “Медпрофцентр”, через яку під виглядом закупівель обладнання виводили гроші за кордон.

    Сам Буряченко згодом виходить зі складу засновників. Також він чинить і з іншими своїми бізнесами, наприклад – з ТОВ “Ремед”, яке між собою формально ділять Глінчевський та Брильов.

    І ось у 2019 році спільники-партнери виводять на ринок Piastrix із функціоналом того самого “Wallet One”, а через кілька років, з метою диверсифікації ризиків, клонують його та називають Kvitum.

    Сьогодні Глінчевський вже має паспорт України, живе в Польщі, звідти ж керує бізнесом і проводить стратегічні сесії з друзями, а співробітників набирає з близької йому громади баптистів.

    З метою мінімізації уваги правоохоронних органів України та взаємодії з РФ інфраструктура розміщена в юрисдикціях Польщі та Великобританії:

    • GB Software Online Solutions LLP (Велика Британія)
    • BELTIME SOLUTIONS SP. Z O.O. (Польща)
    • ONLINE SERVICE SOLUTION SP. Z O.O. (Польща)
    • REMED PL SP. Z O.O. (Польща)
    • PLATYMO SP. Z O.O. (Польща)

    Варто відзначити, що крім Дениса Глінчевського, Костянтина Буряченко та Віталія Брильова важливу роль у схемах по відмиванню коштів відіграють Володимир Дрижак, Євген Ташев, Тимофій Клон та Ксенія Петруніна.

    Piastrix і Kvitum фактично являються технічними клонами ідентичні за архітектурою, що дозволяє Глінчевському та Буряченко миттєво перенаправляти фінансові потоки у разі блокування одного з ресурсів регуляторними органами.

    Так, через гаманець Kvitum проходять платежі в гривні та відбувається прийом платежів онлайн казино (Vodka, 1xbet, Mostbet) в обхід обмежень НБУ.

    В той же час через гаманець Piastrix відбувається виведення коштів з  російських онлайн казино в рублях, оплата передплат (Netflix, Apple Store) в обхід міжнародних санкцій РФ.

    Таким чином Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко фактично управляють злочинним синдикатом по відмиванню коштів отриманих злочинним шляхом  з територіальним центром у Варшаві.

     

  • У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, жертвою якої стала 71-річна народна артистка України. Як повідомили у Національній поліції України та Київській міській прокуратурі, 36-річному чоловікові вже оголошено підозру, йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    За даними слідства, зловмисник діяв за заздалегідь продуманою схемою психологічного тиску та маніпуляцій. Він зателефонував потерпілій і представився співробітником Служби безпеки України. Під час розмови чоловік почав залякувати жінку, заявляючи про нібито підозри у державній зраді. Щоб посилити довіру до своїх слів, він надіслав їй фіктивну повістку та наполягав на повній конфіденційності, забороняючи повідомляти про розмову будь-кому.

    Надалі шахрай переконав жінку, що її заощадження необхідно терміново передати на «перевірку». За легендою, правоохоронні органи мали встановити, чи не мають ці кошти «російського походження». Він запевнив, що після завершення перевірки всі гроші будуть повернуті.

    Щоб остаточно переконати потерпілу, зловмисник провів із нею відеозв’язок. Під час розмови він змусив жінку показати всі наявні готівкові кошти, імітуючи проведення «обшуку» в режимі реального часу. Такий метод, за словами правоохоронців, є одним із найпоширеніших у подібних схемах, адже створює у жертви ілюзію офіційної процедури.

    Після цього псевдоправоохоронець організував особисту зустріч. Під час неї артистка передала йому 128 тисяч доларів готівкою. На цьому шахрай не зупинився: згодом він знову зв’язався з жінкою і заявив, що вона нібито не передала всі свої кошти на «перевірку».

    Під психологічним тиском потерпіла здійснила ще кілька переказів — загалом близько 400 тисяч гривень — на різні банківські рахунки, які вказував зловмисник. Лише після третього контакту жінка розповіла про ситуацію сусідці, яка порадила негайно звернутися до поліції.

    У ході розслідування правоохоронці встановили, що отримані кошти підозрюваний оперативно перевів у криптовалюту та передав іншим особам, що значно ускладнює їх відстеження. При цьому, за попередніми даними, сам фігурант залишив собі лише близько 900 доларів, що може свідчити про його роль як виконавця у ширшій злочинній схемі.

    Чоловіку повідомлено про підозру за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах. Наразі суд обирає йому запобіжний захід. Якщо вину доведуть, йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Правоохоронці зазначають, що подібні випадки шахрайства останнім часом стають дедалі поширенішими. Зловмисники активно використовують тему війни, імітуючи діяльність силових структур, щоб посилити психологічний вплив на жертв. Особливо часто мішенню стають літні люди, які можуть легше піддатися тиску та довіритися «офіційним» голосам.

    Серед типових ознак таких схем — терміновість, залякування, вимоги зберігати таємницю, а також прохання передати гроші готівкою або здійснити перекази на невідомі рахунки. Жодна державна структура, включно з Службою безпеки України чи поліцією, не проводить «перевірок коштів» шляхом їх вилучення у громадян.

    У Національній поліції України закликають громадян бути максимально обережними: не виконувати вказівки невідомих осіб, навіть якщо ті представляються працівниками державних органів, перевіряти інформацію через офіційні канали та негайно повідомляти про подібні випадки правоохоронцям.

    Цей випадок у Києві став черговим нагадуванням про те, наскільки винахідливими можуть бути шахраї та як важливо зберігати критичне мислення навіть у стресових ситуаціях.

  • Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран планує запровадити нові правила проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку, зобов’язавши судноплавні компанії сплачувати збір у криптовалюті. Такий підхід пояснюється прагненням контролювати рух вантажів у регіоні під час тимчасового припинення вогню.

    За словами представника Профспілки експортерів нафти Ірану Хаміда Хоссейні, тариф становитиме 1 долар за барель нафти. Водночас порожні танкери зможуть проходити протоку безкоштовно.

    Процедура передбачає попереднє повідомлення іранської влади про вантаж електронною поштою. Після перевірки судну надсилається сума збору, яку необхідно оперативно сплатити у цифровій валюті, зокрема в біткоїнах. Такий механізм, за словами іранської сторони, дозволяє уникнути відстеження платежів та їх блокування через санкції.

    Іран також попередив, що судна, які проходитимуть протоку без погодження, можуть стати цілями військових ударів.

    Наразі у Перській затоці накопичилася значна кількість танкерів. За оцінками, близько 175 мільйонів барелів нафти і нафтопродуктів перебувають на борту 187 суден, які очікують можливості вийти з регіону. Загалом від 300 до 400 суден чекають на безпечний прохід.

    Експерти зазначають, що навіть у разі стабілізації ситуації швидко ліквідувати затори не вдасться. За оцінками аналітиків морської безпеки, через протоку зможуть проходити лише 10–15 суден на добу, що значно менше довоєнного рівня у понад 130 суден щодня.

  • Прокурор Святошинського району задекларував криптовалюту і викликав питання до доходів

    Прокурор Святошинського району задекларував криптовалюту і викликав питання до доходів

    Керівник Святошинської окружної прокуратури Києва Максим Тимошенко задекларував криптовалюту, нерухомість і грошові активи, однак аналіз його фінансової історії викликає низку запитань щодо співвідношення доходів і витрат.

    Згідно з декларацією, у 2025 році Тимошенко отримав понад 2,1 мільйона гривень доходу. Основну частину склала заробітна плата — близько 1,45 мільйона гривень, ще понад 360 тисяч — пенсійні виплати. Додатково він задекларував 240 тисяч гривень доходу від оренди майна. Готівкою посадовець зберігає 25 тисяч доларів.

    Окрему увагу привертає наявність криптовалюти. У декларації вказано Bitcoin і Ethereum загальною вартістю понад 350 тисяч гривень, які зберігаються на апаратному гаманці.

    Серед нерухомості прокурора — кілька квартир у Києві, земельна ділянка на Київщині, а також об’єкт незавершеного будівництва. Частина майна оформлена на дружину або перебуває у спільній власності. Також родина має квартиру в Сумській області разом з іншими співвласниками.

    Єдиним задекларованим транспортним засобом є автомобіль Volkswagen Touareg 2018 року, придбаний за понад 1,4 мільйона гривень.

    Водночас аналіз попередніх декларацій і фінансових операцій викликає сумніви щодо джерел походження окремих активів. Зокрема, ще у 2015 році Тимошенко декларував значну суму готівки у доларах, походження якої публічно не пояснювалося.

    Питання виникають і щодо великих покупок у наступні роки. Наприклад, придбання автомобіля та нерухомості відбувалося на тлі відносно невисоких офіційних доходів. Після таких витрат, за розрахунками, у посадовця залишалися обмежені кошти на щомісячні витрати, що виглядає непропорційно до рівня життя.

    Окремо звертає на себе увагу інформація про банківський депозит у ліквідованому банку, який, за даними судових матеріалів, не був відображений у декларації. Це може свідчити про можливі порушення фінансового декларування.

    Також у декларації зазначені права вимоги на значні суми коштів, отримані за судовими рішеннями, що ще більше ускладнює загальну картину фінансового стану посадовця.

    Наразі ці обставини не мають юридичної оцінки, однак вони можуть стати підставою для перевірок з боку антикорупційних органів. Ситуація довкола декларації Тимошенка вкотре піднімає питання прозорості доходів і контролю за статками представників правоохоронної системи.

  • У Києві викрили фінансову піраміду на 20 мільйонів гривень

    У Києві викрили фінансову піраміду на 20 мільйонів гривень

    У Києві правоохоронці викрили масштабну фінансову піраміду, через яку громадян ошукали на понад 20 мільйонів гривень. Організатору злочинної схеми заочно повідомлено про підозру.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, шахрайська діяльність тривала з жовтня 2022 року. Зловмисники пропонували громадянам інвестувати кошти у нібито «міжнародний інвестиційний майданчик», обіцяючи швидкий і високий прибуток.

    Мінімальний внесок для участі становив 50 USDT — криптовалюти, яку активно використовували в схемі. Потенційних інвесторів залучали через соціальні мережі, зокрема за допомогою реклами в Instagram.

    Для створення ілюзії прибутковості організатори розробили спеціальні сайти з «особистими кабінетами», де відображалися фіктивні доходи. Насправді ж жодних інвестицій не здійснювалося — усі кошти привласнювали учасники схеми.

    Підозру оголошено 32-річному громадянину України. Наразі він перебуває за кордоном, в одній із країн Європейського Союзу. Його дії кваліфіковано як шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб.

    Правоохоронці продовжують встановлювати інших причетних до організації фінансової піраміди та не виключають розширення кола підозрюваних.

    Справу розслідують за процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури Києва.

  • У декларації прокурора Шаповалова знайшли 125 тисяч доларів і криптоактиви

    У декларації прокурора Шаповалова знайшли 125 тисяч доларів і криптоактиви

    Перший заступник прокурора Волинської області Альберт Шаповалов задекларував значні грошові активи, зокрема 125 тисяч доларів готівкою, а також криптовалютні інвестиції на міжнародній біржі Binance. Відповідні дані містяться у його декларації про майно та доходи.

    Згідно з документом, посадовець активно інвестує у цифрові активи. Серед задекларованих криптовалют — Dogecoin, Ethena, Wormhole, Notcoin, а також низка інших токенів, зокрема Jito, Solar, Dydx, Arbitrum, Dogwifhat, Highstreet, Pyth Network і Celestia. Загальна вартість криптоактивів на момент їх придбання становила близько 36 тисяч гривень.

    За 2025 рік Шаповалов отримав майже 1,87 мільйона гривень доходу у вигляді заробітної плати. Зокрема, 889 тисяч гривень він заробив у Волинській обласній прокуратурі, ще 727 тисяч гривень — в Офісі генерального прокурора, а також 250 тисяч гривень — у Чернігівській обласній прокуратурі.

    У декларації зазначено, що разом із прокурором проживають його дружина Анастасія Шаповалова та син. Сім’я орендує квартиру площею 82 квадратних метри у Луцьку, яку було оформлено у користування у вересні 2025 року.

    Щодо нерухомості, Шаповалов задекларував квартиру в Донецьку площею 155,8 квадратного метра, придбану у 2013 році за 187,5 тисяч гривень. Також він користується квартирою у Києві, має реєстрацію в гуртожитку в Ірпені, а його родина зареєстрована в будинку у Харкові.

    Автопарк родини включає автомобіль Toyota Avalon 2015 року випуску, який належить самому Шаповалову, Toyota Camry 2005 року у власності дружини, а також Mazda CX-5 2012 року, якою родина користується.

    Формально посадовець зареєстрований у Київській області, однак фактично проживає у Луцьку. Оприлюднена декларація демонструє як структуру доходів прокурора, так і його інвестиційні інтереси, зокрема у сфері криптовалют.

  • У справі Гусакова про збори на лікування кількість жертв зросла майже втричі

    У справі Гусакова про збори на лікування кількість жертв зросла майже втричі

    У справі щодо можливого шахрайського збору коштів львів’янином Назарієм Гусаковим правоохоронці змінили підозру та розширили кількість потерпілих. Відтепер у кримінальному провадженні фігурують 96 осіб замість 34, а загальна сума збитків зросла з 1,3 млн до 2 млн гривень.

    Про це повідомили в Офісі генерального прокурора. Там офіційно не називають імені підозрюваного, однак за даними медіа йдеться саме про Назарія Гусакова.

    За версією слідства, чоловік організував у соціальних мережах та Telegram-каналах кампанію зі збору коштів, заявляючи про нібито критичну потребу в дороговартісному препараті для лікування спінальної м’язової атрофії. Водночас, за інформацією Львівської міської ради, з червня 2024 року він отримував цей препарат безоплатно за кошти міського бюджету.

    Для збору грошей використовувалися платіжні платформи, а також інформаційна підтримка публічних осіб та інфлюенсерів, що дозволило залучити значні суми.

    Слідство вважає, що отримані кошти використовувалися не за призначенням — зокрема, на азартні ігри, інвестиції у криптовалюти та особисті потреби. Під час слідчих дій у підозрюваного вилучили мобільний телефон і флеш-накопичувачі.

    Наразі до суду вже скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Передбачається, що підозрюваний зможе залишати місце проживання лише для отримання медичної допомоги або під час повітряної тривоги.

    Скандал навколо зборів набув розголосу ще в червні 2025 року, коли з’явилися повідомлення про відсутність звітності за отримані кошти. Після цього правоохоронці відкрили кримінальні провадження за статтями про шахрайство та відмивання доходів.

    За даними журналістів, через криптовалютні гаманці, пов’язані з Гусаковим, упродовж 2022–2025 років пройшли транзакції на понад 5 млн доларів. Сам підозрюваний заявляв, що ці кошти належали іншим людям, а він отримував лише відсоток від операцій.

    Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомляв, що частина осіб, які донатили, відмовилися визнавати себе потерпілими, попри значні суми переказів.

  • Криптопіраміда на 20 млн грн: аферисти обдурили українців через Instagram

    Криптопіраміда на 20 млн грн: аферисти обдурили українців через Instagram

    Аферисти зібрали понад 20 мільйонів гривень від довірливих українців, обіцяючи надприбутки від інвестицій у криптовалюту. Організатору фінансової піраміди вже заочно повідомлено про підозру, повідомляє Київська міська прокуратура.

    Встановлено, що група осіб під керівництвом підозрюваного, починаючи з жовтня 2022 року, без будь-яких цивільно-правових договорів залучила кошти потерпілих на суму понад 20 млн гривень. Мінімальна інвестиція складала 50 USDT — криптовалютний токен, прив’язаний до долара США у співвідношенні 1:1.

    Для залучення жертв аферисти використовували Instagram-блогерів, а свою діяльність називали «міжнародним інвестиційним майданчиком». Псевдоінвестори обіцяли високі прибутки від вигаданих бізнес-проєктів. На контрольованих сайтах користувачі бачили вкладені гроші начебто з прибутком, хоча насправді їхні кошти виводилися на рахунки організаторів.

    Наразі підозру заочно повідомлено 32-річному громадянину України, який перебуває за кордоном. Йому інкримінують ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу — шахрайство у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Санкція статті передбачає від 3 до 8 років ув’язнення.

    Справу розслідують правоохоронці, а фахівці наголошують на необхідності перевіряти будь-які пропозиції інвестувати через соцмережі та криптоплатформи.

  • У Києві викрили шахраїв, які під виглядом співробітників СБУ виманили у пенсіонерок 8,6 млн гривень

    У Києві викрили шахраїв, які під виглядом співробітників СБУ виманили у пенсіонерок 8,6 млн гривень

    У Києві правоохоронці викрили групу шахраїв, які, видаючи себе за працівників Служби безпеки України, виманювали гроші у літніх жінок нібито для «перевірки» їхнього походження. Загальна сума завданих збитків перевищила 8,6 млн гривень. Підозрюваним уже повідомлено про підозру.

    За даними слідства, однією з жертв стала 62-річна жінка. Їй зателефонували невідомі та повідомили, що СБУ нібито проводить перевірку коштів громадян на можливий зв’язок із країною-агресором. Для цього, за словами аферистів, необхідно було передати всі заощадження, які після перевірки обіцяли повернути.

    Повіривши шахраям, пенсіонерка передала так званому «агенту» понад 59 тисяч доларів і близько 5 тисяч євро. У гривневому еквіваленті ця сума становить понад 2,8 млн грн.

    Правоохоронці встановили, що за такою ж схемою зловмисники ошукали ще трьох жінок віком 78, 81 та 88 років. Вони передали шахраям відповідно понад 1,3 млн грн, 3,1 млн грн та 1,4 млн грн.

    Отримані кошти зловмисники переводили через пункт обміну криптовалюти та переказували на криптогаманці, намагаючись приховати сліди злочину. Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми.

  • Смерть українського банкіра в Мілані отримала новий поворот після арешту його сина

    Смерть українського банкіра в Мілані отримала новий поворот після арешту його сина

    Італійська поліція за європейським ордером на арешт затримала у Барселоні 34-річного сина українського банкіра Олександра Адаріча, колишнього голови правління Укрсиббанку, який загинув у січні цього року в Мілані.

    Про це повідомляють італійські медіа з посиланням на правоохоронні органи.

    Затриманий є ключовим підозрюваним у справі про викрадення та вимагання криптовалюти, що, за версією слідства, могло призвести до смерті банкіра. Італійські слідчі вважають, що саме син міг організувати викрадення батька з метою змусити його перевести близько 250 тисяч євро у криптовалюті.

    Розслідування ведеться у міжнародному форматі за участі Європолу та Євроюсту. Правоохоронці також встановлюють щонайменше чотирьох можливих співучасників злочину.

    Олександра Адаріча було знайдено мертвим 23 січня у центрі Мілана на вулиці Віа Неріно, поблизу готелю B&B, куди він прибув нібито для укладення конфіденційної ділової угоди. Обставини загибелі одразу викликали підозри у слідства.

    У квартирі, з якої, за попередніми даними, випало тіло бізнесмена, поліція виявила документи з різними іменами та громадянствами, що належали одній особі. Серед них — український паспорт на ім’я Олександра Адаріча та румунський документ на ім’я Александр Адаричі. Слідчі припускають, що використання різних документів могло бути пов’язане з міжнародною бізнес-діяльністю банкіра та його участю у компаніях у Люксембурзі й офшорних юрисдикціях.

    Запланований судово-медичний розтин має остаточно встановити, чи загинув банкір до падіння з висоти, чи смерть настала саме внаслідок падіння.

    Справу вже називають однією з найрезонансніших кримінальних історій за участі громадян України в Європі за останні роки, адже вона поєднує сімейний конфлікт, міжнародні фінансові операції та можливий кримінальний тиск із використанням криптовалюти.