Golosnovinua.com

Позначка: критичні підприємства

  • Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Система бронювання військовозобов’язаних працівників дає помітний економічний ефект, оскільки допомагає підприємствам утримувати людей на офіційних робочих місцях і збільшує податкові надходження. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes.

    За його словами, одним із ключових результатів став ріст зарплат на критично важливих підприємствах. За два роки середня зарплата там зросла з 14,2 тис. до 26 тис. грн, а бюджет завдяки цьому отримав понад 157 млрд грн, зокрема через додаткові надходження до Пенсійного фонду.

    Кравченко наголосив, що бронювання фактично стимулює офіційну зайнятість: працівники залишаються в компаніях, продовжують виробляти товари та послуги й сплачувати податки. Раніше Мінекономіки також оцінювало, що один заброньований працівник може генерувати значні податкові надходження для держави.

    Наразі в Україні заброньовано близько 1,4 млн людей, і ця кількість продовжує зростати. Найбільша частка припадає на переробну промисловість — близько 20%. Ще 12% працюють у транспорті та логістиці, 10% — у торгівлі, 9% — в енергетиці та 8% — у сільському господарстві.

    Водночас влітку після перегляду критеріїв критичності частина компаній втратила відповідний статус. Forbes раніше писав, що бізнесу довелося підвищувати зарплати та адаптувати показники до нових урядових вимог.

    «Ненька інфо» також повідомляла про оновлення правил бронювання. Зокрема, у червні Кабмін змінив критерії для критично важливих підприємств, посиливши вимоги до рівня середньої зарплати та прозорості процедури. Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв — «Ненька інфо»

    Окремо «Ненька інфо» писала про перевірки підприємств, які отримували статус критично важливих, зокрема у випадках, коли доцільність такого статусу викликала питання.

    За словами Кравченка, кардинальних змін у системі бронювання наразі не планують, однак уряд разом із Міноборони працює над довгостроковою моделлю, яка має одночасно враховувати потреби мобілізації та необхідність зберігати працездатність економіки.

    Ключова логіка нинішньої системи залишається незмінною: критично важливі працівники мають залишатися на робочих місцях там, де їхня діяльність забезпечує виробництво, логістику, енергетику та стабільні податкові надходження до бюджету.

  • Нові правила бронювання в Україні: посилюють вимоги до зарплат і підприємств

    Нові правила бронювання в Україні: посилюють вимоги до зарплат і підприємств

    З червня в Україні почнуть діяти оновлені правила бронювання працівників критично важливих підприємств, які уряд затвердив у межах перегляду підходів до функціонування системи в умовах воєнного стану. У Міністерстві економіки наголошують, що метою змін є підвищення прозорості механізму бронювання, уніфікація вимог для бізнесу та державного сектору, а також зменшення ризиків зловживань, які виникали в попередніх редакціях правил.

    Ключовим нововведенням стане посилення вимог до рівня оплати праці на підприємствах, які претендують на статус критично важливих і мають право бронювати працівників. Відтепер середня заробітна плата на такому підприємстві має бути не нижчою за три мінімальні зарплати, що наразі становить 25 941 гривню. Для компаній, які здійснюють діяльність у прифронтових регіонах, уряд передбачив знижений поріг — 21 618 гривень. Таким чином держава намагається врахувати складніші економічні умови у зонах підвищеного ризику, зберігаючи водночас загальний принцип фінансової спроможності підприємства.

    Окремо наголошується, що не лише середній рівень оплати праці на підприємстві, а й фактичні доходи працівників, які підлягають бронюванню, мають відповідати встановленим вимогам. Це означає, що компанії повинні будуть підтверджувати не формальне працевлаштування, а реальний рівень офіційної заробітної плати кожного заброньованого працівника. Такий підхід, за задумом уряду, має унеможливити схеми з фіктивним працевлаштуванням або штучним завищенням показників для отримання бронювання.

    Ще однією суттєвою зміною стане перегляд принципу врахування працівників у квотах бронювання. Відтепер працівники, які мають відстрочку від призову, а також ті, хто працює за сумісництвом, будуть враховуватися лише за одним місцем роботи. Це рішення спрямоване на усунення практики, коли одна і та сама особа могла одночасно враховуватися у квотах кількох підприємств, що створювало викривлення в системі та фактично дозволяло «подвійне бронювання» в межах формальних механізмів.

    Уряд також запускає масштабний перегляд критеріїв визначення критично важливих підприємств. Протягом найближчого місяця всі профільні міністерства та центральні органи виконавчої влади мають оновити критерії відповідно до нових вимог і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього протягом наступних трьох місяців заплановано комплексну переоцінку всіх підприємств, які вже мають статус критично важливих, із можливістю його підтвердження або перегляду залежно від відповідності оновленим правилам.

    При цьому уряд передбачив перехідний період, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними до ухвалення нових рішень. Це зроблено для того, щоб уникнути різких кадрових розривів у стратегічно важливих секторах економіки, зокрема в енергетиці, транспорті, оборонній промисловості, агросекторі та сфері критичної інфраструктури.

    У Міністерстві економіки підкреслюють, що загальна логіка реформи полягає у створенні більш контрольованої та стандартизованої системи, яка зменшить суб’єктивність у прийнятті рішень щодо бронювання та посилить відповідальність роботодавців. Водночас для бізнесу це означає необхідність адаптації до нових фінансових та адміністративних вимог, включно з підвищенням рівня офіційної заробітної плати, удосконаленням кадрового обліку та більш чітким підтвердженням критичності діяльності.

    Окремо в уряді зазначають, що наразі оприлюднено лише узагальнений опис змін, тоді як повний текст постанови ще не опублікований. Це означає, що окремі технічні деталі механізму бронювання можуть бути уточнені після офіційної публікації документа та його імплементації.

    За словами міністра економіки Олексія Соболева, офіційне оприлюднення постанови очікується до кінця травня, після чого передбачено короткий перехідний період. Орієнтовно нові правила почнуть діяти в середині червня — приблизно через десять днів після публікації документа.

    У подальшому протягом червня профільні міністерства мають завершити оновлення критеріїв критичності підприємств, а в липні–серпні розпочнеться етап повторного погодження статусів для бізнесу. Попри посилення вимог, уряд не очікує різкого скорочення кількості заброньованих працівників: за попередніми оцінками, система й надалі охоплюватиме приблизно 1,1–1,3 мільйона осіб, які працюють у критично важливих сферах економіки та забезпечують функціонування держави в умовах війни.

    Таким чином, оновлені правила бронювання формують більш жорстку, але структуровану модель взаємодії держави та бізнесу, в якій ключовими критеріями стають офіційність зайнятості, фінансова прозорість і реальна стратегічна важливість підприємств для економіки України.

  • Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабінет Міністрів України готує комплексні зміни до системи бронювання військовозобов’язаних громадян, які працюють на критично важливих підприємствах. Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в ефірі національного телемарафону, окресливши ключові параметри майбутньої реформи та її вплив на бізнес і державний сектор.

    За словами міністра, основна зміна стосуватиметься фінансового критерію для отримання бронювання. Уряд планує підвищити мінімальний зарплатний поріг до 26 тисяч гривень. Це означає, що підприємства зможуть бронювати працівників лише за умови, що вони отримують заробітну плату не нижче визначеного рівня. Водночас для компаній, які працюють у прифронтових регіонах, діятиме окремий режим — там поріг залишиться на рівні 21 600 гривень, щоб не створювати додаткового тиску на бізнес, який функціонує в умовах підвищених безпекових ризиків.

    У Кабміні пояснюють, що перегляд критеріїв має на меті впорядкувати систему бронювання та зробити її більш прозорою й однаковою для всіх секторів економіки. Окремо підкреслюється, що держава прагне уникнути ситуацій, коли підприємства отримують надмірні або формально обґрунтовані бронювання без реальної економічної або оборонної необхідності.

    Ще однією суттєвою зміною стане новий підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом. Відтепер працівники, які мають відстрочку та одночасно працюють у кількох компаніях, враховуватимуться лише один раз — за основним місцем роботи. За словами урядовців, це дозволить усунути практику, коли одна й та сама людина могла враховуватися кількома підприємствами одночасно при формуванні квот на бронювання.

    Раніше така схема, коли працівник працював на пів ставки або чверть ставки в різних компаніях, дозволяла деяким підприємствам фактично “подвоювати” кількість заброньованих осіб. Уряд вважає, що це викривляло реальну картину ринку праці та створювало нерівні умови між бізнесами різного масштабу.

    Очікується, що нова норма щодо сумісництва почне діяти орієнтовно в середині червня. Паралельно центральні та регіональні органи влади повинні протягом місяця переглянути свої критерії визначення критично важливих підприємств і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки.

    У червні, як зазначив Олексій Соболев, профільні міністерства оновлять свої підходи до оцінки критичності підприємств. Після цього у липні–серпні компанії будуть змушені повторно підтверджувати або переглядати свій статус відповідно до нових правил. Це означає, що значна частина бізнесу пройде повторну процедуру оцінки відповідності критеріям бронювання.

    Урядовці наголошують, що реформа має забезпечити баланс між потребами економіки та обороноздатністю держави. З одного боку, критично важливі підприємства повинні продовжувати працювати й виконувати свої функції, з іншого — система бронювання має бути справедливою, контрольованою та такою, що мінімізує зловживання.

    Окремо в уряді звертають увагу на значення критично важливих підприємств для державного бюджету. За словами міністра, такі компанії формують близько 60% податкових надходжень, що робить їх ключовим елементом економічної стабільності країни в умовах війни.

    Водночас у Кабміні наголошують і на проблемах ринку праці. Частина громадян перебуває в розшуку територіальних центрів комплектування або має статус самовільного залишення частини, не беручи участі ні в економічних процесах, ні у військовій службі. Це, за словами урядовців, також впливає на загальну дискусію щодо справедливого розподілу трудових ресурсів у країні під час воєнного стану.

    Таким чином, нові правила бронювання мають стати спробою одночасно посилити контроль, зменшити зловживання та забезпечити стабільність роботи критичної інфраструктури та економіки України в умовах тривалої війни.

  • Кого можуть забронювати від мобілізації у травні 2025 року: повний перелік і умови

    Кого можуть забронювати від мобілізації у травні 2025 року: повний перелік і умови

    Попри продовження загальної мобілізації до 6 серпня 2025 року, окремі працівники можуть отримати тимчасову відстрочку від призову до війська. Йдеться про механізм бронювання, який регламентується постановою Кабміну №76 від 27 січня 2023 року та дозволяє забронювати військовозобов’язаних співробітників підприємств, що мають критичне значення для функціонування держави.

    Що таке бронювання і на який термін воно діє

    Бронювання — це офіційна відстрочка від мобілізації строком до 12 місяців. Вона застосовується до працівників підприємств, установ і організацій, що визначені критично важливими для економіки, безпеки, оборони та життєзабезпечення населення.

    Хто може бути заброньований у травні 2025 року

    Згідно з чинним порядком, право на бронювання мають:

    • Підприємства паливно-енергетичного комплексу — за рішенням Міністерства енергетики України;

    • Оператор порталу “Дія”;

    • Оборонно-промислові підприємства — за погодженням з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості;

    • Олімпійські та паралімпійські збірні — за погодженням з Міністерством молоді та спорту;

    • Закордонні дипломатичні установи, представництва міжнародних організацій та структури ООН — за рішенням МЗС України;

    • Міжнародні або неурядові організації, у яких Україна має офіційний статус учасника або спостерігача.

    До 100% працівників таких структур можуть бути заброньовані.

    Категорії працівників, які можуть бути заброньовані без обмежень щодо чисельності:

    • Медики, для яких медустанова — основне місце роботи;

    • Співробітники аварійно-відновлювальних бригад (електронні комунікації);

    • Працівники, які будують стійкі телекомунікаційні мережі (наприклад, xPON);

    • Спеціалісти газорозподільних компаній.

    Для інших підприємств — до 50% персоналу

    Підприємства, які офіційно визнані критично важливими для економіки чи оборони, можуть бронювати до 50% працівників. Термін відстрочки в такому випадку — до 6 місяців з правом подальшого продовження після оновлення документів.

    Умови, за яких працівника можуть забронювати

    Щоб отримати бронювання, працівник повинен:

    • Бути офіційно працевлаштованим на підприємстві з відповідним статусом;

    • Мати чинний військово-обліковий документ із актуальними даними;

    • Знаходитись на військовому обліку;

    • Не бути в розшуку територіального центру комплектування (ТЦК) та не мати штрафів за порушення обов’язків військового обліку.

    Крім того, частина громадян зобов’язана самостійно з’явитися до ТЦК, навіть без вручення повістки.

    Механізм бронювання залишається важливим елементом балансу між потребами фронту та тилу, забезпечуючи роботу ключових секторів країни у воєнний час.

  • В Україні заброньовано лише 5% ІТ-фахівців — Федоров

    В Україні заброньовано лише 5% ІТ-фахівців — Федоров

    В Україні заброньовано не більше ніж 5% ІТ-спеціалістів від загальної кількості. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в ефірі телемарафону.

    «Мова йде про тисячі людей, але насправді це невелика частка — не більше 5% від усіх ІТ-фахівців», — заявив Федоров. За його словами, основні обсяги бронювання працівників зосереджені у сферах енергетики, виробництва озброєння та інших галузях критичної інфраструктури.

    Попри високий рівень діджиталізації економіки, ІТ-сфера наразі не є пріоритетною в питанні бронювання кадрів, порівняно з галузями, які мають прямий вплив на обороноздатність та енергетичну безпеку держави.

    Нагадаємо, до 31 березня понад 23 тисячі компаній підтвердили свій статус критично важливих підприємств. Надалі процедуру бронювання працівників буде здійснено за оновленими критеріями, які мають підвищити прозорість і ефективність цього процесу.

  • З 1 березня в Україні набирають чинності нові вимоги для бронювання військовозобов’язаних

    З 1 березня в Україні набирають чинності нові вимоги для бронювання військовозобов’язаних

    З 1 березня в Україні набувають чинності нові правила щодо бронювання військовозобов’язаних працівників для підприємств, що визнані критично важливими для функціонування економіки та держави. Згідно з новим указом Президента, для отримання статусу “критично важливого підприємства” компанія повинна відповідати щонайменше трьом з восьми визначених критеріїв.

    Ключові критерії для отримання статусу:

    1. Фінансова спроможність: Сума сплачених податків і зборів за попередній рік повинна перевищувати 1,5 млн євро.
    2. Експортний потенціал: Підприємство має отримати не менше 32 млн євро в іноземній валюті за рік.
    3. Стратегічне значення: Підприємство повинно бути включене до списку стратегічних для економіки України.
    4. Відсутність боргів: Відсутність заборгованості за податками та ЄСВ.
    5. Кількість працівників: Не менше 250 осіб.
    6. Рівень зарплат: Середня заробітна плата не повинна бути нижчою за середній рівень у регіоні.
    7. Резидентство в “Дія Сіті”: Офіційний резидент спеціального правового режиму.

    Деякі підприємства, зокрема в сферах паливно-енергетичного комплексу, охорони здоров’я та культури, можуть отримати статус критично важливого при дотриманні лише двох критеріїв.

    Підприємства можуть подавати заявку через портал “Дія”, після чого відбудеться перевірка відповідності критеріям. Рішення щодо статусу ухвалюють Міністерства та державні органи, а також місцеві адміністрації.

    Підприємства, що можуть бути визнані критично важливими:

    До переліку належать компанії, що забезпечують стратегічні функції для держави, а також іноземні організації та міжнародні представництва, що реалізують гуманітарні або технічні проекти.

  • Мінекономіки: після 28 лютого підприємства матимуть 72 години для перебронювання працівників

    Мінекономіки: після 28 лютого підприємства матимуть 72 години для перебронювання працівників

    Після закінчення терміну дії чинних відстрочок від мобілізації 28 лютого 2025 року керівники критично важливих підприємств матимуть 72 години для подання заявок на перебронювання працівників. Про це йдеться у відповіді Міністерства економіки України на запит народного депутата Олександра Федієнка, члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки.

    Процедура проходитиме через портал “Дія”, але протягом цього періоду територіальні центри комплектування матимуть право мобілізувати військовозобов’язаних, якщо їхня нова броня ще не оформлена.

    “ТЦК має право мобілізувати цих військовозобов’язаних, якщо це буде після 28 лютого. Це вказано у правилах, і на це потрібно звернути увагу”, – зазначив Федієнко.

    Федієнко підкреслив, що нинішній механізм потребує доопрацювання, адже підприємства можуть опинитися в ситуації, коли їхні співробітники будуть мобілізовані в очікуванні підтвердження нової броні.

    “Наразі незрозуміло, чи зможуть підприємства оновити бронювання до 28 лютого, щоб уникнути таких ризиків. Я вже підготував запити до Кабміну, щоб урегулювати це питання”, – сказав депутат.

    Нагадаємо, ТЦК тепер може анулювати відстрочку працівнику критично важливого підприємства.

  • Нові критерії бронювання: що чекає на підприємства з 1 грудня 2024 року

    Нові критерії бронювання: що чекає на підприємства з 1 грудня 2024 року

    З 1 грудня 2024 року в Україні відновлюється процес бронювання військовозобов’язаних через платформу Дія. Це стане можливим завдяки змінам, внесеним урядом до постанови №76, які затвердили нові критерії для визначення критично важливих підприємств та умови бронювання працівників.

    Ключові зміни та нові вимоги:

    1. Бронювання через Дію: Відтепер усі критично важливі підприємства зможуть подати списки своїх працівників для бронювання через платформу Дія. Підприємства, які хочуть забронювати своїх співробітників, мають підтвердити відповідність новим вимогам, що включають наявність середньої заробітної плати не менше 20 тисяч гривень у останньому календарному кварталі, а також відсутність заборгованості по податках.
    2. Визначення статусу критично важливого підприємства: Підприємства повинні підтвердити свою критичну важливість за новими критеріями до кінця лютого 2025 року. Це передбачає перевірку заробітної плати працівників, сплати податків та рівня військової мобілізації на підприємстві.
    3. Підвищення контролю: В уряді посилили моніторинг відповідності підприємств вимогам. Щомісячно буде перевірятися середня заробітна плата, рівень податкової дисципліни та кількість військовозобов’язаних працівників. У разі виявлення порушень підприємство може втратити статус критично важливого.
    4. Аудит критично важливих підприємств: 95% з усіх підприємств, що мали статус критично важливих, зберегли його після завершення урядового аудиту. Проте було виявлено порушення, зокрема зниження зарплати працівників без обґрунтування та необґрунтоване збільшення чисельності заброньованих.
    5. Обмеження на бронювання: Підприємствам заборонено бронювати працівників, які не перебувають на військовому обліку або не мають військово-облікових документів.

    Завдяки цим змінам уряд сподівається забезпечити більш прозорий і ефективний процес бронювання та уникнути зловживань, що могли виникати через старі правила.

  • З 1 грудня буде запроваджено нові критерії бронювання працівників

    З 1 грудня буде запроваджено нові критерії бронювання працівників

    До 15 листопада 2024 року в Україні провели аудит підприємств та організацій, які мають статус критичних та можуть бронювати своїх співробітників від мобілізації. Перевірка виявила низку проблем, що призвели до оновлення підходу до бронювання. Про це повідомило видання «Закон і Бізнес» із посиланням на Кабінет Міністрів України.

    Нові критерії для бронювання

    Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про оновлення критеріїв для підприємств, що мають право бронювати працівників. За його словами, новий підхід дозволить забезпечити справедливість та прозорість процесу.

    Основні зміни включають:

    1. Координація з Міноборони та Мінекономіки. Всі регіональні та галузеві критерії критичності тепер будуть погоджуватись із цими відомствами, що допоможе уникнути зловживань у системі бронювання.
    2. Вимоги для приватного сектору. Введено обов’язковий зарплатний критерій: середня нарахована заробітна плата на підприємстві та у заброньованого співробітника повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат. Також підприємства повинні бути без заборгованостей перед бюджетом.

    Шмигаль зазначив, що ці нововведення допоможуть знизити ризики махінацій, коли працівників працевлаштовували лише для отримання відстрочки від мобілізації.

    З 1 грудня 2024 року бронювання буде здійснюватися виключно через платформу “Дія”. Це дозволить уряду в режимі реального часу відслідковувати відповідність підприємств новим вимогам. Введено щомісячний моніторинг, щоб переконатися, що підприємства відповідають всім встановленим критеріям.

    Для підприємств, які вже отримали право на бронювання співробітників, передбачено перехідний період до 28 лютого 2025 року. Протягом цього часу всі компанії мають оновити документи та привести їх у відповідність із новими умовами, незалежно від того, коли було отримано відстрочку.

    Глава уряду підкреслив, що нові правила дозволять зробити систему бронювання більш прозорою та ефективною. Контроль за виконанням критеріїв критичності допоможе уникнути зловживань і забезпечить, щоб лише дійсно важливі для економіки підприємства могли бронювати своїх працівників.

    «Нові критерії — це частина наших зусиль для підтримки стабільності економіки під час війни, а також для забезпечення справедливості у мобілізаційних процесах», — підсумував Денис Шмигаль.

  • Чому “Дія” тимчасово зупинила бронювання працівників від мобілізації

    Чому “Дія” тимчасово зупинила бронювання працівників від мобілізації

    У мобільному застосунку “Дія” тимчасово призупинили процедуру бронювання працівників від мобілізації через проведення аудиту заброньованих військовозобов’язаних. Користувачі, які намагаються подати заявку, отримують повідомлення про те, що послуга наразі недоступна.

    Причини закриття процедури

    Аудит, що триває до 15 листопада, спрямований на виявлення можливих зловживань, які могли виникнути під час визначення критичної важливості підприємств, що надають бронь своїм працівникам. Нардеп Олександр Федієнко висловив думку, що важливо перевірити не тільки підприємства, які отримали бронь, але й тих працівників, які виїхали з України і не повернулися.

    “Цифровізація — це корисна річ, але під час війни зловживати цим не можна. Ми повинні заборонити виїзд заброньованим з України або ввести гарантії від керівника підприємства про те, що його працівник повернеться”, — зазначив Федієнко.

    Що далі?

    На даний момент українців закликають стежити за оновленнями у застосунку “Дія”, оскільки відновлення процедури бронювання може відбутися після завершення аудиту. Це важливий крок для забезпечення прозорості та запобігання зловживанням, адже з часом в умовах війни будь-які порушення можуть мати серйозні наслідки для національної безпеки.

    Користувачі, які планували подати заявки на бронювання, повинні залишатися в курсі новин і очікувати на відновлення роботи сервісу. Це підкреслює важливість контролю за використанням ресурсів у критичний для країни період.