Golosnovinua.com

Позначка: Кривий Ріг

  • 22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    У ніч проти 17 жовтня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети морського та повітряного базування, а також 332 безпілотники різних типів. Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 293 повітряні цілі, однак повністю уникнути наслідків обстрілу не вдалося. Зафіксовано влучання на 22 локаціях, а у Запоріжжі та Кривому Розі повідомили про пошкодження будівель і постраждалих.

    Про результати відбиття атаки повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, російський повітряний напад розпочався ще о 18:00 16 жовтня та тривав протягом усієї ночі.

    Окупанти використали одразу кілька типів ракетного озброєння. Балістичні ракети «Іскандер-М» та KN-23 запускали з Воронезької й Ростовської областей РФ, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Крилаті ракети Х-22/32 противник застосував із повітряного простору окупованого півострова. Ще чотири ракети морського базування «Калібр» запустили з району Новоросійська.

    Особливістю нічного удару стала велика кількість безпілотників — 332 апарати різних типів.

    Серед них були ударні Shahed, реактивні дрони, S-8000 «Бандероль», «Гербера» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    За даними Повітряних сил, 31 із запущених безпілотників належав до реактивних модифікацій.

    Пуски здійснювали з районів Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Така географія запусків свідчить про масштабність атаки та необхідність одночасної роботи української протиповітряної оборони на кількох напрямках.

    Скільки ворожих цілей вдалося знищити

    За попередніми даними станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 293 повітряні цілі.

    Зокрема, захисники неба знешкодили всі чотири крилаті ракети «Калібр» та 289 безпілотників різних типів.

    Серед знешкоджених БпЛА було 23 реактивні апарати.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Водночас військові повідомили про влучання засобів повітряного нападу противника на 22 локаціях. Ще на трьох зафіксували падіння уламків збитих цілей.

    У ранковому зведенні не зазначено точної кількості балістичних ракет та ракет Х-22/32, які Росія застосувала під час атаки. Тому наведені цифри не дозволяють визначити повну кількість усіх запущених ракет або остаточну ефективність їх перехоплення.

    Запоріжжя та Кривий Ріг опинилися під ракетними ударами

    Одними з міст, які зазнали ударів під ранок 17 жовтня, стали Запоріжжя та Кривий Ріг.

    У Запоріжжі внаслідок ракетної атаки пошкоджено житлові будинки. За попередньою інформацією місцевої влади, щонайменше двоє людей постраждали, їм надавали медичну допомогу.

    У Кривому Розі також зафіксували наслідки російського удару. Повідомлялося про пошкодження підприємства та цивільної інфраструктури.

    Інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих уточнюється.

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак

    Застосування одночасно балістичних ракет, крилатих ракет та значної кількості дронів створює додаткове навантаження на українську систему ППО.

    Особливу увагу військові експерти звертають на реактивні безпілотники, швидкість яких суттєво перевищує показники звичайних Shahed.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нову російську ракету S-8000 «Бандероль», здатну розвивати швидкість приблизно до 650 км/год.

    За оцінками експертів, використання таких засобів ураження в комбінованих атаках може ускладнювати роботу мобільних вогневих груп та інших елементів протиповітряної оборони.

    Водночас Росія продовжує застосовувати дешевші дрони-імітатори для створення додаткових повітряних цілей.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини накопичення Росією ракет перед масштабними ударами. Військові оглядачі припускали, що перерви між великими атаками можуть бути пов’язані з необхідністю накопичувати боєприпаси та готувати нові комбіновані удари.

    Крім того, 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку 137 безпілотниками, під час якої влучання зафіксували на 17 локаціях.

    Нова атака 17 жовтня виявилася значно масштабнішою за кількістю застосованих дронів.

    Повітряна загроза зберігалася навіть після ранкового зведення

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 бойова робота ще тривала, а в повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників.

    Тому ранкові показники є попередніми й можуть змінюватися після завершення атаки та уточнення інформації.

    Військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Масована атака 17 жовтня вкотре продемонструвала, що навіть за успішного знешкодження сотень російських цілей загроза для українських міст залишається високою. Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння, намагаючись завдати ударів по території України, тоді як українські Сили оборони протидіють одночасно ракетним і безпілотним загрозам.

  • Дві жінки у важкому стані: РФ атакувала лікарню в Кривому Розі новими ракетами

    Дві жінки у важкому стані: РФ атакувала лікарню в Кривому Розі новими ракетами

    Російські війська вранці 6 жовтня завдали удару по центральній частині Кривого Рогу. Під атакою опинилася територія однієї з міських лікарень. За останніми даними, поранено п’ятьох людей, двоє з них — співробітники медзакладу, а дві жінки перебувають у важкому стані.

    Як повідомив голова Ради оборони міста Олександр Вілкул, Росія застосувала дві «Бандеролі». Перший вибух у місті пролунав практично одразу після попередження Повітряних сил про рух цих засобів ураження в напрямку Кривого Рогу.


    Спочатку повідомлялося про трьох постраждалих, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти. За уточненими даними місцевої влади, 28-річна та 40-річна жінки перебувають у важкому стані, лікарі борються за їхнє життя. 

    Одна з поранених працює у лікарні. Ще одна жінка в момент атаки просто гуляла неподалік із собакою. Також поранення отримали чоловіки, стан частини постраждалих оцінюють як середньої тяжкості. 

    Унаслідок удару на території медичного закладу виникла пожежа, пошкоджено гаражі. Крім самої лікарні, за даними місцевої влади, понівечені багатоквартирні житлові будинки, художня школа та адміністративні будівлі. У місті розгорнули штаб допомоги мешканцям пошкоджених будинків. 

    Росія застосувала проти міста S8000 «Бандероль». Головне управління розвідки України класифікує її як крилату ракету. За даними ГУР, її розробила російська підсанкційна компанія «Кронштадт», основним носієм є безпілотник «Оріон», також ракету адаптують для запуску з ударних гелікоптерів Ми-28Н. 

    «Бандероль» здатна долати до 500 км, її крейсерська швидкість становить приблизно 520–560 км/год, а максимальна може сягати 620–650 км/год. За даними української розвідки, бойова частина ракети має масу до 150 кг. 

    У серпні ГУР також повідомляло, що Росія вже здатна виробляти до 80 таких ракет на місяць. Це означає, що застосування «Бандеролей» проти українських міст може ставати дедалі регулярнішим. 

    Кривий Ріг останні місяці неодноразово опинявся під російськими ударами. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаку дронів по великому торговельному центру в Кривому Розі, після якої будівлю охопила масштабна пожежа.

    Наразі екстрені та комунальні служби продовжують обстежувати місця ударів. Остаточний масштаб руйнувань ще уточнюється.

  • Металургійний колапс: «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупиняє роботу, а заводчанам загрожує мобілізація

    Металургійний колапс: «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупиняє роботу, а заводчанам загрожує мобілізація

    Флагман української металургії опинився на межі глибокої кризи. Генеральний директор гірничо-металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо офіційно повідомив, що компанія наразі не має можливості відновити роботу підприємства у Кривому Розі безпечним та сталим способом.

    Ситуація у галузі досягла історичного антирекорду: вперше за останні 100 років Україна за місяць не виплавила жодної тонни сталі. Всі плавильні печі зупинені, а частина виробничих потужностей зазнала повних руйнувань внаслідок бойових дій та енергетичної кризи.

    Головні деталі критичної ситуації на підприємстві:

    • Фінансовий колапс: У компанії вичерпалися кошти для виплат заробітних плат звичайним робітникам, оскільки підприємство тривалий час працює в умовах простою, нестачі електроенергії та зруйнованої логістики.
    • Мобілізаційний тиск біля прохідних: На тлі повної зупинки виробництва представники ТЦК та СП активізували заходи оповіщення та роботи безпосередньо біля заводських прохідних. Через відсутність броні на непрацюючих потужностях заводчани ризикують бути мобілізованими до лав ЗСУ.
    • Історичний удар по галузі: Повна зупинка «АрселорМіттал» означає зупинку серця української важкої промисловості, що завдає нищівного удару по експортному потенціалу та бюджету країни в умовах війни.

     

  • РФ почала бити по об’єктах, пов’язаних із Зеленським? За тиждень зафіксували кілька дивних збігів

    РФ почала бити по об’єктах, пов’язаних із Зеленським? За тиждень зафіксували кілька дивних збігів

    Протягом останнього тижня російські безпілотники кілька разів опинялися поблизу місць або об’єктів, пов’язаних із президентом України Володимиром Зеленським та його родиною. На цю послідовність звернуло увагу російське незалежне видання «Агентство», яке припустило, що Москва могла почати окремо акцентувати такі цілі.

    Два інциденти під час перельотів Зеленського через Молдову

    Перший резонансний епізод стався у ніч із 8 на 9 вересня.

    У цей час Володимир Зеленський прямував через Молдову до Норвегії. Через загрозу російських дронів молдовська влада тимчасово закрила повітряний простір, унаслідок чого виліт українського президента затримали.

    Reuters із посиланням на владу Молдови повідомляв, що два російські дрони увійшли в молдовський повітряний простір: один упав і спричинив пожежу, інший продовжив рух у напрямку Румунії. Через небезпеку було затримано кілька авіарейсів, зокрема літак Зеленського.

    У ту саму ніч безпілотник атакував український пункт пропуску Старокозаче неподалік кордону з Молдовою. Молдовська прикордонна поліція підтвердила сам факт атаки та повідомила, що інфраструктура українського пункту пропуску була пошкоджена.

    Однак доказів, що російський дрон був спрямований саме на літак Зеленського, у відкритих даних немає.

    Норвезький прем’єр Йонас Гар Стьоре заявляв, що дрон перебував поблизу під час вильоту президента України, проте джерела не встановили, що він цілеспрямовано переслідував його літак.

    Другий епізод стався дорогою назад

    14 вересня, коли Зеленський повертався через Молдову, російські безпілотники знову з’явилися поблизу маршруту його перельоту.

    Саме повторення подібної ситуації за кілька днів стало одним із аргументів авторів «Агентства», які звернули увагу на можливу закономірність.

    Втім, цей збіг сам по собі також не доводить, що безпілотники мали завдання атакувати президента України.

    На той момент Росія регулярно запускала дрони по українських об’єктах поблизу молдовського кордону, а уламки та цілі неодноразово перетинали повітряний простір сусідніх держав.

    Тому коректніше говорити про ризик для президентського борту під час російських атак, а не про встановлену спробу його ураження.

    У Кривому Розі російські канали заявили про «95-й квартал»

    Ще один епізод стався в ніч на 14 вересня у Кривому Розі — рідному місті Зеленського.

    Російські провоєнні Telegram-канали заявляли, що дрони нібито били по району 95-го кварталу, де раніше мешкала родина майбутнього президента.

    Українська влада підтвердила саму російську атаку на Кривий Ріг, однак не повідомляла про влучання саме у 95-й квартал.

    Виконувач обов’язків голови Криворізької районної військової адміністрації говорив лише про удар по інфраструктурі, не називаючи конкретного району чи об’єкта.

    Саме тому твердження про навмисний удар по району, пов’язаному із Зеленським, залишається інформацією російських джерел, а не підтвердженим фактом.

    16 вересня згорів склад «Кварталу 95»

    Найбільш очевидний зв’язок із минулим Зеленського має ранкова атака на Київ 16 вересня.

    Російський удар знищив складське приміщення, де протягом близько 20 років зберігали реквізит студії «Квартал 95»: декорації, костюми та інші речі з концертів, фільмів, серіалів і телевізійних шоу.

    Володимир Зеленський був одним із засновників і ключових учасників «Кварталу 95» до початку політичної кар’єри.

    Водночас сама наявність такого зв’язку ще не підтверджує, що російські військові обрали склад саме через президента.

    Раніше Nenka.info детально писала про наслідки цього удару та втрату багаторічного архіву реквізиту студії. Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»

    Того ж дня знищили склад Фундації Олени Зеленської

    Ще один збіг виявився значно показовішим.

    Того самого ранку російська атака повністю знищила склад Фундації Олени Зеленської.

    На ньому зберігалася гуманітарна допомога, яку мали передати дітям, родинам, школам, лікарням та іншим установам у різних регіонах України.

    Серед знищеного були генератори, побутова техніка, ноутбуки, планшети, електронні книги та медичне обладнання. Люди безпосередньо на складі не постраждали.

    Фундація повідомила, що через втрату складу частина допомоги може надійти отримувачам пізніше, ніж планувалося, а команда вже перебудовує логістику.

    Про наслідки цієї атаки Nenka.info також писала окремо. Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    Чи були два склади однією навмисною ціллю

    Саме одночасне знищення об’єктів «Кварталу 95» та Фундації першої леді стало головним приводом для версії про можливе цілеспрямоване полювання на все, що має символічний зв’язок із Зеленським.

    Але тут є важливий нюанс.

    У відкритих повідомленнях українських служб не зазначалося, що російські військові мали точні розвідувальні дані про призначення цих складів або що саме вони були заявленою ціллю атаки.

    Міноборони Росії також офіційно не заявляло про удари по «Кварталу 95» чи Фундації Олени Зеленської як про окремі цілі.

    Тобто твердження про спеціальну операцію проти активів, пов’язаних із президентською родиною, залишається журналістською інтерпретацією послідовності подій.

    Але російські Z-канали самі почали підкреслювати цей зв’язок

    Є ще один важливий аспект.

    Навіть якщо військовий задум атак не встановлено, частина російського пропагандистського середовища сама почала подавати удари як персональний сигнал Зеленському.

    За даними «Агентства», російські провоєнні ресурси використовували формулювання на кшталт «чорного дня для подружжя Зеленських» та описували знищення об’єктів як удар по особисто важливих для президента речах.

    Це показує щонайменше інформаційну складову: російські пропагандистські канали намагаються пов’язувати наслідки атак із Зеленським незалежно від того, якими були реальні координати та завдання російських військових.

    Таке трактування може використовуватися для психологічного тиску і формування образу того, що війна начебто набуває особистого характеру.

    Що підтверджено, а що — поки ні

    На цей момент достовірно підтверджено кілька фактів.

    Російські дрони створювали загрозу повітряному руху в Молдові під час поїздки Зеленського до Норвегії; Росія атакувала Кривий Ріг; у Києві 16 вересня були знищені склад «Кварталу 95» та склад Фундації Олени Зеленської.

    Але не підтверджено, що всі ці епізоди були частинами одного плану або що російське командування офіційно визначило об’єкти, пов’язані із Зеленським, як окрему категорію цілей.

    Тому говорити, що «Росія почала цілитися по об’єктах Зеленського», як про встановлений факт поки передчасно.

    Натомість можна констатувати інше: за короткий проміжок часу сталося кілька атак та інцидентів, які прямо або символічно пов’язані з президентом України, а російські пропагандистські канали активно підкреслюють цей зв’язок.

    Чи є за цим нова системна тактика, стане зрозуміліше лише за подальшою динамікою атак та появою нових підтверджених даних.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    У ніч проти 27 серпня Росія здійснила масовану комбіновану повітряну атаку на Україну, застосувавши ракети та ударні безпілотники, зокрема реактивного типу. Повітряні тривоги охопили значну частину країни, а вибухи протягом ночі лунали у Києві, Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі, на Полтавщині та в інших регіонах. Уже відомо про загиблу та поранених серед цивільного населення, пошкодження житлових будинків, підприємства, навчального закладу та іншої цивільної інфраструктури.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Спочатку Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух ударних безпілотників, зокрема швидкісних реактивних БпЛА, а згодом оголосили загрозу застосування балістичного озброєння. Близько третьої години ночі у столиці пролунали потужні вибухи. Кореспондент Укрінформу також повідомляв про вибухи на тлі попередження Повітряних сил щодо балістичних ракет, які рухалися у напрямку Києва.

    Факт нічних вибухів у столиці окремо підтвердило міжнародне агентство Reuters. Його кореспондент чув вибухи в Києві в той час, коли Росія атакувала Україну ракетами та безпілотниками. Агентство також звернуло увагу, що українські військові окремо оголосили для столиці попередження про балістичну загрозу.

    Згодом почала надходити інформація про наслідки атаки. У Подільському районі Києва уламки впали у дворі житлового будинку. Київська міська військова адміністрація повідомила, що дані про можливих потерпілих та пошкодження уточнюються.

    Ще одну локацію зафіксували у Шевченківському районі. Там уламки впали на території навчального закладу. Таким чином, станом на ранок офіційно було відомо щонайменше про дві локації падіння уламків у столиці.

    Однак Київ був лише одним із напрямків комбінованої атаки. Майже одночасно повідомлення про ракети, безпілотники та вибухи почали надходити з інших областей.

    Особливо серйозного удару зазнав Кривий Ріг. Керівник Ради оборони міста Олександр Вілкул повідомляв про атаку двома балістичними ракетами. Ціллю стало промислове підприємство міста.

    Унаслідок удару поранено двох людей. За попередньою інформацією, їхній стан не був важким. Reuters також підтвердив інформацію про двох постраждалих після ракетного удару по промисловому об’єкту в Кривому Розі.

    Під ударом уночі опинилося і Запоріжжя. За даними місцевої влади, внаслідок нічної атаки по обласному центру поранення отримали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка. Пошкоджено автомобіль і кілька будівель, також виникла пожежа.

    Загалом ситуація у Запорізькій області протягом попередньої доби була надзвичайно напруженою. За даними керівника ОВА Івана Федорова, російські війська 738 разів атакували область, під вогнем опинилися 56 населених пунктів. Зафіксовано шість ракетних ударів по Запоріжжю, 17 авіаційних ударів, застосування 482 безпілотників різних модифікацій, 228 артилерійських обстрілів та п’ять ударів із реактивних систем залпового вогню. До поліції надійшло 110 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів, господарських споруд та інфраструктури. Загалом за добу в області були поранені семеро людей, серед яких троє дітей.

    Трагічні наслідки російського удару зафіксували на Сумщині. Пізно ввечері 26 серпня російські війська здійснили масовану атаку на Роменську громаду. За інформацією голови Сумської ОВА Олега Григорова, противник спрямував туди попередньо дев’ять безпілотників.

    Частину дронів вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак були влучання по цивільній інфраструктурі. Один із безпілотників уразив житловий будинок.

    Унаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей звернулися по медичну допомогу. Масштаби руйнувань продовжували уточнювати.

    Неспокійною ніч була й на Одещині. Повітряні сили попереджали про рух реактивних безпілотників, а близько 02:10 вибух пролунав в Одесі. Згодом стало відомо про пошкодження внаслідок нічних атак інфраструктури, навчального закладу та багатоповерхового житлового будинку. Станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих не надходило.

    Про вибухи повідомляли також на Полтавщині. За даними українських медіа, вночі Росія застосовувала проти України не лише ударні БпЛА, а й балістичні та швидкісні ракети різних типів. Повітряні сили протягом атаки попереджали про балістичну загрозу та перебування у повітряному просторі реактивних безпілотників.

    Крім того, наслідки зафіксували у Харкові. Російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес, йому надали медичну допомогу.

    Таким чином, нічна атака 27 серпня мала комбінований і географічно широкий характер. Одночасно під загрозою перебували столиця, центральні, південні, східні та північно-східні області країни. Російські війська поєднували застосування ударних безпілотників із швидкісними засобами ураження та балістичними ракетами, змушуючи українську систему ППО реагувати одразу на різні типи цілей.

    На масштаб атаки звернули увагу і міжнародні медіа. Reuters повідомив, що Росія в ранні години четверга атакувала Україну дронами та ракетами, підтвердивши вибухи у Києві, поранення двох людей у Кривому Розі та ще трьох у Запоріжжі.

    Станом на ранок 27 серпня остаточні масштаби нічного удару ще встановлюються. Повна кількість запущених Росією ракет і безпілотників, а також підсумкові результати роботи української протиповітряної оборони мають бути уточнені Повітряними силами. Тому називати остаточну кількість повітряних цілей або збитих ракет і дронів до офіційного зведення було б передчасно.

    Уже підтверджено, що внаслідок російських атак є загибла та поранені мирні жителі, а пошкодження зафіксовані у житловому секторі, на промисловому підприємстві, території навчального закладу та інших об’єктах цивільної інфраструктури.

    Ніч проти 27 серпня вкотре стала для багатьох регіонів України ніччю повітряних тривог і вибухів — цього разу Росія одночасно застосувала балістичні ракети та різні типи безпілотників, розтягнувши атаку на значну частину території країни.

  • Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    У Кривому Розі сталася смертельна аварія на шахті «Криворізька», колишній «Родіні»: під час підземних робіт загинули троє гірників. За попередньою інформацією, рано-вранці 26 серпня обірвалася баддя, яку використовували для спуску та підйому працівників. Гірники впали з висоти приблизно 40–50 метрів, а пошуково-рятувальна операція тривала близько восьми годин.

    Надзвичайна ситуація сталася близько 04:00. Після аварії троє працівників опинилися фактично на самому дні шахтного ствола — у зумпфовій частині на горизонті мінус 1568 метрів. Зумпф — це найнижча частина шахтного ствола, розташована нижче робочого горизонту, куди, зокрема, стікає та де накопичується вода.

    Рятувальникам довелося працювати в надзвичайно складних підземних умовах. Тіло одного із загиблих гірників знайшли на технологічному містку. Ще двоє працівників опинилися під водою, тому до їхніх пошуків та деблокування довелося залучати водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення загиблих операція не завершилася: тіла необхідно було дістати з нижньої частини ствола та доправити на поверхню. Для цього гірничорятувальники застосували альпіністське спорядження, після чого транспортували тіла через систему підземних гірничих виробок. Загалом до операції залучили 29 гірничорятувальників та сім одиниць спеціальної техніки.

    За інформацією рятувальників, пошукова операція тривала приблизно вісім годин — орієнтовно від п’ятої години ранку до полудня. Спочатку було виявлено одного загиблого, після чого рятувальники продовжили пошуки ще двох працівників, про яких повідомило підприємство. У результаті були знайдені всі троє.

    Попередньо повідомляється, що чоловіки отримали смертельні травми внаслідок падіння з висоти понад 40–50 метрів. Водночас офіційне повідомлення ДСНС не деталізує технічну причину надзвичайної ситуації, зазначаючи насамперед обставини рятувальної операції. Інформацію саме про обрив бадді для спуску та підйому працівників поширили місцеві медіа та голова Незалежної профспілки гірників України, народний депутат Михайло Волинець.

    Це важливе уточнення, оскільки остаточні причини та механізм аварії мають встановлювати компетентні органи. Наразі достеменно підтверджено головне: троє людей загинули, їхні тіла були знайдені на глибині 1568 метрів і підняті на поверхню.

    Одна з найглибших шахт Європи

    Масштаб рятувальної операції стає зрозумілішим, якщо врахувати характеристики самої шахти. «Криворізька» — одна з найглибших залізорудних шахт Європи. У відкритих джерелах її максимальна глибина оцінюється приблизно у 1570–1580 метрів. Таким чином, аварійна операція фактично відбувалася біля найнижчої точки цього величезного промислового об’єкта.

    Шахта раніше мала назву «Родіна». У вересні 2022 року її офіційно перейменували на «Криворізьку». Як повідомляв Криворізький залізорудний комбінат, рішення ухвалили адміністрація та трудовий колектив підприємства в контексті декомунізації та після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Історія промислової розробки рудного поля, на якому розташована шахта, сягає ще XIX століття, а саму шахту ввели в експлуатацію в липні 1972 року. Вона входить до структури Криворізького залізорудного комбінату.

    За даними фінансової звітності підприємства, до складу АТ «Криворізький залізорудний комбінат» входять чотири шахти — «Криворізька», «Покровська», «Козацька» та «Тернівська». Вони спеціалізуються на підземному видобутку залізної руди та її підготовці до стану товарної аглоруди.

    Глибина «Криворізької» робить будь-яку надзвичайну ситуацію тут особливо складною для ліквідації. На таких горизонтах евакуація людей, доставка обладнання та робота рятувальників потребують значного часу й спеціального оснащення.

    Що відомо про можливий обрив

    За даними місцевого видання «Перший Криворізький», надзвичайна ситуація сталася під час використання бадді для спуску та підйому працівників. Після її обриву люди, за попередніми даними, впали приблизно на 40–50 метрів.

    Баддя у шахтному господарстві являє собою спеціальну підйомну ємність, яка залежно від технологічних умов може використовуватися під час вертикального транспортування людей, матеріалів або гірської маси. Тому встановлення точної причини її можливого обриву матиме ключове значення для розслідування трагедії.

    Офіційних висновків щодо того, чому саме сталося падіння, станом на вечір 26 серпня оприлюднено не було. Тому стверджувати про конкретну технічну несправність, порушення правил експлуатації чи людський фактор наразі передчасно.

    Водночас представниця Конфедерації вільних профспілок України Алла Рура заявила журналістам, що незалежна профспілка гірників у попередні роки порушувала питання щодо стану обладнання на підприємстві та ініціювала перевірки. За її словами, під час однієї з перевірок було виявлено 190 порушень. Ця інформація зараз набуває особливої уваги, однак сама по собі вона не доводить зв’язку цих порушень із аварією 26 серпня — це має бути встановлено окремим розслідуванням.

    Рятувальники працювали під водою на глибині понад півтора кілометра

    Одним із найскладніших етапів операції стали пошуки двох гірників, які опинилися під водою. Саме тому до місця надзвичайної ситуації залучили спеціально підготовлених водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення тіл їх потрібно було деблокувати, підняти за допомогою альпіністського спорядження, а потім транспортувати системою виробок до поверхні. Рятувальники завершили операцію того ж дня.

    ДСНС висловила співчуття сім’ям, близьким та колегам загиблих.

    Трагедія у Кривому Розі стала однією з найтяжчих аварій останнього часу на українських шахтах. Троє працівників вирушили на підземні роботи рано-вранці 26 серпня, але на поверхню живими вже не повернулися. Тепер ключовим питанням залишається встановлення точної причини аварії та з’ясування, чи можна було її попередити.

  • РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    Російські війська вдень у суботу, 15 серпня, завдали ракетних ударів по Кривому Рогу та Кропивницькому. У двох містах після атаки виникли пожежі, а у Кривому Розі двоє людей отримали важкі поранення. За попередньою інформацією моніторингових ресурсів, лише в напрямку Кропивницького та його передмістя противник міг застосувати близько десяти ракет різних типів. Водночас офіційного підтвердження точної кількості та типів усіх застосованих ракет на момент публікації немає.

    Денна атака розпочалася на тлі повітряних тривог у центральних областях України. На Дніпропетровщині спочатку повідомляли про загрозу застосування ударних безпілотників, після чого Повітряні сили попередили вже про ракетну небезпеку. Близько 14:54 моніторингові ресурси почали повідомляти про ракету, яка наближалася до Кривого Рогу. Невдовзі у місті пролунав потужний вибух, а очевидці побачили дим у районі ймовірного влучання.

    Інформацію про російську атаку підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його першими даними, після удару виникла пожежа та був поранений чоловік. Пізніше стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив уже про двох поранених. За його інформацією, обидва чоловіки перебувають у важкому стані. Один із постраждалих — 61-річний чоловік — отримав політравму. Його стан оцінювали як важкий, але стабільний. Другий постраждалий дістав травматичну ампутацію ноги та був доставлений до операційної. Медики борються за його життя.

    Після російського удару частина Кривого Рогу залишилася без електропостачання. Водночас місцева влада заявила, що ситуацію з електрикою вдалося стабілізувати. На місці влучання тривало гасіння пожежі та працювали відповідні служби. Про перебої з електропостачанням після атаки повідомляли й інші українські медіа.

    Практично одночасно під ракетним ударом опинилася Кіровоградська область. Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух повітряних цілей у напрямку регіону, а начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович звернувся до жителів із закликом залишатися у безпечних місцях і не публікувати фото та відео роботи сил оборони або наслідків атаки.

    За попередньою інформацією моніторингових каналів, у напрямку Кропивницького та передмістя могли летіти ракети декількох типів. Серед них називали авіаційні Х-59/Х-69 та реактивні ударні апарати типу S8000 «Бандероль». Повідомлялося приблизно про десять повітряних цілей. Однак ці дані залишаються попередніми: Повітряні сили на момент появи перших повідомлень не оприлюднювали остаточної інформації про кількість саме ракет, які атакували Кропивницький, тому стверджувати, що всі десять цілей були ракетами одного чи конкретно встановлених типів, наразі не можна.

    Після атаки в Кропивницькому районі зафіксували загоряння на відкритій території. Обласна влада повідомила, що інформація про остаточні наслідки уточнюється. Це важливо, оскільки перші дані після масованих атак часто змінюються після того, як рятувальники, поліція та місцева влада завершують обстеження місць влучань.

    Кіровоградщина зазнала російської атаки і напередодні. У ніч проти 14 серпня російські війська атакували інфраструктурний об’єкт у Кропивницькому районі. У Знам’янці внаслідок того удару були пошкоджені сім житлових будинків. За даними місцевої влади, тоді обійшлося без травмованих, а пожежу вдалося загасити.

    Таким чином, нинішня денна атака стала для регіону фактично продовженням серії російських ударів.

    Кривий Ріг регулярно опиняється під ракетними ударами

    Для Кривого Рогу удар 15 серпня також став далеко не першим за останній час. Лише 30 липня російська ракета «Іскандер-М» влучила у приватний будинок у передмісті міста. Тоді загинули шестеро людей, серед яких були діти, ще вісім людей отримали поранення. На місці проводили масштабну аварійно-рятувальну операцію.

    Ще один надзвичайно важкий удар стався 23 червня. Російські війська атакували промислову інфраструктуру Кривого Рогу. За даними місцевої влади, тоді загинули п’ятеро людей, а кількість поранених сягнула 30. Влада міста повідомляла про застосування балістичної ракети «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною.

    Нова атака відбулася на тлі загалом високої інтенсивності російських повітряних ударів по Україні. У ніч на 15 серпня Росія, за даними Повітряних сил, запустила 152 ударні безпілотники типу Shahed та безпілотники інших типів. Українська протиповітряна оборона повідомила про збиття або подавлення 127 повітряних цілей.

    Під ударами протягом останніх днів опиняються різні регіони країни. Зокрема, 10 серпня російський ракетний удар по підприємству «Запоріжсталь» у Запоріжжі забрав життя семи людей, щонайменше 24 були поранені. Президент Володимир Зеленський тоді заявив про застосування Росією, серед іншого, північнокорейських балістичних ракет та гіперзвукових «Цирконів».

    На цьому тлі удар по Кривому Рогу та Кропивницькому 15 серпня демонструє ще одну особливість нинішніх російських атак — небезпека зберігається не лише вночі та вранці. Цього разу ракети були спрямовані на українські міста посеред дня, коли на вулицях перебуває значно більше людей.

    Станом на час підготовки матеріалу офіційні структури не оприлюднили повного зведення щодо типів та кількості ракет, використаних Росією під час денного удару. Так само уточнюється масштаб пошкоджень у Кропивницькому районі. Тому повідомлення про приблизно десять ракет варто розглядати саме як попередню інформацію моніторингових ресурсів, а не остаточні дані Повітряних сил.

    Найважчими підтвердженими наслідками атаки наразі залишаються поранення двох чоловіків у Кривому Розі. Один із них перебуває у важкому, але стабільному стані, за життя другого після травматичної ампутації борються лікарі. У місті ліквідовують наслідки влучання, тоді як на Кіровоградщині відповідні служби продовжують встановлювати масштаби пошкоджень.

    Офіційні дані щодо наслідків удару можуть оновлюватися в міру роботи рятувальників та обстеження територій.

  • «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував формулювання ЮНІСЕФ у заяві щодо загибелі та поранення дітей унаслідок війни. Омбудсман заявив, що міжнародні організації мають чітко називати причину трагедії та не створювати враження, ніби Україна і Росія є рівнозначними сторонами конфлікту.

    Реакція Лубінця стала продовженням дискусії, яка виникла після публікації ЮНІСЕФ про дітей, які постраждали в Україні та Росії. Українська сторона звернула увагу передусім на контекст подачі інформації: на думку Києва, повідомляти про жертви з обох боків без чіткого пояснення, хто розпочав війну та хто здійснює агресію, означає створювати викривлену картину причин і наслідків.

    Лубінець наголосив, що Росія веде агресію проти України з 2014 року, а її наслідками стали сотні загиблих та тисячі поранених українських дітей.

    За наведеними омбудсманом актуальними даними, від початку російської агресії загинули щонайменше 728 дітей, 2775 отримали поранення, ще 2372 дитини вважаються зниклими безвісти. Йдеться лише про документально зафіксовані випадки, тому реальна кількість постраждалих може бути більшою.

    Для порівняння, ще станом на 4 червня 2026 року Міністерство закордонних справ України повідомляло про щонайменше 707 загиблих, 2548 поранених та 2317 зниклих безвісти дітей. Це означає, що навіть протягом останніх місяців офіційна статистика продовжувала зростати. МЗС тоді також наголошувало, що встановити остаточний масштаб злочинів неможливо через активні бойові дії та окупацію частини української території.

    Лубінець: агресор і жертва не можуть бути рівнозначними

    Головна претензія українського омбудсмана стосується не самого факту згадки про загиблих дітей, а способу, в який міжнародна організація описує війну.

    Лубінець наголосив, що в цій ситуації існує конкретна сторона, яка розпочала агресію. Росія вторглася на територію України, тоді як Україна реалізує право на захист.

    Саме тому, за його словами, «неприпустимо подавати інформацію у спосіб, який може створювати хибне враження рівнозначності між агресором і жертвою».

    Омбудсман сформулював позицію ще чіткіше: «Агресор і жертва — не рівнозначні сторони. Росія напала. Україна захищається».

    На думку Лубінця, міжнародні організації мають враховувати цей контекст у своїх публічних комунікаціях, особливо коли йдеться про загибель цивільних та дітей.

    Україна вказує на масштаб втрат серед дітей

    Позиція омбудсмана відповідає тій, яку українська влада неодноразово озвучувала раніше.

    У червні МЗС нагадувало, що українські діти потерпають від російської агресії вже понад 12 років, а після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році зіткнулися не лише з ракетними та дроновими ударами, а й із депортацією, примусовим переміщенням, русифікацією та мілітаризацією на окупованих територіях.

    Станом на 4 червня Україна також офіційно повідомляла про понад 20 тисяч дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених Росією. На той момент повернути додому вдалося 2212 дітей.

    У Міністерстві закордонних справ підкреслювали, що російські війська систематично атакують цивільні об’єкти — житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садки та енергетичну інфраструктуру. Через війну мільйони дітей були змушені залишити свої домівки або втратили нормальний доступ до освіти, медицини та безпечного середовища.

    Президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська 4 червня також брали участь у вшануванні пам’яті дітей, загиблих через російську агресію. На той момент глава держави говорив про щонайменше 707 убитих українських дітей та тисячі поранених і викрадених.

    Окреме питання виникло через дані про загиблих

    Лубінець також звернув увагу на точність цифр, які використовують міжнародні організації. За його словами, в одному з нещодавніх випадків у Кривому Розі загинули семеро дітей, тоді як у повідомленні ЮНІСЕФ ішлося про трьох.

    Омбудсман заявив, що така різниця потребує ретельної перевірки. Для нього це не лише питання статистики: коли йдеться про загиблих дітей, міжнародні структури повинні максимально точно перевіряти інформацію перед її публікацією.

    Показовим для масштабу дитячих втрат у цьому місті залишається й російський удар по Кривому Рогу 4 квітня 2025 року. За офіційними даними міської влади, балістична ракета з касетною бойовою частиною вдарила по житловому кварталу поблизу дитячого майданчика. Тоді загинули 20 людей, серед яких дев’ятеро дітей, а майже 100 людей були травмовані.

    Перед Лубінцем ЮНІСЕФ розкритикував Сибіга

    Претензії до комунікації ЮНІСЕФ раніше висловив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    Причиною стала заява міжнародної організації від 4 серпня щодо дітей, які загинули або були поранені в Україні та Росії. Українське МЗС вважає принципово важливим зазначати першопричину таких трагедій — російську агресію.

    Позиція Києва полягає в тому, що гуманітарна нейтральність не повинна перетворюватися на нейтральність щодо причин війни. Українська сторона наполягає: співчуття цивільним жертвам може бути універсальним, але юридична та політична оцінка того, хто розпочав міжнародний збройний конфлікт, не повинна зникати з повідомлень міжнародних структур.

    Саме питання відповідальності Росії є центральним і в офіційній позиції МЗС. У червневій заяві відомство прямо називало загибель українських дітей наслідком збройної агресії Російської Федерації та наголошувало на необхідності притягнення винних до відповідальності.

    Чому формулювання міжнародних організацій викликають реакцію Києва

    Дискусія навколо заяви ЮНІСЕФ виходить за межі одного повідомлення. Для України принциповим залишається питання, як міжнародні організації описують російсько-українську війну для глобальної аудиторії.

    Формулювання, в яких Росія та Україна представлені просто як дві сторони, між якими відбуваються бойові дії, українська влада вважає небезпечними, оскільки вони можуть стирати причинно-наслідковий зв’язок між російським вторгненням і його наслідками.

    Офіційна українська позиція ґрунтується на тому, що війна не почалася як симетричне протистояння двох держав: Росія здійснила агресію проти України, окупувала частину її міжнародно визнаної території, а у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення.

    Тому Лубінець закликав ЮНІСЕФ та інші міжнародні організації надалі уважніше ставитися як до цифр, так і до формулювань. Для українського омбудсмана йдеться не просто про дипломатичну термінологію, а про збереження чіткого розуміння відповідальності за війну та загибель цивільних.

    І статистика продовжує змінюватися. Якщо на початку червня офіційні українські джерела повідомляли про 707 убитих дітей, то в заяві Лубінця 10 серпня йдеться вже про щонайменше 728. Це ще раз показує, чому Київ наполягає: за кожною новою цифрою стоїть конкретний наслідок війни, а в повідомленнях про ці жертви, на переконання української сторони, не можна відокремлювати трагедію від її причини.

  • Європейське видавництво розглядає контракт із Манжосовим на 3 млн євро за мемуари про Зеленського

    Європейське видавництво розглядає контракт із Манжосовим на 3 млн євро за мемуари про Зеленського

    У квітні 2019 року, за кілька днів до другого туру президентських виборів, Денис Манжосов оголосив пресконференцію. Тема звучала майже театрально: «ЗадЗЕркалля» — про те, як розійшлися шляхи найкращих друзів дитинства, партнерів по КВН і студії «Квартал 95». Журналісти зібралися. Колеги з «Кварталу» теж. Манжосов приїхав, побачив знайомі обличчя і через короткий час поїхав. Пізніше він пояснював, що йому погрожували. Ще пізніше, що погроз не було, а Зеленський наркотики не вживав. Політичну програму колишнього друга він не підтримував і голосувати за нього не збирався. Прес-конференція так і не відбулася.

    Сім років потому цей незавершений епізод знову опинився в центрі уваги — уже не українських, а європейських видавничих кіл. За даними джерела, близького до редакції, одне європейське видавництво готує пропозицію Манжосову: близько трьох мільйонів євро за книгу спогадів про Володимира Зеленського. У центрі задуму не лише біографічні деталі та шкільні роки в Кривому Розі, де двоє сиділи за однією партою в гімназії №95, а й той самий нездійснений брифінг 2019 року. Робоча назва, яку обговорюють, звучить різко: «Я дозволив йому стати президентом».

    Манжосов ніколи не був публічною фігурою першого ряду після 2013 року, коли покинув «Квартал 95». Конфлікт із Зеленським так і залишився без детальних пояснень з обох сторін. Після виходу він займався івент-бізнесом у Кривому Розі, деякий час жив у США, вчився режисурі, знімав короткометражні роботи, у 2018-му зробив ролик «Лист московському шайтану». Після початку повномасштабного вторгнення з’являвся у волонтерських проєктах і документальних зйомках, але в медіапростір майже не повертався. Його сторінки в соцмережах давно неактивні. У відкритих джерелах немає підтверджень, що він зараз веде переговори з кимось із європейських видавців чи навіть розглядає можливість мемуарів.

    Саме ця закритість робить потенційний проєкт привабливим. Європейський ринок уже насичений книгами про Зеленського, написаними західними журналістами та колишніми членами його команди. «The Showman» Саймона Шустера, спогади Юлії Мендель, аналітичні роботи про «ефект Зеленського» — усі вони спираються або на прямий доступ до президента, або на коло його наближених. Манжосов належить до іншого шару: він був усередині ще до «Кварталу», до телевізійної слави, до політичного проєкту. Його версія подій 2019 року, якщо вона колись з’явиться, неминуче буде прочитана крізь призму того, що саме залишилося недосказаним у ті дні.

    Контекст виборів робить тему особливо чутливою. Президентський термін Зеленського формально закінчився у травні 2024-го. Воєнний стан продовжується, вибори юридично неможливі, але розмови про них не припиняються. Американська сторона в різні періоди наполягала на необхідності голосування. У Києві створювалися робочі групи з виборчого законодавства, обговорювалися стислі терміни, референдум щодо можливого мирного договору, технічні питання голосування біженців і військових. Навіть якщо реальні вибори відкладаються, політична система вже почала готуватися до моменту, коли вони стануть можливими. У такій атмосфері будь-який матеріал, здатний зачепити особисту історію нинішнього президента і його шлях до влади, набуває додаткової ваги.