Golosnovinua.com

Позначка: культурна дипломатія

  • “Це руйнує суспільство”: Польський ПЕН різко засудив кампанію проти українців

    “Це руйнує суспільство”: Польський ПЕН різко засудив кампанію проти українців

    Польський ПЕН-клуб виступив із жорсткою заявою проти антиукраїнської кампанії, яка останнім часом набирає обертів у Польщі. Представники однієї з найавторитетніших культурних і правозахисних організацій країни закликали польську владу та громадянське суспільство активніше захищати українську громаду від дискримінації, наклепів, мови ворожнечі та політичних маніпуляцій.

    Відповідну заяву правління Польського ПЕН було ухвалено у Варшаві 15 червня 2026 року. Її текст оприлюднив Український ПЕН. Документ став реакцією на зростання кількості антиукраїнських висловлювань у польському публічному просторі, а також на спроби окремих політичних сил використовувати українську тематику для внутрішньополітичної боротьби.

    У заяві зазначається, що останнім часом у Польщі поширюються звинувачення на адресу уряду прем’єр-міністра Дональда Туска щодо нібито надмірного захисту українських інтересів. Одним із приводів для таких нападів стала присутність в уряді міністра Анджея Шептицького, який народився в Польщі та походить із відомого роду Шептицьких, що має як польське, так і українське історичне коріння.

    Представники Польського ПЕН наголосили, що в демократичній державі діяльність міністрів та державних службовців повинна оцінюватися виключно за результатами їхньої роботи, а не за національним походженням чи родинною історією. Автори заяви підкреслили, що подібні практики нагадують методи тоталітарних режимів, які використовували етнічне походження як інструмент політичного переслідування.

    Особливу стурбованість у ПЕН-клубі викликали заклики до так званої “люстрації” за національною ознакою. Організація нагадала, що подібні кампанії вже траплялися в історії Польщі та залишили болючий слід у суспільній пам’яті. Серед прикладів було згадано операцію “Вісла”, а також антисемітську кампанію 1968 року, коли тисячі громадян Польщі зазнали дискримінації через своє походження.

    Окрему увагу автори документа приділили ситуації навколо висловлювань міністра Анджея Шептицького щодо складних сторінок польсько-української історії. У Польському ПЕН зазначили, що слова посадовця не суперечили історичним фактам та не порушували законодавство, однак стали приводом для масштабної політичної кампанії та інформаційних атак.

    У заяві також критикується поширення тверджень про те, що кошти європейської програми SAFE нібито спрямовуються на фінансування Збройних сил України. Польський ПЕН наголошує, що подібні заяви неодноразово спростовувалися польським урядом, однак продовжують використовуватися окремими політиками для формування негативного ставлення до України.

    Представники організації звернули увагу на те, що випадки словесної та фізичної агресії проти українців у Польщі останнім часом стали значно помітнішими. За їхніми словами, прояви неприязні можна спостерігати як у політичних дискусіях, так і в повсякденному житті. У документі зазначається, що антиукраїнська риторика дедалі частіше з’являється у соціальних мережах, медіа та навіть парламентських дебатах.

    ПЕН-клуб наголосив, що така кампанія не лише порушує принципи демократичного суспільства, а й створює атмосферу страху серед українських біженців та їхніх родин. Особливе занепокоєння викликає становище українських дітей, які навчаються у польських школах. За оцінками організації, йдеться приблизно про 200 тисяч дітей, які можуть стати жертвами упереджень та дискримінації.

    У документі нагадується, що після початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із головних прихистків для українських біженців. Мільйони українців отримали можливість знайти безпечне місце для проживання, доступ до освіти, медичних послуг та соціальної підтримки. Саме тоді Польща здобула міжнародне визнання за прояв солідарності та гуманізму.

    Автори заяви наголошують, що така політика відповідала принципам, сформульованим польськими інтелектуалами Єжи Ґедройцем та Юліушем Мєрошевським. Їхня концепція передбачала, що без незалежної та вільної України неможлива повністю безпечна та незалежна Польща.

    Втім, на думку Польського ПЕН-клубу, нинішня хвиля антиукраїнських настроїв ставить під загрозу багаторічні досягнення польсько-українського партнерства. Представники організації застерігають від повернення до старих історичних конфліктів і закликають не дозволити політичним маніпуляціям зруйнувати взаємну довіру між народами.

    Наприкінці своєї заяви Польський ПЕН звернувся до державних інституцій, громадських організацій, медіа та всіх громадян Польщі із закликом об’єднати зусилля для захисту української громади від наклепів, мови ненависті та дискримінації. Організація підкреслила, що лише спільними діями можна зберегти атмосферу взаємоповаги та підтримки, яка стала одним із символів польсько-української солідарності після початку великої війни.

    Заява Польського ПЕН-клубу стала однією з найгучніших реакцій польського культурного середовища на посилення антиукраїнської риторики та засвідчила занепокоєння інтелектуальних кіл країни розвитком суспільних настроїв напередодні нових політичних кампаній.

    Що таке ПЕН?

    ПЕН (PEN International) — одна з найстаріших і найвпливовіших міжнародних організацій, яка об’єднує письменників, журналістів, перекладачів та інтелектуалів із понад 100 країн світу. Організація була заснована у 1921 році та виступає на захист свободи слова, прав людини, незалежності культури й літератури. Польський ПЕН-клуб є національним осередком міжнародної мережі PEN International та регулярно бере участь у суспільних дискусіях щодо демократії, прав людини та захисту громадянських свобод.

  • Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Колишньому виконувачу обов’язків міністра культури та інформаційної політики України повідомили про підозру у справі щодо незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон під виглядом учасників музичного колективу. Про це 20 червня повідомив Офіс генерального прокурора.

    Ім’я підозрюваного правоохоронці офіційно не називають, однак з оприлюднених обставин справи випливає, що йдеться про Ростислава Карандєєва, який виконував обов’язки міністра культури та інформаційної політики України з липня 2023 року до вересня 2024 року.

    За даними слідства, посадовець міг бути причетним до організації виїзду за межі України восьми чоловіків призовного віку, яких оформили як учасників музичного гурту для нібито проведення благодійних концертів за кордоном. Однак у ході перевірки правоохоронці встановили, що зазначені особи фактично не мали жодного стосунку до музичної діяльності та не відповідали критеріям, необхідним для участі у міжнародних культурних заходах.

    Слідчі встановили, що спочатку Державна прикордонна служба відмовила чоловікам у виїзді з України через недостатність підтверджуючих документів та сумніви щодо заявленої мети поїздки. Після цього, за версією правоохоронців, тодішній керівник міністерства повторно направив до прикордонників офіційний лист із проханням сприяти перетину кордону зазначеними особами.

    У результаті після отримання додаткових документів чоловіки змогли виїхати за межі України. Водночас, як зазначають правоохоронці, жоден із них не повернувся на територію держави у встановлені строки. Саме цей факт став одним із ключових елементів кримінального провадження.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що дії колишнього посадовця кваліфіковані за частиною другою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дев’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади.

    Справа стала черговим епізодом масштабного розслідування щодо можливих зловживань у сфері культурної дипломатії та міжнародних мистецьких поїздок під час воєнного стану. Після початку повномасштабної війни держава дозволила виїзд за кордон окремим категоріям митців, музикантів, акторів та представників культурної сфери для участі в міжнародних заходах, спрямованих на підтримку України.

    Водночас саме цей механізм неодноразово ставав предметом суспільних дискусій та перевірок правоохоронних органів. Протягом останніх двох років фіксувалися випадки, коли чоловіки призовного віку виїжджали за кордон під приводом участі у творчих, волонтерських чи благодійних заходах, але не поверталися до України після завершення заявлених поїздок.

    На тлі численних скандалів уряд та Міністерство культури неодноразово посилювали контроль за погодженням міжнародних відряджень для представників культурної сфери. Зокрема, були запроваджені додаткові вимоги до підтвердження професійної діяльності учасників поїздок, механізми моніторингу їхнього повернення та перевірки організаторів закордонних заходів.

    Сам Ростислав Карандєєв раніше публічно заявляв про необхідність підтримки міжнародної культурної присутності України та наголошував на важливості мистецької дипломатії під час війни. Однак правоохоронці вважають, що у конкретному випадку службові повноваження могли бути використані всупереч інтересам держави.

    На момент оприлюднення інформації офіційної детальної позиції самого Карандєєва щодо оголошеної підозри не було представлено. Очікується, що найближчим часом він або його представники нададуть власні пояснення щодо обставин справи.

    Юристи зазначають, що ключовими доказами у провадженні можуть стати службове листування, документи про організацію закордонних виступів, покази свідків та інформація щодо фактичної діяльності осіб, які залишили територію України. Також слідство перевіряє, чи могли до схеми бути причетні інші посадовці або організатори поїздки.

    Справа вже викликала значний суспільний резонанс, оскільки стосується питань мобілізації, контролю державного кордону та довіри до механізмів виїзду за кордон під час воєнного стану. Експерти наголошують, що результати розслідування можуть вплинути на подальшу політику держави щодо міжнародних відряджень представників культури та мистецтва.

    Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, перевіряють документи, маршрути поїздок та можливих учасників схеми. Остаточну оцінку діям колишнього керівника Міністерства культури має надати суд.

  • «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    Міністерство культури та стратегічних комунікацій України планує суттєво розширити державну програму підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна», включивши до неї нові напрями — українські книжки та онлайн-ігри. Відповідні зміни вже закладені до бюджетної декларації на 2027 рік. Про це під час «Книжкового Арсеналу» повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна.

    За словами очільниці відомства, розширення програми є частиною більш масштабної державної стратегії розвитку українського культурного продукту та креативних індустрій. Влада розраховує, що підтримка нових напрямів дозволить стимулювати виробництво сучасного українського контенту, посилити його конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках, а також сприятиме формуванню сильного культурного середовища в умовах тривалої війни та післявоєнного відновлення країни.

    Тетяна Бережна наголосила, що уряд має намір працювати над збільшенням фінансування програми на декілька мільярдів гривень. Водночас вона підкреслила, що успіх державної підтримки залежить не лише від бюджетних ресурсів, а й від активності самих представників культурної сфери. На її переконання, держава може створити необхідні умови, надати інструменти та фінансування, однак кінцевий результат залежатиме від того, наскільки творчі спільноти, видавці, автори, музиканти, режисери, художники та розробники ігор зможуть використати ці можливості для створення якісного та затребуваного продукту.

    Міністерка зазначила, що програма не зможе реалізувати свій потенціал лише за рахунок державних інвестицій. Вона переконана, що необхідною умовою успіху є наявність творчої енергії, професійної ініціативи та готовності культурної спільноти брати відповідальність за розвиток галузі. Саме взаємодія держави та креативного сектору, на думку уряду, має стати основою для формування потужного українського культурного продукту.

    За словами Бережної, вже перший етап реалізації «Тисячовесни» продемонстрував значний інтерес з боку учасників ринку. Міністерство отримало велику кількість заявок на участь у програмі, серед яких є масштабні та амбітні проєкти. Це свідчить про наявність значного потенціалу в українських креативних індустріях та готовність представників галузі до активної співпраці з державою.

    Особливу увагу привертає намір включити до програми підтримки книжковий сектор. Українське книговидання останніми роками переживає період активного розвитку, попри складні економічні умови та наслідки повномасштабної війни. Зростає попит на україномовну літературу, розширюється коло українських авторів, збільшується кількість перекладів світових бестселерів українською мовою, а також з’являються нові незалежні видавництва.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії книжкова галузь стала одним із важливих елементів культурного спротиву. Українські видавці та автори активно працюють над популяризацією національної історії, культури та сучасної літератури як в Україні, так і за кордоном. Водночас ринок залишається вразливим до економічних викликів, зокрема через зростання вартості друку, логістики та паперу. Саме тому державна підтримка може стати важливим інструментом для подальшого розвитку галузі.

    Не менш важливим новим напрямом є підтримка онлайн-ігор. Українська індустрія розробки відеоігор уже багато років входить до числа найбільш динамічних сегментів креативної економіки. Українські студії відомі далеко за межами країни, а створені ними проєкти здобувають популярність серед мільйонів користувачів у різних куточках світу. Попри війну, галузь продовжує працювати, залучати інвестиції та формувати значні валютні надходження для економіки.

    У Міністерстві культури вважають, що підтримка українського геймдеву може сприяти не лише економічному розвитку, а й просуванню української культури через сучасні цифрові формати. Відеоігри дедалі частіше стають інструментом культурної дипломатії, популяризації історії та формування позитивного іміджу держави за кордоном. Тому залучення цього сектору до програми «Тисячовесна» розглядається як інвестиція в майбутнє української креативної економіки.

    Програма «Тисячовесна» була офіційно запущена Міністерством культури у квітні 2026 року. Спочатку вона мала назву «1000 годин українського контенту», однак згодом отримала новий бренд і ширшу концепцію. Головною метою проєкту стало стимулювання виробництва сучасного українського контенту в різних сферах культури та творчості.

    Станом на сьогодні державна підтримка поширюється на сім категорій культурного продукту. До них входять ігрові фільми та серіали, документальні фільми та серіали, анімаційні проєкти, контент для дитячої аудиторії, сучасна музика, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, а також аудіовізуальні шоу та короткі відеоформати для соціальних мереж.

    Уряд розглядає програму як один із ключових інструментів культурної політики держави на найближчі роки. В умовах війни підтримка українського контенту розглядається не лише як питання розвитку культури, а й як елемент національної безпеки, інформаційної стійкості та збереження культурної ідентичності. Саме тому держава прагне створити умови, за яких українські митці, автори, музиканти, режисери, видавці та розробники цифрового контенту отримають більше можливостей для реалізації своїх проєктів.

    Розширення «Тисячовесни» на книжки та онлайн-ігри може стати одним із найбільших кроків держави у сфері підтримки креативних індустрій за останні роки. Якщо відповідні зміни будуть остаточно затверджені та забезпечені належним фінансуванням, програма охопить практично всі ключові сегменти сучасного культурного виробництва та може стати важливим чинником розвитку української культури як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

  • В Україні з’явиться нове державне свято: День української музики відзначатимуть уже цієї осені

    В Україні з’явиться нове державне свято: День української музики відзначатимуть уже цієї осені

    Верховна Рада запровадила нове державне свято — День української музики. Вперше його відзначатимуть уже у вересні 2026 року.

    Відповідну постанову №15053 підтримали 292 народні депутати.

    Згідно з документом, День української музики щороку відзначатимуть у третю суботу вересня. Цьогоріч свято припадає на 26 вересня.

    Ініціатори постанови наголошують, що українська музика сьогодні відіграє значно більшу роль, ніж просто мистецтво. В умовах повномасштабної війни вона стала одним із символів культурного спротиву, національної єдності та самоідентифікації.

    Очікується, що запровадження окремого дня української музики допоможе популяризувати національний музичний продукт, підтримати українських виконавців та остаточно витіснити російський контент із культурного простору України.

    Автори ініціативи також наголошують, що українська музика стала важливим елементом культурної дипломатії, адже українські артисти дедалі частіше представляють країну на міжнародній арені та привертають увагу світу до війни й української культури.

    Дату для нового свята обрали не випадково. Вона пов’язана з легендарним фестивалем “Червона рута”, який відбувся у Чернівцях у 1989 році та став однією з ключових подій українського культурного відродження наприкінці радянської епохи.

    Саме під час закриття фестивалю 1989 року вперше публічно прозвучав тоді ще заборонений гімн “Ще не вмерла Україна”. Цей момент вважається символічним проривом української музики та культури з радянського підпілля.

    У Верховній Раді вважають, що нове свято допоможе зберегти пам’ять про фестиваль “Червона рута” та вшанувати внесок українських музикантів у розвиток національної культури.

    Після набуття постановою чинності уряд має розробити план заходів до Дня української музики. Очікується, що в різних містах України проходитимуть концерти, фестивалі, музичні марафони, тематичні події, а також спеціальні ефіри на телебаченні та радіо.

    Постанова набуває чинності з дня її ухвалення.

  • Скандал довкола Венеційської бієнале: Україна вимагає виключити Росію після відставки журі

    Скандал довкола Венеційської бієнале: Україна вимагає виключити Росію після відставки журі

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав організаторів Венеційської бієнале відсторонити Росію від участі у престижному мистецькому форумі після гучної відставки міжнародного журі, яка стала новим етапом тривалої дискусії про роль російської культури на світових платформах під час війни.

    За словами очільника українського зовнішньополітичного відомства, рішення допустити російських представників до участі у бієнале було помилковим ще на старті і нині завдає серйозної шкоди репутації самої події. Сибіга підкреслив, що культура не може залишатися нейтральною в умовах повномасштабної війни, а міжнародні мистецькі майданчики не повинні ставати інструментом легітимізації держави-агресора.

    Заява міністра пролунала на тлі резонансної відставки членів журі бієнале 2026 року, яка стала кульмінацією багатомісячних суперечок щодо повернення Росії до участі у заході. Відмова частини представників міжнародної мистецької спільноти співпрацювати з організаторами через це рішення лише посилила критику та поставила під сумнів принципи, якими керується одна з найавторитетніших культурних інституцій світу.

    Україна відкрито підтримала позицію тих митців і експертів, які вирішили дистанціюватися від бієнале через присутність Росії. У Міністерстві закордонних справ наголошують, що це є проявом принциповості та відповідальності перед глобальною культурною спільнотою. Сибіга зазначив, що у часи війни культурні події не можуть ігнорувати політичний контекст, адже мистецтво завжди було пов’язане з цінностями та моральним вибором.

    Питання участі Росії у міжнародних культурних заходах залишається одним із найгостріших з початку повномасштабного вторгнення в Україну. З одного боку, існує позиція про відокремлення культури від політики, з іншого — дедалі більше країн і інституцій визнають, що культурні платформи можуть використовуватися як інструмент “м’якої сили” і пропаганди. Саме тому Україна наполягає на послідовній політиці ізоляції Росії не лише в політичній та економічній сферах, а й у культурному просторі.

    Венеційська бієнале, яка традиційно вважається одним із найвпливовіших мистецьких форумів світу, опинилася в центрі цього протистояння. Організатори намагаються балансувати між принципами відкритості та зростаючим тиском з боку міжнародної спільноти, яка вимагає чіткої позиції щодо участі країни-агресора. Однак останні події свідчать про те, що компроміс у цьому питанні стає дедалі складнішим.

    Експерти звертають увагу, що відставка журі може мати довгострокові наслідки для іміджу бієнале. Вона демонструє глибокий розкол у середовищі митців і кураторів, а також підкреслює, що питання війни в Україні вже давно вийшло за межі політики і стало частиною глобального культурного порядку денного.

    Водночас для України ця ситуація є черговою можливістю донести свою позицію до міжнародної аудиторії. Офіційний Київ послідовно наголошує, що будь-яка співпраця з Росією у сфері культури під час війни може розглядатися як непряме виправдання її дій. Саме тому українська дипломатія активно працює над тим, щоб міжнародні інституції займали більш чітку позицію.

    Заклик Андрія Сибіги до організаторів бієнале — це не лише реакція на конкретний інцидент, а частина ширшої стратегії культурної ізоляції Росії. Україна прагне сформувати нові правила, за якими участь у міжнародних заходах буде залежати не лише від мистецького рівня, а й від дотримання базових принципів міжнародного права.

    Наразі остаточного рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале 2026 року не ухвалено, однак ситуація залишається напруженою і може розвиватися далі залежно від позиції організаторів та міжнародної реакції. Водночас уже очевидно, що цей скандал стане одним із найгучніших у культурному світі цього року.

  • Міністр культури Італії відмовився від участі у Венеційській бієнале через допуск Росії

    Міністр культури Італії відмовився від участі у Венеційській бієнале через допуск Росії

    Міністр культури Італії Алессандро Джулі відмовився брати участь у відкритті Венеційської бієнале через рішення організаторів допустити Росію до участі у цьогорічному заході. Йдеться про 61-шу бієнале, відкриття якої заплановане на 9 травня. Про це повідомили на сайті Міністерства культури Італії.

    У Міністерстві культури Італії офіційно підтвердили, що Джулі не приїде до Венеції в дні перед відкриттям і не братиме участі у церемонії. Це рішення стало прямою реакцією на участь Росії у виставці, що вперше відбувається після початку повномасштабної війни проти України.

    Перед цим міністр закликав представницю уряду в керівництві бієнале Тамару Грегоретті залишити посаду через позицію щодо допуску російського павільйону. Таким чином, ситуація навколо культурного форуму переросла у політичний конфлікт на рівні державних інституцій.

    Участь Росії викликала широкий міжнародний резонанс. У національному павільйоні РФ планується представлення масштабного мистецького проєкту за участю понад 50 учасників — музикантів, поетів і філософів із різних країн. Однією з центральних тем заявлено ідею позачасового культурного діалогу.

    Водночас критики зазначають, що подібна концепція ігнорує контекст війни та може використовуватися як інструмент культурної легітимізації держави-агресора. Додаткову увагу привернуло і призначення комісарки російського проєкту, яка має зв’язки з оборонним сектором Росії.

    Рішення організаторів допустити Росію до участі вже викликало реакцію з боку європейських інституцій. Представники Європейська комісія раніше попереджали про можливі наслідки, включно з переглядом фінансування заходу. Йдеться про ризик втрати значної частини грантових коштів.

    Крім Італії, можливий бойкот відкриття розглядають і інші країни. Зокрема, представники Фінляндії заявили, що політичне керівництво не відвідає бієнале у разі відкриття російського павільйону. Аналогічну позицію висловила і міністерка культури Латвії.

    Україна також різко відреагувала на ситуацію. Міністерство закордонних справ закликало італійську сторону не видавати візи російським учасникам, а також переглянути рішення щодо їхньої участі. У Києві наголошують, що допуск Росії до міжнародних культурних подій підриває політику ізоляції країни-агресора.

    До критики долучилися і представники мистецької спільноти. Десятки митців підписали звернення до організаторів із вимогою переглянути список учасників і виключити країни, причетні до військових конфліктів. Водночас окремі учасники заявили про намір бойкотувати окремі павільйони.

    Організатори бієнале, своєю чергою, наполягають, що не порушили жодних правил і діють у межах концепції відкритості та свободи мистецтва. Вони підкреслюють, що виставка має залишатися майданчиком для діалогу, незалежно від політичних обставин.

    Ситуація ускладнюється тим, що на бієнале також планується участь опозиційних російських митців. Зокрема, відомий антипутінський гурт Pussy Riot заявив про виступ у межах заходу як форму протесту проти участі офіційної Росії.

    Таким чином, цьогорічна Венеційська бієнале ризикує стати не лише культурною подією, а й політичним символом протистояння між принципами свободи мистецтва та відповідальністю міжнародної спільноти у час війни.

    Відмова міністра культури Італії від участі у відкритті підкреслює глибину конфлікту та демонструє, що культурна дипломатія дедалі частіше стає продовженням політичних процесів.

  • Скандал навколо Венеційської бієнале: Фінляндія бойкотуватиме відкриття російського павільйону

    Скандал навколо Венеційської бієнале: Фінляндія бойкотуватиме відкриття російського павільйону

    Участь Росії у Венеційській бієнале вперше з початку повномасштабної війни проти України спричинила серйозний міжнародний резонанс і загрожує перерости у дипломатичний конфлікт у сфері культури. Політичне керівництво Фінляндії заявило, що не братиме участі в офіційних заходах виставки, якщо російський павільйон буде відкритий, що може стати прецедентом для інших європейських країн.

    Про це повідомляє Artnews із посиланням на позицію фінського уряду. У Міністерстві освіти і культури Фінляндії наголосили, що участь Росії в міжнародних культурних подіях є неприйнятною в умовах триваючої війни проти України. Водночас у відомстві уточнили, що повного культурного бойкоту не буде: частина державних службовців все ж відвідає бієнале, аби підтримати національне мистецтво.

    Міністерка науки і культури Марі-Леена Талвіті підкреслила, що йдеться саме про політичний сигнал, а не відмову від участі у міжнародному культурному процесі. За її словами, Фінляндія підтримує принципи відкритості у мистецтві, однак не може ігнорувати контекст повномасштабної війни.

    Ситуація загострилася після того, як організатори Венеційська бієнале підтвердили участь Росії у цьогорічній виставці. Це стало першим випадком з 2022 року, коли російський павільйон повертається до офіційної програми заходу.

    Рішення викликало хвилю критики з боку України та низки європейських держав. Українська сторона закликала організаторів переглянути допуск Росії, наголошуючи, що це суперечить позиції міжнародної спільноти щодо ізоляції країни-агресора.

    До критики долучилися й інші країни. Міністерство культури Латвії ініціювало спільну заяву із закликом виключити Росію з участі у бієнале. Документ підтримали представники 22 держав, що свідчить про широкий міжнародний консенсус щодо цього питання.

    На рівні Європейська комісія також пролунали попередження. За даними медіа, організаторам бієнале дали 30 днів на перегляд рішення щодо російського павільйону. У разі відмови виставка може втратити фінансування в розмірі близько 2 мільйонів євро.

    Додаткового резонансу ситуації надала позиція італійської влади. Міністр культури Італії Алессандро Джулі закликав представницю уряду в керівництві бієнале подати у відставку, звинувативши її в тому, що вона не попередила про можливу участь Росії. Це свідчить про внутрішні розбіжності навіть серед організаторів італійської сторони.

    Попри тиск, організатори бієнале відстоюють свою позицію. Вони заявляють, що не порушують жодних правил і вважають виставку простором для діалогу, відкритості та художньої свободи. На їхню думку, культура має залишатися поза політичними конфліктами.

    Водночас участь Росії супроводжується додатковими суперечностями. У російському павільйоні планують представити проєкт за участю понад 50 митців, включно з музикантами, поетами та філософами з різних країн. Однією з ключових тем стане ідея «позачасового діалогу культур», що вже викликало критику як спробу політичного маскування культурної діяльності.

    Особливу увагу привернула і фігура комісарки російського павільйону — Анастасії Карнєєвої, яку пов’язують із оборонною сферою РФ. Вона є донькою високопоставленого представника державної корпорації «Ростех», що викликало додаткові питання щодо зв’язків культури та військово-промислового комплексу Росії.

    Представник Росії з міжнародних культурних обмінів, колишній міністр культури Михайло Швидкой, своєю чергою заявив, що участь країни у бієнале демонструє «незламність російської культури» та нібито провал спроб її міжнародної ізоляції.

    Окремі експозиції російського павільйону також викликають дискусії через ідеологічний контекст. Зокрема, заплановано програму, присвячену філософу Павлу Флоренському, якого в Росії часто використовують як символ концепції «русского мира».

    Експерти зазначають, що ситуація навколо бієнале стала відображенням ширшого конфлікту між принципами культурної відкритості та політичною відповідальністю. З одного боку, мистецтво традиційно позиціонується як простір поза політикою, з іншого — у сучасних умовах воно дедалі частіше стає інструментом м’якої сили та політичного впливу.

    Таким чином, рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале може мати далекосяжні наслідки не лише для культурної сфери, а й для міжнародних відносин. Позиція Фінляндії стала одним із перших чітких сигналів можливого бойкоту, і не виключено, що до неї приєднаються інші країни.

    Наразі остаточна доля російського павільйону залишається відкритою, однак очевидно, що цьогорічна Венеційська бієнале ризикує стати не лише мистецькою подією, а й ареною гострих політичних дискусій.

  • «Ми не задній двір, ми – сад»: як фестиваль у Стокгольмі відкриває українську культуру Європі

    «Ми не задній двір, ми – сад»: як фестиваль у Стокгольмі відкриває українську культуру Європі

    У столиці Швеції Стокгольмі триває четвертий Європейський фестиваль «Українська весна» — масштабна культурна подія, яка вже стала однією з ключових платформ представлення українського мистецтва в Європі. Фестиваль проходить з 1 до 24 квітня 2026 року та об’єднує музику, кіно, літературу, мистецькі проєкти й публічні дискусії, створюючи багатовимірний простір для діалогу між Україною та Європою.

    Цьогорічною темою фестивалю стало гасло «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь») — рядок із поезії Лесі Українки, який став символом української стійкості в умовах війни. Організатори підкреслюють, що програма фестивалю формувалася навколо творів, створених у складні історичні періоди, але наповнених вірою, внутрішньою силою та прагненням до майбутнього.

    Фестиваль організовано Українським інститутом у Швеції у співпраці з Посольством України та десятками європейських культурних партнерів. Події відбуваються на провідних культурних майданчиках Стокгольма, що підкреслює рівень інтеграції української культури у європейський контекст.

    Центральною подією відкриття став концерт у Konserthuset Stockholm — одному з найпрестижніших концертних залів Європи. Саме тут традиційно відбуваються церемонії вручення Нобелівських премій, а цього разу сцена стала місцем зустрічі української та шведської музичних традицій. Концерт об’єднав молодих музикантів Академії Королівської філармонії Стокгольма та Львівської національної філармонії, започаткувавши новий формат культурного партнерства між країнами.

    У програмі концерту прозвучали твори українських композиторів різних епох — від бароко до сучасності, що дозволило європейській аудиторії відкрити для себе багатство української музичної спадщини. Саме ця ідея — повернення української культури у європейський контекст як повноцінного і самостійного явища — лежить в основі фестивалю.

    Особливого значення фестивалю надає його концепція: організатори прагнуть не просто показати українське мистецтво як реакцію на війну, а закріпити його як невід’ємну частину європейської культурної традиції. Як зазначають ініціатори, українська культура протягом століть часто залишалася «невидимою» через історичні обставини, попри її значний внесок у європейську спадщину.

    Саме тому фраза «Ми не задній двір, ми – сад» стала символічною для фестивалю. Вона відображає зміну парадигми — від сприйняття України як периферії до усвідомлення її як повноцінного культурного центру з власною глибокою традицією.

    Окрім музичних подій, фестиваль включає кінопокази, виставки та освітні проєкти. Одним із ключових напрямів є демонстрація українського кіно, зокрема документальних стрічок, які розповідають про війну, суспільство та екологічні виклики. Такі покази не лише знайомлять європейську аудиторію з українським контекстом, а й створюють простір для обговорення глобальних проблем.

    Важливим аспектом фестивалю є також його соціальна місія. Частина заходів спрямована на підтримку української громади у Швеції, зокрема дітей і сімей, які були змушені залишити Україну через війну. Це дозволяє не лише зберігати культурну ідентичність, а й інтегрувати українців у нове середовище через спільний культурний досвід.

    Фестиваль «Українська весна» вже кілька років поспіль демонструє динамічний розвиток. Якщо на початку це був відносно локальний проєкт, то сьогодні він перетворився на один із найбільших україноцентричних культурних заходів у Європі, що об’єднує десятки інституцій та сотні учасників.

    Крім того, фестиваль виконує важливу дипломатичну функцію. Через культуру він формує нове уявлення про Україну — не лише як країну, що переживає війну, а як державу з потужною культурною традицією, сучасним мистецтвом і здатністю до міжнародної співпраці.

    Експерти зазначають, що подібні ініціативи є частиною ширшого процесу культурної інтеграції України в Європу. Вони сприяють не лише популяризації українського мистецтва, а й формуванню довготривалих зв’язків між інституціями, митцями та аудиторіями різних країн.

    Фестиваль триватиме до 24 квітня і завершиться великим фінальним концертом за участі симфонічного оркестру, який виконає твори українських композиторів, зокрема Бориса Лятошинського та Миколи Лисенка.

    Таким чином, «Українська весна» у Стокгольмі стає не просто культурною подією, а важливим символом змін — як у сприйнятті України в Європі, так і у самій ролі культури як інструменту міжнародного діалогу. Це фестиваль, який доводить: українська культура — не на периферії, а в центрі європейського культурного простору.

  • Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Європейська комісія ініціювала процедуру перегляду фінансування Венеційської бієнале та попередила про можливе замороження або повне скасування гранту обсягом 2 мільйони євро. Причиною такого кроку стало рішення організаторів допустити участь російського павільйону в цьогорічній мистецькій виставці. Про це повідомляє Euronews.

    За інформацією видання, 10 квітня президент Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко отримав офіційного листа від Виконавчого агентства Європейського Союзу з питань освіти та культури. У документі йдеться про запуск процедури перегляду фінансування у зв’язку з присутністю Росії на одному з найвідоміших культурних майданчиків світу.

    Європейська комісія надала організаторам 30 днів для надання пояснень і аргументації рішення щодо допуску російського павільйону. Після завершення цього терміну Брюссель оцінить отриману відповідь і ухвалить подальше рішення щодо збереження або припинення фінансування.

    Йдеться про грантову підтримку, яка, за даними Euronews, передбачена для Венеційської бієнале до 2028 року. У разі якщо пояснення організаторів не будуть визнані переконливими або позиція щодо участі Росії залишиться незмінною, фінансування може бути повністю зупинене.

    Питання участі Росії у бієнале викликало широку дискусію в європейських політичних колах. За даними ЗМІ, протягом останніх тижнів низка депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію зайняти більш жорстку позицію та переглянути підтримку заходу у випадку збереження російської участі.

    У Брюсселі раніше також заявляли, що можливість позбавлення бієнале грантового фінансування розглядається як один із інструментів реагування на рішення щодо участі держави-агресора у міжнародному культурному проєкті.

    Окремо свою позицію висловили представники Європейської комісії, зокрема виконавча віцепрезидентка Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф. У спільній заяві вони засудили рішення керівництва бієнале про допуск російського павільйону, яке було озвучене ще 10 березня.

    На тлі цього Україна закликала організаторів переглянути рішення, наголошуючи на неприпустимості участі держави, що веде повномасштабну війну, у провідних міжнародних культурних подіях. Подібні заклики також лунали з боку окремих країн Європейського Союзу.

    Водночас керівництво Венеційської бієнале наполягає, що рішення про допуск російського павільйону не порушує правил заходу. Організатори підкреслюють, що бієнале має залишатися «простором для діалогу, відкритості та художньої свободи», а культурні події повинні бути відокремлені від політичних процесів.

    Цьогорічна участь Росії стала першою на Венеційській бієнале з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У межах російської експозиції заплановані мистецькі проєкти за участі художників із різних країн, а сам павільйон позиціонується як міжнародний культурний майданчик поза політичними обмеженнями.

    Подальша доля фінансування Венеційської бієнале буде визначена після завершення 30-денного терміну, який Єврокомісія надала організаторам для офіційної відповіді та роз’яснень.