Позначка: #культурнаспадщина

  • Грузія відкрила винний склеп Сталіна: тисячі пляшок виставлять на аукціон

    Грузія відкрила винний склеп Сталіна: тисячі пляшок виставлять на аукціон

    Уряд Грузії вперше відкрив для публічного доступу у Тбілісі унікальне винне сховище, яке десятиліттями залишалося закритим і містить колекцію з приблизно 40 000 пляшок рідкісних французьких і грузинських вин. Частина цієї колекції, за даними організаторів, пов’язується з Йосипом Сталіним і його особистими зібраннями, а тепер її планують частково виставити на міжнародний аукціон. Про це повідомляє Reuters.

    Сховище розташоване у Тбілісі та має вигляд напівпідземного склепу, де пляшки зберігалися у стабільному температурному режимі в умовах обмеженого доступу. За словами організаторів, деякі екземпляри датуються початком XIX століття, що робить колекцію однією з найстаріших подібних винних добірок у регіоні. Серед зразків — вина з провідних французьких виноробних регіонів, зокрема Бордо, а також традиційні грузинські сорти, які формують основу національної винної культури.

    Історично частина цієї колекції пов’язується з подіями після революції 1917 року, коли радянська влада конфіскувала винні сховища російської імператорської родини Романових. Зокрема, згадуються маєтки Олександра III та Миколи II, де зберігалися цінні французькі вина. У радянський період ці запаси були передані у державне користування, а згодом опинилися в колекціях, які асоціюють із Сталіним, який походив із Грузії та мав відомий інтерес до виноробства.

    Сучасний етап історії колекції розпочався після того, як грузинська влада спільно з Міністерством сільського господарства ініціювала проєкт інвентаризації та відкриття сховища. До роботи також долучилися приватні інвестори, зокрема власник компанії Gilauri Wines Іраклій Гілаурі, який став одним із ключових партнерів проєкту. За його словами, відкриття колекції та подальший аукціон мають не лише економічну мету, а й культурну — підвищення міжнародного статусу грузинського виноробства.

    Виручені кошти планують спрямувати на створення школи виноробної освіти в Грузії. Ініціатори проєкту наголошують, що це має сприяти розвитку галузі, яка є однією з ключових для економіки країни, а також зміцненню позицій Грузії як одного з найдавніших виноробних регіонів світу.

    Грузія традиційно позиціонує себе як батьківщина вина: археологічні дослідження свідчать, що виноробство на її території існує безперервно близько 8000 років. Особливе місце у цій традиції займає метод витримки вина у квеврі — великих глиняних посудинах, які закопують у землю. Ця технологія вважається унікальною і внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

    Відкриття склепу викликало значний інтерес серед міжнародних колекціонерів та експертів винного ринку. Частина з них розглядає колекцію як потенційно унікальну історичну спадщину, що поєднує європейське виноробство, імперську історію Росії та радянський період. Деякі пляшки, за оцінками фахівців, можуть мати значну колекційну та музейну цінність.

    Під час огляду сховища відвідувачі відзначали його атмосферу та історичну автентичність. Один із колекціонерів зі США порівняв відвідини з «археологічною експедицією», підкресливши, що унікальність колекції полягає не лише у вартості окремих пляшок, а й у її історичному контексті та невизначеності походження частини експонатів.

    Організатори проєкту зазначають, що аукціон стане лише першим етапом відкриття колекції для світу. Надалі планується створення постійної експозиції, яка поєднає музейну частину та освітній центр для підготовки виноробів нового покоління.

    Таким чином, відкриття винного склепу Сталіна у Тбілісі стало не лише культурною подією, а й масштабним економічно-історичним проєктом, що поєднує спадщину кількох епох — від імператорської Росії до сучасної Грузії — і може суттєво вплинути на міжнародне сприйняття грузинського виноробства.

  • Україні передали репліку хоругви Хмельницького

    Україні передали репліку хоругви Хмельницького

    Швеція передала Україні вручну створену репліку бойової хоругви гетьмана Богдан Хмельницький — одного з найважливіших символів української козацької держави XVII століття. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України, назвавши подію важливим кроком у відновленні історичної пам’яті та поверненні української культурної спадщини.

    Передача репліки відбулася за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та очільниці МЗС Швеції Марії Стенергард. За словами Сибіги, домовленість про створення та передачу копії історичної хоругви була досягнута ще торік під час зустрічі дипломатів в Ужгороді.

    “Сьогодні ми повертаємо з небуття важливий артефакт української спадщини. Зі шведською колегою Марією Стенергард ми домовилися про це ще минулоріч в Ужгороді, і я дякую їй за втілення цих домовленостей”, — заявив глава українського МЗС.

    У Міністерстві закордонних справ наголосили, що ця ініціатива є частиною ширшої політики України щодо відновлення та повернення історичних і культурних цінностей. У відомстві також зазначили, що реалізація подібних проєктів відповідає підходам президента України Володимир Зеленський щодо збереження національної історичної спадщини.

    Бойова хоругва Богдана Хмельницького має особливе значення для української історії. У XVII столітті такі хоругви були не лише військовими прапорами, а й символами влади, державності та козацького війська. Вони супроводжували гетьманів під час походів, битв і дипломатичних місій, а також виконували роль об’єднавчих символів для козаків.

    Історія саме цієї хоругви пов’язана з однією з найтрагічніших подій Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького — Битва під Берестечком. Битва між військом Речі Посполитої та козацько-татарськими силами стала однією з найбільших у Європі XVII століття. Після поразки козацького війська значна частина військових реліквій була втрачена або захоплена.

    За даними українського МЗС, оригінальна хоругва згодом потрапила до Швеції як військовий трофей під час Північна війна. Відтоді артефакт століттями зберігався у шведських колекціях та архівах.

    Точних деталей щодо обставин потрапляння хоругви до Швеції офіційно не оприлюднювали, однак історики зазначають, що в Європі XVII–XVIII століть захоплені прапори та бойові знамена часто ставали військовими трофеями та символами перемог армій.

    Нова репліка була створена вручну на основі історичних досліджень, архівних матеріалів, описів та збережених елементів оригіналу. У МЗС підкреслюють, що йдеться не просто про копію старовинного прапора, а про відтворення важливого символу української державності та військової традиції.

    Передача хоругви також стала символом поглиблення культурної співпраці між Україною та Швеція. Останніми роками Стокгольм активно підтримує Україну не лише у військовій та гуманітарній сферах, а й у питаннях захисту культурної спадщини.

    На тлі повномасштабної війни Росії проти України питання збереження історичної пам’яті та культурної ідентичності набули особливого значення. Українська влада неодноразово заявляла про необхідність повернення або відновлення історичних реліквій, які були втрачені внаслідок воєн, окупацій чи перебувають за кордоном ще з минулих століть.

    За останні роки Україна активізувала роботу з міжнародними партнерами у сфері реституції культурних цінностей, архівних документів та історичних артефактів. У Києві наголошують, що повернення подібних символів має не лише історичне, а й важливе суспільне та політичне значення, особливо в умовах війни за незалежність та національну ідентичність.

    У МЗС підкреслили, що передана Швецією репліка хоругви Богдана Хмельницького стане частиною українського культурного простору та нагадуванням про багатовікову історію боротьби України за власну державність.