Golosnovinua.com

Позначка: культурні цінності

  • Безкоштовні музеї Києва у жовтні: повний розклад днів відкритих дверей

    Безкоштовні музеї Києва у жовтні: повний розклад днів відкритих дверей

    У жовтні низка провідних київських музеїв запрошують відвідувачів на дні безкоштовного входу. Це чудова можливість ознайомитися з експозиціями, проте варто пам’ятати про заходи безпеки: більшість цінних експонатів надійного схована, а в залах працюють тимчасові виставкові проєкти або копії.

    Графік безкоштовних днів за датами:

    • 7 жовтня (середа): Музей Ханенків, Національний музей «Київська картинна галерея», Мистецький центр «Шоколадний будинок».
    • 15 жовтня (четвер): Музей видатних діячів української культури.
    • 25 жовтня (неділя): Музей Максима Рильського, Музей-квартира Павла Тичини, Музей книги і друкарства.
    • 26 жовтня (понеділок): Меморіальний музей-квартира В. С. Косенка, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
    • 27 жовтня (вівторок): Національний музей історії України у Другій світовій війні, Музей Марії Заньковецької.
    • 28 жовтня (середа): Національний музей літератури України, Скарбниця музею історії України, Національний музей декоративного мистецтва України, Музей історії туалету.
    • 29 жовтня (четвер): Музей Києва, Музей Михайла Грушевського, Садиба на Кудрявці, Музей Булгакова, Музей Шолом-Алейхема, Музей української діаспори, Музей шістдесятництва. Також із 10:00 до 12:00 безкоштовно працюють Національний музей Тараса Шевченка, Будинок-музей Тараса Шевченка та музей «Хата на Пріорці».
    • 30 жовтня (п’ятница): Музей Гетьманства, Музей Івана Гончара.

    Постійно безкоштовно для відвідувачів працюють Державний політехнічний музей та Музей сучасного мистецтва України.

    Рекомендація: Перед візитом обов’язково уточнюйте актуальний графік роботи та можливі зміни через повітряні тривоги безпосередньо на сторінках обраних закладів.

  • Понад 10 тисяч експонатів вивезли з Херсона: СБУ викрила організатора масштабного пограбування музею

    Понад 10 тисяч експонатів вивезли з Херсона: СБУ викрила організатора масштабного пограбування музею

    Служба безпеки України повідомила про підозру колаборанту, який, за даними слідства, причетний до одного з найбільших випадків розграбування культурної спадщини України під час повномасштабної війни — вивезення понад 10 тисяч експонатів із Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Йдеться про Андрія Мальгіна, який очолює Центральний музей Тавриди в окупованому Криму та, за версією українських правоохоронців, координував незаконне транспортування музейних цінностей у листопаді 2022 року.

    За інформацією СБУ та матеріалами слідства, у період 1–2 листопада 2022 року, під час відступу російських військ із Херсона, було організовано масове вивезення культурних цінностей. Загалом із музею було викрадено 10 785 експонатів — картини, ікони, графічні роботи, декоративне мистецтво та інші об’єкти, які становлять значну частину музейного фонду. Ці події підтверджуються й іншими джерелами: за оцінками правоохоронців, загалом із музею було незаконно вивезено понад 10 тисяч предметів мистецтва .

    Пограбування відбувалося в умовах хаотичного відступу російських військ, але мало ознаки добре спланованої операції. За даними української сторони, експонати вантажили у вантажівки та вивозили спочатку на лівобережжя Херсонської області, а згодом транспортували до тимчасово окупованого Криму. Частина викрадених предметів, за інформацією міжнародних партнерів, могла опинитися у фондах кримських музеїв або бути прихованою для подальшого перепродажу.

    Роль Андрія Мальгіна у цій схемі є ключовою. Ще з 2014 року він підтримував російську окупаційну політику в Криму та сприяв інтеграції українських культурних установ у російську систему. Після початку повномасштабної війни він, за даними слідства, долучився до системного вивезення культурних цінностей із окупованих територій. Раніше він вже потрапляв під санкції ЄС і Швейцарії саме через причетність до зберігання викрадених творів мистецтва з Херсона .

    Слідчі СБУ кваліфікували дії підозрюваного як воєнний злочин — порушення законів і звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про оголошення його у міжнародний розшук. Українські правоохоронці також працюють над встановленням інших учасників схеми, включно з представниками окупаційної адміністрації та військовими.

    Паралельно Україна активізує міжнародні механізми повернення викрадених культурних цінностей. Зокрема, у 2026 році країна отримала можливість напряму вносити дані про викрадені об’єкти до баз Інтерполу, що значно розширює можливості їхнього пошуку. Уже сотні предметів, викрадених із музеїв Херсона, внесено до міжнародних обліків .

    Експерти зазначають, що випадок із Херсонським художнім музеєм є одним із найбільших задокументованих актів культурного мародерства в Європі за останні десятиліття. До війни колекція музею налічувала близько 14 тисяч експонатів, тож вивезення понад 10 тисяч фактично означає втрату більшої частини фонду.

    Пограбування культурних установ на окупованих територіях стало системною практикою російських військових. Офіс Генерального прокурора України зафіксував аналогічні випадки в Маріуполі, на території заповідника «Кам’яна Могила» та інших об’єктах культурної спадщини. Це свідчить про цілеспрямовану політику привласнення культурних цінностей.

    Фахівці підкреслюють, що такі дії мають не лише матеріальну, а й символічну мету — знищення культурної ідентичності та переписування історії. Викрадення мистецьких творів позбавляє країну частини її культурної пам’яті та ускладнює відновлення після війни.

    Водночас Україна продовжує працювати над поверненням викрадених експонатів. Ведеться ідентифікація предметів, створюються цифрові каталоги, організовуються виставки, присвячені втраченим колекціям. Це дозволяє не лише фіксувати злочини, а й підвищувати міжнародну увагу до проблеми.

    Таким чином, справа про розграбування Херсонського музею виходить далеко за межі кримінального провадження. Вона стала символом боротьби за культурну спадщину України та прикладом того, як війна впливає не лише на території, а й на історичну пам’ять цілої нації.

  • Киянин намагався незаконно вивезти до Польщі старовинні монети

    Киянин намагався незаконно вивезти до Польщі старовинні монети

    Митники запобігли незаконному експорту культурних цінностей з України: киянин намагався переслати до Польщі 17 середньовічних монет без відповідних документів.

    Солом’янський районний суд міста Києва визнав столичного нумізмата винним у порушенні митних правил. Під час перевірки міжнародного поштового відправлення в логістичному центрі Укрпошти митники виявили старовинні монети. Продавець не надав жодних дозволів, які потрібні для вивезення культурних цінностей за кордон.

    Суд встановив, що громадянин порушив вимоги законодавства щодо переміщення культурних цінностей через митний кордон. Для вивезення таких предметів необхідне спеціальне свідоцтво Міністерства культури, без якого пересилання заборонене.

    Дії порушника кваліфіковані за ч. 2 ст. 473 Митного кодексу України – пересилання заборонених товарів у міжнародних поштових відправленнях.

    Нумізмата було визнано винним, монети конфісковано, а також з нього стягнули судовий збір у розмірі 665,60 грн.

  • Військовий продавав тисячолітні артефакти за кордон: суд виніс вирок на Хмельниччині

    Військовий продавав тисячолітні артефакти за кордон: суд виніс вирок на Хмельниччині

    У Старокостянтинові суд виніс вирок військовослужбовцю, який намагався контрабандою відправити до країн Європейського Союзу стародавні артефакти віком у тисячі років. Чоловік продавав історичні предмети через інтернет-аукціон та намагався переправити їх покупцям звичайними поштовими посилками, маскуючи справжні дані відправника.

    Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області визнав винним місцевого жителя Миколу Вікторовича Чайку у спробі контрабанди культурних цінностей. Як встановило слідство, протягом лютого–липня 2023 року чоловік під псевдонімом «Николас» виставляв на продаж історичні артефакти на популярному міжнародному онлайн-аукціоні.

    Знайшовши покупців у Німеччині та Франції, він надсилав старожитності міжнародними поштовими відправленнями через відділення «Укрпошти» у Старокостянтинові. Щоб уникнути викриття, використовував вигадані імена відправника та вказував неіснуючі або чужі адреси. Зокрема, в документах фігурувало ім’я «Олександр Довбина». При цьому жодних офіційних дозволів на вивезення культурних цінностей за кордон чоловік не мав.

    Утім, жодна з посилок не потрапила до іноземних покупців. Усі відправлення перехопили працівники митниці під час перевірки.

    Експерти встановили, що вилучені предмети мають значну історичну та культурну цінність. Серед них — бронзовий кинджал із прорізним руків’ям, датований першою половиною II тисячоліття до нашої ери, антична статуетка бога Серапіса II–III століть нашої ери, а також кілька середньовічних амулетів і підвісок XI–XVI століть.

    Під час досудового розслідування обвинувачений повністю визнав провину, розкаявся та сприяв слідству. Суд врахував, що чоловік раніше не мав судимостей, є військовослужбовцем і утримує двох неповнолітніх дітей. У результаті між прокурором та обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості.

    5 березня 2026 року суд затвердив цю угоду та визнав Чайку винним у закінченому замаху на контрабанду культурних цінностей. Йому призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Водночас суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробувальним строком на один рік.

    Усі вилучені артефакти за рішенням суду підлягають спеціальній конфіскації та будуть передані у власність держави.

  • Свята 14 листопада: релігійні, міжнародні та культурні події дня

    Свята 14 листопада: релігійні, міжнародні та культурні події дня

    Сьогодні в Україні та світі традиційно відзначають кілька важливих дат — релігійних, професійних та історичних. Це день пам’яті апостола Филипа за новим церковним календарем, День операційної медичної сестри, Міжнародний день боротьби з незаконним обігом культурних цінностей, Всесвітній день боротьби з діабетом і Міжнародний день логопеда. До Нового року залишається 47 днів, а напередодні Різдвяного посту віряни згадують давні традиції та прикмети.

    Цього дня Церква вшановує апостола Филипа, одного з перших, хто почув заклик Ісуса Христа та пішов за Ним. У переказах зазначено, що Филип активно проповідував у Малій Азії та Фригії, створював християнські громади й навертав язичників. Його мученицька смерть у Ієраполі стала символом відданості вірі, а місце поховання — центром християнського почитання.

    У народній традиції 14 листопада називали Пилипом або Пилипівкою. Казали: «Прийшов Пилип — зігрій кожух і шапку припасуй». Наші предки звертали увагу на погоду: вітер віщував заметілі взимку, сніг — ранню та стійку зиму, ясна погода — теплу. Цього дня не сварилися, не лінувалися та не виносили сміття з хати, аби «не винести достаток».

    Іменини цього дня святкують Василь, Віктор, Гаврило, Георгій, Григорій, Дмитро, Костянтин, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Пилип, Сергій, Федір, Ганна. Талісманом народжених 14 листопада вважається смарагд — камінь гармонії та очищення, який здавна цінували у Стародавньому Єгипті.

    14 листопада позначений і значущими подіями світової історії: від прийняття Олександром Македонським титулу фараона до появи нового острова Суртсей біля Ісландії та ухвалення документів, що визнавали незаконність депортацій народів у СРСР.

    Своє професійне свято сьогодні відзначають операційні медичні сестри — фахівці, від яких залежить успіх хірургічних втручань. Також світ звертає увагу на проблему незаконного обігу культурних цінностей — явища, що завдає значної шкоди культурній спадщині народів. Крім того, відзначають Всесвітній день боротьби з діабетом, присвячений відкриттю інсуліну, що врятувало мільйони життів. А логопеди всього світу проводять тематичні акції, підкреслюючи важливість своєї роботи з відновлення та розвитку мовлення.

    14 листопада — день, що поєднує духовні традиції, професійні визнання та історичну пам’ять, нагадуючи про зв’язок поколінь та важливість турботи про здоров’я й культуру.

  • Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків набирає обертів. Як стало відомо, з весни 2025 року у Вільнюсі проходила виставка “Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії”. Туди було вивезено 512 предметів східного мистецтва з українських фондів, однак назад може повернутися лише 463.

    14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

    Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

    Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

    Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

    Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

    12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

    Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

    Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

    Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

    Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

    Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

    • недосконалість митного контролю,

    • ручне управління культурними процесами в КМДА,

    • ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

    Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?