Golosnovinua.com

Позначка: куп’янськ

  • Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Українські військові під час масштабної підземної операції «Велес» на Харківщині зірвали спроби російської армії перекидати підкріплення до північної частини Куп’янська через систему газопроводів. Сили оборони пройшли понад 15 кілометрів підземними комунікаціями, вийшли до позицій противника та позбавили окупантів одного з ключових прихованих маршрутів проникнення до міста. За даними української сторони, втрати росіян унаслідок операції перевищили 100 військовослужбовців, ще понад 30 загарбників потрапили в полон.

    Про результати операції йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 28 жовтня. Аналітики зазначають, що українська операція не дозволила російським військам продовжити ефективне перекидання особового складу підземними маршрутами до північних районів Куп’янська. Водночас у місті залишаються невеликі групи російських військових, які проникли туди раніше, тому говорити про повне очищення Куп’янська від окупантів наразі передчасно.

    Операція «Велес» стала одним із найбільш незвичних прикладів використання підземної інфраструктури в сучасній війні. Українські військові не просто заблокували газопровід, який противник використовував для прихованого пересування, а фактично застосували проти російської армії її власну тактику. Дії під землею поєднувалися з ударами безпілотників, наземними операціями та роботою спеціально підготовлених підрозділів.

    Ще 27 жовтня президент Володимир Зеленський розповів про перші результати операції після доповіді військового командування. За словами глави держави, російські війська раніше намагалися використовувати підземні газові комунікації для обходу українських позицій та проведення штурмових дій. Однак українським захисникам вдалося перехопити ініціативу й використати ту саму інфраструктуру для удару по противнику.

    До реалізації операції залучили військовослужбовців 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» та інші підрозділи Сил оборони. Командир корпусу Ігор Оболєнський пояснював, що підготовка потребувала ретельного вивчення підземних маршрутів, особливостей пересування противника та способів ведення бойових дій у надзвичайно обмеженому просторі.

    Особливістю «Велеса» стало те, що українські військові діяли в трубах діаметром приблизно 1–1,2 метра, розташованих на глибині від двох до чотирьох метрів. У деяких випадках бійцям доводилося вести стрілецькі бої безпосередньо всередині газопроводу. Такі умови ускладнювали пересування, евакуацію поранених, організацію зв’язку та використання звичайного озброєння.

    Окремі деталі підземного протистояння раніше описувало видання «Ненька інфо» у матеріалі про використання росіянами старих газопроводів під Куп’янськом. Зокрема, йшлося про облаштування противником барикад, укріплених позицій і підземних проходів, які мали допомогти російським штурмовикам непомітно просуватися в український тил. Саме такі маршрути становили серйозну загрозу обороні міста, оскільки дозволяли пересувати особовий склад без використання відкритої місцевості.

    За даними журналістів «Радіо Свобода», які поспілкувалися з учасниками операції, українські військові поетапно просувалися підземними комунікаціями, блокували окремі відрізки газопроводу та знищували позиції противника. Для цього застосовували FPV-дрони, важкі безпілотники та інші засоби ураження.

    Один із командирів підрозділу «Хартії» з позивним «Друїд» розповів, що російські військові намагалися облаштовувати додаткові виходи з газопроводу, щоб зберегти можливість пересування навіть після втрати основних маршрутів. Однак українські бійці заздалегідь виявляли частину таких спроб і готували засідки. Завдяки цьому вдалося поступово позбавити противника головної підземної логістичної артерії.

    Водночас військові наголошують, що знищення одного маршруту не означає повного припинення російських спроб проникнення до Куп’янська. Противник продовжує шукати інші можливості для перекидання невеликих штурмових груп, зокрема через забудову, лісосмуги та райони поблизу річки Оскіл.

    За словами речника Угруповання об’єднаних сил Віктора Трегубова, до проведення «Велеса» росіянам вдалося переправити до північних районів Куп’янська кілька десятків військовослужбовців. Частина окупантів проникла через район Голубівки, де противник намагався створити так звану сіру зону та закріпитися в житловій забудові.

    Однак після проведення української операції нових ефективних проникнень російських підрозділів у напрямку міста не фіксували. Це означає, що російське командування втратило можливість безперешкодно використовувати газопровід для постачання підкріплень. Водночас раніше перекинуті окупанти залишаються на окремих позиціях у північній частині міста.

    Як пояснив Трегубов в ефірі телемарафону, характер міської забудови Куп’янська також впливає на перебіг бойових дій. На відміну від майже повністю зруйнованого Вовчанська, у Куп’янську збереглися капітальні будівлі, які можуть використовуватися військовими як укриття та оборонні позиції. Саме тому витіснення невеликих російських груп залишається складним завданням навіть після перекриття маршрутів постачання.

    Важливу роль у бойових діях на Куп’янському напрямку відіграє річка Оскіл, яка розділяє район протистояння на дві частини. На східному березі російські війська намагаються ліквідувати українські позиції та розвивати наступ від Подолів і Куп’янська-Вузлового. Натомість на західному березі українські підрозділи здійснюють заходи з витіснення противника, тоді як окупанти намагаються утримати або відновити позиції поблизу Радьківки та Голубівки.

    Як повідомляло «Суспільне Харків» із посиланням на Трегубова, ліквідація прихованого підземного маршруту має ускладнити росіянам перекидання особового складу до північних районів міста. Водночас на Великобурлуцькому напрямку противник продовжує накопичувати сили, що може свідчити про підготовку до подальших наступальних дій.

    Американські аналітики також звернули увагу на ситуацію на інших ділянках фронту. Зокрема, протягом 27–28 жовтня російська армія продовжувала наступальні дії на півночі Сумської області, однак підтверджених територіальних просувань зафіксовано не було.

    Міністерство оборони РФ заявляло про нібито захоплення населеного пункту Барилівка на Сумщині, однак українське військове командування спростувало цю інформацію. За даними 8-го корпусу ЗСУ, населений пункт залишався під контролем Сил оборони.

    Водночас російське командування продовжує намагатися сформувати вздовж державного кордону буферну зону, яку окупанти могли б використовувати для утримання оборонних позицій і подальшого тиску на українські підрозділи. Українські військові, зі свого боку, завдають ударів по об’єктах противника на прикордонних територіях Росії.

    Зокрема, Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» поблизу Ржави та радіолокаційної станції неподалік Малого Городкова в Курській області. Також українські військові атакували станцію радіоелектронної боротьби поблизу Сем’ячок у Брянській області. Такі удари спрямовані на зниження можливостей противника контролювати повітряний простір і забезпечувати роботу власних військових систем.

    На північний схід від Харкова російські підрозділи здійснювали спроби проникнення поблизу Малої Вовчі. Геолоковані відеоматеріали, оприлюднені 27 жовтня, зафіксували удари українських військових по позиціях противника на південь від цього населеного пункту.

    Міноборони РФ також заявляло про захоплення Алісівки, однак незалежного підтвердження російського просування на цій ділянці американські аналітики не виявили.

    Напруженою залишається ситуація на Лиманському напрямку. Російські війська продовжують спроби проникнення на українські позиції з півночі та намагаються реалізувати план охоплення української оборонної лінії з північного заходу. Одними з головних завдань противника залишаються захоплення Лимана та створення умов для форсування Сіверського Дінця.

    Крім того, 27–28 жовтня окупанти продовжували локальні наступальні дії на схід від Слов’янська та Краматорська, однак, за оцінкою ISW, не досягли підтверджених успіхів. Російське командування намагається посилити тиск на українську оборону в Донецькій області, розвиваючи наступ у напрямку Слов’янська, Краматорська та Дружківки.

    Таким чином, операція «Велес» має значення не лише для оборони окремих кварталів Куп’янська. Її результати демонструють, наскільки важливим у сучасній війні стало протистояння за приховані логістичні маршрути та використання інженерної інфраструктури для проведення бойових дій.

    Утім, попри значні втрати російської армії та перекриття одного з основних підземних шляхів, ситуація в місті залишається складною. Окремі групи окупантів продовжують утримувати позиції, а російське командування не відмовляється від спроб наступу на Харківщині.

    За оцінкою ISW та повідомленнями українського військового командування, головним результатом «Велеса» стало припинення ефективного використання газопроводу для перекидання російських військових до північних районів Куп’янська. Чи дозволить це українським захисникам остаточно витіснити противника з міста, залежатиме від подальшого розвитку бойових дій.

  • Підземний терор окупантів: як російські військові перетворюють старі газопроводи на тунелі під Куп’янськом та чому план ворога провалився

    Підземний терор окупантів: як російські військові перетворюють старі газопроводи на тунелі під Куп’янськом та чому план ворога провалився

    Російські окупаційні війська почали формувати спеціалізовані штурмові підрозділи для ведення бойових дій під землею, використовуючи розгалужену мережу старих газопроводів для прихованого пересування в український тил. На тлі тотального домінування безпілотників у повітрі, що робить будь-ефективне пересування на відкритій місцевості смертельно небезпечним, загарбники намагаються масово застосовувати підземні комунікації задля здійснення несподіваних проривів на фронті.

    За даними українських військових із 13-ї бригади Національної гвардії «Хартія», поблизу Куп’янська противник ретельно обладнував усередині металевих труб цілі укріплені позиції. Окупанти зводили міцні барикади з мішків із піском, монтували вогневі кулеметні точки та прокладали додаткові ходи в боки і вниз, створюючи розгалужені підземні приміщення, де могли переховуватися місяцями без виходу на поверхню. Через надзвичайно вузькі проходи військовим доводилося пересуватися практично поодинці, а бої всередині труб часом точилися на відстані всього кількох метрів між супротивниками.

    Проте українські Сили оборони вчасно виявили та розкрили цей підступний задум ворога, звівши нанівець спроби ворожого прориву. Для знищення російських фортифікацій під землею наші захисники успішно застосовували передові технології, зокрема наземні роботизовані комплекси з вибухівкою та дистанційно керовані великокаліберні кулемети. Завдяки чіткій координації та рішучим діям на випередження українські бійці повністю заблокували та ліквідували окупаційні групи в комунікаціях, взявши стратегічні підземні маршрути під жорсткий контроль.

    Військові аналітики наголошують, що подібна незвична тактика змушує оборонні відомства інших європейських країн серйозно переглядати потенційні загрози. Аналогічні розгалужені трубопровідні та комунікаційні мережі радянських часів пролягають на територіях багатьох держав, тому розвиток підземного компонента ведення бойових дій стає новим серйозним викликом для безпеки всього регіону. Український досвід протидії таким загрозам демонструє високу ефективність сучасних технологій та роботизованих систем у найскладніших умовах сучасної війни.

     

  • Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    На Харківщині російські військові, за даними 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія», обстріляли групу цивільних, яких самі виводили з Куп’янська в напрямку газопроводу «Шебелинка — Острогозьк». Серед людей були двоє жінок, дитина та кілька чоловіків. Українські військові заявляють про жертви й оприлюднили кадри з розвідувальних безпілотників, які, за їхньою оцінкою, підтверджують обстріл із боку російських позицій.

    Про інцидент 13 жовтня повідомила пресслужба 2-го корпусу НГУ «Хартія». Деталі також оприлюднило «Суспільне Харків».

    За інформацією українських військових, уранці російські підрозділи виводили групу мирних жителів із Куп’янська до газогону, який раніше використовували для прихованого переміщення штурмових груп.

    Пересування людей зафіксували українські розвідувальні безпілотники.

    У групі перебували дві жінки, дитина та декілька чоловіків. Під час руху в напрямку газопроводу поблизу цивільних почалися вибухи.

    Російських військових звинуватили в обстрілі мирних жителів

    У «Хартії» стверджують, що по групі неодноразово били з мінометів та артилерії.

    За словами представників корпусу, на відеозаписах видно, що внаслідок обстрілу серед цивільних є жертви.

    Військові проаналізували характер розривів і заявили, що вогонь вели зі східного берега річки Оскіл, де перебувають російські підрозділи.

    У «Хартії» наголошують, що українські сили не відкривали вогню по групі людей.

    За оцінкою корпусу, російські військові спочатку організували переміщення цивільних, а потім самі обстріляли район їхнього проходження.

    Точну кількість загиблих і поранених українські військові наразі не оприлюднили.

    Незалежного підтвердження всіх обставин удару поки немає. Остаточно встановити відповідальних за загибель і поранення людей має розслідування.

    «Хартія» попередила про можливу інформаційну провокацію

    Представники корпусу припускають, що російські пропагандистські ресурси можуть використати кадри наслідків обстрілу для звинувачень на адресу України.

    На думку українських військових, російська сторона може спробувати представити інцидент як нібито напад українських захисників на людей, яких евакуювали.

    У «Хартії» зазначають, що схожі інформаційні матеріали вже поширювалися в російських медіа на початку жовтня.

    Українська сторона заявила про намір передати задокументовані матеріали для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Росіяни вже використовували газогін для вивезення цивільних

    Це не перший зафіксований українськими військовими випадок переміщення мирних жителів через газопровід на Куп’янщині.

    27 вересня розвідувальні безпілотники «Хартії» зняли іншу групу з дев’яти цивільних, яких російські військові вели через село Голубівка до газогону «Шебелинка — Острогозьк».

    Серед людей були діти, літні мешканці та людина, яка пересувалася на милицях.

    Поруч із ними йшли чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускали, що частина цих чоловіків могла бути російськими військовими, які зняли форму для прихованого виходу з району бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про цей випадок у матеріалі «Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін».

    За даними українського підрозділу, людям довелося пройти всередині газової труби понад десять кілометрів.

    Газогін раніше використовували російські штурмові групи для прихованого проникнення до Куп’янська. Тепер, як стверджують українські військові, його використовують і для виходу з району бойових дій.

    Використання цивільних як живого щита заборонене

    У корпусі «Хартія» наголосили, що описані дії російських військових можуть становити серйозні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Зокрема, Женевські конвенції та додаткові протоколи до них забороняють навмисні напади на цивільне населення.

    Також міжнародне гуманітарне право забороняє використовувати присутність цивільних осіб для прикриття військових підрозділів від атак.

    Примусове переміщення населення з окупованих територій також за загальним правилом заборонене, за винятком окремих випадків, передбачених міжнародним правом.

    Водночас юридична кваліфікація конкретних дій і встановлення індивідуальної відповідальності потребують належного розслідування.

    Що відомо про долю людей

    Наразі український корпус повідомив про наявність жертв серед цивільних, які рухалися до газопроводу.

    Однак кількість загиблих, поранених і тих, хто міг урятуватися, залишається невідомою.

    На оприлюднених кадрах, за словами військових, зафіксовано пересування групи та вибухи поблизу людей.

    «Хартія» заявила, що матеріали обстрілу передасть для розслідування можливих воєнних злочинів. Українська сторона також попереджає про ризик використання цієї трагедії в російських інформаційних кампаніях.

    Ситуація на Куп’янському напрямку залишається складною, а цивільне населення, яке перебуває поблизу зони бойових дій, продовжує наражатися на смертельну небезпеку.

  • Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін

    Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін

    Розвідувальні безпілотники 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» зафіксували групу цивільних, яких російські військові виводили з Куп’янської громади через газопровід «Шебелинка – Острогозьк». Серед дев’ятьох людей були діти, літні люди та людина на милицях.

    За даними «Хартії», людей провели з Куп’янська через Голубівку до газогону, після чого завели всередину труби. Військові стверджують, що цивільним доведеться пройти під землею понад 10 кілометрів, а вихід із труби розташований у лісовій місцевості, звідки людей можуть вивезти на окуповану територію.

    Поруч із цивільними рухалися чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускають, що це могли бути російські військові, які зняли форму та використовували присутність дітей і літніх людей як прикриття. Це наразі саме оцінка українського підрозділу.

    Українські військові заявили, що спостерігали за групою з повітря, але не відкривали вогонь через присутність цивільних. Матеріали інциденту планують передати для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Газопровід у цьому районі вже не вперше фігурує у бойових діях. Російські штурмові групи раніше використовували підземну інфраструктуру для прихованого проникнення в район Куп’янська. Українські військові намагалися пошкодити трубу та контролювали місця виходу російських груп.

    Останніми тижнями на Куп’янському напрямку тривають активні бойові дії. «Хартія» повідомляла про зачистку територій біля Дворічної та відновлення контролю над частиною Западного.

    У корпусі також попереджають, що відео з цивільними може згодом з’явитися в російських медіа як нібито «евакуація» або «порятунок мирних жителів». Українська сторона натомість заявляє, що людей вели під конвоєм і могли використовувати як прикриття для виходу військових.

  • Росія кинула літні резерви на Куп’янськ: бої вже точаться у північних районах міста

    Росія кинула літні резерви на Куп’янськ: бої вже точаться у північних районах міста

    Російські війська значно посилили тиск на Куп’янському напрямку в Харківській області, намагаючись прорвати українську оборону як на східному, так і на західному березі річки Оскіл. Найскладніша ситуація наразі складається безпосередньо у Куп’янську, де окупанти намагаються закріпитися у північній частині міста, а українські захисники ведуть активні бої, знищуючи штурмові групи противника.

    Про це повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов в ефірі загальнонаціонального телемарафону. За його словами, російське командування задіяло резерви, які накопичувало протягом літа, що призвело до суттєвого загострення ситуації на цьому напрямку.

    За словами Трегубова, оперативну обстановку на Куп’янщині нині доцільно розглядати окремо для двох ділянок фронту, які розділяє річка Оскіл. На східному березі противник намагається прорвати українську оборону через район Ківшарівки у напрямку Куп’янська-Вузлового. Основною метою цих атак є розсічення українського плацдарму, який Сили оборони продовжують утримувати попри постійний тиск окупантів.

    Речник Угруповання об’єднаних сил наголосив, що російські війська несуть значні втрати, однак це не змушує їх відмовитися від наступальних дій. За його словами, командування РФ продовжує відправляти нові штурмові підрозділи навіть попри великі втрати особового складу.

    Додатковою проблемою для українських військових на східному березі Осколу стала логістика. Через активне застосування російських безпілотників доставка боєприпасів, евакуація поранених та забезпечення підрозділів значно ускладнилися. Водночас українські сили продовжують утримувати займані позиції та не дозволяють противнику виконати поставлені перед ним завдання.

    Не менш складною є ситуація і безпосередньо у Куп’янську. За словами Трегубова, російські війська різко активізували спроби зайти до міста з північного напрямку та закріпитися в його північних районах.

    «Фактично вже чіпляються і вже в північних районах міста додатково йдуть бої. Вони там знищуються у великій кількості, відкидаються, але активно посилюють тиск, кидають у бій ті резерви, які накопичили за літо», — повідомив речник.

    За його словами, українська оборона на цьому напрямку організована ефективно. Попри значний тиск противника, українські військові регулярно знищують російські штурмові групи та відкидають їх від займаних позицій. Саме тому російському командуванню доводиться постійно вводити у бій нові резерви.

    Куп’янський напрямок уже тривалий час залишається одним із ключових для російського командування. Ще кілька місяців тому Віктор Трегубов пояснював, що окупанти намагаються просунутися до Куп’янська одразу з кількох напрямків, щоб звузити український плацдарм на лівому березі Осколу та створити передумови для подальших наступальних дій. Тоді ж він зазначав, що російські війська намагалися проникнути до північних околиць міста, однак без помітних успіхів.

    За оцінкою українських військових, захоплення Куп’янська має для Росії не лише військове, а й політичне значення. Раніше Трегубов зазначав, що окупаційне командування неодноразово заявляло про нібито контроль над містом, хоча реальна ситуація на фронті цьому не відповідала. Через це російські війська продовжують кидати значні сили на цей напрямок, намагаючись досягти результату, який можна буде використати у пропагандистських цілях.

    Загострення ситуації підтверджують і інші українські джерела. Зокрема, повідомляється, що противник намагається одночасно просуватися через Ківшарівку до Куп’янська-Вузлового та посилює тиск безпосередньо на Куп’янськ із північного напрямку. Саме ця тактика має дозволити окупантам створити загрозу українському угрупованню на обох берегах Осколу.

    Попри активізацію російського наступу, українське командування заявляє про ефективну роботу оборони. За словами Трегубова, російські підрозділи зазнають значних втрат під час кожної спроби просування, а українські військові продовжують контролювати ситуацію та стримувати противника.

    Окрему увагу Куп’янському напрямку приділяє і головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Напередодні він повідомив про роботу на одному з найгарячіших напрямків фронту — Костянтинівському, де також тривають інтенсивні бойові дії. Водночас ситуація на Харківщині залишається однією з найбільш напружених, адже російське командування продовжує концентрувати сили для наступу саме в районі Куп’янська.

    Наразі українські військові продовжують утримувати оборону міста, не дозволяючи окупантам закріпитися у його північній частині. Водночас Сили оборони наголошують, що російські війська не припиняють спроб просування і регулярно вводять у бій нові підрозділи, використовуючи резерви, накопичені протягом останніх місяців. За оцінкою військових, саме Куп’янський напрямок залишається одним із ключових районів бойових дій на сході України, де найближчим часом слід очікувати збереження високої інтенсивності боїв.

  • «Повний контроль» існував лише в доповідях: полонений окупант викрив брехню РФ про Куп’янськ

    «Повний контроль» існував лише в доповідях: полонений окупант викрив брехню РФ про Куп’янськ

    Полонений військовослужбовець армії РФ Володимир Дидюєв розповів, як російське командування намагалося створити ілюзію повного контролю над Куп’янськом, поки окремі групи окупантів переховувалися в підвалах, потерпали від нестачі їжі та фактично перебували в оточенні. Його свідчення оприлюднив журналіст Богдан Пападін у матеріалі для «Цензор.НЕТ».

    Розповідь полоненого є свідченням однієї людини й не може вважатися незалежно підтвердженим описом усіх подій у місті. Водночас окремі наведені ним обставини збігаються з раніше відомою хронологією: 20 листопада 2025 року начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито повне захоплення Куп’янська. Український Генштаб того ж дня спростував ці заяви, назвавши їх інформаційною провокацією та наголосивши, що місто не перебувало під повним контролем росіян.

    В армію — після затримання через наркотики

    Дидюєв представився уродженцем Свердловської області Росії 1992 року народження. За його словами, до російської армії він потрапив після того, як забрав наркотичну «закладку» та був затриманий.

    Полонений стверджує, що його побили, після чого запропонували підписати контракт із Міноборони РФ. Документ, за його словами, він підписував фактично під тиском і без належного ознайомлення з умовами. Приблизно через два тижні за ним приїхали та відправили до війська.

    За словами Дидюєва, штурмова рота, до якої він потрапив, була переважно укомплектована колишніми ув’язненими. Серед них були засуджені за наркотики, насильницькі та сексуальні злочини. Перевірити наведені ним відомості про склад конкретного підрозділу з незалежних джерел наразі неможливо.

    Дізнався про Куп’янськ уже після переправи

    Полонений заявив, що російські командири заздалегідь не повідомили йому, куди саме направляють групу. Про перебування в Куп’янську він нібито дізнався лише після переправи через річку човном.

    Почувши по рації, що група вже в місті, Дидюєв, за його словами, зняв бронежилет і каску, кинув автомат та повідомив командирові, що залишає підрозділ. У російській військовій лексиці таких військовослужбовців часто називають «п’ятисотими» — тими, хто відмовляється виконувати накази або самовільно залишає позиції.

    Після цього він нібито близько пів року переховувався разом із цивільною родиною в підвалі п’ятиповерхового будинку. Люди збирали їжу в покинутих квартирах, ходили до колодязя по воду та намагалися вижити в умовах постійних бойових дій. Сам росіянин переодягнувся в цивільний одяг і допомагав носити воду.

    Згодом родина, за його словами, залишила Куп’янськ із білим прапором і вирушила в напрямку Харкова. Дидюєв залишився в місті, де його випадково виявили інші російські військові.

    Власні військові зв’язали та утримували його

    Після перевірки особи російські командири встановили, що чоловіка оголосили таким, який самовільно залишив частину. Дидюєв стверджує, що його зв’язали, привели до дев’ятиповерхового будинку й тримали разом із групою військових РФ.

    Він розповів, що російське командування вимагало від підлеглих демонструвати триколор і записувати постановочні відео. За його словами, одному з бійців наказували штурмувати будівлю, а йому самому — стояти поруч із прапором, поки дрон зніматиме пропагандистський ролик.

    Саме такі кадри російські інформаційні ресурси могли використовувати як «доказ» контролю над окремими районами Куп’янська, хоча короткочасна присутність групи або встановлення прапора не означає утримання населеного пункту.

    Раніше українські військові та аналітики неодноразово повідомляли, що росіяни проникали до Куп’янська малими групами, знімали відео з прапорами та намагалися видати локальні рейди за повноцінне захоплення міста. У березні 2026 року повідомлялося, що 425-й окремий штурмовий полк «Скеля» проводив складні операції з ліквідації та витіснення російських груп із міської забудови, зокрема із центру Куп’янська, машинобудівного заводу та інших об’єктів.

    Дрон РФ наздогнав російського військового

    Дидюєв також розповів про епізод, коли після початку українського штурму він разом із російським військовим із позивним «Алігатор» утік із дев’ятиповерхівки в напрямку центральної районної лікарні.

    За його твердженням, «Алігатора» наздогнав російський безпілотник. Полонений вважає, що удар завдали саме свої, оскільки перед цим група просила командування про допомогу, але російські оператори почали атакувати район, де перебували їхні ж військові.

    Коли бійці повідомили по рації, що вогонь ведеться по них, командири нібито відповіли, що таким чином лише «піднімають пил». Дидюєв заявив, що дістав осколкове поранення.

    Після цього він дістався до підрозділу, старшим у якому був командир із позивним «Часник». Там росіяни знову зв’язали його. За словами полоненого, йому прямо сказали, що мали наказ убити його як військовослужбовця, який залишив частину.

    «Усе спокійно»: що доповідали з підвалу

    Однією з найважливіших частин розповіді стали свідчення про групу «Часника», яка, за версією російської пропаганди, першою встановила триколор у центрі Куп’янська.

    У матеріалі зазначається, що шестеро російських військових під командуванням «Часника» 9 жовтня 2025 року встановили прапори над будівлею районної адміністрації. Уже 20 листопада Герасимов доповів Путіну про нібито повне захоплення міста.

    Насправді, як стверджує полонений, група перебувала в підвалі зруйнованої будівлі та фактично була відрізана від основних сил. Командири виходили на зв’язок приблизно щогодини та доповідали начальству, що обстановка «нормальна, тиха і спокійна».

    Коли сам «Часник» говорив керівництву, що група перебуває в оточенні й не знає, що робити, у відповідь йому нібито заявляли, що ніякого оточення немає і штурмувати їх ніхто не буде.

    Такі доповіді, за словами Дидюєва, створювали паралельну реальність: у російських штабах повідомляли про контроль над Куп’янськом, тоді як військові в самому місті сиділи під завалами, не могли безпечно пересуватися та залежали від поодиноких доставок дронами.

    Їжу скидали дронами раз на кілька днів

    У підвалі перебували близько 15 російських військових і один озброєний цивільний, який, за словами полоненого, заявляв про підтримку Росії. Частина приміщення була завалена, однак у росіян залишався доступ до води через викопаний колодязь.

    Найбільшою проблемою була їжа. Доставка здійснювалася дронами, однак далеко не всі безпілотники долітали. Іноді військові залишалися голодними по кілька днів. Уночі дрон міг скинути кілька солодких батончиків, які ділили між усіма.

    Дидюєв стверджує, що його примушували двічі на день виповзати через завали за посилками. На нього надягали щось на кшталт нашийника та страхувальної лямки, фактично поводячись із ним «як із собакою».

    За словами полоненого, військові «Часника» били його, принижували та знущалися. Після того як їхнього командира підвищили у званні, росіяни влаштували пиятику, після якої побиття продовжилося.

    Утік зі «Снікерсами» й здався ЗСУ

    Скориставшись моментом, коли з нього зняли лямку, Дидюєв забрав одну з посилок і втік. Усередині, за його словами, були 40 шоколадних батончиків і пачка кави.

    Кілька днів він переховувався у приватному будинку неподалік пологового відділення. Згодом пішов шукати сигарети та інші посилки, після чого почув стрілянину й вимогу здатися.

    Чоловік заявив українським військовим, що є російським солдатом, який утік від своїх, не має зброї та не знає, куди йти. Після перевірки його взяли в полон.

    За його словами, спочатку він два дні залишався зв’язаним, однак потім українські військові дозволили йому вільніше пересуватися під наглядом. Він допомагав приносити їжу, готував чай і передавав інформацію про розташування російських постів.

    Військовослужбовець 425-го полку з позивним «Шурик» розповів, що полонений знав, де розташовані позиції росіян, коли відбувається зміна постів і якими маршрутами вони пересуваються. За його словами, Дидюєв погодився співпрацювати в обмін на гарантії безпеки та допомагав передавати російським військовим термобаричні заряди, які згодом могли використати українські штурмовики.

    Сам Дидюєв заявив, що після пережитого у групі «Часника» був радий потрапити в український полон.

    «Я навіть радий, що потрапив до них», — сказав він, порівнюючи поводження українських військових із побиттям та приниженнями з боку росіян.

    Історія полоненого демонструє можливий механізм російських інформаційних операцій: невеликі групи проникають у міську забудову, встановлюють прапори та записують відео, після чого командування повідомляє про «повний контроль», навіть якщо військові не здатні утримувати район і фактично перебувають у блокаді.

    Українські сили спростовували заяви про падіння Куп’янська ще в листопаді 2025 року. Подальші операції ЗСУ, захоплення російських військових і зачистка ключових об’єктів міста також свідчили, що повідомлення Кремля про повне захоплення Куп’янська не відповідали реальній ситуації на полі бою.

  • Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російська армія продовжує весняно-літній наступ на Донеччині, однак темпи просування окупантів залишаються значно нижчими від очікувань Кремля. На ключових ділянках фронту українські Сили оборони не лише стримують штурми, а й проводять контратаки, змушуючи російські підрозділи зупинятися або перегруповуватися. Особливо складною для росіян залишається ситуація на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, які Москва розглядає як критично важливі для подальшої спроби захоплення всієї Донеччини.

    Про це йдеться у новому звіті американського аналітичного центру Institute for the Study of War (ISW).

    За даними аналітиків, українські військові нещодавно просунулися до центральної частини села Закітне, розташованого на північний схід від Слов’янська. Геолокаційні кадри, оприлюднені 13 травня, свідчать про успішні дії Сил оборони в районі, який російські війська намагаються використати як один із плацдармів для подальшого тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

    Водночас російські сили активізували атаки в районі Рай-Олександрівки, Миколаївки та Оріхуватки. Російські військові блогери, пов’язані з Кремлем, відкрито визнають, що без захоплення Рай-Олександрівки просування у напрямку Слов’янська практично неможливе. Саме цей населений пункт окупанти вважають важливим українським укріпрайоном, який перекриває подальший шлях до великої міської агломерації Донбасу.

    Аналітики ISW зазначають, що російські війська намагаються бити по українській логістиці поблизу каналу Сіверський Донець – Донбас, використовуючи артилерію, авіацію та дрони. Проте навіть за умов значної концентрації сил Москва не змогла досягти швидких проривів.

    Окрему увагу у звіті приділено Костянтинівському напрямку, який російське командування визначило одним із головних пріоритетів кампанії 2026 року. Саме Костянтинівка є важливим логістичним вузлом і частиною так званого «поясу фортець» Донеччини — системи міст, які формують основу української оборони на сході.

    Попри інтенсивні штурми, окупанти не можуть закріпити успіх. Геолокаційні матеріали за 13 травня показують, як українські військові завдають ударів по російських позиціях у західній частині Костянтинівки. За словами українського військового оглядача Костянтин Машовець, Росія стягнула значні сили для захоплення Костянтинівсько-Дружківської агломерації, однак більшість російських підрозділів досі залишаються за межами міста.

    Машовець зазначає, що окупанти використовують тактику малих штурмових груп, намагаючись проникати в місто дрібними підрозділами. Водночас під контролем росіян перебуває менш ніж 10% території Костянтинівки. За його словами, українські контратаки в районах Іллінівки, Берестка та поблизу Часового Яру фактично зірвали попередню спробу ворога прорватися до центральної та західної частин міста.

    Навіть російські воєнні блогери визнають, що українські сили ефективно знищують скупчення російських військ поблизу Костянтинівки та завдають серйозних втрат штурмовим підрозділам. Це суттєво уповільнює темпи російського наступу. За оцінкою Машовця, російські війська на цьому напрямку вже понад місяць просуваються максимум на один кілометр за тиждень.

    В ISW вважають, що нинішні темпи просування росіян і складний рельєф Донеччини ставлять під сумнів здатність Москви захопити всю область військовим шляхом навіть у середньостроковій перспективі. Аналітики наголошують, що Кремль намагається створити інформаційне враження одночасного наступу на багатьох напрямках, однак реальні результати залишаються обмеженими.

    Складною для росіян залишається й ситуація на Куп’янському напрямку. Українські оператори безпілотників продовжують полювання на російських дронщиків та логістичні маршрути ворога. За словами представників українських підрозділів, Сили оборони поступово розширюють так звану «зону ураження» в російському тилу, що ускладнює перекидання резервів і забезпечення окупаційних військ.

    На Покровському напрямку російські війська також не змогли досягти помітного просування. Український 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ повідомив про успішний удар по скупченню особового складу 51-ї загальновійськової армії РФ поблизу Рівного на схід від Покровська. За попередніми даними, російська армія втратила щонайменше 30 військових.

    Крім того, українські військові фіксують зміну російської тактики. Якщо раніше окупанти активно використовували механізовані штурми, то зараз дедалі частіше застосовують невеликі мобільні групи, мотоцикли та дрони. Причиною цього є великі втрати бронетехніки та ефективна робота українських FPV-дронів.

    Речниця 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада Ольга Косенко заявила, що російське командування поставило своїм військам завдання вийти на околиці Краматорська до 30 травня. Втім, у Силах оборони називають ці плани нереалістичними. За словами Косенко, подібні накази Кремль віддає регулярно, однак реальні темпи просування окупантів не відповідають масштабам поставлених цілей.

    Військовий експерт Роман Світан вважає, що навіть за умови концентрації значних ресурсів Росії знадобляться щонайменше кілька масштабних військових кампаній, аби спробувати захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію. За його словами, йдеться не про окремі міста, а про глибоку систему оборони, до якої входять Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка та інші населені пункти Донеччини.

    Світан наголошує, що Слов’янськ залишається ключовим вузлом усієї оборони сходу України. Саме тому російські війська намагаються тиснути на цей напрямок не лише військово, а й інформаційно та психологічно, прагнучи виснажити українську оборону та змусити Київ піти на поступки.

    На думку експерта, нинішні темпи наступу Росії свідчать про те, що навіть до кінця 2026 року Кремль навряд чи зможе повністю захопити Донеччину військовим шляхом без колосальних втрат і нової масштабної мобілізації.

  • Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про суттєве загострення ситуації на фронті та максимальну концентрацію російських сил на ключових напрямках. За його словами, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії бойового зіткнення та паралельно здійснюють перегрупування підрозділів для посилення тиску на українську оборону.

    Як зазначив Сирський, противник діє комплексно: одночасно проводить штурмові дії, змінює конфігурацію своїх угруповань та підтягує резерви на найбільш пріоритетні ділянки фронту. Така тактика, за оцінкою українського командування, має на меті розтягнути оборону Сил оборони та створити локальні переваги на окремих відтинках.

    Найбільш критичною точкою залишається Покровський напрямок, де, за даними українського командування, російська армія зосередила угруповання чисельністю близько 106 тисяч військовослужбовців. Саме тут фіксується найвища інтенсивність боїв, а противник намагається поступово тиснути на українські позиції, використовуючи перевагу в живій силі та безперервні штурмові дії малими групами.

    Українські військові зазначають, що на цьому напрямку ворог також намагається змінювати тактику — від масованих атак до більш гнучких дій із використанням розосереджених підрозділів, які тестують оборону на різних ділянках. Метою таких дій є пошук слабких місць у оборонній системі та створення умов для подальшого просування вглиб українських позицій.

    Окрім Покровського напрямку, висока інтенсивність бойових дій зберігається на Куп’янському, Костянтинівському, Очеретинському та Олександрівському відтинках фронту. Також фіксується активність противника поблизу державного кордону з Російською Федерацією, де, за оцінками українських військових, ворог намагається створювати додаткові точки напруги та змушувати Сили оборони утримувати значні ресурси.

    Олександр Сирський наголосив, що нинішня фаза бойових дій характеризується не лише інтенсивними атаками, а й активним маневруванням російських військ. Перегрупування підрозділів, за його словами, свідчить про спроби противника посилити наступальний потенціал на окремих ділянках та адаптуватися до дій української оборони.

    Окрему увагу українське командування приділяє ситуації в районі Покровської агломерації. Раніше повідомлялося, що для посилення оборони там проводяться додаткові координаційні наради за участю командирів підрозділів, які працюють над узгодженням дій на найскладніших ділянках. Основна мета — підвищення стійкості оборони та оперативне реагування на зміну обстановки.

    За даними українських військових, противник продовжує спроби витіснити Сили оборони з північних околиць Покровська та створити умови для подальшого просування в напрямку прилеглих населених пунктів. Водночас українські підрозділи утримують позиції та завдають втрат штурмовим групам противника, ускладнюючи його логістику та координацію дій.

    Ситуація у зоні бойових дій залишається вкрай напруженою та динамічною. Українське командування продовжує оперативно реагувати на зміни обстановки, посилювати найбільш загрозливі напрямки та координувати дії різних родів військ для стримування наступу противника.

  • Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Російські війська зафіксували просування одразу на двох ділянках фронту — у Харківській та Донецькій областях. Йдеться про Куп’янський та Костянтинівський напрямки, де, за даними аналітиків, ворогу вдалося розширити зону контролю.

    Оновлену ситуацію на фронті аналітики проєкту “DeepState” показали у понеділок, 27 квітня.

    Згідно з оновленими даними аналітичного проєкту DeepState, на Куп’янському напрямку російські підрозділи просунулися поблизу Петропавлівки. Там окупанти зайняли частину так званої «сірої зони» — території, яка раніше не перебувала під стабільним контролем жодної зі сторін.

    Цей напрямок залишається одним із ключових для російських військ, оскільки відкриває можливості для тиску на Куп’янськ — важливий логістичний вузол на сході України. Бої в цьому районі тривають із високою інтенсивністю, а ситуація характеризується постійними спробами противника просунутися вперед малими штурмовими групами.

    На Костянтинівському напрямку в Донецькій області ворог також має певні тактичні успіхи. Зокрема, зафіксовано просування з боку населеного пункту Ступочки у напрямку Костянтинівки. Це місто є важливим елементом оборонної лінії українських сил на Донеччині.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, лише за поточну добу на Куп’янському напрямку противник здійснив щонайменше чотири штурмові спроби — зокрема в районах Куп’янська, Кіндрашівки, Ківшарівки та Новоосинового.

    На Костянтинівському напрямку інтенсивність бойових дій ще вища. Там зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки. Загалом від початку доби кількість атак російських військ по всій лінії фронту досягла 76.

    Аналітики зазначають, що поточні просування мають тактичний характер і не свідчать про масштабний прорив оборони. Водночас вони демонструють зростання активності російських військ і спроби знайти слабкі місця в українській обороні.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Російські сили продовжують тиснути на кількох напрямках одночасно, використовуючи чисельну перевагу в живій силі та техніці. Основна тактика — виснаження українських підрозділів через постійні атаки.

    Водночас українські Сили оборони утримують ключові позиції та працюють над посиленням оборонних рубежів. За оцінками військового командування, найактивніша фаза наступальних дій противника була частково стримана, однак локальні атаки тривають.

    Експерти наголошують, що бої на сході України дедалі більше набувають позиційного характеру. Обидві сторони намагаються покращити тактичне положення, просуваючись на незначні відстані, але ці зміни можуть мати важливе значення для подальшого розвитку ситуації.

    Окрему увагу приділяють укріпленню оборонних ліній, які часто називають «поясом фортець». Саме ці укріплення мають стримувати подальше просування ворога та створювати умови для стабілізації фронту.

    У підсумку, попри локальні успіхи російських військ, ситуація залишається контрольованою. Українські сили продовжують оборону, водночас готуючись до можливих змін у характері бойових дій.

  • Весняне водопілля допомагає ЗСУ: річка Оскіл зірвала логістику російської армії

    Весняне водопілля допомагає ЗСУ: річка Оскіл зірвала логістику російської армії

    Весняне водопілля на річці Оскіл у Харківській області створило додаткові проблеми для російських військ на Куп’янському напрямку. Через підняття рівня води окупантам стало складніше забезпечувати свої передові позиції та проводити евакуацію.

    Про це в ефірі «Ранок.LIVE» повідомив заступник командира батальйону безпілотних систем 15-ї бригади оперативного призначення НГУ «Кара-Даг» Станіслав Кочерга.

    За його словами, річка фактично розділила російські тилові підрозділи та передову, що значно ускладнює переміщення техніки, боєприпасів і особового складу.

    «Річка розмежовує ворожі тил і передові позиції. Відповідно, йому складніше проводити логістичне забезпечення, поповнювати свої передові позиції особовим складом, проводити евакуацію. Для нас є дуже гарні можливості ловити ворога під час цих рухів і знищувати», — пояснив військовий.

    Ситуація біля Куп’янська залишається складною

    Попри природні труднощі, російська армія продовжує готуватися до нових наступальних дій на цьому напрямку. За словами Кочерги, окупанти активно застосовують безпілотники для атак на українські позиції та використовують дистанційне мінування, щоб ускладнити логістику ЗСУ.

    У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що російські війська здійснили дев’ять атак у напрямку Петропавлівки, Кирилівки, Глушківки, Новоосинового, Куп’янська та Новоплатонівки.

    Раніше повідомлялося, що українські військові змогли стримати наступ російських сил на іншому важливому напрямку фронту.

    Також аналітики повідомляли про підготовку російських військ до нових атак на кількох ділянках фронту, де ситуація залишається найбільш напруженою.

    Крім того, останнім часом спостерігається активізація російської армії одразу на кількох напрямках на сході та півночі України.

    Експерти зазначають, що ситуація на Куп’янському напрямку залишається динамічною. Попри ускладнену логістику російських військ через водопілля, окупанти продовжують шукати можливості для просування вперед.