Golosnovinua.com

Позначка: курс гривні

  • НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    Національний банк України вже вісім тижнів поспіль продає на валютному ринку понад мільярд доларів на тиждень. На перший погляд цифри справді виглядають тривожно: лише за серпень чистий продаж валюти сягнув майже $4,85 млрд, міжнародні резерви скоротилися на $2,5 млрд, а на початок вересня становили $48,7 млрд. Однак це ще не означає ані наближення валютної кризи, ані неминучого стрибка долара до 50 гривень.

    Причина великих інтервенцій передусім у тому, як нині влаштований український валютний ринок. НБУ працює в режимі керованої гнучкості курсу і фактично закриває структурний дефіцит валюти: український бізнес і населення потребують більше доларів та євро для імпорту й інших операцій, ніж експортери заводять валютної виручки. Регулятор продає валюту з резервів, щоб цей дисбаланс не перетворювався на різкі курсові стрибки. Сам НБУ прямо називає валютні інтервенції інструментом покриття структурного дефіциту та згладжування надмірних коливань.

    Масштаби таких операцій останнім часом дійсно зросли. З 10 до 14 серпня НБУ продав близько $1,101 млрд, наступного тижня — $1,194 млрд, 24–28 серпня — $1,272 млрд, а за 31 серпня – 4 вересня вже $1,329 млрд. Це був восьмий поспіль тиждень, коли продаж перевищував $1 млрд. Станом на 4 вересня від початку 2026 року регулятор продав на ринку приблизно $33,86 млрд, тоді як купівля валюти залишалася символічною — близько $2,3 млн.

    Для порівняння, за весь 2025 рік НБУ продав близько $36,1 млрд. Тобто вже на початку вересня обсяг інтервенцій майже наздогнав результат попереднього повного року. Це свідчить про значно сильніший попит на іноземну валюту, але саме по собі ще не є сигналом, що резерви «закінчуються».

    У серпні міжнародні резерви України знизилися на 5% — із понад $51 млрд до $48,662 млрд. За даними НБУ, основними причинами стали значні валютні інтервенції та менші, ніж місяцем раніше, надходження міжнародної допомоги. За місяць регулятор продав $4,8507 млрд і придбав лише $0,5 млн, тобто чистий продаж становив $4,8502 млрд. Водночас на валютні рахунки уряду надійшло лише $927,3 млн, переважно через Світовий банк.

    Саме ця різниця пояснює значну частину серпневого падіння резервів. Україна продовжує отримувати зовнішнє фінансування, але гроші надходять нерівномірно: в одному місяці можуть прийти багатомільярдні транші, в іншому — значно менші суми. Тому оцінювати стійкість резервів лише за одним місяцем некоректно.

    Крім того, не вся міжнародна допомога автоматично потрапляє до резервів. Наприклад, у серпні Україна отримала ще $1,63 млрд від ЄС у межах оборонного траншу Ukraine Support Loan, але через цільове призначення ці кошти безпосередньо міжнародні резерви НБУ не збільшили.

    Чому Україні зараз потрібно так багато валюти

    Одна з ключових проблем — дедалі більший розрив між експортом та імпортом.

    За даними НБУ, у липні український товарний експорт становив близько $2,9 млрд, тоді як імпорт зріс приблизно до $8,8 млрд. Отже, лише за товарами виникає величезний дефіцит, який частково потрібно фінансувати валютою, що надходить через державний сектор та міжнародну допомогу.

    Ситуацію ускладнили російські атаки на портову, енергетичну та промислову інфраструктуру. Менше експорту означає менше валютної виручки. Водночас війна збільшує потребу в імпорті — від енергоносіїв і трансформаторів до комплектуючих для військової техніки, дронів, медикаментів та обладнання для відновлення.

    Додатковий удар завдала ситуація на світовому енергетичному ринку. МВФ у липні прямо зазначав, що макроекономічні умови для України погіршилися не лише через посилення російських ударів, а й через наслідки війни на Близькому Сході. Фонд також повідомив, що Україна не виконала показник чистих міжнародних резервів на кінець червня, частково саме через зовнішній енергетичний шок.

    Але слово «спалює» щодо резервів тут дещо спотворює картину. Резерви саме для цього й існують — щоб країна могла оплачувати зовнішні потреби та підтримувати стабільність валютного ринку в періоди сильних шоків.

    НБУ наголошує, що нинішнього рівня резервів достатньо для підтримання стійкості валютного ринку.

    Чому Нацбанк просто не відпустить гривню

    Теоретично регулятор міг би продавати менше доларів і дозволити курсу швидше знайти нову рівновагу. Проблема в тому, що різка девальвація відразу вдарила б по цінах.

    Україна значну частину товарів купує за кордоном. Чим дорожчий долар, тим дорожчими стають паливо, техніка, медикаменти, обладнання та інші імпортні товари. Потім подорожчання поширюється і на українську продукцію, виробництво якої залежить від імпортної сировини чи комплектуючих.

    Саме тому НБУ не ставить перед собою завдання утримати якусь конкретну цифру курсу. За режиму керованої гнучкості гривня може як дешевшати, так і зміцнюватися, але регулятор втручається, коли коливання стають надто сильними. Мета — не «намалювати» курс, а не дозволити валютному шоку розкрутити інфляцію та панічні очікування.

    Цим пояснюється і монетарна політика НБУ. З 31 липня облікова ставка становить 15,5% річних. Підвищена ставка має підтримувати привабливість гривневих заощаджень та стримувати інфляційний і валютний тиск.

    Чи можуть резерви справді закінчитися

    Таке питання виникло б, якби нинішній темп продажу валюти зберігався тривалий час без нових надходжень від партнерів. Але саме це припущення поки не відповідає базовому сценарію міжнародних кредиторів.

    МВФ після липневого перегляду програми заявив, що українська програма залишається повністю профінансованою як у базовому, так і в негативному сценарії. Фонд говорить про великі обсяги підтримки від Європейського Союзу, механізму G7 ERA, двосторонніх партнерів та власної програми EFF.

    За оцінкою МВФ, на період від третього кварталу 2026-го до другого кварталу 2027 року існують підтверджені або достатньо надійні джерела офіційного фінансування приблизно на $52,3 млрд без урахування коштів самого МВФ.

    Саме тому теза про те, що Україна нібито гарантовано може втратити близько $20 млрд допомоги вже до кінця року через проблеми з реформами, потребує обережності. МВФ справді зафіксував затримки з окремими структурними маяками та попереджає, що невиконання умов здатне затримувати майбутні виплати. Але офіційний липневий висновок Фонду наразі інший: програма профінансована, а Україна має підтверджені ресурси на найближчі 12 місяців.

    Отже, найбільшим ризиком є не поточний рівень резервів як такий, а поєднання одразу кількох негативних факторів — затяжного падіння експорту, високих цін на імпорт, тривалих масштабних інтервенцій і одночасної затримки міжнародного фінансування.

    То чи буде долар по 50 гривень

    Сама величина валютних інтервенцій не дає підстав стверджувати, що курс 50 грн за долар неминучий до кінця 2026 року.

    НБУ не публікує цільового курсу і не обіцяє тримати гривню на конкретній позначці. Тому ні 45, ні 50 грн не є для регулятора формальною «червоною лінією». Курс залежатиме від обсягів експорту, імпорту, міжнародних надходжень, інфляції, ситуації на фронті та поведінки бізнесу й населення.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від класичної валютної паніки. Резерви становлять майже $49 млрд, міжнародна фінансова підтримка продовжується, а Нацбанк має як валютні інтервенції, так і процентну політику та валютні обмеження для стабілізації ринку.

    Тож головний сигнал останніх тижнів полягає не в тому, що гривня стоїть перед неминучим обвалом. Він у тому, що утримувати валютний ринок стабільним стало значно дорожче.

    Мільярдні щотижневі продажі — це ціна великого торговельного дефіциту, війни, проблем з експортом та високої залежності від критичного імпорту. Поки ці витрати компенсуються резервами й зовнішньою допомогою, НБУ має простір для маневру. Якщо ж одночасно скоротяться експортні надходження і затримаються гроші партнерів, тоді питання курсу стане значно гострішим.

    Тому дивитися сьогодні потрібно не лише на цифру долара в обміннику, а на три показники: темпи інтервенцій НБУ, надходження зовнішнього фінансування та стан українського експорту. Саме їхня комбінація визначить, чи залишиться девальвація контрольованою, чи Нацбанку доведеться дозволити гривні слабшати швидше.

  • Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    В Україні різко активізувалися розмови про можливе подорожчання долара після того, як офіційний курс американської валюти перевищив позначку 44,5 гривні, а в окремих банках та обмінних пунктах наблизився до психологічної межі у 45 гривень. Такі цифри викликали хвилю занепокоєння серед українців, адже будь-які коливання валютного ринку традиційно впливають на ціни, заощадження та купівельну спроможність населення.

    Станом на 9 червня Національний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 44,51 гривні. Це на 16 копійок більше, ніж попереднього банківського дня. У найбільших українських банках курс продажу валюти сягнув 44,80–44,90 гривні за долар, а в окремих фінансових установах майже торкнувся позначки у 45 гривень.

    Втім, економісти закликають не панікувати та наголошують, що нинішня ситуація не має нічого спільного з валютними кризами минулих років. За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, йдеться про планову та контрольовану корекцію курсу з боку Національного банку.

    Експерт наголошує, що фундаментальних причин для стрімкого обвалу гривні наразі немає. Україна має значний запас міжнародних резервів, які дозволяють НБУ впевнено контролювати валютний ринок та згладжувати будь-які різкі коливання. Станом на початок червня міжнародні резерви України перевищують 45 млрд доларів, що залишається одним із найвищих показників за всю історію незалежності країни.

    За словами Гетмана, Національний банк фактично проводить політику поступової девальвації гривні, яка відповідає поточним економічним умовам. Одним із головних факторів залишається значний дефіцит зовнішньої торгівлі. Україна продовжує імпортувати товарів значно більше, ніж експортує.

    Олег Гетман

    За оцінками економістів, щороку країна експортує приблизно на 30 млрд доларів менше продукції, ніж імпортує. Такий дисбаланс створює постійний тиск на валютний ринок. Водночас ситуацію суттєво компенсує міжнародна фінансова допомога.

    Саме підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стабільності української економіки. Лише протягом року Україна отримує близько 50 млрд доларів грантів, кредитів, макрофінансової допомоги та інших надходжень від західних партнерів. Завдяки цьому платіжний баланс держави залишається контрольованим навіть в умовах війни.

    Економісти підкреслюють, що нинішній курс є результатом свідомої політики регулятора, а не наслідком якоїсь надзвичайної події чи фінансової кризи. Національний банк поступово адаптує курс до реалій економіки, не допускаючи різких стрибків.

    За прогнозами експертів, до кінця 2026 року долар може наблизитися до рівня 46 гривень, однак це буде поступове зростання, а не різка девальвація. Саме такий сценарій наразі вважається базовим для більшості аналітиків.

    Колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко також зазначає, що на валютні ринки продовжують впливати глобальні фактори. Одним із них залишається напруження на Близькому Сході та конфлікт між США й Іраном, який уже позначився на світових цінах на енергоносії та фінансових ринках.

    Олег Устенко

    На думку Устенка, світові інвестори зараз перебувають у стані невизначеності. Це впливає на ціни на золото, нафту та інші активи. Однак для України головним фактором стабільності залишається не зовнішня кон’юнктура, а продовження міжнародної фінансової підтримки.

    Водночас експерти вказують на ризики, які потенційно можуть вплинути на курс гривні у майбутньому. Найсерйознішим із них називають можливе затягування або скорочення фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Для отримання наступних траншів Україна повинна виконувати умови співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським Союзом. Частина цих умов потребує ухвалення відповідних законів Верховною Радою.

    Саме тому економісти наголошують, що політична стабільність та продовження реформ сьогодні мають безпосередній вплив на валютний ринок. Якщо співпраця з міжнародними кредиторами залишатиметься стабільною, загрози різкого обвалу гривні не існує.

    На думку більшості аналітиків, сценарій із доларом по 50 гривень найближчим часом виглядає малоймовірним. Значні міжнародні резерви дозволяють НБУ оперативно втручатися в ситуацію та утримувати ринок від панічних настроїв.

    Таким чином, нинішній стрибок курсу долара до 45 гривень є скоріше технічним та контрольованим процесом, ніж початком нової валютної кризи. Національний банк продовжує керовану девальвацію гривні, адаптуючи курс до економічних реалій воєнного часу. Поки міжнародна підтримка залишається стабільною, експерти не бачать підстав для різкого обвалу національної валюти або неконтрольованого зростання курсу американського долара.

  • Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Національний банк України погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на 2026 рік, пояснюючи це уповільненням економічної активності на початку року через комплекс факторів, пов’язаних із війною, енергетичною кризою та логістичними труднощами. Про це заявив голова Національний банк України Андрій Пишний, коментуючи оновлені макроекономічні оцінки регулятора.

    За його словами, на старті 2026 року українська економіка зіткнулася з суттєвим тиском через наслідки масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру, що призвело до перебоїв із постачанням електроенергії. Ситуацію ускладнила аномально холодна зима, яка підвищила навантаження на енергосистему та спричинила додаткові витрати як для бізнесу, так і для домогосподарств. У поєднанні з проблемами в логістиці це негативно вплинуло на виробництво, транспорт і загальну ділову активність.

    Як уточнив Пишний, у першому кварталі 2026 року темпи зростання реального ВВП суттєво сповільнилися — до близько 0,2% у річному вимірі. Це значно нижче очікувань і свідчить про вразливість економіки до зовнішніх і внутрішніх шоків. Одним із додаткових чинників стало також стримане виконання бюджету, що було зумовлено затримками надходжень міжнародної фінансової допомоги. У таких умовах держава була змушена обережніше підходити до видатків, що також вплинуло на темпи економічного відновлення.

    Водночас у Нацбанку зазначають, що ситуація поступово почала покращуватися вже навесні. Зокрема, скорочення дефіциту електроенергії дозволило частково відновити виробничу активність, а бізнес адаптувався до нових умов роботи. Це дало підстави очікувати поступового пожвавлення економіки в наступних кварталах, хоча темпи відновлення залишатимуться стриманими.

    Згідно з оновленими прогнозами, у 2026 році економіка України зростатиме повільніше, ніж очікувалося раніше, однак у наступні роки можливе пришвидшення. Значною мірою це залежатиме від стабільності енергетичної системи, рівня безпекових ризиків та обсягів міжнародної підтримки. Саме зовнішнє фінансування, за оцінками НБУ, відіграватиме ключову роль у підтримці макрофінансової стабільності.

    У регуляторі очікують, що міжнародна допомога дозволить і надалі фінансувати дефіцит державного бюджету, а також підтримувати міжнародні резерви на високому рівні. За прогнозами, у 2026–2028 роках вони можуть становити від 60 до 67 мільярдів доларів. Це створює передумови для збереження стабільності валютного ринку та контрольованої динаміки курсу гривні.

    Окремо підкреслюється, що перспективи економіки України залишаються вкрай невизначеними. Вирішальними факторами залишаються перебіг війни, інтенсивність атак на інфраструктуру, стан енергетичного сектору та регулярність надходження міжнародної фінансової допомоги. Будь-яке погіршення ситуації за цими напрямами може суттєво вплинути на темпи відновлення.

    Подібної оцінки дотримуються і міжнародні фінансові інституції. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку також переглянув свої очікування щодо української економіки. За його прогнозом, у 2026 році зростання ВВП може становити близько 2,5%, а вже у 2027 році — прискоритися до приблизно 4%. Водночас експерти наголошують, що ці оцінки залишаються умовними і залежать від розвитку безпекової ситуації.

    Економіка України у 2026 році перебуває на етапі повільного відновлення після чергових шоків, спричинених війною. Попри складні умови, фінансова система зберігає стабільність, а перспективи зростання залишаються, хоча й обмежені високим рівнем невизначеності. Очікується, що за сприятливих умов уже в наступні роки економічна динаміка може стати більш впевненою, але ключовим фактором і надалі залишатиметься безпекова ситуація в країні.

  • Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Український бізнес у 2026 році демонструє обережний оптимізм щодо економічного відновлення, однак водночас посилює девальваційні очікування щодо гривні. Про це свідчать результати квартального опитування підприємств, оприлюднені Національний банк України.

    Згідно з дослідженням, індекс ділових очікувань підприємств у І кварталі 2026 року зріс до 105,8% порівняно зі 102,1% у попередньому кварталі. Це означає, що бізнес загалом позитивно оцінює перспективи розвитку економіки на найближчий рік.

    Опитані компанії очікують зростання обсягів виробництва, активізацію інвестицій і покращення власних фінансових показників. Особливо помітне покращення оцінок у частині інвестицій у обладнання, техніку та будівельні роботи, що свідчить про поступове пожвавлення економічної активності.

    Водночас ключові ризики залишаються незмінними. Підприємці називають головними стримувальними факторами війну та її наслідки, дефіцит кваліфікованих кадрів і високі ціни на енергоносії. Саме енергетичний фактор, за оцінками бізнесу, може ще більше впливати на економіку у найближчі місяці.

    Попри ці ризики, підприємства вперше за тривалий час дали позитивний прогноз щодо загального обсягу виробництва в країні. Баланс відповідей вийшов у «плюс», що свідчить про поступове відновлення економічних очікувань після тривалого періоду невизначеності.

    Однак на тлі цього оптимізму бізнес дедалі більше очікує послаблення національної валюти. За результатами опитування, середній прогнозований курс гривні до долара США через 12 місяців зріс до 45 грн/дол., тоді як раніше становив близько 44,3 грн.

    Крім того, суттєво збільшилася частка підприємств, які очікують, що курс перебуватиме в діапазоні 45–46,5 грн за долар. Це свідчить про поступове формування більш песимістичних валютних очікувань серед бізнесу.

    Важливою новацією цього опитування стало те, що бізнес уперше надав прогноз щодо курсу гривні до євро. Середнє очікуване значення становить близько 54 грн за євро, причому майже 43% респондентів вважають, що курс коливатиметься в межах 52–54 грн.

    Експерти пояснюють появу такого прогнозу кількома причинами. По-перше, євро дедалі активніше використовується в зовнішньоекономічних операціях українських компаній, особливо з країнами Європейського Союзу. По-друге, зростання ролі європейського ринку в українській економіці стимулює бізнес формувати окремі валютні очікування щодо цієї валюти.

    Інфляційні очікування бізнесу при цьому залишилися стабільними — на рівні близько 11% у річному вимірі. Це свідчить про певну стабілізацію макроекономічних прогнозів, хоча загальна ситуація залишається складною.

    Опитування проводилося наприкінці зими 2026 року серед 664 підприємств із 21 регіону України (без урахування тимчасово окупованих територій). У вибірку увійшли як великі, так і середні та малі компанії з різних секторів економіки — від промисловості до сільського господарства та транспорту.

    Аналітики наголошують, що результати дослідження відображають не офіційний прогноз регулятора, а саме настрої бізнесу. Проте саме ці очікування часто впливають на економічну поведінку компаній — інвестиційні рішення, цінову політику та валютні операції.

    У ширшому контексті ці дані демонструють складний баланс, у якому перебуває українська економіка. З одного боку — поступове відновлення ділової активності, зростання інвестицій і стабілізація інфляції. З іншого — тривала війна, кадровий дефіцит і зовнішні ризики, які формують очікування щодо ослаблення гривні.

    Таким чином, український бізнес входить у 2026 рік із помірним оптимізмом щодо розвитку економіки, але водночас готується до валютних коливань. Вперше сформований прогноз курсу до євро лише підкреслює, що фінансові очікування стають більш комплексними та орієнтованими на реальні зміни у структурі економіки.

  • Експерт попередив про підвищення роздрібних цін на пальне найближчими тижнями

    Експерт попередив про підвищення роздрібних цін на пальне найближчими тижнями

    В Україні очікується подорожчання пального, однак причиною цього є не можливі перебої з постачанням через трубопровід зі Словаччини та Угорщини, а валютний курс і ситуація на світовому нафтовому ринку. Про це у соцмережі повідомив експерт ринку пального Дмитро Льоушкін.

    За його словами, курс національної валюти поступово коригується, що впливає на імпортну складову вартості пального. «Валюту поступово відпускають, стимулюють експорт, знижують дефіцит бюджету, це зрозуміло», – зазначив він.

    Водночас значну роль відіграє ситуація навколо Ірану та напруженість у регіоні Перської затоки. «То ось із нафтою там вузол на Ірані зав’язаний. Є дві думки. Або на тижні, або вже після Рамадану. Але очікування військової операції нагнітає остраху на ринок», – наголосив Льоушкін.

    Експерт звернув увагу, що Ормузька протока є ключовою артерією світового нафтового ринку, через яку проходить близько 20% глобальних поставок. У разі блокування або суттєвого обмеження руху танкерів ціни на нафту можуть різко зрости — до 100 доларів за барель на хвилі панічних настроїв.

    «Навіть важко уявити, як це відіб’ється на вартості пального в Україні», – додав фахівець.

    За його оцінками, оптові ціни вже зросли ще приблизно на одну гривню, а раніше протягом тижня ринок додав близько гривні поступового підвищення. Найближчим часом ці зміни можуть позначитися й на роздрібних цінах на автозаправках.

    «Все це прилетить у роздріб протягом двох тижнів. Поки що розвороту не проглядається, тому роздріб буде як нитка за голкою за оптовим ринком крокувати», – підсумував Льоушкін.

  • Нафта і курс гривні тиснуть на ринок: що буде з цінами на АЗС

    Нафта і курс гривні тиснуть на ринок: що буде з цінами на АЗС

    Підвищення світових цін на нафту разом із ослабленням гривні до долара та євро може призвести до зростання вартості пального на роздрібному ринку України вже з січня. На оптовому ринку бензин і дизельне пальне вже подорожчали приблизно на 2 гривні за літр, і ця тенденція, за оцінками експертів, зберігатиметься.

    Додатковий тиск на ринок створює зростання попиту на арктичне дизельне пальне, яке активно використовують у період морозів. Саме цей сегмент демонструє найшвидшу динаміку подорожчання.

    Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначає, що ключовими чинниками є валютний курс і світові ціни на нафту. За його словами, курс гривні вже додав близько гривні до собівартості, а нафта — ще півтори. Поки що роздрібний ринок стримує підвищення, однак за відсутності змін у макроекономічній ситуації корекція цін у бік зростання можлива вже цього місяця.

    Подібної думки дотримується засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він прогнозує, що бензин і дизель можуть подорожчати приблизно на 2 гривні за літр у разі, якщо курс гривні наблизиться до 44 гривень за долар, а світові ціни на нафту зростуть до 68–69 доларів за барель. За нинішніх показників, коли курс коливається нижче цього рівня, а нафта Brent тримається в межах близько 66 доларів за барель, різкого стрибка цін поки не очікується.

    Окремим фактором залишається зростання попиту на пальне через активне використання генераторів на тлі тривалих відключень електроенергії. За словами Льоушкіна, мережі частково компенсують зниження маржі за рахунок збільшення обсягів продажів. Водночас зростання споживання для генераторів врівноважується традиційним зимовим спадом попиту з боку автотранспорту.

    Оптові ціни тим часом уже пішли вгору: дизель подорожчав приблизно з 44 до 47 гривень за літр, бензин — з 49,6 до 50,9 гривні. Проте експерти наголошують, що навіть за таких умов наразі немає критичних підстав для негайного перегляду роздрібних цін.

    Також, за оцінками учасників ринку, дефіциту пального не очікується. У трейдерів залишаються запаси, яких має вистачити до надходження нових партій імпортного пального. Українська логістика, попри окремі труднощі, здатна забезпечити поточний рівень споживання без ажіотажу.

  • Нацбанк встановив рекорд із продажу долара для підтримки гривні

    Нацбанк встановив рекорд із продажу долара для підтримки гривні

    У грудні 2024 року Національний банк України зафіксував історичний рекорд із продажу своїх золотовалютних резервів. За даними нового звіту регулятора, обсяг проданих валютних коштів на міжбанківському ринку становив $5,3 мільярда.

    Це максимум не тільки за час великої війни – попередній пік було зафіксовано в червні 2022 року в розмірі $3,99 млрд. Але також це найбільший показник за всю історію публічних спостережень НБУ, яку Нацбанк оновлює щомісяця з початку 2012 року. До повномасштабного вторгнення регулятор фіксував свої пікові валютні продажі під час фінансової кризи в жовтні 2014 року – $3,2 млрд/міс. Зараз у 1,7 раза більше.

    За підсумками листопада-2024 золотовалютні резерви НБУ становили $39,9 млрд, і чиновники обіцяли їх сильно наростити за підсумками року завдяки міжнародній допомозі, яка складається не тільки з грантів, а й кредитів. Однак ніхто не уявляв, що нацбанківці з такою швидкістю нарощуватимуть розтрату валютного держзапасу. Навіть керівництво самого НБУ робило заспокійливі заяви.

    Нагадаємо, що під час пресконференції 12 грудня 2024 року валютний заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій запевняв, що ситуація на валютному ринку контрольована, і великих валютних продажів із валютного запасу регулятора не передбачається. Він говорив, що НБУ планує вкластися в $3,5-4 млрд у грудні.

    Цей прогноз не було реалізовано, і навіть при цьому офіційний курс гривня/долар у грудні девальвували з 41,6 грн/$ до 42,04 грн/$.

  • Прогноз курсу долара до гривні на 2025 рік: можливе послаблення до 46-47 грн/дол

    Прогноз курсу долара до гривні на 2025 рік: можливе послаблення до 46-47 грн/дол

    Економічні експерти прогнозують, що протягом 2025 року курс долара до гривні продовжить демонструвати динаміку з періодами зростання та зниження. Однак загальна тенденція вказує на поступове послаблення національної валюти до рівня 46-47 грн за долар. Такий прогноз озвучив начальник департаменту казначейства “Глобус Банку” Тарас Лєсовий.

    Експерт зауважив, що зараз можна лише окреслити основні фактори, які можуть позначитися на курсових показниках.

    “Це і перебіг війни, і загальна економічна ситуація – від розвитку стратегічних галузей до рівня добробуту громадян (особливої уваги заслуговує рівень інфляції), обсяг міжнародної фіндопомоги, обсяг міжнародних резервів тощо”, – зазначив банкір.

    Водночас Лєсовий нагадав, що середньозважений курс у бюджеті на 2025 рік закладено на рівні 45 грн/дол.

    “Тобто, за аналогією 2024 року, це означає, що курсові показники будуть мінливими з етапами зростання та зниження, однак в кінці 2025 року вони можуть коливатися в діапазоні 46-47 грн”, – вважає він.

    За словами експерта, протягом 2024 року на ринку відбувалася м’яка девальвація з поступовим зростанням валютних курсів. При цьому можна виокремити пікові періоди, коли найбільше зростав долар: березень-квітень та травень.

    “За ці три весняні місяці офіційний курс долара зробив ривок аж на 6% – курс зріс з 38,04 грн (на 1 березня) до 40,45 грн (станом на 1 червня)”, – сказав Лєсовий.

    Нацбанк України встановив на 30 грудня офіційний курс долара до гривні на рівні 41,94 грн/дол., тобто гривня послабилася на 10 копійок, порівняно з попереднім показником.

    Згідно з даними на сайті НБУ, офіційний курс євро на понеділок встановлений на рівні 43,75 гривні за один євро, тобто гривня знизилася одразу на 24 копійки.

  • Нацбанк прогнозує майже дворазове зростання інфляції в Україні

    Нацбанк прогнозує майже дворазове зростання інфляції в Україні

    Інфляція в Україні за підсумками 2024 року зросте майже вдвічі порівняно з попереднім роком, досягнувши 9,7%. Такий прогноз оприлюднив Національний банк України у своєму грудневому макроекономічному та монетарному огляді. Це значне підвищення порівняно з рівнем інфляції 2023 року, який становив 5,1%.

    «Фактична споживча інфляція прискорилася (до 9.7% р/р) і перевищила траєкторію прогнозу НБУ. Продовольча інфляція зросла внаслідок суттєвішого, ніж очікувалося, впливу несприятливих погодних умов на с/г культури. Дещо швидше, ніж очікувалося, зростали й адміністративна інфляція, і ціни на паливо. За оцінками Національного банку, зростання цін тривало і в листопаді», – йдеться в цьому документі.

    Говорячи про подорожчання, Нацбанк виділив такі чинники:

    1. У жовтні продовольча інфляція стрімко прискорилася через ефекти спекотної погоди без дощів влітку та восени поточного року, що позначилося на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах продовольчої продукції, насамперед низки овочів і фруктів.

    2. Через подорожчання продовольчої сировини, а також подальше збільшення виробничих витрат підприємств на енергозабезпечення та оплату праці швидше зростали ціни на оброблені продукти харчування.

    3. Прискорювалося зростання цін у харчовій переробці, насамперед у виробництві молочної, борошномельної та м’ясної продукції через зростання вартості сировини та виробничих витрат.

    4. Ціни на непродовольчі товари також прискорили зростання, насамперед під впливом курсового (валютного) фактора в попередні періоди. Це, ймовірно, вплинуло і на уповільнення зниження цін на одяг та взуття. Дещо швидше зростали ціни на послуги, зокрема з охорони здоров’я, зв’язку через зростання виробничих витрат.

    5. Стрімкіше дорожчали алкогольні та тютюнові вироби, зокрема під впливом послаблення обмінного курсу гривні в попередні періоди та боротьби з тіньовою продукцією.

    6. Прискорилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання.

    «У листопаді ділові очікування погіршилися на тлі зростання енергодефіциту, нестачі кадрів і якісної с/г сировини», – зазначається в аналітиці Нацбанку.

  • Курс гривні продовжує знижуватися: експерти оцінюють ситуацію

    Курс гривні продовжує знижуватися: експерти оцінюють ситуацію

    Курс української гривні поступово знижується, демонструючи спад на 10 копійок щоденно. Хоча темпи падіння національної валюти значно нижчі, ніж російського рубля, така динаміка викликає занепокоєння серед експертів та громадян.

    Нацбанк України дає безготівковому курсу долара активно зростати третій день поспіль. Не встиг він учора підняти свій офіційний курс гривня/долара на новий максимум у 41,5035 грн/$, як сьогодні цей рекорд знову був побитий і на завтра, 28 листопада, офіціал встановлено на рівні 41,6010 грн/$.

    З кроком у 10 копійок і вище девальвація офіційного курсу фіксується нечасто, і цей тиждень саме такий:

    – 25 листопада – 41,3193 грн/$;

    – 26 листопада – 41,4387 грн/$;

    – 27 листопада – 41,5035 грн/$;

    – 28 листопада – 41,6010 грн/$.

    Зазвичай після помітного подорожчання долара, НБУ відкочував його назад, дотримувався курсового руху в дві сторони, чого зараз не відбувається. Безготівковий ринок рухається тільки вгору.

    У вівторок міжбанк закрився на 41,595 грн/$, а сьогодні, 27 листопада, стартував угодою по 41,55 грн/$. Утім невелике зміцнення гривні виявилося швидкоплинним, і за перші півгодини котирування підскочило до 41,60 грн/$, а потім і до 41,6215 грн/$. Опівдні долар продавали по 41,64 і за цим цінником було укладено багато угод. Після обіду міжбанк ненадовго відходив на 41,6375, але до закриття торгів все ж зафіксувався на 41,64 грн/$.

    Якщо вчора девальвація гривні відбувалася на середньому обсязі торгів, то зараз він помітно зріс, одразу на 38% – з $200,2 млн до $275,6 млн. Скарбники вважають, що Нацбанк сьогодні продав зі своїх золотовалютних резервів понад $200 млн.

    «Ми бачимо реальне зростання попиту на долар. Як із суто календарних причин (напередодні Дня Подяки в США, де завтра буде вихідний і не працюватимуть банки), так і з психологічних. Наші компанії бачать подорожчання валюти і хочуть швидше її придбати про запас, здійснити проплати за імпортними контрактами. При цьому експортери, які помітили девальвацію, не дуже поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою – потроху притримують долар, щоб продати його пізніше і вигідніше. Ринок відчув тренд на девальвацію гривні, який прогнозували наприкінці 2024 року. Особливо в ньому переконалися після заяви Кабміну про отримання від Світового банку $4,8 млрд, зрозуміло, що уряд захоче його конвертувати за вигіднішим курсом», – розповів “Стране” директор казначейства одного із системних банків.

    На чорному ринку сьогоднішній день починався купівлею/продажем долара в рамках 41,50-41,70 грн/$, а закінчився на 41,7250-41,7830 грн/$.

    У банків готівкові курси в касах переступили 42-гу позначку. Максимальна ціна продажу долара досягла 42,05 грн/$, її ставив МетаБанк, ще у двох структур (ТАСкомбанк і Абанка) було 42,0 грн/$. Середні ж курси купівлі/продажу становили 41,65-41,75 грн/$. Державні Приватбанк і Ощадбанк купували/продавали американську валюту по 41,20-41,80 грн/$ і 41,35-41,85 грн/$, відповідно.

    Максимальні карткові курси продажу долара у банків вийшли на 42,17 грн/$ і 42,55 грн/$, їх виставили Райффайзен Банк і Акордбанк, відповідно. Середня купівля/продаж тут була в рамках 41,29-41,82 грн/$.

    Фінансисти продовжують говорити про стабільний попит на інвалюту з боку населення. Сьогодні його підтвердив свіжий звіт Нацбанку щодо обсягів завезення банками до своїх кас готівкового долара: зафіксовано зростання на 29% у жовтні (до $1,68 млрд), а також на 81,4% (до $12,9 млрд) за 9 місяців 2024 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023-го ($7,1 млрд), і одразу у 4,1 раза більше з довоєнного 2021-го ($3,2 млрд).