Позначка: курятина

  • Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Українська агропромислова група МХП, яка є найбільшим виробником курятини в Україні та одним із провідних експортерів аграрної продукції у Східній Європі, оголосила про масштабну угоду на міжнародному ринку. Компанія підписала домовленість щодо придбання частки у грецькому виробнику м’яса Th. Nitsiakos AVEE — найбільшому виробнику курятини в Греції та одному з ключових гравців місцевого продовольчого сектору.

    Про укладення угоди повідомила пресслужба МХП. Згідно з домовленостями, українська компанія поступово придбає 70% акцій грецького виробника протягом кількох років. Водночас сторони вже передбачили можливість подальшого збільшення частки МХП до 100%, що фактично означатиме повний контроль над бізнесом у перспективі.

    Завершення угоди залежить від виконання стандартних юридичних процедур та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів Греції та Європейського Союзу.

    Засновник і генеральний директор МХП Юрій Косюк назвав угоду важливим кроком для розвитку міжнародного бізнесу компанії та зміцнення її позицій на європейському ринку.

    За словами Косюка, інвестиції в закордонні активи дозволяють компанії диверсифікувати ризики та забезпечувати стабільність українського бізнесу навіть в умовах війни. Він також нагадав, що лише протягом 2022–2025 років МХП інвестував у розвиток виробництва в Україні близько 30 млрд грн.

    Грецька компанія Th. Nitsiakos AVEE є одним із найстаріших і найпотужніших виробників м’ясної продукції в країні. Підприємство працює на ринку понад 50 років і займається виробництвом курятини, яловичини, свинини та кролятини. Крім того, компанія виробляє корми для тварин і має повністю інтегрований цикл виробництва.

    У структурі групи працює понад 1000 співробітників. До активів компанії входять чотири комбікормові заводи, розташовані в Яніні, Арті, Афінах та Салоніках. Щороку вони переробляють близько 350 тисяч тонн зернових культур та понад 200 тисяч тонн соєвого шроту.

    Також до складу бізнесу входять сучасні інкубатори, птахофабрики, м’ясопереробні підприємства, логістичні комплекси та складська інфраструктура. Загальна площа портових складів компанії становить близько 35 тисяч квадратних метрів. Окремим напрямом діяльності є завод із переробки тваринного білка потужністю до семи тонн продукції на годину.

    За підсумками 2025 року виторг Th. Nitsiakos AVEE склав близько 540 млн євро, що робить компанію одним із найбільших гравців продовольчого ринку Греції.

    Для МХП ця угода є черговим етапом міжнародної експансії. Компанія вже має активи не лише в Україні, а й у країнах Південно-Східної Європи. Придбання грецького виробника дозволить значно посилити присутність українського холдингу на ринку Європейського Союзу та отримати доступ до нових каналів збуту.

    На сьогодні МХП обробляє близько 350 тисяч гектарів сільськогосподарських земель у 12 областях України. Компанія експортує продукцію більш ніж у 80 країн світу та володіє портфелем із понад 15 харчових брендів. Серед найбільш відомих торговельних марок — «Наша Ряба», а також мережі «М’ясомаркет» і Döner Маркет.

    Фінансові результати компанії свідчать про активне зростання бізнесу. За підсумками 2025 року виручка МХП зросла на 24% і досягла 3,77 млрд доларів. Чистий прибуток компанії збільшився майже на третину — до 187 млн доларів.

    Скоригований показник EBITDA становив 569 млн доларів. Водночас рентабельність бізнесу дещо знизилася через зростання виробничих витрат та погіршення результатів окремих напрямів діяльності.

    Одним із драйверів розвитку компанії залишається сегмент продукції з високою доданою вартістю. У 2025 році продажі перероблених м’ясних продуктів збільшилися на 27% і перевищили 57 тисяч тонн.

    Водночас виробництво соняшникової олії скоротилося на 41% через високу вартість сировини, а прибутковість цього напрямку суттєво знизилася. Виробництво м’яса птиці в Україні також дещо скоротилося — до 677 тисяч тонн, хоча виробничі потужності залишалися повністю завантаженими.

    Аналітики ринку відзначають, що угода з Th. Nitsiakos AVEE може стати однією з найбільших міжнародних інвестицій українського аграрного бізнесу за останні роки. Вона демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни українські компанії продовжують розширювати свою присутність на міжнародних ринках та інвестувати у стратегічні активи за кордоном.

    Якщо всі необхідні погодження будуть отримані, МХП зможе суттєво зміцнити свої позиції на ринку Європейського Союзу та перетворитися на одного з найбільших виробників м’ясної продукції в регіоні.

  • В Україні огірки подорожчали до 180 грн: що відбувається з цінами на продукти

    В Україні огірки подорожчали до 180 грн: що відбувається з цінами на продукти

    В Україні з початку року зафіксовано суттєве зростання цін на низку базових продуктів харчування. Найбільше подорожчали гречка, курячі яйця, соняшникова олія, а також сезонні овочі — помідори та огірки. Водночас окремі молочні продукти та курятина навіть подешевшали. Про це свідчить аналіз цін у великих торговельних мережах, а також коментарі учасників ринку.

    Одним із ключових факторів подорожчання стала ситуація з гречкою. За словами виконавчого директора Міжнародної асоціації гречки Сергія Громового, в Україні цього року фіксується дефіцит цієї крупи. Минулорічний врожай виявився одним із найгірших за останні 25 років. У результаті ціни на гречку вже зросли в середньому на 7–10%, а за песимістичним сценарієм можуть досягти 80–90 гривень за кілограм у разі ажіотажного попиту.

    Зростання також зафіксовано на ринку соняшникової олії. У деяких торгових мережах ціни на популярні бренди зросли майже на 10 гривень за пляшку. Водночас окремі позиції залишаються стабільними або навіть продаються дешевше в межах акцій.

    Курячі яйця з початку року подорожчали в середньому на 3–7%. Це традиційна тенденція напередодні Великодня, коли попит різко зростає. Однак, за словами виконавчого директора асоціації “Союз птахівників України” Сергія Карпенка, цьогоріч ціни вже досягли піку, і подальшого суттєвого зростання не очікується.

    Найбільш відчутне подорожчання спостерігається в сегменті овочів. Огірки з початку року подорожчали подекуди більш ніж на 50%, а їхня вартість у супермаркетах сягає 150–180 гривень за кілограм. Помідори також тримаються на високому рівні — близько 180 гривень за кілограм. Причина — сезонний фактор і залежність від імпорту, зокрема з Туреччини, де виникли труднощі з постачанням.

    За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, нині ринок перебуває в перехідному періоді між сезонами. Запаси минулорічного врожаю вичерпуються, а нова продукція ще не надійшла, що створює додатковий тиск на ціни. Експерт не виключає подальшого зростання вартості овочів приблизно на 10%.

    Водночас ситуація на ринку молочної продукції залишається стабільною. Ціни на молоко, кефір, сметану та вершкове масло майже не змінилися, а деякі позиції навіть подешевшали. Це пов’язано з глобальним надвиробництвом молочної продукції, яке тисне на ринок.

    Однак у довгостроковій перспективі ситуація може змінитися. За словами представників галузі, частина молочних господарств може закритися, що призведе до скорочення виробництва і зростання цін у майбутньому.

    Щодо м’яса, то курятина наразі залишається одним із небагатьох продуктів, який дешевшав останні місяці. Проте, як зазначають експерти, цей тренд уже вичерпав себе. Через зростання собівартості виробництва ціни можуть повернутися до рівня кінця минулого року.

    Загалом експерти прогнозують, що навесні ціни на продукти харчування в Україні можуть зрости ще на 3–5% через інфляційний тиск, сезонні фактори та зовнішні економічні ризики.

  • Лікарі пояснили, який продукт ефективний проти високого холестерину

    Лікарі пояснили, який продукт ефективний проти високого холестерину

    Підвищений рівень так званого “поганого” холестерину є однією з ключових причин розвитку серцево-судинних захворювань. І морська риба, і курятина традиційно вважаються корисними продуктами, однак їхній вплив на рівень ліпопротеїнів низької щільності відрізняється. Лікарі пояснюють, який продукт ефективніше допомагає контролювати холестерин і підтримувати здоров’я серця.

    Холестерин необхідний організму, адже бере участь у синтезі гормонів, побудові клітинних мембран та регуляції обміну речовин. Проблеми виникають тоді, коли в крові зростає рівень ліпопротеїнів низької щільності. Саме вони відкладаються на стінках судин, звужують їхній просвіт і з часом можуть призводити до атеросклерозу, інфарктів та інсультів. Харчування відіграє ключову роль у тому, чи буде цей процес прискорюватися, чи навпаки — стримуватися.

    Морська риба вважається одним із найефективніших природних продуктів для підтримки серцево-судинної системи. Вона містить велику кількість омега-3 жирних кислот, які сприяють зниженню рівня “поганого” холестерину та підвищенню рівня “хорошого”. Найбільш корисними вважаються жирні сорти риби, зокрема лосось, скумбрія, оселедець, сардини та форель.

    Омега-3 жирні кислоти зменшують запальні процеси в судинах, перешкоджають утворенню холестеринових бляшок, нормалізують рівень тригліцеридів і допомагають зберігати еластичність артерій. Саме цей механізм робить морську рибу особливо цінною для людей із підвищеним холестерином. Фахівці зазвичай радять включати рибу до раціону два-три рази на тиждень, щоб отримати відчутний захисний ефект для серця.

    Курятина, своєю чергою, є більш щадним варіантом порівняно з жирними видами м’яса. Вона містить менше насичених жирів, ніж свинина або яловичина, тому не провокує різкого підвищення рівня ліпопротеїнів низької щільності. Водночас куряче м’ясо не має активної здатності знижувати “поганий” холестерин, а радше виконує роль нейтральної альтернативи більш жирним продуктам.

    Важливе значення має спосіб приготування курятини. Варена, тушкована або запечена курка з мінімальною кількістю жиру вважається найбільш корисною. Смажене м’ясо, особливо з хрусткою скоринкою та великою кількістю олії, може нівелювати користь продукту і негативно впливати на рівень холестерину.

    Таким чином, для активного контролю “поганого” холестерину морська риба є більш ефективним вибором, тоді як курятина підходить як безпечне джерело білка, але не замінює корисних властивостей омега-3 жирних кислот. Найкращий результат для серця дає поєднання збалансованого раціону з регулярним споживанням риби та обмеженням жирних і смажених страв.

  • Вітамін B3: чому він потрібен і які продукти є головними джерелами

    Вітамін B3: чому він потрібен і які продукти є головними джерелами

    Вітамін B3, більш відомий як ніацин або вітамін PP, є одним із ключових для роботи нервової та серцево-судинної систем. Його відкрили третім серед вітамінів групи B, а інша назва – «PP» – походить від англійського «Pellagra-Preventing factor», адже саме він захищає від пелагри. Це захворювання проявляється ураженнями шкіри, проблемами з травленням, слабкістю та порушеннями настрою.

    Користь ніацину не обмежується профілактикою пелагри. Він допомагає організму перетворювати вуглеводи на енергію, бере участь у виробленні гормонів (інсуліну, кортизону, статевих гормонів), підтримує мозок, травну та нервову системи, а також позитивно впливає на стан шкіри.

    За рекомендаціями, дорослим потрібно близько 14 мг ніацину на добу жінкам і 16 мг чоловікам. Вагітним, жінкам у період годування та людям у відновленні після хвороб потреба може бути більшою.

    Найкращими джерелами вітаміну B3 є:
    – печінка (порція яловичої печінки покриває майже всю добову норму),
    – куряче філе,
    – тунець і лосось,
    – нежирна свинина,
    – арахіс, авокадо, картопля,
    – зелений горошок і коричневий рис.

    Збалансований раціон, що включає ці продукти, допоможе забезпечити організм необхідною кількістю ніацину щодня та уникнути серйозних проблем зі здоров’ям.

  • Пісна яловичина покращує мікробіом краще за курятину – нове дослідження

    Пісна яловичина покращує мікробіом краще за курятину – нове дослідження

    Нове дослідження іспанських вчених поставило під сумнів поширену думку про те, що курятина є більш корисною і безпечною для здоров’я, ніж яловичина. Виявилось, що пісна яловичина може бути менш шкідливою для кишківника, а також позитивно впливати на склад корисних бактерій у мікробіомі.

    Вчені дослідили вплив яловичини породи Піренаїка та курятини на 16 здорових молодих людей віком від 18 до 22 років. Протягом 8 тижнів учасники дотримувалися двох різних дієт: одна група їла яловичину тричі на тиждень, інша — курятину. М’ясо готували традиційними способами — смажили, тушкували, запікали, при цьому харчова цінність раціонів була однаковою.

    Результати показали, що дієта з курятиною зменшувала різноманітність корисних бактерій та збільшувала кількість шкідливих мікроорганізмів у кишківнику. Крім того, курятина негативно впливала на засвоєння глюкози і знижувала виробництво амінокислот. Натомість яловичина сприяла зростанню бактерій роду Blautia, які захищають слизову кишківника.

    Водночас інші дослідження, зокрема італійських науковців, вказують, що споживання понад 300 грамів курятини на тиждень може підвищувати ризик смерті від ряду видів раку, зокрема раку шлунка. Причини такого ефекту поки що точно не встановлені, але можуть бути пов’язані з методами приготування або якістю кормів для птиці.

    За даними Cancer Research UK, близько 21% випадків раку кишківника пов’язані зі споживанням червоного або обробленого м’яса через утворення шкідливих хімічних сполук під час оброблення чи приготування.

    Національна служба охорони здоров’я Великобританії (NHS) наголошує, що м’ясо — важливе джерело білка, вітаміну B12 та інших поживних речовин, необхідних для розвитку м’язів і підтримки нервової системи. Водночас NHS радить обмежувати споживання червоного м’яса до 70 грамів на день, щоб мінімізувати ризики для здоров’я, зберігаючи при цьому користь продукту.

    Таким чином, пісна яловичина у помірних кількостях може бути кориснішою за курятину для підтримки здоров’я кишківника і загального стану організму.

  • Ціни на яловичину та свинину в Україні зростають

    Ціни на яловичину та свинину в Україні зростають

    У лютому 2025 року ціни на м’ясо в Україні продовжили зростати, зокрема, яловичина та свинина стали дорожчими. За даними Мінфіну, індекс споживчих цін на м’ясні продукти в лютому 2025 року склав 101,45%, що на 1,45% більше, ніж у січні. При цьому, хоча вартість курятини залишалася стабільною, фахівці попереджають, що ситуація може змінитися через подорожчання кормів.

    У 2025 році м’ясо подорожчало в середньому на 7-22%, залежно від категорії. Наприклад, ціна на куряче стегно зросла на 7%, а на яловичий гуляш – на 22%. Лише за січень цього року м’ясні продукти подорожчали на 2-7%.

    Фахівці відзначають, що зростання цін на м’ясо має кілька причин. В “Українському клубі аграрного бізнесу” пояснюють, що війна і економічна нестабільність впливають на всі етапи виробництва: від утримання худоби до переробки м’яса. Яловичина дорожчає через скорочення поголів’я та підвищення вартості живця на переробних підприємствах. Свинина також стала дорожчою через перебої в постачанні, адже багато виробників розташовані поблизу лінії фронту.

    Економіст Олег Пензін зазначає, що в умовах війни багато господарств змушені скорочувати обсяги виробництва, що може спричинити подальше зростання цін та дефіцит якісної продукції на ринку.

    Хоча постачання курятини залишається стабільним, вартість цього м’ясного продукту також може зростати через підвищення цін на електроенергію та корми. Це означає, що споживачі можуть зіткнутися з новим витком подорожчання м’ясних продуктів у найближчі місяці.