Позначка: КВІР

  • Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження проти A7 Network — пов’язаної з Росією тіньової фінансової мережі, яку Вашингтон звинувачує у створенні паралельної системи міжнародних розрахунків для обходу санкцій. За даними американського Мінфіну, інфраструктурою A7 користувалися не лише російські підсанкційні структури, а й Центральний банк Ірану, Корпус вартових ісламської революції та пов’язані з Тегераном організації.

    1 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — внесло A7 до санкційних списків як значну транснаціональну злочинну організацію. Паралельно FinCEN — американське Управління боротьби з фінансовими злочинами — запропонувало фактично перекрити перекази коштів, пов’язані із субагентами мережі, та окремо попередило банки про характерні ознаки операцій A7.

    Американська влада стверджує, що A7 створили та підтримували вже підсанкційні особи саме для обходу фінансових обмежень. Її основу становить широка мережа компаній у третіх країнах, які формально можуть виглядати як звичайні комерційні структури. Через них, за версією Мінфіну США, проводили платежі, які насправді були пов’язані з підсанкційними особами або секторами економіки.

    Для маскування походження грошей використовували підроблені торговельні документи, неправдиві імпортно-експортні записи та спотворені описи товарів. Це дозволяло представляти заборонені або підозрілі транзакції як стандартну оплату за міжнародну торгівлю.

    Масштаб системи виявився значним. FinCEN встановило, що лише з січня 2025-го до червня 2026 року субагенти A7 обробили транзакцій більш ніж на $17 млрд. Водночас сама мережа заявляла, що станом на січень 2026 року проводила понад 2000 операцій щодня, а загальний обсяг її розрахунків перевищив 7,5 трлн рублів — приблизно $91,5 млрд. За оцінкою американського Мінфіну, це відповідало приблизно 13% зовнішньоторговельних операцій Росії за 2025 рік.

    Влітку масштаб системи продовжив зростати. Reuters у серпні повідомляв, що оборот рублевого стейблкоїна A7A5, який є частиною інфраструктури A7, від моменту запуску наблизився вже до $140 млрд. Голова підсанкційного російського Промсвязьбанку Петро Фрадков тоді називав A7A5 найбільшим недоларовим стейблкоїном у світі.

    Ключовою фігурою A7 американський Мінфін називає Ілана Шора — молдовського бізнесмена, який перебуває під санкціями США і був засуджений у Молдові у справі про масштабне банківське шахрайство. Сам Шор у червні відкрито заявляв Reuters, що A7 має намір розширюватися на міжнародному рівні, попри санкції США, ЄС та Великої Британії. Компанія займається транскордонними розрахунками і використовує, зокрема, криптовалюти, золото та місцеві валюти для проведення платежів поза традиційними західними фінансовими каналами.

    A7 була створена за участі російського Промсвязьбанку — фінансової установи, орієнтованої на обслуговування оборонного сектору РФ. У серпні 2025 року США вже ввели санкції проти A7 LLC, її дочірніх структур A71 та A7 Agent, а також компанії Old Vector, що випускає A7A5. За даними OFAC, A7 належала Шору та Промсвязьбанку.

    Особливу увагу Вашингтон тепер звернув на використання цієї російської інфраструктури Іраном. За даними Мінфіну США, через субагентів A7 проводили операції Центральний банк Ірану та Корпус вартових ісламської революції. Окремі компанії мережі, як стверджує американська влада, були задіяні у продажу іранської нафти та закупівлі озброєння.

    Один із субагентів A7 проводив операції зі структурами, пов’язаними з іранським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, судноплавних та підставних компаній, через які Тегеран продає нафту в обхід обмежень. Цей субагент та пов’язана з ним компанія отримали майже $140 млн від структур, які американський Мінфін пов’язує з обходом іранських санкцій. Ще близько $1,6 млн було переказано компанії, яку США пов’язують одночасно з обходом санкцій та закупівлею озброєнь для Ірану.

    Крім того, OFAC заявляє, що інфраструктура A7 використовувалася для фінансової підтримки Корпусу вартових ісламської революції та іранських проксі, зокрема ХАМАС. Американське відомство також пов’язало мережу з іранською криптобіржею Nobitex та операціями, пов’язаними з північнокорейськими атаками на криптовалютні платформи. Це твердження американської влади, а не незалежно встановлений судом факт щодо кожної окремої транзакції.

    Окремим інструментом A7 став стейблкоїн A7A5, забезпечений рублем. Його випускає Old Vector LLC. За даними OFAC, токен створили для того, щоб учасники A7 могли проводити міжнародні платежі в обхід санкцій і водночас генерувати дохід для підсанкційної фінансової інфраструктури.

    Проблемою A7 займаються не лише США. 31 серпня Велика Британія випустила перше загальнонаціональне попередження для фінансового сектору щодо цієї мережі. Британська влада заявила, що A7 використовує компанії та фінансові установи у третіх країнах, щоб зберігати доступ Росії до міжнародних платежів і обходити санкційні бар’єри.

    Раніше Лондон уже запроваджував обмеження проти криптовалютної інфраструктури, пов’язаної з A7A5, зокрема проти компаній у Киргизстані. За даними Reuters, британські санкції стосувалися Old Vector і Grinex, які були пов’язані з рублевим стейблкоїном.

    На сайті «Ненька інфо» раніше писали про ширшу проблему обходу санкцій Росією та Іраном. Зокрема, у травні видання повідомляло про постачання китайськими компаніями компонентів для виробництва Shahed до Росії та Ірану попри західні обмеження. Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Також «Ненька інфо» писала про американські ініціативи щодо посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів, зокрема про санкційні механізми, які одночасно стосуються російського та іранського напрямків. США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Після рішення від 1 жовтня все майно та майнові інтереси A7, які знаходяться у США або контролюються американськими особами, підлягають блокуванню. Так само блокуються компанії, які на 50% і більше прямо чи опосередковано належать підсанкційним особам. Американським громадянам і компаніям забороняються операції з такими активами без спеціального дозволу OFAC.

    Однак цього разу Вашингтон намагається піти далі за звичайне заморожування активів. Запропоноване FinCEN правило має ускладнити роботу саме субагентів A7, тобто десятків або потенційно сотень компаній, через які мережа може змінювати маршрути платежів після введення санкцій проти однієї конкретної юридичної особи.

    Саме така децентралізована структура і була головною силою A7: підсанкційні платежі могли постійно перекидатися через нові компанії, рахунки та юрисдикції, тоді як для банку на вході вони виглядали як звичайна оплата товарів чи послуг.

    Тепер американська влада намагається зробити ризиковою роботу з усією мережею одразу.

    Для Росії це ще один удар по фінансовій інфраструктурі, яку Москва вибудовувала після відключення частини російських банків від західних систем та посилення санкцій після повномасштабного вторгнення в Україну. Для Ірану — чергове ускладнення доступу до міжнародних розрахунків, продажу нафти та закупівлі товарів подвійного призначення.

    Водночас ефективність нових заходів залежатиме від того, наскільки активно банки й фінансові установи у третіх країнах виконуватимуть американські обмеження. Досвід самої A7 показує, що мережа вже кілька разів перебудовувалася після попередніх санкцій і продовжувала нарощувати обороти.

    Але тепер Вашингтон фактично визначив не окрему компанію, а всю A7 як транснаціональну злочинну фінансову мережу. Це різко підвищує ризики для будь-яких банків, платіжних компаній, криптовалютних платформ і посередників, які продовжать проводити операції від її імені.

  • «Ескалація в Ормузькій протоці»: США та Іран обмінялися ракетно-авіаційними ударами в Перській затоці

    «Ескалація в Ормузькій протоці»: США та Іран обмінялися ракетно-авіаційними ударами в Перській затоці

    5 вересня 2026 року відбулося різке загострення військового протистояння на Близькому Сході. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) запустив балістичні ракети по кораблях ВМС США. У відповідь авіація та безпілотники Центрального командування ЗС США (CENTCOM) завдали ударів по трьох іранських нафтових танкерах, реалізуючи нову стратегію знищення тіньового флоту Тегерана.

    Ключові деталі та перебіг ескалації

    • Атака на кораблі ВМС США: Іран випустив балістичні ракети в бік американського авіаносця та есмінця. За даними CENTCOM, кораблі успішно маневрували та уникнули влучань, поранених серед особового складу немає. Натомість КВІР заявив про нібито пошкодження американських суден і їхній вихід із зони залучення.
    • Удари у відповідь по танкерному флоту: ВПС та ВМС США застосували винищувачі й ударні БпЛА проти трьох суден, які фінансували діяльність КВІР:
      • M/T Downy (уражений біля острова Харк, виведений з ладу);
      • M/T Stark 1 (уражений поблизу Джаска, критично пошкоджений);
      • M/T Kylo (зазнав масованого бомбардування в Оманській затоці та затонув).
    • Зміна стратегії Адміністрації США: Взаємні удари стали етапом нової лінії Вашингтона щодо підвищення ціни війни для Ірану. Якщо раніше цілями були військові радари та системи ППО, то тепер США перейшли до систематичної ліквідації іранського експортного флоту.
    • Реакція Тегерана: МЗС Ірану кваліфікувало знищення танкерів як «воєнний злочин» у межах економічної війни. Командування КВІР оголосило про атаки у відповідь на цивільні та американоорієнтовані судна в Ормузькій протоці.

    З заяви очільника Центрального командування ЗС США (CENTCOM) адмірала Бреда Купера:

    «Сигнал для КВІР має бути чітким: ми без вагань захищатимемо американські сили і, якщо знадобиться, повністю знищимо обмежений і незахищений нафтовий флот Ірану».

     

  • США завдали ударів по КВІР біля Ормузької протоки: Іран відповів атакою на американські сили

    США завдали ударів по КВІР біля Ормузької протоки: Іран відповів атакою на американські сили

    Сполучені Штати завдали ударів по підрозділах Корпусу вартових ісламської революції поблизу стратегічно важливої Ормузької протоки. У Вашингтоні заявляють, що операція була спрямована проти іранських сил, які встановлювали морські міни та створювали загрозу міжнародному судноплавству. Тегеран уже назвав дії американських військових «актом агресії», тоді як США відкинули ці звинувачення.

    Про операцію повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM).

    За версією американського командування, військові вжили «обмежених і точних заходів» проти підрозділів КВІР, причетних до мінування та створення небезпеки для суден в Ормузькій протоці.

    У CENTCOM наголосили, що метою операції був захист цивільного судноплавства та одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу.

    «По суті, Іран створив цю загрозу, а американські військові її усунули, щоб захистити цивільних моряків, торговельне судноплавство та вільний потік світової торгівлі», — заявили в американському командуванні.

    Американські військові також відкинули заяви КВІР про те, що дії США були «актом агресії». У Вашингтоні наполягають, що операція стала відповіддю на безпосередню загрозу судноплавству.

    США знову атакували територію Ірану

    Напередодні американські військові вперше більш ніж за місяць завдали удару по іранському острову Ларак, розташованому поблизу Ормузької протоки.

    Таким чином, напруження між Вашингтоном і Тегераном знову почало стрімко зростати після відносного затишшя.

    Іранська сторона не залишила американські дії без відповіді. Після удару по Лараку Тегеран атакував американські сили в Йорданії.

    Нова ескалація особливо небезпечна через місце протистояння. Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети: будь-яке серйозне порушення руху суден у цьому районі може позначитися не лише на ситуації на Близькому Сході, а й на глобальних поставках енергоносіїв.

    Загроза мін залишається

    Ситуацію додатково ускладнюють повідомлення про можливе мінування Ормузької протоки.

    За даними Bloomberg, попри заяви президента США Дональда Трампа про повне очищення маршруту, протока, ймовірно, все ще може залишатися замінованою.

    Саме можливу мінну загрозу американська сторона називає однією з причин нової військової операції.

    Одночасно тривають дипломатичні спроби не допустити подальшого загострення. Катар веде переговори з Іраном щодо деблокування Ормузької протоки. За наявною інформацією, Тегеран погодився сформувати перелік умов, за яких нормальний рух суден може бути відновлений.

    Однак після нового обміну ударами перспективи швидкої деескалації стають дедалі менш визначеними.

    Чому Ормузька протока настільки важлива

    Ормузька протока з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем і є одним із ключових маршрутів транспортування нафти та скрапленого природного газу.

    Через неї проходять величезні обсяги енергоресурсів із країн Перської затоки на світові ринки. Тому навіть загроза блокування протоки традиційно викликає побоювання щодо перебоїв із постачанням та можливого зростання світових цін на нафту.

    Нинішня ситуація створює одразу кілька ризиків: можливе мінування морського маршруту, пряме протистояння США та Ірану, атаки на американські сили в регіоні та загроза для цивільних торговельних суден.

    Особливо небезпечним є те, що Вашингтон і Тегеран фактично по-різному трактують саму причину останнього удару. США називають свої дії операцією із захисту судноплавства, тоді як Іран розцінює їх як військову агресію.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи обмежаться сторони нинішнім обміном ударами, чи протистояння навколо Ормузької протоки переросте у новий виток масштабної ескалації на Близькому Сході.

  • Іран вимагає компенсації від України: чому знову згадали трагедію рейсу МАУ PS752

    Іран вимагає компенсації від України: чому знову згадали трагедію рейсу МАУ PS752

    Після інциденту з іранським судном у Каспійському морі офіційний Тегеран зажадав від України відшкодування збитків. На цьому тлі в українському інформаційному просторі знову порушили питання відповідальності Ірану за збиття літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 у 2020 році.

    Таку позицію у своїй авторській колонці для «Апострофа» висловив військовий експерт та співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов.

    За останніми повідомленнями, Іран після телефонної розмови міністра закордонних справ Аббаса Арагчі з главою МЗС України Андрієм Сибігою заявив про необхідність компенсації за пошкодження свого торговельного судна у Каспійському морі. Українська сторона наголосила, що її дії були спрямовані виключно на самооборону від російської агресії та закликала Тегеран припинити будь-яку військову підтримку Росії.

    Снєгирьов вважає, що такі вимоги виглядають суперечливо, оскільки Іран досі не забезпечив повного виконання міжнародних вимог щодо відповідальності за катастрофу рейсу PS752.

    Нагадаємо, 8 січня 2020 року поблизу Тегерана був збитий літак Boeing 737-800 авіакомпанії МАУ, який виконував рейс PS752 до Києва. Загинули всі 176 людей, які перебували на борту. Через кілька днів іранська влада визнала, що літак був уражений двома ракетами сил протиповітряної оборони, пояснивши це людською помилкою під час періоду підвищеної бойової готовності.

    У своїй колонці експерт ставить під сумнів офіційну версію Ірану про випадковість інциденту. Він звертає увагу на технічні характеристики зенітного комплексу «Тор-М1», відмінності між цивільним літаком і крилатою ракетою, а також на роботу систем розпізнавання повітряних цілей. На його думку, ці фактори викликають додаткові запитання щодо обставин трагедії.

    Снєгирьов також нагадує, що після катастрофи Україна, Канада, Велика Британія та Швеція створили Міжнародну координаційну групу для домагання відповідальності Ірану. За його словами, переговорний процес був фактично припинений після того, як Тегеран відмовився визнавати міжнародно-правову відповідальність у повному обсязі.

    Окремо автор згадує рішення канадського суду, який за позовами родичів загиблих присудив стягнення компенсації з Ірану. Водночас виконання цього рішення залишається складним через необхідність пошуку та арешту іранських активів за кордоном.

    На думку Снєгирьова, нинішні вимоги Ірану щодо компенсації за інцидент у Каспійському морі не можуть розглядатися окремо від питання відповідальності за збиття рейсу PS752. Він вважає, що справедливе розслідування трагедії та притягнення винних до відповідальності залишаються необхідною умовою для відновлення довіри та дотримання норм міжнародного права.

    Українська влада офіційно не пов’язувала вимоги Ірану щодо компенсації із справою рейсу PS752. Водночас Київ продовжує наполягати на тому, що Тегеран має припинити підтримку Росії та виконати свої міжнародно-правові зобов’язання щодо катастрофи українського пасажирського літака.

  • Нова ескалація в Ормузькій протоці: Іран атакував комерційні судна ракетами

    Нова ескалація в Ормузькій протоці: Іран атакував комерційні судна ракетами

    Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР), за даними американських посадовців, завдав ракетного удару по двох комерційних суднах, які проходили через Ормузьку протоку. Внаслідок атаки обидва судна зазнали значних пошкоджень, однак інформації про загиблих чи постраждалих членів екіпажів наразі немає.

    Про інцидент спочатку повідомило видання Axios із посиланням на двох американських чиновників. Згодом інформацію підтвердили міжнародні агентства, зокрема Reuters, а також низка західних медіа.

    За даними джерел, Іран випустив щонайменше дві ракети по цивільних суднах, які здійснювали транзит через одну з найважливіших морських транспортних артерій світу. Обидва кораблі отримали суттєві пошкодження корпусу та внутрішніх систем, проте екіпажі змогли уникнути людських втрат.

    Паралельно британське агентство United Kingdom Maritime Trade Operations (UKMTO) повідомило про сигнал лиха від капітана танкера, який перебував поблизу узбережжя Оману. За інформацією відомства, судно було уражене невідомим боєприпасом, після чого на борту виникла масштабна пожежа.

    За інформацією американських чиновників, друге комерційне судно також було уражене практично одночасно з першим. У Вашингтоні розцінюють цей інцидент як чергову атаку Ірану на міжнародне цивільне судноплавство, що може поставити під загрозу безпеку одного з ключових енергетичних маршрутів світу.

    Ормузька протока є стратегічним морським коридором, через який щодня транспортується значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-яка ескалація в цьому районі традиційно викликає занепокоєння на світових енергетичних ринках та серед міжнародних судноплавних компаній.

    Інцидент стався на тлі напружених, але безрезультатних непрямих переговорів між США та Іраном щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. За даними Axios, атака може поставити під загрозу попередні домовленості про зниження напруженості в регіоні.

    Офіційний Тегеран станом на момент публікації не підтвердив відповідальність за удар. Водночас іранські державні медіа заявили, що одне із суден нібито проігнорувало попередження щодо маршруту руху, хоча прямого визнання атаки не зробили.

  • Іран атакував судно в Ормузькій протоці: нова ескалація на Близькому Сході

    Іран атакував судно в Ормузькій протоці: нова ескалація на Близькому Сході

    Корпус вартових ісламської революції (КВІР) Ірану здійснив атаку на комерційне судно під прапором Сінгапуру в районі Ормузької протоки у четвер, 25 червня, що стало черговим інцидентом у одному з найчутливіших морських маршрутів світу. Про це повідомляє CBS News із посиланням на міжнародні морські служби та американських посадовців.

    За інформацією британської організації UK Maritime Trade Operations (UKMTO), інцидент стався у вечірній час, коли вантажне судно проходило поблизу узбережжя Оману в межах Ормузької протоки. Спочатку повідомлялося, що судно могло зазнати удару невідомим снарядом, однак згодом американський посадовець підтвердив, що атаку було здійснено іранським безпілотником, який уразив судно під час руху.

    Унаслідок удару було пошкоджено місток судна, що є критично важливою частиною управління морським транспортним засобом, однак, попри інцидент, ніхто з екіпажу не постраждав. Судно змогло зберегти хід і продовжило рух за маршрутом, що свідчить про обмежений, але потенційно небезпечний характер атаки.

    Ормузька протока, де стався інцидент, є одним із найважливіших стратегічних морських коридорів у світі, через який проходить значна частина глобальних поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які порушення безпеки судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають занепокоєння на міжнародних енергетичних ринках, а також серед страхових і логістичних компаній, які оцінюють ризики проходження суден через зону підвищеної напруги.

    Окрему увагу викликає питання навігаційних маршрутів у протоці. Схвалений США маршрут проходження цивільних суден пролягає вздовж узбережжя Оману, що вважається більш безпечним із точки зору уникнення зон підвищеної військової активності. Водночас Іран наполягає на використанні альтернативного, північного маршруту, який перебуває в зоні впливу його структур безпеки та військових підрозділів, що періодично створює додаткову напругу між сторонами та судноплавними компаніями.

    На тлі інциденту створене в Ірані управління з питань Ормузької протоки (PGSA) оприлюднило заяву, в якій наголосило, що дотримання визначених ним маршрутів є обов’язковою умовою безпечного проходу суден. У відомстві підкреслили, що відхилення від встановлених шляхів може призвести до втрати страхового покриття та інших гарантій, пов’язаних із міжнародним морським страхуванням.

    У заяві також зазначалося, що контроль за маршрутами є елементом забезпечення безпеки судноплавства в регіоні, однак подібні формулювання неодноразово ставали предметом суперечок між Іраном та західними країнами, які вважають свободу судноплавства в Ормузькій протоці ключовим принципом міжнародного морського права.

    Інцидент із атакою на судно відбувається на тлі складної та суперечливої дипломатичної ситуації в регіоні. Лише кількома днями раніше Сполучені Штати та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо припинення війни, який набрав чинності 18 червня. Документ передбачає рамкові домовленості щодо поступової деескалації, а також подальші переговори про створення масштабного інвестиційного фонду для відновлення іранської економіки, який оцінюється приблизно у 300 мільярдів доларів.

    Крім того, угода передбачає можливість поступового відновлення експорту іранських енергоресурсів у межах контрольованого процесу економічної нормалізації. Водночас експерти наголошують, що навіть за наявності таких домовленостей ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною, а поодинокі інциденти можуть суттєво впливати на рівень довіри між сторонами.

    На цьому тлі атака на комерційне судно в Ормузькій протоці може розглядатися як сигнал про збереження високого рівня ризиків у регіоні та потенційне загострення протиріч між ключовими гравцями, попри формальні дипломатичні домовленості. Міжнародні спостерігачі зазначають, що подібні інциденти мають не лише локальний військовий вимір, а й безпосередній вплив на глобальну енергетичну безпеку та стабільність світових ринків.

  • Одна заява Ірану сколихнула світ: під загрозою головний нафтовий маршрут планети

    Одна заява Ірану сколихнула світ: під загрозою головний нафтовий маршрут планети

    Іран заявив про повне перекриття Ормузької протоки та пригрозив перетворити Близький Схід на «пекло» після нової хвилі американських ударів по військових об’єктах країни. Ця заява стала черговим етапом стрімкої ескалації конфлікту між Тегераном і Вашингтоном, який останніми днями набув рис відкритого військового протистояння. Водночас американська сторона заперечує інформацію про фактичне блокування стратегічного морського маршруту та наголошує, що міжнародне судноплавство через протоку триває у звичайному режимі.

    Про нові погрози Ірану повідомляє CNN із посиланням на заяви Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та американських військових. За даними телеканалу, Тегеран оголосив про закриття Ормузької протоки для всіх типів суден, включаючи нафтові танкери, торговельні кораблі та інші цивільні й військові плавзасоби.

    У КВІР заявили, що будь-яке судно, яке спробує пройти через протоку після оголошення про її закриття, може стати законною військовою ціллю. Особливо різкою була заява командувача Повітряно-космічних сил КВІР Саєда Хоссейна Мусаві Ефтехарі, який пригрозив масштабною відповіддю на будь-які спроби поставити під сумнів контроль Ірану над регіоном.

    За його словами, якщо безпека Ормузької протоки буде порушена або якщо противники Ірану продовжать військовий тиск, Тегеран готовий завдати ударів із усієї своєї території. У заяві пролунали погрози перетворити регіон на «пекло» для супротивників Ісламської Республіки.

    Нова заява Ірану пролунала на тлі різкого загострення американо-іранського конфлікту. Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив про інцидент в районі Ормузької протоки, під час якого, за його словами, іранські сили збили американський військовий вертоліт AH-64 Apache. Після цього американський лідер пообіцяв жорстку відповідь та заявив, що Тегеран заплатить високу ціну за свої дії.

    Вже в ніч на 10 червня американські війська завдали ударів по низці іранських військових об’єктів. За повідомленнями американських ЗМІ, під удар потрапили системи протиповітряної оборони, командні пункти, склади озброєння та інші стратегічні об’єкти військової інфраструктури.

    Іранська сторона підтвердила факт атак та заявила про відповідні удари по американських цілях на Близькому Сході. Тегеран стверджує, що його сили завдали шкоди об’єктам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, хоча незалежного підтвердження цих заяв наразі немає.

    Ситуація ще більше загострилася після того, як Дональд Трамп звинуватив Іран у навмисному затягуванні переговорів та пригрозив новими ударами. За даними американських медіа, у Білому домі відбулася термінова нарада за участю керівництва Пентагону та Ради національної безпеки, де обговорювалися варіанти подальших дій щодо Ірану.

    Згодом міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що американські військові готові до проведення нової масштабної операції в найкоротші терміни. Уже в ніч на 11 червня США відновили серію ударів по території Ірану, що стало приводом для нових жорстких заяв із боку Тегерана.

    Попри повідомлення про закриття Ормузької протоки, Центральне командування США (CENTCOM) виступило із запереченням цієї інформації. Американські військові заявили, що міжнародне судноплавство через протоку продовжується, а жодних підтверджень фактичного блокування руху немає.

    Також Вашингтон спростував заяви іранських державних медіа про нібито бойові зіткнення між американськими та іранськими силами в акваторії протоки. У США наголосили, що жоден американський військовий корабель не був пошкоджений і не зазнав атак.

    Водночас сама поява подібних заяв викликала серйозне занепокоєння на світових ринках. Ормузька протока є одним із найважливіших морських маршрутів планети та фактично головною артерією для експорту нафти з країн Перської затоки. Через цей вузький морський коридор щодня проходять десятки танкерів, які перевозять близько п’ятої частини світового обсягу нафти та значну частину зрідженого природного газу.

    Саме тому будь-які загрози перекриття протоки автоматично впливають на світові ціни на енергоносії. Після заяв Ірану нафтотрейдери почали закладати у вартість сировини додаткову премію за ризик, побоюючись можливих перебоїв у постачанні.

    Експерти наголошують, що навіть якщо Ормузька протока фактично не заблокована, сам ризик військових дій у цьому районі може суттєво вплинути на глобальну економіку. Будь-яке загострення в регіоні Перської затоки здатне спричинити зростання цін на нафту, збільшення транспортних витрат та нові проблеми для світових ланцюгів постачання.

    Особливу тривогу викликає той факт, що нинішнє загострення відбувається на тлі нестабільності в інших регіонах світу. Аналітики попереджають, що тривале протистояння між США та Іраном може призвести до ширшої регіональної кризи із залученням союзників обох сторін та створити додаткові ризики для міжнародної безпеки.

    На цьому тлі світова спільнота уважно стежить за розвитком подій навколо Ормузької протоки, яка вкотре опинилася в центрі глобальної геополітичної напруги. Подальші кроки Вашингтона і Тегерана можуть визначити не лише майбутнє конфлікту між двома країнами, а й вплинути на стан світової економіки та безпеки далеко за межами Близького Сходу.

  • Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ситуація між Сполученими Штатами та Іраном різко загострилася після взаємного обміну ударами по військових і стратегічних об’єктах у регіоні Перської затоки та поблизу Ормузької протоки. Експерти вже називають події одним із найнебезпечніших витків конфронтації за останній період, оскільки сторони перейшли до прямої військової взаємодії із застосуванням ракет, дронів та ударів по інфраструктурі спостереження.

    Про це повідомляють Reuters та ABC News із посиланням на Центральне командування США (CENTCOM) та Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР).

    За заявою іранської сторони, КВІР здійснив ракетні удари по американських військових об’єктах у регіоні Перської затоки, які Тегеран розглядає як відповідь на попередні дії США проти іранської прибережної інфраструктури. Іранські військові стверджують, що операція мала «обмежений і цільовий характер», спрямований виключно на об’єкти американських сил у регіоні.

    У свою чергу, Центральне командування США повідомило, що Іран випустив щонайменше сім балістичних ракет у напрямку Кувейту та Бахрейну — регіонів, де розташовані ключові американські військові бази та логістичні центри.

    За даними Пентагону, система протиракетної оборони зуміла перехопити щонайменше шість ракет, ще одна не досягла запланованої цілі. Американська сторона наголошує, що суттєвих пошкоджень інфраструктури не зафіксовано.

    Також повідомляється, що сили США брали участь у відбитті комбінованих атак, включно з ракетами та безпілотниками, які були спрямовані на військові об’єкти в Кувейті та Бахрейні.

    Перед іранським ракетним обстрілом американські військові заявили про знищення чотирьох ударних безпілотників Ірану, які рухалися у напрямку Ормузької протоки. У CENTCOM підкреслили, що ці дрони становили пряму загрозу для морського судноплавства в одному з найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Після цього Сполучені Штати завдали ударів по іранських радіолокаційних станціях у районах Горука та на острові Кешм. За даними американських військових, ці об’єкти використовувалися для контролю повітряного та морського руху в стратегічно важливій частині Перської затоки.

    У Вашингтоні заявили, що ці дії мали «обмежений оборонний характер» і були спрямовані на нейтралізацію систем спостереження, які могли використовуватися для координації подальших атак.

    Обидві сторони поширюють взаємно суперечливі заяви щодо наслідків ударів. Іранські медіа стверджують про ураження американських об’єктів, включно зі штабом 5-го флоту ВМС США в Бахрейні, однак Пентагон категорично заперечує ці повідомлення.

    Американська сторона наголошує, що втрат серед особового складу немає, а всі ключові об’єкти продовжують функціонувати у штатному режимі. У той же час Тегеран заявляє про «успішне досягнення цілей операції», не надаючи незалежного підтвердження своїх тверджень.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація в районі Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів світових постачань нафти і скрапленого газу. Будь-яке загострення в цьому регіоні здатне миттєво вплинути на глобальні енергетичні ринки, ціни на нафту та логістику міжнародної торгівлі.

    Аналітики зазначають, що обидві сторони дедалі частіше завдають ударів по об’єктах, які пов’язані не лише з військовою інфраструктурою, а й із системами спостереження та контролю морських шляхів.

    Події розгортаються на тлі фактичної стагнації дипломатичних контактів між Вашингтоном і Тегераном. Жодна зі сторін не демонструє готовності до деескалації, натомість риторика стає дедалі жорсткішою.

    За даними західних ЗМІ, у політичному та військовому керівництві США розглядаються різні сценарії подальших дій у разі повторних атак на американські сили в регіоні. Серед них не виключається і розширення масштабів військової операції проти Ірану.

    Експерти попереджають, що подальше загострення може перерости у ширший регіональний конфлікт із потенційним залученням союзників обох сторін та серйозними наслідками для глобальної безпеки та енергетичного ринку.

  • У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У Європейському Союзі посилюється занепокоєння щодо присутності та діяльності іранських військових аташе в низці європейських країн, яких у закритих аналітичних документах підозрюють у можливому зв’язку з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) та використанні дипломатичного статусу як прикриття для діяльності, що виходить за межі офіційних дипломатичних функцій.

    Про це повідомляє Euractiv із посиланням на непублічну доповідь європейських структур безпеки, з якою ознайомилися журналісти видання.

    Згідно з документом, частина іранських військових аташе, які офіційно працюють при посольствах Ірану в країнах ЄС, можуть фактично бути діючими офіцерами КВІР, які виконують завдання, пов’язані з військово-розвідувальною або координаційною діяльністю. У доповіді наголошується, що така практика потенційно дозволяє представникам структури, яка в Європейському Союзі вже фігурує як терористична організація, користуватися перевагами дипломатичного статусу, включно з імунітетом, захистом від переслідування та вільним пересуванням у межах Шенгенської зони.

    Аналітики, які готували документ, звертають увагу на те, що наявність подібних посадових осіб у дипломатичних місіях створює складну ситуацію для європейських спецслужб, оскільки формально їхня діяльність захищена міжнародними дипломатичними нормами, але водночас існують підозри щодо їхнього зв’язку з військовими структурами, які перебувають під санкціями.

    Серед конкретних прикладів у доповіді згадується військовий аташе Ірану в Польщі Мохаммад Нагхізадех. Його ім’я наводиться як один із випадків, що викликають особливу увагу європейських аналітиків у контексті загальної присутності іранських військових представників у регіоні.

    У документі також детально розглядається ширший геополітичний контекст. Зазначається, що після ескалації напруженості між Іраном, США та Ізраїлем роль КВІР усередині іранської політичної системи ще більше зросла. У доповіді йдеться про те, що Корпус поступово перетворюється на ключовий центр ухвалення рішень у сфері безпеки та зовнішньої політики, а його вплив на державні інституції Ірану посилився.

    Окремо згадується фігура командувача КВІР Ахмада Вахіді, якого в документі описують як одну з центральних осіб у структурі силового блоку Ірану. Йому приписують значний вплив на координацію силових відомств, формування політичних рішень у сфері безпеки та участь у визначенні переговорних позицій Тегерана у відносинах із міжнародними партнерами. При цьому в доповіді підкреслюється, що зростання ролі КВІР змінює баланс сил усередині іранської держави, зміщуючи його у бік військово-силового блоку.

    На цьому тлі європейські аналітики висловлюють побоювання, що дипломатична присутність осіб, пов’язаних із КВІР, може створювати потенційні ризики для безпеки країн ЄС. Зокрема, йдеться про можливі операції впливу, розвідувальну діяльність, а також використання дипломатичних каналів для координації дій за межами офіційних дипломатичних функцій.

    У зв’язку з цим у закритій доповіді містяться рекомендації щодо можливих політичних і дипломатичних кроків. Серед них — запровадження додаткових санкцій проти осіб, які можуть бути пов’язані з КВІР, а також перегляд статусу іранських військових аташе у країнах ЄС. Окремо пропонується розглянути можливість їх вислання з європейських держав як кроку, спрямованого на посилення тиску на Тегеран і обмеження впливу структур, які в ЄС вважають дестабілізуючими.

    У документі підкреслюється, що подібні заходи можуть стати частиною ширшої стратегії міжнародної ізоляції іранського Корпусу вартових ісламської революції та зменшення його можливостей діяти за межами країни.

    Питання статусу іранських дипломатичних і військових представників у Європі вже тривалий час залишається предметом політичних дискусій у ЄС. Частина експертів і політиків наголошує, що якщо організація офіційно визнається терористичною, то її представники не повинні користуватися дипломатичними привілеями на території європейських країн. Інші ж вказують на необхідність балансувати між безпековими міркуваннями та дотриманням міжнародного дипломатичного права.

    Раніше служби безпеки Німеччини попереджали, що Іран може активізувати гібридну та розвідувальну діяльність у Європі після завершення активної фази конфліктів зі США та Ізраїлем. У цих оцінках йшлося про потенційні ризики шпигунства, впливу на діаспори та використання нелегальних мереж для операцій за кордоном.

    Додаткового резонансу ситуації додають і зовнішні ініціативи США, де, за попередніми повідомленнями, пропонується винагорода до 15 мільйонів доларів за інформацію про фінансові механізми, пов’язані з КВІР. У Вашингтоні це розглядають як частину ширшої кампанії тиску на іранські структури, які США вважають загрозою міжнародній безпеці.

  • Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    США може знадобитися щонайменше шість місяців, щоб повністю розмінувати Ормузьку протоку після можливого укладення мирної угоди з Іраном. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела серед американських політиків і чиновників оборонного сектору.

    За інформацією видання, відповідні оцінки були озвучені під час закритого брифінгу Пентагон для сенаторів від обох партій — Республіканської та Демократичної. Зустріч відбулася ще 22 грудня, однак її деталі стали відомі лише зараз. Джерела, знайомі з перебігом обговорення, зазначають: навіть у разі досягнення політичної домовленості між США та Іраном швидке відновлення безпечного судноплавства через Ормуз неможливе.

    Йдеться про стратегічно важливий морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-яке блокування цієї протоки миттєво впливає на глобальні енергетичні ринки, ціни на пальне та економічну стабільність у багатьох країнах.

    За даними журналістів, у водах протоки наразі встановлено щонайменше 20 морських мін. Частину з них, як стверджують співрозмовники, було розміщено за допомогою сучасних технологій — зокрема GPS-навігації — а також із використанням швидкісних катерів бойовиків Корпус вартових ісламської революції. Це значно ускладнює процес їх виявлення та нейтралізації.

    Американські військові наголошують: розмінування — це складна, багаторівнева операція, яка потребує часу, спеціалізованої техніки та координації між різними підрозділами. Вона не може розпочатися негайно, оскільки її проведення залежить від безпекової ситуації та політичних домовленостей. Зокрема, операція стане можливою лише після припинення активної фази конфлікту між США та Іраном.

    Водночас ситуація вже має відчутні економічні наслідки. У США зростає невдоволення високими цінами на пальне. За інформацією, озвученою під час брифінгу, середня ціна бензину досягла 4,02 долара за галон, що суттєво більше, ніж приблизно 3 долари ще на початку року. Це викликає занепокоєння серед американських політиків напередодні виборчих циклів і створює додатковий тиск на адміністрацію президента Дональд Трамп.

    Попри витік інформації, офіційні структури США реагують стримано. Представники Пентагону та Білого дому відмовилися детально коментувати матеріал, а речник Міністерства оборони Шон Парнелл заявив, що інформація, оприлюднена у медіа, не відповідає дійсності. Втім, повного спростування чи альтернативних оцінок часу розмінування надано не було.

    Ситуація в регіоні залишається напруженою. Після початку конфлікту іранські сили фактично заблокували Ормузьку протоку, вимагаючи від частини суден сплачувати за прохід. У відповідь США обмежили доступ для кораблів, що прямують до іранських портів. Це призвело до серії інцидентів із затриманням і захопленням суден.

    Зокрема, U.S. Central Command оприлюднило відео операції проти танкера Touska, який, за їхніми даними, порушив обмеження. У свою чергу, іранські сили затримали комерційні судна MSC Francesca та Epaminodes. Також повідомлялося про затримання кількох іранських танкерів американськими військовими. Ці дії лише посилили напруження в регіоні та ускладнили перспективи швидкого врегулювання.

    Додатковим фактором ризику стала поява шахрайських схем. За повідомленнями медіа, невідомі особи під виглядом представників КВІР намагаються стягувати гроші з власників танкерів за нібито «безпечний прохід» через протоку. Це створює додаткову невизначеність для міжнародних судноплавних компаній і підвищує вартість страхування перевезень.

    Переговори між США та Іраном тривають, однак залишаються складними. Американська сторона наполягає на відмові Ірану від ядерної програми та повному розблокуванні Ормузької протоки. Натомість іранська сторона поки що не демонструє готовності виконати ці вимоги в повному обсязі.

    Аналітики зазначають: навіть у разі швидкого політичного прориву економічні наслідки кризи в Ормузькій протоці відчуватимуться ще тривалий час. Шестимісячний період розмінування означає, що перебої з постачанням нафти можуть зберігатися до кінця 2026 року. Це, своєю чергою, впливатиме на глобальні ціни на енергоносії, інфляцію та економічну політику багатьох країн.

    Ситуація навколо Ормузької протоки виходить далеко за межі регіонального конфлікту. Вона стає одним із ключових факторів глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки, а її врегулювання вимагатиме не лише політичної волі, але й значного часу та ресурсів.